×

우리는 LingQ를 개선하기 위해서 쿠키를 사용합니다. 사이트를 방문함으로써 당신은 동의합니다 쿠키 정책.


image

"Малий і Карлсон, що живе на даху" Астрід Ліндгрен, Карлсон грається в намета (2)

Карлсон грається в намета (2)

— Я тебе люблю, Бетан,— почув Малий хрипкий хлоп'ячий голос.

О, який цей Пелле дурний!

— Справді? — спитала Бетан, і знов запала тиша. Неначе темна купа, рухався

намет підлогою, повільно й неухильно наближаючись до канапи. Ось уже до [292]

неї залишилось кілька кроків, проте Бетан і Пелле нічого не чули й не бачили.

— А ти любиш мене, Бетан? — соромливо спитав Пелле.

Відповіді він не дістав, бо саме тієї миті світло ліхтарика розітнуло морок кімнати і

попало хлопцеві просто в обличчя. Він підскочив, Бетан заверещала. І враз почувся регіт і тупіт ніг, що хутко віддалявся до передпокою.

Засліплені яскравим світлом ліхтарика, Бетан і Пелле нічого не бачили. Зате чули регіт, дикий регіт, веселий регіт, що долинав з того боку завіси.

— Це мій негідний братик,— мовила Бетан.— Ось я йому зараз покажу! Малий аж заходився сміхом.

— Ну звичайно, вона любить тебе! — вигукнув він.— Чому ж ні? Бетан любить усіх своїх знайомих, аякже!

Потім щось грюкнуло, і знов почувся регіт.

— Спокійно, тільки спокійно! — прошепотів Карлсон, коли, щодуху тікаючи до дверей, вони спіткнулися й попадали. [293]

Малий і намагався бути спокійним, хоч регіт аж ду" шив його, хоч Карлсон упав просто на нього і він не міг розрізнити, де його ноги, а де Карлсонові, і хоч він знав, що Бетан ось-ось може наздогнати їх.

Дуже налякані, вони чимдуж полізли рачки і саме вчасно вскочили до кімнати Малого, тому що Бетан уже мало не хапала їх.

— Спокійно, тільки спокійно! — прошепотів Карлсон під ковдрою. Він дріботів по підлозі своїми ніжками, наче паличками.— Найкращий у світі бігун — це Карлсон, що живе на даху,— додав він, ледве зводячи дух. Малий теж умів добре бігати і тепер мусив налягати на ноги. Вони ледве встигли вскочити до кімнати. Карлсон мерщій крутнув ключа і тільки задоволено засміявся, як Бетан почала грюкати в двері.

— Чекай, Малий, я ще до тебе доберуся! — сердито крикнула вона.

— У кожному разі я не показувався у вітальні! — відповів Малий, і знову залунав регіт.

Якби Бетан не була така сердита, то почула б, що реготало двоє.


Карлсон грається в намета (2) Carlson playing tent (2)

— Я тебе люблю, Бетан,— почув Малий хрипкий хлоп'ячий голос. "I love you, Bethan," said Little's husky boy's voice.

О, який цей Пелле дурний! Oh, how stupid this Pelle is!

— Справді? - Really? — спитала Бетан, і знов запала тиша. Bethan asked, and there was silence again. Неначе темна купа, рухався Like a dark pile, it was moving

намет підлогою, повільно й неухильно наближаючись до канапи. the tent on the floor, slowly and steadily approaching the sofa. Ось уже до [292] That's up to [292]

неї залишилось кілька кроків, проте Бетан і Пелле нічого не чули й не бачили. she was a few paces away, but Bethan and Pelle did not hear or see anything.

— А ти любиш мене, Бетан? "Do you love me, Bethan?" — соромливо спитав Пелле. Pelle asked shyly.

Відповіді він не дістав, бо саме тієї миті світло ліхтарика розітнуло морок кімнати і He did not get an answer, because at that very moment the light of the flashlight broke the darkness of the room and

попало хлопцеві просто в обличчя. hit the guy right in the face. Він підскочив, Бетан заверещала. І враз почувся регіт і тупіт ніг, що хутко віддалявся до передпокою. And suddenly there was laughter and the stomping of feet, quickly moving away to the hall.

Засліплені яскравим світлом ліхтарика, Бетан і Пелле нічого не бачили. Blinded by the bright light of the flashlight, Betan and Pelle could see nothing. Зате чули регіт, дикий регіт, веселий регіт, що долинав з того боку завіси. But they heard laughter, wild laughter, cheerful laughter, coming from the other side of the curtain.

— Це мій негідний братик,— мовила Бетан.— Ось я йому зараз покажу! "This is my unworthy brother," said Bethan. "I'll show him now!" Малий аж заходився сміхом. The little one was laughing.

— Ну звичайно, вона любить тебе! - Of course, she loves you! — вигукнув він.— Чому ж ні? he exclaimed. Why not? Бетан любить усіх своїх знайомих, аякже! Bethan loves all his friends, ayazhe!

Потім щось грюкнуло, і знов почувся регіт. Then something crashed, and laughter was heard again.

— Спокійно, тільки спокійно! — прошепотів Карлсон, коли, щодуху тікаючи до дверей, вони спіткнулися й попадали. Carlson whispered as they tripped and fell as they ran for the door. [293]

Малий і намагався бути спокійним, хоч регіт аж ду" шив його, хоч Карлсон упав просто на нього і він не міг розрізнити, де його ноги, а де Карлсонові, і хоч він знав, що Бетан ось-ось може наздогнати їх. The kid tried to be calm, even though he was suffocating with laughter, even though Carlson fell right on top of him and he couldn't tell where his legs were and where Carlson's were, and even though he knew that Betan was about to catch up with them.

Дуже налякані, вони чимдуж полізли рачки і саме вчасно вскочили до кімнати Малого, тому що Бетан уже мало не хапала їх. Very frightened, they quickly crawled into the crabs and jumped into Maly's room just in time, because Bethan almost caught them.

— Спокійно, тільки спокійно! — прошепотів Карлсон під ковдрою. Він дріботів по підлозі своїми ніжками, наче паличками.— Найкращий у світі бігун — це Карлсон, що живе на даху,— додав він, ледве зводячи дух. He tapped his legs like sticks on the floor. “The best runner in the world is Carlson, who lives on the roof,” he added, barely able to catch his breath. Малий теж умів добре бігати і тепер мусив налягати на ноги. The little one also knew how to run well and now he had to lean on his legs. Вони ледве встигли вскочити до кімнати. They barely had time to jump into the room. Карлсон мерщій крутнув ключа і тільки задоволено засміявся, як Бетан почала грюкати в двері. Carlson grimly turned the key and only laughed with satisfaction as Bethan began banging on the door.

— Чекай, Малий, я ще до тебе доберуся! "Wait, Little, I'll get to you!" — сердито крикнула вона. she shouted angrily.

— У кожному разі я не показувався у вітальні! "In any case, I didn't show up in the living room!" — відповів Малий, і знову залунав регіт. - replied the Little One, and the laughter rang out again.

Якби Бетан не була така сердита, то почула б, що реготало двоє. If Bethan hadn't been so angry, she would have heard the two laughing.