20 Частина (2)

Карлик відкашлявся і, знову кивнувши, промовив:

— Говори.

— Я цього не зроблю, — відповів Гайтт.

— А Дункан Айдагоо зробив би, — сказав Біджаз. — Це буде

найзручнішаа можливість помститися цьому нащадку Харконненів. Не забудь цього. Ти запропонуєш удосконалення коханої̈ — можливо, безсмертне серце, нев'януче кохання. Відтак, наблизившись до нього, запропонуєш їмм обом притулок — планету, яку він обере для себе десь за межами Імперії̈.

Подумай̆ про це! Йогоо кохана повернеться. І більше не буде жодних сліз, а лише ідилічна місцина, де вони зможуть у злагоді доживати собі віку.

— Коштовні дарунки, — обережно зауважив Гайтт. — Але ж він запитає й̆ про ціну.

— Скажеш йомуу, що він повинен зректися своєї̈ божественності й̆ дискредитувати Квізарат. Дискредитувати себе й̆ свою сестру.

— Більше нічого? — глузливо запитав Гайтт.

— Природно, він мусить відмовитися й̆ від своєї̈ частки в ДАПТ. — Природно.

— А якщо ти при цьому ще не наблизишся настільки, аби вдарити, скажи: тлейлаксуу захоплюються тим, чого навчилися від нього про можливості релігії̈. Скажи, що тлейлаксуу створили цілий̆ відділ релігійноїї інженерії̈, яка формує віру для конкретних потреб.

— Напрочуд спритно, — прокоментував Гайтт.

— Гадаєш, що можеш кепкувати з мене й̆ не коритися мені, — промовив карлик, хитро схиливши голову вбік. — Не заперечуй̆.

— Тебе добре зробили, мала тваринко, — сказав Гайтт.

— Тебе теж, — промовив карлик. — Скажи йомуу, щоб поспішав! Плоть розпадається, а їїї тіло слід помістити в кріогенний̆ резервуар.

Гайтт відчув, що грузне, пійманийй у матрицю предметів, яких не міг розпізнати. Карлик видавався таким самовпевненим! А все-таки в логіці тлейлаксуу мусив існувати якийсьь ґандж. Творячи гхолу, вони налаштували йогоо на голос Біджаза, але... Але що? Логіка / матриця / об'єкт... Як легко було прийнятии зрозумілі міркування за правильні! Чи це логіка тлейлаксуу була перекрученою?

Біджаз усміхнувся, наче прислухаючись до прихованого голосу.

— А тепер ти забудеш, — сказав він. — Коли ж настане потрібна мить, то згадаєш. Він скаже: «Їїї не стало». Тоді Дункан Айдагоо прокинеться.

Карлик плеснув у долоні.

Гайтт кашлянув, відчуваючи, що йогоо перервали на половині думки... чи на половині фрази. Про що йшлосяя? Наче про мету. — Сподіваєшся мене заплутати й̆ маніпулювати мною, — сказав він.

— Як це? — спитав Біджаз.

— Я твоя ціль, і ти цього не заперечиш, — промовив Гайтт. — Навіть і не подумаю заперечувати.

— І що ж ти хочеш зробити з моєю допомогою?

— Добру справу, — відповів Біджаз. — Одну добру справу.