Байки Леонiда Глiбова, Мишача рада

Мишача рада Mouse council Consiglio dei topi

Задумала Мишва вчинить велике діло, Щоб слава загула про них По всіх усюдах, щоб вдивило Не то людей — котів дурних. Mishva thought she would do a great deed, so that the glory would be heard about them all over the place, so that it would surprise people, not stupid cats. Mishva pensava che avrebbe fatto una grande azione, in modo che la gloria fosse sentita su di loro dappertutto, in modo che avrebbe sorpreso le persone, non i gatti stupidi. Мишей до біса назбігалось. Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих. От в кухві тій, що з борошном стояла, Уся громада посідала — Розслухать, що і як. Найстаршенький Пацюк мовляє так: — Оце зібрались ми, панове громадяни, Про от що розсудить: Пора б і Мишам в світі жить Так, як живуть усі миряни. А для того нам треба положить: Щоб був порядок в кожнім ділі — Збирати раду щонеділі… Чи так, чи, може, як?. — Розумне діло! Так, то й так!.— Гукнула разом вся громада. — А щоб була доладна рада,— Старий Пацюк кричить,— Закон постановить: Пускать на раду всіх хвостатих, А куцих не пускать, Бо хто бував в руках проклятих, З того добра не ждать! Чи так? Рішайте, коли чули!. — Так тому й буть! — усі гукнули.— Так!. Куцих не пускать!.— Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має А хто свій хвіст ізбув, Той дурнем всюди був — Чи то в якій-небудь пригоді, Чи на війні, чи у поході. От через тиждень, в темну ніч, Справдилась Пацюкова річ: Була між ними перша рада. Зібралася як слід уся громада; Посіли, гомонять… Аж гульк — і куций є між ними… Ну що його робить з дурними? Ну як утерпіть — не сказать?. Пацюк углядів молоденький — Та зараз дядька штовх тихенько: — А що ж се,— каже,— як се так? Відкіль се взявся неборак? Чому ж йому ніхто не вкаже? Та се вже, справді, сором, глум!. — Цить, язикатий! — дядько каже. Бо то ж мій кум…