×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 14 Частина

14 Частина

О багатозубий черве,

Чи вгамуєш незцілиме? Тіло й дух, що тебе ваблять До землі усіх початків.

Їж страхіть із брами пекла, І нема з одеж одежі,

Що прикрила б труту божу Або ж полум'я бажання!

Гімн червові. З «Книги Дюни»

Пол аж спітнів, вправляючись у тренувальній залі під керівництвом гхоли з крис-ножем і коротким клинком. Тепер він стояв біля вікна й дивився вниз, на храмову площу, намагаючись уявити собі Чані в клініці. Вона занедужала зранку, будучи на шостому тижні вагітності. При ній були найкращі лікарі. Вони сповістять, коли з'являться якісь новини.

Темні пообідні пилові хмари затінили небо над площею. Фримени називали таку погоду «брудним повітрям».

Невже ті лікарі ніколи не обізвуться? Кожна секунда важко видиралася з минулого, неохоче входячи в його Всесвіт.

Чекання... чекання... Бене Ґессерит не прислали з Валаха жодного слова. Очевидно, навмисне зволікання.

Колись детальне видіння зареєструвало було ці хвилини, але він закрив свою свідомість від пророцтва. Волів роль риби, плавця у водах Часу, котрий, не опираючись долі, рухається не туди, куди хоче, а куди несе його течія.

Чутно було, як гхола збирає зброю, перевіряє спорядження. Пол зітхнув, торкнувся рукою пояса, дезактивуючи щит. По шкірі хвилею пробігли мурашки.

Коли повернеться Чані, міркував Пол, він займеться справами. Було досить часу, аби погодитися з фактом: те, що він від неї приховував, продовжило їй життя. Задумався — невже це зле, що він віддає перевагу Чані, а не спадкоємцю? Яке право він мав обирати замість неї? Дурні думки! Хто міг би вагатися з огляду на альтернативу — невільничі ями, тортури, гірка туга... чи ще гірше?

Він почув, як розчиняються двері й входить Чані.

Пол обернувся.

В очах Чані читалася жадоба вбивства. Широкий фрименський пояс, що обхоплював у стані її золоту сукню, намисто з водяних кілець, одна рука біля стегна (ніж завжди мусить бути під руками), суворий погляд, яким вона оглядала кожну кімнату, входячи туди, — усе в ній було лише тлом її люті.

Коли вона підійшла, він розкрив обійми й притис її до себе.

— Хтось, — хрипко сказала вона просто йому в груди, — тривалий час годував мене контрацептивами... доки я не перейшла на нову дієту. Через це будуть проблеми з пологами.

— Можна чимось зарадити? — спитав він.

— Засоби є, але вони небезпечні. Знаю, від кого походить ця отрута. І я візьму її кров!

— Моя Сіхає, — шепнув він, ще міцніше пригорнувши її, щоб втишити раптове тремтіння. — Ти носиш жаданого нами спадкоємця. Хіба цього не досить?

— Моє життя протікає швидше, — промовила вона, притиснувшись до нього. — Тепер ця вагітність усе вирішує в моєму житті. Лікарі казали мені, що все йде страхітливо швидко. Я мушу їсти і їсти... і вживати більше прянощів... їсти їх і пити. Я вб'ю її за це!

Пол поцілував її в щоку:

— Ні, моя Сіхає. Нікого ти не вб'єш.

І подумав: «Кохана, Ірулан продовжила твоє життя. Для тебе час пологів стане часом смерті».

Він відчув, як притлумлений жаль висушує йому мозок, висотує життя, вливаючи його в чорну порожнечу. Чані відіпхнула його.

— Її неможливо простити!

— Хто каже про прощення?

—То чого ж я не можу її вбити?

Запитання було таким по-фрименськи простим, що Пол заледве стримався, щоб не розреготатися істеричним сміхом. За якусь мить він сказав:

— Це не допоможе.

— Ти це бачив?

Усе єство Пола стиснулося від згадки про видіння.

— Я бачив... я бачив... — пробурмотів він. Кожна подробиця

довколишнього відповідала побаченому майбутньому, і це його приголомшило. Надто часто він бачив усе це — тепер воно прикувало його до себе, стиснуло в обіймах, наче хтивий сукуб. У роті геть пересохло. А чи не йшов він, подумалося йому, за відьомським покликом свого пророчого дару, аж доки той не скинув його в немилосердне сьогодення?

— Розкажи мені, що ти бачив, — промовила Чані. — Я не можу.

— Чому я не повинна її вбити?

— Бо я про це прошу.

Він дивився, як вона сприйняла його слова. Достоту як пісок приймає воду — поглинаючи й ховаючи. Він задумувався, чи знайдеться під цією киплячою гнівом поверхнею хоч крапля послуху. Тепер він усвідомив, що життя в імператорській Твердині зовсім не змінило Чані. Для неї це був тимчасовий перепочинок, прихисток при дорозі, якою вона йшла зі своїм мужчиною. Вона не втратила жодної риси, виплеканої Пустелею.

Чані відсунулася від нього й глянула на гхолу, що стояв поблизу вписаного в коло багатокутника при вході до тренувальної зали.

— Ти схрещував із ним вістря? — спитала.

— Так, і це пішло мені на користь.

— Мені це не подобається, — сказала вона.

— Він не вдасться до жодного насильства проти мене, — промовив Пол.

— Ти бачив це?

— Не бачив!

— То звідки ж ти знаєш?

— Бо він щось більше, ніж гхола, він Дункан Айдаго.

— Його зробили Бене Тлейлакс.

— Вони зробили щось більше, ніж планували.

Вона струснула головою. Кінчик хустини нежоні тернувся об

комір її сукні.

— Як ти зміниш те, що він гхола?

— Гайте, — спитав Пол, — ти знаряддя моєї згуби?

— Якщо тут і зараз природа речей зміниться, зміниться й майбутнє, — відповів гхола.

— Це не відповідь! — запротестувала Чані. Пол запитав, підвищивши голос:

— Як я помру, Гайте?

У штучних очах щось зблиснуло.

— Кажуть, мілорде, що ви помрете через гроші та владу. Чані завмерла.

— Як він сміє так до тебе говорити?

— Ментат правдивий, — відповів Пол.

— Дункан Айдаго був справжнім другом? — спитала вона.

— Він віддав за мене життя.

— Як сумно, — прошепотіла Чані, — що гхолу не можна повернути до його первісного буття!

— Ви хочете мене навернути? — спитав гхола, скерувавши погляд на Чані.

— Що він має на увазі? — не зрозуміла Чані.

— Навернутися, тобто повернутися до початку, — сказав Пол.

Але вороття нема.

— Кожна людина носить із собою своє минуле, — промовив

Гайт.

— І кожен гхола? — спитав Пол.

— До певної міри, мілорде.

— Що ж це за минуле, приховане у твоїй плоті? — спитав Пол. Чані побачила, що це запитання стурбувало гхолу. Його рухи

прискорилися, долоні стислися в кулаки. Вона зиркнула на Пола, питаючи себе, чого він так учинив. Чи існує спосіб наново зробити це створіння тим чоловіком, яким він був колись?

— Чи колись траплялося, щоб гхола пам'ятав своє справжнє минуле? — спитала Чані.

— Було багато спроб, — Гайт втупився в підлогу біля своїх ніг. — Жоден гхола ніколи не був повернутий до свого попереднього буття.

— Але ти цього прагнеш, — зауважив Пол.

Плискуваті очі гхоли з напруженою інтенсивністю глянули на Пола.

— Так!

Лагідним голосом Пол сказав:

— Якщо існує спосіб...

— Ця плоть, — промовив Гайт і, наче салютуючи, торкнувся

лівою рукою чола, — не є плоттю мого первісного народження. Це все... відроджено. Лише форма знайома. Лицепляс теж таке може.

— Не настільки, — промовив Пол. — І ти не лицепляс. — Це правда, мілорде.

— Звідки взято твою форму?

— Генетичний відбиток оригінальних клітин.

— Десь, — сказав Пол, — існує пластикова річ, яка пам'ятає форму Дункана Айдаго. Кажуть, що древні займалися цими речами ще до Батлеріанського Джигаду. Який обсяг цієї пам'яті, Гайте? Що вона перебрала від оригіналу?

Гхола знизав плечима.

— А якщо він не був Айдаго? — спитала Чані.

— Був.

— Ти цього певен?

— Він Дункан Айдаго з будь-якої точки зору. Не можу уявити

достатньо потужної сили, яка могла б без спотворень, без утоми утримувати цю форму.

— Мілорде! — запротестував Гайт. — Те, що ми не можемо чогось уявити, жодним чином не означає, що такого не може бути. Є речі, які я мушу робити як гхола, але не робив би їх, будучи людиною.

— Бачиш? — сказав Пол, не зводячи очей із Чані. Вона кивнула. Пол обернувся, ховаючи глибоку печаль. Він підійшов до балконних вікон і засунув завіси. У раптово потемнілій кімнаті ввімкнулося світло. Він тугіше затягнув пояс і став прислухатися до внутрішніх голосів.

Нічого.

Він повернувся. Чані стояла наче в трансі, її погляд зосередився на гхолі.

Пол помітив, що Гайт сховався в один із якихось потаємних закамарків власного єства — у місце, де й слід було бути гхолі. Чані обернулася на звуки кроків Пола. Вона все ще відчувала тягар примусу, що наклав на неї Пол. На коротку мить гхола став для неї справжньою, повнокровною істотою. У цю хвилину він був тим, кого вона не боялася, кого справді любила й ким захоплювалася. Тепер вона зрозуміла, навіщо Пол улаштував це випробування. Він хотів, щоб вона побачила людину в тілі гхоли.

Чані глянула на Пола.

— І такою людиною був Дункан Айдаго?

— Такою й був. І такою зостається.

Він дозволив би Ірулан жити далі? — спитала Чані.

«Вода не надто глибоко проникла», — подумав Пол, а вголос

промовив:

— Якби я так наказав.

— Не розумію, — зізналася вона. — Ти ж повинен сердитися? — Я серджуся.

— Твій голос... не сердитий. Він сумний.

Пол заплющив очі.

— Так. І це теж.

— Ти мій чоловік, — сказала вона. — Знаю це, але я раптом

перестала тебе розуміти.

Зненацька Полові здалося, що він спускається вниз, у темну

печеру. Тіло його рухалося, — одна нога за другою, — але думки витали деінде.

— Я сам себе не розумію, — прошепотів він. Розплющивши очі, виявив, що відійшов від Чані.

Її голос долинав звідкись здалеку.

— Коханий, я більше не питатиму, що ти бачив. Знаю лише, що дам тобі спадкоємця, як ми й хотіли.

Він кивнув.

— Я знав це із самого початку.

Повернувшись, він поглянув на неї. Здавалося, що Чані десь

дуже далеко.

Вона потяглася й поклала руку на свій живіт.

—Я голодна. Лікарі кажуть, що повинна їсти втричі, а то

й учетверо більше, ніж досі. Я боюся, коханий. Надто швидко він розвивається.

«Надто швидко, — погодився він. Цей плід розуміє, що швидкість необхідна».


14 Частина 14 Part

О багатозубий черве, O multi-toothed worm,

Чи вгамуєш незцілиме? Do you quench the incurable? Тіло й дух, що тебе ваблять До землі усіх початків. Body and spirit that draw you to the land of all beginnings.

Їж страхіть із брами пекла, І нема з одеж одежі, Fear the fear of the gates of hell, And there is no garment of clothes,

Що прикрила б труту божу Або ж полум'я бажання! That would cover the tinder of God Or the flame of desire!

Гімн червові. Hymn to the worm. З «Книги Дюни» From the Dune Book

Пол аж спітнів, вправляючись у тренувальній залі під керівництвом гхоли з крис-ножем і коротким клинком. Paul was sweating as he practiced in the gym under the guidance of a ghola with a cross-knife and a short blade. Тепер він стояв біля вікна й дивився вниз, на храмову площу, намагаючись уявити собі Чані в клініці. Now he stood by the window, looking down at the temple square, trying to imagine Chan in the clinic. Вона занедужала зранку, будучи на шостому тижні вагітності. She fell ill in the morning when she was six weeks pregnant. При ній були найкращі лікарі. She had the best doctors. Вони сповістять, коли з'являться якісь новини. They will notify you when news arrives.

Темні пообідні пилові хмари затінили небо над площею. Dark afternoon dust clouds shaded the sky above the square. Фримени називали таку погоду «брудним повітрям». Freemasons called such weather "dirty air".

Невже ті лікарі ніколи не обізвуться? Will those doctors never call? Кожна секунда важко видиралася з минулого, неохоче входячи в його Всесвіт. Every second was hard to get out of the past, reluctant to enter his universe.

Чекання... чекання... Бене Ґессерит не прислали з Валаха жодного слова. Waiting ... waiting ... Bene Gesserit did not send a word from Wallachia. Очевидно, навмисне зволікання. Obviously a deliberate procrastination.

Колись детальне видіння зареєструвало було ці хвилини, але він закрив свою свідомість від пророцтва. Once a detailed vision recorded these minutes, but he closed his mind from the prophecy. Волів роль риби, плавця у водах Часу, котрий, не опираючись долі, рухається не туди, куди хоче, а куди несе його течія. He preferred the role of a fish, a swimmer in the waters of Time, which, without resisting fate, moves not where he wants, but where his current carries him.

Чутно було, як гхола збирає зброю, перевіряє спорядження. Ghola could be heard gathering weapons and checking equipment. Пол зітхнув, торкнувся рукою пояса, дезактивуючи щит. Paul sighed, touched the belt with his hand, deactivating the shield. По шкірі хвилею пробігли мурашки. A wave of tingles ran down my skin.

Коли повернеться Чані, міркував Пол, він займеться справами. When Chany returns, Paul thought, he'll get to work. Було досить часу, аби погодитися з фактом: те, що він від неї приховував, продовжило їй життя. There was enough time to agree with the fact that what he hid from her prolonged her life. Задумався — невже це зле, що він віддає перевагу Чані, а не спадкоємцю? I wondered if it was a bad thing that he preferred Chan to his heir. Яке право він мав обирати замість неї? What right did he have to choose her instead? Дурні думки! Stupid thoughts! Хто міг би вагатися з огляду на альтернативу — невільничі ями, тортури, гірка туга... чи ще гірше? Who could hesitate in view of the alternative - slave pits, torture, bitter longing ... or worse?

Він почув, як розчиняються двері й входить Чані. He heard the door open and Chan entered.

Пол обернувся. Paul turned.

В очах Чані читалася жадоба вбивства. There was a thirst for murder in Chan's eyes. Широкий фрименський пояс, що обхоплював у стані її золоту сукню, намисто з водяних кілець, одна рука біля стегна (ніж завжди мусить бути під руками), суворий погляд, яким вона оглядала кожну кімнату, входячи туди, — усе в ній було лише тлом її люті. A wide Freemason belt encircling her golden dress, a necklace of water rings, one hand at her thigh (which should always be at hand), the stern look with which she surveyed every room as she entered - all in it was only the background of her rage.

Коли вона підійшла, він розкрив обійми й притис її до себе. When she approached, he opened his arms and hugged her to him.

— Хтось, — хрипко сказала вона просто йому в груди, — тривалий час годував мене контрацептивами... доки я не перейшла на нову дієту. "Someone," she said hoarsely into his chest, "fed me contraceptives for a long time ... until I switched to a new diet." Через це будуть проблеми з пологами. Because of this there will be problems with childbirth.

— Можна чимось зарадити? - Can I earn something? — спитав він. He asked.

— Засоби є, але вони небезпечні. - There are means, but they are dangerous. Знаю, від кого походить ця отрута. I know who this poison comes from. І я візьму її кров! And I'll take her blood!

— Моя Сіхає, — шепнув він, ще міцніше пригорнувши її, щоб втишити раптове тремтіння. "My Sikhae," he whispered, hugging her even tighter to soothe the sudden tremor. — Ти носиш жаданого нами спадкоємця. - You carry the desired heir. Хіба цього не досить? Isn't that enough?

— Моє життя протікає швидше, — промовила вона, притиснувшись до нього. "My life is going faster," she said, snuggling up to him. — Тепер ця вагітність усе вирішує в моєму житті. - Now this pregnancy decides everything in my life. Лікарі казали мені, що все йде страхітливо швидко. The doctors told me that everything was going terribly fast. Я мушу їсти і їсти... і вживати більше прянощів... їсти їх і пити. I have to eat and eat ... and eat more spices ... eat and drink them. Я вб'ю її за це! I'll kill her for it!

Пол поцілував її в щоку: Paul kissed her on the cheek.

— Ні, моя Сіхає. - No, my Sikhaet. Нікого ти не вб'єш. You will not kill anyone.

І подумав: «__Кохана, Ірулан продовжила твоє життя. And he thought: "Beloved, Irulan has extended your life. Для тебе час пологів стане часом смерті__»__.__ For you, the time of childbirth will be the time of death.

Він відчув, як притлумлений жаль висушує йому мозок, висотує життя, вливаючи його в чорну порожнечу. He felt the muffled pity drain his brain, elevate his life, pouring it into the black void. Чані відіпхнула його. Chani pushed him away.

— Її неможливо простити! - It is impossible to forgive her!

— Хто каже про прощення? - Who is talking about forgiveness?

—То чого ж я не можу її вбити? "So why can't I kill her?"

Запитання було таким по-фрименськи простим, що Пол заледве стримався, щоб не розреготатися істеричним сміхом. The question was so Freeman-like that Paul could barely keep from laughing hysterically. За якусь мить він сказав: For a moment he said:

— Це не допоможе. - This will not help.

— Ти це __бачив__? "Did you see that?"

Усе єство Пола стиснулося від згадки про видіння. Paul's whole being shuddered at the mention of the vision.

— Я бачив... я бачив... — пробурмотів він. "I saw ... I saw ..." he muttered. Кожна подробиця Every detail

довколишнього відповідала побаченому майбутньому, і це його приголомшило. the surrounding corresponded to the seen future, and it stunned him. Надто часто він бачив усе це — тепер воно прикувало його до себе, стиснуло в обіймах, наче хтивий сукуб. Too often he had seen it all — now it chained him to him, hugged him like a lustful succubus. У роті геть пересохло. My mouth was completely dry. А чи не йшов він, подумалося йому, за відьомським покликом свого пророчого дару, аж доки той не скинув його в немилосердне сьогодення? And did he not, he thought, follow the witch's call of his prophetic gift, until he threw him into a ruthless present?

— Розкажи мені, що ти __бачив, —__ промовила Чані. "Tell me what you saw," Chani said. — Я не можу. - I can not.

— Чому я не повинна її вбити? "Why shouldn't I kill her?"

— Бо я про це прошу. - Because I'm asking for it.

Він дивився, як вона сприйняла його слова. He watched as she took his words. Достоту як пісок приймає воду — поглинаючи й ховаючи. Abundance like sand takes water - absorbing and hiding. Він задумувався, чи знайдеться під цією киплячою гнівом поверхнею хоч крапля послуху. He wondered if there would be even a drop of obedience beneath this boiling surface. Тепер він усвідомив, що життя в імператорській Твердині зовсім не змінило Чані. Now he realized that life in the Imperial Fortress did not change Chan. Для неї це був тимчасовий перепочинок, прихисток при дорозі, якою вона йшла зі своїм мужчиною. For her, it was a temporary respite, a refuge on the road she was walking with her husband. Вона не втратила жодної риси, виплеканої Пустелею. She has not lost any of the traits nurtured by the Desert.

Чані відсунулася від нього й глянула на гхолу, що стояв поблизу вписаного в коло багатокутника при вході до тренувальної зали. Chani stepped away from him and looked at Ghola, who was standing near the inscribed polygon at the entrance to the gym.

— Ти схрещував із ним вістря? "Did you cross the blade with him?" — спитала. She asked.

— Так, і це пішло мені на користь. - Yes, and it worked out in my favor.

— Мені це не подобається, — сказала вона. "I don't like it," she said.

— Він не вдасться до жодного насильства проти мене, — промовив Пол. "He will not use any violence against me," Paul said.

— Ти бачив __це__? "Did you see that?"

— Не __бачив__! - Have not seen!

— То звідки ж ти знаєш? "So how do you know?"

— Бо він щось більше, ніж гхола, він Дункан Айдаго. "Because he's more than a ghola, he's Duncan Idago."

— Його зробили Бене Тлейлакс. "It was made by Bene Tlaylax."

— Вони зробили щось більше, ніж планували. - They did something more than planned.

Вона струснула головою. She shook her head. Кінчик хустини нежоні тернувся об The tip of the handkerchief unmarried rubbed against

комір її сукні. collar of her dress.

— Як ти зміниш те, що він гхола? - How do you change the fact that he is ghola?

— Гайте, — спитав Пол, — ти знаряддя моєї згуби? "Guy," Paul asked, "are you the instrument of my destruction?"

— Якщо тут і зараз природа речей зміниться, зміниться й майбутнє, — відповів гхола. "If the nature of things changes here and now, so will the future," Ghola replied.

— Це не відповідь! - This is not the answer! — запротестувала Чані. Chany protested. Пол запитав, підвищивши голос: Paul asked, raising his voice.

— Як я помру, Гайте? "How will I die, Gaite?"

У штучних очах щось зблиснуло. Something flashed in his artificial eyes.

— Кажуть, мілорде, що ви помрете через гроші та владу. - They say, my lord, that you will die because of money and power. Чані завмерла. Channy froze.

— Як він сміє так до тебе говорити? "How dare he say that to you?"

— Ментат правдивий, — відповів Пол. "The mentation is true," Paul replied.

— Дункан Айдаго був справжнім другом? "Was Duncan Idago a true friend?" — спитала вона. She asked.

— Він віддав за мене життя. - He gave his life for me.

— Як сумно, — прошепотіла Чані, — що гхолу не можна повернути до його первісного буття! "How sad," Chani whispered, "that ghola cannot be returned to its original existence!"

— Ви хочете мене навернути? "Do you want to convert me?" — спитав гхола, скерувавши погляд на Чані. Ghola asked, looking at Chan.

— Що він має на увазі? - What does he mean? — не зрозуміла Чані. Chany didn't understand.

— Навернутися, тобто повернутися до початку, — сказав Пол. "Go back," Paul said. -

Але вороття нема. But there is no gate.

— Кожна людина носить із собою своє минуле, — промовив "Everyone has a past," he said

Гайт.

— І кожен гхола? - And everyone ghola? — спитав Пол. Paul asked.

— До певної міри, мілорде. "To some extent, my lord."

— Що ж це за минуле, приховане у твоїй плоті? "What kind of past is hidden in your flesh?" — спитав Пол. Paul asked. Чані побачила, що це запитання стурбувало гхолу. Chani saw that the question worried Ghola. Його рухи His movements

прискорилися, долоні стислися в кулаки. accelerated, palms clenched into fists. Вона зиркнула на Пола, питаючи себе, чого він так учинив. She glanced at Paul, wondering why he had done so. Чи існує спосіб наново зробити це створіння тим чоловіком, яким він був колись? Is there a way to make this creature anew the man he once was?

— Чи колись траплялося, щоб гхола пам'ятав своє справжнє минуле? - Has it ever happened that a ghola remembers his true past? — спитала Чані. Chany asked.

— Було багато спроб, — Гайт втупився в підлогу біля своїх ніг. "There have been many attempts." Guy stared at the floor at his feet. — Жоден гхола ніколи не був повернутий до свого попереднього буття. - No ghola has ever been returned to its previous existence.

— Але ти цього прагнеш, — зауважив Пол. "But that's what you want," said Paul.

Плискуваті очі гхоли з напруженою інтенсивністю глянули на Пола. Ghola's flattened eyes stared at Paul with intense intensity.

— Так! - So!

Лагідним голосом Пол сказав: In a gentle voice, Paul said:

— Якщо існує спосіб... - If there is a way ...

— Ця плоть, — промовив Гайт і, наче салютуючи, торкнувся "It's flesh," Gait said, and touched it as if saluting

лівою рукою чола, — не є плоттю мого первісного народження. the left hand of the forehead is not the flesh of my original birth. Це все... відроджено. It's all ... revived. Лише форма знайома. Only the form is familiar. Лицепляс теж таке може. Liceplas can do the same.

— Не настільки, — промовив Пол. "Not so much," Paul said. — І ти не лицепляс. "And you're not a liar." — Це правда, мілорде. "It is true, my lord."

— Звідки взято твою форму? - Where did your uniform come from?

— Генетичний відбиток оригінальних клітин. - Genetic imprint of the original cells.

— Десь, — сказав Пол, — існує пластикова річ, яка пам'ятає форму Дункана Айдаго. "Somewhere," Paul said, "there's a plastic thing that remembers the shape of Duncan Idago." Кажуть, що древні займалися цими речами ще до Батлеріанського Джигаду. It is said that the ancients did these things before the Butlerian Jihad. Який обсяг цієї пам'яті, Гайте? What is the amount of this memory, Gaite? Що вона перебрала від оригіналу? What did she take from the original?

Гхола знизав плечима. Ghola shrugged.

— А якщо він не був Айдаго? "What if he wasn't Idago?" — спитала Чані. Chany asked.

— Був. - It was.

— Ти цього певен? "Are you sure about that?"

— Він Дункан Айдаго з будь-якої точки зору. - He is Duncan Idago from any point of view. Не можу уявити I can't imagine

достатньо потужної сили, яка могла б без спотворень, без утоми утримувати цю форму. a sufficiently powerful force that could hold this form without distortion, without fatigue.

— Мілорде! — запротестував Гайт. Gait protested. — Те, що ми не можемо чогось уявити, жодним чином не означає, що такого не може бути. - The fact that we can not imagine something does not mean that it can not be. Є речі, які я мушу робити як гхола, але не робив би їх, будучи людиною. There are things I have to do as a ghola, but I wouldn't do them as a human being.

— Бачиш? - See? — сказав Пол, не зводячи очей із Чані. Paul said, keeping his eyes on Chan. Вона кивнула. She nodded. Пол обернувся, ховаючи глибоку печаль. Paul turned, hiding his deep sadness. Він підійшов до балконних вікон і засунув завіси. He went to the balcony windows and pulled back the curtains. У раптово потемнілій кімнаті ввімкнулося світло. A light came on in the suddenly darkened room. Він тугіше затягнув пояс і став прислухатися до внутрішніх голосів. He tightened his belt and listened to the inner voices.

Нічого.

Він повернувся. Чані стояла наче в трансі, її погляд зосередився на гхолі. Chani stood as if in a trance, her gaze focused on ghola.

Пол помітив, що Гайт сховався в один із якихось потаємних закамарків власного єства — у місце, де й слід було бути гхолі. Paul noticed that Guit was hiding in one of the secret nooks and crannies of his own being, where Ghola was supposed to be. Чані обернулася на звуки кроків Пола. Chani turned to the sound of Paul's footsteps. Вона все ще відчувала тягар примусу, що наклав на неї Пол. She still felt the burden of coercion that Paul had placed on her. На коротку мить гхола став для неї справжньою, повнокровною істотою. For a brief moment, the ghola became a real, full-blooded creature for her. У цю хвилину він був тим, кого вона не боялася, кого справді любила й ким захоплювалася. At that moment, he was the one she was not afraid of, the one she really loved and admired. Тепер вона зрозуміла, навіщо Пол улаштував це випробування. Now she understood why Paul had arranged this ordeal. Він хотів, щоб вона побачила __людину__ в тілі гхоли. He wanted her to see the man in Ghola's body.

Чані глянула на Пола. Channy looked at Paul.

— І такою людиною був Дункан Айдаго? "And that was Duncan Idago?"

— Такою й був. - That's how it was. І такою зостається. And it remains so.

— __Він__ дозволив би Ірулан жити далі? "Would he let Irulan live on?" — спитала Чані. Chany asked.

«__Вода не надто глибоко проникла__»__, —__ подумав Пол, а вголос The water hadn't penetrated too deeply, Paul thought aloud

промовив: He said:

— Якби я так наказав. "If I had ordered it."

— Не розумію, — зізналася вона. "I don't understand," she admitted. — Ти ж повинен сердитися? "Should you be angry?" — Я серджуся. "I'm angry."

— Твій голос... не сердитий. "Your voice ... is not angry." Він сумний. He is sad.

Пол заплющив очі. Paul closed his eyes.

— Так. - So. І це теж. And this too.

— Ти мій чоловік, — сказала вона. "You are my husband," she said. — Знаю це, але я раптом - I know it, but I suddenly

перестала тебе розуміти. I stopped understanding you.

Зненацька Полові здалося, що він спускається вниз, у темну Suddenly it seemed to Paul that he was going down into the dark

печеру. the cave. Тіло його рухалося, — одна нога за другою, — але думки витали деінде. His body moved, one foot after the other, but his thoughts were elsewhere.

— Я сам себе не розумію, — прошепотів він. "I don't understand myself," he whispered. Розплющивши очі, виявив, що відійшов від Чані. Opening his eyes, he found that he had moved away from Chan.

Її голос долинав звідкись здалеку. Her voice came from afar.

— Коханий, я більше не питатиму, що ти __бачив.__ Знаю лише, що дам тобі спадкоємця, як ми й хотіли. - Darling, I will not ask what you saw. All I know is that I will give you an heir, as we wanted.

Він кивнув. He nodded.

— Я знав це із самого початку. - I knew it from the beginning.

Повернувшись, він поглянув на неї. When he returned, he looked at her. Здавалося, що Чані десь Chan seemed to be somewhere

дуже далеко. very far.

Вона потяглася й поклала руку на свій живіт. She reached out and put her hand on her stomach.

—Я голодна. -I'm hungry. Лікарі кажуть, що повинна їсти втричі, а то Doctors say she should eat three times, and then

й учетверо більше, ніж досі. and four times more than before. Я боюся, коханий. I'm afraid, darling. Надто швидко він розвивається. It is evolving too fast.

«__Надто швидко, —__ погодився він. "Too fast," he agreed. — __Цей плід розуміє, що швидкість необхідна__»__.__ "This fruit understands that speed is necessary."