×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими правилами обробки файлів «cookie».

image

"Вероніка" вирішує померти" Пауло Коельйо, 3-5 Частина (1)

3-5 Частина (1)

Пауло Коельо почув про історію з Веронікою трьома місяцями пізніше, коли вечеряв у Парижі, в алжирському ресторанчику, зі своєю знайомою словенкою, також Веронікою, батько якої був головним лікарем Віллету.

Згодом, вирішивши написати книгу на цю тему, він хотів було змінити ім'я своєї знайомої, щоб не заплутати читачів. Думав назвати її Бласкою, Едвіною, Марієцою або ще яким іншим словенським ім'ям, та врешті-решт залишив усе, як було. Коли йтиметься про його знайому Вероніку, він називатиме її його знайомою Веронікою. Коли ж ітиметься про іншу Вероніку, не буде потреби її якось іще називати,

бо вона й так буде головною героїнею книги, а читачів тільки дратуватиме постійне нагадування про «божевільну Вероніку» чи «Вероніку-невдалу самогубцю». До того ж, і він сам, і його знайома Вероніка з'являться лише в одному коротенькому розділі книги, — саме в цьому.

Його знайома Вероніка обурювалася тим, що вчинив її батько, враховуючи й те, що заклад, ним очолюваний, прагнув до респектабельності, а сам він працював над дисертацією, яку мав представити на суд високої наукової ради.

— Чи знаєте ви, звідки пішла назва «притулок для божевільних»? — запитала вона. — 3 часів середньовіччя, коли кожен мав право шукати прихистку в церквах та інших святих місцях. Право на притулок — це річ зрозуміла для будь-якої цивілізованої людини. Як же міг мій батько, головний лікар притулку для психічно хворих, поставитися до неї саме так?

Пауло Коельо хотів довідатись в усіх подробицях, як воно сталося, бо мав для цього вельми поважну причину.

Причина полягала в тому, що він сам опинявся в подібному притулку, або, як це частіше називають, у психлікарні. І сталося це з ним не раз, а тричі — у 1965, 1966 та 1967 роках. Заклад, до якого він потрапляв, називався санаторієм доктора Ейраша в Ріо-де-Жанейро.

Чому саме його поклали до цієї лікарні, він навіть і тепер не годен був зрозуміти. Можливо, батьків його збентежило, що він якось дивно поводився. Напівсором'язливий, напівекстравагантний, він прагнув стати «митцем», що в його родині сприймалося як найпевніший шлях на суспільне дно і до злиденної смерті.

Коли Пауло Коельо над цим замислювався — а треба сказати, що зрідка він це робив, — йому здавалося, що справжнім божевільним був саме доктор, який погоджувався ізолювати його практично без жодних на те підстав (як у кожній родині, завжди легше звинуватити іншого, стверджуючи, нібито батьки не усвідомлювали, що чинять, приймаючи таке суворе рішення).

Пауло засміявся, довідавшись про чудернацького листа до газети, залишеного Веронікою, зі скаргою на те, що поважний французький журнал навіть не знає, де є Словенія.

— Ніхто через це не кінчатиме життя самогубством.

— Тому-то цей лист і виявився марним, — ображено відповіла його знайома Вероніка. — Вчора я поселялася в готелі, й адміністраторка думала, що Словенія — місто в Німеччині.

Ця ситуація була йому знайомою, адже багато хто з іноземців вважав столицею Бразилії аргентинське місто Буенос-Айрес.

Але крім того, що іноземці захоплено розхвалювали красу його столиці (у сусідній Аргентині), спільність Пауло Коельо з Веронікою полягала ще й у згаданій події: його теж колись поклали до психіатричної лікарні й, на думку першої дружини, «повинні були не випускати звідти ніколи».

А все ж таки його випускали. І от, залишаючи лікарню востаннє з твердим наміром ніколи туди більше не вертатися, він пообіцяв собі дві речі: (а) що він колись це все опише і (б) що привселюдно торкнеться цієї теми лише по смерті батьків, бо не хотів завдавати їм прикрощів — адже обоє все життя картали себе за заподіяне.

Мати його померла 1993 року, але батько, якому в 1997 році виповнилося вісімдесят чотири, був ще живий, при повній свідомості й у доброму здоров'ї, попри емфізему легенів (хоч він ніколи й не курив) та попри споживання виключно морожених продуктів, бо так і не зміг знайти собі господиню, яка б мирилася з усіма його дивацтвами.

Отож коли Пауло Коельо почув історію Вероніки, то зрозумів, що може описати цю тему, не порушуючи своїх обіцянок. Хоча йому й ніколи не спадала думка про самогубство, він дуже добре знав світ психіатричної лікарні — всі процедури, відносини між лікарями й пацієнтами, переваги та прикрощі перебування у такому місці.

Тому нехай Пауло Коельо разом зі своєю знайомою Веронікою назавжди покинуть сторінки цієї книги, а ми продовжимо свою розповідь.

Вероніка не знала, як довго вона спала. Пам'ятала лише, що на мить прокинулася — все ще з отими трубками в роті та носі — й почула, як хтось запитав:

— Хочеш, я тебе помастурбую?

*

Але тепер, розплющивши очі й роззираючись по кімнаті, не знала, чи то була реальність, чи галюцинація. Крім цього моменту, не пам'ятала нічого — абсолютно нічого.

Трубок уже не було, але тіло її було обтикане голками, до голови й до грудей — там, де серце — були приєднані дротики, а руки були й досі прив'язані до ліжка. Вона лежала гола, тільки під простирадлом, і відчувала, що мерзне, але вирішила не нарікати. Простір, обмежений зеленою шторою, був заповнений її ліжком, реанімаційною апаратурою й білим стільцем, де сиділа, читаючи книгу, медсестра.

Ця жінка мала темні очі й темне волосся. Хоча можливо, що то була та сама жінка, з якою вона розмовляла кілька годин — а чи днів? — тому.

— Ви не могли б розв'язати мені руки?

Медсестра звела погляд, кинула безцеремонно «ні» й продовжила читання.

«Я жива, — подумала Вероніка. Все починається спочатку. Доведеться побути тут трохи, поки вони не зрозуміють, що я цілком нормальна. Тоді мене випустять, і я знову побачу вулички Любляни, її головний майдан, мости, людей, що йдуть на роботу і вертаються з неї.

Люди завжди стараються допомогти іншим — щоб почувати себе кращими, ніж є насправді, — отож мені знову дадуть місце в бібліотеці. Я почну відвідувати ті самі бари й дискотеки, говоритиму з друзями про несправедливість у світі та інші проблеми, ходитиму в кіно, гулятиму над озером...

Я тільки зажила пігулки, тож тіло моє не понівечене, я така ж молода, гарна, розумна, як була, мені не важко буде знаходити собі приятелів, — як і раніше. Кохатимуся з ними по квартирах або в лісі, і не без задоволення, але після оргазму відчуватиму порожнечу. Нам не буде про що говорити, й це не стане для нас одкровенням. Почнуться надумані виправдання — „Вже пізно“, „Мені завтра рано вставати“, — і ми квапливо прощатимемося, взаємно уникаючи поглядів.

Потім назад до своєї кімнатки в жіночому монастирі. Читання нудної книги, телевізор з тими самими програмами, наставляння будильника, щоб прокинутися точнісінько в той самий час, що й минулого дня, а тоді механічно виконувати свою роботу в бібліотеці,

їстиму канапку в парку біля театру, на тій самій лавці, поруч з іншими, що теж обирають собі одні й ті ж лавки на час обідньої перерви, — людьми з однаково відсутнім виразом обличчя, котрі вдають, що розмірковують над неймовірно важливими речами.

Тоді знову бібліотека; вислуховування пліток про те, хто з ким зустрічається, що кому болить, як ту чи іншу довів до сліз її чоловік, і мене не покидатиме почуття привілейованості: я гарна, в мене є робота, я можу фліртувати з ким мені захочеться. Отож вечорами я знову ходитиму по барах, і все повториться спочатку.

Моя мати, яку, мабуть, цілковито шокувала моя спроба самогубства, відійде від потрясіння й допитуватиметься, що я збираюся робити далі, чому я не така, як усі, бо насправді життя набагато простіше, ніж я собі уявляю. „Глянь на мене, я вже стільки років одружена з твоїм батьком і завжди намагалася виховати тебе якомога краще, бути для тебе якнайкращим прикладом“.

Одного дня мені набридне слухати одне і те ж, отож заради неї я одружуся з чоловіком, якого присягнуся любити. Ми почнемо вимріювати наше майбутнє: дім у передмісті, діти, майбутнє наших дітей. Першого року ми часто кохатимемось, другого — рідше, а після третього в подружжі, мабуть, згадують про секс лише раз на півмісяця, хоч до справи доходить ледве що раз на місяць. Гірше того, ми майже не розмовлятимемо. Я примушу себе змиритися з тим, що є, але не розумітиму, що зі мною сталося, чому я його більше не цікавлю, чому він мене ігнорує, зате постійно заводить мову про друзів, неначе тільки вони й належать до його справжнього світу.

Коли наше подружжя буде на грані розпаду, я завагітнію. Дитина зблизить нас на якийсь час, але потім знову все буде, як і було.

Я почну гладшати — як ота тітка, про яку вчора говорила медсестра, а чи то позавчора? Не знаю. Я стану міняти дієти, але щодня, щотижня мене добиватиме моя зайва вага, яка зростатиме попри всі мої зусилля. Тоді я візьмуся до чародійних пігулок, аби знімати депресії; народжу ще кількох дітей, зачатих упродовж ночей кохання, що промайнули надто швидко. І казатиму всім, що живу завдяки своїм дітям, хоча насправді це вони живуть на цьому світі завдяки мені.

Всі вважатимуть нас щасливою парою, й ніхто не знатиме, скільки самотності, гіркоти й самозречення ховається за цією

видимістю щастя.

А одного дня мій чоловік уперше заведе собі коханку, і я, мабуть,

вчиню скандал, як ота тітка, або знову подумаю про самогубство. Але на той час я вже буду надто стара й нерішуча, з двома-трьома дітьми, що потребують моєї опіки, — треба буде спочатку поставити їх на ноги, а вже тоді всього зрікатися. Ні, я не вчиню самогубства — я влаштую сцену й попереджу його, що заберу дітей і піду геть. Як і всі інші чоловіки, мій чоловік злякається; він скаже, що кохає тільки мене і що більше з ним такого не трапиться. Йому й на думку не спаде, що якби я дійсно вирішила піти, я не мала б іншого вибору, як повернутися до батьків і бути з ними до кінця життя, щодня вислуховуючи від матері, що я втратила нагоду бути щасливою, що він, попри свої грішки, був чудовим чоловіком і що моїх дітей травмує ця розлука.

Через два-три роки в нього з'явиться ще одна жінка. Мені це стане відомо — я їх побачу, а чи хтось мені розповість, — але цього разу я вдаватиму, що нічого не знаю. Я вичерпала всю енергію на боротьбу з попередньою коханкою; сил у мене більше немає; краще прийняти життя таким, яким воно є, а не таким, яким воно мені уявлялося. Мати казала правду.

Він і надалі буде дбайливим чоловіком; а я так само працюватиму в бібліотеці, їстиму свої канапки у скверику біля театру, читатиму книжки, ніколи їх не закінчуючи, дивитимуся ті самі телепрограми, що й десять, двадцять, п'ятдесят років тому.

Хіба що я канапки тепер жуватиму з почуттям провини, бо ставатиму чимдалі гладшою; і більше не ходитиму по барах — адже чоловік мій сподівається, що я маю бути вдома й доглядати дітей.

Треба буде дочекатися, коли виростуть діти, щоб день у день думати про самогубство, для здійснення якого вже не вистачатиме відваги. Одного прекрасного дня я дійду висновку, що таким і є наше життя: не варто нічим перейматися; бо нічого у ньому й не змінити. І я змирюся».

Вероніка завершила свій внутрішній монолог і пообіцяла сама собі: живою вона Віллет не залишить. Найкраще все довести до кінця тепер, поки вона ще достатньо хоробра й міцна для того, щоб померти.

Вона заснула й кілька разів прокидалася, помічаючи, що навколо неї зменшується кількість різних апаратів, зате підвищується температура й постійно міняються обличчя медсестер; але завжди хтось біля неї був. Крізь зелену штору до неї долинав чийсь плач, стогін чи голоси, що тихо й рівномірно про щось перешіптувалися. Час від часу звідкись долинав дзвінок, і тоді чути було в коридорі пришвидшені кроки, голоси втрачали свою рівномірну приглушеність, ставали різкі й напружені.

Коли вона чергового разу прийшла до тями, медсестра запитала: «Вас не цікавить стан вашого здоров'я?»

— Я й так знаю, — відповіла Вероніка. — І це не має нічого спільного з моїм тілом; це те, що коїться в душі.

Медсестра хотіла продовжити розмову, але Вероніка вдала, що засинає.

Коли Вероніка знову розплющила очі, то побачила, що її кудись перевезли; тепер вона лежала у величенькій палаті. До руки її ще була під'єднана крапельниця, проте решта голок і дротів уже зникли.

*

Біля її ліжка стояв високий лікар у білому халаті, що різко контрастував з його фарбованим чорним волоссям та бородою. Поруч молодий асистент записував щось у журналі.

— Як довго я тут? — запитала вона, зауваживши, що говорить із зусиллям, трохи не ковтаючи слова.

— Ви в цій палаті два тижні, після п'яти днів у реанімації, — відповів старший лікар. — Маєте дякувати Богові, що взагалі ще жива.

На обличчі асистента з'явився здивований вираз, немов останнє зауваження не зовсім відповідало фактам. Вероніка відразу помітила цю реакцію і насторожилась. Чи вона тут довше, ніж думала? Чи й далі їй загрожує небезпека? Почала стежити за кожним жестом, кожним рухом цих чоловіків; знала, що немає сенсу про щось питати; вони ніколи не скажуть правди, але вона розумна й здогадається, про що йдеться.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

3-5 Частина (1) Part 3-5 Part (1)

Пауло Коельо почув про історію з Веронікою трьома місяцями пізніше, коли вечеряв у Парижі, в алжирському ресторанчику, зі своєю знайомою словенкою, також Веронікою, батько якої був головним лікарем Віллету. |Coelho||||||||||en dînant||||restaurant algérien|||||slovène|||||||médecin en chef|l'hôpital de Ville Paulo|Coelho|he heard|about|the story|with|Veronika|three|months|later|when|he was having dinner|in|Paris|in|Algerian|small restaurant|with|his|acquaintance|Slovenian|also|Veronika|father|of whom|he was|chief|doctor|Villette Paulo Coelho heard about the story of Veronika three months later, while having dinner in Paris, in an Algerian restaurant, with his Slovenian acquaintance, also named Veronika, whose father was the chief doctor of Villette.

Згодом, вирішивши написати книгу на цю тему, він хотів було змінити ім'я своєї знайомої, щоб не заплутати читачів. ||||||||||||||||embrouiller| Later|having decided|to write|book|on|this|topic|he|he wanted|it was|to change|name|his|acquaintance|in order to|not|to confuse|readers Later, deciding to write a book on this topic, he wanted to change the name of his acquaintance so as not to confuse the readers. Думав назвати її Бласкою, Едвіною, Марієцою або ще яким іншим словенським ім'ям, та врешті-решт залишив усе, як було. |||Blaskoy|Edwina|Marie|||||slovène|||||||| I thought|to name|her|Blaska|Edvina|Marijeca|or|any|some|other|Slovenian|name|but|||I left|everything|as|it was He thought of naming her Blaska, Edwina, Marijeca, or some other Slovenian name, but in the end, he left everything as it was. Коли йтиметься про його знайому Вероніку, він називатиме її його знайомою Веронікою. |||||||appellera|||| when|it will be about|about|his|acquaintance|Veronika|he|will call|her|his|acquaintance|Veronika When it comes to his acquaintance Veronica, he will refer to her as his acquaintance Veronica. Коли ж ітиметься про іншу Вероніку, не буде потреби її якось іще називати, ||il s'agira|||||||||| when|however|it will be about|about|another|Veronika|not|will be|need|her|somehow|else|to call However, when it comes to another Veronica, there will be no need to call her anything else,

бо вона й так буде головною героїнею книги, а читачів тільки дратуватиме постійне нагадування про «божевільну Вероніку» чи «Вероніку-невдалу самогубцю». |||||||||||irritera||||||||malheureuse|la suicidaire because|she|and|so|will be|main|character|book|and|readers|only|will annoy|constant|reminder|about|crazy|Veronika|or||unsuccessful|suicide because she will be the main character of the book, and constant reminders of "crazy Veronica" or "Veronica the failed suicide" will only annoy the readers. До того ж, і він сам, і його знайома Вероніка з'являться лише в одному коротенькому розділі книги, — саме в цьому. ||||||||||||||court|chapitre|||| to|that|also|and|he|himself|and|his|acquaintance|Veronika|will appear|only|in|one|short|chapter|book|just|in|this Moreover, both he and his acquaintance Veronica will appear only in one short chapter of the book — this one.

Його знайома Вероніка обурювалася тим, що вчинив її батько, враховуючи й те, що заклад, ним очолюваний, прагнув до респектабельності, а сам він працював над дисертацією, яку мав представити на суд високої наукової ради. |||s'indignait|||||||||||||||la respectabilité||||||la thèse|||||||| his|acquaintance|Veronika|was outraged|that|that|he did|her|father|considering|and|that|that|institution|by him|led|aspired|to|respectability|but|he himself|he|was working|on|dissertation|which|was supposed|to present|to|judgment|high|scientific|council His acquaintance Veronika was outraged by what her father had done, considering that the institution he led aspired to respectability, and he himself was working on a dissertation that he was to present to the high scientific council.

— Чи знаєте ви, звідки пішла назва «притулок для божевільних»? whether|you know|you|from where|it came|name|refuge|for|mad — Do you know where the name 'asylum for the insane' came from? — запитала вона. she asked|she — she asked. — 3 часів середньовіччя, коли кожен мав право шукати прихистку в церквах та інших святих місцях. |||||||refuge|||||| times|Middle Ages|when|everyone|had|right|to seek|refuge|in|churches|and|other|holy|places — Since the Middle Ages, when everyone had the right to seek refuge in churches and other holy places. Право на притулок — це річ зрозуміла для будь-якої цивілізованої людини. right|to|asylum|this|thing|understood|for|||civilized|person The right to asylum is something understood by any civilized person. Як же міг мій батько, головний лікар притулку для психічно хворих, поставитися до неї саме так? |||||||||||se comporter|||| how|then|could|my|father|chief|doctor|of the asylum|for|mentally|ill|to relate|to|her|just|that How could my father, the chief doctor of a mental asylum, treat her that way?

Пауло Коельо хотів довідатись в усіх подробицях, як воно сталося, бо мав для цього вельми поважну причину. Paulo|Coelho|wanted|to find out|in|all|details|how|it|happened|because|had|for|this|very|serious|reason Paulo Coelho wanted to find out all the details of how it happened, because he had a very serious reason for it.

Причина полягала в тому, що він сам опинявся в подібному притулку, або, як це частіше називають, у психлікарні. |||||||se retrouvait|||||||||| reason|lay|in|that|that|he|himself|found himself|in|similar|asylum|or|as|this|more often|called|in|psychiatric hospital The reason was that he himself found himself in a similar asylum, or, as it is more commonly called, a mental hospital. І сталося це з ним не раз, а тричі — у 1965, 1966 та 1967 роках. and|it happened|this|with|him|not|once|but|three times|in|and|years And this happened to him not once, but three times — in 1965, 1966, and 1967. Заклад, до якого він потрапляв, називався санаторієм доктора Ейраша в Ріо-де-Жанейро. ||||se rendait||||Eirasha|||| institution|to|which|he|he ended up|it was called|sanatorium|doctor|Eirash|in|Rio||Janeiro The institution he was admitted to was called Dr. Eirash's sanatorium in Rio de Janeiro.

Чому саме його поклали до цієї лікарні, він навіть і тепер не годен був зрозуміти. ||||||||||||capable|| why|exactly|him|they put|to|this|hospital|he|even|and|now|not|able|he was|to understand Even now, he could not understand why he was placed in that hospital. Можливо, батьків його збентежило, що він якось дивно поводився. |||a perturbé|||||se comportait perhaps|parents|his|it confused|that|he|somehow|strangely|he behaved Perhaps his parents were troubled by the fact that he was behaving somewhat strangely. Напівсором'язливий, напівекстравагантний, він прагнув стати «митцем», що в його родині сприймалося як найпевніший шлях на суспільне дно і до злиденної смерті. semi-timid|semi-extravagant|||||||||était perçu||le plus sûr|||||||miserable| half-shy|half-extravagant|he|he aspired|to become|an artist|which|in|his|family|was perceived|as|the surest|path|to|social|bottom|and|to|miserable|death Half-shy, half-extravagant, he aspired to become an "artist," which in his family was seen as the surest path to social ruin and a miserable death.

Коли Пауло Коельо над цим замислювався — а треба сказати, що зрідка він це робив, — йому здавалося, що справжнім божевільним був саме доктор, який погоджувався ізолювати його практично без жодних на те підстав (як у кожній родині, завжди легше звинуватити іншого, стверджуючи, нібито батьки не усвідомлювали, що чинять, приймаючи таке суворе рішення). |||||réfléchissait|||||rarement|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||| when|Paulo|Coelho|on|this|he pondered|but|it is necessary|to say|that|rarely|he|this|he did|to him|it seemed|that|true|madman|was|exactly|doctor|who|he agreed|to isolate|him|practically|without|any|on|that|grounds|as|in|every|family|always|easier|to blame|another|asserting|supposedly|parents|not|they realized|that|they were doing|making|such|strict|decision) When Paulo Coelho pondered this — and it should be noted that he did so rarely — it seemed to him that the real madman was the doctor who agreed to isolate him with practically no grounds for doing so (as in every family, it is always easier to blame another, claiming that the parents were unaware of what they were doing when making such a harsh decision).

Пауло засміявся, довідавшись про чудернацького листа до газети, залишеного Веронікою, зі скаргою на те, що поважний французький журнал навіть не знає, де є Словенія. ||en apprenant||étrange||||laissé par|||||||respectable|||||||| Paulo|he laughed|having learned|about|bizarre|letter|to|newspaper|left|Veronica|with|complaint|about|that|that|respectable|French|magazine|even|not|it knows|where|is|Slovenia Paulo laughed upon learning about the bizarre letter to the newspaper left by Veronika, complaining that a respectable French magazine didn't even know where Slovenia was.

— Ніхто через це не кінчатиме життя самогубством. ||||terminera|| no one|because of|this|not|will end|life|suicide — No one will end their life because of this.

— Тому-то цей лист і виявився марним, — ображено відповіла його знайома Вероніка. |||||s'est avéré|inutile||||| |therefore|this|letter|and|turned out|useless|offendedly|she replied|his|acquaintance|Veronika — That's why this letter turned out to be useless, — his acquaintance Veronika replied offendedly. — Вчора я поселялася в готелі, й адміністраторка думала, що Словенія — місто в Німеччині. ||je m'installais|||||||||| yesterday|I|settled|in|hotel|and|receptionist|she thought|that|Slovenia|city|in|Germany — Yesterday I checked into a hotel, and the receptionist thought Slovenia was a city in Germany.

Ця ситуація була йому знайомою, адже багато хто з іноземців вважав столицею Бразилії аргентинське місто Буенос-Айрес. this|situation|was|to him|familiar|because|many|who|of|foreigners|considered|capital|of Brazil|Argentine|city|Buenos|Aires This situation was familiar to him, as many foreigners believed that the capital of Brazil was the Argentine city of Buenos Aires.

Але крім того, що іноземці захоплено розхвалювали красу його столиці (у сусідній Аргентині), спільність Пауло Коельо з Веронікою полягала ще й у згаданій події: його теж колись поклали до психіатричної лікарні й, на думку першої дружини, «повинні були не випускати звідти ніколи». ||||||faisaient l'é||||||||||||résidait aussi||||mentionnée||||||||||||||||||| but|besides|that|that|foreigners|enthusiastically|praised|beauty|of his|capital|in|neighboring|Argentina|commonality|Paulo|Coelho|with|Veronika|it consisted|also|and|in|mentioned|event|of his|also|once|they put|to|psychiatric|hospital|and|in|opinion|first|wife|they should|they were|not|to release|from there|never But besides the fact that foreigners enthusiastically praised the beauty of his capital (in neighboring Argentina), the connection between Paulo Coelho and Veronika also lay in the mentioned event: he too had once been placed in a psychiatric hospital and, according to his first wife, "should never have been released from there."

А все ж таки його випускали. and|all|yet|still|him|they released And yet, he was released. І от, залишаючи лікарню востаннє з твердим наміром ніколи туди більше не вертатися, він пообіцяв собі дві речі: (а) що він колись це все опише і (б) що привселюдно торкнеться цієї теми лише по смерті батьків, бо не хотів завдавати їм прикрощів — адже обоє все життя картали себе за заподіяне. ||||||||||||||||||||||||||||en public|||||||||||||peine||||||à lui-même||ce qu'ils ont fait and|so|leaving|hospital|for the last time|with|firm|intention|never|there|more|not|to return|he|he promised|to himself|two|things|that|that|he|someday|this|all|he will describe|and|that|that|publicly|he will touch|this|topic|only|after|death|of parents|because|not|he wanted|to cause|to them|troubles|for|both|all|life|they blamed|themselves|for|caused And so, leaving the hospital for the last time with a firm intention never to return, he promised himself two things: (a) that he would someday describe all of this and (b) that he would only publicly touch on this topic after his parents' death, as he did not want to cause them distress — after all, both had blamed themselves for what had happened all their lives.

Мати його померла 1993 року, але батько, якому в 1997 році виповнилося вісімдесят чотири, був ще живий, при повній свідомості й у доброму здоров'ї, попри емфізему легенів (хоч він ніколи й не курив) та попри споживання виключно морожених продуктів, бо так і не зміг знайти собі господиню, яка б мирилася з усіма його дивацтвами. |||||||||avait atteint|||||||||||bonne santé|||emphysème pulmona||||||||||||congelés||||||||||||s'accommoderait||||bizarreries mother|his|she died|year|but|father|to whom|in|year|he turned|eighty|four|he was|still|alive|in|full|consciousness|and|in|good|health|despite|emphysema|of lungs|although|he|never|and|not|he smoked|and|despite|consumption|exclusively|frozen|foods|because|so|and|not|he could|to find|for himself|hostess|who|that|she would tolerate|with|all|his|eccentricities His mother died in 1993, but his father, who turned eighty-four in 1997, was still alive, fully conscious and in good health, despite having emphysema (even though he had never smoked) and despite consuming only frozen foods, as he had never been able to find a housekeeper who would tolerate all his quirks.

Отож коли Пауло Коельо почув історію Вероніки, то зрозумів, що може описати цю тему, не порушуючи своїх обіцянок. |||Coelho|||||||||||||| so|when|Paulo|Coelho|he heard|story|of Veronica|then|he understood|that|he can|to describe|this|topic|not|breaking|his|promises So when Paulo Coelho heard Veronica's story, he realized that he could describe this topic without breaking his promises. Хоча йому й ніколи не спадала думка про самогубство, він дуже добре знав світ психіатричної лікарні — всі процедури, відносини між лікарями й пацієнтами, переваги та прикрощі перебування у такому місці. |||||ne lui était jamais venue||||||||||||||||||||inconvénients|||| although|to him|and|never|not|it occurred|thought|about|suicide|he|very|well|knew|world|psychiatric|hospital|all|procedures|relationships|between|doctors|and|patients|advantages|and|misfortunes|stay|in|such|place Although he had never thought of suicide, he was very familiar with the world of psychiatric hospitals — all the procedures, the relationships between doctors and patients, the advantages and disadvantages of being in such a place.

Тому нехай Пауло Коельо разом зі своєю знайомою Веронікою назавжди покинуть сторінки цієї книги, а ми продовжимо свою розповідь. |||Coelho|||||||quittent|||||||| therefore|let|Paulo|Coelho|together|with|his|acquaintance|Veronika|forever|they leave|pages|this|book|and|we|we continue|our|story So let Paulo Coelho and his acquaintance Veronika leave the pages of this book forever, while we continue our story.

**__В__**ероніка не знала, як довго вона спала. |Veronika|||||| |Veronica|not|she knew|how|long|she|she slept Veronika did not know how long she had been asleep. Пам'ятала лише, що на мить прокинулася — все ще з отими трубками в роті та носі — й почула, як хтось запитав: |||||||||ces|||||||||quelqu'un| she remembered|only|that|for|moment|she woke up|still|still|with|those|tubes|in|mouth|and|nose|and|she heard|how|someone|asked She only remembered that she had briefly woken up — still with those tubes in her mouth and nose — and heard someone ask:

— Хочеш, я тебе помастурбую? |||je te masturbe you want|I|you|I will masturbate — Do you want me to masturbate you?

**__** *__** *

Але тепер, розплющивши очі й роззираючись по кімнаті, не знала, чи то була реальність, чи галюцинація. ||having opened||||||||||||| but|now|having opened|eyes|and|looking around|in|room|not|I knew|whether|it|was|reality|or|hallucination But now, with her eyes open and looking around the room, she didn't know if it was reality or a hallucination. Крім цього моменту, не пам'ятала нічого — абсолютно нічого. besides|this|moment|not|I remembered|nothing|absolutely|nothing Apart from this moment, she remembered nothing — absolutely nothing.

Трубок уже не було, але тіло її було обтикане голками, до голови й до грудей — там, де серце — були приєднані дротики, а руки були й досі прив'язані до ліжка. tuyaux||||||||||||||||||||des aiguilles||||||attachées|| tubes|already|not|was|but|body|her|was|pierced|with needles|to|head|and|to|chest|there|where|heart|were|attached|wires|and|hands|were|and|still|tied|to|bed The tubes were no longer there, but her body was covered with needles, and there were wires attached to her head and chest — where the heart is — and her arms were still tied to the bed. Вона лежала гола, тільки під простирадлом, і відчувала, що мерзне, але вирішила не нарікати. |||||drap de lit||||je gèle|||| she|lay|naked|only|under|sheet|and|felt|that|she is freezing|but|she decided|not|to complain She lay naked, only under the sheet, and felt that she was cold, but decided not to complain. Простір, обмежений зеленою шторою, був заповнений її ліжком, реанімаційною апаратурою й білим стільцем, де сиділа, читаючи книгу, медсестра. ||||||||réanimation|appareillage de ré|||||||| space|limited|green|curtain|was|filled|her|bed|intensive care|equipment|and|white|chair|where|she sat|reading|book|nurse The space, limited by a green curtain, was filled with her bed, resuscitation equipment, and a white chair where a nurse sat reading a book.

Ця жінка мала темні очі й темне волосся. this|woman|had|dark|eyes|and|dark|hair This woman had dark eyes and dark hair. Хоча можливо, що то була та сама жінка, з якою вона розмовляла кілька годин — а чи днів? although|maybe|that|it|was|that|same|woman|with|whom|she|talked|several|hours|or|whether|days Although it is possible that it was the same woman she had been talking to for a few hours — or was it days? — тому. therefore — therefore.

— Ви не могли б розв'язати мені руки? you|not|could|would|untie|for me|hands — Could you untie my hands?

Медсестра звела погляд, кинула безцеремонно «ні» й продовжила читання. ||||sans cérémonie|||poursuivit| the nurse|she raised|gaze|she threw|bluntly|no|and|she continued|reading The nurse looked up, bluntly said "no," and continued reading.

__«Я жива,__ — подумала Вероніка. I|alive|thought|Veronika "I am alive," thought Veronika. — __Все починається спочатку. everything|starts|from the beginning "Everything starts over." Доведеться побути тут трохи, поки вони не зрозуміють, що я цілком нормальна. |rester|||||||||| will have to|stay|here|a little|until|they|not|understand|that|I|quite|normal I will have to stay here for a while until they understand that I am completely normal. Тоді мене випустять, і я знову побачу вулички Любляни, її головний майдан, мости, людей, що йдуть на роботу і вертаються з неї.__ ||will release||||||de Ljubljana||||||||||||| then|me|will release|and|I|again|will see|streets|of Ljubljana|its|main|square|bridges|people|who|are going|to|work|and|are returning|from|it Then they will let me go, and I will see the streets of Ljubljana again, its main square, the bridges, the people going to work and coming back from it.

__Люди завжди стараються допомогти іншим — щоб почувати себе кращими, ніж є насправді, — отож мені знову дадуть місце в бібліотеці. people|always|try|to help|others|to|to feel|oneself|better|than|are|actually|so|to me|again|will give|place|in|library People always try to help others — to feel better than they really are — so I will be given a place in the library again. Я почну відвідувати ті самі бари й дискотеки, говоритиму з друзями про несправедливість у світі та інші проблеми, ходитиму в кіно, гулятиму над озером...__ ||||||||||||l'injustice||||||j'irai|||je me promèner|| I|will start|to visit|those|same|bars|and|clubs|will talk|with|friends|about|injustice|in|world|and|other|problems|will go|to|cinema|will walk|by|lake I will start visiting the same bars and clubs, talking to friends about the injustices in the world and other problems, going to the movies, walking by the lake...

__Я тільки зажила пігулки, тож тіло моє не понівечене, я така ж молода, гарна, розумна, як була, мені не важко буде знаходити собі приятелів, — як і раніше. ||je viens de prendre|les pilules|||||déformé|||||||||||||||||| I|only|have taken|pills|so|body|my|not|damaged|I|such|same|young|beautiful|smart|as|was|to me|not|difficult|will be|to find|for myself|friends|as|and|before I have just taken the pills, so my body is not damaged, I am as young, beautiful, and smart as I was, it won't be hard for me to find friends — just like before. Кохатимуся з ними по квартирах або в лісі, і не без задоволення, але після оргазму відчуватиму порожнечу. je vais aimer||||||||||||||l'orgasme|je ressentirai|le vide I will make love|with|them|in|apartments|or|in|forest|and|not|without|pleasure|but|after|orgasm|I will feel|emptiness I will make love with them in apartments or in the woods, and not without pleasure, but after the orgasm, I will feel emptiness. Нам не буде про що говорити, й це не стане для нас одкровенням. ||||||||||||révélation to us|not|will be|about|what|to talk|and|this|not|will become|for|us|revelation We will have nothing to talk about, and it will not be a revelation for us. Почнуться надумані виправдання — „Вже пізно“, „Мені завтра рано вставати“, — і ми квапливо прощатимемося, взаємно уникаючи поглядів.__ ||excuses||||||||||nous nous dirons au|mutuellement||regards will start|contrived|excuses|already|late|to me|tomorrow|early|to get up|and|we|hastily|will say goodbye|mutually|avoiding|gazes There will be made-up excuses — 'It's too late', 'I have to get up early tomorrow' — and we will hurriedly say goodbye, mutually avoiding each other's gaze.

__Потім назад до своєї кімнатки в жіночому монастирі. then|back|to|my|small room|in|women's|monastery Then back to my little room in the women's monastery. Читання нудної книги, телевізор з тими самими програмами, наставляння будильника, щоб прокинутися точнісінько в той самий час, що й минулого дня, а тоді механічно виконувати свою роботу в бібліотеці,__ ||||||||réglage du réve|||||||||||||||||||| reading|boring|book|TV|with|those|same|shows|setting|alarm clock|to|to wake up|exactly|at|that|same|time|that|and|previous|day|and|then|mechanically|to perform|my|work|in|library Reading a boring book, watching the same programs on TV, setting the alarm clock to wake up exactly at the same time as the day before, and then mechanically doing my work in the library,

__їстиму канапку в парку біля театру, на тій самій лавці, поруч з іншими, що теж обирають собі одні й ті ж лавки на час обідньої перерви, — людьми з однаково відсутнім виразом обличчя, котрі вдають, що розмірковують над неймовірно важливими речами.__ je mangerai|un sandwich||||||||banc||||||||||||||||||||||||fontionnent||réfléchissent|||| I will eat|sandwich|in|park|near|theater|on|that|same|bench|next|to|others|who|also|choose|for themselves|same|and|those|same|benches|for|time|lunch|break|people|with|equally|absent|expression|face|who|pretend|that|they are thinking|about|incredibly|important|things I will eat a sandwich in the park by the theater, on the same bench, next to others who also choose the same benches during their lunch break — people with equally blank expressions who pretend to ponder incredibly important things.

__Тоді знову бібліотека; вислуховування пліток про те, хто з ким зустрічається, що кому болить, як ту чи іншу довів до сліз її чоловік, і мене не покидатиме почуття привілейованості: я гарна, в мене є робота, я можу фліртувати з ким мені захочеться. |||écoute des potins|ragots||||||||||||||||||||je||ne me quittera pas||de privilège|||||||||flirter|||| then|again|library|listening|gossip|about|that|who|with|whom|is dating|that|to whom|hurts|how|that|or|another|he drove|to|tears|her|husband|and|me|not|will leave|feeling|of privilege|I|am beautiful|in|I have|have|job|I|can|flirt|with|whom|to me|I want Then again, the library; listening to gossip about who is dating whom, what hurts whom, how this or that person was brought to tears by their husband, and I will be left with a feeling of privilege: I am beautiful, I have a job, I can flirt with whomever I want. Отож вечорами я знову ходитиму по барах, і все повториться спочатку.__ ||||||les bars|||| so|in the evenings|I|again|will go|to|bars|and|everything|will repeat|from the beginning So in the evenings, I will go back to the bars, and everything will start over.

__Моя мати, яку, мабуть, цілковито шокувала моя спроба самогубства, відійде від потрясіння й допитуватиметься, що я збираюся робити далі, чому я не така, як усі, бо насправді життя набагато простіше, ніж я собі уявляю. ||||totalement|||||se remettra|de|choc||va poser des questions||||||||||comme|||||||||| my|mother|whom|probably|completely|shocked|my|attempt|suicide|will recover|from|shock|and|will ask|what|I|am going to|do|next|why|I|not|am such|as|everyone|because|actually|life|much|simpler|than|I|to myself|imagine My mother, who was probably completely shocked by my suicide attempt, will recover from the shock and will ask what I plan to do next, why I am not like everyone else, because in reality, life is much simpler than I imagine. „Глянь на мене, я вже стільки років одружена з твоїм батьком і завжди намагалася виховати тебе якомога краще, бути для тебе якнайкращим прикладом“.__ ||||||||||||||élever|||||||le meilleur| look|at|me|I|already|so many|years|married|to|your|father|and|always|I tried|to raise|you|as|better|to be|for|you|as best|example "Look at me, I have been married to your father for so many years and I have always tried to raise you as best as I could, to be the best example for you."

__Одного дня мені набридне слухати одне і те ж, отож заради неї я одружуся з чоловіком, якого присягнуся любити. |||je m'ennuier||||||||||je me marierai||||je jure de| one|day|to me|it will get boring|to listen|one|and|that|same|so|for the sake of|her|I|I will marry|to|man|whom|I will swear|to love One day I will get tired of hearing the same thing, so for her sake, I will marry a man whom I will vow to love. Ми почнемо вимріювати наше майбутнє: дім у передмісті, діти, майбутнє наших дітей. ||imaginer||||||||| we|we will start|to dream of|our|future|house|in|suburb|children|future|our|children We will start dreaming about our future: a house in the suburbs, children, the future of our children. Першого року ми часто кохатимемось, другого — рідше, а після третього в подружжі, мабуть, згадують про секс лише раз на півмісяця, хоч до справи доходить ледве що раз на місяць. première||||nous aimerons|||||||le couple||||||||||||arrive à||||| first|year|we|often|we will make love|second|less often|and|after|third|in|marriage|probably|they remember|about|sex|only|once|in|half a month|although|to|matter|it comes|hardly|that|once|in|month In the first year, we will often make love, in the second — less often, and after the third, in marriage, they probably think about sex only once every two weeks, although it barely happens once a month. Гірше того, ми майже не розмовлятимемо. |||||nous parlerons worse|that|we|almost|not|will talk Worse still, we will hardly talk. Я примушу себе змиритися з тим, що є, але не розумітиму, що зі мною сталося, чому я його більше не цікавлю, чому він мене ігнорує, зате постійно заводить мову про друзів, неначе тільки вони й належать до його справжнього світу.__ |je forcerai||me résigner|||||||je comprendrai||||||||||intéresse plus|||||||aborde|||||||||||| I|will force|myself|to come to terms|with|that|that|is|but|not|will understand|what|with|me|happened|why|I|him|no longer|not|interest|why|he|me|ignores|but|constantly|brings up|conversation|about|friends|as if|only|they|and|belong|to|his|real|world I will force myself to come to terms with what is, but I will not understand what has happened to me, why he is no longer interested in me, why he ignores me, yet constantly brings up friends, as if they are the only ones who belong to his real world.

__Коли наше подружжя буде на грані розпаду, я завагітнію. |||||le bord|||je tomberai enceinte when|our|marriage|will be|on|verge|of collapse|I|will get pregnant When our marriage is on the verge of collapse, I will get pregnant. Дитина зблизить нас на якийсь час, але потім знову все буде, як і було.__ |rapprochera|||||||||||| child|will bring closer|us|for|some|time|but|then|again|everything|will be|as|and|was The child will bring us closer for a while, but then everything will be as it was.

__Я почну гладшати — як ота тітка, про яку вчора говорила медсестра, а чи то позавчора? I|will start|to gain weight|like|that|aunt|about|whom|yesterday|said|nurse|and|or|that|the day before yesterday I will start gaining weight — like that aunt, whom the nurse talked about yesterday, or was it the day before yesterday? Не знаю. not|I know I don't know. Я стану міняти дієти, але щодня, щотижня мене добиватиме моя зайва вага, яка зростатиме попри всі мої зусилля. ||||||||me tourmentera||||||||| I|will become|to change|diets|but|every day|every week|me|will torment|my|extra|weight|which|will increase|despite|all|my|efforts I will start changing diets, but every day, every week, my excess weight will torment me, growing despite all my efforts. Тоді я візьмуся до чародійних пігулок, аби знімати депресії; народжу ще кількох дітей, зачатих упродовж ночей кохання, що промайнули надто швидко. ||je m'occuperai||magiques|pilules||||je vais avoir||||conceived|||||||trop vite then|I|will take up|to|magical|pills|in order to|to relieve|depressions|I will give birth|more|a few|children|conceived|during|nights|love|that|passed|too|quickly Then I will turn to magical pills to relieve my depression; I will give birth to a few more children, conceived during nights of love that passed too quickly. І казатиму всім, що живу завдяки своїм дітям, хоча насправді це вони живуть на цьому світі завдяки мені.__ and|I will say|to everyone|that|I live|thanks to|my|children|although|actually|this|they|they live|in|this|world|thanks to|to me And I will tell everyone that I live thanks to my children, although in reality it is they who live in this world thanks to me.

__Всі вважатимуть нас щасливою парою, й ніхто не знатиме, скільки самотності, гіркоти й самозречення ховається за цією__ ||||||||||solitude|amertume||abnégation||| everyone|will consider|us|happy|couple|and|no one|not|will know|how much|loneliness|bitterness|and|self-denial|hides|behind|this Everyone will consider us a happy couple, and no one will know how much loneliness, bitterness, and self-denial hides behind this.

__видимістю щастя. visibilité| appearance|happiness appearance of happiness.

А одного дня мій чоловік уперше заведе собі коханку, і я, мабуть,__ ||||||||une amante||| but|one|day|my|husband|for the first time|will take|for himself|mistress|and|I|probably And one day my husband will take a mistress for the first time, and I will probably,

__вчиню скандал, як ота тітка, або знову подумаю про самогубство. je ferai||||||||| I will make|scandal|like|that|aunt|or|again|I will think|about|suicide I will make a scene like that aunt, or I will think about suicide again. Але на той час я вже буду надто стара й нерішуча, з двома-трьома дітьми, що потребують моєї опіки, — треба буде спочатку поставити їх на ноги, а вже тоді всього зрікатися. ||||||||||indécise||||||||||||||||||||renoncer à tout but|at|that|time|I|already|I will be|too|old|and|indecisive|with|||children|that|need|my|care|it is necessary|it will be|first|to put|them|on|feet|and|then|then|everything|to renounce But by that time I will be too old and indecisive, with two or three children who need my care — I will have to get them on their feet first, and only then give everything up. Ні, я не вчиню самогубства — я влаштую сцену й попереджу його, що заберу дітей і піду геть. |||je ferai||||||||||||| no|I|not|I will make|suicide|I|I will arrange|scene|and|I will warn|him|that|I will take|children|and|I will go|away No, I will not commit suicide — I will create a scene and warn him that I will take the children and leave. Як і всі інші чоловіки, мій чоловік злякається; він скаже, що кохає тільки мене і що більше з ним такого не трапиться. |||||||||||||||||||||arrivera pas like|and|all|other|men|my|husband|he will be scared|he|he will say|that|he loves|only|me|and|that|more|with|him|such|not|it will happen Like all other men, my husband will be scared; he will say that he loves only me and that such a thing will not happen again. Йому й на думку не спаде, що якби я дійсно вирішила піти, я не мала б іншого вибору, як повернутися до батьків і бути з ними до кінця життя, щодня вислуховуючи від матері, що я втратила нагоду бути щасливою, що він, попри свої грішки, був чудовим чоловіком і що моїх дітей травмує ця розлука.__ |||||lui viendra|||||||||||||||||||||||||écoutant chaque jour||||||occasion|||||||péchés||||||||traumatise||séparation to him|and|on|thought|not|will come|that|if|I|really|decided|to leave|I|not|would have|(would)|other|choice|than|to return|to|parents|and|to be|with|them|until|end|life|every day|listening|from|mother|that|I|lost|opportunity|to be|happy|that|he|despite|his|mistakes|was|wonderful|man|and|that|my|children|hurts|this|separation He wouldn't even think that if I really decided to leave, I would have no choice but to return to my parents and be with them for the rest of my life, listening every day to my mother saying that I lost the chance to be happy, that he, despite his sins, was a wonderful man, and that this separation traumatizes my children.

__Через два-три роки в нього з'явиться ще одна жінка. in|two|three|years|in|him|will appear|another|one|woman In two or three years, he will have another woman. Мені це стане відомо — я їх побачу, а чи хтось мені розповість, — але цього разу я вдаватиму, що нічого не знаю. ||||||||||||||||feindrai|||| to me|this|will become|known|I|them|will see|and|whether|someone|to me|will tell|but|this|time|I|will pretend|that|nothing|not|know I will find out about it — I will see them, or someone will tell me — but this time I will pretend that I know nothing. Я вичерпала всю енергію на боротьбу з попередньою коханкою; сил у мене більше немає; краще прийняти життя таким, яким воно є, а не таким, яким воно мені уявлялося. |épuisée|||||||||||||||||||||||||| I|exhausted|all|energy|on|struggle|with|previous|lover|strength|in|me|more|not|better|to accept|life|such|as|it|is|and|not|such|as|it|to me|seemed I have exhausted all my energy fighting the previous lover; I have no strength left; it is better to accept life as it is, rather than how I imagined it. Мати казала правду.__ mother|said|truth Mother told the truth.

__Він і надалі буде дбайливим чоловіком; а я так само працюватиму в бібліотеці, їстиму свої канапки у скверику біля театру, читатиму книжки, ніколи їх не закінчуючи, дивитимуся ті самі телепрограми, що й десять, двадцять, п'ятдесят років тому.__ ||||||||||je travaillerai|||||||le petit parc|||je lirai||||||je regarderai|||||||||| he|and|in the future|will be|caring|husband|but|I|so|same|will work|in|library|will eat|my|sandwiches|in|small park|near|theater|will read|books|never|them|not|finishing|will watch|those|same|TV shows|that|and|ten|twenty|fifty|years|ago He will continue to be a caring husband; and I will still work in the library, eat my sandwiches in the little park by the theater, read books without ever finishing them, and watch the same TV shows as I did ten, twenty, fifty years ago.

__Хіба що я канапки тепер жуватиму з почуттям провини, бо ставатиму чимдалі гладшою; і більше не ходитиму по барах — адже чоловік мій сподівається, що я маю бути вдома й доглядати дітей.__ |||||je mâcherai|||culpabilité||deviendrai||de plus en plus grosse|||||||||||||||||m'occuper des enfants| except|that|I|sandwiches|now|will chew|with|feeling|guilt|because|will become|more and more|fatter|and|no longer|not|will go|to|bars|since|husband|my|hopes|that|I|must|to be|at home|and|to take care of|children Except now I will chew my sandwiches with a sense of guilt, because I will be getting fatter; and I will no longer go to bars — after all, my husband expects me to be home and take care of the children.

__Треба буде дочекатися, коли виростуть діти, щоб день у день думати про самогубство, для здійснення якого вже не вистачатиме відваги. |||||||||||||||||||courage it is necessary|will be|to wait|when|they grow up|children|in order to|day|in|day|to think|about|suicide|for|realization|of which|already|not|will be enough|courage I will have to wait until the children grow up, to think about suicide day after day, for which I will no longer have the courage. Одного прекрасного дня я дійду висновку, що таким і є наше життя: не варто нічим перейматися; бо нічого у ньому й не змінити. ||||j'arriverai|conclusion||||||||||||||||| one|beautiful|day|I|I will come|conclusion|that|such|and|is|our|life|not|worth|anything|to worry|because|nothing|in|it|and|not|to change One beautiful day I will come to the conclusion that this is our life: there is no point in worrying about anything; because nothing can be changed in it. І я змирюся».__ ||je me résignerai and|I|I will resign And I will accept it.

Вероніка завершила свій внутрішній монолог і пообіцяла сама собі: живою вона Віллет не залишить. Veronika|she finished|her|internal|monologue|and|she promised|to herself|to herself|alive|she|Villet|not|she will leave Veronika finished her inner monologue and promised herself: she would not leave Villet alive. Найкраще все довести до кінця тепер, поки вона ще достатньо хоробра й міцна для того, щоб померти. ||le mieux|||||||||||||pour| best|everything|to bring|to|end|now|while|she|still|enough|brave|and|strong|for|that|to|to die It is best to see everything through to the end now, while she is still brave and strong enough to die.

Вона заснула й кілька разів прокидалася, помічаючи, що навколо неї зменшується кількість різних апаратів, зате підвищується температура й постійно міняються обличчя медсестер; але завжди хтось біля неї був. |||||||||||||||augmente|||||||||||| she|fell asleep|and|several|times|woke up|noticing|that|around|her|is decreasing|number|different|devices|but|is increasing|temperature|and|constantly|are changing|faces|nurses|but|always|someone|by|her|was She fell asleep and woke up several times, noticing that the number of various devices around her was decreasing, while the temperature was rising and the faces of the nurses were constantly changing; but there was always someone by her side. Крізь зелену штору до неї долинав чийсь плач, стогін чи голоси, що тихо й рівномірно про щось перешіптувалися. ||rideau|||parvenait|||gémissement|||||||||chuchotaient through|green|curtain|to|her|reached|someone's|crying|moaning|or|voices|that|quietly|and|evenly|about|something|were whispering Through the green curtain, she could hear someone's crying, moaning, or voices that were quietly and evenly whispering about something. Час від часу звідкись долинав дзвінок, і тоді чути було в коридорі пришвидшені кроки, голоси втрачали свою рівномірну приглушеність, ставали різкі й напружені. ||||venait||||||||rapides|||||uniforme|étouffement sonore|||| time|from|time|from somewhere|reached|ringing|and|then|could be heard|was|in|corridor|hurried|footsteps|voices|were losing|their|even|muffledness|became|sharp|and|tense From time to time, a bell would ring from somewhere, and then hurried footsteps could be heard in the corridor, the voices losing their even muffled quality, becoming sharp and tense.

Коли вона чергового разу прийшла до тями, медсестра запитала: «Вас не цікавить стан вашого здоров'я?» when|she|очередного|time|came|to|senses|nurse|asked|you|not|interests|state|your|health When she came to her senses once again, the nurse asked: "Aren't you interested in your health condition?"

— Я й так знаю, — відповіла Вероніка. I|and|so|know|she replied|Veronika — I already know, — replied Veronika. — І це не має нічого спільного з моїм тілом; це те, що коїться в душі. ||||||||||||se passe|| and|this|not|has|nothing|in common|with|my|body|this|that|that|happens|in|soul — And it has nothing to do with my body; it's what is happening in my soul.

Медсестра хотіла продовжити розмову, але Вероніка вдала, що засинає. ||||||feignait|| the nurse|she wanted|to continue|conversation|but|Veronika|she pretended|that|she is falling asleep The nurse wanted to continue the conversation, but Veronika pretended to fall asleep.

**__К__**оли Вероніка знову розплющила очі, то побачила, що її кудись перевезли; тепер вона лежала у величенькій палаті. ||||ouvrit||||||||||||grande|chambre |when|Veronika|again|she opened|eyes|then|she saw|that|her|somewhere|they moved|now|she|she was lying|in|big|room When Veronika opened her eyes again, she saw that she had been moved somewhere; now she was lying in a rather large room. До руки її ще була під'єднана крапельниця, проте решта голок і дротів уже зникли. ||||||perfusion intraveine|||aiguille||fils||avaient disparu to|hand|her|still|was|connected|drip|but|rest|needles|and|wires|already|disappeared A drip was still connected to her hand, but the rest of the needles and wires had already disappeared.

**__** *__** *

Біля її ліжка стояв високий лікар у білому халаті, що різко контрастував з його фарбованим чорним волоссям та бородою. |||||||||||contrastait|||teinté|||| by|her|bed|stood|tall|doctor|in|white|coat|who|sharply|contrasted|with|his|dyed|black|hair|and|beard A tall doctor in a white coat stood by her bed, sharply contrasting with his dyed black hair and beard. Поруч молодий асистент записував щось у журналі. nearby|young|assistant|was writing|something|in|notebook Nearby, a young assistant was writing something in a journal.

— Як довго я тут? how|long|I|here — How long have I been here? — запитала вона, зауваживши, що говорить із зусиллям, трохи не ковтаючи слова. ||en remarquant|||||||en mâchant| she asked|she|noticing|that|she speaks|with|effort|a little|not|swallowing|words — she asked, noticing that she was speaking with effort, almost swallowing her words.

— Ви в цій палаті два тижні, після п'яти днів у реанімації, — відповів старший лікар. you|in|this|room|two|weeks|after|five|days|in|intensive care|he answered|senior|doctor — You have been in this room for two weeks, after five days in intensive care, — replied the senior doctor. — Маєте дякувати Богові, що взагалі ще жива. you have to|thank|God|that|at all|still|alive — You should thank God that you are still alive at all.

На обличчі асистента з'явився здивований вираз, немов останнє зауваження не зовсім відповідало фактам. ||||||||remarque|||| on|face|assistant|appeared|surprised|expression|as if|last|remark|not|quite|corresponded|facts A surprised expression appeared on the assistant's face, as if the last remark did not quite match the facts. Вероніка відразу помітила цю реакцію і насторожилась. ||||||s'est méfiée Veronika|immediately|noticed|this|reaction|and|became alert Veronica immediately noticed this reaction and became alert. Чи вона тут довше, ніж думала? |elle|||| whether|she|here|longer|than|thought Has she been here longer than she thought? Чи й далі їй загрожує небезпека? whether|and|still|to her|threatens|danger Is she still in danger? Почала стежити за кожним жестом, кожним рухом цих чоловіків; знала, що немає сенсу про щось питати; вони ніколи не скажуть правди, але вона розумна й здогадається, про що йдеться. |suivre||||||||||||||||||||||||devinera||| I started|to watch|for|every|gesture|every|movement|these|men|I knew|that|there is no|sense|to|something|to ask|they|never|not|will say|truth|but|she|smart|and|will guess|about|that|it is about She began to watch every gesture, every movement of these men; she knew that there was no point in asking about anything; they would never tell the truth, but she was smart and would figure out what it was about.

PAR_TRANS:gpt-4o-mini=6.62 PAR_CWT:B7ebVoGS=13.34 en:B7ebVoGS openai.2025-02-07 ai_request(all=60 err=0.00%) translation(all=117 err=0.00%) cwt(all=2011 err=0.94%)