×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими правилами обробки файлів «cookie».

image

Старший боярин, Розділ п'ятий, 1

Розділ п'ятий, 1

Розділ п'ятий

Ворота були зачинені, і хвіртка на клямці, Гордій зрозумів, що тітка після обіду погнала знову пасти корови і в дворі немає нікого. Від цього явища йому здався день незвичайно тихий і широкий своєю пусткою, але в якій сонце не могло потовпитися — бувши надміру великим, воно набирало величезних зусиль, аби розгорнутися на весь розмах своєї потуги. І, здавалося, воно почувало себе серед літнього дня так, як спітнілий, розпарений господар у маленькій коморі, увійшовши туди з поля дістати з бодні сала.

Коли Гордій підійшов до криниці, у якої на цямринах стояло повне відро води, то побачив під нею захекану чорну курку, що, одвернувши до тану черево, дивилася на парубка. Але, коли він вихлюпнув з відра утоплену осу, аби вмитися, то курка зірвалася і, кудкудакаючи, полетіла в садок. Після цього тиша в дворі не порушилася, а ніби аж млостю взялася від напруги затримати ще глибший супокій. І хатні двері, що виставлялися якраз проти сонця, дихнули на Гордія такою духотою, аж живиця потекла з сучків. І він з величезним полегшенням нагнувся до відра і побачив набряклий правий кінець губи і кров засохлу в куточку уст, ще й трохи розмазану по щоці. Він, важко зітхнувши, сплюнув набік і став умиватися і мити ноги, зливаючи воду у праву долоню.

Але обідати в хату не пішов, а, поставивши порожнє відро на цямрини, попростував у клуню і хотів лізти на сіно — і наткнувся безтямно на стіну. І, вгледівши драбину з лівого боку, промимрив:

— Здається, куціша від тієї, попової.

І на сіні, в себе на постелі лігши ниць, спустив праву руку вниз. І завмер. Або неначе сповнився страшної ваги. Може, такої, як найбільша скеля над Тясмином, бо сіно під ним дуже вдавилося донизу. Якби отак збоку хтось побачив, то конче сказав би, що хлопець так лежатиме і тоді, коли грім переб'євраз обаполи в тину, порозкидавши із страшним тріском та луском по всім дворі шматки дощок з іржавими цвяхами.

І чути було, як пригнала тітка з пасовища корови, як гуркотіла корба над криницею з порожнім відром униз і як здавлено стогнала з повним угору. Чути було, як тітка видоїла корови, і як цідила молоко на призьбі, і як поралася останнім клопотом у господарстві, і як із сіней гукнула двічі:

— Гордію, йди вечеряти!

Але він тільки на другий заклик заворушився, підвів голову і тією рукою, що була спущена, поправив на голові чуб і потім знов прибрав ту вистать у лежанні, яка вже була і тепер найзручніше відповідала влежаному місцю. Він знов спустив праву руку з сіна вниз і рівно, але, мабуть, неспокійно задихав.

І зайшло сонце, і вечір повільно переходив у літню ніч. В одчинену браму знов засвітив місяць, і знов смуга місячного світла в клуні нижче крокви по стіні непомітно пересувалася, ніби шукаючи коси. І знов підступила тривога з яру до клуні та ще й тією стежкою, якою вона приходила до Гордія першу ніч, і скаламутила настрій, піднявши уяву на завжди неспокійні верхів'я юнацької душі. Першим возвісником неспокою був сич. Він прилетів непомітно і, сівши на відчиненій брамі, став кукувалкати. Гордій підвівся і гучно ляснув долонями, аби злякати непроханогогостя. Але нічна приблуда не зважала і кукувалкала далі. Тоді парубок сплигнув з ожереду і пішов швидко до порога. Сич знявся і полетів через яр чи до попа, чи, може, на дзвіницю. Місячне світло блискотіло на його крилах, доки не зник.

Learn languages from TV shows, movies, news, articles and more! Try LingQ for FREE

Розділ п'ятий, 1 Section five, 1 Chapitre cinq, 1

Розділ п'ятий

Ворота були зачинені, і хвіртка на клямці, Гордій зрозумів, що тітка після обіду погнала знову пасти корови і в дворі немає нікого. ||||||latch||||||||||||||| Від цього явища йому здався день незвичайно тихий і широкий своєю пусткою, але в якій сонце не могло потовпитися — бувши надміру великим, воно набирало величезних зусиль, аби розгорнутися на весь розмах своєї потуги. ||||||||||||||||||crowd together|||||gathered||||unfold|||scope|| І, здавалося, воно почувало себе серед літнього дня так, як спітнілий, розпарений господар у маленькій коморі, увійшовши туди з поля дістати з бодні сала. |||felt|||||||sweaty|steamed|||||||||||a barrel of|

Коли Гордій підійшов до криниці, у якої на цямринах стояло повне відро води, то побачив під нею захекану чорну курку, що, одвернувши до тану черево, дивилася на парубка. ||||||||the edges|||||||||out of breath||||turning to||the well|belly||| Але, коли він вихлюпнув з відра утоплену осу, аби вмитися, то курка зірвалася і, кудкудакаючи, полетіла в садок. |||spilled out|||drowned|wasp|||||||clucking||| Після цього тиша в дворі не порушилася, а ніби аж млостю взялася від напруги затримати ще глибший супокій. ||||||was disturbed||||as if||||to hold||deeper|calm І хатні двері, що виставлялися якраз проти сонця, дихнули на Гордія такою духотою, аж живиця потекла з сучків. |house|||facing||||||||heat||resin|||branches І він з величезним полегшенням нагнувся до відра і побачив набряклий правий кінець губи і кров засохлу в куточку уст, ще й трохи розмазану по щоці. |||||bent down|||||swollen||||||dried blood|||||||smeared a bit|| Він, важко зітхнувши, сплюнув набік і став умиватися і мити ноги, зливаючи воду у праву долоню. |||spit||||||||pouring||||

Але обідати в хату не пішов, а, поставивши порожнє відро на цямрини, попростував у клуню і хотів лізти на сіно — і наткнувся безтямно на стіну. |||||||||||the threshold||||||||||||| І, вгледівши драбину з лівого боку, промимрив: |seeing|||||

— Здається, куціша від тієї, попової. |the shorter one|||

І на сіні, в себе на постелі лігши ниць, спустив праву руку вниз. |||||||lying down||lowered||| І завмер. Або неначе сповнився страшної ваги. ||was filled|| Може, такої, як найбільша скеля над Тясмином, бо сіно під ним дуже вдавилося донизу. ||||||Tiasmin River||||||sank down| Якби отак збоку хтось побачив, то конче сказав би, що хлопець так лежатиме і тоді, коли грім переб'євраз обаполи в тину, порозкидавши із страшним тріском та луском по всім дворі шматки дощок з іржавими цвяхами. |||||||||||||||||crashed|on both sides|||scattering|||||with a crack|||||of boards||rusty|nails

І чути було, як пригнала тітка з пасовища корови, як гуркотіла корба над криницею з порожнім відром униз і як здавлено стогнала з повним угору. ||||||||||rattled|||the well|||with an empty bucket|||||||| Чути було, як тітка видоїла корови, і як цідила молоко на призьбі, і як поралася останнім клопотом у господарстві, і як із сіней гукнула двічі: ||||milked||||strained the milk|||the porch|||was busy||task||||||||

— Гордію, йди вечеряти!

Але він тільки на другий заклик заворушився, підвів голову і тією рукою, що була спущена, поправив на голові чуб і потім знов прибрав ту вистать у лежанні, яка вже була і тепер найзручніше відповідала влежаному місцю. ||||||||||||||down||||||||||the position||lying position||||||most comfortably||lying|spot Він знов спустив праву руку з сіна вниз і рівно, але, мабуть, неспокійно задихав. |||||||||||||he breathed

І зайшло сонце, і вечір повільно переходив у літню ніч. В одчинену браму знов засвітив місяць, і знов смуга місячного світла в клуні нижче крокви по стіні непомітно пересувалася, ніби шукаючи коси. ||||||||||||||rafter||||moved quietly||| І знов підступила тривога з яру до клуні та ще й тією стежкою, якою вона приходила до Гордія першу ніч, і скаламутила настрій, піднявши уяву на завжди неспокійні верхів'я юнацької душі. |||||||||||||||||||||stirred up||||||||youthful| Першим возвісником неспокою був сич. |herald|||owl Він прилетів непомітно і, сівши на відчиненій брамі, став кукувалкати. ||||||open gate|||to hoot Гордій підвівся і гучно ляснув долонями, аби злякати непроханогогостя. ||||clapped||||uninvited guest Але нічна приблуда не зважала і кукувалкала далі. ||creature||||hooted| Тоді парубок сплигнув з ожереду і пішов швидко до порога. ||jumped down||the haystack||||| Сич знявся і полетів через яр чи до попа, чи, може, на дзвіницю. ||||||||||||the bell tower Місячне світло блискотіло на його крилах, доки не зник. ||shone||||||