×

Nous utilisons des cookies pour rendre LingQ meilleur. En visitant le site vous acceptez nos Politique des cookies.


image

Украинский кризис, Без стандартів НАТО

Без стандартів НАТО

Без стандартів НАТО сучасну армію Україні не збудувати – голова місії при НАТО Ігор Долгов Версія для друку Коментувати (2) Поділитись у соціальній мережі

РОЗМІР ШРИФТУ Віталій Єреміца

28.06.2014

Союз НАТО зіткнувся з найбільшим із часів Холодної війни викликом глобальній безпеці, спровокованим агресією Росії.

Як ця наймогутніша у світі військово-політична організація може допомогти зарадити Україні, що не є її членом, перед російською агресією? Які можливі подальші шляхи натовського реагування на новий тип війни, розв'язаної Кремлем? Та й які можливості відкриває для української незалежності підписана 27 червня у Брюсселі Угода про асоціацію з Євросоюзом? На ці запитання Радіо Свобода відповів голова Місії України при НАТО, посол України в Бельгії та Люксембурзі Ігор Долгов Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ

– НАТО – це організація, яка найкраще розуміє складність тієї ситуації, яка зараз відбувається в Україні і, звичайно, багато людей сподіваються, що НАТО могло б більш активно впливати на ситуацію.

Як Ви можете охарактеризувати роль НАТО в українській кризі? – Питання виходить за рамки простої відповіді на питання, чим допомагає НАТО і наскільки допомагає НАТО?

Тому я хотів би розпочати з ширшого контексту. НАТО є найбільш впливовою і найбільш потужною військово-політичною організацією у світі. Для НАТО все те, що відбувається у світі в питаннях глобальної безпеки, є важливим. Тому ті події, які спіткали наш народ і нашу країну, також в системі глобальної безпеки виходять далеко за рамки тієї небезпечної ситуації, з якою зіштовхнулася Україна сьогодні. Це – криза глобального масштабу. Це трагедія, і треба розуміти, що все те, що будувалося десятиліттями після закінчення Холодної війни, після розпаду СРСР, після падіння Берлінського муру, зараз, через агресивні дії Росії, було поставлено під сумнів. І тому це – виклик для всього світового співтовариства і світової системи безпеки. «Такі дії (Росії) в 21-му столітті є неприйнятними.

Анексію Криму НАТО ніколи не визнає Безумовно, в цих умовах НАТО відразу зайняло чітку, відкриту та зрозумілу позицію – такі дії в 21-му столітті є неприйнятними.

Неприйнятними є агресія, порушення кордонів між членами Ради євроатлантичного партнерства. Анексію Криму НАТО ніколи не визнає. Якщо переглянути ретроспективу, то виходить, що з найперших днів кризи НАТО зробило велику кількість заяв і на рівні генерального секретаря, і на рівні різних форумів, які тут відбувалися. Позиція НАТО щодо засудження агресії є чіткою та послідовною. Україна є партнером стратегічного значення, особливим партнером НАТО

Як допомагати в такій ситуації?

Знову ж-таки, всі можливості Північноатлантичного альянсу є великими, але обмеженими через те, що Україна не є його членом, а статутні документи НАТО стверджують, що головним завданням є захист території країн-членів. Але Україна є партнером стратегічного значення, особливим партнером НАТО, і оскільки ми зазнали агресії, то в Альянсу відразу було чітке розуміння того, що Україна потребує негайної допомоги. Отже, якщо казати конкретно про допомогу – її можна умовно розділити на кілька груп.

У першу і найголовнішу групу входить те, що можна назвати невідкладною допомогою. Це проблеми, з якими зіштовхнулися Збройні сили України, внутрішні війська, зокрема Нацгвардія, з перших днів агресії і бойових дій. Нам бракувало бронежилетів, можливостей для дислокації частин, засобів зв'язку – їх і зараз бракує, – тобто це були невідкладні потреби. Якщо говорити про перспективу допомоги в інших сферах – то нам необхідно провести глибокий аналіз і ретельну роботу по реформуванню всього безпекового сектору держави. В цьому нам дійсно необхідна допомога НАТО. – В цьому сенсі ухвалене цього тижня рішення міністрів закордонних справ країн-членів НАТО про створення так званих трастових фондів є одним з пунктів цієї допомоги?

– Безумовно, міністри закордонних справ країн-членів НАТО і України оцінили та проаналізували все те, що було зроблено з початком дій проти України, підсумували ту допомогу, яка вже була надана, в тому числі і дорадчу допомогу, а також визначили напрямки підтримки України в подальшому.

І дійсно, одним з таких напрямків є створення нових трастових фондів, які акумулюватимуть кошти для того, щоб допомогти Україні розбудувати наші оборонні спроможності. – Мова також йде про створення групи військових експертів і громадських або цивільних експертів, які зможуть одного дня приїхати в Україну.

Чи можете Ви сказати, коли це відбудеться? Будуть потрібні експерти, і такі експерти вже почали працювати, вони готові й надалі працювати в Україні

– Наскільки я знаю, вже посилено штат центру інформації і документації НАТО в Україні та офісу НАТО в Україні.

Це відбувається на засадах внесків окремих країн по тих напрямках, фахівці з яких нам зараз найбільш необхідні. Наприклад, логістика, інформаційні питання, розбудова командних спроможностей в Україні. Планується створення підрозділів особливого призначення. Будуть потрібні експерти, і такі експерти вже почали працювати, вони готові й надалі працювати в Україні. Це те, що стосується безпосередньо представництв НАТО в Україні. Крім того, НАТО готове направити в Україну, в Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій та в інші наші органи державної влади, які потребують допомоги, радників і консультантів, які б на постійній основі допомагали б здійснювати заходи з реформування і які б зробили нашу країну більш обороноздатною, більш готовою до різного роду ситуацій.

– Слухаючи Вас, відчувається, що є практична співпраця між Україною і НАТО, активізована останніми подіями.

Але якщо проаналізувати те, що було втрачено, скажімо, політику Януковича – наскільки років вона відкинула Україну в створенні тісніших та плідніших відносин із НАТО? – Це питання потребує принаймні двох площин розгляду.

Найгірше, що було зроблено за часів попереднього уряду і президента Януковича – це повна занедбаність Збройних сил України. Це те, що ми опинилися в ситуації, коли немає ніяких запасів, немає бойової готовності, немає майже нічого, з чим потрібно захищати територію нашої держави. Разом з тим, співпраця з НАТО здійснювалася завжди. Більше того, за останні чотири роки, які я тут працюю, ми щороку додавали нові елементи співпраці. Навіть за умов того, що Збройні сили недостатньо фінансувалися, і того, що політика щодо НАТО була, як Ви знаєте, дуже стриманою, все одно, ми розвивали наші практичні заходи, і з кожним роком їх ставало більше, з'явилися дуже важливі та серйозні форми роботи.

Я б хотів виділити з них тільки один приклад. Минулого року українські підрозділи в повному складі зі зброєю брали участь у військових навчаннях на території Польщі. Це були перші навчання такого роду за останні 10 років. Для НАТО це теж було подією, а для нас – тим більше, адже ми мали повністю готовий підрозділ для взаємодії з НАТО, який пройшов другий рівень сертифікації. Українські підрозділи беруть участь в чергуваннях у Силах реагування НАТО

Ви знаєте, що існують Сили реагування НАТО.

Це ті сили, які країни-члени партнери виділяють на щорічній основі у випадку надзвичайних ситуацій чи при появі загрози. Вже кілька років поспіль українські підрозділи, кожного року інші, також беруть участь в чергуваннях у Силах реагування НАТО. Інший приклад – за останні роки було вперше зроблено український корабель під назвою «Гетьман Сагайдачний», флагман Військово-морських сил України. Він бав участь в операціях НАТО. І це для наших військово-морських сил був найтриваліший та найдовший похід, гарна школа для українських моряків. Тому не варто думати, що за ці роки нічого не відбувалося, що все завмерло – ні, ми намагалися навіть в тих умовах максимально розвивати і використовувати ті спроможності, які НАТО готове було надавати. І в цьому ми відчували підтримку в першу чергу від наших військових. Зажди. В них було відчуття того, що це потрібно, що це корисно, і що без запровадження нових натовських стандартів, без реформування військової освіти ми не можемо будувати сучасні збройні сили. – Зараз складається враження, що натовські стандарти, про які Ви говорите, не включали в себе нового виду війни, про який згадував у своїй заяві генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, і яка зараз розгорнулася проти України.

Чи йде якась адаптація цих стандартів? Які можливі шляхи реагування на цей вид війни? Осмислення нових типів загроз стане одним з головних елементів саміту НАТО на початку вересня.

Україна, безумовно, отримає запрошення на саміт – Про стандарти говорити зарано, і зі зміною стандартів поспішати не варто.

А про те, що ми зіштовхнулися з явищем, якого раніше не було, говорив не тільки генеральний секретар НАТО. Є розуміння того, що відбувається, в контексті цієї нової ситуації, і осмислення нових типів загроз стане одним з головних змістовних елементів саміту НАТО на початку вересня, в Південному Уельсі. Тому, безумовно, будуть зроблені висновки, адже це стало уроком для всіх членів світового співтовариства. І, безумовно, відповідні заходи протидії будуть вироблені, тому що в умовах глобалізованого інформаційного простору, в якому йде відкрита брехня з одного боку, жити неможливо – очевидно, що необхідні зміни. Такі зміни відбуваються і у нас в державі. Я відчуваю це навіть у Вашій роботі. Завдяки Вам та іншим представникам українських засобів масової інформації ми намагаємося створити об'єктивну і збалансовану картину, чітко показати, хто винний в тому, що діється і дати всім зрозуміти, що Україна – це мирна держава, і план Порошенко – це план мирного президента, який прагне, щоб в державі був лад, спокій та процвітання. – Якщо говорити про те, що Уельський саміт міг би стати гарним майданчиком для нових перспектив співпраці України з НАТО та для того, щоб Україна змогла заявити про свої пріоритети в напрямку безпеки і оборони, то чи запрошений на цей саміт президент України Петро Порошенко?

– Після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО і проведення комісії Україна-НАТО, тут, в штаб-квартирі, перейшли до практичної роботи з формування порядку денного цього саміту, документів, яку будуть розглядатись та схвалюватись главами держав та урядів, а також до обговорення форматів, які будуть проходити під час цього саміту.

Очевидно, що на цьому етапі про запрошення мова ще не йде, тому що ще не сформовано, з яких частин буде складатися саміт. Однією з найважливіших складових саміту буде питання Афганістану. Україна, як відомо, є країною-контрибутором, і Україна з початкового етапу брала участь у плануванні нової, планувально-дорадчої місії в Афганістані, тому Україна, безумовно, отримає запрошення на саміт. – Голова МЗС, Павло Клімкін, заявив цього тижня, що Угода про асоціацію, яка була нещодавно підписана, є одним з гарантів української незалежності.

Як Ви на це дивитеся? Наближення України до Європейського союзу є тим кроком, який став причиною Революції Гідності

– Безперечно, наближення України до Європейського союзу є тим кроком, який став причиною Революції Гідності, який для всього світу став свідченням того, чого прагне український народ.

Український народ хоче жити в європейській сім'ї народів, він готовий до цього історично, культурно, освітньо, індустріально – з усіх точок зору. Чим більше ми будемо інтегровані в плані всіх тих процесів, які відбуваються в Європі, тим більш захищеними будуть почуватися українці та наша держава. – Ви є послом України в Бельгії та Люксембурзі.

Як ці два маленькі країни позиціонують себе у справі зближення України з Євросоюзом? – Бельгія не така вже й маленька країна.

11 мільйонів населення – це у європейських масштабах не так мало. Люксембург і Бельгія, діючи в руслі політики Європейського союзу, підтримують зближення України з Європейським союзом, мають зацікавленість в розвитку взаємної співпраці, є також готовність допомогти в тих напрямках, де ці дві країни мають більший досвід. Відбулися також перші контакти між президентом України Петром Порошенком та керівництвами цих двох держав. Звичайно, будучи послом в цих двох країнах, я не тільки знаю, що відбувається, але й разом з колегами намагаюся прикласти зусиль до того, щоб ці зв'язки ставали міцнішими. – Чи продовжить Жан-Клод Юнкер, основний претендент на пост лідера Європейської комісії, лінію нинішнього президента Жозе Мануеля Баррозу, людини, яка досить сміливо і не двозначно заявила про європейськість України?

– Знаючи особисто колишнього прем'єр-міністра Люксембургу і позицію Жан Клода Юнкера щодо України, я абсолютно впевнений, що у разі, якщо він очолить Європейський союз, ми матимемо більшу підтримку з боку керівництва ЄС.

Можливо, цей факт вже загубився в історії, але саме тоді, коли Люксембург головував в Європейському союзі в 1994 році, і прем'єр-міністром цієї країни так само був Жан-Клод Юнкер, відбувся перший в історії саміт Україна-ЄС. Це була саме його ініціатива. Тому я впевнений в тому, що українське питання і українські справи для нього не є сторонніми, а складають частину порядку денного. Сподіваємося, що ми матимемо ознаки практичної роботи в цьому напрямку. – В нинішній інформаційно-пропагандистській війні, розгорнутій російською пресою, Вам, напевно, доводилося часто зустрічатися з викривленнями інформації та тим, що європейці її сприймають за чисту монету як правду.

Як би Ви порадили діяти тим людям, які живуть в Бельгії, в Нідерландах? Як реагувати на таку ситуацію? Завжди був один засіб реагування на брехню – казати правду.

Чим більше правди буде сказано, тим простіше буде орієнтуватись читачам, глядачам, спостерігачам – Завжди був один засіб реагування на брехню – казати правду.

Чим більше правди буде сказано з усіх джерел інформації, тим простіше буде орієнтуватись читачам, глядачам, спостерігачам тих подій, які відбуваються. Треба сказати, що цей час пропагандистської війни багато чого змінив в свідомості європейців. Не все вже сприймається на віру, особливо з того, що йде з Москви, попри великі зусилля, наявність світових каналів і можливість купувати аудиторію. Інформація ставиться під сумнів, і для цього є всі підстави. Сумніви з'являються тому, що правда знаходить свої шляхи до слухачів. – Напевно, найголовнішим в цій ситуації було те, щоб правду знала дипломатія, ті люди, які створюють зв'язки між країнами.

Помітно збільшився попит на інтерв'ю з послами України в країнах Європи

– Так, я згоден і хотів би одразу сказати, що зараз щоденно, подекуди навіть кілька разів на день, ми отримуємо із МЗС та інших джерел факти, які негайно розповсюджуються тут, в штаб-квартирі НАТО, також в Бельгії та Люксембурзі, не тільки офіційними чинниками, але й засобами масової інформації.

Крім того, бажання знати правду і більше орієнтуватися в реальних подіях в Україні, як на мене, яскраво підтвердилося тим, що помітно збільшився попит на інтерв'ю з послами України в країнах Європи. За останні місяці мало не щодня мої колеги з'являються на екранах телевізорів, на шпальтах газет. Це і Костянтин Єлісєєв, представник України при Європейському союзі, і Ігор Прокопчук у Відні та багато інших. Тобто, є можливості, які ми намагаємося використовувати. – Є ще можливість використання молоді та місцевих громад.

Чи працює в цьому напрямку українське посольство в Бельгії? – Так, зараз є дуже багато нових шляхів, і те, що, наприклад, Ви переходите на нові стандарти та доповнюєте свої традиційні форми відеорядом, також відчувається і підтримується в дипломатії.

Як ми спілкуємося з громадою та молоддю? Через нові засоби. Це – твітер, фейсбук, соціальні мережі, в яких інформація поширюється моментально. Ми це використовуємо і бачимо, що на це є попит. Щодо фламандськомовної преси, то час від часу ми отримуємо сигнали від нашої громади про те, що треба звернути увагу на той чи інший засіб масової інформації, на те чи інше висловлювання. Оскільки я сам перебуваю на території Бельгії та Голландії, я можу впевнено про це говорити.


Без стандартів НАТО Without NATO standards

Без стандартів НАТО сучасну армію Україні не збудувати – голова місії при НАТО Ігор Долгов Версія для друку Коментувати (2) Поділитись у соціальній мережі Ukraine cannot build a modern army without NATO standards - head of the mission to NATO Igor Dolgov Printable version Comment (2) Share on social network

РОЗМІР ШРИФТУ Віталій Єреміца

28.06.2014

Союз НАТО зіткнувся з найбільшим із часів Холодної війни викликом глобальній безпеці, спровокованим агресією Росії. NATO has faced the greatest challenge to global security since the Cold War, provoked by Russian aggression.

Як ця наймогутніша у світі військово-політична організація може допомогти зарадити Україні, що не є її членом, перед російською агресією? How can this most powerful military-political organization in the world help help Ukraine, which is not a member, face Russian aggression? Які можливі подальші шляхи натовського реагування на новий тип війни, розв’язаної Кремлем? What are the possible further ways for NATO to respond to the new type of war waged by the Kremlin? Та й які можливості відкриває для української незалежності підписана 27 червня у Брюсселі Угода про асоціацію з Євросоюзом? And what opportunities does the Association Agreement with the European Union, signed on June 27 in Brussels, open for Ukrainian independence? На ці запитання Радіо Свобода відповів голова Місії України при НАТО, посол України в Бельгії та Люксембурзі Ігор Долгов These questions were answered by the head of the Mission of Ukraine to NATO, Ambassador of Ukraine to Belgium and Luxembourg Igor Dolgov. Додати до плейлиста ЗАВАНТАЖИТИ Add to playlist DOWNLOAD

– НАТО – це організація, яка найкраще розуміє складність тієї ситуації, яка зараз відбувається в Україні і, звичайно, багато людей сподіваються, що НАТО могло б більш активно впливати на ситуацію. - NATO is the organization that best understands the complexity of the current situation in Ukraine and, of course, many people hope that NATO could have a more active influence on the situation.

Як Ви можете охарактеризувати роль НАТО в українській кризі? How can you describe NATO's role in the Ukrainian crisis? – Питання виходить за рамки простої відповіді на питання, чим допомагає НАТО і наскільки допомагає НАТО? - The question goes beyond a simple answer to the question, how does NATO help and how much does NATO help?

Тому я хотів би розпочати з ширшого контексту. So I would like to start with a broader context. НАТО є найбільш впливовою і найбільш потужною військово-політичною організацією у світі. NATO is the most influential and powerful military-political organization in the world. Для НАТО все те, що відбувається у світі в питаннях глобальної безпеки, є важливим. For NATO, everything that is happening in the world in matters of global security is important. Тому ті події, які спіткали наш народ і нашу країну, також в системі глобальної безпеки виходять далеко за рамки тієї небезпечної ситуації, з якою зіштовхнулася Україна сьогодні. Therefore, the events that befell our people and our country, also in the system of global security, go far beyond the dangerous situation that Ukraine has faced today. Це – криза глобального масштабу. This is a global crisis. Це трагедія, і треба розуміти, що все те, що будувалося десятиліттями після закінчення Холодної війни, після розпаду СРСР, після падіння Берлінського муру, зараз, через агресивні дії Росії, було поставлено під сумнів. This is a tragedy, and it must be understood that everything that was built decades after the end of the Cold War, after the collapse of the Soviet Union, after the fall of the Berlin Wall, is now, because of Russia's aggressive actions, questioned. І тому це – виклик для всього світового співтовариства і світової системи безпеки. And that is why it is a challenge for the whole world community and the world security system. «Такі дії (Росії) в 21-му столітті є неприйнятними. "Such actions by (Russia) in the 21st century are unacceptable.

Анексію Криму НАТО ніколи не визнає NATO never recognizes the annexation of Crimea Безумовно, в цих умовах НАТО відразу зайняло чітку, відкриту та зрозумілу позицію – такі дії в 21-му столітті є неприйнятними. Of course, in these circumstances, NATO immediately took a clear, open and clear position - such actions in the 21st century are unacceptable.

Неприйнятними є агресія, порушення кордонів між членами Ради євроатлантичного партнерства. Aggression and violation of borders between members of the Euro-Atlantic Partnership Council are unacceptable. Анексію Криму НАТО ніколи не визнає. NATO never recognizes the annexation of Crimea. Якщо переглянути ретроспективу, то виходить, що з найперших днів кризи НАТО зробило велику кількість заяв і на рівні генерального секретаря, і на рівні різних форумів, які тут відбувалися. Looking back, it turns out that from the very first days of the crisis, NATO has made a large number of statements, both at the level of the Secretary General and at the level of the various forums that have taken place here. Позиція НАТО щодо засудження агресії є чіткою та послідовною. NATO's position on condemning aggression is clear and consistent. Україна є партнером стратегічного значення, особливим партнером НАТО Ukraine is a strategic partner, a special partner of NATO

Як допомагати в такій ситуації? How to help in such a situation?

Знову ж-таки, всі можливості Північноатлантичного альянсу є великими, але обмеженими через те, що Україна не є його членом, а статутні документи НАТО стверджують, що головним завданням є захист території країн-членів. Again, all the capabilities of the North Atlantic Alliance are great, but limited due to the fact that Ukraine is not a member, and NATO statutory documents state that the main task is to protect the territory of member countries. Але Україна є партнером стратегічного значення, особливим партнером НАТО, і оскільки ми зазнали агресії, то в Альянсу відразу було чітке розуміння того, що Україна потребує негайної допомоги. But Ukraine is a strategic partner, a special partner of NATO, and because we have been attacked, the Alliance immediately had a clear understanding that Ukraine needs immediate help. Отже, якщо казати конкретно про допомогу – її можна умовно розділити на кілька груп. So, if we talk specifically about help - it can be divided into several groups.

У першу і найголовнішу групу входить те, що можна назвати невідкладною допомогою. The first and most important group includes what can be called emergency care. Це проблеми, з якими зіштовхнулися Збройні сили України, внутрішні війська, зокрема Нацгвардія, з перших днів агресії і бойових дій. These are the problems faced by the Armed Forces of Ukraine, internal troops, in particular the National Guard, from the first days of aggression and hostilities. Нам бракувало бронежилетів, можливостей для дислокації частин, засобів зв’язку – їх і зараз бракує,  –  тобто це були невідкладні потреби. We lacked bulletproof vests, opportunities for the deployment of parts, means of communication - they are still lacking - that is, these were urgent needs. Якщо говорити про перспективу допомоги в інших сферах – то нам необхідно провести глибокий аналіз і ретельну роботу по реформуванню всього безпекового сектору держави. If we talk about the prospect of assistance in other areas - then we need to conduct an in-depth analysis and careful work to reform the entire security sector of the state. В цьому нам дійсно необхідна допомога НАТО. We really need NATO's help in this. – В цьому сенсі ухвалене цього тижня рішення міністрів закордонних справ країн-членів НАТО про створення так званих трастових фондів є одним з пунктів цієї допомоги? - In this sense, the decision made this week by the foreign ministers of NATO member states to establish so-called trust funds is one of the points of this assistance?

– Безумовно, міністри закордонних справ країн-членів НАТО і України оцінили та проаналізували все те, що було зроблено з початком дій проти України, підсумували ту допомогу, яка вже була надана, в тому числі і дорадчу допомогу, а також визначили напрямки підтримки України в подальшому. - Of course, the Foreign Ministers of NATO and Ukraine assessed and analyzed everything that has been done since the beginning of actions against Ukraine, summarized the assistance that has already been provided, including advisory assistance, and identified areas of support for Ukraine in further.

І дійсно, одним з таких напрямків є створення нових трастових фондів, які акумулюватимуть кошти для того, щоб допомогти Україні розбудувати наші оборонні спроможності. Indeed, one such area is the creation of new trust funds that will accumulate funds to help Ukraine build our defense capabilities. – Мова також йде про створення групи військових експертів і громадських або цивільних експертів, які зможуть одного дня приїхати в Україну. - We are also talking about creating a group of military experts and public or civilian experts who will be able to come to Ukraine one day.

Чи можете Ви сказати, коли це відбудеться? Будуть потрібні експерти, і такі експерти вже почали працювати, вони готові й надалі працювати в Україні Experts will be needed, and such experts have already started working, they are ready to continue working in Ukraine

– Наскільки я знаю, вже посилено штат центру інформації і документації НАТО в Україні та офісу НАТО в Україні. - As far as I know, the staff of the NATO Information and Documentation Center in Ukraine and the NATO Office in Ukraine have already been strengthened.

Це відбувається на засадах внесків окремих країн по тих напрямках, фахівці з яких нам зараз найбільш необхідні. This is based on the contributions of individual countries in those areas in which we now need the most specialists. Наприклад, логістика, інформаційні питання, розбудова командних спроможностей в Україні. For example, logistics, information issues, team building in Ukraine. Планується створення підрозділів особливого призначення. Будуть потрібні експерти, і такі експерти вже почали працювати, вони готові й надалі працювати в Україні. Experts will be needed, and such experts have already started working, they are ready to continue working in Ukraine. Це те, що стосується безпосередньо представництв НАТО в Україні. Крім того, НАТО готове направити в Україну, в Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій та в інші наші органи державної влади, які потребують допомоги, радників і консультантів, які б на постійній основі допомагали б здійснювати заходи з реформування і які б зробили нашу країну більш обороноздатною, більш готовою до різного роду ситуацій.

– Слухаючи Вас, відчувається, що є практична співпраця між Україною і НАТО, активізована останніми подіями. - Listening to you, it feels like there is practical cooperation between Ukraine and NATO, intensified by recent events.

Але якщо проаналізувати те, що було втрачено, скажімо, політику Януковича – наскільки років вона відкинула Україну в створенні тісніших та плідніших відносин із НАТО? But if we analyze what was lost, say, Yanukovych's policy, how many years has it pushed Ukraine back into building closer and more fruitful relations with NATO? – Це питання потребує принаймні двох площин розгляду. - This issue requires at least two levels of consideration.

Найгірше, що було зроблено за часів попереднього уряду і президента Януковича – це повна занедбаність Збройних сил України. The worst thing that was done during the previous government and President Yanukovych was the complete neglect of the Armed Forces of Ukraine. Це те, що ми опинилися в ситуації, коли немає ніяких запасів, немає бойової готовності, немає майже нічого, з чим потрібно захищати територію нашої держави. This is the fact that we find ourselves in a situation where there are no reserves, no combat readiness, almost nothing to defend the territory of our state. Разом з тим, співпраця з НАТО здійснювалася завжди. At the same time, cooperation with NATO has always taken place. Більше того, за останні чотири роки, які я тут працюю, ми щороку додавали нові елементи співпраці. Moreover, over the last four years that I have been working here, we have added new elements of cooperation every year. Навіть за умов того, що Збройні сили недостатньо фінансувалися, і того, що політика щодо НАТО була, як Ви знаєте, дуже стриманою, все одно, ми розвивали наші практичні заходи, і з кожним роком їх ставало більше, з’явилися дуже важливі та серйозні форми роботи. Even with the fact that the Armed Forces were underfunded and that the policy towards NATO was, as you know, very restrained, we still developed our practical measures, and every year they became more and more important. serious forms of work.

Я б хотів виділити з них тільки один приклад. I would like to single out only one example. Минулого року українські підрозділи в повному складі зі зброєю брали участь у військових навчаннях на території Польщі. Це були перші навчання такого роду за останні 10 років. Для НАТО це теж було подією, а для нас – тим більше, адже ми мали повністю готовий підрозділ для взаємодії з НАТО, який пройшов другий рівень сертифікації. It was also an event for NATO, and even more so for us, because we had a fully prepared unit for cooperation with NATO, which passed the second level of certification. Українські підрозділи беруть участь в чергуваннях у Силах реагування НАТО

Ви знаєте, що існують Сили реагування НАТО. You know that there is a NATO Response Force.

Це ті сили, які країни-члени партнери виділяють на щорічній основі у випадку надзвичайних ситуацій чи при появі загрози. These are the forces that partner countries deploy on an annual basis in the event of an emergency or threat. Вже кілька років поспіль українські підрозділи, кожного року інші, також беруть участь в чергуваннях у Силах реагування НАТО. For several years in a row, Ukrainian units, each year different, have also been on duty in the NATO Response Force. Інший приклад – за останні роки було вперше зроблено український корабель під назвою «Гетьман Сагайдачний», флагман Військово-морських сил України. Another example is that in recent years a Ukrainian ship called the Hetman Sagaidachny, the flagship of the Ukrainian Navy, was built for the first time. Він бав участь в операціях НАТО. He participated in NATO operations. І це для наших військово-морських сил був найтриваліший та найдовший похід, гарна школа для українських моряків. And this was the longest and longest campaign for our navy, a good school for Ukrainian sailors. Тому не варто думати, що за ці роки нічого не відбувалося, що все завмерло – ні, ми намагалися навіть в тих умовах максимально розвивати і використовувати ті спроможності, які НАТО готове було надавати. Therefore, one should not think that nothing has happened over the years, that everything has stalled - no, even in those conditions we have tried to maximize and use the capabilities that NATO was ready to provide. І в цьому ми відчували підтримку в першу чергу від наших військових. And in this we felt support primarily from our military. Зажди. Always. В них було відчуття того, що це потрібно, що це корисно, і що без запровадження нових натовських стандартів, без реформування військової освіти ми не можемо будувати сучасні збройні сили. They had the feeling that it was necessary, that it was useful, and that without the introduction of new NATO standards, without reforming military education, we could not build a modern armed forces. – Зараз складається враження, що натовські стандарти, про які Ви говорите, не включали в себе нового виду війни, про який згадував у своїй заяві генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, і яка зараз розгорнулася проти України. - It seems now that the NATO standards you are talking about did not include the new type of war that NATO Secretary General Anders Fogh Rasmussen mentioned in his statement, and which has now unfolded against Ukraine.

Чи йде якась адаптація цих стандартів? Are there any adaptations to these standards? Які можливі шляхи реагування на цей вид війни? What are the possible ways to respond to this type of war? Осмислення нових типів загроз стане одним з головних елементів саміту НАТО на початку вересня. Understanding new types of threats will be one of the main elements of the NATO summit in early September.

Україна, безумовно, отримає запрошення на саміт Ukraine will definitely receive an invitation to the summit – Про стандарти говорити зарано, і зі зміною стандартів поспішати не варто. - It is too early to talk about standards, and it is not necessary to hurry with change of standards.

А про те, що ми зіштовхнулися з явищем, якого раніше не було, говорив не тільки генеральний секретар НАТО. And it is not just the Secretary General of NATO who has said that we have encountered a phenomenon that did not exist before. Є розуміння того, що відбувається, в контексті цієї нової ситуації, і осмислення нових типів загроз стане одним з головних змістовних елементів саміту НАТО на початку вересня, в Південному Уельсі. There is an understanding of what is happening, in the context of this new situation, and understanding new types of threats will be one of the main substantive elements of the NATO summit in early September in South Wales. Тому, безумовно, будуть зроблені висновки, адже це стало уроком для всіх членів світового співтовариства. Therefore, of course, conclusions will be drawn, because it has become a lesson for all members of the world community. І, безумовно, відповідні заходи протидії будуть вироблені, тому що в умовах глобалізованого інформаційного простору, в якому йде відкрита брехня з одного боку, жити неможливо – очевидно, що необхідні зміни. And, of course, appropriate countermeasures will be developed, because in the conditions of the globalized information space, in which there is an open lie on the one hand, it is impossible to live - obviously, changes are needed. Такі зміни відбуваються і у нас в державі. Such changes are happening in our country as well. Я відчуваю це навіть у Вашій роботі. I feel it even in your work. Завдяки Вам та іншим представникам українських засобів масової інформації ми намагаємося створити об’єктивну і збалансовану картину, чітко показати, хто винний в тому, що діється і дати всім зрозуміти, що Україна – це мирна держава, і план Порошенко – це план мирного президента, який прагне, щоб в державі був лад, спокій та процвітання. Thanks to you and other representatives of the Ukrainian media, we are trying to create an objective and balanced picture, clearly show who is to blame for what is happening and make it clear to everyone that Ukraine is a peaceful state and Poroshenko's plan is a peaceful president's plan. who strives for order, peace and prosperity in the state. – Якщо говорити про те, що Уельський саміт міг би стати гарним майданчиком для нових перспектив співпраці України з НАТО та для того, щоб Україна змогла заявити про свої пріоритети в напрямку безпеки і оборони, то чи запрошений на цей саміт президент України Петро Порошенко? - Speaking of the fact that the Welsh summit could become a good platform for new prospects for Ukraine's cooperation with NATO and for Ukraine to be able to state its priorities in the field of security and defense, is Ukrainian President Petro Poroshenko invited to this summit?

– Після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО і проведення комісії Україна-НАТО, тут, в штаб-квартирі, перейшли до практичної роботи з формування порядку денного цього саміту, документів, яку будуть розглядатись та схвалюватись главами держав та урядів, а також до обговорення форматів, які будуть проходити під час цього саміту. - After the meeting of NATO Foreign Ministers and the NATO-Ukraine Commission, here at headquarters, we moved on to practical work on shaping the agenda of this summit, documents to be considered and approved by the Heads of State and Government, as well as to discussion of the formats that will take place during this summit.

Очевидно, що на цьому етапі про запрошення мова ще не йде, тому що ще не сформовано, з яких частин буде складатися саміт. It is obvious that at this stage we are not talking about the invitation yet, because it has not yet been formed which parts the summit will consist of. Однією з найважливіших складових саміту буде питання Афганістану. Україна, як відомо, є країною-контрибутором, і Україна з початкового етапу брала участь у плануванні нової, планувально-дорадчої місії в Афганістані, тому Україна, безумовно, отримає запрошення на саміт. – Голова МЗС, Павло Клімкін, заявив цього тижня, що Угода про асоціацію, яка була нещодавно підписана, є одним з гарантів української незалежності. - Foreign Minister Pavlo Klimkin said this week that the Association Agreement, which was recently signed, is one of the guarantors of Ukrainian independence.

Як Ви на це дивитеся? How do you look at it? Наближення України до Європейського союзу є тим кроком, який став причиною Революції Гідності

– Безперечно, наближення України до Європейського союзу є тим кроком, який став причиною Революції Гідності, який для всього світу став свідченням того, чого прагне український народ. - Undoubtedly, Ukraine's rapprochement with the European Union is the step that became the cause of the Revolution of Dignity, which became for the whole world a testimony to what the Ukrainian people want.

Український народ хоче жити в європейській сім’ї народів, він готовий до цього історично, культурно, освітньо, індустріально – з усіх точок зору. The Ukrainian people want to live in a European family of nations, they are ready for this historically, culturally, educationally, industrially - from all points of view. Чим більше ми будемо інтегровані в плані всіх тих процесів, які відбуваються в Європі, тим більш захищеними будуть почуватися українці та наша держава. The more we are integrated in terms of all the processes taking place in Europe, the more protected Ukrainians and our state will feel. – Ви є послом України в Бельгії та Люксембурзі. - You are the Ambassador of Ukraine to Belgium and Luxembourg.

Як ці два маленькі країни позиціонують себе у справі зближення України з Євросоюзом? How do these two small countries position themselves in the cause of Ukraine's rapprochement with the European Union? – Бельгія не така вже й маленька країна. - Belgium is not such a small country.

11 мільйонів населення – це у європейських масштабах не так мало. 11 million people is not so small on a European scale. Люксембург і Бельгія, діючи в руслі політики Європейського союзу, підтримують зближення України з Європейським союзом, мають зацікавленість в розвитку взаємної співпраці, є також готовність допомогти в тих напрямках, де ці дві країни мають більший досвід. Відбулися також перші контакти між президентом України Петром Порошенком та керівництвами цих двох держав. Звичайно, будучи послом в цих двох країнах, я не тільки знаю, що відбувається, але й разом з колегами намагаюся прикласти зусиль до того, щоб ці зв’язки ставали міцнішими. Of course, as an ambassador to these two countries, I not only know what is happening, but together with my colleagues I try to make efforts to make these ties stronger. – Чи продовжить Жан-Клод Юнкер, основний претендент на пост лідера Європейської комісії, лінію нинішнього президента Жозе Мануеля Баррозу, людини, яка досить сміливо і не двозначно заявила про європейськість України? - Will Jean-Claude Juncker, the main contender for the post of the leader of the European Commission, continue the line of the current president Jose Manuel Barroso, a man who quite boldly and ambiguously declared the Europeanness of Ukraine?

– Знаючи особисто колишнього прем’єр-міністра Люксембургу і позицію Жан Клода Юнкера щодо України, я абсолютно впевнений, що у разі, якщо він очолить Європейський союз, ми матимемо більшу підтримку з боку керівництва ЄС. - Knowing personally the former Prime Minister of Luxembourg and the position of Jean-Claude Juncker on Ukraine, I am absolutely convinced that if he heads the European Union, we will have more support from the EU leadership.

Можливо, цей факт вже загубився в історії, але саме тоді, коли Люксембург головував в Європейському союзі в 1994 році, і прем’єр-міністром цієї країни так само був Жан-Клод Юнкер, відбувся перший в історії саміт Україна-ЄС. This fact may be lost in history, but it was when Luxembourg held the presidency of the European Union in 1994, and Jean-Claude Juncker was also its prime minister, that the first-ever EU-Ukraine summit took place. Це була саме його ініціатива. It was his initiative. Тому я впевнений в тому, що українське питання і українські справи для нього не є сторонніми, а складають частину порядку денного. Therefore, I am convinced that the Ukrainian issue and Ukrainian affairs are not foreign to him, but are part of the agenda. Сподіваємося, що ми матимемо ознаки практичної роботи в цьому напрямку. We hope that we will have signs of practical work in this direction. – В нинішній інформаційно-пропагандистській війні, розгорнутій російською пресою, Вам, напевно, доводилося часто зустрічатися з викривленнями інформації та тим, що європейці її сприймають за чисту монету як правду. - In the current information and propaganda war, unfolded by the Russian press, you probably had to meet often with distortions of information and the fact that Europeans perceive it as a pure coin as the truth.

Як би Ви порадили діяти тим людям, які живуть в Бельгії, в Нідерландах? How would you advise those people living in Belgium and the Netherlands to act? Як реагувати на таку ситуацію? How to react to such a situation? Завжди був один засіб реагування на брехню – казати правду. There has always been one way to respond to lies - to tell the truth.

Чим більше правди буде сказано, тим простіше буде орієнтуватись читачам, глядачам, спостерігачам The more truth is told, the easier it will be for readers, viewers and observers to navigate – Завжди був один засіб реагування на брехню – казати правду. - There has always been one way to respond to lies - to tell the truth.

Чим більше правди буде сказано з усіх джерел інформації, тим простіше буде орієнтуватись читачам, глядачам, спостерігачам тих подій, які відбуваються. The more truth is told from all sources of information, the easier it will be to navigate readers, viewers, observers of what is happening. Треба сказати, що цей час пропагандистської війни багато чого змінив в свідомості європейців. Не все вже сприймається на віру, особливо з того, що йде з Москви, попри великі зусилля, наявність світових каналів і можливість купувати аудиторію. Not everything is taken for granted, especially from what comes from Moscow, despite great efforts, the availability of world channels and the opportunity to buy an audience. Інформація ставиться під сумнів, і для цього є всі підстави. The information is questionable, and there is every reason to do so. Сумніви з’являються тому, що правда знаходить свої шляхи до слухачів. Doubts arise because the truth finds its way to the listeners. – Напевно, найголовнішим в цій ситуації було те, щоб правду знала дипломатія, ті люди, які створюють зв’язки між країнами. - Probably the most important thing in this situation was that diplomacy, the people who create ties between countries, knew the truth.

Помітно збільшився попит на інтерв’ю з послами України в країнах Європи Demand for interviews with Ukrainian ambassadors to European countries has significantly increased

– Так, я згоден і хотів би одразу сказати, що зараз щоденно, подекуди навіть кілька разів на день, ми отримуємо із МЗС та інших джерел факти, які негайно розповсюджуються тут, в штаб-квартирі НАТО, також в Бельгії та Люксембурзі, не тільки офіційними чинниками, але й засобами масової інформації. - Yes, I agree and I would like to say at once that now every day, sometimes even several times a day, we receive from the Ministry of Foreign Affairs and other sources facts that are immediately disseminated here at NATO Headquarters, as well as in Belgium and Luxembourg, not only official factors, but also the media.

Крім того, бажання знати правду і більше орієнтуватися в реальних подіях в Україні, як на мене, яскраво підтвердилося тим, що помітно збільшився попит на інтерв’ю з послами України в країнах Європи. In addition, the desire to know the truth and focus more on real events in Ukraine, in my opinion, was clearly confirmed by the fact that the demand for interviews with Ukrainian ambassadors to European countries has increased significantly. За останні місяці мало не щодня мої колеги з’являються на екранах телевізорів, на шпальтах газет. In recent months, almost every day my colleagues appear on TV screens, in newspaper columns. Це і Костянтин Єлісєєв, представник України при Європейському союзі, і Ігор Прокопчук у Відні та багато інших. These are Konstantin Yeliseyev, Ukraine's representative to the European Union, Igor Prokopchuk in Vienna and many others. Тобто, є можливості, які ми намагаємося використовувати. That is, there are opportunities that we are trying to use. – Є ще можливість використання молоді та місцевих громад. - There is still the possibility of using young people and local communities.

Чи працює в цьому напрямку українське посольство в Бельгії? Is the Ukrainian embassy in Belgium working in this direction? – Так, зараз є дуже багато нових шляхів, і те, що, наприклад, Ви переходите на нові стандарти та доповнюєте свої традиційні форми відеорядом, також відчувається і підтримується в дипломатії. - Yes, there are many new ways now, and the fact that, for example, you are moving to new standards and supplementing your traditional forms with a video series is also felt and supported in diplomacy.

Як ми спілкуємося з громадою та молоддю? How do we communicate with the community and youth? Через нові засоби. Through new means. Це – твітер, фейсбук, соціальні мережі, в яких інформація поширюється моментально. These are Twitter, Facebook, social networks, in which information is spread instantly. Ми це використовуємо і бачимо, що на це є попит. We use it and see that there is a demand for it. Щодо фламандськомовної преси, то час від часу ми отримуємо сигнали від нашої громади про те, що треба звернути увагу на той чи інший засіб масової інформації, на те чи інше висловлювання. As for the Flemish-language press, from time to time we receive signals from our community that we need to pay attention to one or another mass media, to one or another statement. Оскільки я сам перебуваю на території Бельгії та Голландії, я можу впевнено про це говорити. As I am in Belgium and the Netherlands, I can confidently say this.