Відбитки пальців [GetAClass] Fingerabdrücke [GetAClass]. Fingerprints [GetAClass]. Empreintes digitales [GetAClass]. Odciski palców [GetAClass]. Отпечатки пальцев [GetAClass]

Візьмемо дві ложки причому одну з них попередньо закоптимо, щоб вона стала матово чорною, такою, що поглинає майже все падаюче на неї світло. Take two spoons, and smoke one of them beforehand so that it becomes matte black, absorbing almost all the light falling on it. Возьмем две ложки причем одну из них предварительно закоптим, чтобы она стала матово черной, поглощающей почти весь падающий на нее свет. а тепер внесемо обидві ложки у воду і, о чудо, закопчена ложка стала такою ж блискучою як і чиста. Now let's put both spoons in water and, lo and behold, the smoked spoon is as shiny as the clean one. а теперь внесем обе ложки в воду и, о чудо, закопченная ложка стала такой же блестящей как и чистая. У чому ж тут справа? В чем же тут дело? ви думаєте, з неї змилась сажа? вы думаете, с нее смылась сажа? Нічого подібного, Виймемо ложки із води і побачимо що ложка як була в кіптяві, так і залишилась. No, it's not. We take the spoons out of the water and see that the spoon is still covered in soot. Ничего подобного, вынем ложки из воды и увидим что ложка как была в копоти, так и осталась. Вся справа в тому, що сажа дуже погано змочується водою, тому, коли ми занурюємо ложку в воду, вона затягує із собою тонку повітряну оболонку, яка відокремлює сажу від води. The thing is that soot is very poorly wetted by water, so when we dip a spoon into water, it pulls a thin airy shell that separates the soot from the water. Все дело в том, что сажа очень плохо смачивается водой, поэтому, когда мы погружаем ложку в воду, она затягивает с собой тонкую воздушную оболочку, которая отделяет сажу от воды. А тепер зобразимо на нашій схемі око і проведемо промінь зору від ока до поверхні ложки. Now let's represent an eye in our diagram and draw a ray of light from the eye to the surface of the spoon. А теперь изобразим на нашей схеме глаз и проведем луч зрения от глаза к поверхности ложки. Не забудемо про те, що показник заломлення води більший одиниці, і тому промінь заломлюється, входячи у воду, а на поверхню розділу води і повітря, що оточує ложку, він потрапляє під значним кутом. Let's not forget that the refractive index of water is greater than one, and therefore the beam is refracted as it enters the water, and it hits the surface of the water-air interface surrounding the spoon at a significant angle. Не забудем о том, что показатель преломления воды больше единицы, и поэтому луч преломляется, входя в воду, а на поверхность раздела воды и воздуха, окружающего ложку, он попадает под значительным углом. Такий промінь зазнаЄ повного внутрішнього відбивання. Такой луч испытывает полное внутреннее отражение. Повітряна оболонка поводить себе як дзеркало. The air shell behaves like a mirror. Воздушная оболочка ведет себя как зеркало. Тому обидві ложки і виглядали в нашому досліді однаково. That's why both spoons looked the same in our experiment. Поэтому обе ложки и выглядели в нашем опыте одинаково. Посвітимо на закопчену ложку променем лазера: ні про яке дзеркальне відбивання тут, звичайно, не може йти й мови. Let's shine a laser beam on the smoked spoon: there is, of course, no question of mirror reflection. Посветим на закопченную ложку лучом лазера: ни о каком зеркальном отражении здесь, конечно, не может идти и речи. А ось якщо лазерний промінь падає на закопчену поверхню всерЕдині води, він прекрасно відбивАється від неї, а точніше від поверхні повітряної оболонки, що оточує ложку. А вот если лазерный луч падает на закопченную поверхность в середине воды, он прекрасно отражается от нее, а точнее от поверхности воздушной оболочки, окружающей ложку. А тепер зробимо ще один а дослід: ось порожня кружка, за нею моя рука і пальці чудово видно. А теперь сделаем еще один а опыт: вот пустая кружка, за ней моя рука и пальцы прекрасно видны. А тепер заллємо в кружку воду і пальці зникають. А теперь зальем в кружку воду и пальцы исчезают. Але якщо я сильніше притисну їх до скла, на склі з'являються відбитки пальців, їх непогано видно. But if I press them harder against the glass, fingerprints appear on the glass and are clearly visible. Но если я сильнее прижму их к стеклу, на стекле появляются отпечатки пальцев, их неплохо видно. Послаблюю натиск і відбитки зникають. Пояснення тут схоже на попереднє: поки пальці не притиснуті до скла, промінь зору не може досягти їх через повне внутрішнє відбивання. Объяснение здесь похоже на предыдущее: пока пальцы не прижаты к стеклу, луч зрения не может достичь их из-за полного внутреннего отражения. А коли пальці притиснуті, повітряного прошарку між склом і ними вже немає, і пальці стає видно. And when the fingers are pressed, there is no longer any air gap between the glass and them, and the fingers become visible. А когда пальцы прижаты, воздушной прослойки между стеклом и ими уже нет, и пальцы становится видно. Втім, кінчики пальців притискаються не усією поверхнею, В канавках рисунка залишається повітря і тому ми бачимо характерну картину відбитків пальців. However, the fingertips are not pressed down with the entire surface, air remains in the grooves of the pattern, and therefore we see a characteristic pattern of fingerprints. Впрочем, кончики пальцев прижимаются не всей поверхностью, В канавках рисунка остается воздух и поэтому мы видим характерную картину отпечатков пальцев. Тут теж можна зробити дослід з лазерним променем. Поки в склянці немає води, промінь проходить крізь скло та освітлює пляму на столі. As long as there is no water in the glass, the beam passes through the glass and illuminates the spot on the table. Пока в стакане нет воды, луч проходит сквозь стекло и освещает пятно на столе. А коли в стакан заливається вода, промінь вже не може вийти назовні, як він робив це раніше. Ось вам і розгадка досліду з відбитками пальців. Here's the solution to the fingerprint experiment. Вот вам и разгадка опыта с отпечатками пальцев.