image

Ukrainian poetry, Микола Вінграновський «Ні!

Микола Вінграновський «Ні! Цей народ із крові і землі...»

Ні! Цей народ із крові і землі

Я не віддам нікому і нізащо!

Він мій, він я, він — світ в моїм чолі,

Тому життя його і ймення не пропащі!

Ви чуєте? Це мій народ — як сіль,

Як хрест і плоть мого життя і віку,

І тому доля моя, щастя моє, біль

Йому належать звіку і довіку.

У битві доль, політик і систем

Мої набої — у його гарматах.

Я не слуга його, я — син його на чатах,

Я — син зорі його, що з Кобзаря росте.

Я — син його по крові, і кістках,

І по могилах, і по ідеалах.

Не вам з оскіпленими душами в забралах

Його звеличувать в фальшивих голосах.

Я — формаліст? Я наплював на зміст?

Відповідаю вам не фігурально:

— Якщо народ мій числиться формально,

Тоді я дійсно — дійсний формаліст!

Та де вже дінешся, раз мир заколосив

Пустоколоссям вашим в сиві ночі,

Жаль одного, що в леті до краси

Народу ніколи і плюнуть вам у очі.

Ні! Мій народ не дим, не горевіз,

І я не дам його по брехнях і по кривдах,

Я не пір'їна в гордих його крилах,

Я — гнівний меч його, що від Дніпра до звізд!



Хочете вивчати якусь мову?


Вчіться нацьому тексті ітисячі вподобають це на LingQ.

  • Величезна бібіліотека аудіо уроків, всі супроводжені текстом.
  • Революціні інструменти навчання
  • Глобальна, інтерактивна навчальна спільнота

Вивчення мови онлайн @ LingQ

Микола Вінграновський «Ні! Mykola Vingranovsky “No! Цей народ із крові і землі...» This people of blood and earth ... "

Ні! No! Цей народ із крові і землі These people are of blood and earth

Я не віддам нікому і нізащо! I will not give anyone or anything!

Він мій, він я, він — світ в моїм чолі, He is mine, he is me, he is the world at my head,

Тому життя його і ймення не пропащі! Therefore, his life and name will not be lost!

Ви чуєте? Do you hear Це мій народ — як сіль, These are my people - like salt,

Як хрест і плоть мого життя і віку, As the cross and flesh of my life and age,

І тому доля моя, щастя моє, біль And so my destiny, my happiness, pain

Йому належать звіку і довіку. It belongs to him forever and ever.

У битві доль, політик і систем In the battle of destinies, policies and systems

Мої набої — у його гарматах. My ammunition is in his guns.

Я не слуга його, я — син його на чатах, I am not his servant, I am his son in chats,

Я — син зорі його, що з Кобзаря росте. I am the son of his star, which grows from Kobzar.

Я — син його по крові, і кістках, I am his son by blood and bones,

І по могилах, і по ідеалах. And on graves, and on ideals.

Не вам з оскіпленими душами в забралах Not you with boiled souls in visors

Його звеличувать в фальшивих голосах.

Я — формаліст? Am I a formalist? Я наплював на зміст? Did I care about the content?

Відповідаю вам не фігурально: I answer you not figuratively:

— Якщо народ мій числиться формально, - If my people are listed formally,

Тоді я дійсно — дійсний формаліст! Then I really am a real formalist!

Та де вже дінешся, раз мир заколосив But wherever you go, once the world is broken

Пустоколоссям вашим в сиві ночі, To your idols in the gray night,

Жаль одного, що в леті до краси It is a pity for one that in the summer to beauty

Народу ніколи і плюнуть вам у очі. The people will never spit in your eyes.

Ні! Мій народ не дим, не горевіз,

І я не дам його по брехнях і по кривдах, And I will not give him for lies and for wrongs,

Я не пір'їна в гордих його крилах, I'm not a feather in his proud wings,

Я — гнівний меч його, що від Дніпра до звізд! I am his angry sword, from the Dnieper to the stars!

×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.