×

Mes naudojame slapukus, kad padėtume pagerinti LingQ. Apsilankę avetainėje Jūs sutinkate su mūsų slapukų politika.


image

Украинский кризис, розвінчувати міфи Кремля

розвінчувати міфи Кремля

Моя функція – розвінчувати міфи Кремля на окупованій території і в самій Росії – Данилюк Версія для друку Коментувати Поділитись у соціальній мережі

Віталій Портников

09.07.2014

Гість «Вашої Свободи»: Олександр Данилюк, радник міністра оборони України, лідер руху «Спільна справа».

Віталій Портников: Пане Данилюк, Ви учора були призначені радником міністра оборони України. Як Ви взагалі опинилися в такій іпостасі?

Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ

– Була дуже цікава історія.

– З Вами всі історії цікаві, які відбуваються. Нецікавих ще не було.

– Дякую! Особливо від Вас приємно це чути.

1 травня, за рішенням на той момент в.о. головнокомандувача Олександра Турчинова, мене було мобілізовано. Оскільки ця мобілізація передбачала поїздку в частину ПВО, яка знаходиться у Львівській області, а на той моменти ще не закінчився виборчий процес, а, як відомо, «Спільна справа» здійснювала фактично з 22 лютого охорону будівлі ЦВК, співпрацювала у цьому напрямку з Управлінням держохорони (УДО – далі), мені надійшла пропозиція від начальника УДО, нинішнього міністра оборони, проходити службу не в цій ПВО частині, а все ж таки за місцем проходження цієї служби. Тому що де-факто і так ці функції збігалися.

Тому я був у структурі УДО з 1 травня. Відповідно, коли пан Гелетей був призначений міністром, він запропонував мені перейти разом з ним. Я погодився. Чому? Тому що, зрозуміло, тут значно ширше поле для діяльності. Це не буде обмежуватися тільки Києвом і адміністративними будівлями у Києві та розробкою якихось таких речей по убезпеченню від різноманітних провокацій з боку російських спецслужб тільки в Києві.

Щоправда, УДО також робило операції і в зоні нинішньої АТО. Але все ж таки це були спецоперації, а не повномасштабна кампанія.

– Тобто, Ви хочете сказати, що зараз Ваша функція – це не висвітлення, а убезпечення?

Моя функція розвінчувати на окупованій території, в Російській Федерації, міфи, створені Росією

– Зараз, чесно кажучи, я думаю, моя функція полягає у тому, щоб забезпечити якісну комунікацію міністра з усіма учасниками на сьогоднішній день процесу. Безперечно частиною, звичайно, моїх функцій буде організація інформаційної, пропагандистської кампанії, яка має не лише висвітлювати АТО і роль Міноборони в рамках цього, але і розвінчувати на окупованій території і в самій Російській Федерації ті міфи, які на сьогоднішній день створені, на превеликий жаль, Росією.

Але ще раз хочу сказати, що суто інформаційною безпекою, безперечно, мої функції обмежені не будуть.

– А що означає розвінчувати міфи на окупованій території і розвінчувати міфи в самій Російській Федерації? Які взагалі у нас можливості, щоб протистояти тій інформаційній навалі, яка йде з Росії?

Якщо говорити не про зовнішній світ, то хоча би про територію, контрольовану бандитами, районів Луганської і Донецької областей, хоча би про територію окупованого Криму і самої Росії. Що тут можна робити реально?

– Я, на жаль, не можу цього розповісти. Але в нас є бачення того, як це можна робити, використовуючи альтернативні шляхи поширення інформації.

Наявність міжнародного англомовного українського телеканалу Ukraine Today це частина національної безпеки

Зрозуміло, що у нас немає наших телеканалів. Хоча наявність сьогодні хоча би одного сателітарного міжнародного англомовного українського телеканалу, наприклад Ukraine Today, то це частина національної безпеки.

– Наскільки я розумію, зараз у холдингу Ігоря Коломойського, де «1+1», запускається такий Ukraine Today.

– При всій повазі до Ігоря Валерійовича, це має бути державний канал. І він має контролюватися державою. У нинішній ситуації, очевидно, тут не може бути альтернативи просто. Тому що це має бути українська державна політика.

– А в української держави є взагалі можливість організувати такий канал?

– Ми будемо знаходити такі можливості. Але те, що нам необхідний насправді такий інструмент, то це абсолютно очевидно.

Плюс, як ми розуміємо, Росія витратила, щонайменше, останні 10 років для того, щоб сформувати потужну мережу західних медіа, які або куплені і належать сьогодні афілійованим з Росією олігархам, або навіть безпосередньо якимось російським структурам. Наше завдання – реагувати також на ці прояви там.

Насправді для того, щоб висвітлювати якісь процеси, необхідно, щоб вони відбувалися спочатку. Тому це не буде віртуальна кампанія, все ж таки нам потрібно зараз зосередитися на військовій частині операції. Вона теж є дуже важливою.

Слов'янськ. Був президент, зустрічався з людьми, які тиснули йому руки. Наше завдання цю картинку донести до Донецька, до Луганська, до Ростова, Хабаровська

Хоча в нинішній момент, коли звільнений символ, скажімо, цього міфу, цього «новорасійскава» міфу, звільнений Слов'янськ, де вчора був президент, який зустрічався з людьми, які тиснули йому руки і таке інше, мені здається, наше завдання цю картинку донести до Донецька, до Луганська, до Ростова, Хабаровська. – Можна і Донецьк перетворити на символ опору. Правда ж? Це мільйонне місто.

– Можна. Але вони вже перетворили Слов'янськ насправді на нього. І наше завдання – показати, що от, як насправді виглядає Слов'янськ, що він не зруйнований, що там живуть українці. Так, вони російськомовні, так, можливо, вони мають якісь ментальні особливості, але вони хочуть жити в Україні, вони хочуть миру і спокою і таке інше, а те, що підтримує Росія, то це насправді звичайне міжнародне тероризм. Тільки насправді більш нахабний і цинічний навіть, ніж зазвичай.

– Коли говорити про якесь інформаційне протистояння, то у Вас не складається враження, що люди просто не те, що не мали доступу до інформаційних ресурсів, а що вони хочуть чути і бачити саме те, що вони бажають, що відповідає їхній картині світу?

– Це, безперечно, також має місце.

LifeNews, «Росія-24» радіо «нєнавєсті»

Але в цілому, ще раз хочу сказати, доступу до об'єктивної інформації у них не було. Тому що у них реально у Краматорську і в Слов'янську працювали тільки LifeNews , «Росія-24». А це радіо «нєнавєсті». Це навіть не інтерпретація подій. Це відверта брехня, підтасовування і накручування ситуації. Наше завдання зараз – розвінчувати ці міфи.

Бойовики угрупування «ДНР», яке в Україні визнано терористичним, дивляться телеканал «Росія-24», Донецьк, травень 2014 року

Хоча мушу сказати як людина, яка була в перші хвилини звільнення Слов'янська, навіть не дивлячись на те, що ще на території міста залишилися терористи, і групи, які заходили за нами, вели бої, тим не менше велика кількість людей не боялися підходити до нас, дякували і просили, щоб ми звідти не йшли. Це непоодинокі були випадки. Була ситуація, коли вночі ми зупинилися в якомусь селі між Краматорськом і Слов'янськом (на жаль, не знаю його назви), то о другій годині ночі до нас підійшли місцеві жителі, дякували і казали: ми хочемо жити в Україні, це для нас важливо, ми не хочемо ніякої війни, ніяких терористів і їхніх ідей. – Але ж ці люди (теж треба це усвідомлювати) – ще нещодавно багато хто з них голосував на цьому «референдумі» по створенню «ДНР». Тут же виникає питання мотивації.

У мене є така підозра, що багато людей, які знаходяться сьогодні на окупованій території Донецької, Луганської областей і тих, які вже звільнені, все ж таки вважали, що події будуть розвиватися за кримським сценарієм, що російська армія закріпиться на цій території швидко і безальтернативно. І зараз вони, може, не стільки бажають жити в Україні, скільки розчаровані тим, що їхні уявлення про Росію не виправдалися.

– Ми говоримо тут, скоріше, про тих 25-30%, які або підтримували ідею приєднання до Росії, або були не проти. Тому що вони від початку були в меншості. І це, до речі, соціологія показувала у тому числі.

А що стосується «референдуму», то це, мені здається, безглуздо обговорювати, тому що невідомо, якими були результати цього «референдуму», якби він відбувся. Але тут навіть питання не в тому, чи «референдум» був чесним, чи ні. Референдуму просто не було. Він не проводився. Це є брехня про проведення цього «референдуму».

Щоб було зрозуміло, Маріуполь – це велике місто, це півмільйонник, серйозне, потужне місто. Так от, на цей півмільйонник працювало чотири дільниці. При цьому на цих чотирьох дільницях працювало, можливо, по 5 членів комісій. Через такі чотири дільниці неможливо пропустити більше 10 тисяч чоловік. Тобто це ніщо.

У будь-якому півмільйоннику знайдеться 10 тисяч ідіотів, які хочуть прийти і проголосувати

А те, що вони показували черги, то не дивно – у будь-якому півмільйоннику знайдеться 10 тисяч ідіотів, які хочуть прийти і проголосувати. Вони і створювали черги, давку і все інше.

– Давайте тепер, до речі, порахуємо. Це буде теж наша велика проблема з інформаційними точки зору. Ви кажете про 25-30% людей, які в Донецькій і в Луганській областях могли підтримувати приєднання своїх територій до Росії. У Донецькій і в Луганській областях живе разом скільки населення?

– У зоні АТО десь 6 мільйонів з самого початку було.

– Будемо вважати, що це зона АТО. 6 мільйонів – це приблизно 1 200 тисяч – це 20%. 30% – це вже приблизно два мільйони осіб. Справа навіть не у цифрах.

– Це важливо. Але треба розуміти, по-перше, що це не активна частина. Якщо дивитися на її вікову структуру, то там переважають люди похилого віку. Якщо дивитися на соціальну структуру, то там переважають абсолютні маргінали і люди в принципі вирвані з соціуму. І ці 25-30% – це не люди, які активно виступають за Росію. Це люди, яким байдуже.

– Так. Але ці люди можуть стати в разі продовження диверсійно-терористичної діяльності, а Росія – така держава, ми ж розуміємо, що це диверсійно-терористична держава…

– Це КНДР.

– Так, це КНДР. Це 140 мільйонів людей, умовно кажучи, з терористичним мисленням на нашому кордоні. І ці люди є якоюсь зоною опору для цієї держави.

– Ні, вони не можуть бути зоною опору.

Ви знаєте, однією з причин мого лютневого термінового залишення країни була не тільки необхідність переховуватися від переслідування, що можна було це в принципі і в Україні робити безпечніше, а необхідність донести позицію до світової спільноти.

У мене був перший ефір на ВВС з Олександром Некрасовим, радником президента Російської Федерації, який почав ще до розгону Майдану розповідати, що в нас громадянська війн, різні всякі дурниці. Я йому відразу відповів, що насправді у нас спецоперація по розподілу країни, яка запущена достатньо давно, і Росія насправді цим займається довго. Але за цей час соціальна база в Україні змінилася настільки, що максимум, на що може Росія розраховувати, то це захоплення Криму шляхом прямої військової інтервенції. Він тоді сміявся і говорив, що це дурниці. Але в результаті ми бачимо, що вийшло саме так, як я і прогнозував.

Каталізатор повстання на сході був дуже потужним. Якби соціальна база існувала, мали би добре оснащену армію, яка просувалася би у наш бік. Там найманці хочуть отримувати гроші, не будуть тримати лінію опору, коли заходять переважаючі сили противника

Причина саме в соціальній базі. Тому що насправді каталізатор повстання на сході був дуже потужним. Якби справді соціальна база існувала, реально на сьогоднішній день на сході ми мали би велику, добре оснащену армію, яка, можливо, навіть просувалася би у наш бік. Але люди не йшли в ці так звані «армії» «Наваросії», «ДНР», «ЛНР». Там найманці, найманці не хочуть вмирати, вони хочуть отримувати гроші, вони готові виконувати якісь функції диверсійного характеру, але вони не будуть тримати лінію опору, коли заходять переважаючі сили противника.

– І тому Гіркін і компанії побігли зі Слов'янська? – Звичайно, тому що за час їхнього перебування у Слов'янську фактично були виявлені місця їхньої дислокації, була продемонстрована можливість застосування високоточної зброї, почалася просто паніка в самих лавах терористів, тому що вони зрозуміли невідворотність покарання, тому що так чи інакше потрібно було виводити людей на дальні блокпости, які не знаходилися біля великих будинків, які можна було знищувати достатньо успішно. І питання деморалізації і втечі більшості з цих ополченців було вирішене.

Насправді Гіркін прийняв, зі своєї точки зору, правильне рішення. Тому що, якби він не вивів залишки цього свого терористичного угрупування, то їх у нього, можливо, вже через декілька тижнів не було, тому що вони просто дезертирували з місць розташувань.

– Чи не стати інформаційна політика Міноборони зараз піаром нового міністра? Тому що це ж нова людина. Гелетей – не військовий. Правда ж? Йому потрібно свій авторитете закріпити. І на це може працювати ціле міністерство.

– У даному випадку варто говорити не лише про Гелетея, але й про Муженка, тому що фактично це два нові керівники – начальник Генштабу і міністр оборони. Безперечно, якщо ініціативи будуть йти від них, а вони, очевидно, мають йти від них, то це буде висвітлення цих ініціатив і їхнього особистого позиціонування.

При чому я хочу сказати, що в них дуже високий особистий авторитет у військах. Тому нічого поганого я в цьому не бачу.

– А звідки у міністра оборони, який не був у військах, з'явився особистий авторитет у військах? – Справа в тому, що міністр оборони, будучи керівником УДО, був фактично людиною, яка першою розпочала успішні операції на територіях, захоплених терористами. І особисто у складі підрозділу спецпризначення «Булат», УДО, контрснайперів, котрі були, здійснював успішні операції по звільненню гори Карачун. У нього дуже високий авторитет в 95-й аеромобільній бригаді, яка зайшла після зачистки. Звільнення низки будівель управлінь СБУ у Донецькій і в Луганській областях. Тому авторитет був.

УДО – структура, спецназ якої є найкращим в Україні

При цьому треба розуміти, що якщо хтось говорить, що УДО – це якась охоронна фірма, то це люди, які абсолютно не розуміють, що таке УДО. УДО – це структура, яка займається безпекою перших осіб держави. І не тільки наших. Коли сюди приїжджає Байден або Путін, або будь-хто з вищих керівників держав, цим займається УДО. І, чесно кажучи, це структура, спецназ якої, можливо, є найкращим в Україні.

– Наскільки взагалі, на Вашу думку, сьогодні є керованою силова структура, яка фактично складається зі ЗСУ, і спецслужб, з Нацгвардії, з добровольчих батальйонів? І все це, з одного боку, має підкорятися єдиному центру командування, а з іншого боку, має свої кола впливу. І ми бачимо, що кожна структура діє на свій страх і ризик.

– Я як громадянин ніколи особливо не висловлював симпатію тим чи іншим політичним силам, які на сьогоднішній день представлені у владі. Але тим не менше як знову ж таки людина, яка розуміє загрози для безпеки і територіальної цілісності нашої держави, хочу сказати, що в ситуації війни дійсно керівництво має бути з одного центру. Оскільки це війна, очевидно, цим центром може бути тільки головнокомандувач.

Дивно, політичні сили, які мають свої квотні призначення в силовому блоці, закликають до введення військового стану. Віддайте силовиків президенту на проміжок часу, не треба нічого буде вводити

Дивно, коли певні політичні сили, які мають свої квотні призначення в силовому блоці, закликають до введення військового стану. Так ви віддайте просто силовиків президенту на якийсь проміжок часу, щоб у нього була можливість координувати якісно всі ці процеси, тоді не треба нічого буде вводити.

– А президент готовий до цього?

– Я, на жаль, не знаю. Але я, чесно кажучи, радив би таке зробити. І воно було би корисно. Тому що зараз ми бачимо… М'яко кажучи, довгий час заяви деяких силових відомств і носили характер… Це зрозуміло, що це конкуренція, хотілося показати трішки більше, ніж хтось робив насправді. Але по суті ми ж прекрасно розуміємо, що якщо з того боку танки, з того боку артилерія, з того боку реактивна артилерія, то воювати з таким противником може тільки військо, тільки Збройні Сили. Вони цю функцію і виконували.

Відповідно міліція виконувала свою функцію. Ніхто не применшує роль співробітників міліції, спецпідрозділів, Нацгвардії і таке інше. Але ж треба чесно, розуміти, що заява пана Полторака про використання авіації – у Нацгвардії немає авіації. Тому що у них інші функції.

Тому я ж кажу, що має бути єдиний центр. І таким єдиним центром для того, щоб не було конфліктів між відомствами, має бути президент.

– Величезна кількість українських медіа навіть в цій, я сказав би, тривожній ситуації не відчуває відповідальності за майбутнє країни. Скажемо так, що це так можна інтелігентно окреслити, щоб не вдаватися в деталі і не називати колег інакшими словами.

У нас, журналісти діляться на невеличку частку відповідальних і професійних та на пристосуванців

– Мене це турбує, починаючи з 21 листопада минулого року, коли стало очевидно, що у нас, на жаль, журналісти діляться на невеличку частку відповідальних і професійних та на інших. І це треба чесно казати. Або ж пристосуванців. Тому що це теж не останній момент.

Має бути відповідальність за поширення відвертої брехні, антидержавних, провокативних матеріалів

Так, у нас є серйозна проблема в середині країни. І нам треба якось, я не говорю про цензуру, але має бути відповідальність за поширення відвертої брехні і за поширення антидержавних, провокативних матеріалів.

– А чому не можна говорити у військовій ситуації про військову цензуру? Я цього теж не можу зрозуміти.

Я стежив завжди за тим, як відбувалися військові операції держави Ізраїль. Там відразу, коли мова йде про військові операції, і мова йде про те, що повідомлення ЗМІ можуть загрожувати життю хоча би одного громадянина, включається механізм військової цензури Армії оборони Ізраїлю – всі публікації перевіряються.

Більше того, я не є ізраїльським журналістом, але я активно присутній в інформаційному просторі ізраїльському, я пишу про Ізраїль в інших виданнях. Коли є військові операції, було кілька випадків серйозних, коли мені телефонували з прес-служби Армії оборони Ізраїлю і просто пропонували мати зв'язок з цією частиною прес-служби, яка відповідає за російськомовні медіа. Вони казали: звичайно, ми вам нічого рекомендувати не можемо, бо ви не громадянин Ізраїлю, ви не підлягаєте нашій юрисдикції, але ми хочемо, щоб ви знали про ці, ці і ці наші рекомендації, тому що вони пов'язані не з вашою професійною діяльністю, а з безпекою наших громадян, а ми хочемо, щоб наші громадяни не постраждали в результаті військових дій. Це абсолютно відповідальна позиція! І ізраїльські ЗМІ абсолютно до неї нормально ставляться. Я вважаю, що журналіст, який потім зрозуміє, що його публікація призвела до смерті жінки, дитини, сім'ї, співгромадянина, то він – злочинець! І це треба чітко сказати. Ніяка сенсація не варта життя людини!

– Я з Вами абсолютно погоджуюся. Більше того, я хочу сказати, що моя позиція повністю з цим співпадає. Але наразі я думаю, що міністерство в цілому не готове до таких радикальних кроків. Я думаю, що президент не хотів би демонструвати якийсь наступ на конституційні права та свободи.

Хоча ще раз хочу сказати, що дуже дивно, що ті люди, які сьогодні опонують йому, якраз і вимагають введення військового стану. А введення військового стану передбачає взагалі згортання конституційних прав і свобод основних. Коли сьогодні люди, які вважають себе залишенцями Майдану, а насправді є просто шахраями у більшості випадків, які там займаються спекуляціями і танцями на кістках Небесної Сотні, ходять і вимагають, б'ючи вікна у держструктурах, введення військового стану, то якби військовий стан був введений, то їх не міліція затримала, а їх просто розстріляли би солдати після цього, після спроби зробити. Реально будь-який штурм Держприкордонслужби закінчився би просто тим, що завантажили 150 трупів і вивезли би за місто. От і все! І ці люди, які сьогодні ці речі вимагають, очевидно, не розуміють, що таке військовий стан, чим він насправді може закінчитися.

– Може, вони мають на увазі військових стан на території районів, які сьогодні знаходяться під контролем терористичних організацій?

– Я думаю, що вони можуть безперечно думати про ці районі. Але, як на мене, вони насправді є інструментом в руках інших, деструктивних, сил, у тому числі і тих, які підтримують зараз в медіа поширення некорисних і небезпечних різних, дуже часто які не відповідають дійсності, матеріалів. І це не завжди критичні матеріали.

Питання в тому, що часом викривлення дійсності, яке ми спостерігаємо, а ми його спостерігаємо фактично у більшості випадків, носить потрібний для ворогів України характер.

І перевищена роль певних добровольчих підрозділів, значно перевищена, тобто неспівмірна присутність їхня в ЗМІ, присутність деяких політиків, які не мають жодного відношення до АТО, виглядає насправді, як свідоме маніпулювання громадською думкою для того, щоб людям сказати, що воюють насправді не ЗСУ, Нацгвардія з підтримкою спецпідрозділів СБУ, а воюють якісь незрозумілі люди. Умовно кажучи, якісь батальйони окремих політиків беруть міста і так далі. Це неможливо просто.

розвінчувати міфи Кремля to debunk the Kremlin's myths pour démystifier les mythes du Kremlin

Моя функція – розвінчувати міфи Кремля на окупованій території і в самій Росії – Данилюк Версія для друку Коментувати Поділитись у соціальній мережі My function is to debunk the myths of the Kremlin in the occupied territories and in Russia itself - Danyliuk Print version Comment Share on social network

Віталій Портников

09.07.2014 07/09/2014

Гість «Вашої Свободи»: Олександр Данилюк, радник міністра оборони України, лідер руху «Спільна справа». Guest of "Your Freedom": Oleksandr Danyliuk, Adviser to the Minister of Defense of Ukraine, leader of the "Common Cause" movement.

Віталій Портников: Пане Данилюк, Ви учора були призначені радником міністра оборони України. Vitaliy Portnikov: Mr. Danyliuk, yesterday you were appointed an adviser to the Minister of Defense of Ukraine. Як Ви взагалі опинилися в такій іпостасі? How did you end up in such a guise?

Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ Add to playlist DOWNLOAD

– Була дуже цікава історія. - It was a very interesting story.

– З Вами всі історії цікаві, які відбуваються. - With you, all the interesting stories that are happening. Нецікавих ще не було. There were no uninteresting ones yet.

– Дякую! - Thank you! Особливо від Вас приємно це чути. It's especially nice to hear from you.

1 травня, за рішенням на той момент в.о. May 1, by the decision of the then acting головнокомандувача Олександра Турчинова, мене було мобілізовано. Commander-in-Chief Oleksandr Turchynov, I was mobilized. Оскільки ця мобілізація передбачала поїздку в частину ПВО, яка знаходиться у Львівській області, а на той моменти ще не закінчився виборчий процес, а, як відомо, «Спільна справа»  здійснювала фактично з 22 лютого охорону будівлі ЦВК, співпрацювала у цьому напрямку з Управлінням держохорони (УДО – далі), мені надійшла пропозиція від начальника УДО, нинішнього міністра оборони, проходити службу не в цій ПВО частині, а все ж таки за місцем проходження цієї служби. As this mobilization involved a trip to the air defense unit located in the Lviv region, and at that time the election process was not over, and, as is known, the "Common Cause" actually guarded the CEC building from February 22, cooperated with the State Security Department. (UDO - further), I received a proposal from the head of UDO, the current Minister of Defense, to serve not in this air defense unit, but still at the place of this service. Тому що де-факто і так ці функції збігалися. Because de facto and so these functions coincided.

Тому я був у структурі УДО з 1 травня. That's why I've been in the UDO structure since May 1. Відповідно, коли пан Гелетей був призначений міністром, він запропонував мені перейти разом з ним. Accordingly, when Mr. Geletey was appointed Minister, he invited me to join him. Я погодився. I agreed. Чому? Why? Тому що, зрозуміло, тут значно ширше поле для діяльності. Because, of course, there is a much wider field for activity. Це не буде обмежуватися тільки Києвом і адміністративними будівлями у Києві та розробкою якихось таких речей по убезпеченню від різноманітних провокацій з боку російських спецслужб тільки в Києві. This will not be limited to Kyiv and administrative buildings in Kyiv and the development of some such things to protect against various provocations by the Russian secret services only in Kyiv.

Щоправда, УДО також робило операції і в зоні нинішньої АТО. However, UDO also performed operations in the area of the current anti-terrorist operation. Але все ж таки це були спецоперації, а не повномасштабна кампанія. But still, these were special operations, not a full-scale campaign.

– Тобто, Ви хочете сказати, що зараз Ваша функція – це не висвітлення, а убезпечення? - That is, you want to say that now your function is not lighting, but security?

Моя функція розвінчувати на окупованій території, в Російській Федерації, міфи, створені Росією My function is to debunk in the occupied territories, in the Russian Federation, the myths created by Russia

– Зараз, чесно кажучи, я думаю, моя функція полягає у тому, щоб забезпечити якісну комунікацію міністра з усіма учасниками на сьогоднішній день процесу. - Now, to be honest, I think my function is to ensure quality communication between the Minister and all participants in the process today. Безперечно частиною, звичайно, моїх функцій буде організація інформаційної, пропагандистської кампанії, яка має не лише висвітлювати АТО і роль Міноборони в рамках цього, але і розвінчувати на окупованій території і в самій Російській Федерації ті міфи, які на сьогоднішній день створені, на превеликий жаль, Росією.

Але ще раз хочу сказати, що суто інформаційною безпекою, безперечно, мої функції обмежені не будуть. But once again I want to say that purely information security, of course, my functions will not be limited.

– А що означає розвінчувати міфи на окупованій території і розвінчувати міфи в самій Російській Федерації? - And what does it mean to debunk the myths in the occupied territories and debunk the myths in the Russian Federation itself? Які взагалі у нас можливості, щоб протистояти тій інформаційній навалі, яка йде з Росії? In general, what opportunities do we have to resist the information onslaught coming from Russia?

Якщо говорити не про зовнішній світ, то хоча би про територію, контрольовану бандитами, районів Луганської і Донецької областей, хоча би про територію окупованого Криму і самої Росії. If we are not talking about the outside world, then at least about the territory controlled by the bandits, the districts of Luhansk and Donetsk regions, at least about the territory of the occupied Crimea and Russia itself. Що тут можна робити реально? What can you really do here?

– Я, на жаль, не можу цього розповісти. Але в нас є бачення того, як це можна робити, використовуючи альтернативні шляхи поширення інформації.

Наявність міжнародного англомовного українського телеканалу Ukraine Today це частина національної безпеки The presence of the international English-language Ukrainian TV channel Ukraine Today is part of national security

Зрозуміло, що у нас немає наших телеканалів. It is clear that we do not have our TV channels. Хоча наявність сьогодні хоча би одного сателітарного міжнародного англомовного українського телеканалу, наприклад Ukraine Today, то це частина національної безпеки. Although the presence today of at least one satellite international English-language Ukrainian TV channel, such as Ukraine Today, is part of national security.

– Наскільки я розумію, зараз у холдингу Ігоря Коломойського, де «1+1», запускається такий Ukraine Today. - As far as I understand, now in Ukraine holding Kolomoisky, where "1 + 1", such Ukraine Today is started.

– При всій повазі до Ігоря Валерійовича, це має бути державний канал. - With all due respect to Igor Valerievich, it should be a state channel. І він має контролюватися державою. And it must be controlled by the state. У нинішній ситуації, очевидно, тут не може бути альтернативи просто. In the current situation, obviously, there can be no alternative simply. Тому що це має бути українська державна політика. Because this must be Ukrainian state policy.

– А в української держави є взагалі можливість організувати такий канал? - Does the Ukrainian state have the opportunity to organize such a channel at all?

– Ми будемо знаходити такі можливості. - We will find such opportunities. Але те, що нам необхідний насправді такий інструмент, то це абсолютно очевидно. But the fact that we really need such a tool is absolutely obvious.

Плюс, як ми розуміємо, Росія витратила, щонайменше, останні 10 років для того, щоб сформувати потужну мережу західних медіа, які або куплені і належать сьогодні афілійованим з Росією олігархам, або навіть безпосередньо якимось російським структурам. Plus, as we understand it, Russia has spent at least the last 10 years to form a powerful network of Western media, which are either bought and now owned by oligarchs affiliated with Russia, or even directly to some Russian structures. Наше завдання – реагувати також на ці прояви там. Our task is to respond to these manifestations there as well.

Насправді для того, щоб висвітлювати якісь процеси, необхідно, щоб вони відбувалися спочатку. In fact, in order to cover some processes, it is necessary that they occur first. Тому це не буде віртуальна кампанія, все ж таки нам потрібно зараз зосередитися на військовій частині операції. Therefore, it will not be a virtual campaign, yet we need to focus now on the military part of the operation. Вона теж є дуже важливою. It is also very important.

Слов'янськ. Slavyansk. Був президент, зустрічався з людьми, які тиснули йому руки. He was president, met with people who shook his hands. Наше завдання цю картинку донести до Донецька, до Луганська, до Ростова, Хабаровська Our task is to convey this picture to Donetsk, Luhansk, Rostov, Khabarovsk

Хоча в нинішній момент, коли звільнений символ, скажімо, цього міфу, цього «новорасійскава» міфу, звільнений Слов'янськ, де вчора був президент, який зустрічався з людьми, які тиснули йому руки і таке інше, мені здається, наше завдання цю картинку донести до Донецька, до Луганська, до Ростова, Хабаровська. – Можна і Донецьк перетворити на символ опору. - Donetsk can also be turned into a symbol of resistance. Правда ж? Really? Це мільйонне місто. This is a city of millions.

– Можна. Але вони вже перетворили Слов'янськ насправді на нього. But they have already turned Slovyansk into a reality. І наше завдання – показати, що от, як насправді виглядає Слов'янськ, що він не зруйнований, що там живуть українці. And our task is to show that this is what Slovyansk really looks like, that it is not destroyed, that Ukrainians live there. Так, вони російськомовні, так, можливо, вони мають якісь ментальні особливості, але вони хочуть жити в Україні, вони хочуть миру і спокою і таке інше, а те, що підтримує Росія, то це насправді звичайне міжнародне тероризм. Yes, they are Russian-speaking, yes, maybe they have some mental features, but they want to live in Ukraine, they want peace and tranquility and so on, and what Russia supports is really ordinary international terrorism. Тільки насправді більш нахабний і цинічний навіть, ніж зазвичай. But in fact, he is even more brazen and cynical than usual.

– Коли говорити про якесь інформаційне протистояння, то у Вас не складається враження, що люди просто не те, що не мали доступу до інформаційних ресурсів, а що вони хочуть чути і бачити саме те, що вони бажають, що відповідає їхній картині світу? - Speaking of some information confrontation, do you not have the impression that people simply do not have access to information resources, but that they want to hear and see exactly what they want, which corresponds to their picture of the world?

– Це, безперечно, також має місце. - This, of course, also happens.

LifeNews, «Росія-24» радіо «нєнавєсті» LifeNews, "Russia-24" radio "hate"

Але в цілому, ще раз хочу сказати, доступу до об'єктивної інформації у них не було. But in general, I want to say again, they did not have access to objective information. Тому що у них реально у Краматорську і в Слов'янську працювали тільки LifeNews , «Росія-24». Because only LifeNews, "Russia-24" really worked for them in Kramatorsk and Slovyansk. А це радіо «нєнавєсті». And this is the radio "hate". Це навіть не інтерпретація подій. This is not even an interpretation of events. Це відверта брехня, підтасовування і накручування ситуації. This is an outright lie, fraud and plotting. Наше завдання зараз – розвінчувати ці міфи.

Бойовики угрупування «ДНР», яке в Україні визнано терористичним, дивляться телеканал «Росія-24», Донецьк, травень 2014 року Militants of the DNR group, which is considered terrorist in Ukraine, watch Russia-24 TV channel, Donetsk, May 2014

Хоча мушу сказати як людина, яка була в перші хвилини звільнення Слов'янська, навіть не дивлячись на те, що ще на території міста залишилися терористи, і групи, які заходили за нами, вели бої, тим не менше велика кількість людей не боялися підходити до нас, дякували і просили, щоб ми звідти не йшли. Although I must say that as a person who was in the first minutes of the liberation of Slovyansk, even though there were still terrorists in the city, and the groups that came after us were fighting, nevertheless a large number of people were not afraid to come. to us, thanked us and asked us not to leave. Це непоодинокі були випадки. These were not isolated cases. Була ситуація, коли вночі ми зупинилися в якомусь селі між Краматорськом і Слов'янськом (на жаль, не знаю його назви), то о другій годині ночі до нас підійшли місцеві жителі, дякували і  казали: ми хочемо жити в Україні, це для нас важливо, ми не хочемо ніякої війни, ніяких терористів і їхніх ідей. There was a situation when at night we stopped in a village between Kramatorsk and Slovyansk (unfortunately, I don't know its name), then at two o'clock in the morning locals approached us, thanked us and said: we want to live in Ukraine, it's for us importantly, we do not want any war, no terrorists and their ideas. – Але ж ці люди (теж треба це усвідомлювати) – ще нещодавно багато хто з них голосував на цьому «референдумі» по створенню «ДНР». - But these people (it is also necessary to realize it) - until recently many of them voted at this "referendum" on creation of "DNR". Тут же виникає питання мотивації. Here the question of motivation arises.

У мене є така підозра, що багато людей, які знаходяться сьогодні на окупованій території Донецької, Луганської областей і тих, які вже звільнені, все ж таки вважали, що події будуть розвиватися за кримським сценарієм, що російська армія закріпиться на цій території швидко і безальтернативно. I have a suspicion that many people who are today in the occupied territories of Donetsk, Luhansk regions and those who have already been liberated, still believed that events would develop according to the Crimean scenario, that the Russian army will gain a foothold in this territory quickly and without alternative. . І зараз вони, може, не стільки бажають жити в Україні, скільки розчаровані тим, що їхні уявлення про Росію не виправдалися. And now they may not so much want to live in Ukraine as be disappointed that their ideas about Russia have not come true.

– Ми говоримо тут, скоріше, про тих 25-30%, які або підтримували ідею приєднання до Росії, або були не проти. - We are talking here, rather, about the 25-30% who either supported the idea of joining Russia or were not against it. Тому що вони від початку були в меншості. Because they were in the minority from the beginning. І це, до речі, соціологія показувала у тому числі. And this, by the way, sociology has shown including.

А що стосується «референдуму», то це, мені здається, безглуздо обговорювати, тому що невідомо, якими були результати цього «референдуму», якби він відбувся. As for the "referendum", it seems to me pointless to discuss it, because it is unknown what the results of this "referendum" would have been if it had taken place. Але тут навіть питання не в тому, чи «референдум» був  чесним, чи ні. But even the question here is not whether the "referendum" was fair or not. Референдуму просто не було. There was simply no referendum. Він не проводився. It was not held. Це є брехня про проведення цього «референдуму». This is a lie about holding this "referendum".

Щоб було зрозуміло, Маріуполь – це велике місто, це півмільйонник, серйозне, потужне місто. To make it clear, Mariupol is a big city, a half-millionaire, a serious, powerful city. Так от, на цей півмільйонник працювало чотири дільниці. And so, on this half-millionaire four sites worked. При цьому на цих чотирьох дільницях працювало, можливо, по 5 членів комісій. At the same time, perhaps 5 members of the commissions worked at these four polling stations. Через такі чотири дільниці неможливо пропустити більше 10 тисяч чоловік. More than 10,000 people cannot pass through such four polling stations. Тобто це ніщо. That is nothing.

У будь-якому півмільйоннику знайдеться 10 тисяч ідіотів, які хочуть прийти і проголосувати In any half-millionaire there will be 10 thousand idiots who want to come and vote

А те, що вони показували черги, то не дивно – у будь-якому півмільйоннику знайдеться 10 тисяч ідіотів, які хочуть прийти і проголосувати. And the fact that they showed queues is not surprising - in any half-millionaire there are 10 thousand idiots who want to come and vote. Вони і створювали черги, давку і все інше. They created queues, crowds and everything else.

– Давайте тепер, до речі, порахуємо. - Now, by the way, let's count. Це буде теж наша велика проблема з інформаційними точки зору. This will also be our big problem from an information point of view. Ви кажете про 25-30% людей, які в Донецькій і в Луганській областях могли підтримувати приєднання своїх територій до Росії. You are talking about 25-30% of people who in Donetsk and Luhansk regions could support the accession of their territories to Russia. У Донецькій і в Луганській областях живе разом скільки населення? How many people live together in Donetsk and Luhansk regions?

– У зоні АТО десь 6 мільйонів з самого початку було. - There were about 6 million in the anti-terrorist operation zone from the very beginning.

– Будемо вважати, що це зона АТО. - We will consider that it is an anti-terrorist operation zone. 6 мільйонів – це приблизно 1 200 тисяч – це 20%. 6 million is about 1,200,000, which is 20%. 30% – це вже приблизно два мільйони осіб. 30% is already about two million people. Справа навіть не у цифрах. It's not even in the numbers.

– Це важливо. - It is important. Але треба розуміти, по-перше, що це не активна частина. But we must understand, first, that this is not the active part. Якщо дивитися на її вікову структуру, то там переважають люди похилого віку. If you look at its age structure, it is dominated by the elderly. Якщо дивитися на соціальну структуру, то там переважають абсолютні маргінали і люди в принципі вирвані з соціуму. If you look at the social structure, it is dominated by absolute marginals and people in principle torn from society. І ці 25-30% – це не люди, які активно виступають за Росію. And these 25-30% are not people who actively support Russia. Це люди, яким байдуже. These are people who don't care.

– Так. Але ці люди  можуть стати в разі продовження диверсійно-терористичної діяльності, а Росія – така держава, ми ж розуміємо, що це диверсійно-терористична держава… But these people can become in case of continuation of subversive-terrorist activity, and Russia is such a state, we understand that it is a subversive-terrorist state…

– Це КНДР. - This is the DPRK.

– Так, це КНДР. Це 140 мільйонів людей, умовно кажучи, з терористичним мисленням на нашому кордоні. That's 140 million people, relatively speaking, with terrorist thinking on our border. І ці люди є якоюсь зоною опору для цієї держави. And these people are a kind of zone of resistance for this state.

– Ні, вони не можуть бути зоною опору. - No, they cannot be a zone of resistance.

Ви знаєте, однією з причин мого лютневого термінового залишення країни була не тільки необхідність переховуватися від переслідування, що можна було це в принципі і в Україні робити безпечніше, а необхідність донести позицію до світової спільноти. You know, one of the reasons for my urgent departure from the country in February was not only the need to hide from persecution, that it was possible in principle to do it safer in Ukraine, but the need to convey the position to the world community.

У мене був перший ефір на ВВС з Олександром Некрасовим, радником президента Російської Федерації, який почав ще до розгону Майдану розповідати, що в нас громадянська війн, різні всякі дурниці. I had the first broadcast on the BBC with Alexander Nekrasov, an adviser to the President of the Russian Federation, who began to tell before the dispersal of the Maidan that we have civil wars, all sorts of nonsense. Я йому відразу відповів, що насправді у нас спецоперація по розподілу країни, яка запущена достатньо давно, і Росія насправді цим займається довго. I immediately told him that in fact we have a special operation to divide the country, which was launched long ago, and Russia has actually been doing this for a long time. Але за цей час соціальна база в Україні змінилася настільки, що максимум, на що може Росія розраховувати, то це захоплення Криму шляхом прямої військової інтервенції. But during this time, the social base in Ukraine has changed so much that the maximum that Russia can count on is the seizure of Crimea through direct military intervention. Він тоді сміявся і говорив, що це дурниці. He then laughed and said it was nonsense. Але в результаті ми бачимо, що вийшло саме так, як я і прогнозував. But as a result, we see that it turned out exactly as I predicted.

Каталізатор повстання на сході був дуже потужним. The catalyst for the uprising in the east was very powerful. Якби соціальна база існувала, мали би добре оснащену армію, яка просувалася би у наш бік. If the social base existed, we would have a well-equipped army that would advance towards us. Там найманці хочуть отримувати гроші, не будуть тримати лінію опору, коли заходять переважаючі сили противника There, the mercenaries want to get money, will not keep the line of resistance when the overwhelming forces of the enemy come

Причина саме в соціальній базі. The reason is in the social base. Тому що насправді каталізатор повстання на сході був дуже потужним. Because in fact the catalyst for the uprising in the east was very powerful. Якби справді соціальна база існувала, реально на сьогоднішній день на сході ми мали би велику, добре оснащену армію, яка, можливо, навіть просувалася би у наш бік. If a social base really existed, we would actually have a large, well-equipped army in the east today, which might even be advancing in our direction. Але люди не йшли в ці так звані «армії» «Наваросії», «ДНР», «ЛНР». But people did not go to these so-called "armies" of "Novorossiya", "DNR", "LNR". Там найманці, найманці не хочуть вмирати, вони хочуть отримувати гроші, вони готові виконувати якісь функції диверсійного характеру, але вони не будуть тримати лінію опору, коли заходять переважаючі сили противника. There are mercenaries, mercenaries do not want to die, they want to get money, they are ready to perform some subversive functions, but they will not hold the line of resistance when the overwhelming forces of the enemy come.

– І тому Гіркін і компанії побігли зі Слов'янська? - And that's why Girkin and companies ran away from Slovyansk? – Звичайно, тому що за час їхнього перебування у Слов'янську фактично були виявлені місця їхньої дислокації, була продемонстрована можливість застосування високоточної зброї, почалася просто паніка в самих лавах терористів, тому що вони зрозуміли невідворотність покарання, тому що так чи інакше потрібно було виводити людей на дальні блокпости, які не знаходилися біля великих будинків, які можна було знищувати достатньо успішно. - Of course, because during their stay in Slovyansk, their locations were actually discovered, the possibility of using high-precision weapons was demonstrated, panic began in the ranks of terrorists, because they understood the inevitability of punishment, because one way or another had to be removed. people to distant checkpoints that were not near large buildings that could be destroyed quite successfully. І питання деморалізації і втечі більшості з цих ополченців було вирішене. And the issue of demoralization and escape of most of these militias was resolved.

Насправді Гіркін прийняв, зі своєї точки зору, правильне рішення. In fact, Girkin made the right decision from his point of view. Тому що, якби він не вивів залишки цього свого терористичного угрупування, то їх у нього, можливо, вже через декілька тижнів не було, тому що вони просто дезертирували з місць розташувань. Because if he hadn't removed the remnants of his terrorist group, he might not have had them in a few weeks, because they had simply deserted from their locations.

– Чи не стати інформаційна політика Міноборони зараз піаром нового міністра? - Shouldn't the information policy of the Ministry of Defense now become the PR of the new minister? Тому що це ж нова людина. Because this is a new person. Гелетей – не військовий. Geletey is not a military man. Правда ж? Really? Йому потрібно свій авторитете закріпити. І на це може працювати ціле міністерство.

– У даному випадку варто говорити не лише про Гелетея, але й про Муженка, тому що фактично це два нові керівники – начальник Генштабу і міністр оборони. - In this case, we should talk not only about Geletey, but also about Muzhenko, because in fact these are two new leaders - the Chief of the General Staff and the Minister of Defense. Безперечно, якщо ініціативи будуть йти від них, а вони, очевидно, мають йти від них, то це буде висвітлення цих ініціатив і їхнього особистого позиціонування. Undoubtedly, if the initiatives come from them, and they obviously have to come from them, then it will be the coverage of these initiatives and their personal positioning.

При чому я хочу сказати, що в них дуже високий особистий авторитет у військах. And I want to say that they have a very high personal authority in the army. Тому нічого поганого я в цьому не бачу. That's why I don't see anything wrong with that.

– А звідки у міністра оборони, який не був у військах, з'явився особистий авторитет у військах? - And where did the Minister of Defense, who was not in the army, get his personal authority in the army? – Справа в тому, що міністр оборони, будучи керівником УДО, був фактично людиною, яка першою розпочала успішні операції на територіях, захоплених терористами. - The fact is that the Minister of Defense, being the head of the UDO, was in fact the first person to launch successful operations in the territories occupied by terrorists. І особисто у складі підрозділу спецпризначення «Булат», УДО, контрснайперів, котрі були, здійснював успішні операції по звільненню гори Карачун. And personally, as part of the special unit "Bulat", UDO, counter-snipers who were, carried out successful operations to liberate Mount Karachun. У нього дуже високий авторитет в 95-й аеромобільній бригаді, яка зайшла після зачистки. He has a very high authority in the 95th Airmobile Brigade, which came in after the sweep. Звільнення низки будівель управлінь СБУ у Донецькій і в Луганській областях. Release of a number of SBU office buildings in Donetsk and Luhansk oblasts. Тому авторитет був. Therefore, the authority was.

УДО – структура, спецназ якої є найкращим в Україні UDO is a structure whose special forces are the best in Ukraine

При цьому треба розуміти, що якщо хтось говорить, що УДО – це якась охоронна фірма, то це люди, які абсолютно не розуміють, що таке УДО. At the same time, it should be understood that if someone says that UDO is a kind of security company, it is people who absolutely do not understand what UDO is. УДО – це структура, яка займається безпекою перших осіб держави. UDO is a structure that deals with the security of the first persons of the state. І не тільки наших. And not only ours. Коли сюди приїжджає Байден або Путін, або будь-хто з вищих керівників держав, цим займається УДО. When Biden or Putin or any of the top leaders come here, the UDO does it. І, чесно кажучи, це структура, спецназ якої, можливо, є найкращим в Україні. And, to be honest, this is a structure whose special forces may be the best in Ukraine.

– Наскільки взагалі, на Вашу думку, сьогодні є керованою силова структура, яка фактично складається зі ЗСУ, і спецслужб, з Нацгвардії, з добровольчих батальйонів? - In general, to what extent, in your opinion, is the power structure controlled today, which actually consists of the Armed Forces, and special services, the National Guard, and volunteer battalions? І все це, з одного боку, має підкорятися єдиному центру командування, а з іншого боку, має свої кола впливу. And all this, on the one hand, must be subordinated to a single command center, and on the other hand, has its own spheres of influence. І ми бачимо, що кожна структура діє на свій страх і ризик. And we see that each structure acts at its own risk.

– Я як громадянин ніколи особливо не висловлював симпатію тим чи іншим політичним силам, які на сьогоднішній день представлені у владі. - As a citizen, I have never particularly expressed sympathy for certain political forces that are currently represented in power. Але тим не менше як знову ж таки людина, яка розуміє загрози для безпеки і територіальної цілісності нашої держави, хочу сказати, що в ситуації війни дійсно керівництво має бути з одного центру. Nevertheless, as a person who understands the threats to the security and territorial integrity of our state, I want to say that in a situation of war, the leadership must really be from one center. Оскільки це війна, очевидно, цим центром може бути тільки головнокомандувач. Since this is a war, obviously, this center can only be the commander in chief.

Дивно, політичні сили, які мають свої квотні призначення в силовому блоці, закликають до введення військового стану. Surprisingly, political forces that have their quota appointments in the power bloc are calling for martial law. Віддайте силовиків президенту на проміжок часу, не треба нічого буде вводити Give the security forces to the president for a period of time, nothing will have to be introduced

Дивно, коли певні політичні сили, які мають свої квотні призначення в силовому блоці, закликають до введення військового стану. It is strange when certain political forces, which have their quota appointments in the power bloc, call for martial law. Так ви віддайте просто силовиків президенту на якийсь проміжок часу, щоб у нього була можливість координувати якісно всі ці процеси, тоді не треба нічого буде вводити. So you just give the security forces to the president for a certain period of time so that he has the opportunity to coordinate all these processes, then nothing will need to be introduced.

– А президент готовий до цього? - Is the president ready for this?

– Я, на жаль, не знаю. "Unfortunately, I don't know." Але я, чесно кажучи, радив би таке зробити. But I honestly would advise to do so. І воно було би корисно. And it would be useful. Тому що зараз ми бачимо… М'яко кажучи, довгий час заяви деяких силових відомств і носили характер… Це зрозуміло, що це конкуренція, хотілося показати трішки більше, ніж хтось робив насправді. Because now we see… To put it mildly, for a long time the statements of some law enforcement agencies were of a nature… It is clear that this is a competition, I wanted to show a little more than someone actually did. Але по суті ми ж прекрасно розуміємо, що якщо з того боку танки, з того боку артилерія, з того боку реактивна артилерія, то воювати з таким противником може тільки військо, тільки Збройні Сили. But in fact, we understand perfectly well that if on the one hand tanks, on the other hand artillery, on the other hand jet artillery, then only the army, only the Armed Forces can fight such an enemy. Вони цю функцію і виконували. They performed this function.

Відповідно міліція виконувала свою функцію. Accordingly, the police performed their function. Ніхто не применшує роль співробітників міліції, спецпідрозділів, Нацгвардії і таке інше. Nobody belittles the role of police officers, special forces, the National Guard and so on. Але ж треба  чесно, розуміти, що заява пана Полторака про використання авіації – у Нацгвардії немає авіації. But we must honestly understand that Mr. Poltorak's statement about the use of aviation - the National Guard has no aviation. Тому що у них інші функції. Because they have other functions.

Тому я ж кажу, що має бути єдиний центр. That's why I say that there should be a single center. І таким єдиним центром для того, щоб не було конфліктів між відомствами, має бути президент. And the president should be such a single center in order to avoid conflicts between departments.

– Величезна кількість українських медіа навіть в цій, я сказав би, тривожній ситуації не відчуває відповідальності за майбутнє країни. - A huge number of Ukrainian media, even in this, I would say, alarming situation, do not feel responsible for the future of the country. Скажемо так, що це так можна інтелігентно окреслити, щоб не вдаватися в деталі і не називати колег інакшими словами. Let's say that it can be intelligently outlined so as not to go into details and not to call colleagues by other words.

У нас, журналісти діляться на невеличку частку відповідальних і професійних та на пристосуванців Here, journalists are divided into a small share of responsible and professional and adapters

– Мене це турбує, починаючи з 21 листопада минулого року, коли стало очевидно, що у нас, на жаль, журналісти діляться на невеличку частку відповідальних і професійних та на інших. - I have been worried about this since November 21 last year, when it became obvious that, unfortunately, our journalists are divided into a small share of those responsible and professional and others. І це треба чесно казати. And this must be said honestly. Або ж пристосуванців. Or gadgets. Тому що це теж не останній момент. Because this is also not the last moment.

Має бути відповідальність за поширення відвертої брехні, антидержавних, провокативних матеріалів There must be responsibility for spreading outright lies, anti-state, provocative materials

Так, у нас є серйозна проблема в середині країни. Yes, we have a serious problem in the middle of the country. І нам треба якось, я не говорю про цензуру, але має бути відповідальність за поширення відвертої брехні і за поширення антидержавних, провокативних матеріалів. And we need something, I'm not talking about censorship, but there must be responsibility for spreading outright lies and for spreading anti-state, provocative materials.

– А чому не можна говорити у військовій ситуації про військову цензуру? - And why can't we talk about military censorship in a military situation? Я цього теж не можу зрозуміти. I can't understand that either.

Я стежив завжди за тим, як відбувалися військові операції держави Ізраїль. I have always followed the military operations of the State of Israel. Там відразу, коли мова йде про військові операції, і мова йде про те, що повідомлення ЗМІ можуть загрожувати життю хоча би одного громадянина, включається механізм військової цензури Армії оборони Ізраїлю – всі публікації перевіряються. As soon as it comes to military operations, and when it comes to the fact that media reports can threaten the lives of at least one citizen, the mechanism of military censorship of the Israel Defense Forces is activated - all publications are checked.

Більше того, я не є ізраїльським журналістом, але я активно присутній в інформаційному просторі ізраїльському, я пишу про Ізраїль в інших виданнях. Moreover, I am not an Israeli journalist, but I am actively present in the Israeli information space, I write about Israel in other publications. Коли є військові операції, було кілька випадків серйозних, коли мені телефонували з прес-служби Армії оборони Ізраїлю і просто пропонували мати зв'язок з цією частиною прес-служби, яка відповідає за російськомовні медіа. When there are military operations, there have been several serious cases where I have received a phone call from the press service of the Israel Defense Forces and simply being offered to contact this part of the press service, which is responsible for Russian-language media. Вони казали: звичайно, ми вам нічого рекомендувати не можемо, бо ви не громадянин Ізраїлю, ви не підлягаєте нашій юрисдикції, але ми хочемо, щоб ви знали про ці, ці і ці наші рекомендації, тому що вони пов'язані не з вашою професійною діяльністю, а з безпекою наших громадян, а ми хочемо, щоб наші громадяни не постраждали в результаті військових дій. They said: of course, we can't recommend anything to you, because you are not an Israeli citizen, you are not subject to our jurisdiction, but we want you to know about these, these and these our recommendations, because they are not related to your professional activities, and with the safety of our citizens, and we want our citizens not to suffer as a result of hostilities. Це абсолютно відповідальна позиція! This is an absolutely responsible position! І ізраїльські ЗМІ абсолютно до неї нормально ставляться. And the Israeli media treats her perfectly normally. Я вважаю, що журналіст, який потім зрозуміє, що його публікація призвела до смерті жінки, дитини, сім'ї, співгромадянина, то він – злочинець! I believe that a journalist who later realizes that his publication led to the death of a woman, a child, a family, a fellow citizen, is a criminal! І це треба чітко сказати. And this must be clearly stated. Ніяка сенсація не варта життя людини! No sensation is worth a person's life!

– Я з Вами абсолютно погоджуюся. - I absolutely agree with you. Більше того, я хочу сказати, що моя позиція повністю з цим співпадає. Moreover, I want to say that my position completely coincides with this. Але наразі я думаю, що міністерство в цілому не готове до таких радикальних кроків. But for now, I think that the ministry as a whole is not ready for such radical steps. Я думаю, що президент не хотів би демонструвати якийсь наступ на конституційні права та свободи.

Хоча ще раз хочу сказати, що дуже дивно, що ті люди, які сьогодні опонують йому, якраз і вимагають введення військового стану. Although I want to say once again that it is very strange that the people who oppose him today are demanding the imposition of martial law. А введення військового стану передбачає взагалі згортання конституційних прав і свобод основних. And the introduction of martial law implies the curtailment of fundamental constitutional rights and freedoms. Коли сьогодні люди, які вважають себе залишенцями Майдану, а насправді є просто шахраями у більшості випадків, які там займаються спекуляціями і танцями на кістках Небесної Сотні, ходять і вимагають, б'ючи вікна у держструктурах, введення військового стану, то якби військовий стан був введений, то їх не міліція затримала, а їх просто розстріляли би солдати після цього, після спроби зробити. When today people who consider themselves the remnants of the Maidan, and in fact are just swindlers in most cases, who are engaged in speculation and dancing on the bones of the Heavenly Hundred, go and demand, beating windows in government structures, the imposition of martial law, if martial law was introduced, they were not detained by the police, but simply shot by soldiers after that, after trying to do so. Реально будь-який штурм Держприкордонслужби закінчився би просто тим, що завантажили 150 трупів і вивезли би за місто. In reality, any assault on the State Border Guard Service would end simply with the loading of 150 corpses and their removal from the city. От і все! That's all! І ці люди, які сьогодні ці речі вимагають, очевидно, не розуміють, що таке військовий стан, чим він насправді може закінчитися. And these people who demand these things today obviously don't understand what martial law is, what it can actually end in.

– Може, вони мають на увазі військових стан на території районів, які сьогодні знаходяться під контролем терористичних організацій? - Maybe they mean the military situation in the areas that are now under the control of terrorist organizations?

– Я думаю, що вони можуть безперечно думати про ці районі. - I think they can definitely think about these areas. Але, як на мене, вони насправді є інструментом в руках інших, деструктивних, сил, у тому числі і тих, які підтримують зараз в медіа поширення некорисних і небезпечних різних, дуже часто які не відповідають дійсності, матеріалів. But, in my opinion, they are actually a tool in the hands of other, destructive, forces, including those that now support in the media the spread of useless and dangerous various, very often untrue, materials. І це не завжди критичні матеріали. And these are not always critical materials.

Питання в тому, що часом викривлення дійсності, яке ми спостерігаємо, а ми його спостерігаємо фактично у більшості випадків, носить  потрібний для ворогів України характер. The question is that sometimes the distortion of reality that we observe, and we actually observe it in most cases, is necessary for the enemies of Ukraine.

І перевищена роль певних добровольчих підрозділів, значно перевищена, тобто неспівмірна присутність їхня в ЗМІ, присутність деяких політиків, які не мають жодного відношення до АТО, виглядає насправді, як свідоме маніпулювання громадською думкою для того, щоб людям сказати, що воюють насправді не ЗСУ, Нацгвардія з підтримкою спецпідрозділів СБУ, а воюють якісь незрозумілі люди. And the exaggerated role of certain volunteer units, much exaggerated, ie their disproportionate presence in the media, the presence of some politicians who have nothing to do with the ATO, actually looks like a deliberate manipulation of public opinion to tell people that they are not really fighting the Armed Forces. The National Guard with the support of SBU special forces, and some obscure people are at war. Умовно кажучи, якісь батальйони окремих політиків беруть міста і так далі. Conventionally speaking, some battalions of individual politicians take cities and so on. Це неможливо просто. It's impossible simply.