Verbs

Форма дієслова, що показана в словниках, є інфінітивом, наприклад, falar, що відповідає англійському «говорити». Інфінітив практично всіх португальських дієслів закінчується на -ar, -er або -ir. Це закінчення одразу показує, до якої дієвідміни (категорії дієслова) належить дієслово та якого зразка відмінювання воно дотримується.

Ряд дієслів не можна класифікувати згідно з наведеною вище категоризацією, вони є неправильними у відмінюванні.

1. Відмінювання
дієслова, що закінчуються на -ar Falar (говорити)
дієслова, що закінчуються на -er Beber (пити)
Дієслова, що закінчуються на -ir Assistir (дивитися)
2. Спосіб
Дійсний вживається для вираження певного факту.
Кон'юнктив вживається для вираження невпевненого чи можливого факту, бажання, висловлює сумніви та гіпотези. Це також пов'язано з ідеєю команд, бажань, почуттів й необхідності. Зазвичай з’являється в підрядних або залежних реченнях.
Наказовий вживається для вираження наказу, побажання чи поради.
3. Часи
У португальській мові час можна назвати простим часом або складним часом. Простий час складається лише з одного дієслова, тобто основного дієслова, тоді як складний час складається з двох дієслів, тобто допоміжного дієслова та основного дієслова.
Основними допоміжними дієсловами, які використовуються в португальській мові для утворення складних часів, є estar (бути, використовується для утворення тривалих часів); ir (йти, використовується для формування майбутнього часу); ter (мати, використовується для утворення доконаних часів) й ser (бути, використовується для утворення пасивного стану).
I. ПРОСТІ ЧАСИ
Щоб утворити прості часи правильних дієслів, вилучіть (-) або додайте (+) закінчення інфінітива (-ar, -er, -ir). Додайте закінчення, показані нижче, до кореня дієслова.
  1. Eu
  2. Ele/Ela/Você
  3. Nós
  4. Eles/Elas/Vocês
дієслово із закінченням -arдієслово із закінченням -erдієслово із закінченням -ir
Дійсний, теперішнього часуЗначення: Дія в теперішньому часі
-o-o-emos
-a--em
-amos-emos-o
-am-em-e
Дійсний, недоконаного часуЗначення: (a) Минула дія певної тривалості; (b) Частота або звичка; (c) Дві одночасні дії; (d) При описі фонової дії та інциденту; (e) Ввічливе прохання (у значенні «хотів би» або «чи можу»); (f) Заміна умовного способу
-ava-ia-ia
-ava-ia-ia
-ávamos-íamos-íamos
-avam-iam-iam
Дійсний, ПретеритЗначення: (а) Завершена дія в минулому; (b) При описі фонової дії та події, завжди використовується претерит
-ei-i-i
-ou-eu-iu
-amos-emos-imos
-aram-eram-iram
Теперішній, Кон'юнктивЗначення: (a) Дії, що стосуються поточної ситуації; (b) Дії, що стосуються майбутньої ситуації
-e-a-a
-e-a-a
-emos-amos-amos
-em-am-am
Недоконаний, Кон'юнктивНедоконаний, Кон'юнктив, Примітка. Суб'єктний спосіб недоконаного часу завжди вживається в підрядних або залежних реченнях.
Значення: (a) дії, що стосуються теперішньої чи майбутньої ситуації або навіть звичної ситуації в минулому; (b) дії, що стосуються минулої ситуації
-asse-esse-isse
-asse-esse-isse
-ássemos-êssemos-isse
-assem-essem-issem
Майбутнє, Кон'юнктивЗначення: Можливість майбутньої дії
+_+_+_
+_+_+_
+mos+mos+mos
+em+em+em
МайбутнєЗначення: (a) Майбутня дія, визначена чи найбільш імовірна; (b) Невизначеність щодо поточних фактів, зазвичай виражена через запитання
+ei+ei+ei
+emos+emos+emos
0+ão+ão+ão
Умовні реченняЗначення: (а) Невизначеність щодо минулих фактів; (b) Ввічливе прохання, що передбачає бажання; (c) Умова факту, який, ймовірно, не відбудеться
+ia+ia+ia
+ia+ia+ia
+íamos+íamos+íamos
+iam+iam\+iam
УТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКА МИНУЛОГО ЧАСУ
Дієслова із закінченням -ar: -ado Дієслова із закінченням -er: -ido Дієслова із закінченням -ir: -ido
II.СКЛАДЕНИЙ ЧАС
Теперішній доконаний час: Теперішній час “Ter” + Головне дієслово дієприкметник минулого часу
Давноминулий час: Недоконаний час “Ter” + Головне дієслово дієприкметник минулого часу
Майбутній доконаний час: Майбутній час “Ter” + Головне дієслово дієприкметник минулого часу
Умовний доконаний час: Недоконаний час “Ter” + Головне дієслово дієприкметник минулого часу