Карлсон грається в намета (2) Carlson spielt im Zelt (2) Carlson playing tent (2) Carlson joue sous la tente (2)

— Я тебе люблю, Бетан,— почув Малий хрипкий хлоп'ячий голос. "I love you, Bethan," said Little's husky boy's voice.

О, який цей Пелле дурний! Oh, how stupid this Pelle is!

— Справді? - Really? — спитала Бетан, і знов запала тиша. Bethan asked, and there was silence again. Неначе темна купа, рухався Like a dark pile, it was moving

намет підлогою, повільно й неухильно наближаючись до канапи. the tent on the floor, slowly and steadily approaching the sofa. Ось уже до [292] That's up to [292]

неї залишилось кілька кроків, проте Бетан і Пелле нічого не чули й не бачили. she was a few paces away, but Bethan and Pelle did not hear or see anything.

— А ти любиш мене, Бетан? "Do you love me, Bethan?" — соромливо спитав Пелле. Pelle asked shyly.

Відповіді він не дістав, бо саме тієї миті світло ліхтарика розітнуло морок кімнати і He did not get an answer, because at that very moment the light of the flashlight broke the darkness of the room and

попало хлопцеві просто в обличчя. hit the guy right in the face. Він підскочив, Бетан заверещала. He jumped up, and Bethan screamed. І враз почувся регіт і тупіт ніг, що хутко віддалявся до передпокою. And suddenly there was laughter and the stomping of feet, quickly moving away to the hall.

Засліплені яскравим світлом ліхтарика, Бетан і Пелле нічого не бачили. Blinded by the bright light of the flashlight, Betan and Pelle could see nothing. Зате чули регіт, дикий регіт, веселий регіт, що долинав з того боку завіси. But they heard laughter, wild laughter, cheerful laughter, coming from the other side of the curtain.

— Це мій негідний братик,— мовила Бетан.— Ось я йому зараз покажу! "This is my unworthy brother," said Bethan. "I'll show him now!" Малий аж заходився сміхом. The little one was laughing.

— Ну звичайно, вона любить тебе! - Of course, she loves you! — вигукнув він.— Чому ж ні? he exclaimed. Why not? Бетан любить усіх своїх знайомих, аякже! Bethan loves all his friends, ayazhe!

Потім щось грюкнуло, і знов почувся регіт. Then something crashed, and laughter was heard again.

— Спокійно, тільки спокійно! - Calm down, just calm down! — прошепотів Карлсон, коли, щодуху тікаючи до дверей, вони спіткнулися й попадали. Carlson whispered as they tripped and fell as they ran for the door. [293]

Малий і намагався бути спокійним, хоч регіт аж ду" шив його, хоч Карлсон упав просто на нього і він не міг розрізнити, де його ноги, а де Карлсонові, і хоч він знав, що Бетан ось-ось може наздогнати їх. The kid tried to be calm, even though he was suffocating with laughter, even though Carlson fell right on top of him and he couldn't tell where his legs were and where Carlson's were, and even though he knew that Betan was about to catch up with them.

Дуже налякані, вони чимдуж полізли рачки і саме вчасно вскочили до кімнати Малого, тому що Бетан уже мало не хапала їх. Very frightened, they quickly crawled into the crabs and jumped into Maly's room just in time, because Bethan almost caught them.

— Спокійно, тільки спокійно! - Calm down, just calm down! — прошепотів Карлсон під ковдрою. Він дріботів по підлозі своїми ніжками, наче паличками.— Найкращий у світі бігун — це Карлсон, що живе на даху,— додав він, ледве зводячи дух. He tapped his legs like sticks on the floor. “The best runner in the world is Carlson, who lives on the roof,” he added, barely able to catch his breath. Малий теж умів добре бігати і тепер мусив налягати на ноги. The little one also knew how to run well and now he had to lean on his legs. Вони ледве встигли вскочити до кімнати. They barely had time to jump into the room. Карлсон мерщій крутнув ключа і тільки задоволено засміявся, як Бетан почала грюкати в двері. Carlson grimly turned the key and only laughed with satisfaction as Bethan began banging on the door.

— Чекай, Малий, я ще до тебе доберуся! "Wait, Little, I'll get to you!" — сердито крикнула вона. she shouted angrily.

— У кожному разі я не показувався у вітальні! "In any case, I didn't show up in the living room!" — відповів Малий, і знову залунав регіт. - replied the Little One, and the laughter rang out again.

Якби Бетан не була така сердита, то почула б, що реготало двоє. If Bethan hadn't been so angry, she would have heard the two laughing.