The Californian's Tale El cuento del californiano カリフォルニアの物語 A história do californiano Рассказ калифорнийца Kaliforniyalı'nın Hikayesi Каліфорнійська казка 加州人的故事

Now, the weekly Special English program, AMERICAN STORIES. А теперь еженедельная специальная английская программа AMERICAN STORIES.

(MUSIC) (МУЗЫКА)

Our story today is called “The Californian’s Tale. Наша сегодняшняя история называется «Калифорнийская сказка. "  It was written by Mark Twain. Here is Shep O’Neal with the story.

STORYTELLER:

When I was young, I went looking for gold in California. Когда я был молод, я ходил искать золото в Калифорнии. I never found enough to make me rich. Я никогда не находил достаточно, чтобы разбогатеть. But I did discover a beautiful part of the country. Но я открыл для себя красивую часть страны. It was called “the Stanislau.” The Stanislau was like Heaven on Earth. Он назывался «Станислав». Станислав был подобен раю на земле. It had bright green hills and deep forests where soft winds touched the trees. Здесь были ярко-зеленые холмы и густые леса, где мягкий ветер касался деревьев. Тут були яскраво-зелені пагорби та густі ліси, де м’які вітри торкалися дерев.

Other men, also looking for gold, had reached the Stanislau hills of California many years before I did. Другие люди, тоже в поисках золота, достигли холмов Станислау в Калифорнии за много лет до меня. Інші люди, які також шукали золото, досягли Станіславських пагорбів у Каліфорнії за багато років до мене. They had built a town in the valley with sidewalks and stores, banks and schools. Они построили в долине город с тротуарами и магазинами, банками и школами. They had also built pretty little houses for their families. Они также построили для своих семей симпатичные домики.

At first, they found a lot of gold in the Stanislau hills. Сначала на холмах Станислава нашли много золота. Спочатку на Станіславських пагорбах знайшли багато золота. But their good luck did not last. Но их удача длилась недолго. Але їх удача не тривала. After a few years, the gold disappeared. Через несколько лет золото исчезло. By the time I reached the Stanislau, all the people were gone, too. К тому времени, как я добрался до Станислава, все люди тоже ушли. Поки я дійшов до «Станіслава», всі люди теж пішли.

Grass now grew in the streets. Теперь на улицах росла трава. Тепер на вулицях росла трава. And the little houses were covered by wild rose bushes. А домики заросли кустами шиповника. А будиночки вкривали кущі шипшини. Only the sound of insects filled the air as I walked through the empty town that summer day so long ago. Только шум насекомых наполнял воздух, когда я так давно шел по пустому городу в тот летний день. Лише звуки комах наповнювали повітря, коли я йшов порожнім містом того літнього дня так давно. Then, I realized I was not alone after all. Затем я понял, что я не одинок. Тоді я зрозумів, що я не один.

A man was smiling at me as he stood in front of one of the little houses. Мужчина улыбался мне, стоя перед одним из домиков. Якийсь чоловік усміхався мені, стоячи перед одним із маленьких будиночків. This house was not covered by wild rose bushes. Этот дом не был покрыт кустами шиповника. A nice little garden in front of the house was full of blue and yellow flowers. White curtains hung from the windows and floated in the soft summer wind. Белые шторы свисали с окон и плыли на мягком летнем ветру.

Still smiling, the man opened the door of his house and motioned to me. Все еще улыбаясь, мужчина открыл дверь своего дома и жестом указал мне. I went inside and could not believe my eyes. Я вошел внутрь и не поверил своим глазам. I had been living for weeks in rough mining camps with other gold miners. Я жив тижнями в грубих шахтарських таборах з іншими золотошукачами. We slept on the hard ground, ate canned beans from cold metal plates and spent our days in the difficult search for gold. Dormíamos no chão duro, comíamos feijão enlatado em pratos de metal frios e passávamos os dias na difícil procura de ouro. Мы спали на твердой земле, ели консервированные бобы из холодных металлических тарелок и целыми днями трудились в поисках золота. Ми спали на твердій землі, їли консервовану квасолю з холодних металевих пластин і проводили дні у важких пошуках золота.

Here in this little house, my spirit seemed to come to life again. Aqui, nesta pequena casa, o meu espírito parecia ter voltado a viver. Здесь, в этом маленьком домике, мой дух, казалось, снова ожил. Тут, у цьому маленькому будиночку, мій дух ніби знову ожив.

I saw a bright rug on the shining wooden floor. На блестящем деревянном полу увидел яркий коврик. Pictures hung all around the room. Картины висели по всей комнате. По всій кімнаті розвішані картини. And on little tables there were seashells, books and china vases full of flowers. А на столиках стояли ракушки, книги и фарфоровые вазы с цветами. A woman had made this house into a home. Женщина превратила этот дом в свой дом. Жінка перетворила цей будинок на будинок.

The pleasure I felt in my heart must have shown on my face. Удовольствие, которое я чувствовал в своем сердце, должно быть, отразилось на моем лице. The man read my thoughts. Мужчина прочитал мои мысли. “Yes,” he smiled, “it is all her work. Everything in this room has felt the touch of her hand.” Все в этой комнате ощущало прикосновение ее руки ».

One of the pictures on the wall was not hanging straight. Одна з картин на стіні висіла нерівно. He noticed it and went to fix it. Он заметил это и пошел исправлять. Він це помітив і пішов лагодити. He stepped back several times to make sure the picture was really straight. Он несколько раз отступал, чтобы убедиться, что картина действительно прямая. Він кілька разів відступив, щоб переконатися, що картинка справді рівна. Then he gave it a gentle touch with his hand. Затем он нежно прикоснулся к нему рукой. Потім він ніжно торкнувся його рукою.

“She always does that,” he explained to me. «Она всегда так поступает», - объяснил он мне. «Вона завжди так робить», — пояснив він мені. “It is like the finishing pat a mother gives her child’s hair after she has brushed it. «Это похоже на последнее прикосновение, которое мать дает своему ребенку после того, как расчесывает его. «Це схоже на завершальне погладжування волосся своєї дитини після того, як вона його розчесала. I have seen her fix all these things so often that I can do it just the way she does. Я так часто видел, как она исправляла все эти вещи, что я могу делать это так же, как она. Я так часто бачив, як вона виправляє всі ці речі, що я можу робити це так само, як вона. I don’t know why I do it. Не знаю, зачем я это делаю. I just do it.” Я просто делаю это."

As he talked, I realized there was something in this room that he wanted me to discover. Пока он говорил, я понял, что в этой комнате есть что-то, что он хотел, чтобы я обнаружил. Поки він говорив, я зрозумів, що в цій кімнаті є щось, що він хоче, щоб я відкрив. I looked around. When my eyes reached a corner of the room near the fireplace, he broke into a happy laugh and rubbed his hands together. Когда мои глаза достигли угла комнаты у камина, он радостно засмеялся и потер руки.

“That’s it!” he cried out. "Это оно!" - воскликнул он. “You have found it! «Вы нашли это! I knew you would. Я знал ты бы. It is her picture. I went to a little black shelf that held a small picture of the most beautiful woman I had ever seen. Я подошел к маленькой черной полке, на которой стояла маленькая фотография самой красивой женщины, которую я когда-либо видел. Я підійшов до маленької чорної полички, на якій була маленька фотографія найкрасивішої жінки, яку я коли-небудь бачив. There was a sweetness and softness in the woman’s expression that I had never seen before. В выражении лица женщины была нежность и мягкость, которых я никогда раньше не видел.

The man took the picture from my hands and stared at it. Мужчина взял фотографию из моих рук и уставился на нее. Чоловік взяв фотографію з моїх рук і втупився в неї. “She was nineteen on her last birthday. «В останній день народження їй було дев’ятнадцять. That was the day we were married. Це був день, коли ми одружилися. When you see her…oh, just wait until you meet her!” Когда ты ее увидишь ... о, просто подожди, пока ты ее не встретишь! " Коли ви побачите її… о, просто зачекайте, поки ви її зустрінете!»

“Where is she now?” I asked.

“Oh, she is away,” the man sighed, putting the picture back on the little black shelf. «О, ее нет», - вздохнул мужчина, кладя фотографию обратно на маленькую черную полку. «Ой, її немає», — зітхнув чоловік, повертаючи фотографію на маленьку чорну полицю. “She went to visit her parents. «Она поехала навестить родителей. «Вона поїхала до батьків. They live forty or fifty miles from here. She has been gone two weeks today.” Сегодня ее не было две недели.

“When will she be back?” I asked. "Когда она вернется?" Я спросил. “Well, this is Wednesday,” he said slowly. «Ну, сегодня среда», - медленно сказал он. “She will be back on Saturday, in the evening.”

I felt a sharp sense of regret. Я почувствовал резкое сожаление. “I am sorry, because I will be gone by then,” I said. «Мне очень жаль, потому что к тому времени меня уже не будет», - сказал я.

“Gone? "Прошло? No! Why should you go? Зачем тебе идти? Don’t go. Не уходи. She will be so sorry. Ей будет очень жаль. You see, she likes to have people come and stay with us.” Понимаете, ей нравится, когда люди приходят и остаются с нами ».

“No, I really must leave,” I said firmly. «Нет, я действительно должен уйти», - твердо сказал я.

He picked up her picture and held it before my eyes. Он взял ее фотографию и поднес перед моими глазами. Він підняв її фотографію і поставив перед моїми очима. “Here,” he said. «Вот, - сказал он. “Now you tell her to her face that you could have stayed to meet her and you would not.” «Теперь ты говоришь ей в лицо, что мог бы остаться, чтобы встретиться с ней, и не стал бы». «Тепер ти скажи їй в очі, що ти міг би залишитися, щоб зустрітися з нею, і ти цього не зробив би».

Something made me change my mind as I looked at the picture for a second time. Что-то заставило меня передумать, когда я посмотрел на картинку во второй раз. Щось змусило мене змінити свою думку, коли я вдруге подивився на картину. I decided to stay.

The man told me his name was Henry.

That night, Henry and I talked about many different things, but mainly about her. Того вечора ми з Генрі розмовляли про багато різних речей, але головним чином про неї. The next day passed quietly. Следующий день прошел спокойно.

Thursday evening we had a visitor. В четверг вечером у нас был гость. He was a big, grey-haired miner named Tom. Это был крупный седой шахтер по имени Том. “I just came for a few minutes to ask when she is coming home,” he explained. «Я просто пришел на несколько минут, чтобы спросить, когда она вернется домой», - объяснил он. «Я просто прийшов на кілька хвилин, щоб запитати, коли вона прийде додому», — пояснив він. “Is there any news?” "Есть какие-либо Новости?" «Є якісь новини?»

“Oh yes,” the man replied. «О да, - ответил мужчина. “I got a letter. «Я получил письмо. «Я отримав листа. Would you like to hear it? Вы бы хотели это услышать? Ви б хотіли це почути? He took a yellowed letter out of his shirt pocket and read it to us. Он достал из кармана рубашки пожелтевшее письмо и прочитал его нам. Він дістав із кишені сорочки пожовклого листа й прочитав його нам. It was full of loving messages to him and to other people – their close friends and neighbors. Он был полон любовных посланий ему и другим людям - их близким друзьям и соседям. When the man finished reading it, he looked at his friend. Когда мужчина закончил читать, он посмотрел на своего друга. “Oh no, you are doing it again, Tom! «О нет, ты снова это делаешь, Том! «О ні, ти знову це робиш, Томе! You always cry when I read a letter from her. Ты всегда плачешь, когда я читаю от нее письмо. Ти завжди плачеш, коли я читаю її листа. I’m going to tell her this time!” На этот раз я расскажу ей! » Цього разу я їй скажу!»

“No, you must not do that, Henry,” the grey-haired miner said. «Нет, ты не должен этого делать, Генри, - сказал седой шахтер. — Ні, ти не повинен цього робити, Генрі, — сказав сивий шахтар. “I am getting old. "Я старею. «Я старію. And any little sorrow makes me cry. И любая маленькая печаль заставляет меня плакать. І будь-який маленький смуток змушує мене плакати. I really was hoping she would be here tonight.” Я действительно надеялся, что она будет здесь сегодня вечером. Я справді сподівався, що вона буде тут сьогодні ввечері».

The next day, Friday, another old miner came to visit. На следующий день, в пятницу, пришел в гости еще один старый шахтер. Наступного дня, в п'ятницю, в гості прийшов ще один старий шахтар. He asked to hear the letter. Он попросил выслушать письмо. Він попросив почути листа. The message in it made him cry, too. Сообщение в нем тоже заставило его плакать. Повідомлення в ньому також змусило його плакати. “We all miss her so much,” he said. «Мы все так по ней скучаем», - сказал он. «Ми всі дуже сумуємо за нею», — сказав він.

Saturday finally came. Наконец наступила суббота. Нарешті настала субота. I found I was looking at my watch very often. Я обнаружил, что очень часто смотрю на свои часы. Я виявив, що дуже часто дивлюся на годинник. Henry noticed this. Генри заметил это. Генрі помітив це. “You don’t think something has happened to her, do you?” he asked me. «Ты же не думаешь, что с ней что-то случилось?» он спросил меня. «Ти не думаєш, що з нею щось трапилося?» запитав він мене.

I smiled and said that I was sure she was just fine. Я улыбнулся и сказал, что уверен, что с ней все в порядке. Я посміхнувся і сказав, що впевнений, що з нею все добре. But he did not seem satisfied. Но он не выглядел удовлетворенным. Але він не здавався задоволеним.

I was glad to see his two friends, Tom and Joe, coming down the road as the sun began to set. Я был рад видеть двух его друзей, Тома и Джо, идущих по дороге, когда солнце начало садиться. Я був радий побачити двох його друзів, Тома та Джо, які йшли дорогою, коли сонце почало сідати. The old miners were carrying guitars. Старые шахтеры несли гитары. They also brought flowers and a bottle of whiskey. Також принесли квіти та пляшку віскі. They put the flowers in vases and began to play some fast and lively songs on their guitars. Они поставили цветы в вазы и начали играть на своих гитарах какие-то быстрые и живые песни. Вони поставили квіти у вази і почали грати на гітарі якісь швидкі та жваві пісні.

Henry’s friends kept giving him glasses of whiskey, which they made him drink. Друзья Генри продолжали давать ему стаканы виски, которые они заставляли его пить. Друзі Генрі постійно давали йому склянки віскі, які змушували його пити. When I reached for one of the two glasses left on the table, Tom stopped my arm. Когда я потянулась за одним из двух стаканов, оставшихся на столе, Том остановил мою руку. Коли я потягнувся до однієї з двох склянок, що залишилися на столі, Том зупинив мою руку. “Drop that glass and take the other one!” he whispered. «Брось этот стакан и возьми другой!» он прошептал. «Кидай цей стакан і бери інший!» — прошепотів він. He gave the remaining glass of whiskey to Henry just as the clock began to strike midnight. Он отдал оставшийся стакан виски Генри, когда часы начали пробивать полночь. Він віддав решту склянки віскі Генрі саме тоді, коли годинник почав бити північ.

Henry emptied the glass. Генри осушил стакан. Генрі спорожнив склянку. His face grew whiter and whiter. Его лицо становилось все белее и белее. Обличчя його ставало дедалі білішим. “Boys,” he said, “I am feeling sick. «Мальчики, - сказал он, - меня тошнит. «Хлопці, — сказав він, — мені погано. I want to lie down.” Я хочу лечь ». Я хочу лягти».

Henry was asleep almost before the words were out of his mouth. Генри заснул почти до того, как слова сорвались с его губ. Генрі заснув майже до того, як слова зірвалися з його вуст.

In a moment, his two friends had picked him up and carried him into the bedroom. Через мгновение двое его друзей подняли его и отнесли в спальню. За мить двоє його друзів підхопили його й віднесли до спальні. They closed the door and came back. Они закрыли дверь и вернулись. Вони зачинили двері і повернулися. They seemed to be getting ready to leave. Казалось, они собирались уходить. Здавалося, вони готувалися йти. So I said, “Please don’t go gentlemen. Поэтому я сказал: «Пожалуйста, джентльмены, не уходите. Тож я сказав: «Будь ласка, не йдіть, панове. She will not know me. Она меня не узнает. Вона мене не впізнає. I am a stranger to her.” Я для нее чужой ». Я для неї чужий».

They looked at each other. Вони переглянулись. “His wife has been dead for nineteen years,” Tom said. «Его жена умерла девятнадцать лет назад», - сказал Том. — Його дружина померла дев’ятнадцять років тому, — сказав Том.

“Dead?” I whispered. «Мертвий?» — прошепотів я.

“Dead or worse,” he said. «Мертвые или хуже», - сказал он. «Мертвий чи гірший», — сказав він.

“She went to see her parents about six months after she got married. «Вона поїхала до батьків приблизно через шість місяців після того, як вийшла заміж. On her way back, on a Saturday evening in June, when she was almost here, the Indians captured her. На обратном пути в субботу вечером в июне, когда она была почти здесь, индейцы схватили ее. Повертаючись, суботнього червневого вечора, коли вона була майже тут, індіанці схопили її. No one ever saw her again. Больше ее никто не видел. Більше ніхто її не бачив. Henry lost his mind. Генри потерял рассудок. Генрі втратив розум. He thinks she is still alive. Він думає, що вона ще жива. When June comes, he thinks she has gone on her trip to see her parents. Когда приходит июнь, он думает, что она уехала в поездку к своим родителям. Коли приходить Джун, він думає, що вона поїхала до своїх батьків. Then he begins to wait for her to come back. Затем он начинает ждать, пока она вернется. Тоді він починає чекати, коли вона повернеться. He gets out that old letter. Он достает то старое письмо. Він дістає той старий лист. And we come around to visit so he can read it to us. И мы приходим в гости, чтобы он мог прочитать нам. І ми приходимо в гості, щоб він прочитав це нам.

“On the Saturday night she is supposed to come home, we come here to be with him. «В субботу вечером она должна прийти домой, мы приходим сюда, чтобы быть с ним. «У суботу ввечері вона повинна повернутися додому, ми приходимо сюди, щоб бути з ним. We put a sleeping drug in his drink so he will sleep through the night. Мы добавили ему снотворное, чтобы он проспал всю ночь. Ми додаємо йому в напій снодійне, щоб він спав всю ніч. Then he is all right for another year.” Тогда он будет в порядке еще на год ». Тоді він буде в порядку ще на рік».

Joe picked up his hat and his guitar. Джо взял шляпу и гитару. Джо взяв свій капелюх і гітару. “We have done this every June for nineteen years,” he said. «Мы делаем это каждый июнь в течение девятнадцати лет», - сказал он. «Ми робили це кожного червня протягом дев’ятнадцяти років», — сказав він. “The first year there were twenty-seven of us. «В первый год нас было двадцать семь человек. «Першого року нас було двадцять сім. Now just the two of us are left.” He opened the door of the pretty little house. Теперь осталось только двое из нас ». Он открыл дверь красивого домика. Тепер залишилися тільки ми двоє». Він відчинив двері гарного будиночка. And the two old men disappeared into the darkness of the Stanislau. І двоє старих зникли в темряві Станіслава.

(MUSIC)

ANNOUNCER:

You have just heard the story "The Californian’s Tale. Ви щойно почули оповідання «Каліфорнійська казка. "  It was written by Mark Twain and adapted for Special English by Donna de Sanctis. Це було написано Марком Твеном і адаптовано для спеціальної англійської мови Донною де Санктіс. Your storyteller was Shep O’Neal. For VOA Special English, this is Shirley Griffith. Для спеціальної англійської мови VOA це Ширлі Гріффіт.