×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.


image

Zelensky's most influential speeches, Звернення у Бундестазі

Звернення у Бундестазі

Шановна пані Президент Гьорінг-Екард.

Шановний пане Шольц.

Шановні пані та панове депутати, гості, журналісти.

Німецький народе!

Я звертаюся до вас після трьох тижнів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, після восьми років війни на сході моєї держави, на Донбасі.

Я звертаюся до вас, коли Росія бомбардує наші міста, руйнуючи все, що є в Україні. Все – житлові будинки, лікарні, школи, церкви. Ракетами, авіабомбами, реактивною артилерією.

За три тижні загинули тисячі українців. Окупанти вбили 108 дітей. Посеред Європи, у нас, у 2022 році.

Я звертаюся до вас після численних зустрічей, переговорів, заяв і прохань. Після кроків на підтримку, частина з яких запізніла. Після санкцій, яких вочевидь замало, щоб зупинити цю війну. І після того, як ми побачили, скільки зв'язків ваші компанії залишають із Росією. З державою, яка просто використовує вас і ще деякі країни, щоб фінансувати війну.

За три тижні війни за наше життя, за нашу свободу ми переконались у тому, що відчували раніше. І чого ви, напевно, поки не всі помічаєте.

Але ви – ніби знову за стіною. Так, не Берлінською. Але посеред Європи. Між свободою і неволею. І стіна ця міцнішає з кожною бомбою, яка падає на нашу землю, на Україну. З кожним рішенням, яке не ухвалюється заради миру. Не ухвалюється вами, хоча може допомогти.

Коли це сталося?

Шановні політики.

Шановний німецький народе.

Чому це можливо? Коли ми говорили вам, що «Північні потоки» – це зброя й підготовка до великої війни, ми чули у відповідь, що все ж таки це економіка. Економіка. Економіка. А це був цемент для нової стіни.

Коли ми запитували у вас, що має зробити Україна, щоб стати членом НАТО, бути у безпеці, отримати гарантії безпеки, ми чули у відповідь: такого рішення на столі поки що немає й найближчим часом не буде. Як і крісла для нас за цим столом. Як ви зволікаєте й зараз із питанням про вступ України у Євросоюз. Якщо відверто, для деяких це політика. А насправді – це каміння. Каміння для нової стіни.

Коли ми просили про превентивні санкції, ми звертались до Європи, ми звертались до багатьох країн. Ми звертались до вас. Санкції такі, щоб агресор відчув, що ви – сила, ми бачили затягування. Ми відчули спротив. Ми зрозуміли, що ви хочете продовжувати економіку. Економіку. Економіку.

І зараз торговельні маршрути між вами й державою, яка знову принесла у Європу жорстоку війну, – колючий дріт над стіною. Над новою стіною, яка розділяє Європу.

І ви не бачите, що за цією стіною, а вона між нами, між людьми у Європі. І через це не всі відчуваєте вповні те, що сьогодні переживаємо ми.

Я звертаюся до вас від імені українців, звертаюсь до вас від маріупольців – мирних мешканців міста, яке російські війська заблокували та рівняють із землею. Просто знищують усе, що там є. Все і всіх, хто там є. Сотні тисяч людей під обстрілами цілодобово. Без їжі, цілодобово без води, без електрики, цілодобово без зв'язку. Тижнями.

Російські війська не розрізняють, де цивільні, а де – військові, де цивільні об'єкти, і вважають мішенню все.

Театр, у якому ховалися сотні людей і який був підірваний учора, пологовий будинок, дитяча лікарня, житлові райони без будь-яких військових об'єктів – вони руйнують усе. Цілодобово. І не пускають жодного гуманітарного вантажу в наше заблоковане місто. П'ять днів російські війська не припиняють обстрілів спеціально для того, щоб не допустити порятунок для наших людей.

Ви це все можете побачити. Якщо підніметесь над цією стіною.

Якщо згадаєте, що значив для вас Берлінський повітряний міст, який можна було зробити, тому що небо було безпечним. З неба вас не вбивали, як зараз у нашій країні, коли ми не можемо зробити навіть повітряний міст! Коли небо дає хіба що російські ракети та авіабомби.

Я звертаюся до вас від імені українців старшого віку. Багатьох тих, хто пережив Другу світову війну, хто врятувався під час окупації 80 років тому. Хто пережив Бабин Яр.

Бабин Яр, куди в минулому році приїжджав Президент Штайнмаєр. На 80-річчя трагедії. І куди зараз ударили російські ракети. Саме в це місце. Вбивши родину, яка йшла в Бабин Яр, до монумента. Вбивши знову – через 80 років.

Я звертаюся до вас від усіх, хто чув, як щороку політики кажуть: «Ніколи знову». І хто побачив, що ці слова нічого не варті. Бо знову у Європі намагаються знищити цілий народ. Знищити все, завдяки чому ми живемо. Заради чого.

Я звертаюся до вас від імені наших військових. Тих, хто захищає нашу державу, а отже, й цінності, про які часто говорять всюди у Європі, всюди – і у вас.

Свободу й рівність. Можливість жити вільно. Не підкорятися іншій державі, яка вважає чужу землю своїм «життєвим простором». Чому вони захищають все це без вашого лідерства? Без вашої сили? Чому держави за океаном для нас виявляються ближчими, ніж ви?

Тому що це – стіна. Стіна, яку хтось не помічає. Але об яку б'ємося ми. Поки воюємо за те, щоб зберегти свій народ.

Пані та панове!

Німецький народе!

Я вдячний усім, хто підтримує нас. Я вдячний вам. Звичайним німцям, які щиро допомагають українцям на вашій землі. Журналістам, які роблять свою справу чесно, показуючи все зло, яке Росія принесла до нас. Вдячний тому німецькому бізнесу, який поставив мораль і людяність вище за бухгалтерію, вище за економіку. Економіку. Економіку. І вдячний політикам, які все ж намагаються... Намагаються зламати цю стіну. Які між грошима Росії та смертями українських дітей обирають життя. Які підтримують посилення санкцій проти Росії. Таке, яке може гарантувати мир. Мир Україні. Мир Європі. Які не вагаються, чи відключати Росію від SWIFT.

Які знають, що потрібне ембарго на торгівлю з Росією. На імпорт звідти всього, що спонсорує цю війну. Які знають, що Україна буде у Євросоюзі. Бо вже є більше Європою, ніж багато хто ще.

Я вдячний усім, хто є вищим, ніж будь-які стіни. І хто знає, що на сильнішому – і відповідальності більше, коли йдеться про порятунок людей.

Нам складно вистояти без допомоги світу, без вашої допомоги. Складно захищати Україну, Європу. Без того, що ви здатні зробити. Зробити, щоб не озиратися ще й після цієї війни. Після зруйнованого Харкова... Вдруге, через 80 років. Після розбомблених Чернігова, Сум і Донбасу. Вдруге, через 80 років. Після закатованих і вбитих тисяч людей. Вдруге, через 80 років. Бо що тоді історична відповідальність, яка ще досі не спокутана перед українським народом за те, що було 80 років тому.

І зараз, щоб не з'явилася нова, за новою стіною, яка знову буде вимагати спокути.

Я звертаюся до вас і нагадую те, що потрібно. Те, без чого Європа не виживе, не збереже свої цінності.

Колишній актор, Президент Сполучених Штатів Америки Рональд Рейган сказав одного разу в Берліні: «Зруйнуйте цю стіну!»

І я хочу сказати тепер вам.

Канцлере Шольц! Зруйнуйте цю стіну.

Дайте Німеччині лідерство, якого ви заслуговуєте. І чим ваші нащадки будуть пишатися.

Підтримайте нас.

Підтримайте мир.

Підтримайте кожного українця.

Зупиніть війну!

Допоможіть нам її зупинити.

Слава Україні


Звернення у Бундестазі Appeal to the Bundestag

**__Шановна пані Президент Гьорінг-Екард.__** Dear Mrs. President Goering-Eckard.

**__Шановний пане Шольц.__** Dear Mr. Scholz.

**__Шановні пані та панове депутати, гості, журналісти.__** Dear ladies and gentlemen, deputies, guests, journalists.

**__Німецький народе!__** German people!

Я звертаюся до вас після трьох тижнів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, після восьми років війни на сході моєї держави, на Донбасі. I am writing to you after three weeks of the full-scale invasion of Ukraine by Russian troops, after eight years of war in the east of my country, in Donbas.

Я звертаюся до вас, коли Росія бомбардує наші міста, руйнуючи все, що є в Україні. I am turning to you when Russia is bombing our cities, destroying everything in Ukraine. Все – житлові будинки, лікарні, школи, церкви. Everything - residential buildings, hospitals, schools, churches. Ракетами, авіабомбами, реактивною артилерією. Rockets, aerial bombs, rocket artillery.

За три тижні загинули тисячі українців. Thousands of Ukrainians died in three weeks. Окупанти вбили 108 дітей. The occupiers killed 108 children. Посеред Європи, у нас, у 2022 році. In the middle of Europe, here, in 2022.

Я звертаюся до вас після численних зустрічей, переговорів, заяв і прохань. I am writing to you after numerous meetings, negotiations, statements and requests. Після кроків на підтримку, частина з яких запізніла. After steps in support, some of which were late. Після санкцій, яких вочевидь замало, щоб зупинити цю війну. After the sanctions, which are obviously not enough to stop this war. І після того, як ми побачили, скільки зв'язків ваші компанії залишають із Росією. And after we saw how many connections your companies have with Russia. З державою, яка просто використовує вас і ще деякі країни, щоб фінансувати війну. With a state that just uses you and some other countries to finance the war.

За три тижні війни за наше життя, за нашу свободу ми переконались у тому, що відчували раніше. During the three weeks of the war for our lives, for our freedom, we were convinced of what we felt before. І чого ви, напевно, поки не всі помічаєте. And what you probably don't notice yet.

Але ви – ніби знову за стіною. But you are behind the wall again. Так, не Берлінською. Yes, not in Berlin. Але посеред Європи. But in the middle of Europe. Між свободою і неволею. Between freedom and slavery. І стіна ця міцнішає з кожною бомбою, яка падає на нашу землю, на Україну. And this wall is getting stronger with every bomb that falls on our land, on Ukraine. З кожним рішенням, яке не ухвалюється заради миру. With every decision that is not made for the sake of peace. Не ухвалюється вами, хоча може допомогти. Not approved by you, although it may help.

Коли це сталося? When it happened?

Шановні політики. Dear politicians.

Шановний німецький народе. Dear German people.

Чому це можливо? Why is this possible? Коли ми говорили вам, що «Північні потоки» – це зброя й підготовка до великої війни, ми чули у відповідь, що все ж таки це економіка. When we told you that the "Nordic Streams" are weapons and preparations for a great war, we heard back that it is, after all, the economy. Економіка. Economy. Економіка. Economy. А це був цемент для нової стіни. And this was cement for a new wall.

Коли ми запитували у вас, що має зробити Україна, щоб стати членом НАТО, бути у безпеці, отримати гарантії безпеки, ми чули у відповідь: такого рішення на столі поки що немає й найближчим часом не буде. When we asked you what Ukraine should do to become a member of NATO, to be safe, to receive security guarantees, we heard the answer: there is no such solution on the table yet and it will not be in the near future. Як і крісла для нас за цим столом. As well as chairs for us at this table. Як ви зволікаєте й зараз із питанням про вступ України у Євросоюз. How are you still delaying the issue of Ukraine's accession to the European Union. Якщо відверто, для деяких це політика. Frankly, it's politics for some. А насправді – це каміння. And in fact - these are stones. Каміння для нової стіни. Stones for a new wall.

Коли ми просили про превентивні санкції, ми звертались до Європи, ми звертались до багатьох країн. When we asked for preventive sanctions, we turned to Europe, we turned to many countries. Ми звертались до вас. We turned to you. Санкції такі, щоб агресор відчув, що ви – сила, ми бачили затягування. Sanctions are such that the aggressor feels that you are a force, we have seen delays. Ми відчули спротив. We felt resistance. Ми зрозуміли, що ви хочете продовжувати економіку. We understand that you want to continue the economy. Економіку. Economy. Економіку. Economy.

І зараз торговельні маршрути між вами й державою, яка знову принесла у Європу жорстоку війну, – колючий дріт над стіною. And now the trade routes between you and the state that once again brought a brutal war to Europe are barbed wire over the wall. Над новою стіною, яка розділяє Європу. Over the new wall that divides Europe.

І ви не бачите, що за цією стіною, а вона між нами, між людьми у Європі. And you don't see what is behind this wall, but it is between us, between people in Europe. І через це не всі відчуваєте вповні те, що сьогодні переживаємо ми. And because of this, not everyone fully feels what we are going through today.

Я звертаюся до вас від імені українців, звертаюсь до вас від маріупольців – мирних мешканців міста, яке російські війська заблокували та рівняють із землею. I am addressing you on behalf of Ukrainians, I am addressing you from the people of Mariupol - peaceful residents of the city, which Russian troops have blocked and are razing to the ground. Просто знищують усе, що там є. Все і всіх, хто там є. Сотні тисяч людей під обстрілами цілодобово. They just destroy everything that is there. Everything and everyone who is there. Hundreds of thousands of people are under fire around the clock. Без їжі, цілодобово без води, без електрики, цілодобово без зв'язку. No food, 24/7 without water, no electricity, 24/7 without communication. Тижнями. For weeks.

Російські війська не розрізняють, де цивільні, а де – військові, де цивільні об'єкти, і вважають мішенню все. Russian troops do not distinguish between civilians and military, civilian objects, and consider everything a target.

Театр, у якому ховалися сотні людей і який був підірваний учора, пологовий будинок, дитяча лікарня, житлові райони без будь-яких військових об'єктів – вони руйнують усе. A theater in which hundreds of people were hiding and which was blown up yesterday, a maternity hospital, a children's hospital, residential areas without any military facilities - they are destroying everything. Цілодобово. Around the clock І не пускають жодного гуманітарного вантажу в наше заблоковане місто. And not a single humanitarian cargo is allowed into our blocked city. П'ять днів російські війська не припиняють обстрілів спеціально для того, щоб не допустити порятунок для наших людей. For five days, the Russian troops did not stop shelling specifically to prevent rescue for our people.

Ви це все можете побачити. You can see it all. Якщо підніметесь над цією стіною. If you climb over this wall.

Якщо згадаєте, що значив для вас Берлінський повітряний міст, який можна було зробити, тому що небо було безпечним. If you remember what the Berlin Airlift meant to you, which could be done because the sky was safe. З неба вас не вбивали, як зараз у нашій країні, коли ми не можемо зробити навіть повітряний міст! They didn't kill you from the sky, like now in our country, when we can't even build an air bridge! Коли небо дає хіба що російські ракети та авіабомби. When the sky gives nothing but Russian missiles and aerial bombs.

Я звертаюся до вас від імені українців старшого віку. I am addressing you on behalf of older Ukrainians. Багатьох тих, хто пережив Другу світову війну, хто врятувався під час окупації 80 років тому. Many of those who survived the Second World War, who escaped during the occupation 80 years ago. Хто пережив Бабин Яр. Who survived Babin Yar.

Бабин Яр, куди в минулому році приїжджав Президент Штайнмаєр. Babin Yar, where President Steinmeier visited last year. На 80-річчя трагедії. On the 80th anniversary of the tragedy. І куди зараз ударили російські ракети. And where did the Russian missiles hit now? Саме в це місце. In this place. Вбивши родину, яка йшла в Бабин Яр, до монумента. Having killed the family that was going to Babyn Yar, to the monument. Вбивши знову – через 80 років. After killing again - 80 years later.

Я звертаюся до вас від усіх, хто чув, як щороку політики кажуть: «Ніколи знову». I am speaking to you from all of you who have heard politicians say "Never again" every year. І хто побачив, що ці слова нічого не варті. And who saw that these words are worthless. Бо знову у Європі намагаються знищити цілий народ. Because once again in Europe they are trying to destroy an entire nation. Знищити все, завдяки чому ми живемо. To destroy everything that makes us live. Заради чого. For what?

Я звертаюся до вас від імені наших військових. I am addressing you on behalf of our military. Тих, хто захищає нашу державу, а отже, й цінності, про які часто говорять всюди у Європі, всюди – і у вас. Those who protect our state, and therefore the values, which are often talked about everywhere in Europe, everywhere - and in you.

Свободу й рівність. Freedom and equality. Можливість жити вільно. The opportunity to live freely. Не підкорятися іншій державі, яка вважає чужу землю своїм «життєвим простором». Do not obey another state that considers foreign land as its "living space". Чому вони захищають все це без вашого лідерства? Why are they defending all this without your leadership? Без вашої сили? Without your power? Чому держави за океаном для нас виявляються ближчими, ніж ви? Why are countries across the ocean closer to us than you?

Тому що це – стіна. Because it is a wall. Стіна, яку хтось не помічає. A wall that no one notices. Але об яку б'ємося ми. But what are we fighting for? Поки воюємо за те, щоб зберегти свій народ. While we are fighting to save our people.

**__Пані та панове!__** Ladies and Gentlemen!

**__Німецький народе!__** German people!

Я вдячний усім, хто підтримує нас. I am grateful to everyone who supports us. Я вдячний вам. I am grateful to you. Звичайним німцям, які щиро допомагають українцям на вашій землі. To ordinary Germans who sincerely help Ukrainians on your land. Журналістам, які роблять свою справу чесно, показуючи все зло, яке Росія принесла до нас. Journalists who do their work honestly, showing all the evil that Russia has brought to us. Вдячний тому німецькому бізнесу, який поставив мораль і людяність вище за бухгалтерію, вище за економіку. I am grateful to that German business that put morality and humanity above accounting, above the economy. Економіку. Economy. Економіку. Economy. І вдячний політикам, які все ж намагаються... Намагаються зламати цю стіну. And I am grateful to the politicians who are still trying... Trying to break this wall. Які між грошима Росії та смертями українських дітей обирають життя. Who choose life between Russian money and the deaths of Ukrainian children. Які підтримують посилення санкцій проти Росії. Who support the strengthening of sanctions against Russia. Таке, яке може гарантувати мир. One that can guarantee peace. Мир Україні. Peace to Ukraine. Мир Європі. Peace to Europe. Які не вагаються, чи відключати Росію від SWIFT. Who do not hesitate to disconnect Russia from SWIFT.

Які знають, що потрібне ембарго на торгівлю з Росією. Who know that an embargo on trade with Russia is needed. На імпорт звідти всього, що спонсорує цю війну. To import from there everything that sponsors this war. Які знають, що Україна буде у Євросоюзі. Who know that Ukraine will be in the European Union. Бо вже є більше Європою, ніж багато хто ще. Because there is already more Europe than many others.

Я вдячний усім, хто є вищим, ніж будь-які стіни. I am grateful to all who are higher than any walls. І хто знає, що на сильнішому – і відповідальності більше, коли йдеться про порятунок людей. And who knows that the stronger has more responsibility when it comes to saving people.

Нам складно вистояти без допомоги світу, без вашої допомоги. It is difficult for us to survive without the help of the world, without your help. Складно захищати Україну, Європу. It is difficult to defend Ukraine and Europe. Без того, що ви здатні зробити. Without what you are capable of doing. Зробити, щоб не озиратися ще й після цієї війни. To do so as not to look back even after this war. Після зруйнованого Харкова... Вдруге, через 80 років. After the destroyed Kharkiv... For the second time, after 80 years. Після розбомблених Чернігова, Сум і Донбасу. After bombed Chernihiv, Sumy and Donbass. Вдруге, через 80 років. The second time, after 80 years. Після закатованих і вбитих тисяч людей. After thousands of people were tortured and killed. Вдруге, через 80 років. The second time, after 80 years. Бо що тоді історична відповідальність, яка ще досі не спокутана перед українським народом за те, що було 80 років тому. Because then what is the historical responsibility that has not yet been atoned for the Ukrainian people for what happened 80 years ago.

І зараз, щоб не з'явилася нова, за новою стіною, яка знову буде вимагати спокути. And now, so that a new one does not appear, behind a new wall, which will again demand atonement.

Я звертаюся до вас і нагадую те, що потрібно. I turn to you and remind you of what is needed. Те, без чого Європа не виживе, не збереже свої цінності. What Europe cannot survive without, will not preserve its values.

Колишній актор, Президент Сполучених Штатів Америки Рональд Рейган сказав одного разу в Берліні: «Зруйнуйте цю стіну!» Former actor, President of the United States of America Ronald Reagan once said in Berlin: "Tear down this wall!"

І я хочу сказати тепер вам. And I want to tell you now.

Канцлере Шольц! Chancellor Scholz! Зруйнуйте цю стіну. Tear down this wall.

Дайте Німеччині лідерство, якого ви заслуговуєте. Give Germany the leadership it deserves. І чим ваші нащадки будуть пишатися. And what your descendants will be proud of.

Підтримайте нас. Support us.

Підтримайте мир.

Підтримайте кожного українця.

Зупиніть війну!

Допоможіть нам її зупинити.

**__Слава Україні__**