Pronunciation and Spelling

Абетка

У польській мові є звуки, літери та поєднання букв, яких немає в інших мовах. Деякі з них схожі на англійські звуки і їх легко порівняти. Найближчі аналоги представлені в останньому стовпці таблиці нижче:

Польська літера	Приклад польською	Як у: (переважно англійські слова)
Польська абетка
a	arbuz	father
ą	kąt	bon (Французьке слово)
b	brama	ben
c	cena	cats (при швидкій вимові) pizza (італійською)
ć	ćma	cheese
d	dom	dog
e	ekran	egg
ę	kęs	fin (французьке слово)
f	film	face
g	gnu	guitar
h	hak	home
i	iglo	eat
j	jak	yellow
k	kto	kick
l	las	lamp
ł	łan	widow
m	moc	make
n	noga	neck
ń	koń	onion piñata (Іспанське слово)
o	okno	walk
ó	lód	blue
p	pan	pen
q	Quo vadis? (тільки в іноземних словах)	queen
r	rak	perro (Іспанське слово)
s	sen	snake
ś	śnieg	sheep
t	tak	ten
u	ul	blue
v	vice versa	van
x	taxi (тільки в іноземних словах)	taxi
y	syn	tin
z	znak	zebra
ź	źle	Asia
ż	żona	pleasure
БУКВОСПОЛУЧЕННЯ:
cz	czar	chop
ć=ci	ćma, cień (ć перед приголосним, ci перед голосним)	cheese
sz	szafa	shop
ś=si	śnieg siny (ś перед приголосним, si перед голосним)	sheep
dz	dzwon	pads (при швидкій вимові)
dż	dżungla	jungle
dź=dzi	dźwig dzień (dź перед приголосним, dzi перед голосним)	jeans
ń=ni	kończyć niebo (ń перед приголосним, ni перед голосним)	onion piñata (Іспанське слово)
ź=zi	źle ziemia (ź перед приголосним, zi перед голосним)	Asia
h=ch	hak chory	home
ż=rz	żona rzeka	pleasure
u=ó	ul	blue

Важливе правило щодо вимови стосується позиції наголосу в польському слові. Здебільшого воно припадає на передостанній склад, наприклад:

praw-do-po-do-bnie (prawdopodobnie - ймовірно)
na-u-czy-ciel-ka (nauczycielka - вчитель)
te-le-wi-zor (telewizor - телевізор)
kie-ro-wni-ca (kierownica - кермо)
dru-kar-ka (drukarka - принтер)
le-kar-ka (lekarka - лікар)
o-kno (okno - вікно)
ta-ta (tata - тато)
dom (dom - будинок)

Це означає, що ми завжди повинні «відраховувати» з кінця слова, якщо в ньому три або більше складів. Якщо слово двоскладове, наголос падає на перший; якщо це односкладове слово, очевидно, воно наголошене.

З наведеного вище правила є деякі винятки:

• Французькі слова: me-’nu
• Акроніми: AGD [a-gie-’de]
• Латинські слова: ma-te-’ma-ty-ka
• Складені числівники: ‘dzie-więć-set
• Форми дієслова минулого часу множини: ku-’pi-liś-cie
• Підрядний спосіб: przy-’je-chał-by, po-je-’cha-li-byś-cie

Правила вимови

Незалежно від того, чи стоїть над приголосним тире (ć, ń, ś, ź) або після неї стоїть голосна ‘i’, він видає той самий звук, тільки написання інше (ć, ń, ś, ź перед приголосними; ci, ni, si, zi перед голосними).

Коли приголосні з’являються в кінці слова, є невелика різниця, наприклад, koń - koni, nić - nici; у кожній з пар звук «і» набагато довший у другому слові, й ми легко його чуємо, оскільки він утворює окрему голосну слова (ko-ni, ni-ci).

Можливо, ви помітили, що між деякими буквами стоїть знак рівності. Це не означає, що немає різниці між тим, який з них ми використовуємо, тут ідентична лише вимова. Це не поширена ситуація, але іноді зміна літери може змінити значення, наприклад, morze / może (море / можливо), hart / chart (стійкість / хорт) тощо. В інших випадках може бути важко запам’ятати, який з них слід використовувати, але також є деякі правила, наприклад:

h/ch:

• Ми використовуємо «ch» після літери «s».
• Ми використовуємо «ch» у кінці слів (виняток: druh).
• Ми використовуємо «ch», коли в інших формах того самого слова ми маємо «sz», наприклад, mucha-muszka.
• Ми використовуємо «h», коли в іншій формі того самого слова або в слові з тієї самої родини ми маємо «g, ż, z, d», наприклад, druh - drużyna.

ż/rz:

• Ми використовуємо «rz» після b, p, d, t, g, k, ch, j, w, наприклад, brzask, drzewo, trzask, grzać, krzak, chrzan, wrzeć (винятки: pszczoła, pszenica, bukszpan; виняток становлять також вищі та найвищі ступені прикметників: lepszy, najpiękniejszy тощо).
• Ми використовуємо «rz», коли в інших формах того самого слова ми маємо «r», наприклад, lekarz - lekarka, rowerzysta - rower, dworzec - dworca тощо.
• Ми використовуємо «rz» у деяких закінченнях слів: -arz, -erz, -mierz, -mistrz, наприклад, piłkarz, szermierz, ciśnieniomierz, zegarmistrz тощо.
• Ми використовуємо «ż», коли маємо інші форми того самого слова ‘g, dz, h, z, ź, s’, наприклад, każę - kazać, niżej - nisko.
• Ми використовуємо ‘ż’ після ‘l, ł, r, n’, наприклад, lżej, oranżada тощо.

ó/u:

• Ми використовуємо «u» на початку слів: ulica, ugryźć, usterka (винятки: ósmy, ówdzie).
• Ми використовуємо «u» у таких закінченнях слів: -un, -unek, -uchna, -uszka, -uszek, -uch, -us, -usia (наприклад, opiekun, szacunek, fartuszek, córusia)
• Ми використовуємо «u» в дієсловах із закінченням -uję, -ujesz тощо, наприклад, pracuję, kupują (форми інфінітива із закінченням -ować, наприклад, kupować, pracować).
• Ми використовуємо «ó», коли маємо інші форми того самого слова ‘o, e, a’, наприклад, róg - rogi, wiózł - wiezie, powtórzyć - powtarzać.
• Ми використовуємо «ó» у словах із закінченням -ów, -ówka, -ówna, наприклад, studentów, pocztówka, Nowakówna (винятки: skuwka, zasuwka).