×

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити LingQ кращим. Відвідавши сайт, Ви погоджуєтесь з нашими cookie policy.


image

Цікава наука (Exciting Science), Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth]

Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth]

Cхильні до посу́хи регіони світу забезпечують майже третину світового

постачання продовольства, і багато посівів у цих регіонах перебувають у небезпеці через нестачу

води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту, води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту,

вона утворюється з мінералів, вивітрених зі скель. Але у вологому кліматі велика ча́стка солі

розчиняється дощами і виноситься ґрунтовими водами вглиб.

У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі

випадають в осад і поступово накопичуються в ґрунті нижче.

Цей солоний шар не є проблемою до тих пір, поки рослини і ґрунтові́ води залишаються на своїх місцях,

але коли місцева рослинність змінюється на неглибоко укорі́нені культури, більша частка дощово́ї води

проходить увесь цей шлях до ґрунтови́х вод, в результаті чого їхній рівень починає зростати.

При підніманні вони розчиняють відкладену сіль, приносячи солону воду до коренів рослин.

І ось тут проявляється проблема гідратації: окремі молекули солі

набагато більші, ніж молекули води, тому вони застряють у вузьких

з'єднаннях рослинних капілярів і перекривають їм водопостачання. В кращому ви́падку,

рослина, яка не може отримати достатню кількість води, росте повільно; у гіршому ж ви́падку вона вмирає.

І зрошення лише́ поси́лює усе: іригаційна вода, що надходить з річок та озер, є трохи

соло́нішою, аніж дощова, тому іригація додає́ солі безпосередньо в ґрунт, прискорюючи

підйом ґрунтови́х вод. Люди стикалися з цією проблемою і раніше.

Історики вважають, що засо́леності ґрунту сприя́ло падіння давньої Месопота́мії.

Ми спостерігаємо подібні ефекти й сьогодні: більше ніж чверть

всіх зрошуваних сільгоспугідь Землі зазнали зме́ншення урожа́йності через сіль.

Але навіть без додаткового зволоження рівень підземних вод швидко піднімається.

Наприклад, коли ліси в південно-західній Австралії були перетворені в незрошувані сільгоспугіддя,

потрібно було близько 12 (дванадцяти) років, для того, щоб рівень ґрунтових вод піднявся на 18 метрів.

Один зі способів, яким фермери посушливих регіонів борються з цією проблемою, є періодичне

промивання ґрунту великою кількістю прісної води для видалення солі.

Це працює - тимчасово - але вимагає багато води,

іноді більше, ніж використовується на посівах протягом усього вегетаційного періоду.

Кращим варіантом є посадка водолюбних дерев і чагарників з глибоким корінням, які можуть

увібрати більшу частину води, що проникла вглиб, і цим опустити ґрунтові води.

В Австралії різні дерева, посаджені серед звичайних культур, випивають так багато

води, що рівень підземних вод падає на 3 метри за десятиліття, несучи

розчинені солі з собою. І фермери в Узбекистані досягли подібних результатів,

чергуючи насадження культур і місцевих чагарників кожні кілька років.

Але незалежно від того, як ми їх чергуємо: в просторі або в часі, ми

швидше за все будемо покладатися на пристосовані до посу́хи місцеві рослини, щоб допомогти зберегти великі

посушливі ділянки найсолоніших сільгоспугідь, що продукують третину продуктів харчування в світі.

Оскільки, якщо ми солимо нашу їжу дО того як її з'їсти, то в цьому випадку

ми можемо не спробувати її взагалі.


Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth] We oversalt our food and it's not what you think [MinuteEarth]

Cхильні до посу́хи регіони світу забезпечують майже третину світового Drought-prone regions of the world provide almost a third of the world's food

постачання продовольства, і багато посівів у цих регіонах перебувають у небезпеці через нестачу food supply, and many crops in these regions are at risk due to shortages

води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту, води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту,

вона утворюється з мінералів, вивітрених зі скель. Але у вологому кліматі велика ча́стка солі

розчиняється дощами і виноситься ґрунтовими водами вглиб.

У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі

випадають в осад і поступово накопичуються в ґрунті нижче. precipitate and gradually accumulate in the soil below.

Цей солоний шар не є проблемою до тих пір, поки рослини і ґрунтові́ води залишаються на своїх місцях, This saline layer is not a problem as long as the plants and ground water remain in place,

але коли місцева рослинність змінюється на неглибоко укорі́нені культури, більша частка дощово́ї води

проходить увесь цей шлях до ґрунтови́х вод, в результаті чого їхній рівень починає зростати.

При підніманні вони розчиняють відкладену сіль, приносячи солону воду до коренів рослин. When rising, they dissolve deposited salt, bringing salty water to plant roots.

І ось тут проявляється проблема гідратації: окремі молекули солі

набагато більші, ніж молекули води, тому вони застряють у вузьких

з'єднаннях рослинних капілярів і перекривають їм водопостачання. В кращому ви́падку,

рослина, яка не може отримати достатню кількість води, росте повільно; у гіршому ж ви́падку вона вмирає.

І зрошення лише́ поси́лює усе: іригаційна вода, що надходить з річок та озер, є трохи

соло́нішою, аніж дощова, тому іригація додає́ солі безпосередньо в ґрунт, прискорюючи

підйом ґрунтови́х вод. Люди стикалися з цією проблемою і раніше.

Історики вважають, що засо́леності ґрунту сприя́ло падіння давньої Месопота́мії.

Ми спостерігаємо подібні ефекти й сьогодні: більше ніж чверть

всіх зрошуваних сільгоспугідь Землі зазнали зме́ншення урожа́йності через сіль.

Але навіть без додаткового зволоження рівень підземних вод швидко піднімається.

Наприклад, коли ліси в південно-західній Австралії були перетворені в незрошувані сільгоспугіддя,

потрібно було близько 12 (дванадцяти) років, для того, щоб рівень ґрунтових вод піднявся на 18 метрів.

Один зі способів, яким фермери посушливих регіонів борються з цією проблемою, є періодичне

промивання ґрунту великою кількістю прісної води для видалення солі.

Це працює - тимчасово - але вимагає багато води,

іноді більше, ніж використовується на посівах протягом усього вегетаційного періоду.

Кращим варіантом є посадка водолюбних дерев і чагарників з глибоким корінням, які можуть

увібрати більшу частину води, що проникла вглиб, і цим опустити ґрунтові води.

В Австралії різні дерева, посаджені серед звичайних культур, випивають так багато

води, що рівень підземних вод падає на 3 метри за десятиліття, несучи

розчинені солі з собою. І фермери в Узбекистані досягли подібних результатів,

чергуючи насадження культур і місцевих чагарників кожні кілька років.

Але незалежно від того, як ми їх чергуємо: в просторі або в часі, ми

швидше за все будемо покладатися на пристосовані до посу́хи місцеві рослини, щоб допомогти зберегти великі

посушливі ділянки найсолоніших сільгоспугідь, що продукують третину продуктів харчування в світі.

Оскільки, якщо ми солимо нашу їжу дО того як її з'їсти, то в цьому випадку

ми можемо не спробувати її взагалі.