Spelling and Pronunciation

Український правопис базується на чотирьох принципах: фонетичному, морфологічному, історичному/традиційному та символічному/ідеографічному.

За фонетичним принципом слова пишуться так, як вони вимовляються в літературній мові: голова [holov`a], рука[ruk`a].

Морфологічний принцип передбачає, що одна і та ж частина слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення) пишеться однаково в усіх словах незалежно від їх вимови: людство [`liutstvo], людський [`liuts’ky].

Історичний або традиційний принцип означає, що написання слова не можна пояснити, тому його потрібно просто запам’ятати: ясний [`yasny], кишеня [kysh`enia], клас [kl`as].

Відповідно до четвертого принципу, ви повинні з’ясувати значення кожного з двох схожих слів, щоб розрізняти їх, хоча вони вимовляються однаково: компанія [komp`ania] - кампанія [kamp`ania].

Голосні

Є шість голосних звуків: а, о, у, е, и, і які позначають десять голосних букв - а, о, у, е, и, і, ї, є, ю, я. Не має довгих або коротких голосних.

У процесі словозміни та словотворення відбувається зміна голосних звуків, і це явище називається чергуванням:

Правила	Приклади
I.Голосні о, е у відкритому складі чергуються з і у закритому складі. 1. Відбувається чергування голосних: a. при зміні слова; b. коли утворюється слово. 2. Чергування не відбувається: a) якщо звук з'являється в словах або відсутній; b) в групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними; c) в групах -оро-, -оло-, -ере-, -еле-; d) У родовому відмінку множини іменників середнього роду із закінченням -ення.	Київ - Києва ,сім - семи будова - будівник , село - сільський день - дня , кінець - кінця шовк - шовку , вовк - вовка коловорот, шелест значень - (значення)
II. Голосні е й о після ж, ч, ш, щ, дж, й: a. е стоїть перед м'яким приголосним і складом, що включає е або и; b. о стоїть перед твердим приголосним і складами з а, о, у, и	пшениця , учень , черниця бджола , його , шостий
III. Чергування голосних у коріннях дієслів: a. о чергується з а у деяких дієсловах, змінюючи значення; b. e чергується з і в коренях дієслів доконаного й недоконаного виду.	гонити - ганяти , котити - качати вигребти - вигрібати , підмести - замітати

Правила

Приклади

I.Голосні о, е у відкритому складі чергуються з і у закритому складі.

1. Відбувається чергування голосних:

a. при зміні слова;

b. коли утворюється слово.

2. Чергування не відбувається:

a) якщо звук з'являється в словах або відсутній;

b) в групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними;

c) в групах -оро-, -оло-, -ере-, -еле-;

d) У родовому відмінку множини іменників середнього роду із закінченням -ення.

Київ - Києва ,сім - семи

будова - будівник , село - сільський

день - дня , кінець - кінця

шовк - шовку , вовк - вовка

коловорот, шелест

значень - (значення)

II. Голосні е й о після ж, ч, ш, щ, дж, й:

a. е стоїть перед м'яким приголосним і складом, що включає е або и;

b. о стоїть перед твердим приголосним і складами з а, о, у, и

пшениця , учень , черниця

бджола , його , шостий

III. Чергування голосних у коріннях дієслів:

a. о чергується з а у деяких дієсловах, змінюючи значення;

b. e чергується з і в коренях дієслів доконаного й недоконаного виду.

гонити - ганяти , котити - качати

вигребти - вигрібати ,

підмести - замітати

Приголосні

Приголосні характеризуються та класифікуються за такими ознаками:

за участю голосу й шуму в їх творенні (тобто за роботою голосних зв'язок);
за місцем творення (або за активним мовним органом);
за способом творення;
за твердістю й м'якістю (палаталізація);
за наявністю або відсутністю носового забарвлення.

Consonants
Сонорні	Шумні		Твердий	М'які
Сонорні	Дзвінкі	Глухі	Твердий	М'які
[в] [м] [н] [н’] [л] [л’] [р] [р’] [j]	[б] [д] [д’] [ґ] [ж] [з] [з’] [дж] [дз] [дз’]	[п] [т] [т’] [к] [ш] [с] [с’] [х] [ч] [ц] [ц’] [г] [ф]	[д] [т] [з] [с] [ц] [дз] [л] [н] [р] - [в] [м] [п] [б] [ф] [г] [ґ] [х] [к] [ж] [ч] [ш] [дж]	[д’] [т’] [з’] [с’] [ц’] [дз’] [л’] [н’] [р’] [j]

Найм'якше - звук [ j ] (літера й), тому його завжди називають м’яким приголосним. Інші приголосні пом’якшуються в меншій мірі, тому їх називають пом’якшеними. До них належать: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз'], [н'], [л'], [р']. Крім того, є напівпом'якшені приголосні переважно перед [ i ]: [б'], [п'], [в], [м'], [ф], [ж'], [ч'], [ш'], [дж'], [ґ'], [к'], [x'], [г'].

Більшість українських приголосних співзвучні англійським. Два приголосних звуки - дж й дз - не мають окремого знака, тому позначаються двома літерами. Приголосні щ, ц та ч утворюються з двох звуків:

щ = ш + ч	щастя [shch`astia]
ц = т + с	цілувати [tsiluv`aty]
ч = т + ш	чарівний [charivn`y]

Чергування

Правила	Приклади
I. Чергування приголосних відбувається при словозміні та словотворенні: *г - ж; к - ч; х - ш* a. у кличному відмінку; b. при словотворенні; c. у словесних формах. *г - з; ґ - дз; к - ц; х - с* a. У відмінкових формах іменника; b. при словотворенні.	юначе пастух - пастушка колихати - колишу книга - книзі грек - Греція
III. Чергування голосних у коріннях дієслів: *д - дж; ст - щ; зд - ждж; б - бл; з - ж; т - ч; с - ш; п - пл; м - мл; ф - фл; т - д; в - вл.* III. Чергування в різних частинах мови: *д - ж; т - ч*	Любити - люблю , висіти - вишу , їздити - їжджу Освіта - освічений , правда - справжній

Правила

Приклади

I. Чергування приголосних відбувається при словозміні та словотворенні:

г - ж; к - ч; х - ш

a. у кличному відмінку;

b. при словотворенні;

c. у словесних формах.

г - з; ґ - дз; к - ц; х - с

a. У відмінкових формах іменника;

b. при словотворенні.

юначе

пастух - пастушка

колихати - колишу

книга - книзі

грек - Греція

III. Чергування голосних у коріннях дієслів:

д - дж; ст - щ; зд - ждж; б - бл; з - ж; т - ч; с - ш; п - пл; м - мл; ф - фл; т - д; в - вл.

III. Чергування в різних частинах мови:

д - ж; т - ч

Любити - люблю , висіти - вишу , їздити - їжджу

Освіта - освічений , правда - справжній

Для позначення м’якості попереднього приголосного вживається літера ь (м’який знак): лінь [lin’], кінь [kin’]. Знак ь не позначає жодного звуку.

Позначення м'якості на письмі

Правила

Приклади

М'якість звуків найчастіше позначають:

1. м'який знак ь;;

2. літерами я, ю, є;

3. літерою i

навшпиньках [navshp`yn’kah]

земля [zeml`ia]

cвіт [sv`it]

I. Поставте м'який знак:

1. в кінці слова і складу;

[д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [н’], [л’], [дз’]

2. після м'яких приголосних у середині складу перед o;

3. у словах із суфіксами -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-; -зьк-, -ськ-, -цьк-;

4. після м’якого л перед наступним приголосним тощо.

мідь [mid’], тінь [tin’], кінець [kin`ets’]

сьогодні [s’oh`odni], льон [l’on]

малесенький [mal`esen’ky], тонюсінький [ton`iusin’ky]

близький [blyz’k`y]

пальці [p`al’tsi], їдальня [jid`al’nia]

II. Не ставте м’який знак:

після б, п, в, м, ф; ж, дж, ч, ш;
в кінці складу або слова після р;
після н перед ж, ч, ш, щ й перед суфіксами -ств(о)-, -ськ(ий)- тощо.

вісім [v`isim], ніж [nizh], дощ [doshch]

гіркий [hirk`yi], секретар [sekret`ar]

кінчик [k`inchyk], менший [m`enshy]

Вживання апострофа

Правила	Приклади
Поставте апостроф перед *я, ю, є, ї* 1. В українських словах: a. після *б, п, в, м, ф* якщо перед ними не стоять інші приголосні (крім р), що належать до кореня слова; b. після твердого р; c. після *б, п, в, м, ф, к, р* у власних іменниках; d. після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний.	кав’ярня [kav`jarnia], м’ясо [m`jaso] кур’єр [kur`jer] В’ячеслав [vjachesl`av] (Ім'я), Прип’ять [Pr`ipyat’] (місто) Пів Європи [pivjevr`opy]
2. У позичених словах: a. Після *б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р* та префіксів, що закінчуються на приголосний; b. Після скороченої частки де та після частки о в прізвищах.	бар’єр [bar`jer], інтерв’ю [interv`ju] д’Акоста [dak`osta], О’Генрі [oh`enri]
Не ставте апостроф: 1. Перед *я, ю, є* в українських і запозичених словах: a. після *б, п, в, м, ф* якщо інші попередні приголосні (крім p) належать до кореня; b. після *б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р* які позначають м’які приголосні. c. перед йо.	духмяний [dukhm`iany], свято [sv`iato], цвях [tsv`iah], але черв’як [tcherv`jak] Гюго [hiuh`o], пюре [piur`e], буря [b`uria] мільйон [mil`jon], серйозний [ser`jozny]

Правила

Приклади

Поставте апостроф перед я, ю, є, ї

1. В українських словах:

a. після б, п, в, м, ф якщо перед ними не стоять інші приголосні (крім р), що належать до кореня слова;

b. після твердого р;

c. після б, п, в, м, ф, к, р у власних іменниках;

d. після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний.

кав’ярня [kav`jarnia], м’ясо [m`jaso]

кур’єр [kur`jer]

В’ячеслав [vjachesl`av] (Ім'я), Прип’ять [Pr`ipyat’] (місто)

Пів Європи [pivjevr`opy]

2. У позичених словах:

a. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р та префіксів, що закінчуються на приголосний;

b. Після скороченої частки де та після частки о в прізвищах.

бар’єр [bar`jer], інтерв’ю [interv`ju]

д’Акоста [dak`osta], О’Генрі [oh`enri]

Не ставте апостроф:

1. Перед я, ю, є в українських і запозичених словах:

a. після б, п, в, м, ф якщо інші попередні приголосні (крім p) належать до кореня;

b. після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р які позначають м’які приголосні.

c. перед йо.

духмяний [dukhm`iany], свято [sv`iato], цвях [tsv`iah], але черв’як [tcherv`jak]

Гюго [hiuh`o], пюре [piur`e], буря [b`uria]

мільйон [mil`jon], серйозний [ser`jozny]

Повної відповідності між звуками й буквами в українській мові немає: бачиш більше написаних букв, але менше чуєш їх вимовлених.

Є слова з різними значеннями, які пишуться однаково, але звучать по-різному, наприклад, зАмок [z`amok] й замОк [zam`ok]. У слові наголос переходить на інший склад залежно від форми слова:

стінА [stin`a] - на стінІ [na stin`i]
стІни [st`iny] - на стІнах [na st`inah].

Вимова

А а	jar
Б б	big
В в	very
Г г	house
Ґ ґ	give
Д д	dog
Е е	bed
Є є	yes
Ж ж	measure
З з	zoo
И и	image
І і	sea
Ї ї	yield
Й й	you
К к	cook
Л л	like
М м	mother
Н н	no
О о	long
П п	lip
Р р	rice (катання R!)
С с	song
Т т	tool
У у	good
Ф ф	face
Х х	Richter
Ц ц	rats
Ч ч	cheese
Ш ш	shop
Щ щ	rush charge
Ь ь	(м'який знак)
Ю ю	you
Я я	Yahoo