Іздрик, як завжди, неперевершений оратор. Тому переповісти його сюжети дуже важко.
В основу його оповідань покладені абсолютно звичайні і буденні теми. Але вони проходять довгий шлях через свідомість і підсвідомість автора і в результаті набувають новий ознак, непередбачуваних поворотів.
Читати твори Іздрика приємно і легко. Бо в них немає анархії слів, спроби акцентувати увагу читачів на ненормативній лексиці. Подекуди оповідання стають подібними на білий вірш і сприймаються на одному подиху.
Юрій Іздрик
«Суттю моїх книжок є таке собі змагання з мовою, дивні ігри з мовою. Спроба йти за нею, спроба керувати нею. Зокрема такою річчю, як містика тексту.» Юрій Іздрик
Іздрик пропонує набратися спокою і тиші такими словами: «Прокидався о п’ятій ранку, пив каву з молоком, курив пахучий тютюн і розмірковував, що ми розтрачаємося на війни, секс, релігії та гроші, хоча маємо все необхідне для прижиттєво-вічного кайфу.
