×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 6 Частина (2)

6 Частина (2)

Гайт стиснув губи, а потім сказав:

— Щоб я вас знищив.

Відвертість цієї фрази вразила Пола. Але як іще міг відповісти

дзен-сунітський ментат? Навіть бувши гхолою, ментат не міг казати нічого, крім правди, тим паче ментат із внутрішнім спокоєм дзен-суніта. То був людський комп'ютер, розум і нервова система, пристосовані до виконання завдань, які колись давно давали ненависним машинам. А те, що він заодно ще й дзенсуніт, гарантувало подвійну чесність... якщо тільки тлейлаксу не вбудували в цю плоть чогось іще дивнішого.

Чому, наприклад, у нього механічні очі? Тлейлаксу вихвалялися механічними очима свого виробництва, запевняючи, що вони перевершують оригінал. Дивно лише, що самі вони їх не використовують.

Пол глянув на шпигунське вічко Алії. Він прагнув її присутності та порад, адже ці поради не були б затуманені почуттям відповідальності й обов'язку.

Він іще раз подивився на гхолу. Такий подарунок не жарт. Чесний у найнебезпечніших запитаннях.

«Я знаю, що це спрямована проти мене зброя, — подумав Пол, — але це нічого не змінює».

— Що я маю робити, аби захиститися від тебе? — спитав він. Це була пряма мова, без імператорського «ми»: просто запитання, яким він міг би заморочити давнього Дункана Айдаго.

— Відішліть мене геть, мілорде.

Пол заперечно похитав головою.

— Як ти мене знищиш?

Гайт глянув на вартових, які після відходу Стілґара пересунулися ближче до Пола. Обернувся, обвів залу поглядом, перевів свої металеві очі на Пола, кивнув.

— Це місце, де людина віддаляється від інших людей. І воно свідчить про таку потугу, яку можна споглядати, лише пам'ятаючи про скінченність усіх речей. Чи мій пан здобув це становище завдяки своїм талантам провидця?

Пол забарабанив пальцями по підлокітниках трону. Ментат шукав даних, але запитання його стривожило.

— Я здобув це становище завдяки сильним рішенням... які не завжди випливали з інших моїх... здібностей.

— Сильні рішення... — промовив Гайт. — Це гартує людське життя. Але, нагріваючи шляхетний метал і даючи йому повільно остигати, без занурення в холодну воду, його можуть зробити м'яким.

— Ти хочеш замилити мені очі дзен-сунітським лепетом? — спитав Пол.

— Дзен-суніти знають інші шляхи дослідження, ніж замилювання очей.

Пол провів язиком по губах, глибоко вдихнув і привів свої думки до притаманної ментатам рівноваги. Довкола нього кружляли заперечні відповіді. Ніхто не сподівався, що він бігцем мчатиме за гхолою, занедбавши інші обов'язки. Ні, це не так. Чому він ментат-дзен-суніт? Філософія... слова... споглядання... внутрішній пошук... Йому також бракувало вихідних даних.

— Потребуємо більше даних, — пробурмотів він.

— Потрібні ментатові факти не можна намести мітелочкою, як ото мимоволі збирають пилок на одязі, коли проходять через квітуче поле, — сказав Гайт. — Пилок слід уважно збирати й аналізувати під багаторазовим збільшенням.

—Мусиш навчити мене дзен-сунітської риторики, — промовив Пол.

Металеві очі Гайта на мить сяйнули в його бік, а тоді він промовив:

— Мілорде, так, можливо, і було задумано.

«Притупити мою волю словами й ідеями?» спитав себе Пол.

— Ідей найбільше слід боятися, коли вони стають діями, — сказав він уголос.

— Відішліть мене від себе, сір, — озвався Гайт голосом Дункана Айдаго, який непокоївся за свого «юного пана».

Пол відчув, що потрапив у пастку цього голосу. Не міг відіслати його від себе, навіть коли це був голос гхоли.

— Залишишся, — сказав він, — і ми обоє будемо обережними. Гайт уклонився, скоряючись.

Пол глянув на шпигунське вічко, благаючи очима, щоб Алія

взяла дарунок у свої руки та витягла з нього всі таємниці. Гхоли були примарами, якими лякали дітей. Ніколи не думав, що познайомиться з одним із них. Щоб його збагнути, мусив вивищитися над співчуттям... і не був певен, що зможе це зробити. Дункан... Дункан... Чи була хоча б часточка Айдаго в цій скроєній до ладу плоті? Та й не плоть це насправді... це саван у формі тіла. Айдаго вічно лежатиме мертвим на долівці Арракінської печери. З металевих очей дивився його привид. У цій воскреслій плоті поруч жили дві істоти, і одна з них була загрозливою, ховаючи свою силу та справжню суть за єдиною й неповторною зовнішністю.

Заплющивши очі, Пол дозволив давнім видінням просочитися крізь його свідомість. І нараз духи любові та ненависті почали фонтаном вистрілювали з глибин схвильованого моря — і жодна скеля не височіла над цим хаосом, і жодного тобі надійного місця, з якого можна б роззирнутися посеред буремних вод.

«Чому жодне видіння не показало мені цього нового Дункана Айдаго? питав він себе. Хто приховує Час від ясновидця? Очевидно, інші ясновидці».

Пол розплющив очі й запитав:

— Гайте, ти маєш здібності провидця?

— Ні, мілорде.

У його голосі звучала щирість. Звичайно, гхола міг і не знати,

що володіє цими здібностями. Але це заважало б йому виконувати обов'язки ментата. Яким же був прихований задум?

Давні візії кружляли довкола Пола. Чи доведеться йому вибрати страшний шлях? Спотворений Час натякав на роль гхоли в цьому жахливому майбутньому. Невже це безвихідь, хай що б він зробив?

Розлучися... розлучися... розлучися...

Ця думка забриніла йому в голові.

Алія сиділа вгорі у своїй схованці, спершись підборіддям на ліву руку й дивлячись на гхолу. Магічна привабливість Гайта вразила і її. Тлейлаксанська реставрація дала йому юність і виразну невинність, що промовляли до неї. Вона зрозуміла безсловесне благання Пола. Коли оракул підводить, удаються до послуг справжніх шпигунів і фізичних сил. Однак вона задумувалася, звідки взялося в неї бажання прийняти цей виклик. Вона відчувала прагнення бути поруч із цим новим чоловіком, може, навіть торкнутися його.

«Він небезпечний для нас обох», — подумала Алія.


6 Частина (2) 6 Part (2) 6 Часть (2)

Гайт стиснув губи, а потім сказав: Gait pursed his lips, then said,

— Щоб я вас знищив. "That I destroy you."

Відвертість цієї фрази вразила Пола. Paul's frankness struck him. Але як іще міг відповісти But how else could he answer

дзен-сунітський ментат? Zen Sunni ment? Навіть бувши гхолою, ментат не міг казати нічого, крім правди, тим паче ментат із внутрішнім спокоєм дзен-суніта. Even being a ghola, the mentat could say nothing but the truth, especially the mentat with the inner serenity of Zen Sunni. То був людський комп'ютер, розум і нервова система, пристосовані до виконання завдань, які колись давно давали ненависним машинам. It was the human computer, the mind and the nervous system, adapted to the tasks that were once given to hated machines. А те, що він заодно ще й дзенсуніт, гарантувало подвійну чесність... якщо тільки тлейлаксу не вбудували в цю плоть чогось іще дивнішого. And the fact that he was also a zensunite guaranteed double honesty ... unless something even weirder was built into this flesh.

Чому, наприклад, у нього механічні очі? Why, for example, does he have mechanical eyes? Тлейлаксу вихвалялися механічними очима свого виробництва, запевняючи, що вони перевершують оригінал. Tlaylaks boasted of mechanical eyes of their production, claiming that they surpass the original. Дивно лише, що самі вони їх не використовують. Surprisingly, they do not use them themselves.

Пол глянув на шпигунське вічко Алії. Paul looked at Alia's spy eye. Він прагнув її присутності та порад, адже ці поради не були б затуманені почуттям відповідальності й обов'язку. He longed for her presence and advice, as this advice would not be overshadowed by a sense of responsibility and duty.

Він іще раз подивився на гхолу. He looked at Ghola again. Такий подарунок не жарт. This gift is not a joke. Чесний у найнебезпечніших запитаннях. Honest in the most dangerous matters.

«__Я знаю, що це спрямована проти мене зброя, —__ подумав Пол, — __але це нічого не змінює__». I know it's a weapon against me, Paul thought, but it doesn't change anything.

— Що я маю робити, аби захиститися від тебе? "What do I have to do to protect myself from you?" — спитав він. He asked. Це була пряма мова, без імператорського «ми»: просто запитання, яким він міг би заморочити давнього Дункана Айдаго. It was direct speech, without the imperial "we": just a question that could confuse the ancient Duncan of Idaho.

— Відішліть мене геть, мілорде. "Send me away, my lord."

Пол заперечно похитав головою. Paul shook his head in denial.

— Як ти мене знищиш? "How will you destroy me?"

Гайт глянув на вартових, які після відходу Стілґара пересунулися ближче до Пола. Gait looked at the guards, who had moved closer to Paul after Stilgar's departure. Обернувся, обвів залу поглядом, перевів свої металеві очі на Пола, кивнув. He turned, looked around the room, turned his metallic eyes on Paul, and nodded.

— Це місце, де людина віддаляється від інших людей. - This is a place where a person moves away from other people. І воно свідчить про таку потугу, яку можна споглядати, лише пам'ятаючи про скінченність усіх речей. And it testifies to such a power that can be contemplated only by remembering the finiteness of all things. Чи мій пан здобув це становище завдяки своїм талантам провидця? Did my master gain this position due to his seer talents?

Пол забарабанив пальцями по підлокітниках трону. Paul drummed his fingers on the armrests of the throne. Ментат шукав даних, але запитання його стривожило. Mentat was looking for data, but the question worried him.

— Я здобув це становище завдяки сильним рішенням... які не завжди випливали з інших моїх... здібностей. - I gained this position due to strong decisions ... which did not always follow from my other ... abilities.

— Сильні рішення... — промовив Гайт. "Strong decisions ..." Gight said. — Це гартує людське життя. - It hardens human life. Але, нагріваючи шляхетний метал і даючи йому повільно остигати, без занурення в холодну воду, його можуть зробити м'яким. But by heating the precious metal and allowing it to cool slowly, without immersion in cold water, it can be made soft.

— Ти хочеш замилити мені очі дзен-сунітським лепетом? "Do you want to dazzle my eyes with Zen Sunni babble?" — спитав Пол. Paul asked.

— Дзен-суніти знають інші шляхи дослідження, ніж замилювання очей. - Zen Sunnis know other ways to study than to admire the eyes.

Пол провів язиком по губах, глибоко вдихнув і привів свої думки до притаманної ментатам рівноваги. Paul ran his tongue over his lips, took a deep breath, and brought his thoughts to the balance inherent in the cops. Довкола нього кружляли заперечні відповіді. Negative answers circled around him. Ніхто не сподівався, що він бігцем мчатиме за гхолою, занедбавши інші обов'язки. No one hoped that he would run after the ghola as a fugitive, neglecting other responsibilities. Ні, це не так. No it is not. Чому він ментат-__дзен-суніт__? Why is he mentat-zen-sunit? Філософія... слова... споглядання... внутрішній пошук... Йому також бракувало вихідних даних. Philosophy ... words ... contemplation ... inner search ... He also lacked source data.

— Потребуємо більше даних, — пробурмотів він. "We need more data," he muttered.

— Потрібні ментатові факти не можна намести мітелочкою, як ото мимоволі збирають пилок на одязі, коли проходять через квітуче поле, — сказав Гайт. "The necessary cop facts can't be swept away with a broom, as they inadvertently collect pollen on clothes when they pass through a flowering field," Gight said. — Пилок слід уважно збирати й аналізувати під багаторазовим збільшенням. - Pollen should be carefully collected and analyzed under multiple magnification.

—Мусиш навчити мене дзен-сунітської риторики, — промовив Пол. "You have to teach me Zen Sunni rhetoric," Paul said.

Металеві очі Гайта на мить сяйнули в його бік, а тоді він промовив: Gait's metal eyes flashed in his direction for a moment, then he said,

— Мілорде, так, можливо, і було задумано. "My lord, yes, perhaps it was intended."

«__Притупити мою волю словами й ідеями?__» __—__ спитав себе Пол. "Dull my will with words and ideas?" Paul asked himself.

— Ідей найбільше слід боятися, коли вони стають діями, — сказав він уголос. "Ideas should be feared most when they become actions," he said aloud.

— Відішліть мене від себе, сір, — озвався Гайт голосом Дункана Айдаго, який непокоївся за свого «юного пана». "Send me away, sir," said Gight in the voice of Duncan Idago, worried for his "young master."

Пол відчув, що потрапив у пастку цього голосу. Paul felt trapped in that voice. Не міг відіслати його від себе, навіть коли це був голос гхоли. He could not send him away, even when it was the voice of a ghola.

— Залишишся, — сказав він, — і ми обоє будемо обережними. "Stay," he said, "and we'll both be careful." Гайт уклонився, скоряючись. Guyt bowed, obeying.

Пол глянув на шпигунське вічко, благаючи очима, щоб Алія Paul looked into the spy's eye, pleading with his eyes to Alia

взяла __дарунок__ у свої руки та витягла з нього всі таємниці. took the gift in her hands and pulled out all the secrets. Гхоли були примарами, якими лякали дітей. The Ghols were ghosts that frightened children. Ніколи не думав, що познайомиться з одним із них. I never thought I would meet one of them. Щоб його збагнути, мусив вивищитися над співчуттям... і не був певен, що зможе це зробити. To understand him, he had to rise above compassion ... and he wasn't sure he could do it. Дункан... Дункан... Чи була хоча б часточка Айдаго в цій скроєній до ладу плоті? Duncan ... Duncan ... Was there even a slice of Idago in this well-groomed flesh? Та й не плоть це насправді... це саван у формі тіла. And it's not really flesh ... it's a body-shaped shroud. Айдаго вічно лежатиме мертвим на долівці Арракінської печери. Idago will lie dead on the ground of the Arrakin Cave forever. З металевих очей дивився його привид. His ghost watched from his metal eyes. У цій воскреслій плоті поруч жили дві істоти, і одна з них була загрозливою, ховаючи свою силу та справжню суть за єдиною й неповторною зовнішністю. Two beings lived side by side in this resurrected flesh, and one of them was menacing, hiding its power and true essence behind a single and unique appearance.

Заплющивши очі, Пол дозволив давнім видінням просочитися крізь його свідомість. Closing his eyes, Paul allowed ancient visions to seep through his mind. І нараз духи любові та ненависті почали фонтаном вистрілювали з глибин схвильованого моря — і жодна скеля не височіла над цим хаосом, і жодного тобі надійного місця, з якого можна б роззирнутися посеред буремних вод. And now the spirits of love and hate began to shoot like a fountain from the depths of the turbulent sea - and no rock rose above this chaos, and no safe place for you to look out into the stormy waters.

«__Чому жодне видіння не показало мені цього нового Дункана Айдаго? “Why didn't any vision show me this new Duncan Idago? —__ питав він себе. He asked himself. — __Хто приховує Час від ясновидця? - Who hides Time from the clairvoyant? Очевидно, інші ясновидці__»__.__ Obviously, other clairvoyants. "

Пол розплющив очі й запитав: Paul opened his eyes and asked:

— Гайте, ти маєш здібності провидця? - Guy, do you have the abilities of a seer?

— Ні, мілорде. "No, my lord."

У його голосі звучала щирість. There was sincerity in his voice. Звичайно, гхола міг і не знати, Of course, the ghola might not know

що володіє цими здібностями. possessing these abilities. Але це заважало б йому виконувати обов'язки ментата. But that would prevent him from serving as a cop. Яким же був прихований задум? What was the hidden idea?

Давні візії кружляли довкола Пола. Ancient visions revolved around Paul. Чи доведеться йому вибрати страшний шлях? Will he have to choose a terrible path? Спотворений Час натякав на роль гхоли в цьому жахливому майбутньому. Distorted Time hinted at the role of ghola in this terrible future. Невже це безвихідь, хай що б він зробив? Is this a dead end, no matter what he does?

__Розлучися... розлучися... розлучися...__ Break up ... break up ... break up ...

Ця думка забриніла йому в голові. The thought flashed through his mind.

Алія сиділа вгорі у своїй схованці, спершись підборіддям на ліву руку й дивлячись на гхолу. Aliya sat upstairs in her hiding place, her chin resting on her left arm and staring at Ghola. Магічна привабливість Гайта вразила і її. Gaita's magical allure impressed her as well. Тлейлаксанська реставрація дала йому юність і виразну невинність, що промовляли до неї. The Tlaylaksan restoration gave him the youth and expressive innocence that spoke to her. Вона зрозуміла безсловесне благання Пола. She understood Paul's wordless plea. Коли оракул підводить, удаються до послуг справжніх шпигунів і фізичних сил. When the oracle fails, they resort to the services of real spies and physical forces. Однак вона задумувалася, звідки взялося в неї бажання прийняти цей виклик. However, she wondered where her desire to accept this challenge came from. Вона відчувала прагнення бути поруч із цим __новим__ чоловіком, може, навіть торкнутися його. She felt the urge to be with this new man, maybe even touch him.

«__Він небезпечний для нас обох__»__, —__ подумала Алія. "He's dangerous for both of us," Aliya thought.