Вставте виступ А в паз Б

З усіх моїх оповідань у цього найнезвичайніша історія. До того ж, воно найкоротше

з усіх мною написаних.

Трапилося це приблизно так. 21 серпня 1957 року я брав участь у дискусії про

засоби і форми пропаганди наукових знань, яка транслювалася в навчальній програмі Бостонського телебачення. Разом зі мною учасниками телепередачі були Джон Хенсен, автор інструкції з використання машин і механізмів, і письменник-фантаст Девід О. Вудбері.

Ми жалілися одне одному на те, що більшість науково фантастичних творів, як і технічна література, явно не дотягують до належного рівня. Потім хтось побіжно відзначив мою плодючість. Я з притаманною мені скромністю весь свій успіх пояснив неймовірною кількістю ідей, винятковою працьовитістю і швидкістю письма. Я ще й дуже необачно заявив, що можу написати оповідання де завгодно, коли завгодно і за яких завгодно (в розумних межах) умовах. Мені миттєво кинули виклик, попросивши написати оповідання прямо в студії, перед спрямованими на мене телекамерами.

Я поблажливо погодився і почав писати, взявши в якості теми оповідання предмет нашої дискусії. Мої ж опоненти навіть і не думали хоч якось полегшити моє завдання. Вони раз за разом навмисно зверталися до мене, аби втягнути мене в дискусію і таким чином перервати хід моїх думок, а я, будучи доволі марнославним, продовжував писати, одночасно намагаючись давати розумні відповіді.

Перш ніж півгодинна програма закінчилася, я написав і прочитав оповідання (ось чому воно таке коротке), і це саме його Ви бачите тут під назвою "Вставте виступ А в паз Б".

Проте я трішки зшахрував. (Для чого мені брехати Вам?) Ми втрьох розмовляли до початку програми і я інтуїтивно відчув, що мене можуть попросити написати оповідання про неї. Тому про всяк випадок я кілька хвилин перед її початком провів у роздумах.

Коли ж мене нарешті попросили, оповідання більш-менш склалося. Мені залишалося тільки продумати деталі, записати і прочитати його. Врешті-решт, я мав лише 20 хвилин.

** *

Дейв Вудбері та Джон Хенсен, гротескні в своїх скафандрах, з хвилюванням спостерігали, як великий ящик повільно відділяється від вантажного корабля і входить

у повітряний шлюз.

Вже близько року вони служили на Космічній Станції А5, і їм, звісно, остогидли

гуркотливі фільтровентиляційні установки, гідропонні резервуари з пробоїнами та генератори повітря, котрі гуділи без упину і щораз ламалися.

— Нічого не працює, — похмуро промовив Вудбері, — бо все це ми самі ж і збирали. — Згідно з інструкціями, — додав Хенсен, — написаними бовдурами.

Причин для нарікань було достатньо. Найдорожчою частиною космічного корабля

був відсік для перевезення вантажів, тож все обладнання доводилося відправляти через космос в розібраному стані. there was a compartment for transporting cargo, so all the equipment had to be sent through space in a disassembled state. Збиралося воно вже на станції: кривими руками, не тими інструментами, звіряючись з двозначними, залитими чорнилом інструкціями. It was assembled already at the station: with crooked hands, with the wrong tools, checking the ambiguous, inked instructions.

Вудбері написав детальну скаргу, до якої Хенсен додав ряд належних епітетів і офіційний запит про виправлення наявної ситуації вирушив на Землю. Woodbury wrote a detailed complaint, to which Hansen added a number of appropriate epithets, and an official request to rectify the existing situation went to Earth.

І Земля відповіла. And the Earth answered. Було сконструйовано спеціального робота з позитронними мізками, куди напхали знання про те, як зібрати будь який можливий механізм. A special robot with positronic brains was constructed, into which the knowledge of how to assemble any possible mechanism was crammed.

Той робот був у ящику, котрий якраз розвантажували, і Вудбері весь тремтів, поки повітряний шлюз зачинявся позад нього. That robot was in a crate that was being unloaded, and Woodbury was shaking as the airlock closed behind him.

— Перш за все, — сказав він, — воно повинно здійснити капітальний ремонт харчового апарату і хай настроїть важіль для підсмажування біфштексів, щоб вони виходили з кров'ю, а не підгорали. "First of all," he said, "it should overhaul the food machine and adjust the browning lever so the steaks bleed, not burn."

Вони ввійшли на Станцію і заходилися обережно обробляти ящик демолекуляризаторними зондами, аби переконатися, що жоден з дорогоцінних атомів їхнього спеціального робота-складальника не було пошкоджено. They entered the Station and proceeded to carefully process the box with demolecularization probes to ensure that none of the precious atoms of their special assembly robot were damaged.

Ящик розкрився! The box opened!

Там лежало п'ятсот окремих деталей і одна двозначна, залита чорнилом інструкція. There were five hundred separate parts and one ambiguous, inked instruction.