Verbs

Відмінювання з типовими закінченнями

Слова як писать - писати, читать - читати, говорить - говорити, смеяться - сміятися тощо є дієсловами. Вони означають дію або стан об'єкта.

Початкова форма дієслова — інфінітив (із суфіксами -ть, -ти; із закінченням -чь). Може виступати будь-яким членом речення. У ролі присудка виступають фінітні форми дієслова.

Всі російські дієслова можуть відмінюватися в трьох часах: минулому, теперішньому й майбутньому. Також дієслова мають два види: недоконаного виду та доконаного виду.

Є дві дієвідміни російських дієслів, перша і друга. Ось різниця: дієслова, що закінчуються на -ать (летать – літати) є першої відміни. Якщо ви читаєте або чуєте дієслово, яке закінчується на -ить (дружить – дружити), це друга дієвідміна.

Відмінювання дієслова — це зміна дієслова за числом та особою. У російській мові є 1, 2 й 3 особи.

1-а відміна		2-а відміна
Однина	Множина	Однина	Множина
Я (Я співаю) пою Ты (Ти співаєш) поёшь Он (Він співає) поёт	Мы (Ми співаємо) поём Вы (Ти співаєш) поёте Они (Вони співають) поют	Я (Я говорю) говорю Ты (Ти говориш) говоришь Он (Він говорить) говорит	Мы (Ми говоримо) говорим Вы (Ти говориш) говорите Они (Вони говорять) говорят

Якщо корінь дієслова наголошено й на слух важко визначити закінчення, то слід звернути увагу на інфінітив, щоб знайти дієвідміну. Дивіться таблицю нижче:

1-а відміна	2-а відміна
Дієслова брить (голити), стелить (стелити). Решта дієслів.	Дієслова, що закінчуються на -ить (окрім брить й стелить). 11 дієслів із закінченням на -еть й -ать: Гнать (Гнати), дышать (дихати), держать (тримати), обидеть (образити), слышать (чути), видеть (бачити), ненавидеть (ненавидіти), зависеть (залежати), смотреть (дивитись), терпеть (терпіти), вертеть (крутити).

Деякі дієслова приймають закінчення як 1-ї, так й 2-ї відмін. Наприклад, дієслова бежать (бігти) та хотеть (хотіти) приймають закінчення 1-ї дієвідміни в 3-й особі множини:

[они] бегут (вони біжать)
[они] хотят (вони хочуть)

Ці ж дієслова приймають закінчення 2-ї дієвідміни в таких формах:

[мы] бежим - біжимо – 1-а особа, множини
[ты] бежишь - біжиш - 2-а особа, однина
[он] бежит - біжить - 3 особа, однина
[вы] бежите - біжиш – 2-а особа, множина

[мы] хотим – хочемо – 1-ша особа, множина
[вы] хотите – хочете – 2-а особа, множина

Щоб краще запам’ятати дієвідміни, вивчіть їх разом із займенниками.

Два найпоширеніших дієслова, що закінчуються на приголосний, мають закінчення 1-ї дієвідміни:

Жить (жити) - я живу, они живут, ты живёшь, он живёт
Писать (писати) - я пишу, они пишут, вы пишете, он пишет

Дієслова руху

У російській мові існує 16 груп дієслів руху. Це дієслова, які описують напрямки, шляхи нашого руху, подорожі тощо. У кожній групі є два подібних дієслова, які окреслюють одне й те саме явище.

Якщо ви збираєтеся описати подорож туди й назад або повторювану подорож, вам потрібно буде використовувати багатоспрямоване дієслово руху. Навпаки, якщо ви говорите про один напрямок, а не маєте на увазі шлях назад, то ви будете використовувати односпрямоване дієслово.

Найпоширенішою парою дієслів руху є идти - ходить. Обидва слова означають «ходити, йти пішки». Але дієслово идти означає, що ви йдете уперед в одному напрямку, а дієслово ходить означає, що йдете не в момент розмови, а кілька разів й не в одному напрямку.

Нижче наведені дієслова, об'єднані за одним принципом:

Група I - Група II
бежать — бегать
ехать — ездить
лететь — летать
плыть — плавать
тащить — таскать
катить — катать
катиться — кататься
нести — носить
нестись — носиться
вести — водить
везти — возить
ползти — ползать
лезть — лазить (и лазать)
брести — бродить
гнать — гонять
гнаться — гоняться.

Перший стовпець/група дієслів у кожній парі складається з односпрямованих дієслів. Вони означають дію, що виконується в одному напрямку за раз, наприклад, Мне надо бежать. – Мені потрібно бігти.

Другий стовпець/група дієслів у кожній парі складається з різноспрямованих дієслів, наприклад, Я буду бегать на стадионе каждый день. – Я буду бігати на стадіоні щодня.

Існують також префіксальні форми односпрямованих дієслів руху доконаного виду:

Выбежать – вибігти
Перебежать – перебігти
Добежать – добігти
Прибежать – прибігти

Своєю чергою, згадані дієслова також утворюють префіксальні різноспрямовані дієслова доконаного виду, наприклад:

Выбежать – выбегать
Перебежать – перебегать
Добежать – добегать
Прибежать – прибегать

Сейчас (Зараз)	Часто (Часто (щодня, зазвичай, завжди, іноді)) (каждый день, обычно, всегда, иногда)	Завтра (Завтра (наступного тижня, наступного року)) (на будущей неделе, в будущем году)	Вчера (Вчора (минулого тижня, минулого року)) (на прошлой неделе, в прошлом году)
Група І	Група ΙΙ
идти (иду, идешь, идут)	ходить (хожу, ходишь, ходят)	пойти (пойду, пойдешь, пойдут)	ходил (-а, -и)
ехать (еду, едешь, едут)	ездить (езжу, ездишь, ездят)	поехать (поеду, поедешь, поедут)	ездил (-а, -и)
бежать (бегу, бежишь, бегут)	бегать (бегаю, бегаешь, бегают)	побежать (побегу, побежишь, побегут)	бегал (-а, -и)
плыть (плыву, плывешь, плывут)	плавать (плаваю, плаваешь, плавают)	поплыть (поплыву, поплывешь, поплывут)	плавал (-а, -и)
лететь (лечу, летишь, летят)	летать (летаю, летаешь, летают)	полететь (полечу, полетишь, полетят)	летал (-а, -и)
нести (несу, несешь, несут)	носить (ношу, носишь, носят)	понести (понесу, понесешь, понесут)	носил (-а, -и)
везти (везу, везешь, везут)	возить (вожу, возишь, возят)	повезти (повезу, повезешь, повезут)	возил (-а, -и)
вести (веду, ведешь, ведут)	водить (вожу, водишь, водят)	повести (поведу, поведешь, поведут)	водил (-а, -и)

Деякі дієслова руху вживаються в переносному значенні. Їх важливо запам’ятати, щоб вони звучали автентично. Перегляньте таблицю нижче, щоб перевірити найпоширеніші з них:

Група І	Група ΙΙ
идти	ходить
Часы идут/стоят. - Годинник іде/стоїть. Время идет/бежит/летит. - Час іде/біжить/летить. Идет урок/экзамен. - Йде урок/іспит. О чем идет речь? - Про що йде мова? Тебе идет это платье. - Ця сукня підходить тобі. Идет дождь. - Йде дощ. Идет новый фильм. - Йде новий фільм. Идти на компромисс. - Йти на компроміс. Идет! (в значенні - Гаразд! Добре!)	Эти часы плохо ходят. - Цей годинник погано ходить.
вести	водить
Учитель ведет урок. - Вчитель веде урок. Он ведет машину. - Він веде машину. Дорога ведет на юг. - Дорога веде на південь.	Он хорошо водит машину. - Він добре водить машину. Они водят нас за нос (у значенні обманювати). - Вони водять нас за носа.
нести	носить
Он несет ерунду. - Він несе нісенітницю.	Она носит очки. - Вона носить окуляри. Мужчина носит бороду/усы. - Він носить бороду/вуса.
везти	возить
Нам не повезло. - Нам не пощастило.	_________________

Найпоширеніші префікси дієслів руху та їх значення:

При-	приехать	від-до-цілі; наближення
У-	уехать	відсутність; віддалятися на далеку відстань (надовго)
По-	поехать	почати рухатися; плани на майбутнє
В- (во-)	въехать	переміщення всередині будь-чого (відстань від входу невелика)
Вы-	выехать	рух зсередини назовні (відстань невелика, на короткий час)
За-	заехать	прибуття кудись на короткий час по дорозі до головної мети; відвідати когось або щось
До-	доехать	досягнення кінцевої цілі руху
Под-	подъехать	наблизитися до визначеного місця
Про-	проехать	рух вперед; повз ціль
Пере-	переехать	переміщення від одного кордону до іншого; з одного місця в інше
Об- (обо-)	объехать	круговий рух; обхід; відвідати всі або багато місць
С-	съехать	рух вниз; рух убік
Раз-	разъехаться	рух з однієї точки в різні боки

Інфінітив

Початкова форма дієслова — інфінітив (із суфіксами -ть, -ти; із закінченням -чь). Може виступати будь-яким членом речення. У ролі присудка виступають фінітні форми дієслова.

Інфінітив - це початкова незмінна форма дієслова, яка наводиться в кожному російському словнику. Інфінітив зазвичай відповідає на питання: что делать? (що робити? - недоконаний) (учить - вчити, любить - кохати) та что сделать? (що зробити? - доконаний) (выучить - вивчити, полюбить - закохатися).

Граматичними властивостями інфінітива дієслова є зворотність (одеваться - вдягатися) та незворотність (одеть - вдягти):

Зворотні (Возвратные)	Незворотні (Невозвратные)
учиться (вчитись) – учусь (вчусь) радоваться (радіти) – радуюсь (радію) удивляться (дивуватися) – удивляюсь (дивуюсь) купаться (купатися) – купаюсь (купаюсь) одеваться (вдягатися) – одеваюсь (вдягаюсь)	учить (вчити) радовать (радувати) удивлять (дивувати) купать (купати) одевать (вдягати)

Російські дієслова бувають двох видів: доконаного (сделать - зробити) та недоконаного (делать - робити):

Недоконаний (что делать?)	Доконаний (что сделать?)
петь – співати рассказывать – розповідати	спеть – заспівати рассказать – розповісти

Недоконаний вид дієслова з'являється в теперішньому, минулому й майбутньому часі, тоді як доконаний вид характерний для майбутнього й минулого.

Порівняння:

Теперішній час: что делаю? (що роблю?) – говорю (говорю)
Минуле: что делал? (що робив?) – говорил (говорив)
Майбутнє: что буду делать? (що буду робити?) – буду говорить (буду говорити)

Майбутнє: что сделаю? (що зроблю?) – скажу (скажу)
Минуле: что сделал? (що зробив?) – сказал (сказав)

Є п'ять ситуацій, в яких можна використовувати інфінітив. До них відносяться:

1. Для поєднання інфінітива з дієсловами руху:
   идти ловить рыбу - йти ловити рибу;
   ехать кататься на коньках - їхати кататися на ковзанах.
   Ви повинні запам'ятати, що це не стосується дієслова знать (знати).
2. Для поєднання інфінітива зі словами намерен (має намір), кожен (зобов'язаний), готов (готовий), рад (радий), обман (повинен).
   Рад вас видеть. – Радий вас бачити.
3. Для поєднання інфінітива з прикметниками та прислівниками:
   Мне некуда идти. – Мені нікуди йти.
4. Як складена форма майбутнього часу:
   Они будут делать утреннюю зарядку. – Вони будуть робити ранкову зарядку.
5. Щоб показати, що дія починається, продовжується або закінчується в теперішньому часі:
   Они начали говорить. – Вони почали говорити.
   Она продолжает читать. – Вона продовжує читати.
   Я перестал петь. – Я перестал співати.

Теперішній час

Російські дієслова в теперішньому часі показують, що дія відбувається в момент мовлення. Ці дієслова відповідають на запитання:

что делаю? (що роблю?) делаем? (ми)
что делаешь? (ти) делаете? (ви)
что делает? (він/вона/воно) делают? (вони)

Наприклад: Я (что делаю?) изучаю русский язык. - Я вивчаю російську мову.

Зверніть увагу, що лише дієслова недоконаного виду набувають форм теперішнього часу за допомогою особових закінчень:

Изучаю, изучаем, изучают, изучаешь, изучаете.

Дієслова теперішнього часу змінюються за особами й числами, що виражається закінченнями дієслів:

Cмотришь - 2-а особа, однина
Летим - 1-ша особа, множина
Спят - 3-я особа, множина

Ці дієслова не мають роду.

Крім того, форми дієслова теперішнього часу можуть виражати дійсне значення (на момент мовлення) або постійне / абстрактне значення (жодних часових обмежень / процеси повторюються й не пов’язані з конкретним часом). Наприклад:

В небе летит самолет. - У небі летить літак. (Ми бачимо літак у момент промови).

Острова омываются океаном. - Острови омиваються океаном. (Природне явище).

Что имеем не храним, потерявши - плачем. - Що маємо не зберігаємо, втративши – плачемо. (Абстрактне значення, прислів'я).

Майбутній час

Дієслова майбутнього часу показують, що дія відбувається після моменту мовлення, і відповідають на запитання:

Проста форма (дієслова доконаного виду + ​​особові закінчення)
что сделаю? сделаем?	Я выучу русский язык. - Я вивчу російську.
что сделаешь? cделаете?	Ты посмотришь футбольный матч. - Ти подивишся футбольний матч.
что сделает? cделают?	Они построят дом. - Вони побудують будинок.

Складена форма (дієслова недоконаного виду + ​​дієслово быть (бути) й неозначена форма дієслова)

что буду делать? будем делать?	Я буду учить русский язык.
что будешь делать? будете делать?	Ты будешь смотреть футбольный
что будет делать? будут делать?	Они будут строить дом.

Дієслова в майбутньому часі змінюються за особами й числами.

Увага! Дієслова победить (перемогти), убедить (переконати), ощутить (відчути), чудить(дивувати), очутиться (опинитися) і деякі інші не утворюють 1-у особу однини в теперішньому або майбутньому часі. Слід використовувати подібні дієслова або словосполучення, наприклад:

Не побежу	А стану победителем
Не убежу	А хочу/попробую убедить

Минулий час

Дієслова минулого часу показують, що дія відбулася до моменту мовлення.

Відповідають на запитання:

что делал? cделал?	Он шел / ушел на работу.
что делала? сделала?	Она учила / выучила русскую грамматику.
что делало? сделало?	Весло тонуло / утонуло.
что делали? сделали?	Мы ужинали / поужинали.

Як ви могли помітити, більшість російських дієслів минулого часу утворюються від неозначеної форми дієслова + суфікс -л-.

Минулий час деяких дієслів утворюється по-різному:

1. Без суфікса -л- у чоловічому роді:
   Bезти - вёз (АЛЕ везла, везли)
2. З чергуванням ч // г, ч // к у дієсловах із закінченням на -чь:
   Стеречь- стерёг (АЛЕ стерегла, стерегли)

Зверніть увагу на те, що дієслова минулого часу мають число й рід, але не мають особи:

Я смотрел, ты смотрел, он смотрел

У минулій формі дієслова, перед суфіксом -л-, напишіть ту саму голосну, яка стоїть перед -ть в неозначеній формі дієслова:

Летать - летАл
Учить - учИл
Жалеть - жалЕл

Наголос більшості дієслів минулого часу залишається таким же, як і в неозначеній формі:

Рисовать - рисовал, рисовала, рисовало

Проте в деяких односкладових та двоскладових дієсловах жіночого роду наголос переходить на закінчення (у разі труднощів зверніться до словника):

Солгать - солгАл (masculine), солгалА (жіночий)
Звать - звАл (masculine), звалА (жіночий)

Вид дієслова

Російська мова має два виду дієслів: недоконаний й доконаний. Вони роблять значення дієслів більш визначеними.

У зв'язку з тим, що в російській мові всього три часи - теперішній, майбутній та минулий - нам необхідно використовувати види дієслів, щоб краще розуміти і орієнтуватися в часі.

Недоконаний вид означає повторювану, незавершену дію, звичку, щось, що триває, тоді як доконаний вид означає завершені дії.

Деякі приклади недоконаного та доконаного видів:

Ходить - пройти
Жить - прожить
Ездить - поехать
Смотреть - посмотреть

Можна керуватися таким принципом: якщо дія завершена, як у реченні «Я пішов додому», вибирайте в російській мові доконаний вид - Я пошел домой. Якщо ви маєте на увазі «Я йшов додому», віддайте перевагу недоконаному виду - Я шел домой.

Деякі інші приклади недоконаного аспекту:

Я учился каждый день. - Я навчався кожен день.
Я учил русский язык три часа. - Я вивчав російську три години.
Я была в гостях. - Я була в гостях.
Дождь не шёл. - Дощ не йшов.

Отже, недоконаний вид використовується, коли ви хочете поговорити про дію, яка не завершена, повторюється, триває, коли щось не відбулося або немає результату дії, й коли ви хочете сказати, що щось сталося у певний проміжок часу.

Доконаний вид використовується для визначення того, що ви чи хтось інший успішно завершили дію.

Найпопулярнішим прикладом, який показує різницю між двома видами, є складання іспиту.

Якщо ви хочете сказати, що ви успішно склали іспит та отримали хороші оцінки, використовуйте доконаний вид - Я сдал экзамен. Якщо ви не знаєте результат іспиту або хтось запитує вас, що ви робили вчора, використовуйте недоконаний вид - Я сдавал экзамен.

Деякі приклади доконаного виду російського дієслова:

Я потратил все деньги. - Я витратив усі гроші.
Они привезли подарки. - Вони привезли подарунки.

Порівняйте недоконаний й доконаний види:

Я тратил деньги всю неделю. - Я потратил все деньги.
ни везли подарки всем. - Я не получил свой подарок.
Мы сдавали экзамен по русскому. - Я не сдал экзамен.

До речі, заперечення недоконаного виду означає, що дія не відбулася, а заперечення доконаного виду означає, що комусь щось не вдалося зробити. Порівняйте:

Недоконаний заперечний вид: Он не сдавал экзамен. - Він не складав іспит (цього не було, йому не потрібно було цього робити, або він забув його скласти).

Доконаний заперечний вид: Он не сдал экзамен. - Він не склав іспит.