image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 5 Частина (1)

5 Частина (1)

Імперії під час їхнього творення не знають браку цілей. Лише коли вони усталяться, втрачають цілі, які замінює незрозумілий ритуал.

Принцеса Ірулан. Висловлювання Муад'Діба

Алія зрозуміла: засідання Імператорської Ради йшло складно. Відчула, що наростає протистояння, — це було помітно з того, як Ірулан уникала дивитися на Чані, Стілґар нервово перекладав папери, а Пол похмуро зиркав на Квізару Корбу.

Вона сіла в кінці золотого стола Ради, щоб крізь балконні вікна милуватися курним світлом полудня.

Корба, виступ якого вона перервала своїм приходом, продовжував те, що казав раніше Полові:

— От що я маю на увазі, мілорде: богів тепер не так багато, як колись.

Алія засміялася, закинувши назад голову. Цей рух змусив чорний каптур її аби зісковзнути, відкривши обличчя. Сині на синьому «очі прянощів», успадкований від матері овал обличчя під шапкою бронзового волосся, маленький носик і широкий чуттєвий рот.

Колір щік Корби наближався до барви його оранжевої ряси. Він глянув на Алію — достоту як сердитий голомозий гном.

— Знаєш, що кажуть про твого брата? — спитав із притиском.

— Знаю, що кажуть про ваш Квізарат, — відрізала Алія. — Ви не святі, а божі шпигуни.

Корба, попросивши поглядом підтримки Пола, відповів:

— Ми послані у світ заповіддю Муад'Діба, щоб Він спізнав правду про Свій народ, а народ спізнав правду про Нього.

— Шпигуни, — повторила Алія.

Корба ображено промовчав, стиснувши губи.

Пол дивився на сестру, питаючи себе, навіщо вона спровоку-

вала Корбу. І нараз він зауважив, що Алія стала по-справжньому

жіночною, її врода спалахнула першим полум'ям невинної юності. Дивно лише, як міг не помітити цього раніше. Їй було п'ятнадцять, майже шістнадцять. Превелебна Матір, котра не знала материнства, незаймана жриця, об'єкт перемішаного зі страхом поклоніння забобонних мас — Алія Ножа.

— Зараз не час, і це не місце для вибриків твоєї сестри, — озвалася Ірулан.

Пол, не звертаючи уваги на її слова, кивнув Корбі.

— Площа заповнена прочанами. Вийди й проведи їх на молитву.

— Але ж вони чекають вас, мілорде, — відповів Корба.

— Надягни свій тюрбан, — сказав Пол. — З такої відстані вони не розрізнять.

Проігнорована Ірулан, стримуючи роздратування, придивлялася, як Корба підводиться, підкорившись наказу. Вона раптом занепокоїлася думкою, що Едрік не зміг приховати її дії від Алії. «Що ми насправді знаємо про цю сестру?» питала вона себе.

Чані, міцно сплівши руки на колінах, глянула через стіл на Стілґара, свого дядька й міністра державних справ Пола. «Чи довго ще старий фрименський наїб обходитиметься без куди простішого життя своєї пустельної січі?» — міркувала вона, водночас зауважуючи, що чорне волосся Стілґара почало сивіти на скронях, але його очі під тяжкими бровами зоставалися прозірливими. То був орлиний погляд дикого краю, а його підборіддя ще зберігало сліди, зоставлені перебуванням у дистикості.

Знервований увагою Чані, Стілґар оглянув Кімнату Ради. Погляд його впав на балконне вікно, за яким надворі стояв Корба. Той здійняв витягнуті руки в жесті благословення, і гра пообіднього сонця утворила на вікні позаду нього червоний ореол. Якусь мить Стілґару здалося, що Придворний Квізара розп'ятий на вогненному колесі. Корба опустив руки, зруйнувавши ілюзію, але потрясіння Стілґара не зникло. Його думки, супроводжувані гнівним розчаруванням, переходили від прохачів, котрі чекали в Прийомній Залі, до ненависної помпезності, що оточувала престол Муад'Діба.

Стілґар подумав, що, спілкуючись з Імператором, сподівається віднайти в ньому якусь недосконалість чи ваду. Він знав, що це святотатство, але однаково цього прагнув.

Коли Корба повернувся, до кімнати долинуло далеке гудіння натовпу. Коли балконні двері щільно зачинилися за ним, звуки стихли.

Пол провів Квізару поглядом. Корба зайняв своє місце ліворуч від Пола: незворушне темне обличчя, застиглі очі фанатика. Насолоджувався миттю релігійної влади.

— Дух осінив нас, — промовив.

— Слава за це Богу, — відповіла Алія.

Губи Корби побіліли.

Пол знову придивився до своєї сестри, намагаючись збагнути

її мотиви. І дійшов думки, що під маскою її невинної зовнішності ховається облудність. Вона була витвором тієї ж програми селекції Бене Ґессерит, що й він сам. Що дали їй гени Квізац Хадераха? Однак поміж ними існувала ще й таємнича різниця: вона була ще ембріоном в утробі матері, коли та випила сиру меланжеву отруту. Мати і її ще ненароджена донька одночасно стали Превелебними Матерями. Проте одночасність не означала ідентичності.

Колись Алія розповіла йому про цей досвід. Одної страшної миті вона прокинулася до життя, а її пам'ять поглинула незліченні інші життя, засвоєні матір'ю.

«Я стала своєю матір'ю та всіма іншими, — казала вона. — Я була несформованою, ненародженою, але це не завадило мені водномить зістаритися».

Відчувши, що Пол думає про неї, Алія всміхнулася йому. Вираз його обличчя пом'якшився. «Хіба може хтось реагувати на Корбу інакше, ніж із цинічним гумором? спитав він себе. Що може бути кумеднішим за командос-смертника, перетвореного на священика?»

Стілґар зашелестів своїми паперами.

— Якщо мій сюзерен дозволить, — сказав. — Це пильні та невідкладні справи.

— Тупайльський договір? — спитав Пол.

— Гільдія тримається думки, що ми повинні підписати цей договір, не уточнюючи розміщення Тупайльської Антанти, — промовив Стілґар. — Ця думка має деяку підтримку серед делегатів Ландсрааду.

— До яких методів тиску ти вдаєшся? — спитала Ірулан.

— Тих, які передбачив для цього мій Імператор, — відповів Стілґар. Суха формальність його відповіді містила в собі всю його неприязнь до принцеси-консорта.

— Мій пане та мужу, — звернулася Ірулан до Пола, змушуючи його приділити їй належну увагу.

«Підкреслювати титулярну різницю в присутності Чані — це слабкість», подумав Пол. У такі хвилини він поділяв Стілґарову антипатію до Ірулан, але ця антипатія була пом'якшена певним співчуттям. Ким же була Ірулан, якщо не пішаком Бене Ґессерит?

— Так? — сказав Пол.

Ірулан дивилася на нього.

— Якщо ти призупиниш постачання меланжу...

Чані похитала головою на знак незгоди.

— Ми діємо обережно, — відповів Пол. — Тупайле залишаєть-

ся притулком для переможених Великих Домів. Цей світ є символом святині, найвищої безпеки для всіх наших підданців. Викриття розміщення притулку робить його вразливим.

—Якщо вони можуть переховувати там людей, то можуть ховати й інші речі, — буркнув Стілґар. — Армію, скажімо, або ж початок культивування меланжу...

— Якщо хочеш, щоб люди залишалися миролюбними, — сказала Алія, — не варто заганяти їх у глухий кут.

Шкодувала, що дала втягти себе в суперечку, яку передбачала.

— То ми даремно вели переговори впродовж десяти років? — промовила Ірулан.

— Жоден із вчинків мого брата не є даремним, — відповіла Алія.

Ірулан підхопила перо, стисла його так, що аж побіліли пальці. Пол побачив, що вона бере свої емоції під контроль за методом Бене Ґессерит: пильний погляд усередину себе, глибоке дихання. Майже почув, як вона повторює літанію. За мить Ірулан запитала:

— І чого ж ми досягли?

— Ми вивели Гільдію з рівноваги, — сказала Чані.

— Ми хочемо уникнути відкритого протистояння з нашими

ворогами, — додала Алія. — Не маємо особливого бажання їх убивати. Достатньо з нас тієї різанини, що вже відбулася під прапором Атрідів.

«Вона теж це відчуває, — подумав Пол. Дивно, що вони обоє мають таке почуття обов'язку стосовно цього розбишакуватого

ідолопоклонницького Всесвіту з його екстазами спокою навпереміну з дикими пориваннями. Чи повинні ми захистити їх від них же самих? питав він себе. Вони щомиті граються з порожнечею — порожні життя, порожні слова. Вони надто багато вимагають від мене».

Щось стиснуло йому горло. Скільки він за цей час втратив? Яких синів? Які мрії? Чи вартувало це тої ціни, яку відкрило йому видіння? Хто запитає тих, котрі житимуть у далекому майбутньому, хто скаже їм: «Але без Муад'Діба вас тут не було б».

— Відмова в меланжі нічого не вирішить, — сказала Чані. — Через це Лоцмани Гільдії втратять можливість бачити часопростір. Ваші сестри втратять своє правдочуття. Деякі люди можуть передчасно померти. Перервуться комунікації. І кого в цьому звинуватять?

— Вони не дозволять, щоб до цього дійшло, — промовила Ірулан.

— Невже? — спитала Чані. — Чому б це? Хіба ж хтось звинуватить Гільдію? Вона буде безпорадною й демонструватиме це.

— Ми підпишемо договір таким, який він є, — сказав Пол.

— Мілорде, — заговорив Стілґар, втупившись у свої долоні. — Так? — Пол украй уважно прислухáвся до слів старого фри-

мена.

— Ти володієш певними... силами, — промовив Стілґар. — Чи

не можна знайти Антанту, незважаючи на Гільдію?

«Сили!» подумав Пол. Стілґар не міг прямо сказати: «Ти ясновидець. Можеш простежити в майбутньому шлях, що веде

до Тупайле?»

Пол дивився на золотаву поверхню стола. Знову те саме: як

йому висловити межі невисловлюваного? Чи варто згадувати про фрагментарність — неодмінну долю всіх подібних сил? Як може людина, що ніколи не провиділа майбутнього за допомогою прянощів, уявити собі свідомість, не локалізовану в часопросторі, позбавлену особистих вектор-зображень і всіх пов'язаних із ними чуттів?

Він поглянув на Алію, помітив її увагу до Ірулан. Алія, відчувши його рух, своєю чергою глянула на нього й кивнула в бік Ірулан. Аххх, так: кожна їхня відповідь неодмінно втрапить до одного зі спеціальних звітів, які Ірулан відсилає сестрам Бене Ґессерит. Вони все ще шукають ключі до свого Квізац Хадераха.

Усе-таки Стілґар заслужив якоїсь відповіді. Та й Ірулан теж.

—Непосвячені намагаються збагнути ясновидіння як прояв Закону Природи, — сказав Пол, поклавши руки перед собою. — З тим самим успіхом можна б твердити, що це небеса розмовляють із нами, що вміння читати майбутнє є гармонійним проявом суті людини. Іншими словами, ясновидіння є природним наслідком сьогодення, хвиля якого підхоплює нас. Але такі сили не можуть бути використані для досягнення наперед поставлених цілей та задумів. Хіба тріска, підхоплена хвилею, знає, куди вона пливе? Оракул не знає причин і наслідків. Причини перетворюються на енергетичні течії та злиття, місця, де зустрічаються потоки. Приймаючи ясновидіння, ви наповнюєте своє буття концепціями, несумісними з раціоналізмом. Тому ваш інтелект їх відкидає. А вчинивши це, він стає частиною процесу й підкоряється йому.

— Тобто ти не можеш цього зробити? — спитав Стілґар.

— Якби я шукав Тупайле за допомогою ясновидіння, — сказав Пол, звертаючись насамперед до Ірулан, — то це могло б приховати Тупайле.

— Хаос! — запротестувала Ірулан. — Це... нелогічно.

— Я ж казав, що воно не підпорядковується Природним Законам, — промовив Пол.

— Тобто існують межі того, що ти можеш побачити або вчинити, використовуючи свої сили? — спитала Ірулан.

Перш ніж Пол зумів відповісти, заговорила Алія:

— Люба Ірулан, ясновидіння не має меж. Нелогічно? Логічність не є необхідним атрибутом Усесвіту.

— Але ж він сказав...

— Як мій брат може дати тобі точну та вичерпну інформацію про межі чогось, що не має меж? Нескінченність не піддається інтелекту.

«Недобре, що Алія це зробила, — подумав Пол. — Це стривожить Ірулан, її спосіб мислення такий обережний, такий залежний від точно окреслених цінностей». Його погляд помандрував до Корби, котрий сидів у позі релігійної задуми, слухав душею. Як Квізарат міг використати цей обмін фразами? Більше релігійної таємничості? Більше остраху? Безперечно.

— То ти підпишеш договір у його теперішній формі? — спитав Стілґар. Пол усміхнувся. Стілґар вирішив закрити питання з ясновидінням. Він націлений лише на перемогу, а не на відкриття істини. Мир, справедливість, розумна монетарна система — ось на чому тримається Стілґарів усесвіт. Він прагне чогось видимого й реального — підпису на договорі.

— Підпишу, — відповів Пол.

Стілґар узяв свіжу папку.

— В останніх повідомленнях наших польових командирів з Ік-

сіанського сектора йдеться про агітацію за конституцію. Старий фримен глянув на Чані, яка знизала плечима. Ірулан, котра сиділа в мнемонічному трансі, притиснувши оби-

дві долоні до чола та заплющивши очі, розплющила їх й уважно глянула на Пола.

— Іксіанська Конфедерація обіцяє бути покірною, — сказав Стілґар, — але їхні представники хотіли б обговорити імперську систему оподаткування, яка...

— Хочуть законно обмежити мою Імператорську волю, — промовив Пол. — І хто керуватиме мною — Ландсраад чи ДАПТ?

Стілґар витяг із папки записи на незнищенному папері.

— Один із наших агентів надіслав цей меморандум із засідання меншості ДАПТ. — Рівним голосом він зачитав шифровку: — «Слід припинити спроби Трону стати єдиновладним. Ми мусимо сказати правду про Атріда, котрий маневрує, прикриваючись потрійною фікцією: законодавством Ландсрааду, релігійною санкцією та бюрократичними установами». — Він сховав записку в папку.

— Конституція, — пробурмотіла Чані.

Пол глянув на неї, тоді знову на Стілґара. «Отак джигад сходить нанівець, — подумав він, — але не настільки швидко, щоб мене порятувати». Ця думка викликала емоційне напруження. Він згадав свої найперші видіння джигаду, тоді ще майбутнього, жах і обурення, які він тоді відчував. Тепер, звичайно, він бачив страшніші видіння. Жив посеред справжнього, не примарного насильства. Бачив своїх фрименів, настільки заряджених містичною силою, що в релігійній війні вони змітали все на своєму шляху. Тепер він дивився на джигад із нової перспективи: звичайно, він не вічний — усього лише короткий спазм порівняно з вічністю, але за ним маячили жахіття, що перевершували всі минулі.

«І це все во ім'я моє», — подумав Пол.

— Мабуть, вони могли б отримати якийсь конституційний документ, — запропонувала Чані. — Не обов'язково реалізовуваний. — Обман є інструментом державного управління, — погоди-

лася Ірулан.

— Існують межі влади, до яких завжди рвуться ті, котрі по-

кладають надії на конституцію, — промовив Пол.



Хочете вивчати якусь мову?


Вчіться нацьому тексті ітисячі вподобають це на LingQ.

  • Величезна бібіліотека аудіо уроків, всі супроводжені текстом.
  • Революціні інструменти навчання
  • Глобальна, інтерактивна навчальна спільнота

Вивчення мови онлайн @ LingQ

5 Частина (1)

Імперії під час їхнього творення не знають браку цілей. Empires in their creation do not know the lack of goals. Лише коли вони усталяться, втрачають цілі, які замінює незрозумілий ритуал. Only when they settle down do they lose their goals, which are replaced by an incomprehensible ritual.

Принцеса Ірулан. Висловлювання Муад'Діба Statements of Muad'Dib

Алія зрозуміла: засідання Імператорської Ради йшло складно. Aliya understood that the meeting of the Imperial Council was difficult. Відчула, що наростає протистояння, — це було помітно з того, як Ірулан уникала дивитися на Чані, Стілґар нервово перекладав папери, а Пол похмуро зиркав на Квізару Корбу. I could feel the confrontation growing, as Irulan avoided looking at Chan, Stilgar nervously shifting his papers, and Paul glancing gloomily at Quizar Korba.

Вона сіла в кінці золотого стола Ради, щоб крізь балконні вікна милуватися курним світлом полудня. She sat down at the end of the golden table of the Council to admire the dusty light of noon through the balcony windows.

Корба, виступ якого вона перервала своїм приходом, продовжував те, що казав раніше Полові: Korba, whose speech she interrupted with her arrival, continued what he had said to Paul earlier:

— От що я маю на увазі, мілорде: богів тепер не так багато, як колись. "That's what I mean, my lord: there aren't as many gods now as there used to be."

Алія засміялася, закинувши назад голову. Alia laughed, tilting her head back. Цей рух змусив чорний каптур її аби зісковзнути, відкривши обличчя. This movement made her black hood slip off, revealing her face. Сині на синьому «очі прянощів», успадкований від матері овал обличчя під шапкою бронзового волосся, маленький носик і широкий чуттєвий рот. Blue on blue "eyes of spices", inherited from his mother oval face under a hat of bronze hair, a small nose and a wide sensual mouth.

Колір щік Корби наближався до барви його оранжевої ряси. The color of Corby's cheeks was close to the color of his orange robe. Він глянув на Алію — достоту як сердитий голомозий гном. He looked at Alia, an abundance like an angry, bald dwarf.

— Знаєш, що кажуть про твого брата? "Do you know what they say about your brother?" — спитав із притиском. He asked with a clamp.

— Знаю, що кажуть про ваш Квізарат, — відрізала Алія. "I know what they say about your Quizarat," Aliya snapped. — Ви не святі, а божі шпигуни. - You are not saints, but God's spies.

Корба, попросивши поглядом підтримки Пола, відповів: Korba, asking for Paul's look, replied:

— Ми послані у світ заповіддю Муад'Діба, щоб Він спізнав правду про Свій народ, а народ спізнав правду про Нього. - We were sent into the world by the command of Muad'Dib, so that He would know the truth about His people, and the people would know the truth about Him.

— Шпигуни, — повторила Алія. "Spies," Aliya repeated.

Корба ображено промовчав, стиснувши губи. Korba was silent indignantly, pursed his lips.

Пол дивився на сестру, питаючи себе, навіщо вона спровоку- Paul looked at his sister, wondering why she was provoking

вала Корбу. shaft Corbu. І нараз він зауважив, що Алія стала по-справжньому And now he noticed that Aliya was real

жіночною, її врода спалахнула першим полум'ям невинної юності. feminine, her beauty ignited the first flames of innocent youth. Дивно лише, як міг не помітити цього раніше. It's amazing how I could not notice this before. Їй було п'ятнадцять, майже шістнадцять. Превелебна Матір, котра не знала материнства, незаймана жриця, об'єкт перемішаного зі страхом поклоніння забобонних мас — Алія Ножа. Reverend Mother, who did not know motherhood, virgin priestess, the object of mixed with the fear of worship of the superstitious masses - Alia Nozha.

— Зараз не час, і це не місце для вибриків твоєї сестри, — озвалася Ірулан. "Now is not the time, and this is not the place for your sister's antics," Irulan said.

Пол, не звертаючи уваги на її слова, кивнув Корбі. Paul, ignoring her words, nodded to Corby.

— Площа заповнена прочанами. - The area is filled with pilgrims. Вийди й проведи їх на молитву. Go out and lead them to prayer.

— Але ж вони чекають __вас,__ мілорде, — відповів Корба. "But they are waiting for you, my lord," said Korba.

— Надягни свій тюрбан, — сказав Пол. "Put on your turban," Paul said. — З такої відстані вони не розрізнять. - From such a distance, they do not distinguish.

Проігнорована Ірулан, стримуючи роздратування, придивлялася, як Корба підводиться, підкорившись наказу. Irulan, ignored, restrained her irritation, watched as Korba summed up, obeying the order. Вона раптом занепокоїлася думкою, що Едрік не зміг приховати її дії від Алії. She was suddenly worried that Edric could not hide her actions from Alia. «__Що ми насправді знаємо про цю сестру?__» __—__ питала вона себе. "What do we really know about this sister?" She asked herself.

Чані, міцно сплівши руки на колінах, глянула через стіл на Стілґара, свого дядька й міністра державних справ Пола. Chani clasped her hands tightly on her knees and looked across the table at Stilgar, her uncle and Secretary of State Paul. «Чи довго ще старий фрименський наїб обходитиметься без куди простішого життя своєї пустельної січі?» — міркувала вона, водночас зауважуючи, що чорне волосся Стілґара почало сивіти на скронях, але його очі під тяжкими бровами зоставалися прозірливими. "How long will the old Freeman Naib do without the much simpler life of his desert Sich?" She mused, noting that Stilgar's black hair had turned gray on his temples, but his eyes under his heavy eyebrows remained transparent. То був орлиний погляд дикого краю, а його підборіддя ще зберігало сліди, зоставлені перебуванням у дистикості. It was the eagle's gaze of the wilderness, and his chin still retained the traces left by his savagery.

Знервований увагою Чані, Стілґар оглянув Кімнату Ради. Annoyed by Chan's attention, Stilgar looked around the Council Room. Погляд його впав на балконне вікно, за яким надворі стояв Корба. His gaze fell on the balcony window, behind which stood Korba. Той здійняв витягнуті руки в жесті благословення, і гра пообіднього сонця утворила на вікні позаду нього червоний ореол. He raised his outstretched hands in a gesture of blessing, and the play of the afternoon sun formed a red halo on the window behind him. Якусь мить Стілґару здалося, що Придворний Квізара розп'ятий на вогненному колесі. For a moment it seemed to Stilgar that the Court Quizar was crucified on a wheel of fire. Корба опустив руки, зруйнувавши ілюзію, але потрясіння Стілґара не зникло. Korba lowered his hands, shattering the illusion, but Stilgar's shock did not go away. Його думки, супроводжувані гнівним розчаруванням, переходили від прохачів, котрі чекали в Прийомній Залі, до ненависної помпезності, що оточувала престол Муад'Діба. His thoughts, accompanied by angry disappointment, shifted from the beggars waiting in the Reception Hall to the hated pomp surrounding Muad'Dib's throne.

Стілґар подумав, що, спілкуючись з Імператором, сподівається віднайти в ньому якусь недосконалість чи ваду. Stilgar thought that by communicating with the Emperor he hoped to find in him some imperfection or defect. Він знав, що це святотатство, але однаково цього прагнув. He knew it was sacrilege, but he still wanted it.

Коли Корба повернувся, до кімнати долинуло далеке гудіння натовпу. When Korba returned, the distant hum of the crowd reached the room. Коли балконні двері щільно зачинилися за ним, звуки стихли. When the balcony door closed tightly behind him, the sounds subsided.

Пол провів Квізару поглядом. Paul looked at Quizzar. Корба зайняв своє місце ліворуч від Пола: незворушне темне обличчя, застиглі очі фанатика. Korba took his place to Paul's left: an unmoving dark face, the frozen eyes of a fanatic. Насолоджувався миттю релігійної влади. He enjoyed the moment of religious power.

— Дух осінив нас, — промовив. "The Spirit has overshadowed us," he said.

— Слава за це Богу, — відповіла Алія. "Thank God for that," Aliya replied.

Губи Корби побіліли. Korba's lips turned white.

Пол знову придивився до своєї сестри, намагаючись збагнути Paul looked at his sister again, trying to make sense

її мотиви. her motives. І дійшов думки, що під маскою її невинної зовнішності ховається облудність. And he came to the conclusion that under the guise of her innocent appearance lies deception. Вона була витвором тієї ж програми селекції Бене Ґессерит, що й він сам. She was the product of the same selection program of Bene Gesserit as he himself. Що дали їй гени Квізац Хадераха? What did the genes of Quizz Haderah give her? Однак поміж ними існувала ще й таємнича різниця: вона була ще ембріоном в утробі матері, коли та випила сиру меланжеву отруту. However, there was a mysterious difference between them: she was still an embryo in her mother's womb when she drank raw melange poison. Мати і її ще ненароджена донька одночасно стали Превелебними Матерями. The mother and her unborn daughter became both Reverend Mothers. Проте одночасність не означала ідентичності. However, simultaneity did not mean identity.

Колись Алія розповіла йому про цей досвід. Aliya once told him about this experience. Одної страшної миті вона прокинулася до життя, а її пам'ять поглинула незліченні інші життя, засвоєні матір'ю. One terrible moment she woke up to life, and her memory engulfed countless other lives learned by her mother.

«Я стала своєю матір'ю та всіма іншими, — казала вона. "I became my mother and everyone else," she said. — Я була несформованою, ненародженою, але це не завадило мені водномить зістаритися». "I was unformed, unborn, but that didn't stop me from growing old."

Відчувши, що Пол думає про неї, Алія всміхнулася йому. Sensing that Paul was thinking of her, Alia smiled at him. Вираз його обличчя пом'якшився. His expression softened. «__Хіба може хтось реагувати на Корбу інакше, ніж із цинічним гумором? “Can anyone react to Korba differently than with cynical humor? —__ спитав він себе. He asked himself. — __Що може бути кумеднішим за командос-смертника, перетвореного на священика?__» "What could be funnier than a suicide commandos turned into a priest?"

Стілґар зашелестів своїми паперами. Stilgar rustled his papers.

— Якщо мій сюзерен дозволить, — сказав. "If my suzerain will allow it," he said. — Це пильні та невідкладні справи. - These are urgent and urgent matters.

— Тупайльський договір? - Tupayl agreement? — спитав Пол. Paul asked.

— Гільдія тримається думки, що ми повинні підписати цей договір, не уточнюючи розміщення Тупайльської Антанти, — промовив Стілґар. "The Guild is of the opinion that we should sign this treaty without specifying the location of the Tupayla Entente," Stilgar said. — Ця думка має деяку підтримку серед делегатів Ландсрааду. - This opinion has some support among the delegates of the Landsraad.

— До яких методів тиску ти вдаєшся? - What methods of pressure do you use? — спитала Ірулан. Irulan asked.

— Тих, які передбачив для цього мій Імператор, — відповів Стілґар. "Those envisioned by my Emperor," Stilgar replied. Суха формальність його відповіді містила в собі всю його неприязнь до принцеси-консорта. The dry formality of his answer contained all his dislike of the consort princess.

— Мій пане та мужу, — звернулася Ірулан до Пола, змушуючи його приділити їй належну увагу. "My lord and husband," Irulan said to Paul, forcing him to pay due attention to her.

«__Підкреслювати титулярну різницю в присутності Чані — це слабкість__», __—__ подумав Пол. "Emphasizing the titular difference in Chan's presence is a weakness," Paul thought. У такі хвилини він поділяв Стілґарову антипатію до Ірулан, але ця антипатія була пом'якшена певним співчуттям. At such moments he shared Stilgar's antipathy to Irulan, but this antipathy was mitigated by a certain sympathy. Ким же була Ірулан, якщо не пішаком Бене Ґессерит? Who was Irulan, if not the pawn of Bene Gesserit?

— Так? - So? — сказав Пол. Said Paul.

Ірулан дивилася на нього. Irulan looked at him.

— Якщо ти призупиниш постачання меланжу... - If you suspend the supply of melange ...

Чані похитала головою на знак незгоди. Chani shook her head in disapproval.

— Ми діємо обережно, — відповів Пол. "We're being careful," Paul said. — Тупайле залишаєть- - Tupayle leaves-

ся притулком для переможених Великих Домів. a refuge for the defeated Great Houses. Цей світ є символом святині, найвищої безпеки для всіх наших підданців. This world is a symbol of sanctuary, the highest security for all our subjects. Викриття розміщення притулку робить його вразливим. Exposing the shelter's location makes it vulnerable.

—Якщо вони можуть переховувати там людей, то можуть ховати й інші речі, — буркнув Стілґар. "If they can hide people there, they can hide other things," Stilgar muttered. — Армію, скажімо, або ж початок культивування меланжу... - The army, say, or the beginning of the cultivation of melange ...

— Якщо хочеш, щоб люди залишалися миролюбними, — сказала Алія, — не варто заганяти їх у глухий кут. "If you want people to remain peaceful," Aliya said, "you shouldn't drive them into a dead end."

Шкодувала, що дала втягти себе в суперечку, яку передбачала. I regretted that I allowed myself to be involved in the dispute she had foreseen.

— То ми даремно вели переговори впродовж десяти років? - So we negotiated in vain for ten years? — промовила Ірулан. Said Irulan.

— Жоден із вчинків мого брата не є даремним, — відповіла Алія. "None of my brother's actions are in vain," Aliya replied.

Ірулан підхопила перо, стисла його так, що аж побіліли пальці. Irulan picked up the pen, squeezed it so that her fingers turned white. Пол побачив, що вона бере свої емоції під контроль за методом Бене Ґессерит: пильний погляд усередину себе, глибоке дихання. Paul saw that she was taking control of her emotions with the Bene Gesserit method: a close look inside herself, a deep breath. Майже почув, як вона повторює літанію. I almost heard her repeat the litany. За мить Ірулан запитала: In a moment Irulan asked:

— І чого ж ми досягли? - And what have we achieved?

— Ми вивели Гільдію з рівноваги, — сказала Чані. "We've upset the Guild," Chani said.

— Ми хочемо уникнути відкритого протистояння з нашими - We want to avoid open confrontation with ours

ворогами, — додала Алія. enemies, - added Alia. — Не маємо особливого бажання їх убивати. - We have no particular desire to kill them. Достатньо з нас тієї різанини, що вже відбулася під прапором Атрідів. Enough of us of the massacre that has already taken place under the flag of Atreus.

«__Вона теж це відчуває, —__ подумав Пол. She feels it too, Paul thought. Дивно, що вони обоє мають таке почуття обов'язку стосовно цього розбишакуватого Surprisingly, they both have such a sense of duty to this rascal

ідолопоклонницького Всесвіту з його екстазами спокою навпереміну з дикими пориваннями. the idolatrous universe with its ecstasies of peace alternating with savage impulses. — __Чи повинні ми захистити їх від них же самих? - Should we protect them from themselves? —__ питав він себе. He asked himself. — __Вони щомиті граються з порожнечею — порожні життя, порожні слова. - They play with emptiness every now and then - empty lives, empty words. Вони надто багато вимагають від мене__»__.__ They demand too much from me. "

Щось стиснуло йому горло. Something constricted his throat. Скільки він за цей час втратив? How much did he lose during that time? Яких синів? What sons? Які мрії? What are your dreams? Чи вартувало це тої ціни, яку відкрило йому видіння? Was it worth the price the vision revealed to him? Хто запитає тих, котрі житимуть у далекому майбутньому, хто скаже їм: «Але без Муад'Діба вас тут не було б». Who will ask those who will live in the distant future, who will tell them: "But without Muad'Dib you would not be here."

— Відмова в меланжі нічого не вирішить, — сказала Чані. "Refusing a melange won't solve anything," Chani said. — Через це Лоцмани Гільдії втратять можливість бачити часопростір. - Because of this, the Pilots of the Guild will lose the opportunity to see time and space. Ваші сестри втратять своє правдочуття. Your sisters will lose their credibility. Деякі люди можуть передчасно померти. Some people may die prematurely. Перервуться комунікації. Communications will be interrupted. І кого в цьому звинуватять? And who will be blamed for this?

— Вони не дозволять, щоб до цього дійшло, — промовила Ірулан. "They won't let that happen," Irulan said.

— Невже? — спитала Чані. Chany asked. — Чому б це? Хіба ж хтось звинуватить Гільдію? Will anyone blame the Guild? Вона буде безпорадною й демонструватиме це. She will be helpless and will demonstrate this.

— Ми підпишемо договір таким, який він є, — сказав Пол. "We will sign the contract as it is," Paul said.

— Мілорде, — заговорив Стілґар, втупившись у свої долоні. "My lord," said Stilgar, pressing his hands into his. — Так? - So? — Пол украй уважно прислухáвся до слів старого фри- Paul listened intently to the old Frenchman's words.

мена.

— Ти володієш певними... силами, — промовив Стілґар. "You have certain... Powers," Stilgar said. — Чи - Or

не можна знайти Антанту, незважаючи на Гільдію? can't find the Entente despite the Guild?

«__Сили!__» __—__ подумав Пол. "Forces!" Paul thought. Стілґар не міг прямо сказати: «__Ти ясновидець. Stilgar could not directly say, "You are a clairvoyant. Можеш простежити в майбутньому шлях, що веде__ You can trace the path that leads in the future

__до Тупайле?__» to Tupayle? ”

Пол дивився на золотаву поверхню стола. Paul stared at the golden surface of the table. Знову те саме: як Again the same: how

йому висловити межі невисловлюваного? to him to express the limits of the unspoken? Чи варто згадувати про фрагментарність — неодмінну долю всіх подібних сил? Is it worth mentioning fragmentation - the inevitable fate of all such forces? Як може людина, що ніколи не провиділа майбутнього за допомогою прянощів, уявити собі свідомість, не локалізовану в часопросторі, позбавлену особистих вектор-зображень і всіх пов'язаних із ними чуттів? How can a person who has never foreseen the future with the help of spices, imagine a consciousness that is not localized in space-time, devoid of personal vector images and all related senses?

Він поглянув на Алію, помітив її увагу до Ірулан. He looked at Alia, noticed her attention to Irulan. Алія, відчувши його рух, своєю чергою глянула на нього й кивнула в бік Ірулан. Alia, sensing his movement, in turn looked at him and nodded at Irulan. Аххх, так: кожна їхня відповідь неодмінно втрапить до одного зі спеціальних звітів, які Ірулан відсилає сестрам Бене Ґессерит. Ahhh, yes: each of their answers will inevitably end up in one of the special reports that Irulan sends to the Bene Gesserit sisters. Вони все ще шукають ключі до свого Квізац Хадераха. They are still looking for the keys to their Quizz Haderah.

Усе-таки Стілґар заслужив якоїсь відповіді. Still, Stilgar deserved an answer. Та й Ірулан теж. And Irulan too.

—Непосвячені намагаються збагнути ясновидіння як прояв Закону Природи, — сказав Пол, поклавши руки перед собою. "The uninitiated are trying to understand clairvoyance as a manifestation of the Law of Nature," Paul said, putting his hands in front of him. — З тим самим успіхом можна б твердити, що це небеса розмовляють із нами, що вміння читати майбутнє є гармонійним проявом суті людини. - With the same success we could say that the heavens are talking to us, that the ability to read the future is a harmonious manifestation of human nature. Іншими словами, ясновидіння є природним наслідком сьогодення, хвиля якого підхоплює нас. In other words, clairvoyance is a natural consequence of the present, the wave of which catches us. Але такі сили не можуть бути використані для досягнення наперед поставлених цілей та задумів. But such forces cannot be used to achieve pre-determined goals and intentions. Хіба тріска, підхоплена хвилею, знає, куди вона пливе? Does the cod caught by the wave know where it is floating? Оракул не знає причин і наслідків. The oracle does not know the causes and consequences. Причини перетворюються на енергетичні течії та злиття, місця, де зустрічаються потоки. The causes turn into energy flows and mergers, places where flows meet. Приймаючи ясновидіння, ви наповнюєте своє буття концепціями, несумісними з раціоналізмом. By accepting clairvoyance, you fill your being with concepts that are incompatible with rationalism. Тому ваш інтелект їх відкидає. Therefore, your intellect rejects them. А вчинивши це, він стає частиною процесу й підкоряється йому. And in doing so, he becomes part of the process and obeys it.

— Тобто ти не можеш цього зробити? "So you can't do that?" — спитав Стілґар. Stilgar asked.

— Якби я шукав Тупайле за допомогою ясновидіння, — сказав Пол, звертаючись насамперед до Ірулан, — то це могло б приховати Тупайле. "If I was looking for Tupayle with clairvoyance," Paul said, addressing Irulan first, "it could hide Tupayle."

— Хаос! - Chaos! — запротестувала Ірулан. Irulan protested. — Це... нелогічно. - It's ... illogical.

— Я ж казав, що воно не підпорядковується Природним Законам, — промовив Пол. "I said it doesn't obey the laws of nature," Paul said.

— Тобто існують межі того, що ти можеш побачити або вчинити, використовуючи свої сили? - So there are limits to what you can see or do using your strength? — спитала Ірулан. Irulan asked.

Перш ніж Пол зумів відповісти, заговорила Алія: Before Paul could answer, Alia spoke.

— Люба Ірулан, ясновидіння не має меж. - Luba Irulan, clairvoyance has no limits. Нелогічно? Illogically? Логічність не є необхідним атрибутом Усесвіту. Logic is not a necessary attribute of the universe.

— Але ж він сказав... - But he said ...

— Як мій брат може дати тобі точну та вичерпну інформацію про межі чогось, що не має меж? - How can my brother give you accurate and comprehensive information about the boundaries of something that has no boundaries? Нескінченність не піддається інтелекту. Infinity is not subject to intelligence.

«__Недобре, що Алія це зробила, —__ подумав Пол. It's not good that Aliya did it, Paul thought. — Це стривожить Ірулан, її спосіб мислення такий обережний, такий залежний від точно окреслених цінностей». "This worries Irulan, her way of thinking is so careful, so dependent on well-defined values." Його погляд помандрував до Корби, котрий сидів у позі релігійної задуми, __слухав душею.__ Як Квізарат міг використати цей обмін фразами? His gaze traveled to Korba, who sat in a position of religious contemplation, listening with his soul. How could Quizarat use this phrase exchange? Більше релігійної таємничості? More religious mystery? Більше остраху? More fear? Безперечно. Undoubtedly.

— То ти підпишеш договір у його теперішній формі? - So you will sign the contract in its current form? — спитав Стілґар. Stilgar asked. Пол усміхнувся. Paul smiled. Стілґар вирішив закрити питання з ясновидінням. Stilgar decided to close the issue with clairvoyance. Він націлений лише на перемогу, а не на відкриття істини. It is aimed only at victory, not at discovering the truth. Мир, справедливість, розумна монетарна система — ось на чому тримається Стілґарів усесвіт. Peace, justice, a smart monetary system - that's what Stilgar's universe is based on. Він прагне чогось видимого й реального — підпису на договорі. He wants something visible and real - a signature on the contract.

— Підпишу, — відповів Пол. "I'll sign," Paul said.

Стілґар узяв свіжу папку. Stilgar picked up a fresh folder.

— В останніх повідомленнях наших польових командирів з Ік- - In the latest reports of our field commanders from Ik-

сіанського сектора йдеться про агітацію за конституцію. the Sian sector is campaigning for a constitution. Старий фримен глянув на Чані, яка знизала плечима. The old Freeman looked at Chan, who shrugged. Ірулан, котра сиділа в мнемонічному трансі, притиснувши оби- Irulan, who was sitting in a mnemonic trance, holding her back

дві долоні до чола та заплющивши очі, розплющила їх й уважно глянула на Пола. two palms to her forehead and closing her eyes, she opened them and looked intently at Paul.

— Іксіанська Конфедерація обіцяє бути покірною, — сказав Стілґар, — але їхні представники хотіли б обговорити імперську систему оподаткування, яка... "The Ixian Confederation promises to be submissive," Stilgar said, "but their representatives would like to discuss an imperial tax system that ..."

— Хочуть законно обмежити мою Імператорську волю, — промовив Пол. "They want to legally restrict my Imperial will," Paul said. — І хто керуватиме мною — Ландсраад чи ДАПТ? - And who will manage me - Landsraad or DAPT?

Стілґар витяг із папки записи на __незнищенному__ папері. Stilgar pulled the notes on the undestroyed paper from the folder.

— Один із наших агентів надіслав цей меморандум із засідання меншості ДАПТ. - One of our agents sent this memorandum from the SAPT minority meeting. — Рівним голосом він зачитав шифровку: — «Слід припинити спроби Трону стати єдиновладним. He read the encryption in an even voice. Ми мусимо сказати правду про Атріда, котрий маневрує, прикриваючись потрійною фікцією: законодавством Ландсрааду, релігійною санкцією та бюрократичними установами». We have to tell the truth about Atrid, who maneuvers under the guise of threefold fictions: Landsraad law, religious sanctions and bureaucratic institutions. " — Він сховав записку в папку. He hid the note in a folder.

— Конституція, — пробурмотіла Чані. "The Constitution," Chani muttered.

Пол глянув на неї, тоді знову на Стілґара. Paul looked at her, then at Stilgar again. «__Отак джигад сходить нанівець, —__ подумав він, — __але не настільки швидко, щоб мене порятувати__»__.__ Ця думка викликала емоційне напруження. This is how the jihad comes to naught, he thought, but not fast enough to save me. This thought caused emotional tension. Він згадав свої найперші видіння джигаду, тоді ще майбутнього, жах і обурення, які він тоді відчував. He recalled his first visions of the jihad, then the future, the horror and indignation he felt then. Тепер, звичайно, він бачив страшніші видіння. Now, of course, he saw more terrible visions. Жив посеред справжнього, не примарного насильства. He lived in the midst of real, not phantom violence. Бачив своїх фрименів, настільки заряджених містичною силою, що в релігійній війні вони змітали все на своєму шляху. He saw his Freemasons so charged with mystical power that in the religious war they swept away everything in their path. Тепер він дивився на джигад із нової перспективи: звичайно, він не вічний — усього лише короткий спазм порівняно з вічністю, але за ним маячили жахіття, що перевершували всі минулі. Now he looked at the jihad from a new perspective: of course, it is not eternal - just a brief spasm compared to eternity, but behind him loomed horrors that surpassed all past.

«__І це все во ім'я моє__»__, —__ подумав Пол. And it's all in my name, Paul thought.

— Мабуть, вони могли б отримати __якийсь конституційний документ, —__ запропонувала Чані. "Perhaps they could get a constitutional document," Chani suggested. — Не обов'язково реалізовуваний. - Not necessarily implemented. — Обман __є__ інструментом державного управління, — погоди- - Deception is a tool of public administration, - agreed

лася Ірулан. elk Irulan.

— Існують межі влади, до яких завжди рвуться ті, котрі по- - There are limits to power, which are always pushed by those who

кладають надії на конституцію, — промовив Пол. "They are hoping for a constitution," Paul said.

×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.