A Moment of Madness by Thomas Hardy (3)
Ein Augenblick des Wahnsinns von Thomas Hardy (3)
Un momento de locura de Thomas Hardy (3)
Un moment de folie par Thomas Hardy (3)
トマス・ハーディの「狂気の瞬間」 (3)
토마스 하디의 광기의 순간 (3)
Chwila szaleństwa Thomasa Hardy'ego (3)
Момент божевілля Томаса Харді (3)
'That's right, my dear.
— Саме так, моя люба.
I'm sorry to say they haven't been to school at all.
彼らはまったく学校に行っていないと言って申し訳ありません。
Мені прикро сказати, що вони взагалі не були в школі.
I'd like to bring them to live here with us, and I thought, by marrying a teacher, I could get someone to teach them, all for nothing.
Ich würde sie gerne zu uns holen, und ich dachte, wenn ich eine Lehrerin heirate, könnte ich jemanden finden, der sie unterrichtet, und zwar umsonst.
彼らを私たちと一緒にここに住まわせたいのですが、先生と結婚することで、誰かに教えてもらえると思いました。
아이들을 데리고 와서 함께 살고 싶고, 선생님과 결혼하면 아이들을 가르칠 사람을 구할 수 있을 거라고 생각했어요.
Я хотела бы взять их к себе жить, и я подумала, что, выйдя замуж за учителя, я смогу найти кого-нибудь, кто будет их учить, причем совершенно бесплатно.
Я хотів би привести їх до нас жити сюди, і я думав, що, одружившись з вчителькою, зможу отримати когось, хто б їх навчав, і все задарма.
What do you think, Baptista?'
어떻게 생각하세요, 밥티스타?'
'Four grown girls, always around the house!
「いつも家の周りにいる4人の成長した女の子！
'다 큰 네 명의 소녀, 항상 집 주변에!
'Четыре взрослые девочки, всегда рядом с домом!
«Чотири дорослі дівчата, завжди біля дому!
And I hate teaching, it kills me!
そして、私は教えるのが嫌いです、それは私を殺します！
가르치는 게 너무 싫어서 죽을 지경이에요!
І я ненавиджу викладання, це мене вбиває!
But I must do it, I can see that.
しかし、私はそれをしなければなりません、私はそれを見ることができます。
하지만 반드시 해야만 합니다.
Но я должен это сделать, я это вижу.
Але я повинен це зробити, я бачу це.
I am punished for that moment of madness, I really am!'
Ich werde für diesen Moment des Wahnsinns bestraft, das bin ich wirklich!
私はその狂気の瞬間のために罰せられます、私は本当にそうです！」
나는 그 광기의 순간에 대한 벌을 받고 있습니다, 정말로!
Я наказан за тот момент безумия, правда!
Я покараний за цей момент божевілля, я справді покараний!»
Here the conversation ended.
На этом разговор закончился.
На цьому розмова закінчилась.
The next day Baptista had to welcome her husband's daughters into her home.
Наступного дня Баптіста повинна була прийняти дочок свого чоловіка до свого дому.
They were not good-looking or intelligent or even well-dressed, and poor Baptista could only look forward to years of hard work with them.
Sie sahen weder gut aus noch waren sie intelligent oder gar gut gekleidet, und der arme Baptista konnte sich nur auf Jahre harter Arbeit mit ihnen freuen.
彼らは見栄えも賢くもなく、身なりもよくなく、貧しいバプティスタは彼らとの何年にもわたる努力を楽しみにしていました。
그들은 잘생기지도, 똑똑하지도, 옷도 잘 입지 않았고, 불쌍한 밥티스타는 그들과 함께 수년간의 고된 노동을 기대할 수밖에 없었습니다.
Они не отличались ни красотой, ни умом, ни даже хорошей одеждой, и бедному Баптисте оставалось лишь предвкушать годы тяжелой работы с ними.
Вони не були ні красивими, ні розумними, ні навіть добре одягненими, і бідний Баптиста міг тільки сподіватися на роки наполегливої роботи з ними.
She went about, sighing miserably, with no hope for the future.
Sie ging seufzend umher und hatte keine Hoffnung für die Zukunft.
彼女は悲惨なため息をつきながら、未来への希望もなく歩き回った。
그녀는 미래에 대한 희망을 잃은 채 비참한 한숨을 내쉬며 돌아다녔습니다.
Она шла, жалобно вздыхая, без надежды на будущее.
But when Heddegan asked her a month later, 'How do you like 'em now?'
しかし、1か月後、ヘデガンが彼女に尋ねたとき、「今はどうですか？」
하지만 한 달 후 헤디건이 '지금은 어때요?"라고 물었을 때, 그녀는 이렇게 대답했습니다.
Но когда через месяц Хеддеган спросил ее: "Как они вам теперь?
her answer was unexpected.
ihre Antwort war unerwartet.
彼女の答えは予想外だった。
'Much better than at first,' she said.
「最初よりずっと良かった」と彼女は言った。
'I may like them very much one day.'
Vielleicht mag ich sie eines Tages sehr.
「いつかとても好きになるかもしれません。」
'언젠가 아주 좋아하게 될지도 몰라.'
"Возможно, когда-нибудь они мне очень понравятся".
And so began a more pleasant time for Baptista Heddegan.
そして、バプティスタ・ヘデガンにとってより楽しい時間を始めました。
그리고 밥티스타 헤데건에게 더 즐거운 시간이 시작되었습니다.
Так началось более приятное время для Баптисты Хеддегана.
She had discovered what kind, gentle girls these unwelcome daughters were.
Sie hatte entdeckt, was für freundliche, sanfte Mädchen diese unwillkommenen Töchter waren.
彼女は、これらの歓迎されない娘たちがどんな親切で優しい女の子であるかを発見しました。
그녀는 이 반갑지 않은 딸들이 얼마나 착하고 상냥한 소녀들인지 알게 되었습니다.
Она узнала, какими добрыми, нежными девушками были эти непрошеные дочери.
At first she felt sorry for them, then grew to like them.
Zuerst hatte sie Mitleid mit ihnen, dann begann sie, sie zu mögen.
最初、彼女は彼らを気の毒に思い、それから彼らを好きになりました。
처음에는 불쌍하게 여겼지만 점점 좋아하게 되었습니다.
Сначала ей было их жалко, потом они стали ей нравиться.
And from liking, she grew to love them.
Und weil sie sie mochte, begann sie sie zu lieben.
そして好きなことから、彼女は彼らを愛するようになりました。
И от симпатии к ним она полюбила их.
In the end they brought her and her husband closer together, and so Baptista and David were able to put the past behind them and find unexpected happiness in their married life.
Am Ende brachten sie sie und ihren Mann näher zusammen, und so konnten Baptista und David die Vergangenheit hinter sich lassen und unerwartetes Glück in ihrem Eheleben finden.
結局、彼らは彼女と彼女の夫を近づけたので、バプティスタとデビッドは過去を彼らの後ろに置き、彼らの結婚生活の中で予期しない幸せを見つけることができました。
결국 두 사람은 더 가까워졌고, 밥티스타와 데이비드는 과거를 뒤로하고 결혼 생활에서 예상치 못한 행복을 찾을 수 있었습니다.
В итоге они сблизили ее с мужем, и таким образом Баптиста и Давид смогли оставить прошлое в прошлом и обрести неожиданное счастье в супружеской жизни.
- THE END -
