image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 9 Частина (2)

9 Частина (2)

— Навіщо ти це зробив? — спитав Стілґар, упритул підійшовши до Пола.

— Дані, — відповів Пол. — Потребую більше даних.

— Хіба це безпечно — протистояти цій загрозі лише як ментат? «Добре помічено, — подумав Пол. Обчислення ментата

скінченні. Не можна висловити безмежне, залишаючись у межах будь-якої мови. А все-таки здібності ментата мають свою сферу використання».

Ці думки він і озвучив, провокуючи Стілґара спростувати його аргументи.

— Завжди щось залишається за межами, ззовні, — промовив Стілґар. — Деякі речі найкраще зберігати ззовні.

— Або всередині, — сказав Пол. На мить він змирився зі своїм провидницько-ментатським обмеженням. Ззовні так. І всередині: ось де справжній жах. Як він міг захиститися від себе самого? Вони, безперечно, налаштовували його на самознищення, але цей стан оточували ще приголомшливіші можливості.

Його задуму обірвали чиїсь швидкі кроки. У дверях виросла постать Квізари Корби, освітлена з-за спини блискучою ілюмінацією коридору. Він увійшов так стрімко, наче його вкинула якась невидима сила, і майже відразу зупинився, зіткнувшись із мороком салону. Квізара Корба тримав у долонях цілу жменю котушок шиґаструн. Вони виблискували в коридорному світлі, наче дивовижні крихітні перлини, і згасли, щойно в полі зору з'явилася рука охоронця та зачинила двері.

— Це ви, мілорде? — спитав Корда, вдивляючись у сутінки. — Що це? — спитав Стілґар.

— Стілґаре?

— Ми обидва тут. Що це?

— Я занепокоєний цим прийомом гільдієра.

— Занепокоєний? — спитав Пол.

— Мілорди, люди кажуть, що ви вшановуєте наших ворогів. — І це все? — промовив Пол. — Це ті котушки, про які я просив

тебе раніше?

Він указав на кільця шиґаструн у долонях Корби.

— Котушки... ох! Так, мілорде. Це все історичне. Переглядатимете тут?

— Я вже їх переглядав. Вони тут для Стілґара.

— Для мене? — спитав Стілґар. Його все сильніше ображало

те, що він вважав примхою Пола. Історичне! Стілґар іще раніше шукав Пола, щоб обговорити з ним логістику завоювання Забулона. Йому перешкодила поява Посла Гільдії. А тепер Корба зі своїми історіями!

— Наскільки добре ти знаєш історію? — уголос задумався Пол, придивляючись до темної постаті біля себе.

— Мілорде, я назву кожен світ, де лишень опинявся мій народ у своїй мандрівці. Я знаю обшир Імперії...

— Ти колись вивчав Золотий Вік Землі?

— Землі? Золотий Вік? — Стілґар був роздратований і заінтригований. Чому Пол хотів обговорювати міфи, створені на світанку часів? Думки Стілґара все ще були зайняті даними на тему Забулона — розрахунками штабних ментатів: двісті п'ять атакуючих фрегатів із тридцятьма легіонами, допоміжні підрозділи, пацифікаційні кадри, квізаратські місіонери... продовольче забезпечення (усі цифри він тримав у голові)... меланж... зброя, уніформи, медалі... урни для праху загиблих... кількість спеціалістів: людей для продукування первинних пропагандистських матеріалів, клерків, бухгалтерів... шпигунів... шпигунів за шпигунами...

— Я приніс іще пульс-синхронізаційний пристрій, — ризикнув озватися Корба. Він виразно відчув напруження, що виникло між Полом і Стілґаром, і був ним занепокоєний.

Стілґар похитав головою. Пульс-синхронізатор? Навіщо Полові забаглося використати мнемонічну імпульс-систему до шиґаструнного проектора? Нащо сканувати історію, шукаючи специфічні відомості? Це заняття ментатів! Як зазвичай, Стілґар виявив, що не може позбутися глибокого упередження проти використання проектора й додаткових пристроїв. Ці знаряддя завжди занурювали його в тривожні відчуття, у приголомшливий потік даних, які його розум упорядковував пізніше, виловлюючи інформацію, про яку він раніше навіть не підозрював.

— Володарю, я прийшов із забулонськими розрахунками, — промовив Стілґар.

— На дегідрацію їх! — відрізав Пол, уживаючи грубу фрименську лайку, яка означала: тут є волога, якої жодна людина не торкнеться, не принизивши себе.

— Мілорде!

— Стілґаре, — сказав Пол, — ти конче потребуєш рівноваги, яка може базуватися лише на розуміння довгострокових ефектів. У нас мало відомостей про давні часи, жалюгідний мізер, зоставлений нам батлеріанцями. Корба приніс їх для тебе. Розпочни від Чингісхана.

— Ченгіс... хан? Це хтось із сардаукарів, мілорде?

— О, він жив значно раніше. Убив... десь так із чотири мільйони людей.

— Мусив мати потужну зброю, щоб убити стількох, володарю. Може, лазпромені чи...

— Він не сам їх убивав, Стіле. Убивав так само, як убиваю я: висилаючи свої легіони. Є ще один імператор, на якого я радив би кинути оком, — Гітлер. Той убив більше шести мільйонів. Дуже непогано, як на ті часи.

— Убив... силами своїх легіонів? — спитав Стілґар.

— Так.

— Не надто вражаюча статистика, мілорде.

— Гаразд, Стіле. — Пол глянув на котушки в руках Корби.

Корба стояв із ними, наче волів би кинути їх на підлогу та втекти. — Трохи статистики: згідно з доволі помірними оцінками,

я вбив шістдесят один мільярд осіб, знелюднив дев'яносто планет, повністю деморалізував п'ятсот інших. Знищив послідовників сорока релігій, що існували від...

— Невірні! — запротестував Корба. — Це все були невірні!

— Ні, — відповів Пол. — Вірні.

— Мій сюзерен зволить жартувати, — тремтячим голосом промовив Корба. — Джигад увів десять тисяч світів у сяйво ясності... — У темряву, — промовив Пол. — Упродовж сотні поколінь видихуватимемо джигад Муад'Діба. Мені складно уявити, що

хтось колись це перевершить.

З його горлянки вирвався хрипкий сміх.

— Що розважило Муад'Діба? — спитав Стілґар.

—Не розважило. Я зненацька побачив імператора Гітлера,

який проголошує щось схоже. Без сумніву, він так і зробив.

— Жоден інший правитель не мав такої сили, — доводив Корба. — Хто зважиться кинути вам виклик? Ваші легіони контро-

люють увесь відомий Усесвіт і...

— Легіони контролюють, — промовив Пол. — Цікаво мені, чи

вони це знають?

—Ти контролюєш свої легіони, володарю, — перебив його

Стілґар. З тону його голосу ясно випливало: він раптово зрозумів власну позицію в цьому командному ланцюзі й те, що він власноруч керує всією цією армадою.

Налаштувавши Стілґарові думки в бажаному напрямку, Пол звернув усю увагу на Корбу.

— Поклади котушки отут на диван, — сказав він.

Коли Корба це виконав, спитав:

— Як іде прийом, Корбо? Моя сестра тримає все в руках?

— Так, мілорде, — тон голосу Корби був обережним. — А Чані

спостерігає через шпигунське вічко. Підозрює, що в оточенні Посла Гільдії можуть бути сардаукари.

— Вона, без сумніву, має рацію, — промовив Пол. — Шакали збираються разом.

—Баннерджі1, — сказав Стілґар, називаючи ім'я керівника Служби Безпеки Пола, — раніше побоювався, що дехто з них спробує пробратися до приватної частини Твердині.

1 Bannerjee — поширене серед брахманів індійської Бенгалії ім'я.

— І пробралися?

— Ще ні.

— Але в палацових садах певне сум'яття, — озвався Корба.

— Яке сум'яття? — вимогливо спитав Стілґар.

Пол ствердно кивнув.

— Приходять і відходять чужаки, — сказав Корба, — витоптують рослини, шепочуться, — мені доповідали про обурливі висловлювання, які мене стурбували.

— Наприклад? — спитав Пол.

— «Ось на що витрачають наші податки». Мені сказали, наче цю фразу промовив сам Посол.

— Це не здається мені несподіваним, — промовив Пол. — Багато чужаків було в садах?

— Десятки, мілорде.

— Баннерджі розставив найдобірніших вартівників біля найвразливіших воріт, мілорде, — заговорив Стілґар. Кажучи це, він повернувся, так що єдина лампа, яка ще зосталася в салоні, освітила половину його обличчя. Це особливе освітлення й повернуте обличчя викликало в Пола якийсь давній спогад — щось пов'язане з пустелею. Він не завдав собі клопоту, щоб повністю оживити його, а всю увагу зосередив на ментальному відступі Стілґара. На туго обтягнутому шкірою обличчі фримена проглядалася кожна думка, яка лишень промайнула в його голові. Зараз він був стривожений, глибоко стривожений дивною поведінкою свого Імператора.

— Мені не подобається це нашестя на сади, — сказав Пол. — Чемність стосовно гостей — це одне, і Посла слід привітати згідно з протоколом, але...

— Я гляну, як їх звідти прибрати, — промовив Корба. — Негайно!

— Зачекай! — наказав Пол, коли Корба вже почав повертатися.

Стілґар скористався моментом несподіваної тиші, аби зайняти позицію, з якої він міг бачити обличчя Пола. Це було зроблено напрочуд майстерно. Пол просто захоплювався цим маневром, позбавленим будь-якої нав'язливості. Зовсім пофрименськи: хитрий і спритний рух, не позбавлений пошани до чужої приватності, рух у межах необхідності.

— Котра година? — спитав Пол.

— Майже опівніч, сір, — відповів Корба.

— Корбо, я вважаю, що ти міг би бути моїм найкращим витвором, — промовив Пол.

— Сір! — у голосі Корби почулася образа.

— Ти відчуваєш трепет переді мною? — спитав Пол.

— Ви Пол Муад'Діб, який був Усулем на нашій січі, — відповів

Корба. — Ви знаєте мою відданість...

— Ти колись почувався апостолом? — поцікавився Пол. Корба, найімовірніше, не вловив суті сказаного, але правильно інтерпретував інтонацію:

— Мій Імператор знає, що совість моя чиста!

— Спаси нас, Шай-Хулуде, — пробурмотів Пол.

Непевну тишу, яка запала в цю мить, переривало лише чиєсь

посвистування з коридору. Вартовий підійшов до дверей, щось комусь гаркнув — і посвистування стихло.

— Корбо, гадаю, що ти зможеш пережити це все, — заявив Пол і побачив, що обличчя Стілґара освітлює розуміння.

— А як із чужаками в садах, володарю? — спитав Стілґар.

— Ах, і справді, — промовив Пол. — Нехай Баннерджі всіх їх прибере звідтіля, Стіле. З допомогою Корби.

— Моєю, сір? — у голосі Корби вчувався глибокий неспокій.

— Деякі з моїх друзів забули, що колись були фрименами, — сказав Пол начебто Корбі, але насправді звертаючись до Стілґара. — Відмітиш тих, у кому Чані розпізнала сардаукарів, і накажеш їх убити. Зроби це особисто. Я хочу, щоб усе відбулося тихо й без зайвого сум'яття. Мусимо розуміти, що релігія та уряд — це щось більше, ніж проповіді та виконання договорів.

— Корюся наказам Муад'Діба, — прошепотів Корба.

— А розрахунки по Забулону? — спитав Стілґар.

— Завтра, — відповів Пол. — Коли чужаків буде прибрано із

садів, оголоси, що прийом закінчено. Церемонія завершена, Стіле. — Розумію, мілорде.

— Я в цьому певен, — промовив Пол.



Хочете вивчати якусь мову?


Вчіться нацьому тексті ітисячі вподобають це на LingQ.

  • Величезна бібіліотека аудіо уроків, всі супроводжені текстом.
  • Революціні інструменти навчання
  • Глобальна, інтерактивна навчальна спільнота

Вивчення мови онлайн @ LingQ

9 Частина (2)

— Навіщо ти це зробив? — спитав Стілґар, упритул підійшовши до Пола.

— Дані, — відповів Пол. — Потребую більше даних.

— Хіба це безпечно — протистояти цій загрозі __лише__ як ментат? «__Добре помічено, —__ подумав Пол. — __Обчислення ментата__ - Calculation of the cop

__скінченні. Не можна висловити безмежне, залишаючись у межах будь-якої мови. It is impossible to express the infinite while remaining within any language. А все-таки здібності ментата мають свою сферу використання__». Still, the mentality's abilities have their own sphere of use. "

Ці думки він і озвучив, провокуючи Стілґара спростувати його аргументи. He voiced these thoughts, provoking Stilgar to refute his arguments.

— Завжди щось залишається за межами, ззовні, — промовив Стілґар. "There's always something out there, outside," Stilgar said. — Деякі речі найкраще __зберігати__ ззовні. - Some things are best stored outside.

— Або всередині, — сказав Пол. "Or inside," Paul said. На мить він змирився зі своїм провидницько-ментатським обмеженням. For a moment he resigned himself to his clairvoyant-mentatic limitations. Ззовні так. From the outside yes. І всередині: ось де справжній жах. And inside: that's where the real horror. Як він міг захиститися від себе самого? How could he defend himself? Вони, безперечно, налаштовували його на самознищення, але цей стан оточували ще приголомшливіші можливості. Undoubtedly, they set him up for self-destruction, but this state was surrounded by even more amazing opportunities.

Його задуму обірвали чиїсь швидкі кроки. His plan was thwarted by someone's quick steps. У дверях виросла постать Квізари Корби, освітлена з-за спини блискучою ілюмінацією коридору. The figure of Quizza Korba grew in the doorway, illuminated from behind by the brilliant illumination of the corridor. Він увійшов так стрімко, наче його вкинула якась невидима сила, і майже відразу зупинився, зіткнувшись із мороком салону. He entered as quickly as if thrown by some invisible force, and almost immediately stopped, confronted with the darkness of the cabin. Квізара Корба тримав у долонях цілу жменю котушок шиґаструн. Quizar Korb held in his hands a handful of shigastrun coils. Вони виблискували в коридорному світлі, наче дивовижні крихітні перлини, і згасли, щойно в полі зору з'явилася рука охоронця та зачинила двері. They sparkled in the corridor light like wonderful tiny pearls, and went out as soon as the guard's hand came into view and closed the door.

— Це ви, мілорде? "Is that you, my lord?" — спитав Корда, вдивляючись у сутінки. Korda asked, staring into the twilight. — Що це? - What it is? — спитав Стілґар. Stilgar asked.

— Стілґаре?

— Ми обидва тут. "We're both here." Що це?

— Я занепокоєний цим прийомом гільдієра. - I am concerned about this reception of the guilder.

— Занепокоєний? "Concerned?" — спитав Пол. Paul asked.

— Мілорди, люди кажуть, що ви вшановуєте наших ворогів. "My lord, people say you honor our enemies." — І це все? - And that's all? — промовив Пол. Said Paul. — Це ті котушки, про які я просив - These are the coils I asked for

тебе раніше? you before

Він указав на кільця шиґаструн у долонях Корби. He pointed to the rings of shigastruns in Korba's palms.

— Котушки... ох! "Coils ... oh!" Так, мілорде. Yes, my lord. Це все історичне. It's all historical. Переглядатимете тут? Will you view here?

— Я вже їх переглядав. - I've already seen them. Вони тут для Стілґара. They are here for Stilgar.

— Для мене? - For me? — спитав Стілґар. Stilgar asked. Його все сильніше ображало He was increasingly offended

те, що він вважав примхою Пола. what he considered Paul's whim. Історичне! Historical! Стілґар іще раніше шукав Пола, щоб обговорити з ним логістику завоювання Забулона. Stilgar had previously sought Paul to discuss with him the logistics of Zabulon's conquest. Йому перешкодила поява Посла Гільдії. He was hindered by the appearance of the Guild Ambassador. А тепер Корба зі своїми історіями! And now Korba with his stories!

— Наскільки добре ти знаєш історію? - How well do you know history? — уголос задумався Пол, придивляючись до темної постаті біля себе. Paul thought aloud, staring at the dark figure beside him.

— Мілорде, я назву кожен світ, де лишень опинявся мій народ у своїй мандрівці. "My lord, I will name every world where my people have found themselves on their journey." Я знаю обшир Імперії... I know the vastness of the Empire ...

— Ти колись вивчав Золотий Вік Землі? - Have you ever studied the Golden Age of the Earth?

— Землі? "Earth?" Золотий Вік? Golden Age? — Стілґар був роздратований і заінтригований. Stilgar was annoyed and intrigued. Чому Пол хотів обговорювати міфи, створені на світанку часів? Why did Paul want to discuss the myths created at the dawn of time? Думки Стілґара все ще були зайняті даними на тему Забулона — розрахунками штабних ментатів: двісті п'ять атакуючих фрегатів із тридцятьма легіонами, допоміжні підрозділи, пацифікаційні кадри, квізаратські місіонери... продовольче забезпечення (усі цифри він тримав у голові)... меланж... зброя, уніформи, медалі... урни для праху загиблих... кількість спеціалістів: людей для продукування первинних пропагандистських матеріалів, клерків, бухгалтерів... шпигунів... шпигунів за шпигунами... Stilgar's thoughts were still occupied with Zabulon's data - the calculations of the staff mentats: two hundred and five attacking frigates with thirty legions, auxiliary units, pacification personnel, quasi-missionaries ... food supplies (he kept all the numbers in mind) ... melange ... weapons, uniforms, medals ... urns for the ashes of the dead ... number of specialists: people for the production of primary propaganda materials, clerks, accountants ... spies ... spies for spies ...

— Я приніс іще пульс-синхронізаційний пристрій, — ризикнув озватися Корба. "I brought another heart rate monitor," Korba ventured. Він виразно відчув напруження, що виникло між Полом і Стілґаром, і був ним занепокоєний. He clearly felt and was worried about the tension between Paul and Stilgar.

Стілґар похитав головою. Stilgar shook his head. __Пульс-синхронізатор__? Pulse synchronizer? Навіщо Полові забаглося використати мнемонічну імпульс-систему до шиґаструнного проектора? Why did Paul want to use a mnemonic pulse system for a multi-string projector? Нащо сканувати історію, шукаючи специфічні відомості? Why scan a story for specific information? Це заняття ментатів! This is a mentation class! Як зазвичай, Стілґар виявив, що не може позбутися глибокого упередження проти використання проектора й додаткових пристроїв. As usual, Stilgar found that he could not get rid of the deep prejudice against the use of the projector and additional devices. Ці знаряддя завжди занурювали його в тривожні відчуття, у приголомшливий потік даних, які його розум упорядковував пізніше, виловлюючи інформацію, про яку він раніше навіть не підозрював. These tools always immersed him in anxious feelings, in a stunning stream of data, which his mind later organized, catching information that he had not even suspected before.

— Володарю, я прийшов із забулонськими розрахунками, — промовив Стілґар. "My lord, I came with Zabulon's calculations," said Stilgar.

— На дегідрацію їх! - To dehydrate them! — відрізав Пол, уживаючи грубу фрименську лайку, яка означала: тут є волога, якої жодна людина не торкнеться, не принизивши себе. Paul snapped, using a rude Freemason curse that meant there was moisture here that no one would touch without humiliating themselves.

— Мілорде!

— Стілґаре, — сказав Пол, — ти конче потребуєш рівноваги, яка може базуватися лише на розуміння довгострокових ефектів. "Stilgar," Paul said, "you desperately need a balance that can only be based on understanding the long-term effects." У нас мало відомостей про давні часи, жалюгідний мізер, зоставлений нам батлеріанцями. We have little information about ancient times, the miserable misery left to us by the Batlerians. Корба приніс їх для тебе. Korba brought them for you. Розпочни від Чингісхана. Start with Genghis Khan.

— Ченгіс... хан? "Chengis ... khan?" Це хтось із сардаукарів, мілорде? Is this one of the Sardaukars, my lord?

— О, він жив значно раніше. - Oh, he lived much earlier. Убив... десь так із чотири мільйони людей. He killed ... about four million people.

— Мусив мати потужну зброю, щоб убити стількох, володарю. "I had to have a powerful weapon to kill so many, my lord." Може, лазпромені чи... Maybe laser rays or ...

— Він не сам їх убивав, Стіле. "He didn't kill them himself, Steele." Убивав так само, як убиваю я: висилаючи свої легіони. He killed just as I kill: sending his legions. Є ще один імператор, на якого я радив би кинути оком, — Гітлер. There is another emperor I would advise you to keep an eye on - Hitler. Той убив більше шести мільйонів. He killed more than six million. Дуже непогано, як на ті часи. Very good, as in those days.

— Убив... силами своїх легіонів? "Killed ... by his legions?" — спитав Стілґар.

— Так. - So.

— Не надто вражаюча статистика, мілорде. - Not very impressive statistics, my lord.

— Гаразд, Стіле. "All right, Steele." — Пол глянув на котушки в руках Корби. Paul looked at the coils in Corby's hands.

Корба стояв із ними, наче волів би кинути їх на підлогу та втекти. Korba stood with them as if he wanted to throw them on the floor and run away. — Трохи статистики: згідно з доволі помірними оцінками, - Some statistics: according to rather moderate estimates,

я вбив шістдесят один мільярд осіб, знелюднив дев'яносто планет, повністю деморалізував п'ятсот інших. I have killed sixty-one billion people, depopulated ninety planets, and completely demoralized five hundred others. Знищив послідовників сорока релігій, що існували від... Destroyed the followers of forty religions that existed from ...

— Невірні! — запротестував Корба. Korba protested. — Це все були невірні! - It was all wrong!

— Ні, — відповів Пол. "No," said Paul. — Вірні. - Faithful.

— Мій сюзерен зволить жартувати, — тремтячим голосом промовив Корба. "My suzerain would like to joke," Korba said in a trembling voice. — Джигад увів десять тисяч світів у сяйво ясності... — У темряву, — промовив Пол. "Jigad has brought ten thousand worlds into the radiance of clarity ..." "In the dark," Paul said. — Упродовж сотні поколінь видихуватимемо джигад Муад'Діба. - For hundreds of generations we will be exhaling the jihad of Muad'Dib. Мені складно уявити, що It's hard for me to imagine that

хтось колись це перевершить. someone will ever surpass it.

З його горлянки вирвався хрипкий сміх. Hoarse laughter escaped his throat.

— Що розважило Муад'Діба? - What entertained Muad'Dib? — спитав Стілґар. Stilgar asked.

—Не розважило. - It did not entertain. Я зненацька побачив імператора Гітлера, I suddenly saw Emperor Hitler,

який проголошує щось схоже. which proclaims something similar. Без сумніву, він так і зробив. No doubt he did.

— Жоден інший правитель не мав такої сили, — доводив Корба. "No other ruler had such power," Korba argued. — Хто зважиться кинути вам виклик? - Who will dare to challenge you? Ваші легіони контро- Your legions of control

люють увесь відомий Усесвіт і... the whole known universe and ...

— Легіони контролюють, — промовив Пол. "Legions are in control," Paul said. — Цікаво мені, чи - I wonder if

вони це знають? do they know that

—Ти контролюєш свої легіони, володарю, — перебив його "You control your legions, my lord," he interrupted

Стілґар. Stilgar. З тону його голосу ясно випливало: він раптово зрозумів власну позицію в цьому командному ланцюзі й те, що він власноруч керує всією цією армадою. It was clear from the tone of his voice that he suddenly understood his own position in this chain of command and that he was in charge of the whole armada.

Налаштувавши Стілґарові думки в бажаному напрямку, Пол звернув усю увагу на Корбу. Adjusting Stilgar's thoughts in the desired direction, Paul turned his full attention to Korba.

— Поклади котушки отут на диван, — сказав він. "Put the spools on the couch here," he said.

Коли Корба це виконав, спитав: When Korba did so, he asked:

— Як іде прийом, Корбо? "How's the reception, Corbo?" Моя сестра тримає все в руках? My sister holds everything in her hands?

— Так, мілорде, — тон голосу Корби був обережним. "Yes, my lord," Corby's tone was cautious. — А Чані - And Chany

спостерігає через шпигунське вічко. watching through a spy eye. Підозрює, що в оточенні Посла Гільдії можуть бути сардаукари. He suspects that the Ambassador of the Guild may be surrounded by Sardaukars.

— Вона, без сумніву, має рацію, — промовив Пол. "She's definitely right," Paul said. — Шакали збираються разом. - Jackals gather together.

—Баннерджі1, — сказав Стілґар, називаючи ім'я керівника Служби Безпеки Пола, — раніше побоювався, що дехто з них спробує пробратися до приватної частини Твердині. "Bannerji," Stilgar said, referring to Paul, the head of the Security Service, "had previously feared that some of them would try to break into the private part of the Fortress."

1 __Bannerjee__ — поширене серед брахманів індійської Бенгалії ім'я. 1 Bannerjee is a common name among the brahmanas of Indian Bengal.

— І пробралися? - And got through?

— Ще ні. - Not yet.

— Але в палацових садах певне сум'яття, — озвався Корба. "But there is some confusion in the palace gardens," said Korba.

— Яке сум'яття? - What confusion? — вимогливо спитав Стілґар. Stilgar demanded.

Пол ствердно кивнув.

— Приходять і відходять чужаки, — сказав Корба, — витоптують рослини, шепочуться, — мені доповідали про обурливі висловлювання, які мене стурбували. "Strangers come and go," said Korba. "They trample on plants, whisper."

— Наприклад? - Example? — спитав Пол. Paul asked.

— «__Ось на що витрачають наші податки__»__.__ Мені сказали, наче цю фразу промовив сам Посол. "That's what our taxes are spent on." I was told as if the phrase had been uttered by the Ambassador himself.

— Це не здається мені несподіваним, — промовив Пол. "It doesn't seem unexpected to me," Paul said. — Багато чужаків було в садах? - Were there many strangers in the gardens?

— Десятки, мілорде. "Dozens, my lord."

— Баннерджі розставив найдобірніших вартівників біля найвразливіших воріт, мілорде, — заговорив Стілґар. "Bannerji has placed the best guards at the most vulnerable gates, my lord," Stilgar said. Кажучи це, він повернувся, так що єдина лампа, яка ще зосталася в салоні, освітила половину його обличчя. Saying this, he returned, so that the only lamp that remained in the cabin lit up half of his face. Це особливе освітлення й повернуте обличчя викликало в Пола якийсь давній спогад — щось пов'язане з пустелею. This special light and turned face evoked in Paul an old memory, something to do with the desert. Він не завдав собі клопоту, щоб повністю оживити його, а всю увагу зосередив на ментальному відступі Стілґара. He did not bother to revive him completely, but focused on Stilgar's mental retreat. На туго обтягнутому шкірою обличчі фримена проглядалася кожна думка, яка лишень промайнула в його голові. Every thought that flashed through his mind was visible on Freeman's skin-tight face. Зараз він був стривожений, глибоко стривожений дивною поведінкою свого Імператора. Now he was alarmed, deeply disturbed by the strange behavior of his Emperor.

— Мені не подобається це нашестя на сади, — сказав Пол. "I don't like this invasion of the gardens," Paul said. — Чемність стосовно гостей — це одне, і Посла слід привітати згідно з протоколом, але... - Courtesy towards guests is one thing, and the Ambassador should be greeted according to the protocol, but ...

— Я гляну, як їх звідти прибрати, — промовив Корба. "I'll see how to get them out of there," Korba said. — Негайно! "Immediately!"

— Зачекай! — наказав Пол, коли Корба вже почав повертатися. Paul ordered as Korba began to return.

Стілґар скористався моментом несподіваної тиші, аби зайняти позицію, з якої він міг бачити обличчя Пола. Stilgar took advantage of the moment of unexpected silence to take a position from which he could see Paul's face. Це було зроблено напрочуд майстерно. This was done surprisingly skillfully. Пол просто захоплювався цим маневром, позбавленим будь-якої нав'язливості. Paul simply admired this maneuver, devoid of any obsession. Зовсім пофрименськи: хитрий і спритний рух, не позбавлений пошани до чужої приватності, рух у межах необхідності. Quite Freemian: cunning and agile movement, not devoid of respect for other people's privacy, movement within the limits of necessity.

— Котра година? - What time is it? — спитав Пол. Paul asked.

— Майже опівніч, сір, — відповів Корба. "Almost midnight, sir," said Korba.

— Корбо, я вважаю, що ти міг би бути моїм найкращим витвором, — промовив Пол. "Corbo, I think you could be my best work," Paul said.

— Сір! "Sir!" — у голосі Корби почулася образа. Corby's voice was insulting.

— Ти відчуваєш трепет переді мною? "Do you feel awe in front of me?" — спитав Пол. Paul asked.

— Ви Пол Муад'Діб, який був Усулем на нашій січі, — відповів "You are Paul Muad'Dib, who was Usul at our Sich," he replied

Корба. — Ви знаєте мою відданість... - You know my devotion ...

— Ти колись почувався апостолом? "Have you ever felt like an apostle?" — поцікавився Пол. Paul asked. Корба, найімовірніше, не вловив суті сказаного, але правильно інтерпретував інтонацію: Korba probably did not grasp the essence of what was said, but correctly interpreted the intonation:

— Мій Імператор знає, що совість моя чиста! "My Emperor knows that my conscience is clear!"

— Спаси нас, Шай-Хулуде, — пробурмотів Пол. "Save us, Shai-Hulude," Paul muttered.

Непевну тишу, яка запала в цю мить, переривало лише чиєсь The uncertain silence that fell at that moment was broken only by someone

посвистування з коридору. whistling from the corridor. Вартовий підійшов до дверей, щось комусь гаркнув — і посвистування стихло. The guard went to the door, shouted something at someone, and the whistling subsided.

— Корбо, гадаю, що ти зможеш пережити це все, — заявив Пол і побачив, що обличчя Стілґара освітлює розуміння. "Corbo, I think you can handle it all," Paul said, and saw Stilgar's face light up with understanding.

— А як із чужаками в садах, володарю? "What about strangers in the gardens, my lord?" — спитав Стілґар. Stilgar asked.

— Ах, і справді, — промовив Пол. "Ah, indeed," said Paul. — Нехай Баннерджі всіх їх прибере звідтіля, Стіле. "Let Bannerjee get them all out of here, Steele." З допомогою Корби. With the help of Korba.

— Моєю, сір? "Mine, sir?" — у голосі Корби вчувався глибокий неспокій. Corby's voice was deeply troubled.

— Деякі з моїх друзів забули, що колись були фрименами, — сказав Пол начебто Корбі, але насправді звертаючись до Стілґара. "Some of my friends forgot they were Freemasons," Paul said, as if to Corby, but in fact addressing Stilgar. — Відмітиш тих, у кому Чані розпізнала сардаукарів, і накажеш їх убити. - You will mark those in whom Chan recognized sardaukars, and you will order to kill them. Зроби це особисто. Do it in person. Я хочу, щоб усе відбулося тихо й без зайвого сум'яття. I want everything to happen quietly and without undue confusion. Мусимо розуміти, що релігія та уряд — це щось більше, ніж проповіді та виконання договорів. We must understand that religion and government are more than preaching and fulfilling treaties.

— Корюся наказам Муад'Діба, — прошепотів Корба. "I obey Muad'Dib's orders," Korba whispered.

— А розрахунки по Забулону? - And the calculations for Zabulon? — спитав Стілґар. Stilgar asked.

— Завтра, — відповів Пол. "Tomorrow," Paul said. — Коли чужаків буде прибрано із - When strangers will be removed from

садів, оголоси, що прийом закінчено. gardens, announcements that the reception is over. Церемонія завершена, Стіле. The ceremony is over, Steele. — Розумію, мілорде. "I understand, my lord."

— Я в цьому певен, — промовив Пол. "I'm sure of that," Paul said.

×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.