А якщо... (2) Und wenn... (2) And if... (2) Et si... (2) А если... (2)

Усе це мало торкало Ліві, вона немов застигла. All this did not affect Livya, she seemed to freeze.

Вона сиділа нерухомо, дивлячись в одну точку, а за вікном, зливаючись в кошлату яскраво-зелену смугу, проносилися дерева, миготіли, наче в скачці, телеграфні стовпи. She sat motionless, looking at one point, and outside the window, merging into a shaggy, bright green strip, trees swept by, telegraph poles flashed, as if in a gallop.

Нарешті вона сказала: Finally she said:

— Тож, значить, ось із ким ти одружувався! "So, that's who you married!"

Норман подивився на неї впритул і куточок роту в нього здригнувся. Norman looked at her closely and the corner of his mouth twitched. Він сказав

безтурботно: carelessly:

— Це не зовсім вірно, Олівіє. "That's not entirely true, Olivier." Все ж таки моя дружина — ти. After all, you are my wife. Згадай про це, будь Remember that, please

ласка. please. Łasica.

Вона рвучко обернулася до нього: She quickly turned to him:

— Так, ти одружився зі мною... тому що я повалилася до тебе на коліна. "Yes, you married me... because I fell on my lap." А якби я не And if I didn't

впала, ти б одружився із Жоржеттою. А якщо б вона не захотіла цього, ти б одружився з кимсь іще. And if she didn't want it, you would have married someone else. З ким втрапило. With whomever. Ось тобі й твоя головоломка! There goes your puzzle!

— Дідько... мене... - Fuck... me... побери!.. Take it away!!! — поволі, з розстановкою сказав Норман і долонями пригладив волосся — воно було пряме, тільки над вухами трохи кучерявилось. - Norman said slowly, with poise, and smoothed his hair with his palms - it was straight, only a little curly above his ears. Могло здатися, що це він схопився за голову від відчаю. It might seem that he grabbed his head in despair. — Послухай, Ліві, — продовжив він, — безглуздо ж здіймати галас через якийсь безглуздий фокус. Не можеш же ти мене засудити за те, чого я не робив? You can't condemn me for something I didn't do, can you?

— Ти б так само й зробив.

— Чому ти так вважаєш?

— Ти сам бачив.

— Я бачив якусь безглуздість... напевно, це гіпноз. - I saw some kind of nonsense... it must have been hypnosis. — І раптом голосно, голосом, в - And suddenly, loudly, in a voice, in

якому проривалась лють, він сказав чоловічку навпроти: — Забирайтеся, містере Якщо або Як-Вас-Там! his anger bursting through, he said to the man across from him: "Get out, Mr. If or Whatever-your-name-is! Геть звідси! Get out of here! Ви тут не потрібні. Забирайтеся, поки я не викинув вас у вікно разом з вашою хитромудрою механікою!

Ліві смикнула його за лікоть.

— Перестань. Перестань, зараз же! Люди навколо! People are all around!

Чоловічок увесь зіщулився, заховав чорну скриньку за спину й забився в куточок. The little man shrank back, hid the black box behind his back, and cowered in a corner.

Норман подивився на нього, потім на Ліві, потім на немолоду пані, яка сиділа по інший бік проходу й дивилася на нього з явним несхваленням.

Він почервонів і поперхнувся ще якимись злими словами. He blushed and choked on some more angry words. В крижаному мовчанні доїхали до Нью-Лондона, ані слова не сказали й під час зупинки. We drove to New London in icy silence, not saying a word during the stop.

За чверть години опісля того, як потяг відійшов від Нью-Лондона, Норман покликав: A quarter of an hour after the train left New London, Norman called out:

— Ліві!

Вона не відповіла. Вона дивилася у вікно, але нічого не бачила – тільки скло. She looked out the window, but saw nothing - only glass.

— Ліві, — повторив Норман. — Ліві! Та відгукнися ж! Please respond!

— Чого тобі? - What do you want? — глухо запитала вона.

— Послухай, це ж безглуздо. Я не знаю, як він це проробляє, але навіть якщо в

цьому і є на гріш правди, все одно ти несправедлива. This is true, but you are still unfair. Чому ти зупинилася на півшляху? Припустимо, що я й насправді одружився з Жоржеттою, ну, а ти? Suppose I did marry Georgette, what about you? Хіба ти залишилася одна? Are you the only one left? Звідки я знаю, може до часу мого можливого одруження ти вже була заміжня. For all I know, you may have already been married by the time I was supposed to get married. Може тому я і одружився з Жоржеттою.

— Я не була заміжня.

— Звідки ти знаєш?

— Вже я б розібралася. - I would have figured it out. Я знаю, про що я думала в той час. I know what I was thinking at the time.

— Ну, так вийшла б заміж не пізніше, як за рік. - Well, that way I would get married no later than in a year.

Ліві злилася все сильніше. Livy got angrier and angrier. Краєчком свідомості вона розуміла, що злитися немає In the corner of her mind, she understood that there was no need to get angry

причин, але це не втішало. Навпаки, досада зростала. On the contrary, annoyance grew. І вона сказала:

— А якби й вийшла, це б тебе вже не стосувалося. — And if she did, it wouldn't concern you anymore.

— Так, звичайно. - Yes of course. Але це б лише доводило, що ми не можемо відповідати за те, що But that would only prove that we cannot be responsible for what

було б. Якби та якби, та в роті росли б гриби... would be If only, if only mushrooms would grow in the mouth...

Ліві гнівно роздула ніздрі, але промовчала. Livy flared her nostrils angrily, but remained silent.

— Послухай, — продовжував Норман. "Listen," Norman continued. — Пам'ятаєш, ми зустрічали у Вінні - Do you remember, we met at Vinny's

позаминулий Новий Рік? last New Year? Було багато народу й дуже весело?

— Як не пам'ятати! - How not to remember! Ти мені влаштував душ з коктейлю. You made me a cocktail shower.

— Це до справи не відноситься, та й коктейлю-то було всього нічого. - This is not relevant, and the cocktail was nothing. А я ось що And that's what I am

хочу сказати: адже Вінні твоя найкраща подруга, ми з нею дружили з давніх давен, коли ми з тобою ще не були одружені. I want to say: after all, Winnie is your best friend, we have been friends with her since long ago, when we were not yet married.

— Ну то й що? - So what?

— І Жоржетта теж з нею дружила, вірно?

— Так.

— Ну так от. - Well, that's it. І ти, і Жоржетта, все одно зустрічали б у Вінні Новий Рік, з ким би я не You and Georgette would still celebrate New Year's at Vinny's no matter who I was with

одружився. got married Я тут ні до чого. I'm here for nothing. Нехай він нам покаже, що було б на цьому вечорі, якби я одружився з Жоржеттою, і тримаю парі, ти там будеш або з женихом, або з чоловіком. Let him show us what would happen at this party if I were to marry Georgette, and I bet you'll be there either with your groom or your husband.

Ліві завагалася. Livy hesitated. Чесно кажучи, саме це її й страхало. To be honest, that was exactly what scared her.

— Що, боїшся ризикнути? - What, are you afraid to take a risk? — запитав Норман.

І, звісно, Ліві не стерпіла. Вона так і підкинулася: She jumped up like that:

— Нічого я не боюся! - I am not afraid of anything! Вже напевно я вийшла заміж! I'm already married for sure! Не сохнути ж по тобі! Don't be afraid of you! І цікаво

подивитися, як ти обіллєш коктейлем Жоржетту. to see how you pour a cocktail on Georgette. Вона тобі при всіх надає ляпасів, не посоромиться. She slaps you in front of everyone, she won't hesitate. Я її знаю. I know her. Ось тоді ти побачиш, який шматок в твоїй головоломці відповідний.

І Ліві сердито схрестила руки на грудях та й спрямувала вперед погляд, сповнений рішучості.

Норман подивився на чоловічка навпроти, але просити ні про що не довелося. Norman looked at the little man in front of him, but he didn't have to ask for anything. Той вже встановив на колінах матове скло. He has already installed frosted glass on his lap. У вікно криво світило західне сонце, і віночок

сивого волосся навколо лисини чоловічка відлискував рожевим. the little man's gray hair around the bald spot was pink.

— Ти готова? — напруженим голосом запитав Норман. Norman asked in a strained voice.

Ліві кивнула, і вони знову перестали чути гуркіт коліс.

Розпашіла з морозу, Ліві зупинилася в дверях.

Вона тільки-но зняла пальто, на якому танули сніжинки, і оголеним рукам було ще

холоднувато.

Її зустріли вигуками: "З Новим Роком!" — і вона відповіла тим же, прагнучи

перекричати радіо, яке горлало на всю силу. Ще з порогу вона почула пронизливий голос Жоржетти і тепер попрямувала до неї. Вона більше місяця не бачила ані Жоржетти, ані Нормана. She hadn't seen either Georgette or Norman for over a month.

Жоржетта манірно здійняла одну брову — це вона останнього часу завела таку манеру — й запитала: Georgette raised one eyebrow in a mannerly manner—she had developed such a manner of late—and asked:

— Ти хіба сама, Олівіє?

Окинула поглядом тих, що стояли ближче, й знову подивилася на Ліві. She glanced at those standing closer, and looked at Livy again. Та сказала байдуже: She said indifferently:

— Я думаю, Дик зазирне пізніше. — I think Dick will drop by later. В нього там ще якісь справи. He still has some business there.

Вона не прикидалася, їй і справді було все одне. She didn't pretend, she really cared.

— Ну, зате Норман тут, — сказала Жоржетта, натягнуто посміхаючись. "Well, Norman's here," Georgette said with a wry smile. – Отже, ти - So, you

не нудьгуватимеш, любо. you won't be bored, dear. Принаймні раніше ти в таких випадках не нудьгувала. At least you weren't bored in such cases before.

І тут з кухні лінькувато вийшов Норман. And then Norman lazily came out of the kitchen. У руці він тримав шейкер, кубики льоду в In his hand he held a shaker with ice cubes in it

коктейлі постукували, точно кастаньєти, в такт словам: cocktails clattered like castanets in time with the words:

— Агов, ви, гуляки-випивохи! - Hey, you drunken revelers! Підійдіть, хлебніть — від мого зілля ще не так Come up, take a sip - my potion won't do it yet

гулятимете... Ба, Ліві! go for a walk... Oh, Livy!

Він попрямував до неї, широко й радісно посміхаючись.

— Де ви пропадали? - Where did you disappear? Я вас сто років не бачив. У чому справа? What's the trouble? Дик вирішив вас Dick has decided you

ховати від сторонніх очей? hide from prying eyes?

— Налий мені, Нормане, — різко сказала Жоржетта. "Pour me, Norman," said Georgette sharply.

— Зараз, — не подивившись на неї, відгукнувся Норман. — А вам налити Ліві? - And you want to pour Levi? Зараз

знайду келих. I will find a glass.

Він обернувся і тут-то все й відбулося. He turned around and then everything happened.

— Обережно! - Be careful! — скрикнула Ліві. Livy shouted.

Вона знала, ЩО зараз відбудеться, в неї навіть виникло якесь смутне відчуття, She knew WHAT was going to happen now, she even had a vague feeling,

немов так вже колись було, і все ж таки це знову трапилося неминуче й невідворотно. as if it had happened before, and yet it happened again inevitably and unavoidably. Норман зачепився каблуком за килим, похитнувся, марно намагаючись зберегти рівновагу, й упустив шейкер. Norman caught his heel on the rug, swayed in a futile effort to keep his balance, and dropped the shaker. Той неначе вистрибнув у нього з рук — і добра пінта крижаного коктейлю обдала Ліві, промочивши її до нитки. It seemed to jump out of his hands - and a good pint of the icy cocktail poured over Livy, drenching her to the thread.

Вона задихнулася. She gasped. Навколо стало тихо, і декілька нестерпних миттєвостей вона марно намагалася обтруситися, а Норман знову й знову, і все голосніше, повторював: All around became quiet, and for several unbearable moments she tried in vain to shake herself off, while Norman repeated again and again, and louder and louder:

— Хай йому біс! - Fuck him! Ах, нехай йому біс! Oh, damn him!

Жоржетта мовила холодно: Georgette said coldly:

— Дуже шкода, що так вийшло, Ліві. - It's a pity that it turned out like this, Livy. З ким не трапляється. With whom it does not happen. Але це плаття But this dress

неначебто й не дуже дороге. apparently not very expensive.

Ліві обернулася й побігла з кімнати. Livy turned and ran out of the room. І ось вона в спальні, тут хоч нікого немає і майже не чутно галасу. And here she is in the bedroom, although there is no one here and almost no noise is heard. При світлі лампи на туалетному столику, затіненому абажуром з бахромою, вона в купі пальт, кинутих на ліжко, стала відшукувати своє. By the light of the lamp on the dressing table, shaded by a fringed lampshade, she began to look for hers in a pile of coats thrown on the bed.

За нею увійшов Норман. Norman entered after her.

— Послухайте, Ліві, не звертайте увагу на те, що вона бовкнула. "Listen, Livy, don't pay attention to what she babbled." Я просто у відчаї. I'm just desperate. Звісно ж я заплачу... Of course I will pay...

— Дурниці. - Nonsense. Ви не винні. It's not your fault. — Вона швидко заблимала очима, не дивлячись на нього. She quickly blinked her eyes without looking at him. — Поїду додому і перевдягнуся. - I will go home and change.

— Але ви повернетеся. - But you will return.

— Не знаю. Навряд чи. Unlikely.

— Послухайте, Ліві...

Їй на плечі лягли його гарячі долоні... His hot hands rested on her shoulders...

Щось дивно обірвалося в неї усередині, немов вона вирвалася з чіпкого павутиння, Something strange broke inside her, as if she had escaped from a clinging web,

і...

...і знову почувся шум та гуркіт коліс. ...and again the noise and rumble of wheels was heard.

Все ж таки, поки вона була там... у матовому склі... щось пішло не так, як треба. Still, while she was there... in the frosted glass... something went wrong.

Вже сутеніло. It was already dusk. У вагоні засвітилися лампочки. The light bulbs lit up in the car. Але, це неважливо. But it doesn't matter. І, здається, болісне, щімке відчуття всередині помалу відпускає. And it seems that the painful, tight feeling inside is slowly letting go.

Норман потер пальцями очі. Norman rubbed his eyes with his fingers.

— Що трапилося? - What happened? — запитав він.

— Просто все скінчилося, — сказала Ліві. "It's just over," said Livy. — Якось зненацька. - Somehow out of the blue.

— Знаєш, ми вже під'їжджаємо до Нью-Хейвену, — розгублено вимовив Норман. "We're getting close to New Haven, you know," Norman said confusedly. Він

подивився на годинник і похитав головою. looked at his watch and shook his head. Ліві сказала з подивом: Livy said in surprise:

— Ти вилив коктейль на мене. - You spilled a cocktail on me.

— Що ж, так було і насправді. - Well, it was like that in reality.

— Насправді я твоя дружина. "Actually, I'm your wife." Цього разу ти мав би облити Жоржетту. This time you should douse Georgette. Як дивно, правда? How amazing, right?

Але вона все думала про те, як Норман пішов за нею і як його долоні лягли їй на плечі... But she kept thinking about how Norman followed her and how his hands rested on her shoulders...

Вона здійняла на нього очі й сказала з жаркою гордістю: She looked up at him and said with ardent pride:

— Я не вийшла заміж! - I'm not married!

— Вірно, не вийшла. - That's right, it didn't work out. Але, ось, значить, з ким ти всюди розгулювала – з Диком But, that means, with whom you walked everywhere - with Dyk

Рейнхардтом? Reinhardt? — Так.

— Може ти за нього й заміж збиралася? - Maybe you were going to marry him?

— А ти ревнуєш? - Are you jealous?

Норман неначе зніяковів. Norman seemed embarrassed.

— До чого ревную? - Why am I jealous? До шматка скла? To a piece of glass? Ні, звісно! — Не думаю, щоб я вийшла заміж за Дика.

— Знаєш, — сказав Норман, — шкода, що це так зненацька обірвалося. "You know," Norman said, "it's a shame it ended so suddenly." Мені здається, щось мало б трапитись... — Він затнувся, потім поволі доказав: — У мене було таке відчуття, нібито я вважав би за краще виплеснути коктейль на кого завгодно, але тільки не на тебе. I think something is about to happen...” He trailed off, then slowly added, “I had a feeling I'd rather spill the cocktail on anyone but you.

— Навіть на Жоржетту?

— Я про неї і не думав. - I didn't even think about her. Ти мені, зрозуміло, не віриш. You obviously don't believe me.

— А може й вірю. - Or maybe I believe. — Ліві здійняла на нього очі. - Livy raised her eyes at him. — Я була дурна. - I was stupid. Нормане. Давай...

давай жити нашим справжнім життям. let's live our real life. Не треба гратися тим, що могло б трапитися, але так і не трапилось. There is no need to play with what could have happened, but never happened.

Але він поривчасто узяв її руки в свої. But he hastily took her hands in his.

— Ні, Ліві. - No, Levi. Ще тільки один раз, останній. Just one more time, the last time. Подивимося, що б ми робили от зараз, Ліві. Let's see what we can do now, Livy. В цю саму хвилину! At this very minute! Що було б з нами зараз, якби я одружився із Жоржеттою. What would happen to us now if I had married Georgette.

Ліві стало моторошно. Livy felt creepy.

— Не треба, Нормане!

Їй згадалося, якими усмішливими очима й жадібним поглядом дивився він на неї, She remembered how he looked at her with smiling eyes and a greedy look,

тримаючи в руці шейкер, а Жоржетту, яка стояла тут же, немовбито й не помічав. holding a shaker in his hand, and he probably did not notice Georgette, who was standing right there. Ні, не хоче вона знати, ЩО буде далі. No, she doesn't want to know WHAT will happen next. Хай буде все, як зараз, в їхньому справжньому, такому гарному житті. Let everything be as it is now, in their real, such a good life.

Проїхали Нью-Хейвен. We drove through New Haven. Норман знову сказав:

— Я хочу спробувати, Ліві. "I want to try, Levi."

— Ну, якщо тобі так хочеться... "Well, if you want to..."

А про себе вона з озлобленням думала: це неважливо! Це нічого не змінить, нічого It won't change anything, nothing

не може змінитися. cannot change. Обома руками вона вчепилася за його руку вище за ліктя. She gripped his arm above the elbow with both hands. Вона міцно стискала його руку, а сама думала: що б нам там не привиділося, ніякі фокуси не віднімуть його в мене! She squeezed his hand tightly, and she thought to herself: no matter what happens to us there, no tricks will take him away from me!

— Заводьте знову свою машинку, — сказав Норман чоловічку навпроти.

У жовтому світлі ламп усе відбувалось якось повільніше. In the yellow light of the lamps, everything happened somehow slower. Помалу прояснилося матове скло, нібито розсіялися хмари, гнані нечутним вітром. Little by little, the frosted glass became clearer, as if the clouds, driven by an inaudible wind, dispersed.

— Щось не так, — сказав Норман. "Something's wrong," Norman said. — Тут тільки ми двоє, в точності, як зараз. - It's just the two of us here, exactly like now.

Він був правий. He was right. У вагоні потягу, на передній лавці, сиділи дві крихітні фігурки. In the train carriage, on the front bench, sat two tiny figures. Зображення поширювалося, зростало... вони злилися з ним. The image spread, grew... they merged with it. Голос Нормана затихав десь вдалині. Norman's voice trailed off somewhere in the distance.

— Це той самий потяг, — казав він. "It's the same train," he said. — І у вікні позаду така саме тріщина... — And the same crack in the window behind...

У Ліві голова паморочилась від щастя. Liv's head was dizzy with happiness.

— Швидше б Нью-Йорк! - New York would be better! — сказала вона.

— Залишилося менше години, кохано, — відповідав Норман. "Less than an hour, love," Norman replied. — І я буду тебе - And I will be you

цілувати. kiss. — Він поривчасто нахилився до неї, неначе не збирався чекати ані хвилини. - He hurriedly leaned towards her, as if he was not going to wait even a minute. — Не скаженій! - Not crazy! Ну що ти, Нормане, люди дивляться! Well, what are you, Norman, people are watching!

Він відсунувся. He moved away.

— Треба було взяти таксі, — сказав він. "We should have taken a taxi," he said.

— З Бостону до Нью-Йорка? - From Boston to New York?

— Звісно. - Of course. Зате ми були б тільки вдвох. But it would be just the two of us.

Ліві засміялася: Livy laughed.

— Ти жахливо забавний, коли розігруєш палкого коханця. "You're terribly funny when you play a passionate lover."

— А я й не розігрую. - And I'm not kidding. — Голос його раптом став серйозним, глухим. — Розумієш, річ - You understand, thing

не лише в тому, щоб чекати ще цілу годину. not just to wait another hour. В мене таке враження, ніби я чекаю вже п'ять років. I have the impression that I have been waiting for five years.

— І в мене. - I have too.

— Чому ж ми з тобою не зустрілися раніше? - Why didn't we meet you earlier? Скільки часу пройшло даремно. How much time has passed in vain.

— Бідна Жоржетта, — зітхнула Ліві. "Poor Georgette," sighed Livy.

Норман нетерпляче відмахнувся. Norman waved it off impatiently.

— Не жалій її, Ліві. - Don't feel sorry for her, Livy. Ми з нею відразу зрозуміли, що помилилися. She and I immediately realized that we were wrong. Вона була радою She was glad

мене позбавитися. get rid of me

— Знаю. Тому й говорю — бідна Жоржетта. Мені її шкода: вона тебе не оцінила. I feel sorry for her: she did not appreciate you.

— Ну, дивися, сама мене цінуй! - Well, look, appreciate me yourself! — сказав Норман. — Цінуй мене високо-високо, - Appreciate me highly, highly,

безмірно, нескінченно високо, більше того: цінуй мене хоча б уполовину так, як я ціную тебе! immeasurably, infinitely high, moreover: value me at least half as much as I value you!

— А інакше ти зі мною теж розлучишся? - Otherwise you will divorce me too?

— Ну, вже це — лише через мій труп! "Well, it's only because of my corpse!" — заявив Норман. Norman stated.

— Як дивно, — сказала Ліві. — Я от усе думаю, що, якби тоді під Новий Рік ти не — I keep thinking that if you hadn't been there by New Year's

вилив би на мене коктейль? would you pour me a cocktail? Ти б не пішов за мною, і нічого б мені не сказав, я б нічого й не знала. You wouldn't have followed me, and you wouldn't have told me anything, I wouldn't have known anything. І все склалося б по-іншому... Зовсім-зовсім інакше... And everything would have turned out differently... Completely, completely differently...

— Нісенітниця. Було б все теж саме. Не цього разу, так іншого.

— Хто знає... — тихо сказала Ліві.

Стукіт коліс того потягу перейшов в нинішній стукіт коліс. The clatter of the wheels of that train turned into the current clatter of wheels. За вікном замигтіли They blinked outside the window

вогні, стало шумно, строкато — це був Нью-Йорк. lights, it became noisy, colorful - it was New York. У вагоні знялася метушня, пасажири розбирали свої валізи. There was a commotion in the carriage, passengers were unpacking their suitcases.

В цьому сум'ятті лише одна Ліві немов застигла. In this confusion, only one Livy seemed to freeze. Нарешті Норман узяв її за плече. Finally Norman took her shoulder. Вона здійняла очі. She raised her eyes.