image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 6 Частина (1)

6 Частина (1)

Знову починається драма.

Імператор Пол Муад'Діб під час його сходження на Левиний Престол

Крізь своє таємне «шпигунське» вічко Алія спостерігала за посольством Гільдії, що церемоніальною ходою рухалося великою прийомною залою.

Різке сріблясте світло полудня лилося крізь верхній ряд вікон на підлогу, покриту різнокольоровою плиткою: зеленою, синьою та кольору яєчної шкаралупи. Плитка мала імітувати зарослу рястом старицю річки. Де-не-де траплявся яскравий мазок екзотичного кольору, що нагадував птаха чи рослину.

Гільдієри йшли цими плитками, наче мисливці, котрі переслідують свою здобич у дивних джунглях. Утворивши рухому композицію із сірих шат, чорних шат, помаранчевих шат, усі вони оманливо випадковим чином вишикувалися довкола прозорого контейнера, де в оранжевому газі плавав Лоцман-Посол. Контейнер, підтримуваний супровідним полем, тягли двоє вдягнених у сіре працівників посольства. Загалом це нагадувало транспортування в док корабля прямокутної форми.

Просто під вічком Алії, на Левиному Троні, що здіймався посеред помосту-подіуму, сидів Пол. На Полові була нова офіційна корона з емблемами риби й кулака. Тіло його покривала злототкана мантія. Довкола Імператора мерехтів особистий щит. Обабіч подіуму та на його східцях вишикувалися дві групи охоронців. Праворуч від Пола, двома сходинками нижче, стояв Стілґар у білому строї, підперезаному жовтим поясом.

Сестринська емпатія підказала їй, що в душі Пола клекоче таке саме хвилювання, яке відчувала вона сама, хоча навряд чи хтось інший помітив би це. Його увага зосередилася на вдягненому в оранжеве одному з членів процесії, сліпий погляд металевих очей якого не відхилявся ні вліво, ні вправо. Ішов він біля переднього правого кута контейнера, наче представник військового ескорту. Пласке обличчя під в'юнким чорним волоссям, статура, якої не міг приховати оранжевий одяг, усе в ньому, кожен жест кричали про неймовірну схожість.

Це був Дункан Айдаго.

Він не міг бути Дунканом Айдаго, але був ним.

Спогади, поглинуті ще в материнській утробі в мить спричиненої прянощами зміни, дозволили Алії за допомогою рихані-дешифрування, яке пробиває всі камуфляжі, розпізнати цю людину. Вона знала, що Пол пізнає його через незліченні особисті переживання, через вдячність за проведену разом із ним юність.

Це був Дункан.

Алія здригнулася. Існувало лише одне пояснення: це був тлейлаксанський гхола, реконструйований із мертвої плоті оригіналу. Оригінал загинув, рятуючи Пола. Це лише витвір аксолотлевих резервуарів.

Гхола крокував, високо, по-півнячому підіймаючи ноги, з настороженістю майстра-мечника. Коли контейнер із Послом завмер за десять кроків від помосту, він різко зупинився.

За методикою Бене Ґессерит, якої вона не могла позбутися, Алія відчула неспокій Пола. Він більше не дивився на постать зі свого минулого. Проте, і не дивлячись, бачив його усім своїм єством. М'язи Пола були напружені так, наче він переборював опір. Кивнувши Послові Гільдії, він промовив:

— Мені сказали, що ваше ім'я — Едрік. Вітаємо вас у нашому дворі в надії, що ця зустріч принесе нам нове взаєморозуміння. Перш ніж глянути на Пола, Стерновий по-сибаритськи розлігся у своєму оранжевому газі й укинув до рота меланжеву капсулу. Крихітний транслятор, який крутився довкола контейнера з гільдієром, відтворив звуки кашлю, а відтак і тріскучий

байдужий голос:

— Схиляюся перед моїм Імператором. Я хотів би вручити

йому мої вірчі грамоти, а ще — скромний дарунок.

Службовець передав сувій Стілґару, той прочитав його, насупившись, тоді кивнув Полу. Обидва, Стілґар і Пол, поверну-

лися до гхоли, котрий терпляче стояв унизу під помостом.

—Мій Імператор воістину розпізнав дарунок, — промовив Едрік.

— Ми раді прийняти ваші вірчі грамоти, — сказав Пол. — Поясніть нам значення дарунка.

Едрік перевернувся в контейнері, зосередивши увагу на гхолі.

—Цього чоловіка звати Гайтом, — він побуквено вимовив ім'я. — Згідно з нашими дослідженнями, у нього дуже незвична історія. Був убитий тут, на Арракісі... жахлива рана голови, що потребувало багатьох місяців регенерації. Тіло продано Бене Тлейлакс як тіло майстрамечника, адепта Школи Ґіназ. Дійшло до нашого відома, що це мусить бути Дункан Айдаго, довірений оборонець вашої родини. Ми придбали його як подарунок, гідний Імператора. — Едрік глянув на Пола: — Хіба це не Айдаго, сір?

Самоконтроль і обережність стримали голос Пола:

— У нього є деякі ознаки Айдаго.

«Невже Пол бачить щось таке, чого не бачу я? дивувалася

Алія. Ні! Це Дункан!»

Чоловік на ім'я Гайт стояв спокійно, металеві очі дивилися

перед собою, тіло було розслаблене. Жодним знаком не показував свого розуміння, що це він є предметом обговорення.

— Згідно з нашими найточнішими відомостями, це Айдаго, — сказав Едрік.

— Тепер він зветься Гайтом, — промовив Пол. — Цікаве ім'я1.

— Сір, невідомо, як або чому тлейлаксу дають імена, — відповів Едрік. — Але імена можна змінювати. Тлейлаксанське ім'я неважливе.

«Це тлейлаксанська річ, — думав Пол. У цьому й проблема».

Бене Тлейлакс не надто переймалися природою речей. Добро й зло мали в їхній філософії дивні значення. То що ж вони вбудували в плоть Айдаго — із заміром чи задля примхи?

Пол глянув на Стілґара, зауваживши забобонний острах фримена. Схоже, що фрименській гвардії передалося відлуння цього

1 Арабською мовою схоже слово вимовляється як «хая, хаят» і означає «життя». Крім того, ім'я «Гайт» можна розглядати як часткову й приблизну анаграму імені «Дункан Айдаго», а підкреслена небезпека, прихована в ньому, фонетичною схожістю з англійським hate — ненависть.

73

74

почуття. Напевне, Стілґар зараз розмірковує про непотребні звичаї гільдієрів, тлейлаксу й гхол.

Повернувшись до гхоли, Пол спитав:

— Гайт — це єдине твоє ім'я?

На темному обличчі гхоли з'явилася спокійна усмішка. Металеві очі піднялися, сфокусувалися на Полові, але їхній погляд зоставався механічним:

— Так мене називають, мілорде: Гайт.

Алія затремтіла у своєму темному шпигунському закутку. Це був голос Айдаго, тембр звуку цілком відповідав тому, що був записаний у кожній клітинці її тіла.

— Чи буде приємно мілордові, — додав гхола, — якщо я скажу, що його голос приносить мені задоволення? Бене Тлейлакс кажуть, що це свідчення того, що я вже чув цей голос... раніше.

— Але ти не знаєш цього напевне, — промовив Пол.

— Я нічого не знаю напевне про моє минуле, мілорде. Мені було пояснено, що я не можу нічого згадати про моє колишнє життя. Усе, що в мене зосталося від минулого, — це схеми, вбудовані в гени. Існують, однак, ніші, до яких можуть припасуватися колись знайомі речі. Голоси, місця, їжа, обличчя, звуки, дії — меч у моїй руці, панель керування 'топтером.

Відмітивши, як пильно гільдієр дивиться на цей обмін фразами, Пол спитав:

— Ти розумієш, що тебе подарували?

— Це було мені пояснено, мілорде.

Пол відкинувся назад, спершись руками об підлокітники

трону.

«Хіба я щось заборгував тілу Дункана? питав він себе. Цей

чоловік помер, рятуючи моє життя. Але ж це не Айдаго, це гхола». А все-таки були це тіло й розум, що навчили Пола літати на 'топтері так, наче на власних крилах. Пол знав, що він не міг би орудувати мечем без суворого вишколу, який дав йому Айдаго. Гхола. Тіло, багато вражень від якого можуть виявитися фальшивими, стосовно якого легко помилитися. Старі асоціації зберігатимуться. Дункан Айдаго. Це не стільки маска, яку носив гхола, скільки вільний одяг, що мав би приховувати особистість. На вигляд ця особистість відрізнялася від того, що тлейлаксу

в ній приховали.

— Як ти можеш служити нам? — спитав Пол.

— Згідно з побажаннями мілорда та моїми можливостями. Алія, заглядаючи зі свого потаємного сховку, була зворушена

аурою сором'язливості, що витала довкола гхоли. Вона не помітила жодного фальшу. Цей новий Дункан Айдаго аж світився абсолютною невинністю. Оригінал був дитям цього світу, небезгрішним паливодою. Але це тіло було очищеним від усього такого. Вийшла чиста дошка, на якій тлейлаксу написали... що саме?

Вона відчувала приховані загрози в цьому подарунку. Це була тлейлаксанська річ. Тлейлаксу завжди проявляли небезпечну відсутність моральних застережень. Їхніми діями могла керувати необмежена цікавість. Вони хвалилися, що з відповідної людської сировини могли зробити що завгодно — як демонів, так і святих. Продавали ментатів-убивць. Створили вбивцю-лікаря, подолавши при цьому кондиціонування Сукської школи, яке позбавляє людину здатності відбирати чуже життя. До числа їхніх витворів входили щонайдогідливіші слуги, піддатливі сексуальні іграшки для будь-яких забаганок, солдати, генерали, філософи, а за потреби — навіть моралісти.

Пол ворухнувся й глянув на Едріка:

— Чого навчений цей дарунок? спитав він.

— Якщо мілорд буде ласкавий, — відповів Едрік, — тлейлаксу

для власної розваги витренували цього гхолу як ментата й дзенсунітського філософа. Так вони хотіли підсилити його таланти мечника.

— Вони досягли успіху?

— Не знаю, мілорде.

Пол зважував відповідь. Правдочуття казало йому: Едрік щиро вірить, що гхола — Айдаго. Але було ще щось. Води Часу, крізь які рухався цей Стерновий-провидець, натякали на загрози, не розкриваючи їх. Гайт. Тлейлаксанське ім'я натякало на небезпеку. Пол відчув спокусу відмовитися від подарунка. Але навіть будучи під впливом спокуси, він знав, що вибере інший шлях. Дім Атрідів має зобов'язання перед цим тілом — факт, добре відомий ворогові.

— Дзен-сунітський філософ, — задумався Пол, іще раз поглянувши на гхолу. — Ти дослідив свою роль і мотиви?

— Я зі смиренністю сприймаю свою службу, сір. Я очищений розум, звільнений від імперативів мого людського минулого.

— Ти волів би, щоб ми називали тебе Гайтом чи Дунканом Айдаго?

— Мілорд може називати мене, як забажає, бо я не є іменем. — Але тобі подобається ім'я «Дункан Айдаго»?

— Гадаю, що таким було моє ім'я, сір. Воно личить мені. Але...

це викликає дивні відчуття. На мою думку, кожне ім'я несе в собі стільки ж неприємного, скільки й приємного.

— А що приносить тобі найбільше задоволення? — спитав Пол. Гхола несподівано засміявся, відповідаючи:

— Знаходити в інших знаки, які розкривають моє колишнє «я». — І ти бачиш тут такі знаки?

— О, так, мілорде. Ваш помічник Стілґар вагається між підозрою та захопленням. Він був другом мене колишнього, але це тіло гхоли відштовхує його. Ви, мілорде, захоплювалися тим, ким я був колись... і ви йому довіряли.

— Очищений розум, — промовив Пол. — Як може очищений розум віддати себе нам у неволю?

— Неволю, мілорде? Очищений розум вирішує, перебуваючи в оточенні невідомих величин і без знання причин і наслідків. Хіба це неволя?

Пол насупився. Це було дзен-сунітське висловлювання: загадкове, влучне, повністю занурене у віру, яка заперечувала об'єктивність будь-якої розумової діяльності. Без знання причин і наслідків? Такі думки шокували. Невідомих величин? Кожне рішення, навіть і ясновидче, містить невідомі величини.

— І все ж таки чи ти вважав би за краще, якби ми називали тебе Дунканом Айдаго? — спитав Пол.

— Ми живемо завдяки відмінностям, мілорде. Виберіть ім'я для мене.

— Нехай тоді твоїм ім'ям зостається тлейлаксанське. Гайт — це ім'я, що схиляє до обережності.

Гайт схилився й відійшов на крок назад.

Алія здивувалась: «Як він довідався, що розмову закінчено? Я знала це, бо знаю мого брата. Але ж там не було жодного знаку, який міг би прочитати чужий. Невже це знав Дункан Айдаго в ньому?»

Пол повернувся до Посла й сказав:

— Для вашого посольства було відведено приміщення. Нашим бажанням є якомога швидше приватно проконсультуватися з вами. Ми пошлемо за вами. Дозвольте вас поінформувати, перш ніж почуєте це з невідповідного джерела, що Превелебну Матір Сестринства, Ґая Єлену Могіям, було усунуто з гайлайнера, яким ви прилетіли. Це було зроблено за нашим наказом. Її присутність на вашому кораблі буде однією з тем наших переговорів.

Помахом лівої руки Пол відіслав посланця.

— Гайте, — сказав Пол, — залишися тут.

Обслуга Посла віддалилася, тягнучи на буксирі контейнер.

Едрік перетворився на оранжевий силует в оранжевому газі — очі, рот, плавний помах кінцівками.

Пол дивився їм услід, аж поки масивні двері не зачинилися за останнім гільдієром.

«Ось я й зробив це, — думав Пол. Я прийняв гхолу». Без сумніву, тлейлаксанське творіння було наживкою. Дуже ймовірно, що таку ж роль відіграла ця стара відьма, Превелебна Матір. Але це був час Таро, що його він передбачив в одному зі своїх найперших видінь. Кляте Таро! Воно каламутило води Часу, аж доки ясновидець насилу міг розгледіти майбутнє на годину вперед. «Чимало риб заковтнуло наживку й урятувалося», — нагадав він собі. А Таро працювало і на нього, так само як і проти нього. Того, чого не бачив він, інші теж можуть не побачити.

Гхола стояв, повернувши голову вбік, і чекав.

Стілґар, ідучи сходами, затулив собою гхолу від погляду Пола й промовив чакобса — мисливською мовою їхнього січового минулого:

— Це створіння в контейнері довело мене до дрожі, володарю, але цей дарунок! Відішли його геть!

Тією ж мовою Пол відповів:

— Я не можу.

— Айдаго помер, — наполягав Стілґар. — Це не Айдаго. Дозволь мені взяти його воду для племені.

— Гхола — це моя проблема, Стіле. Твоя проблема — наш

в'язень. Я хочу, щоб Превелебну Матір якомога пильніше охороняли люди, яких я натренував протистояти підступам Голосу.

— Мені це не подобається, володарю.

— Я стерегтимуся, Стіле. Дивися, щоб і ти теж був обережним.

— Гаразд, володарю, — Стілґар зійшов зі сходів на підлогу зали, пройшов поруч із Гайтом, понюхав його й вийшов.

«Зло розпізнається за запахом», — подумав Пол. Стілґар здійняв зелено-білий стяг Атрідів над дюжиною світів, але зостався забобонним фрименом, непідвладним жодним філософським тонкощам.

Пол вивчав дарунок.

— Дункане, Дункане... — прошепотів він, — що вони з тобою зробили?

— Дали мені життя, мілорде, — відповів Гайт.

— Але навіщо вони навчили тебе й передали нам? — спитав Пол.



Хочете вивчати якусь мову?


Вчіться нацьому тексті ітисячі вподобають це на LingQ.

  • Величезна бібіліотека аудіо уроків, всі супроводжені текстом.
  • Революціні інструменти навчання
  • Глобальна, інтерактивна навчальна спільнота

Вивчення мови онлайн @ LingQ

6 Частина (1)

Знову починається драма. The drama begins again.

Імператор Пол Муад'Діб під час його сходження на Левиний Престол Emperor Paul Muad'Dib during his ascension to the Lion's Throne

Крізь своє таємне «шпигунське» вічко Алія спостерігала за посольством Гільдії, що церемоніальною ходою рухалося великою прийомною залою. Through her secret "spy" cell, Aliya watched the Guild's embassy move in a ceremonial procession through the large reception hall.

Різке сріблясте світло полудня лилося крізь верхній ряд вікон на підлогу, покриту різнокольоровою плиткою: зеленою, синьою та кольору яєчної шкаралупи. The sharp silver light of noon poured through the top row of windows onto the floor, which was covered with multicolored tiles: green, blue, and eggshell-colored. Плитка мала імітувати зарослу рястом старицю річки. The tile was to imitate the overgrown old woman of the river. Де-не-де траплявся яскравий мазок екзотичного кольору, що нагадував птаха чи рослину. In some places there was a bright smear of exotic color, resembling a bird or a plant.

Гільдієри йшли цими плитками, наче мисливці, котрі переслідують свою здобич у дивних джунглях. The guilders walked on these tiles, like hunters chasing their prey in a strange jungle. Утворивши рухому композицію із сірих шат, чорних шат, помаранчевих шат, усі вони оманливо випадковим чином вишикувалися довкола прозорого контейнера, де в оранжевому газі плавав Лоцман-Посол. Forming a moving composition of gray robes, black robes, orange robes, they all deceptively randomly lined up around a transparent container where the Pilot-Ambassador was sailing in orange gas. Контейнер, підтримуваний супровідним полем, тягли двоє вдягнених у сіре працівників посольства. The container, supported by an accompanying field, was towed by two embassy employees dressed in gray. Загалом це нагадувало транспортування в док корабля прямокутної форми. In general, it resembled the transportation to the dock of a rectangular ship.

Просто під вічком Алії, на Левиному Троні, що здіймався посеред помосту-подіуму, сидів Пол. Just sitting under Alia's eye, on the Lion's Throne, which rose in the middle of the podium, was Paul. На Полові була нова офіційна корона з емблемами риби й кулака. There was a new official crown with the emblems of a fish and a fist on Polov. Тіло його покривала злототкана мантія. His body was covered with a gold-woven mantle. Довкола Імператора мерехтів особистий щит. A personal shield flickered around the Emperor. Обабіч подіуму та на його східцях вишикувалися дві групи охоронців. Two groups of security guards lined up on both sides of the podium and on its steps. Праворуч від Пола, двома сходинками нижче, стояв Стілґар у білому строї, підперезаному жовтим поясом. To Paul's right, two steps below, stood Stilgar in a white robe with a yellow belt.

Сестринська емпатія підказала їй, що в душі Пола клекоче таке саме хвилювання, яке відчувала вона сама, хоча навряд чи хтось інший помітив би це. Nursing empathy told her that Paul's soul was bubbling with the same excitement she had felt, though hardly anyone else would have noticed. Його увага зосередилася на вдягненому в оранжеве одному з членів процесії, сліпий погляд металевих очей якого не відхилявся ні вліво, ні вправо. His attention was focused on one of the members of the procession dressed in orange, whose blind gaze of metal eyes did not deviate to the left or right. Ішов він біля переднього правого кута контейнера, наче представник військового ескорту. He walked near the front right corner of the container, like a representative of a military escort. Пласке обличчя під в'юнким чорним волоссям, статура, якої не міг приховати оранжевий одяг, усе в ньому, кожен жест кричали про неймовірну схожість. A flat face under curly black hair, a physique that orange clothes couldn't hide, everything in it, every gesture screaming about incredible resemblance.

Це був Дункан Айдаго. It was Duncan Idago.

Він не міг бути Дунканом Айдаго, але був ним. He could not be Duncan Idago, but he was.

Спогади, поглинуті ще в материнській утробі в мить спричиненої прянощами зміни, дозволили Алії за допомогою __рихані-__дешифрування, яке пробиває всі камуфляжі, розпізнати цю людину. The memories, absorbed in the mother's womb at the moment of the change caused by the spices, allowed Aliya to recognize this person with the help of rihani-decipherment, which pierces all the camouflage. Вона знала, що Пол пізнає його через незліченні особисті переживання, через вдячність за проведену разом із ним юність. She knew that Paul knew him through countless personal experiences, through gratitude for the youth he had spent with him.

Це був Дункан. It was Duncan.

Алія здригнулася. Alia shuddered. Існувало лише одне пояснення: це був тлейлаксанський гхола, реконструйований із мертвої плоті оригіналу. There was only one explanation: it was the Tlaylaksan ghola, reconstructed from the dead flesh of the original. Оригінал загинув, рятуючи Пола. The original died rescuing Paul. Це лише витвір аксолотлевих резервуарів. This is just a work of axolotl tanks.

Гхола крокував, високо, по-півнячому підіймаючи ноги, з настороженістю майстра-мечника. Ghola walked, raising his legs high, like a swordsman, with the alertness of a swordsman. Коли контейнер із Послом завмер за десять кроків від помосту, він різко зупинився. When the container with the Ambassador froze ten steps from the platform, he stopped abruptly.

За методикою Бене Ґессерит, якої вона не могла позбутися, Алія відчула неспокій Пола. According to Bene Gesserit's method, which she could not get rid of, Alia felt Paul's anxiety. Він більше не дивився на постать зі свого минулого. He no longer looked at a figure from his past. Проте, і не дивлячись, бачив його усім своїм єством. However, despite it, he saw it with all his being. М'язи Пола були напружені так, наче він переборював опір. Paul's muscles tensed as if he were overcoming resistance. Кивнувши Послові Гільдії, він промовив: Nodding to the Guild Ambassador, he said:

— Мені сказали, що ваше ім'я — Едрік. "I was told your name was Edric." Вітаємо вас у нашому дворі в надії, що ця зустріч принесе нам нове взаєморозуміння. We welcome you to our yard in the hope that this meeting will bring us a new understanding. Перш ніж глянути на Пола, Стерновий по-сибаритськи розлігся у своєму оранжевому газі й укинув до рота меланжеву капсулу. Before looking at Paul, Sternovy stretched out in his orange gas and threw a melange capsule into his mouth. Крихітний транслятор, який крутився довкола контейнера з гільдієром, відтворив звуки кашлю, а відтак і тріскучий A tiny translator that revolved around a container with a guilder reproduced the sounds of coughing, and therefore crackling

байдужий голос: indifferent voice:

— Схиляюся перед моїм Імператором. "I bow before my Emperor." Я хотів би вручити I would like to hand over

йому мої вірчі грамоти, а ще — скромний дарунок. to him my credentials, and also - a modest gift.

Службовець передав сувій Стілґару, той прочитав його, насупившись, тоді кивнув Полу. The clerk handed the scroll to Stilgar, who read it, frowning, then nodded to Paul. Обидва, Стілґар і Пол, поверну- Both Stilgar and Paul return

лися до гхоли, котрий терпляче стояв унизу під помостом. to the ghola, who was patiently standing below the platform.

—Мій Імператор воістину розпізнав дарунок, — промовив Едрік. "My Emperor did recognize the gift," Edric said.

— Ми раді прийняти ваші вірчі грамоти, — сказав Пол. "We're glad to accept your credentials," Paul said. — Поясніть нам значення дарунка. - Explain to us the meaning of the gift.

Едрік перевернувся в контейнері, зосередивши увагу на гхолі. Edric rolled over in the container, focusing on the ghole.

—Цього чоловіка звати Гайтом, — він побуквено вимовив ім'я. "Call this man Gait," he said his name. — Згідно з нашими дослідженнями, у нього дуже незвична історія. - According to our research, he has a very unusual history. Був убитий тут, на Арракісі... жахлива рана голови, що потребувало багатьох місяців регенерації. He was killed here in Arrakis ... a horrible head wound that took many months to regenerate. Тіло продано Бене Тлейлакс як тіло майстрамечника, адепта Школи Ґіназ. The body was sold to Bene Tlaylax as the body of a master dreamer, an adherent of the Ginaz School. Дійшло до нашого відома, що це мусить бути Дункан Айдаго, довірений оборонець вашої родини. It has come to our notice that this must be Duncan Idago, a trusted defender of your family. Ми придбали його як подарунок, гідний Імператора. We bought it as a gift worthy of the Emperor. — Едрік глянув на Пола: — Хіба це не Айдаго, сір? Edrick looked at Paul. "Isn't that Idago, sir?"

Самоконтроль і обережність стримали голос Пола: Self-control and caution restrained Paul's voice:

— У нього є деякі ознаки Айдаго. - He has some signs of Idago.

«__Невже Пол бачить щось таке, чого не бачу я? "Does Paul see something I don't?" —__ дивувалася She wondered

Алія. — __Ні! - No! Це Дункан!__» This is Duncan! ”

Чоловік на ім'я Гайт стояв спокійно, металеві очі дивилися A man named Gait stood still, his metal eyes staring

перед собою, тіло було розслаблене. in front of him, the body was relaxed. Жодним знаком не показував свого розуміння, що це він є предметом обговорення. He did not show any sign of his understanding that this was the subject of discussion.

— Згідно з нашими найточнішими відомостями, це Айдаго, — сказав Едрік. "According to our best information, it's Idago," Edrick said.

— Тепер він зветься Гайтом, — промовив Пол. "Now his name is Gait," Paul said. — Цікаве ім'я1. - Interesting name1.

— Сір, невідомо, як або чому тлейлаксу дають імена, — відповів Едрік. "Sir, I don't know how or why tleylax is named," Edric said. — Але імена можна змінювати. - But names can be changed. Тлейлаксанське ім'я неважливе. The name Tleylaksan is unimportant.

«__Це тлейлаксанська річ, —__ думав Пол. This is a Tlaylaxan thing, Paul thought. — __У цьому й проблема__»__.__ "That's the problem."

Бене Тлейлакс не надто переймалися природою речей. Bene Tleylax did not care too much about the nature of things. Добро й зло мали в їхній філософії дивні значення. Good and evil had strange meanings in their philosophy. То що ж вони вбудували в плоть Айдаго — із заміром чи задля примхи? So what did they build into Idago's flesh - with intent or on a whim?

Пол глянув на Стілґара, зауваживши забобонний острах фримена. Paul looked at Stilgar, noticing Freeman's superstitious fear. Схоже, що фрименській гвардії передалося відлуння цього Echoes of this seem to have been transmitted to the Freemason Guards

1 Арабською мовою схоже слово вимовляється як «хая, хаят» і означає «життя». 1 In Arabic, a similar word is pronounced as "haya, hayat" and means "life". Крім того, ім'я «Гайт» можна розглядати як часткову й приблизну анаграму імені «Дункан Айдаго», а підкреслена небезпека, прихована в ньому, фонетичною схожістю з англійським __hate__ — ненависть. In addition, the name "Gait" can be considered as a partial and approximate anagram of the name "Duncan Idago", and the underlined danger hidden in it, phonetic similarity to the English hate - hatred.

73 73

74 74

почуття. sense. Напевне, Стілґар зараз розмірковує про непотребні звичаї гільдієрів, тлейлаксу й гхол. Probably, Stilgar is now thinking about the unnecessary customs of guilders, tlaylaks and ghol.

Повернувшись до гхоли, Пол спитав: Turning to Ghola, Paul asked,

— Гайт — це єдине твоє ім'я? "Is Gait your only name?"

На темному обличчі гхоли з'явилася спокійна усмішка. A calm smile appeared on Ghola's dark face. Металеві очі піднялися, сфокусувалися на Полові, але їхній погляд зоставався механічним: Metallic eyes rose, focused on Paul, but their gaze remained mechanical.

— Так мене називають, мілорде: Гайт. "That's my name, my lord: Gait."

Алія затремтіла у своєму темному шпигунському закутку. Alia trembled in her dark spy nook. Це був голос Айдаго, тембр звуку цілком відповідав тому, що був записаний у кожній клітинці її тіла. It was Idago's voice, the timbre of the sound perfectly matched to what was recorded in every cell of her body.

— Чи буде приємно мілордові, — додав гхола, — якщо я скажу, що його голос приносить мені задоволення? "Would it be nice, my lord," added the ghola, "if I said that his voice pleased me?" Бене Тлейлакс кажуть, що це свідчення того, що я вже чув цей голос... раніше. Bene Tlaylax is said to be evidence that I have heard this voice ... before.

— Але ти не знаєш цього напевне, — промовив Пол. "But you probably don't know that," Paul said.

— Я нічого не знаю напевне про моє минуле, мілорде. "I don't know anything for sure about my past, my lord." Мені було пояснено, що я не можу нічого згадати про моє колишнє життя. It was explained to me that I could not remember anything about my former life. Усе, що в мене зосталося від минулого, — це схеми, вбудовані в гени. All I have left from the past are schemes embedded in genes. Існують, однак, ніші, до яких можуть припасуватися колись знайомі речі. There are, however, niches to which once familiar things can fit. Голоси, місця, їжа, обличчя, звуки, дії — меч у моїй руці, панель керування 'топтером. Voices, places, food, faces, sounds, actions - the sword in my hand, the control panel 'topter.

Відмітивши, як пильно гільдієр дивиться на цей обмін фразами, Пол спитав: Noting how closely the guilder looked at this exchange of phrases, Paul asked:

— Ти розумієш, що тебе подарували? - Do you understand that you were presented?

— Це було мені пояснено, мілорде. "It was explained to me, my lord."

Пол відкинувся назад, спершись руками об підлокітники Paul leaned back, resting his hands on his armrests

трону. throne.

«__Хіба я щось заборгував тілу Дункана? "Did I owe Duncan's body anything?" —__ питав він себе. He asked himself. — __Цей__ - This one

__чоловік помер, рятуючи моє життя. my husband died saving my life. Але ж це не Айдаго, це гхола__»__.__ А все-таки були це тіло й розум, що навчили Пола літати на 'топтері так, наче на власних крилах. But it's not Idaho, it's ghola. " And yet it was this body and mind that taught Paul to fly on a topper as if on his own wings. Пол знав, що він не міг би орудувати мечем без суворого вишколу, який дав йому Айдаго. Paul knew that he could not wield a sword without the rigorous training that Idago had given him. Гхола. Ghola. Тіло, багато вражень від якого можуть виявитися фальшивими, стосовно якого легко помилитися. A body with many impressions that can be false and easy to mistake. Старі асоціації зберігатимуться. The old associations will be preserved. __Дункан Айдаго.__ Це не стільки маска, яку носив гхола, скільки вільний одяг, що мав би приховувати особистість. Duncan Idago. It is not so much the mask worn by the ghola as the loose clothing that is supposed to conceal the identity. На вигляд ця особистість відрізнялася від того, що тлейлаксу In appearance, this personality was different from that of tlaylaksa

в ній приховали. they hid in it.

— Як ти можеш служити нам? "How can you serve us?" — спитав Пол. Paul asked.

— Згідно з побажаннями мілорда та моїми можливостями. "According to my lord's wishes and my abilities." Алія, заглядаючи зі свого потаємного сховку, була зворушена Alia, looking out of her secret hiding place, was moved

аурою сором'язливості, що витала довкола гхоли. an aura of shyness that hovered around the ghola. Вона не помітила жодного фальшу. She did not notice any falsehoods. Цей новий Дункан Айдаго аж світився абсолютною невинністю. This new Duncan Idago shone with absolute innocence. Оригінал був дитям цього світу, небезгрішним паливодою. The original was a child of this world, a sinless fuel. Але це тіло було очищеним від усього такого. But this body was cleansed of all this. Вийшла чиста дошка, на якій тлейлаксу написали... що саме? A blank board came out, on which the tlaylax was written ... what exactly?

Вона відчувала приховані загрози в цьому подарунку. She felt the hidden threats in this gift. Це була тлейлаксанська річ. It was a Tlaylaxan thing. Тлейлаксу завжди проявляли небезпечну відсутність моральних застережень. Tleylaks have always shown a dangerous lack of moral reservations. Їхніми діями могла керувати необмежена цікавість. Their actions could be guided by unlimited curiosity. Вони хвалилися, що з відповідної людської сировини могли зробити __що завгодно —__ як демонів, так і святих. They boasted that they could make anything out of the relevant human raw materials, both demons and saints. Продавали ментатів-убивць. They sold murderous cops. Створили вбивцю-лікаря, подолавши при цьому кондиціонування Сукської школи, яке позбавляє людину здатності відбирати чуже життя. They created a killer-doctor, overcoming the air conditioning of the Suk school, which deprives a person of the ability to take someone else's life. До числа їхніх витворів входили щонайдогідливіші слуги, піддатливі сексуальні іграшки для будь-яких забаганок, солдати, генерали, філософи, а за потреби — навіть моралісти. Among their works were the most capricious servants, susceptible sex toys for all whims, soldiers, generals, philosophers, and if necessary - even moralists.

Пол ворухнувся й глянув на Едріка: Paul moved and looked at Edric.

— Чого навчений цей __дарунок? - What is this gift taught for? —__ спитав він. He asked.

— Якщо мілорд буде ласкавий, — відповів Едрік, — тлейлаксу "If my lord is kind," said Edric, "tlaylaksa."

для власної розваги витренували цього гхолу як ментата й дзенсунітського філософа. for their own amusement they trained this ghol as a cop and a Zenunite philosopher. Так вони хотіли підсилити його таланти мечника. So they wanted to strengthen his talents as a swordsman.

— Вони досягли успіху? - Have they succeeded?

— Не знаю, мілорде. "I don't know, my lord."

Пол зважував відповідь. Paul weighed the answer. Правдочуття казало йому: Едрік щиро вірить, що гхола — Айдаго. Truthfulness told him: Edric sincerely believes that ghola is Idago. Але було ще щось. Води Часу, крізь які рухався цей Стерновий-провидець, натякали на загрози, не розкриваючи їх. The waters of Time, through which this Stern-seer moved, hinted at threats without exposing them. Гайт. Guy. Тлейлаксанське ім'я натякало на небезпеку. Tleilaksan's name hinted at danger. Пол відчув спокусу відмовитися від подарунка. Paul was tempted to refuse the gift. Але навіть будучи під впливом спокуси, він знав, що вибере інший шлях. But even under the influence of temptation, he knew he would choose another path. Дім Атрідів має зобов'язання перед цим тілом — факт, добре відомий ворогові. The House of Atreides has an obligation to this body - a fact well known to the enemy.

— Дзен-сунітський філософ, — задумався Пол, іще раз поглянувши на гхолу. "A Zen Sunni philosopher," Paul thought, glancing at Ghola again. — Ти дослідив свою роль і мотиви? - Have you researched your role and motives?

— Я зі смиренністю сприймаю свою службу, сір. "I humbly accept my service, sir." Я очищений розум, звільнений від імперативів мого людського минулого. I am a purified mind, free from the imperatives of my human past.

— Ти волів би, щоб ми називали тебе Гайтом чи Дунканом Айдаго? "Would you like us to call you Gait or Duncan Idago?"

— Мілорд може називати мене, як забажає, бо я не є іменем. "My lord can call me whatever he wants, because I'm not a name." — Але тобі __подобається__ ім'я «Дункан Айдаго»? "But do you like the name Duncan Idago?"

— Гадаю, що таким було моє ім'я, сір. "I think that was my name, sir." Воно личить мені. It suits me. Але... But...

це викликає дивні відчуття. it causes strange sensations. На мою думку, кожне ім'я несе в собі стільки ж неприємного, скільки й приємного. In my opinion, each name carries as much unpleasant as pleasant.

— А що приносить тобі найбільше задоволення? - And what brings you the most pleasure? — спитав Пол. Paul asked. Гхола несподівано засміявся, відповідаючи: Ghola suddenly laughed, answering:

— Знаходити в інших знаки, які розкривають моє колишнє «я». - Find in others the signs that reveal my former self. — І ти бачиш тут такі знаки? "And do you see such signs here?"

— О, так, мілорде. "Oh, yes, my lord." Ваш помічник Стілґар вагається між підозрою та захопленням. Your assistant Stilgar oscillates between suspicion and admiration. Він був другом мене колишнього, але це тіло гхоли відштовхує його. He was a friend of mine, but this body of ghola pushes him away. Ви, мілорде, захоплювалися тим, ким я був колись... і ви йому довіряли. You, my lord, admired who I once was ... and you trusted him.

— Очищений розум, — промовив Пол. "Purified mind," Paul said. — Як може очищений розум віддати себе нам у неволю? - How can a purified mind surrender to us?

— Неволю, мілорде? "Captivity, my lord?" Очищений розум вирішує, перебуваючи в оточенні невідомих величин і без знання причин і наслідків. The purified mind decides, being surrounded by unknown quantities and without knowing the causes and consequences. Хіба це неволя? Is this slavery?

Пол насупився. Paul frowned. Це було дзен-сунітське висловлювання: загадкове, влучне, повністю занурене у віру, яка заперечувала об'єктивність будь-якої розумової діяльності. It was a Zen-Sunni statement: mysterious, apt, completely immersed in a faith that denied the objectivity of any mental activity. __Без знання причин і наслідків?__ Такі думки шокували. Without knowing the causes and consequences? Such thoughts were shocking. __Невідомих величин?__ Кожне рішення, навіть і ясновидче, містить невідомі величини. Unknown quantities? Every solution, even clairvoyant, contains unknown quantities.

— І все ж таки чи ти вважав би за краще, якби ми називали тебе Дунканом Айдаго? "And yet, would you prefer us to call you Duncan Idago?" — спитав Пол. Paul asked.

— Ми живемо завдяки відмінностям, мілорде. - We live by differences, my lord. Виберіть ім'я для мене. Choose a name for me.

— Нехай тоді твоїм ім'ям зостається тлейлаксанське. "Then let your name remain Tleylaksan." Гайт — це ім'я, що схиляє до обережності. Gait is a cautious name.

Гайт схилився й відійшов на крок назад. Gait leaned over and took a step back.

Алія здивувалась: «__Як він довідався, що розмову закінчено? Aliya was surprised: “How did he find out that the conversation was over? Я знала це, бо знаю мого брата. I knew it because I know my brother. Але ж там не було жодного знаку, який міг би прочитати чужий. But there was not a single sign that someone else could read. Невже це знав Дункан Айдаго в ньому?__» Did Duncan Idago know that in him? ”

Пол повернувся до Посла й сказав: Paul returned to the Ambassador and said:

— Для вашого посольства було відведено приміщення. - A room has been set aside for your embassy. Нашим бажанням є якомога швидше приватно проконсультуватися з вами. We want to consult with you privately as soon as possible. Ми пошлемо за вами. We will send for you. Дозвольте вас поінформувати, перш ніж почуєте це з невідповідного джерела, що Превелебну Матір Сестринства, Ґая Єлену Могіям, було усунуто з гайлайнера, яким ви прилетіли. Let me inform you, before you hear this from an inappropriate source, that the Reverend Mother of the Sisterhood, Gaia Elena Mogiam, has been removed from the highliner you flew to. Це було зроблено за нашим наказом. This was done on our orders. Її присутність на вашому кораблі буде однією з тем наших переговорів. Her presence on your ship will be one of the topics of our negotiations.

Помахом лівої руки Пол відіслав посланця. With a wave of his left hand, Paul sent a messenger.

— Гайте, — сказав Пол, — залишися тут. "Guy," Paul said, "stay here."

Обслуга Посла віддалилася, тягнучи на буксирі контейнер. The Ambassador's staff walked away, towing a container.

Едрік перетворився на оранжевий силует в оранжевому газі — очі, рот, плавний помах кінцівками. Edric turned into an orange silhouette in orange gas - eyes, mouth, a smooth wave of the limbs.

Пол дивився їм услід, аж поки масивні двері не зачинилися за останнім гільдієром. Paul followed them until the massive door closed behind the last guilder.

«__Ось я й зробив це, —__ думав Пол. That's what I did, Paul thought. — __Я прийняв гхолу__»__.__ Без сумніву, тлейлаксанське творіння було наживкою. "I accepted the ghola." Undoubtedly, the Tlaylaksan creation was a bait. Дуже ймовірно, що таку ж роль відіграла ця стара відьма, Превелебна Матір. It is very likely that this old witch, the Reverend Mother, played the same role. Але це був час Таро, що його він передбачив в одному зі своїх найперших видінь. But this was the time of the Tarot, which he foresaw in one of his earliest visions. Кляте Таро! Damn Tarot! Воно каламутило води Часу, аж доки ясновидець насилу міг розгледіти майбутнє на годину вперед. It muddy the waters of Time, until the clairvoyant could hardly see the future an hour ahead. «Чимало риб заковтнуло наживку й урятувалося», — нагадав він собі. "A lot of fish swallowed the bait and escaped," he reminded himself. А Таро працювало і на нього, так само як і проти нього. And Tarot worked for him, as well as against him. Того, чого не бачив він, інші теж можуть не побачити. What he did not see, others may not see.

Гхола стояв, повернувши голову вбік, і чекав. Ghola stood with his head turned to the side and waited.

Стілґар, ідучи сходами, затулив собою гхолу від погляду Пола й промовив чакобса — мисливською мовою їхнього січового минулого: As he walked up the stairs, Stilgar hid his ghola from Paul's eyes and spoke to Chakobs, the hunting language of their Sich past.

— Це створіння в контейнері довело мене до дрожі, володарю, але цей __дарунок!__ Відішли його геть! - This creature in the container made me shiver, my lord, but this gift! Get him away!

Тією ж мовою Пол відповів: In the same language, Paul replied:

— Я не можу. - I can not.

— Айдаго помер, — наполягав Стілґар. "Idago is dead," Stilgar insisted. — Це не Айдаго. "It's not Idago." Дозволь мені взяти його воду для племені. Let me take his water for the tribe.

— Гхола — це моя проблема, Стіле. "Ghola is my problem, Steele." Твоя проблема — наш Your problem is ours

в'язень. prisoner. Я хочу, щоб Превелебну Матір якомога пильніше охороняли люди, яких я натренував протистояти підступам Голосу. I want the Reverend Mother to be guarded as closely as possible by the people I have trained to resist the intrigues of the Voice.

— Мені це не подобається, володарю. - I do not like it, my lord.

— Я стерегтимуся, Стіле. "I'll be careful, Steele." Дивися, щоб і ти теж був обережним. See to it that you are also careful.

— Гаразд, володарю, — Стілґар зійшов зі сходів на підлогу зали, пройшов поруч із Гайтом, понюхав його й вийшов. "All right, my lord." Stilgar descended the stairs to the floor of the hall, walked past Guyt, sniffed him, and left.

«__Зло розпізнається за запахом__»__, —__ подумав Пол. Evil can be recognized by smell, Paul thought. Стілґар здійняв зелено-білий стяг Атрідів над дюжиною світів, але зостався забобонним фрименом, непідвладним жодним філософським тонкощам. Stilgar hoisted the green-and-white flag of the Atreides over a dozen worlds, but remained a superstitious freemason, not subject to any philosophical subtleties.

Пол вивчав дарунок. Paul studied the gift.

— Дункане, Дункане... — прошепотів він, — що вони з тобою зробили? "Duncan, Duncan ..." he whispered, "what did they do to you?"

— Дали мені життя, мілорде, — відповів Гайт. "They gave me life, my lord," said Gight.

— Але навіщо вони навчили тебе й передали нам? "But why did they teach you and pass you on to us?" — спитав Пол.

×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.