"Ніколи знову?" - звернення 9 квітня "Never again?" - appeal on April 9 "Plus jamais ça ? - adresse le 9 avril

Чи може стати чорно-білою весна? Can spring become black and white? Le printemps peut-il être noir ou blanc ? Чи буває вічний лютий? Is there eternal February? Existe-t-il un mois de février éternel ? Чи знецінюються золоті слова? Do golden words depreciate? Les mots d'or sont-ils dépréciés ? На жаль, Україна знає відповіді на всі ці запитання. Unfortunately, Ukraine knows the answers to all these questions. Malheureusement, l'Ukraine connaît les réponses à toutes ces questions. На жаль, ці відповіді – так. Unfortunately, these answers are yes.

Щороку 8 травня разом з усім цивілізованим світом ми вшановуємо кожного, хто захищав планету від нацизму в роки Другої світової війни. Every year on May 8, together with the whole civilized world, we honor everyone who defended the planet from Nazism during the Second World War. Мільйони втрачених життів, скалічених доль, закатованих душ і мільйони причин, щоб сказати злу: ніколи знову! Millions of lost lives, mutilated destinies, tortured souls and millions of reasons to say to evil: never again!

Ми знали ціну, яку сплатили за цю мудрість наші предки. We knew the price our ancestors paid for this wisdom. Знали, як важливо вберегти її та передати нащадкам. They knew how important it was to preserve it and pass it on to posterity. Але й гадки не мали, що наше покоління буде свідком наруги над словами, що, як виявилося, є істиною далеко не для всіх. But they had no idea that our generation would be a witness to the mockery of words, which, as it turned out, is not the truth for everyone.

Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. This year we say "Never Again" differently. Ми чуємо «Ніколи знову» інакше. Це звучить болісно, жорстоко. It sounds painful, cruel. Без оклику, а зі знаком питання. Without an exclamation point, but with a question mark. Ви кажете: ніколи знову? You say: never again? Розкажіть про це Україні. Tell Ukraine about it.

24 лютого слово «ніколи» стерли. On February 24, the word "never" was erased. Розстріляли й розбомбили. They shot and bombed. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Україну. Hundreds of rockets at 4 in the morning, which woke up the whole of Ukraine. Ми почули моторошні вибухи. We heard eerie explosions. Ми почули: знову! We heard: again!

Місто Бородянка – одна із багатьох жертв цього злочину! The city of Borodyanka is one of the many victims of this crime! Позаду мене – один із багатьох свідків! Behind me is one of many witnesses! Не військовий об'єкт, не секретна база, а проста дев'ятиповерхівка. Чи може вона становити безпекову загрозу для РФ, для 1/8 частини суші, другої армії світу, ядерної держави? Can it pose a security threat to the Russian Federation, to 1/8 of the landmass, the world's second army, a nuclear power? Чи може бути щось більш безглуздим, ніж це запитання? Could anything be more ridiculous than this question? Може. Maybe.

250-кілограмові фугасні бомби, якими наддержава засипала це маленьке містечко. 250-kilogram high-explosive bombs with which the superpower covered this small town. І воно оніміло. And it was numb. Воно не може сьогодні сказати: ніколи знову! It cannot say today: never again! Воно не може сьогодні нічого сказати. It cannot say anything today. Але тут усе зрозуміло без слів. But here everything is clear without words.

Просто погляньте на цей будинок. Just look at this house. Колись тут були стіни. There used to be walls here. Колись на них були фото. There used to be photos on them. А на фото були ті, хто колись пройшов пекло війни. And in the photo were those who once went through the hell of war. Півсотні чоловіків, яких відправили в Німеччину на примусові роботи. Fifty men who were sent to Germany for forced labor. Ті, хто згорів живцем, коли нацисти спалили тут понад 100 хатин. Those who burned alive when the Nazis burned down more than 100 huts here.

250 бійців, які загинули на фронтах Другої світової, та загалом майже тисяча жителів Бородянки, які боролися й перемогли нацизм. 250 soldiers who died on the fronts of the Second World War, and in general almost a thousand residents of Borodyanka, who fought and defeated Nazism. Щоб ніколи знову. To never again. Билися за майбутнє дітей, за життя, яке було тут до 24 лютого. They fought for the future of children, for the life that was here until February 24.

Уявіть, як у кожній із цих квартир люди лягали спати. Imagine how people went to sleep in each of these apartments. Бажають одне одному на добраніч. They wish each other good night. Вимикають світло. Обіймають коханих. They hug their loved ones. Заплющують очі. Мріють про щось. Настає повна тиша. There is complete silence. Вони всі засинають, не знаючи, що не всі прокинуться. They all fall asleep, not knowing that not everyone will wake up. Вони міцно сплять. They are fast asleep. Їм сниться щось приємне. Та через кілька годин їх розбудять вибухи ракет. А хтось не прокинеться більше ніколи. And someone will never wake up again. Ніколи знову.

Із цього гасла викинули слово «ніколи». The word "never" was removed from this slogan. Ампутували під час так званої спецоперації. They were amputated during the so-called special operation. Встромили ніж у серце і, дивлячись в очі, сказали: «Это не мы!» Закатували зі словами «не все так однозначно». They stuck a knife in the heart and, looking into the eyes, said: "This is not us!" Tortured with the words "not everything is so clear-cut." Вбили «Ніколи знову», сказавши: «Можем повторить». Killed "Never again", saying: "We can do it again."

Так і сталося. And so it happened. І потвори почали повтори. And the monsters began to repeat. І наші міста, які пережили страшну окупацію, – настільки, що 80 років мало, щоб про неї забути, – знову побачили окупанта. And our cities, which survived a terrible occupation - so much so that 80 years are not enough to forget about it - saw the occupier again. І отримали другу дату окупації у своїй історії. And they received the second date of occupation in their history. А деякі, як наприклад Маріуполь, – третю. За два роки окупації нацисти вбили в ньому 10 тисяч мирних людей. За два місяці окупації РФ убила 20 тисяч.

Через десятиліття після Другої світової темрява повернулася в Україну. І вона знову стала чорно-білою. And she became black and white again. Знову! Зло повернулося. Знову! В іншій формі, під іншими гаслами, але з тією самою метою. In a different form, under different slogans, but with the same goal. В Україні влаштували криваву реконструкцію нацизму. A bloody reconstruction of Nazism was staged in Ukraine. Фанатичне наслідування цього режиму. Fanatic imitation of this regime. Його ідей, дій, слів і символів. His ideas, actions, words and symbols. Маніакальне – до деталей – відтворення його звірств та «алібі», що начебто надають злу священну мету. Manic - down to the details - re-enactment of his atrocities and "alibis" that seem to give evil a sacred purpose. Повторення його злочинів і навіть спроби перевершити «вчителя» та посунути його з п'єдесталу найбільшого зла в історії людства. Repetition of his crimes and even attempts to surpass the "teacher" and move him from the pedestal of the greatest evil in the history of mankind. Встановити новий світовий рекорд із ксенофобії, ненависті, расизму й кількості жертв, до якої вони можуть призвести.

Ніколи знову! Це була ода людини розумної! It was an ode to a smart person! Гімн цивілізованого світу! Але хтось сфальшивив. But someone faked it. Спотворив «Ніколи знову» нотами сумніву. Заглушив, розпочавши свою смертельну арію зла. І це зрозуміло всім країнам, які побачили жахи нацизму на власні очі. А сьогодні відчувають моторошне дежавю. Бачать знову!

Усі народи, яких клеймили «третім сортом», рабами без права на власну державу чи взагалі на існування, чують заяви, які підносять одну націю, а інші з легкістю викреслюють. All peoples who have been branded as "third class", slaves without the right to their own state or to exist at all, hear statements that elevate one nation and easily write off others. Кажуть, що вас насправді не існує, ви штучно створені, а отже, безправні. Всі чують мову зла. Everyone hears the language of evil. Знову!

І разом визнають болючу правду: ми не протрималися навіть століття. Нашого Never again вистачило на 77 років. Ми проґавили зло. We missed evil. Воно відродилося. Знову й зараз. Аgain and now!

Це розуміють усі країни й усі народи, які сьогодні підтримують Україну. І попри нову маску звіра впізнали його. And despite the new mask of the beast, he was recognized. Бо, на відміну від декого, пам'ятають, за що й проти чого боролися наші предки. Because, unlike some, they remember what our ancestors fought for and against. Не переплутали перше з другим, не поміняли їх місцями, не забули. They did not confuse the first with the second, did not change their places, did not forget.

Не забули поляки, на землі яких нацисти почали свій марш і зробили перший постріл Другої світової війни. Не забули, як спочатку зло тебе звинувачує, провокує, називає агресором, а потім нападає о 4:45 і каже, що це самозахист. They have not forgotten how evil first accuses you, provokes you, calls you an aggressor, and then attacks you at 4:45 and says that it is self-defense. І вони бачили, як це повторилося на нашій землі. Вони пам'ятають зруйновану нацистами Варшаву. They remember Warsaw destroyed by the Nazis. І бачать, що зробили з Маріуполем.

Не забули британці, як нацисти стирали з лиця землі Ковентрі, яке бомбардували 41 раз. The British did not forget how the Nazis wiped Coventry from the face of the earth, which was bombed 41 times. Як звучала «Місячна соната» від Люфтваффе, коли по місту безперервно гатили 11 годин. How did the Luftwaffe's "Moonlight Sonata" sound when they were constantly flying around the city for 11 hours. Як зруйнували його історичний центр, фабрики, собор Святого Михаїла. І вони бачили, як ракетами били по Харкову. Як спотворили його історичний центр, заводи й Свято-Успенський собор. Вони пам'ятають, як Лондон бомбардували 57 ночей поспіль. Як «Фау» падали на Белфаст, Портсмут, Ліверпуль. How "Fau" fell on Belfast, Portsmouth, Liverpool. І бачать, як прилітають крилаті ракети в Миколаїв, Краматорськ, Чернігів. Пам'ятають, як гатили по Бірмінгему. І бачать, як дістається його місту-побратиму Запоріжжю.

Це пам'ятають нідерландці. The Dutch remember this. Як Роттердам став першим містом, що зазнало тотального знищення, коли нацисти скинули на нього 97 тонн бомб.

Це пам'ятають французи. Пам'ятають Орадур-сюр-Глан, де есесівці спалили живцем півтисячі жінок і дітей. Масові повішення в Тюлі, різанину в селищі Аск. Mass hangings in Tyul, massacre in the village of Ask. Багатотисячна акція спротиву в окупованому Ліллі. Thousands protest action in occupied Lille. Вони бачили, що зробили в Бучі, Ірпені, Бородянці, Волновасі, Тростянці. They saw what was done in Buch, Irpen, Borodyantsa, Volnovas, Trostyants. Вони бачать, як окупували Херсон, Мелітополь, Бердянськ та інші наші міста, у яких люди не здаються. They see how they occupied Kherson, Melitopol, Berdyansk and other cities of ours, where people do not surrender. І виходять на багатотисячні мирні акції, які не під силу окупанту, і все, що вони можуть, – лише стріляти по мирних людях.

Це не забули чехи. The Czechs did not forget this. Як менш ніж за добу нацисти знищили Лідиці, залишивши від селища суцільне попелище. How the Nazis destroyed Lidice in less than a day, leaving the village in ashes. Вони бачили, як знищили Попасну. They saw how Popasna was destroyed. Від неї не лишилося навіть попелища. Not even ashes remained from her. Не забули греки, які пережили масові вбивства й розстріли на всій території, блокаду й великий голод.

Про це пам'ятають американці, які билися зі злом на два фронти. Які пройшли Перл-Харбор і Дюнкерк разом із союзниками. Who went through Pearl Harbor and Dunkirk together with the allies. І всі ми разом проходимо нові, не менш складні битви. And we all go through new, no less difficult battles together.

Це пам'ятають усі, хто пережив Голокост, – як один народ може сильно ненавидіти інший. Everyone who survived the Holocaust remembers this - how one people can hate another so much.

Це не забули литовці, латвійці, естонці, данці, грузини, вірмени, бельгійці, норвежці та ще багато інших – усі, хто постраждав від нацизму на своїй землі, і всі, хто переміг його у складі антигітлерівської коаліції.

На жаль, є ті, хто, переживши всі ці злочини, втративши мільйони людей, які боролися за перемогу та здобули її, сьогодні осквернив пам'ять про них та їхній подвиг. Unfortunately, there are those who, having survived all these crimes, lost millions of people who fought for victory and won it, today defiled the memory of them and their feat.

Той, хто дозволив обстрілювати зі своєї землі міста України, які поруч із нашими предками звільняли і його предки. The one who allowed the shelling from his land of the cities of Ukraine, which, along with our ancestors, were also liberated by his ancestors.

Той, хто плюнув в обличчя своєму «Безсмертному полку», поставивши поруч з ним катів із Бучі. The one who spat in the face of his "Immortal Regiment" by placing executioners from Buchi next to him.

І кинув виклик усьому людству. And challenged all mankind. Але забув про головне: будь-яке зло завжди закінчується однаково – воно закінчується. But he forgot the main thing: any evil always ends in the same way - it ends.

**__Дорогі українці!__** Dear Ukrainians!

Сьогодні, у День пам'яті та примирення, ми вклоняємося перед усіма, хто захищав рідну землю й світ від нацизму. Ми відзначаємо подвиг українського народу та його внесок у перемогу антигітлерівської коаліції. We celebrate the feat of the Ukrainian people and their contribution to the victory of the anti-Hitler coalition.

Вибухи, постріли, окопи, поранення, голод, бомбардування, блокади, масові розстріли, каральні операції, окупація, концтабори, газові камери, жовті зірки, гетто, Бабин Яр, Хатинь, полон, примусові роботи. Explosions, gunshots, trenches, wounds, hunger, bombings, blockades, mass executions, punitive operations, occupation, concentration camps, gas chambers, yellow stars, ghettos, Babin Yar, Khatyn, captivity, forced labor. Вони загинули за те, щоб кожен із нас знав, що означають ці поняття, з книжок, а не з власного досвіду. They died so that each of us would know what these concepts mean from books, not from personal experience. Але сталося інакше. But it happened differently. Це несправедливо перед ними всіма. It is unfair to all of them. Але правда переможе. І ми все подолаємо!

І доказ цьому має назву «Вервольф». And the proof of this is the name "Werewolf". Це колишня ставка та бункер Гітлера біля Вінниці. This is Hitler's former pond and bunker near Vinnytsia. І все, що від неї залишилося, – декілька каменів. And all that remained of her were a few stones. Руїни. Розвалини того, хто вважав себе величним і непереможним. The ruins of someone who thought he was great and invincible. Це дороговказ усім нам і майбутнім поколінням. This is a signpost for all of us and future generations. Те, за що боролися наші предки. What our ancestors fought for. І довели: жодне зло не уникне відповідальності. And they proved: no evil can escape responsibility. Не зможе сховатися в бункері. He will not be able to hide in the bunker. Від нього не лишиться каменя на камені. He will leave no stone unturned. Тож ми все подолаємо. So we will overcome everything. І ми знаємо це точно, бо наші військові і всі наші люди – нащадки тих, хто подолав нацизм. Тож переможуть знову. So they will win again.

І знову буде мир. Нарешті знову!

Ми подолаємо зиму, яка почалася 24 лютого, триває 8 травня, але точно скінчиться, і її розтопить українське сонце! We will overcome the winter that began on February 24, continues on May 8, but it will definitely end, and it will be melted by the Ukrainian sun! І ми зустрінемо наш світанок усією країною. And we will meet our dawn all over the country. І рідні та кохані, друзі й близькі будуть поруч знову! And relatives and loved ones, friends and loved ones will be around again! Нарешті знову! І над тимчасово окупованими містами й селами наш прапор замайорить знову. Нарешті знову! І ми зберемося разом. І буде мир! Нарешті знову! І більше жодних чорно-білих снів, а тільки синьо-жовта мрія. Нарешті знову! За це боролися наші предки.

**__Вічна шана всім, хто протистояв нацизму!__**

**__Вічна пам'ять усім загиблим під час Другої світової війни!__**