"Сімонів Батько" Гі де Мопассан, Сімонів батько (1)

Сімонів батько (1)

Пробило дванадцяту годину. Двері школи розчинилися навстіж, і звідти висипала юрба хлопчаків, штовхаючись і поспішаючи швидше вийти. Але замість того, щоб мерщій розійтись на всі боки і побігти додому обідати, як це бувало щодня, вони спинились за кілька кроків від школи, позбивались у групки і почали перешіптуватись.

Справа в тому, що сьогодні вранці вперше прийшов до школи Сімон, син Бланшотти.

Сімона ж діти не знали, бо він ніколи не виходив до них, не грався з ними на сільській вулиці чи на березі річки. За це вони не любили його і тепер з якоюсь втіхою, змішаною із здивованням, вислухували й повторювали один одному слова хлопчака років чотирнадцяти-п'ятнадцяти, який так хитро підморгував, що, очевидно, знав багато чого.

— Знаєте... у Сімона... адже в нього немає батька.

Син Бланшотти показався на порозі школи.

Йому було років сім-вісім. Це був трохи блідий, дуже чистенько вдягнений хлопчик, від соромливості майже вайлуватий.

Він попрямував було додому, але товариші, весь час перешіптуючись і поглядаючи на нього насмішкуватими й жорстокими очима, які бувають у дітей, що задумали злий жарт, почали помалу обступати його, аж поки оточили з усіх боків. Він стояв посередині, здивований і зніяковілий, не розуміючи, що з ним будуть робити. Хлопчак, який Приніс новину, питаючись досягнутим успіхом, спитав його:

— Слухай, ти, як тебе звуть?

Хлопчик відповів:

— Сімон.

— Сімон, а далі як? — спитав знову хлопчак.

Хлопчик повторив, зовсім зніяковівши:

— Сімон.

Хлопчак крикнув йому:

— Кажуть Сімон такий-то... це не прізвище... Сімон!

Готовий ось-ось заплакати, він повторив утретє:

— Мене звуть Сімон!

Дітлахи зареготали. Хлопчак, тріумфуючи, гукнув ще голосніше:

— Тепер ви бачите, що в нього нема батька!

Запала глибока тиша. Діти були вражені цією незвичайною, неможливою, неймовірною обставиною — у хлопчика немає батька! Вони розглядали його, як небачене чудо, як щось неприродне, і почували, як зростає в них те, раніш незрозуміле їм, презирство, яке було в їхніх матерів до Бланшотти.

Сімон притулився до дерева, щоб не впасти, він був приголомшений непоправним нещастям. Він шукав слів, щоб поясни-та все. Але не міг нічого придумати, щоб відповісти їм, заперечити страшне обвинувачення, ніби в нього немає батька.

Нарешті, зовсім пополотнівши, він крикнув на всякий випадок:

— Неправда, у мене є батько!

— Де ж він? — спитав хлопчак.

Сімон мовчав; він не знав. Діти сміялись, дуже збуджені; ці сини ланів, такі близькі до природи, підкорялись тому жорстокому інстинкту, який примушує курей на пташні добивати поранену курку. Раптом Сімон помітив свого сусіду, маленького вдовиного сина, якого він теж завжди бачив тільки вдвох з матір'ю.

— От і у тебе теж немає батька.

— Ні, — відповів хлопчик, — у мене є.

— Де ж він? — спитав Сімон.

— Він помер, — з гордістю відповіла дитина, — він на кладовищі, мій батько!

здавалось, ніби вони, законні діти, хочуть стиснути і задушити незаконного.

Раптом один з них, що стояв поруч з Сімоном, з глузливим виразом показав йому язика і закричав:

— Нема батька! Нема батька!

Сімон схопив його обома руками за волосся і, брикаючись, став бити по ногах, а зубами вп'явся в щоку. Почалась запекла бійка. Бійців розборонили, і Сімон опинився на землі, побитий, у синцях, у порваній сорочці, посеред юрби хлопчаків, які радісно плескали в долоні. Коли він підвівся, машинально струшуючи порох з своєї забрудненої сорочки, хтось крикнув:

— Піди пожалійся своєму батькові!

Тоді він відчув серцем, що все пропало. Вони були дужчі за нього, вони побили його, а він нічого не міг відповісти, — адже й справді, у нього немає батька. З гордості він спробував протягом кількох секунд боротися з слізьми, що душили його, але задихнувся і беззвучно заплакав, здригаючись від глухих ридань.

— Нема батька! Нема батька!

Але Сімон раптом перестав ридати. В ньому спалахнула лють. Під його ногами валялися камінці, він набрав їх і почав щосили шпурляти в своїх катів. Він влучив у двох чи трьох, вони втекли із зойками; а вигляд у нього був такий грізний, що й інших охопила паніка. Полохливі, як завжди полохлива юрба, коли бачить людину, доведену до нестями, вони кинулися врозтіч.

Лишившись на самоті, хлопчик, в якого не було батька, побіг у поле, бо в пам'яті його виник спогад, який підказав йому, що треба робити. Він вирішив утопитися в річці.

Він згадав, що тиждень тому один жебрак кинувся в річку, бо в нього зовсім не було грошей. Сімон бачив, як витягли утопленика. І от цей нещасний дідусь, який звичайно здавався йому жалюгідним, брудним і потворним, вразив його своїм виглядом:

обличчя було бліде, нерухоме, довга борода намокла, розплющені очі дивились так спокійно. Навколо говорили:

— Він помер.

Хтось додав:

— Тепер він щасливий.

І Сімон теж вирішив утопитись; у того нещасного не було грошей, а в нього не було батька.

Він підійшов дуже близько до води і задивився на течію. В'юнкі рибки гралися в прозорій воді, підстрибували і хапали мушок, що літали над водою. Хлопчик перестав плакати і з цікавістю став стежити за ними. Проте час від часу, як після короткого затишшя під час грози раптом налітають пориви вітру, з тріском ламають дерева і летять вдалину, до Сімона поверталась все та ж сама думка, завдаючи йому гострого болю: "Я повинен утопитись, бо в мене немає батька".

Навкруги було так тепло, так гарно. Сонце нагріло траву. Вода блищала, як дзеркало. Бували хвилини, коли Сімон забував про все, його опановувала знемога, як буває після сліз; йому хотілось заснути в траві проти сонечка.

Маленька зелена жабка стрибала біля його ніг. Він спробував спіймати її. Вона вислизнула. Він почав її переслідувати і тричі підряд промахнувся. Нарешті, схопив за задні лапки і розсміявся, бачачи зусилля, які вона робила, щоб вирватись. Вона підбирала під себе ніжки, потім раптом витягувала їх, вони ставали твердими, як дві палички; поводячи своїми виряченими очима з золотими обідками, вона водночас вимахувала в повітрі передніми лапками, як руками. Це нагадало йому одну іграшку, зроблену з вузеньких, збитих навхрест дощечок, які рухались зигзагоподібно, і від цього маленькі солдатики на них починали марширувати. Тоді він згадав про овій дім, про свою маму; йому стало дуже сумно, і він знову заплакав. Все тіло його здригалось. Він став навколішки і почав читати молитву, немов перед сном. Але він не міг закінчити її, бо ридання бурхливо, нестримно підступали до горла. Він не думав більше ні про що, нічого не бачив навколо, цілком поринувши в своє горе.

Раптом чиясь важка рука лягла на його плече і грубий голос спитав:

— Чого ти так зажурився, хлопче?

Сімон обернувся. Високий робітник, чорнявий, бородатий, кучерявий, лагідно дивився на нього. Сімон відповів із слізьми на очах і в голосі:

— Вони побили мене... бо... у мене... у мене... немає батька... немає батька...

— Як же це так? — сказав незнайомець, посміхаючись, — батько у кожного є.

Хлопчик сказав, насилу вимовляючи слова, бо спазми стискували йому горло:

— А в мене... у мене... немає!

Обличчя робітника враз стало серйозним; він пізнав сина Бланшотти, про яку вже дещо чув, хоч оселився тут недавно.

— Не плач, хлопчику, — сказав він, — заспокойся, ходімо зі мною до твоєї мами. Ми знайдемо тобі... батька.

Великий взяв маленького за руку, і вони вирушили в путь. Робітник посміхався, він був не від того, щоб познайомитися з Бланшоттою, що була, як казали, одною з найвродливіших дівчат на селі. І, можливо, в глибині душі він сподівався, що дівчина, яка раз піддалася спокусі, може піддатися їй ще раз.

Вони підійшли до маленької, чисто побіленої хати.

— Ось тут, -сказав хлопчик і крикнув:

— Мамо!

На дверях з'явилася жінка, і робітник одразу перестав посміхатися, бо він зрозумів, що з цією високою, блідою дівчиною жартувати не можна. Вона суворо стояла на дверях, немовби захищаючи від мужчини поріг свого дому, де її вже зрадив інший. Зніяковівши, знявши кашкет, він пробурмотів:

— Ось, хазяйко, я привів вам вашого хлопчика, він заблудився коло річки.

Але Сімон кинувся на шию матері і сказав, знову заплакавши:

— Ні, мамо, я хотів утопитись, бо вони побили мене... побили... за те, що в мене немає батька.

Пекучий рум'янець залив щоки молодої жінки, і, переживаючи біль усією своєю істотою, вона нестямно поцілувала свою дитину, а рясні сльози покотились по її обличчю. Зворушений робітник стояв, не знаючи, як піти. Раптом Сімон підбіг до нього і спитав:

— Хочете бути моїм татом?

Стало дуже тихо. Бланшотта, згоряючи від сорому, мовчки притулилась до стіни, притиснувши руки до серця. Хлопчик, бачачи, що йому не відповідають, сказав:

— Якщо ви не хочете, то я знову піду топитись.

Робітник спробував повернути все на жарт і відповів сміючись:

— Та ні, я дуже хочу.

— Як тебе звуть? — спитав хлопчик. — Мені треба знати, як відповісти, коли мене спитають.

— Філіпп, — відказав робітник.

Сімон мовчав якусь мить, намагаючись добре запам'ятати це ім'я, потім, зовсім заспокоївшись, простяг руки і сказав:

— Ну от, Філіпп, ти мій тато.

Робітник підняв його, міцно поцілував в обидві щоки, повернувся і поквапливо пішов геть великими кроками.

Другого дня Сімона зустріли в школі злим сміхом. Коли розходились, той же хлопчисько хотів повторити вчорашнє, але Сімон кинув йому в обличчя так, як кинув би камінь:

— Філіпп, ось як звуть мого тата!

Звідусіль почувся регіт:

— Філіпп, а далі?.. Що це за Філіпп?.. Який Філіпп?.. Звідки ти взяв твого Філіппа?

Сімон нічого не відповів і, непохитний у своїй вірі, з викликом дивився на них; він ладен був скоріше витерпіти тортури, ніж поступитись перед ними. Його врятувала поява учителя, і він побіг до матері.

Протягом трьох місяців високий робітник Філіпп частенько проходив повз дім Бланшотти; кілька разів він наважувався заговорити з нею, коли вона шила біля вікна. Вона відповідала йому чемно, завжди з поважним виглядом, ніколи не посміхалась до нього, не запрошувала зайти. Проте Філіпп, трохи самовпевнений, як усі чоловіки, переконав себе, що її щоки червоніли більше, ніж звичайно, коли вона розмовляла з ним.

Але заплямовану репутацію відновити важко, а зіпсувати дуже легко, і, незважаючи на полохливу стриманість Бланшотти, по селу пішов уже поговір.

Щождо Сімона, то він дуже полюбив свого нового тата і майже щовечора, коли Філіпп кінчав роботу, вони гуляли разом. Хлопчик ретельно відвідував школу і з гідністю проходив повз школярів, ніколи не відповідаючи на їх глузування.

Проте одного разу той самий хлопець, який першим зачепив Сімона, сказав йому:

— Ти збрехав, у тебе нема ніякого батька Філіппа.

— Чому ж? — схвильовано спитав Сімон.

Хлопець потирав руки. Він сказав:

— Та тому, що коли б у тебе був батько, то він був би чоловіком твоєї мами.

Сімон збентежився від справедливості такого зауваження, проте відповів:

— А все-таки він мій батько!

— Може, й так, — глузливо відказав хлопець, — але тільки він не зовсім твій батько.

Син Бланшотта похилив голову і, замислившись, пішов, по дорозі до кузні дядька Луазона, де працював Філіпп.

Кузня немов ховалася в гущавині дерев. В ній було дуже темно, тільки червоне полум'я величезного горна освітлювало яскравими відблисками постаті п'яти ковалів з голими руками, які оглушливо стукали по ковадлах. Вони стояли, освітлені полум'ям, наче демони, втупивши очі в розпечене залізо, яке вони шматували; і здавалось, що їхні важкі думки злітають разом з важкими молотами.

Сімон непомітно ввійшов у кузню і тихенько потяг свого друга за рукав. Той обернувся. Робота припинилась, ковалі уважно розглядали хлопчика. Серед незвичайної тиші, що раптом настала, пролунав тоненький Сімонів голосок:

— Слухай, Філіпп, син Мішоди каже, що ти не зовсім мій батько.

— Чому ж? — спитав робітник.

Дитина наївно відповіла:

— Тому, що ти не чоловік моєї мами.

Ніхто не засміявся. Філіпп стояв, спершись лобом на свої великі руки, в яких тримав молот, поставлений на ковадло. Він думав. Четверо товаришів дивились на нього. Сімон, такий маленький серед цих велетнів, тривожно чекав відповіді. Раптом один з ковалів, немовби відповідаючи на думки всіх, сказав Філіппові:

— А все-таки Бланшотта славна й чесна дівчина; живе вона статечно й хазяйновито, хоч і трапилось з нею нещастя. Вона буде хорошою жінкою чесному чоловікові.

— Це правда, — озвалося троє інших. Коваль вів далі:

— Хіба вона винна, що схибила? Він обіцяв одружитися з нею, а хіба мало ми знаємо жінок, яких поважають тепер, хоч з ними трапилось те ж саме?

Сімонів батько (1) Симонов|отец de Simon| Simon's|father Simons Vater (1) Le père de Simonov (1) シモノフの父（1） 시몬의 아버지 (1) Ojciec Simona (1) Simons far (1) Simon’s father (1) Симонов отец (1)

Пробило дванадцяту годину. sai kello kaksitoista|| Il a sonné|| struck|twelve|hour пробило|двенадцатую|час Il était midi. １２時でした。 Wybiła dwunasta godzina. It struck twelve o'clock. Пробило двенадцать часов. Двері школи розчинилися навстіж, і звідти висипала юрба хлопчаків, штовхаючись і поспішаючи швидше вийти. двери|школы|распахнулись|настежь|и|оттуда|высыпала|толпа|мальчиков|толкаясь|и|спеша|быстрее|выйти ||se sont ouvertes|grand ouvert|||poured out||garçons|poussant|||| The doors|of the school|swung open|wide|and|from there|poured out|crowd|of boys|pushing each other|and|rushing|faster|to exit ||otworzyły się||||||||||| ||aukesivat|auki|||||||||| La porte de l'école s'ouvrit et une foule de garçons en sortit, poussant et se dépêchant de sortir. 学校のドアが開き、男の子の群衆が押し出して急いで出てきました。 Drzwi szkoły otworzyły się na oścież, a stamtąd wyległa tłum chłopaków, pchając się i spiesząc, by jak najszybciej wyjść. The school doors swung wide open, and a crowd of boys poured out, jostling each other and hurrying to get out. Двери школы распахнулись настежь, и оттуда высыпала толпа мальчиков, толкаясь и спеша быстрее выйти. Але замість того, щоб мерщій розійтись на всі боки і побігти додому обідати, як це бувало щодня, вони спинились за кілька кроків від школи, позбивались у групки і почали перешіптуватись. но|вместо|того|чтобы|скорее|разойтись|на|все|стороны|и|побежать|домой|обедать|как|это|бывало|ежедневно|они|остановились|за|несколько|шагов|от|школы|сбивались|в|группки|и|начали|перешептываться ||||vite||||||||||||||s'arrêtèrent||||||gathered||petits groupes|||chuchoter But|instead|of that|to|quickly|disperse|in|all|directions|and|run|home|to eat lunch|as|it|happened|every day|they|stopped|a few|few|steps|from|school|gathered|in|groups|and|began|to whisper ||||||||||||||||todos os dias||||vários|passos||||||||sussurrar |zamiast|||szybko|rozjechać się|||boki||pobiec||obiadować|||bywało|||spojrzeli|||kroków|||zebrali się||grupki|||szeptać Mais au lieu de disperser le cadavre dans toutes les directions et de courir à la maison pour déjeuner, comme ils le faisaient tous les jours, ils s'arrêtèrent à quelques pas de l'école, se perdirent en groupe et se mirent à chuchoter. しかし、毎日のように死体を四方八方に散らして昼食のために家に帰る代わりに、彼らは学校から数歩立ち止まり、グループで迷子になり、ささやき始めました。 Ale zamiast szybko się rozproszyć i pobiec do domu na obiad, tak jak zwykle, zatrzymali się kilka kroków od szkoły, zebrali się w grupki i zaczęli szeptać. But instead of quickly scattering in all directions and running home for lunch, as they did every day, they stopped a few steps from the school, grouped together, and began to whisper. Но вместо того, чтобы быстро разойтись по всем сторонам и побежать домой обедать, как это бывало каждый день, они остановились в нескольких шагах от школы, сбились в группы и начали перешептываться.

Справа в тому, що сьогодні вранці вперше прийшов до школи Сімон, син Бланшотти. дело|в|том|что|сегодня|утром|впервые|пришел|в|школу|Симон|сын|Бланшотты ||||||||||||Blanchotti The thing|in|that|what|today|morning|for the first time|came|to|school|Simon|son|Blanshotty sprawa|||||rano||przyszedł|||Szymon||Blanszotta Le fait est que ce matin, Simon, le fils de Blanchett, est venu à l'école pour la première fois. Chodzi o to, że dzisiaj rano do szkoły po raz pierwszy przyszedł Szymon, syn Blanchotty. The thing is, that this morning Simon, the son of Blanchotta, came to school for the first time. Дело в том, что сегодня утром впервые пришел в школу Симон, сын Бланшотты.

Всі діти чули розмови батьків про Бланшотту; і хоч на людях зустрічали її привітно, їхні матері між собою говорили про неї з презирливим співчуттям, яке перейняли й діти, хоч і не розуміли причини. все|дети|слышали|разговоры|родителей|о|Бланшотту|и|хотя|на|людях|встречали|её|приветливо|их|матери|между|собой|говорили|о|ней|с|презрительным|сочувствием|которое|переняли|и|дети|хотя|и|не|понимали|причины ||||||Blanchotte|||||||avec amabilité|leurs|mères|||||||méprisant|compassion méprisante||ont adopté||||||| All|children|heard|conversations|parents|about|Blanshotta|and|although|in|public|greeted|her|warmly|their|mothers|among|themselves|talked|about|her|with|contemptuous|sympathy|which|adopted|and|children|although|and|not|understood|reason |||rozmowy|rodziców||Blanszotcie||||ludziach|spotykali||przyjaźnie|ich|matki||ze sobą|mówiły||niej||pogardliwym|współczuciem||przejmowały||||||rozumiały|powody Tous les enfants ont entendu leurs parents parler de Blanchott ; et bien qu'elles la saluaient chaleureusement en public, leurs mères parlaient d'elle avec une sympathie méprisante, que les enfants adoptaient, sans en comprendre la raison. Wszystkie dzieci słyszały rozmowy rodziców o Blanchotcie; i choć w towarzystwie witały ją serdecznie, ich matki rozmawiały między sobą o niej z pogardliwym współczuciem, które przejęły również dzieci, choć nie rozumiały przyczyny. All the children had heard their parents talking about Blanshotta; and although they greeted her warmly in public, their mothers spoke of her with contemptuous sympathy among themselves, which the children picked up, even though they did not understand the reason. Все дети слышали разговоры родителей о Бланшотте; и хоть на людях встречали ее приветливо, их матери между собой говорили о ней с презрительным сочувствием, которое переняли и дети, хоть и не понимали причины.

Сімона ж діти не знали, бо він ніколи не виходив до них, не грався з ними на сільській вулиці чи на березі річки. Симона|же|дети|не|знали|потому что|он|никогда|не|выходил|к||не|игрался|с|ними|на|сельской|улице|или|на|берегу|реки |||||||||sortait||||||||||||| Simona|but|the children|not|knew|because|he|never|not|went out|to|them|not|played|with|them|on|rural|street|or|on|the bank|of the river Les enfants ne connaissaient pas Simon, car il ne sortait jamais avec eux, ne jouait pas avec eux dans la rue du village ou au bord de la rivière. Dzieci nie znały Szymona, bo nigdy nie wychodził do nich, nie bawił się z nimi na wiejskiej ulicy ani nad brzegiem rzeki. The children did not know Simona, as he never came out to them, never played with them on the village street or by the riverbank. Симона же дети не знали, потому что он никогда не выходил к ним, не играл с ними на сельской улице или на берегу реки. За це вони не любили його і тепер з якоюсь втіхою, змішаною із здивованням, вислухували й повторювали один одному слова хлопчака років чотирнадцяти-п'ятнадцяти, який так хитро підморгував, що, очевидно, знав багато чого. за|это|они|не|любили|его|и|теперь|с|какой-то|утешением|смешанным|с||выслушивали|и|повторяли|один|другому|слова|мальчика|лет|четырнадцати|пятнадцати|который|так|хитро|подмигивал|что|очевидно|знал|много|чего |||||||||||||étonnement|écoutaient||||||garçon||||||malinche|clignait de l'œil||||| For|this|they|not|loved|him|and|now|with|some|comfort|mixed|with|surprise|listened to|and|repeated|one|another|words|boy|years|fourteen|fifteen|who|so|slyly|winked|that|obviously|knew|much|of many things ||||||||||alegria|||||||||as palavras|||||||astutamente|||||| Pour cela, ils ne l'aimaient pas, et maintenant, avec une consolation mêlée de surprise, ils s'écoutaient et se répétaient les paroles d'un garçon de quatorze ou quinze ans qui clignait si sournoisement qu'il en savait évidemment beaucoup. For this, they did not like him and now listened to and repeated to each other the words of a boy about fourteen or fifteen, who winked so slyly that he obviously knew a lot. За это они не любили его и теперь с какой-то утешением, смешанным с удивлением, выслушивали и повторяли друг другу слова мальчика лет четырнадцати-пятнадцати, который так хитро подмигивал, что, очевидно, знал много чего.

— Знаєте... у Сімона... адже в нього немає батька. знаете|у|Симона|ведь|в|него|нет|отца You know|at|Simon|after all|in|him|there is no|father |||pois|||| — You know... Simona... he doesn't have a father. — Знаете... у Симона... ведь у него нет отца.

Син Бланшотти показався на порозі школи. сын|Бланшотти|показался|на|пороге|школы |Blanchotti|||seuil| The son|of Blanshotti|appeared|at|the doorstep|of the school ||||porta| Blanshotta's son appeared at the school door. Сын Бланшотты показался на пороге школы.

Йому було років сім-вісім. ему|было|лет|| He|was|years|| He was about seven or eight years old. Ему было лет семь-восемь. Це був трохи блідий, дуже чистенько вдягнений хлопчик, від соромливості майже вайлуватий. это|был|немного|бледный|очень|аккуратно|одетый|мальчик|от|стеснительности|почти|неуклюжий |||||très propre|habillé|||timidity||maladroit It|was|a little|pale|very|neatly|dressed|boy|from|shyness|almost|clumsy ||um pouco||muito||||||| ||||||pukeutunut|||||vaiton He was a slightly pale, very neatly dressed boy, almost clumsy from shyness. Это был немного бледный, очень аккуратно одетый мальчик, от стеснения почти неуклюжий.

Він попрямував було додому, але товариші, весь час перешіптуючись і поглядаючи на нього насмішкуватими й жорстокими очима, які бувають у дітей, що задумали злий жарт, почали помалу обступати його, аж поки оточили з усіх боків. он|направился|было|домой|но|товарищи|весь|время|перешептываясь|и|поглядывая|на|него|насмешливыми|и|жестокими|глазами|которые|бывают|у|детей|которые|задумали|злой|шутка|начали|понемногу|окружать|его|пока|пока|окружили|со|всех|сторон |||||||||||||moqueurs et cruels|||||||||||||lentement|||||||| He|headed|was|home|but|the friends|all|the time|whispering|and|looking|at|him|mocking|and|cruel|eyes|which|are|in|children|who|planned|evil|joke|began|slowly|to surround|him|until|while|surrounded|from|all|sides He was heading home, but his friends, whispering among themselves and looking at him with mocking and cruel eyes, which children have when they plan a mean prank, began to slowly surround him until they had him surrounded on all sides. Он направлялся домой, но товарищи, все время перешептываясь и глядя на него насмешливыми и жестокими глазами, которые бывают у детей, задумавших злую шутку, начали медленно окружать его, пока не обступили со всех сторон. Він стояв посередині, здивований і зніяковілий, не розуміючи, що з ним будуть робити. он|стоял|посередине|удивленный|и|смущенный|не|понимая|что|с|ним|будут|делать |||||embarrassé||||||| He|stood|in the middle|surprised|and|embarrassed|not|understanding|what|with|him|will be|doing He stood in the middle, surprised and embarrassed, not understanding what they were going to do to him. Он стоял посередине, удивленный и смущенный, не понимая, что с ним будут делать. Хлопчак, який Приніс новину, питаючись досягнутим успіхом, спитав його: мальчик|который|принес|новость|спрашивая|достигнутым|успехом|спросил|его Garçon||||en demandant||succès|| The boy|who|brought|the news|asking|achieved|success|asked|him The boy who brought the news, asking about the achieved success, asked him: Мальчик, который принес новость, спрашивая о достигнутом успехе, спросил его:

— Слухай, ти, як тебе звуть? слушай|ты|как|тебя|зовут Listen|you|how|you|are called — Listen, what's your name? — Слушай, как тебя зовут?

Хлопчик відповів: мальчик|ответил The boy|answered The boy replied: Мальчик ответил:

— Сімон. Симон Simon — Simon. — Симон.

Хлопчик повторив, зовсім зніяковівши: мальчик|он повторил|совсем|смущаясь |||en se déconcertant The boy|repeated|completely|embarrassed |||hämmästyneenä The boy repeated, completely embarrassed: Мальчик повторил, совершенно смущаясь:

— Сімон. Симон Simon — Simon. — Симон.

— Кажуть Сімон такий-то... це не прізвище... Сімон! говорят|Симон|||это|не|фамилия|Симон They say|Simon|||this|not|surname| ||||||sobrenome| — They say Simon such-and-such... that's not a surname... Simon! — Говорят, Симон такой-то... это не фамилия... Симон!

Готовий ось-ось заплакати, він повторив утретє: готовый|||заплакать|он|повторил|в третий раз |||pleurer|||troisième fois Ready|||to cry|he|repeated|for the third time Ready to cry at any moment, he repeated for the third time: Готовый вот-вот заплакать, он повторил в третий раз:

— Мене звуть Сімон! меня|зовут|Симон My|name|Simon — My name is Simon! — Меня зовут Симон!

Дітлахи зареготали. дети|заржали Les enfants|ont éclaté de rire The kids|burst out laughing The kids burst out laughing. Дети заржали. Хлопчак, тріумфуючи, гукнув ще голосніше: мальчик|торжествуя|закричал|еще|громче |triumphing|cria encore plus fort|| The boy|triumphantly|shouted|even|louder The boy, triumphantly, shouted even louder: Мальчик, триумфируя, закричал еще громче:

— Тепер ви бачите, що в нього нема батька! теперь|вы|видите|что|в|него|нет|отца Now|you|see|that|in|him|there is no|father — Now you see that he has no father! — Теперь вы видите, что у него нет отца!

Запала глибока тиша. наступила|глубокая|тишина fell|deep|silence A deep silence fell. Наступила глубокая тишина. Діти були вражені цією незвичайною, неможливою, неймовірною обставиною — у хлопчика немає батька! дети|были|поражены|этой|необычной|невозможной|невероятной|обстоятельством|у|мальчика|нет|отца |||||||situation|||| The children|were|shocked|by this|unusual|impossible|incredible|circumstance|in|the boy|has no|father The children were struck by this unusual, impossible, incredible circumstance — the boy has no father! Дети были поражены этой необычной, невозможной, невероятной обстоятельством — у мальчика нет отца! Вони розглядали його, як небачене чудо, як щось неприродне, і почували, як зростає в них те, раніш незрозуміле їм, презирство, яке було в їхніх матерів до Бланшотти. они|рассматривали|его|как|невиданное|чудо|как|что-то|неприродное|и|чувствовали|как|растет|в|них|то|раньше|непонятное|им|презрение|которое|было|в|их|матерей|к|Бланшотте |||||merveille|||||ressentaient||||||auparavant|||mépris|||||||Blanchot They|regarded|him|as|unseen|miracle|as|something|unnatural|and|felt|as|grows|in|them|that|previously|incomprehensible|to them|contempt|which|was|in|their|mothers|towards|Blanchotte |consideravam|||inédito|milagre|||não natural||sentiam||cresce|в них|||раніше|||desprezo||||||| |||||||||||||||||||ylenkylä||||||| They regarded him as an unseen miracle, as something unnatural, and felt how the previously incomprehensible contempt that their mothers had for Blanchotta was growing within them. Они рассматривали его, как невиданное чудо, как нечто неприродное, и чувствовали, как растет в них то, ранее непонятное им, презрение, которое было у их матерей к Бланшотте.

Сімон притулився до дерева, щоб не впасти, він був приголомшений непоправним нещастям. Симон|прижался|к|дереву|чтобы|не|упасть|он|был|потрясён|непоправимым|несчастьем |||||||||étonné|irréparable|malheur irréparable Simon|leaned|to|the tree|to|not|fall|he|was|stunned|irreparable|misfortune Simon leaned against a tree to avoid falling; he was stunned by the irreparable misfortune. Симон прижался к дереву, чтобы не упасть, он был потрясен непоправимым несчастьем. Він шукав слів, щоб поясни-та все. он|искал|слов|чтобы||и|всё He|searched|for words|to|explain|and|everything He searched for words to explain everything. Он искал слов, чтобы объяснить все. Але не міг нічого придумати, щоб відповісти їм, заперечити страшне обвинувачення, ніби в нього немає батька. но|не|мог|ничего|придумать|чтобы|ответить|им|опровергнуть|страшное|обвинение|будто|в|него|нет|отца ||||||||||accusation terrible||||| But|not|could|anything|to come up with|to|answer|them|to deny|terrible|accusation|as if|in|him|there is no|father But he could think of nothing to respond to them, to deny the terrible accusation that he had no father. Но не мог ничего придумать, чтобы ответить им, опровергнуть страшное обвинение, будто у него нет отца.

Нарешті, зовсім пополотнівши, він крикнув на всякий випадок: наконец|совсем|побледнев|он|закричал|на|всякий|случай ||devenu pâle||||| Finally|completely|having turned pale|he|shouted|on|every|chance Finally, completely pale, he shouted just in case: Наконец, совершенно побледнев, он закричал на всякий случай:

— Неправда, у мене є батько! неправда|у|меня|есть|отец Not true|at|me|has|father — That's not true, I have a father! — Неправда, у мене є отец!

Сімон мовчав; він не знав. Симон|молчал|он|не|знал Simon|was silent|he|not|knew Simon was silent; he didn't know. Симон молчал; он не знал. Діти сміялись, дуже збуджені; ці сини ланів, такі близькі до природи, підкорялись тому жорстокому інстинкту, який примушує курей на пташні добивати поранену курку. дети|смеялись|очень|взволнованные|эти|сыновья|полей|такие|близкие|к|природе|подчинялись|тому|жестокому|инстинкту|который|заставляет|кур|на|птичнике|добивать|раненую|курицу |||excités, agités|||champs|||||se soumettaient à|||instinct brutal|qui|force à|poules|||achever le poulet|blessée|poule The children|laughed|very|excited|these|sons|of the fields|so|close|to|nature|submitted|to that|cruel|instinct|which|forces|chickens|in|the coop|to kill|injured|hen |||animados||filhos|campos||||natureza|||||||||||| The children laughed, very excited; these sons of the fields, so close to nature, succumbed to the same cruel instinct that forces hens in the henhouse to finish off an injured hen. Дети смеялись, очень возбужденные; эти сыны полей, такие близкие к природе, подчинялись тому же жестокому инстинкту, который заставляет куриц на птичнике добивать раненую курицу. Раптом Сімон помітив свого сусіду, маленького вдовиного сина, якого він теж завжди бачив тільки вдвох з матір'ю. вдруг|Симон|заметил|своего|соседа|маленького|вдовьего|сына|которого|он|тоже|всегда|видел|только|вдвоем|с|матерью ||||voisin||widowed|||||||||| Suddenly|Simon|noticed|his|neighbor|little|widowed|son|whom|he|also|always|saw|only|together|with|mother Suddenly, Simon noticed his neighbor, the little widow's son, whom he had always seen only with his mother. Вдруг Симон заметил своего соседа, маленького вдовьего сына, которого он тоже всегда видел только вдвоем с матерью.

— От і у тебе теж немає батька. вот|и|у|тебя|тоже|нет|отца So|and|at|you|also|doesn't have|father — So you don't have a father either. — Вот и у тебя тоже нет отца.

— Він помер, — з гордістю відповіла дитина, — він на кладовищі, мій батько! он|умер|с|гордостью|ответила|ребенок|он|на|кладбище|мой|отец ||||||||cimetière|| He|died|with|pride|answered|child|he|at|the cemetery|my|father ||||||||cemitério|| — He is dead, — the child replied proudly, — he is in the cemetery, my father! — Он умер, — с гордостью ответила ребенок, — он на кладбище, мой отец!

Схвальний шепіт пробіг в юрбі шибеників, немовби те, що батько помер і похований на кладовищі, звеличувало їх товариша і принижувало того, другого, в якого зовсім не було батька. одобрительный|шепот|пробежал|в|толпе|повстанцев|будто|то|что|отец|умер|и|похоронен|на|кладбище|возвеличивало|их|товарища|и|унижало|того|другого|в|которого|совсем|не|было|отца Approbatif|chuchotement|a couru||foule|bandits|||||||enterré||cimetière|glorifiait||||humiliait|||||||| approving|whisper|ran|in|the crowd|of delinquents|as if|that|which|father|died|and|buried|in|the cemetery|exalted|their|friend|and|humiliated|that|other|in|whom|at all|not|was|father A murmur of approval ran through the crowd of hoodlums, as if the fact that the father was dead and buried in the cemetery elevated their comrade and humiliated the other one, who had no father at all. Одобрительный шепот пробежал в толпе повешенных, словно то, что отец умер и похоронен на кладбище, возвышало их друга и унижало того, другого, у которого совсем не было отца. І ці урвиголови, батьки яких здебільшого були п'яниці й злодії, люті й жорстокі до своїх жінок, тіснились все ближче й ближче; и|эти|ураганные головы|отцы|которых|в основном|были|пьяницы|и|воры|свирепые|и|жестокие|к|своим|женам|теснились|все|ближе|и|ближе ||têtes brûlées|||||ivrognes||voleurs|||||||s'entassaient|||| And|these|hotheads|parents|whose|mostly|were|drunks|and|thieves|fierce|and|cruel|to|their|wives|crowded|more|closer|and|closer And these ruffians, whose parents were mostly drunks and thieves, fierce and cruel to their wives, pressed closer and closer; И эти урвиголовы, родители которых в основном были пьяницы и воры, свирепые и жестокие к своим женам, теснились все ближе и ближе;

здавалось, ніби вони, законні діти, хочуть стиснути і задушити незаконного. казалось|будто|они|законные|дети|хотят|сжать|и|задушить|незаконного ||||||étouffer||étouffer| it seemed|as if|they|legitimate|children|want|to squeeze|and|to strangle|illegitimate it seemed as if they, the legitimate children, wanted to squeeze and suffocate the illegitimate one. казалось, будто они, законные дети, хотят сжать и задушить незаконного.

Раптом один з них, що стояв поруч з Сімоном, з глузливим виразом показав йому язика і закричав: вдруг|один|из|них|который|стоял|рядом|с|Симоном|с|насмешливым|выражением|показал|ему|язык|и|закричал ||||||||||moqueur|||||| Suddenly|one|from|them|who|was standing|next|with|Simon|with|mocking|expression|stuck|to him|tongue|and|shouted Suddenly, one of them, who was standing next to Simon, made a mocking face and stuck his tongue out at him, shouting: Вдруг один из них, стоявший рядом с Симоном, с насмешливым выражением показал ему язык и закричал:

— Нема батька! нет|отца There is no|father — No father! — Нет отца! Нема батька! нет|отца There is no|father No father! Нет отца!

Сімон схопив його обома руками за волосся і, брикаючись, став бити по ногах, а зубами вп'явся в щоку. Симон|схватил|его|обеими|руками|за|волосы|и|отпихаясь|стал|бить|по|ногам|а|зубами|вцепился|в|щеку |attrapé|||||||en se débattant|||||||s'est enfoncé|| Simon|grabbed|him|with both|hands|by|hair|and|kicking|began|to hit|on|legs|and|with his teeth|bit|into|cheek Simon grabbed him by the hair with both hands and, kicking, started hitting his legs, while biting into his cheek. Симон схватил его обеими руками за волосы и, пнувшись, стал бить по ногам, а зубами вцепился в щеку. Почалась запекла бійка. началась|запеклая|драка ||bagarre The started|fierce|fight A fierce fight began. Началась ожесточенная драка. Бійців розборонили, і Сімон опинився на землі, побитий, у синцях, у порваній сорочці, посеред юрби хлопчаків, які радісно плескали в долоні. бойцов|разняли|и|Симон|оказался|на|земле|побитый|в|синяках|в|порванной|рубашке|среди|толпы|мальчиков|которые|радостно|хлопали|в|ладони |||||||battu||||déchirée|||||||applaudissaient||mains The fighters|separated|and|Simon|found himself|on|the ground|beaten|in|bruises|in|torn|shirt|in the middle of|the crowd|of boys|who|joyfully|clapped|in|hands The fighters were separated, and Simon found himself on the ground, beaten, bruised, in a torn shirt, amidst a crowd of boys who were joyfully clapping. Бойцов разняли, и Симон оказался на земле, избитый, в синяках, в порванной рубашке, посреди толпы мальчишек, которые радостно хлопали в ладоши. Коли він підвівся, машинально струшуючи порох з своєї забрудненої сорочки, хтось крикнув: когда|он|поднялся|машинально|стряхивая|пыль|с|своей|грязной|рубашки|кто-то|закричал ||s'est levé||en secouant|poussière|||dirty||| When|he|stood up|mechanically|shaking off|dust|from|his|dirty|shirt|someone|shouted When he got up, mechanically shaking the dust off his dirty shirt, someone shouted: Когда он встал, машинально стряхивая пыль с своей грязной рубашки, кто-то закричал:

— Піди пожалійся своєму батькові! иди|пожалуйся|своему|отцу |pleure|| Go|complain|to your|father — Go complain to your father! — Иди пожалуйся своему отцу!

Тоді він відчув серцем, що все пропало. тогда|он|почув|сердцем|что|все|пропало ||||||is lost Then|he|felt|with his heart|that|everything|was lost Then he felt in his heart that everything was lost. Тогда он сердцем почувствовал, что всё пропало. Вони були дужчі за нього, вони побили його, а він нічого не міг відповісти, — адже й справді, у нього немає батька. они|были|сильнее|чем|него|они|побили|его|а|он|ничего|не|мог|ответить|ведь|и|действительно|у|него|нет|отца ||plus forts||||ont battu|||||||||||||| They|were|stronger|than|him|they|beat|him|but|he|nothing|not|could|answer|after all|he|really|in|him|there is no|father They were stronger than him, they beat him, and he could not respond at all, — after all, he really has no father. Они были сильнее его, они его побили, а он не мог ничего ответить, — ведь действительно, у него нет отца. З гордості він спробував протягом кількох секунд боротися з слізьми, що душили його, але задихнувся і беззвучно заплакав, здригаючись від глухих ридань. из|гордости|он|попытался|в течение|нескольких|секунд|бороться|с|слезами|которые|душили|его|но|задыхаясь|и|беззвучно|заплакал|вздрагивая|от|глухих|рыданий |||||||||||étouffaient|||s'est étouffé|||a pleuré|sursautant|||soupirs étouffés From|pride|he|tried|for|several|seconds|to fight|with|tears|that|choked|him|but|he gasped|and|soundlessly|cried|shuddering|from|muffled|sobs Out of pride, he tried for a few seconds to fight back the tears that were choking him, but he gasped and cried silently, shaking with muffled sobs. От гордости он попытался в течение нескольких секунд бороться со слезами, которые душили его, но задохнулся и беззвучно заплакал, содрогаясь от глухих рыданий.

Тоді жорстока радість охопила його ворогів; інстинктивно, наче дикуни, що віддаються своїм страшним веселощам, вони взялися за руки й почали танцювати навколо Сімона, повторюючи, як приспів: тогда|жестокая|радость|охватила|его|||как|дикари|которые|отдаются|своим|страшным|весельям|они|взялись|за|руки|и|начали|танцевать|вокруг|Симона|повторяя|как|припев |||envahit|||||sauvages||se livrent|||fête sauvage|||||||||||| Then|cruel|joy|seized|his|enemies|instinctively|as if|savages|who|indulge|their|terrible|revelries|they|took|by|hands|and|began|to dance|around|Simon|repeating|like|a refrain Then a cruel joy seized his enemies; instinctively, like savages indulging in their terrible revelry, they took each other's hands and began to dance around Simon, repeating like a refrain: Тогда жестокая радость охватила его врагов; инстинктивно, как дикари, предающиеся своим страшным весельям, они взялись за руки и начали танцевать вокруг Симона, повторяя, как припев:

— Нема батька! нет|отца There is no|father — There is no father! — Нет отца! Нема батька! нет|отца There is no|father There is no father! Нет отца!

Але Сімон раптом перестав ридати. но|Симон|вдруг|перестал|плакать ||||pleurer But|Simon||stopped|crying But Simon suddenly stopped sobbing. Но Симон вдруг перестал рыдать. В ньому спалахнула лють. в|нем|вспыхнула|ярость ||a éclaté| In|him|flared up|rage Anger flared up in him. В нем вспыхнула ярость. Під його ногами валялися камінці, він набрав їх і почав щосили шпурляти в своїх катів. под|его|ногами|валялись|камешки|он|собрал|их|и|начал|изо всех сил|швырять|в|своих|палачей |||traînaient|pierres||ramasser||||de toutes ses forces|throw||| Under|his|feet|were scattered|pebbles|he|picked up|them|and|began|with all his might|to throw|at|his|tormentors Stones were lying under his feet, he picked them up and began to throw them with all his might at his tormentors. Под его ногами валялись камешки, он подобрал их и начал изо всех сил швырять в своих палачей. Він влучив у двох чи трьох, вони втекли із зойками; а вигляд у нього був такий грізний, що й інших охопила паніка. он|попал|в|двух|или|трех|они|убежали|с|вздохами|а|вид|у|него|был|такой|грозный|что|и|других|охватила|паника |a touché||||||||gémissements|||||||terrifiant||||a saisi| He|hit|in|two|or|three|they|ran away|with|screams|but|appearance|at|him|was|so|fierce|that|even|others|was seized by|panic He hit two or three of them, they fled with cries; and his appearance was so fierce that panic seized the others as well. Он попал в двоих или троих, они убежали с воплями; а вид у него был такой грозный, что и других охватила паника. Полохливі, як завжди полохлива юрба, коли бачить людину, доведену до нестями, вони кинулися врозтіч. пугливые|как|всегда|пугливая|толпа|когда|видит|человека|доведенного|до|безумия|они|бросились|врассыпную Peurful|||peureuse|||||à bout de nerfs||perte de contrôle|||dans tous les sens Timid|as|always|timid|crowd|when|sees|person|driven|to|madness|they|rushed|in all directions Timid, like the always timid crowd when they see a person driven to madness, they scattered. Пугливые, как всегда пугливая толпа, когда видит человека, доведенного до безумия, они бросились врассыпную.

Лишившись на самоті, хлопчик, в якого не було батька, побіг у поле, бо в пам'яті його виник спогад, який підказав йому, що треба робити. оставшись|на|едине|мальчик|в|которого|не|было|отца|побежал|в|поле|потому что|в|памяти|его|возник|воспоминание|который|подсказал|ему|что|нужно|делать Ayant perdu||la solitude||||||||||||||est apparu||||||| Left|in|solitude|boy|in|whom|not|had|father|ran|into|field|because|in|memory|his|arose|memory|which|suggested|to him|what|should|do Left alone, the boy, who had no father, ran into the field, for a memory arose in his mind that suggested to him what to do. Оставшись наедине, мальчик, у которого не было отца, побежал в поле, потому что в его памяти возникло воспоминание, которое подсказало ему, что нужно делать. Він вирішив утопитися в річці. он|решил|утопиться|в|реке ||se noyer|| He|decided|to drown|in|the river He decided to drown himself in the river. Он решил утопиться в реке.

Він згадав, що тиждень тому один жебрак кинувся в річку, бо в нього зовсім не було грошей. он|вспомнил|что|неделю|назад|один|нищий|бросился|в|реку|потому что|в|него|совсем|не|было|денег |||||||s'est jeté||||||||| He|remembered|that|week|ago|one|beggar|jumped|into|the river|because|in|him|completely|not|had|money He remembered that a week ago a beggar had jumped into the river because he had no money at all. Он вспомнил, что неделю назад один нищий бросился в реку, потому что у него совсем не было денег. Сімон бачив, як витягли утопленика. Симон|видел|как|вытащили|утопленника Simon|saw|how|pulled out|drowned man Simon saw how they pulled the drowned man out. Симон видел, как вытащили утопленника. І от цей нещасний дідусь, який звичайно здавався йому жалюгідним, брудним і потворним, вразив його своїм виглядом: и|вот|этот|несчастный|дедушка|который|обычно|казался|ему|жалким|грязным|и|уродливым|поразил|его|своим|видом And|then|this|unfortunate|grandfather|who|usually|seemed|to him|pitiful|dirty|and|ugly|impressed|him|with his|appearance And here was this unfortunate old man, who usually seemed pitiful, dirty, and ugly to him, striking him with his appearance: И вот этот несчастный дедушка, который обычно казался ему жалким, грязным и уродливым, поразил его своим видом:

обличчя було бліде, нерухоме, довга борода намокла, розплющені очі дивились так спокійно. лицо|было|бледным|неподвижным|длинная|борода|намокла|расплющенные|глаза|смотрели|так|спокойно |||||||écrasés|||| face|was|pale|motionless|long|beard|was wet|open|eyes|looked|so|calmly his face was pale, motionless, his long beard was wet, and his open eyes looked so calm. лицо было бледным, неподвижным, длинная борода намокла, распахнутые глаза смотрели так спокойно. Навколо говорили: вокруг|говорили Around|they talked People were talking around: Вокруг говорили:

— Він помер. он|умер He|died — He has died. — Он умер.

Хтось додав: кто-то|добавил Someone|added Someone added: Кто-то добавил:

— Тепер він щасливий. теперь|он|счастлив Now|he|is happy — Now he is happy. — Теперь он счастлив.

І Сімон теж вирішив утопитись; у того нещасного не було грошей, а в нього не було батька. и|Симон|тоже|решил|утопиться|у|того|несчастного|не|было|денег|а|в|него|не|было|отца ||||se noyer|||||||||||| And|Simon|also|decided|to drown|in|that|unfortunate|not|had|money|but|in|him|not|had|father And Simon also decided to drown himself; that unfortunate one had no money, and he had no father. И Симон тоже решил утопиться; у того несчастного не было денег, а у него не было отца.

Він підійшов дуже близько до води і задивився на течію. он|подошел|очень|близко|к|воде|и|задумался|на|течение He|approached|very|close|to|the water|and|gazed|at|the current He approached very close to the water and gazed at the current. Он подошел очень близко к воде и задумчиво смотрел на течение. В'юнкі рибки гралися в прозорій воді, підстрибували і хапали мушок, що літали над водою. извивающиеся|рыбки|игрались|в|прозрачной|воде|подпрыгивали|и|хватали|мушек|которые|летали|над|водой Poissons serpentins||||transparente||sautaient légèrement||attrapaient des mouches|mouches|||| Loach|fish|played|in|clear|water|jumped|and|caught|flies|that|flew|over|water Wiggly fish were playing in the clear water, jumping and catching flies that were flying above the water. Извивающиеся рыбки играли в прозрачной воде, подпрыгивали и ловили мушек, которые летали над водой. Хлопчик перестав плакати і з цікавістю став стежити за ними. мальчик|перестал|плакать|и|с|интересом|стал|следить|за|ними |cessa||||||suivre|| The boy|stopped|crying|and|with|curiosity|became|to follow|for|them The boy stopped crying and began to watch them with curiosity. Мальчик перестал плакать и с интересом стал следить за ними. Проте час від часу, як після короткого затишшя під час грози раптом налітають пориви вітру, з тріском ламають дерева і летять вдалину, до Сімона поверталась все та ж сама думка, завдаючи йому гострого болю: "Я повинен утопитись, бо в мене немає батька". однако|время|от|времени|как|после|короткого|затишья|во время|время|грозы|вдруг|налетают|порывы|ветра|с|треском|ломают|деревья|и|летят|вдаль|к|Симону|возвращалась|все|та|же|сама|мысль|причиняя|ему|острого|боли|я|должен|утопиться|потому что|в|меня|нет|отца |||||||silence|||||surgissent|rafales|||avec fracas|||||au loin|||||||||infligeant||||||se noyer||||| However|time|from|time|like|after|short|lull|during|time|storm||strike|gusts|of wind|with|crack|break|trees|and|fly|away|to|Simon|returned|all|and|the same|same|thought|causing|him|sharp|pain|I|must|drown|because|in|me|there is no|father However, from time to time, like after a brief calm during a storm when gusts of wind suddenly rush in, cracking trees and flying away, the same thought returned to Simon, causing him sharp pain: "I must drown myself because I have no father." Однако время от времени, как после короткой тишины во время грозы вдруг налетают порывы ветра, ломая деревья и унося их вдаль, к Симону возвращалась та же самая мысль, причиняя ему острую боль: "Я должен утопиться, потому что у меня нет отца".

Навкруги було так тепло, так гарно. вокруг|было|так|тепло|так|красиво autour||||| Around|was|so|warm|so|beautiful It was so warm and so beautiful all around. Вокруг было так тепло, так красиво. Сонце нагріло траву. солнце|нагрело|траву |chauffé| The sun|warmed|the grass The sun warmed the grass. Солнце нагрело траву. Вода блищала, як дзеркало. вода|блестела|как|зеркало |brillait|| The water|shone|like|a mirror The water shimmered like a mirror. Вода блестела, как зеркало. Бували хвилини, коли Сімон забував про все, його опановувала знемога, як буває після сліз; йому хотілось заснути в траві проти сонечка. были|минуты|когда|Симон|забывал|о|все|его|охватывала|изнеможение|как|бывает|после|слез|ему|хотелось|заснуть|в|траве|против|солнышка ||||||||envahissait, maîtrisait|épuisement||||||||||| There were|moments|when|Simon|forgot|about|everything|him|overwhelmed|fatigue|as|happens|after|tears|he|wanted|to sleep|in|the grass|against|the sun There were moments when Simon forgot everything, overwhelmed by exhaustion, as one feels after tears; he wanted to fall asleep in the grass against the sun. Бывали минуты, когда Симон забывал обо всем, его охватывала усталость, как бывает после слез; ему хотелось заснуть в траве под солнцем.

Маленька зелена жабка стрибала біля його ніг. маленькая|зеленая|жаба|прыгала|возле|его|ног The little|green|frog|jumped|near|his|feet A little green frog was jumping by his feet. Маленькая зеленая жабка прыгала у него под ногами. Він спробував спіймати її. он|попытался|поймать|её He|tried|to catch|her He tried to catch it. Он попытался поймать её. Вона вислизнула. она|выскользнула |slipped She|slipped away She slipped away. Она выскользнула. Він почав її переслідувати і тричі підряд промахнувся. он|начал|её|преследовать|и|трижды|подряд|промахнулся ||||||de suite|a raté He|started|her|to chase|and|three times|in a row|missed He started to chase her and missed three times in a row. Он начал её преследовать и трижды подряд промахнулся. Нарешті, схопив за задні лапки і розсміявся, бачачи зусилля, які вона робила, щоб вирватись. наконец|схватил|за|задние|лапки|и|рассмеялся|видя|усилия|которые|она|делала|чтобы|вырваться |attrapé||arrière|||a éclaté de rire|voyant||||||s'échapper Finally|he grabbed|by|hind|paws|and|laughed|seeing|efforts|that|she|was making|to|escape Finally, he grabbed her by the hind legs and laughed, seeing the efforts she was making to break free. Наконец, схватил за задние лапки и рассмеялся, видя усилия, которые она прилагала, чтобы вырваться. Вона підбирала під себе ніжки, потім раптом витягувала їх, вони ставали твердими, як дві палички; поводячи своїми виряченими очима з золотими обідками, вона водночас вимахувала в повітрі передніми лапками, як руками. она|подбирала|под|себя|ножки|потом|вдруг|вытягивала|их|они|становились|твердыми|как|две|палочки|ведя|своими|выпученными|глазами|с|золотыми|ободками|она|одновременно|махала|в|воздухе|передними|лапками|как|руками |ajustait||||||tirait dehors||||||||en bougeant||bulging||||anneaux dorés|||agitated|||avant, antérieures||| She|tucked|||legs|then||stretched|them|they|became|hard|like|two|sticks|moving|her|bulging|eyes|with|golden|rims|she|at the same time|waved|in|the air|front|paws|like|hands She tucked her legs under herself, then suddenly stretched them out, they became stiff like two sticks; waving her bulging eyes with golden rims, she simultaneously flailed her front legs in the air like arms. Она подбирала под себя ножки, потом вдруг вытягивала их, они становились твердыми, как две палочки; поводя своими выпученными глазами с золотыми ободками, она одновременно махала в воздухе передними лапками, как руками. Це нагадало йому одну іграшку, зроблену з вузеньких, збитих навхрест дощечок, які рухались зигзагоподібно, і від цього маленькі солдатики на них починали марширувати. это|напомнило|ему|одну|игрушку|сделанную|из|узких|сбитых|поперек|дощечек|которые|двигались|зигзагообразно|и|от|этого|маленькие|солдатики|на|них|начинали|маршировать |||||||||en croix|petites planches|||en zigzag|||||petits soldats||||marcher It|reminded|him|one|toy|made|from|narrow|nailed|crosswise|planks|which|moved|in a zigzag manner|and|from|this|small|soldiers|on|them|began|to march It reminded him of a toy made of narrow, crosswise planks that moved in a zigzag, causing the little soldiers on them to start marching. Это напомнило ему одну игрушку, сделанную из узких, сбитых крест-накрест дощечек, которые двигались зигзагом, и от этого маленькие солдатики на них начинали маршировать. Тоді він згадав про овій дім, про свою маму; йому стало дуже сумно, і він знову заплакав. тогда|он|вспомнил|о|этом|доме|о|свою|маму|ему|стало|очень|грустно|и|он|снова|заплакал ||||ce|||||||||||| Then|he|remembered|about|that|home|about|his|mother|to him|became|very|sad|and|he|again|cried Then he remembered the old house, his mother; he became very sad, and he cried again. Тогда он вспомнил о том доме, о своей маме; ему стало очень грустно, и он снова заплакал. Все тіло його здригалось. всё|тело|его|дрожало |||trembled All|body|his|trembled His whole body trembled. Все его тело дрожало. Він став навколішки і почав читати молитву, немов перед сном. он|стал|на колени|и|начал|читать|молитву|как|перед|сном ||on his knees||||||| He|knelt|on his knees|and|began|to read|the prayer|as if|before|sleep ||polvillaan||||||| He knelt down and began to pray, as if before sleep. Он встал на колени и начал читать молитву, как перед сном. Але він не міг закінчити її, бо ридання бурхливо, нестримно підступали до горла. но|он|не|мог|закончить|её|потому что|рыдания|бурно|неистово|подступали|к|горлу |||||||sanglots|bruyamment|de manière incontrôlable|s'approchaient|| But|he|not|could|finish|it|because|sobbing|violently|uncontrollably|approached|to|throat But he could not finish it, as sobs violently, uncontrollably surged to his throat. Но он не мог закончить её, потому что рыдания бурно, неудержимо подступали к горлу. Він не думав більше ні про що, нічого не бачив навколо, цілком поринувши в своє горе. он|не|думал|больше|ни|о|что|ничего|не|видел|вокруг|полностью|погрузившись|в|своё|горе ||||||||||||plunging|||chagrin He|not|thought|anymore|neither|about|anything|nothing|not|saw|around|completely|immersing|in|his|sorrow He thought of nothing else, saw nothing around, completely immersed in his grief. Он больше ни о чем не думал, ничего не видел вокруг, полностью погрузившись в своё горе.

Раптом чиясь важка рука лягла на його плече і грубий голос спитав: вдруг|чья-то|тяжелая|рука|легла|на|его|плечо|и|грубый|голос|спросил |quelqu'un|||||||||| Suddenly|someone's|heavy|hand|lay|on|his|shoulder|and|rough|voice|asked Suddenly, a heavy hand landed on his shoulder and a rough voice asked: Вдруг чья-то тяжелая рука легла на его плечо и грубый голос спросил:

— Чого ти так зажурився, хлопче? почему|ты|так|загрустил|парень |||es-tu si triste| Why|you|so|worried|boy — Why are you so sad, boy? — Почему ты так печален, парень?

Сімон обернувся. Симон|обернулся Simon|turned around Simon turned around. Симон обернулся. Високий робітник, чорнявий, бородатий, кучерявий, лагідно дивився на нього. высокий|рабочий|черноволосый|бородатый|кудрявый|мягко|смотрел|на|него ||brunet||bouclé|||| Tall|worker|dark-haired|bearded|curly|gently|looked|at|him A tall worker, dark-haired, bearded, curly, was looking at him gently. Высокий рабочий, смуглый, с бородой, кудрявый, мягко смотрел на него. Сімон відповів із слізьми на очах і в голосі: Симон|ответил|с|слезами|на|глазах|и|в|голосе Simon|answered|with|tears|in|eyes|and|in|voice Simon replied with tears in his eyes and in his voice: Симон ответил со слезами на глазах и в голосе:

— Вони побили мене... бо... у мене... у мене... немає батька... немає батька... они|побили|меня|потому что|у|меня|||нет|отца|| |ont frappé|||||||||| They|beat|me|because|at|me|||does not have|father|| — They beat me... because... I have... I have... no father... no father... — Они избили меня... потому что... у меня... у меня... нет отца... нет отца...

Хлопчик сказав, насилу вимовляючи слова, бо спазми стискували йому горло: мальчик|сказал|с трудом|произнося|слова|потому что|спазмы|сжимали|ему|горло ||with difficulty||||spasmes|serraient|| The boy|said|with difficulty|pronouncing|words|because|spasms|were squeezing|his|throat The boy said, struggling to speak as the spasms tightened his throat: Мальчик сказал, с трудом произнося слова, потому что спазмы сжимали ему горло:

— А в мене... у мене... немає! а|в|меня|у|меня|нет And|in|me|at|me|there is not — But I... I... have no! — А у меня... у меня... нет!

Обличчя робітника враз стало серйозним; він пізнав сина Бланшотти, про яку вже дещо чув, хоч оселився тут недавно. лицо|рабочего|вдруг|стало|серьезным|он|узнал|сына|Бланшотти|о|которую|уже|немного|слышал|хотя|поселился|здесь|недавно ||||||reconnaît||Blanchotti||||||||| The face|of the worker|suddenly|became|serious|he|recognized|son|Blanshotta|about|whom|already|somewhat||although|settled|here|recently The worker's face suddenly became serious; he recognized the son of Blanchotta, whom he had already heard something about, although he had only recently settled here. Лицо рабочего вдруг стало серьезным; он узнал сына Бланшотты, о которой уже что-то слышал, хотя сам поселился здесь недавно.

Великий взяв маленького за руку, і вони вирушили в путь. большой|взял|маленького|за|руку|и|они|отправились|в|путь |||||||||chemin The big one|took|the small one|by|hand|and|they|set off|on|journey The big one took the little one by the hand, and they set off on their way. Большой взял маленького за руку, и они отправились в путь. Робітник посміхався, він був не від того, щоб познайомитися з Бланшоттою, що була, як казали, одною з найвродливіших дівчат на селі. рабочий|он улыбался|он|был|не|от|того|чтобы|познакомиться|с|Бланшоттой|что|она была|как|говорили|одной|из|самых красивых|девушек|в|селе ||||||||||Blanchotte|||||||les plus belles||| The worker|smiled|he|was|not|against|that|to|get acquainted|with|Blanshotta|who|was|as|they said|one|of|most beautiful|girls|in|the village |||||||||||||||||kauneimmista||| The worker smiled, he was not against getting to know Blanchotta, who was said to be one of the most beautiful girls in the village. Рабочий улыбался, он не против был познакомиться с Бланшоттой, которая, как говорили, была одной из самых красивых девушек в селе. І, можливо, в глибині душі він сподівався, що дівчина, яка раз піддалася спокусі, може піддатися їй ще раз. и|возможно|в|глубине|души|он|надеялся|что|девушка|которая|раз|поддалась|искушению|может|поддаться|ей|еще|раз |||||||||||s'est laissée|tentation||succomber||| And|perhaps|in|the depths|of the soul|he|hoped|that|girl|who|once|succumbed to|temptation|may|succumb to|it|again|once And perhaps, deep down, he hoped that the girl who had once succumbed to temptation might succumb to it again. И, возможно, в глубине души он надеялся, что девушка, которая раз поддалась искушению, может поддаться ему еще раз.

— Мамо! мама Mom — Mom! — Мама!

На дверях з'явилася жінка, і робітник одразу перестав посміхатися, бо він зрозумів, що з цією високою, блідою дівчиною жартувати не можна. на|дверях|появилась|женщина|и|рабочий|сразу|перестал|улыбаться|потому что|он|понял|что|с|этой|высокой|бледной|девушкой|шутить|не|можно On|the doors|appeared|woman|and|the worker|immediately|stopped|smiling|because|he|realized|that|with|this|tall|pale|girl|to joke|not|possible A woman appeared at the door, and the worker immediately stopped smiling, for he realized that he could not joke with this tall, pale girl. На двери появилась женщина, и рабочий сразу перестал улыбаться, потому что он понял, что с этой высокой, бледной девушкой шутить нельзя. Вона суворо стояла на дверях, немовби захищаючи від мужчини поріг свого дому, де її вже зрадив інший. она|строго|стояла|на|дверях|как будто|защищая|от|мужчины|порог|своего|дома|где|её|уже|предал|другой She|sternly|stood|at|the door|as if|protecting|from|man|threshold|her|home|where|her|already|betrayed|another |||||ikään kuin||||||||||| She stood sternly at the door, as if protecting the threshold of her home from the man, where she had already been betrayed by another. Она строго стояла на дверях, словно защищая от мужчины порог своего дома, где ее уже предал другой. Зніяковівши, знявши кашкет, він пробурмотів: hämmästyneenä||lippalakki||murmasi having embarrassed|having removed|cap|he|muttered смутившись|сняв|кепку|он|пробормотал Embarrassed, removing his cap, he mumbled: Смутившись, сняв кепку, он пробормотал:

— Ось, хазяйко, я привів вам вашого хлопчика, він заблудився коло річки. вот|хозяюшка|я|привел|вам|вашего|мальчика|он|заблудился|около|реки |maître||a amené|||||s'est perdu|| Here|master|I|brought|you|your|boy|he|got lost|near|river — Here, ma'am, I brought your boy back to you, he got lost by the river. — Вот, хозяйка, я привел вам вашего мальчика, он заблудился у реки.

Але Сімон кинувся на шию матері і сказав, знову заплакавши: но|Симон|бросился|на|шею|матери|и|сказал|снова|заплакавши ||s'est jeté|||||||en pleurant But|Simon|threw himself|on|neck|mother|and|said|again|crying But Simon threw himself around his mother's neck and said, crying again: Но Симон бросился на шею матери и сказал, снова заплакав:

Пекучий рум'янець залив щоки молодої жінки, і, переживаючи біль усією своєю істотою, вона нестямно поцілувала свою дитину, а рясні сльози покотились по її обличчю. жгучий|румянец|залил|щеки|молодой|женщины|и|переживая|боль|всей|своей|сущностью|она|неистово|поцеловала|своего|ребенка|а|обильные|слезы|покатились|по|ее|лицу |rougeur|rougeur ardente|||||||||||follement|a embrassé||||||ont coulé||| burning|blush|flooded|cheeks|young|woman|and|experiencing|pain|all|her|being|she|frantically|kissed|her|child|and|abundant|tears|rolled|down|her|face |||||||||||olemuksellaan|||||||||||| The burning blush flooded the cheeks of the young woman, and, experiencing pain with all her being, she passionately kissed her child, while abundant tears rolled down her face. Жгучий румянец залил щеки молодой женщины, и, переживая боль всей своей сущностью, она неистово поцеловала своего ребенка, а обильные слезы покатились по ее лицу. Зворушений робітник стояв, не знаючи, як піти. тронутый|рабочий|стоял|не|зная|как|уйти Moved|worker|stood|not|knowing|how|to leave The moved worker stood, not knowing how to leave. Тронутый рабочий стоял, не зная, как уйти. Раптом Сімон підбіг до нього і спитав: вдруг|Симон|подбежал|к|нему|и|спросил Suddenly|Simon|ran up|to|him|and|asked Suddenly, Simon ran up to him and asked: Вдруг Симон подбежал к нему и спросил:

Стало дуже тихо. стало|очень|тихо It became|very|quiet It became very quiet. Становится очень тихо. Бланшотта, згоряючи від сорому, мовчки притулилась до стіни, притиснувши руки до серця. Бланшотта|сгорая|от|стыда|молча|прижалась|к|стене|прижав|руки|к|сердцу Blanched|||||s'est appuyée|||en pressant||| Blanshotta|burning|from||silently|pressed|against|the wall|pressing|her hands|to|her heart Blanshotta, burning with shame, silently leaned against the wall, pressing her hands to her heart. Бланшотта, сгорая от стыда, молча прижалась к стене, прижав руки к сердцу. Хлопчик, бачачи, що йому не відповідають, сказав: мальчик|видя|что|ему|не|отвечают|сказал |seeing||||| The boy|seeing|that|to him|not|they answer|said The boy, seeing that he was not being answered, said: Мальчик, видя, что ему не отвечают, сказал:

— Якщо ви не хочете, то я знову піду топитись. если|вы|не|хотите|то|я|снова|пойду|тонуть ||||||||se noyer If|you|not|want|then|I|again|will go|to drown — If you don't want to, then I will go drown myself again. — Если вы не хотите, то я снова пойду тонуть.

— Та ні, я дуже хочу. да|нет|я|очень|хочу But|no|I|very|want — No, I really want to. — Да нет, я очень хочу.

— Філіпп, — відказав робітник. Филипп|ответил|рабочий Philipp|replied|worker — Philip, — replied the worker. — Филипп, — ответил рабочий.

— Ну от, Філіпп, ти мій тато. ну|вот|Филипп|ты|мой|папа Well|then|Philipp|you|my|dad — Well, Philipp, you are my dad. — Ну вот, Филипп, ты мой папа.

Робітник підняв його, міцно поцілував в обидві щоки, повернувся і поквапливо пішов геть великими кроками. рабочий|поднял|его|крепко|поцеловал|в|обе|щеки|повернулся|и|поспешно|пошел|прочь|большими|шагами ||||embrassé||||||rapidement|||| The worker|lifted|him|firmly|kissed|in|both|cheeks|turned|and|hurriedly|walked|away|long|strides |||vahvasti||||||||||| The worker picked him up, kissed him firmly on both cheeks, turned around, and hurried away with big steps. Рабочий поднял его, крепко поцеловал в обе щеки, повернулся и быстро пошел прочь большими шагами.

Другого дня Сімона зустріли в школі злим сміхом. на следующий|день|Симона|встретили|в|школе|злым|смехом ||||||malin| The second|day|Simona|they met|in|school|evil|laughter The next day, Simon was met at school with cruel laughter. На следующий день Симона встретили в школе злым смехом. Коли розходились, той же хлопчисько хотів повторити вчорашнє, але Сімон кинув йому в обличчя так, як кинув би камінь: когда|расходились|тот|же|мальчишка|хотел|повторить|вчерашнее|но|Симон|бросил|ему|в|лицо|так|как|бросил|бы|камень |se séparaient||||||||||||||||| When|they parted|that|same|little boy|wanted|to repeat|yesterday|but|Simon|threw|to him|in|face|so|as|would throw|(conditional particle)|stone When they were leaving, the same boy wanted to repeat yesterday's behavior, but Simon threw it back in his face as if he were throwing a stone: Когда расходились, тот же мальчишка хотел повторить вчерашнее, но Симон бросил ему в лицо так, как бросил бы камень:

Сімон нічого не відповів і, непохитний у своїй вірі, з викликом дивився на них; він ладен був скоріше витерпіти тортури, ніж поступитись перед ними. Симон|ничего|не|ответил|и|непоколебимый|в|своей|вере|с|вызовом|смотрел|на|них|он|готов|был|скорее|вытерпеть|пытки|чем|уступить|перед|ними |||||unwavering||||||||||prêt à||plutôt|supporter|||céder devant|| Simon|nothing|not|answered|and|unwavering|in|his|faith|with|defiance|looked|at|them|he|ready|was|rather|to endure|torture|than|yield|before|them |||||||||||||||oli valmis|||||||| Simon said nothing in response and, steadfast in his faith, looked at them defiantly; he was ready to endure torture rather than yield to them. Симон ничего не ответил и, непоколебимый в своей вере, с вызовом смотрел на них; он был готов скорее терпеть пытки, чем уступить перед ними. Його врятувала поява учителя, і він побіг до матері. его|спасла|появление|учителя|и|он|побежал|к|матери |sauvé||||||| His|saved|appearance|of the teacher|and|he|ran|to|mother ||ilmaantuminen|||||| He was saved by the appearance of the teacher, and he ran to his mother. Его спасло появление учителя, и он побежал к матери.

Протягом трьох місяців високий робітник Філіпп частенько проходив повз дім Бланшотти; кілька разів він наважувався заговорити з нею, коли вона шила біля вікна. в течение|трех|месяцев|высокий|работник|Филипп|часто|проходил|мимо|дом|Бланшотти|несколько|раз|он|решался|заговорить|с|ней|когда|она|шила|у|окна ||||||souvent||||||||osait de||||||cousait|| During|three|months|tall|worker|Philip|often|passed|by|house|Blanchotti|several|times|he|dared|to speak|with|her|when|she|sewed|near|window For three months, the tall worker Philippe often passed by the house of Blanchot; several times he dared to speak to her when she was sewing by the window. На протяжении трех месяцев высокий работник Филипп часто проходил мимо дома Бланшотты; несколько раз он решался заговорить с ней, когда она шила у окна. Вона відповідала йому чемно, завжди з поважним виглядом, ніколи не посміхалась до нього, не запрошувала зайти. она|отвечала|ему|вежливо|всегда|с|уважительным|видом|никогда|не|улыбалась|к|нему|не|приглашала|зайти |||poliment|||respectueux||||||||| She|answered|to him|politely|always|with|respectful|demeanor|never|not|smiled|at|him|not|invited|to come in |||kohteliaasti|||||||||||| She responded to him politely, always with a respectful demeanor, never smiling at him, never inviting him in. Она отвечала ему вежливо, всегда с уважительным видом, никогда не улыбалась ему, не приглашала зайти. Проте Філіпп, трохи самовпевнений, як усі чоловіки, переконав себе, що її щоки червоніли більше, ніж звичайно, коли вона розмовляла з ним. однако|Филипп|немного|самоуверенный|как|все|мужчины|убедил|себя|что|ее|щеки|краснели|больше|чем|обычно|когда|она|разговаривала|с|ним |||sûr de lui|||||||||rougissaient|||||||| However|Philipp|a little|self-confident|like|all|men|convinced|himself|that|her|cheeks|were red|more|than|usual|when|she|talked|with|him However, Philippe, a bit self-assured like all men, convinced himself that her cheeks flushed more than usual when she spoke to him. Однако Филипп, немного самоуверенный, как все мужчины, убедил себя, что ее щеки краснели больше, чем обычно, когда она разговаривала с ним.

Але заплямовану репутацію відновити важко, а зіпсувати дуже легко, і, незважаючи на полохливу стриманість Бланшотти, по селу пішов уже поговір. но|запятнанную|репутацию|восстановить|трудно|а|испортить|очень|легко|и|несмотря на|на|робкую|сдержанность|Бланшотти|по|селу|пошел|уже|слух |tâchée|||||gâcher||||||craintive|réserve||||||rumeur But|tarnished|reputation|to restore|hard|and|to ruin|very|easily|and|despite|on|timid|restraint|Blanshotty|through|the village|went||gossip ||||||läpätä||||huolimatta||pelkurimainen|itsekuri||||||puhe But it is hard to restore a tarnished reputation, and very easy to ruin it, and despite Blanchotta's timid restraint, gossip had already spread through the village. Но запятнанную репутацию восстановить трудно, а испортить очень легко, и, несмотря на робкую сдержанность Бланшотты, по селу уже пошел слух.

Щождо Сімона, то він дуже полюбив свого нового тата і майже щовечора, коли Філіпп кінчав роботу, вони гуляли разом. что касается|Симона|то|он|очень|полюбил|своего|нового|папу|и|почти|каждый вечер|когда|Филипп|заканчивал|работу|они|гуляли|вместе Concernant||||||||||||||finissait|||| As for|Simon|then|he|very|loved|his|new|dad|and|almost|every evening|when||finished|work|they|walked|together As for Simon, he grew very fond of his new dad, and almost every evening, when Philippe finished work, they would go for walks together. Что касается Симона, то он очень полюбил своего нового папу и почти каждый вечер, когда Филипп заканчивал работу, они гуляли вместе. Хлопчик ретельно відвідував школу і з гідністю проходив повз школярів, ніколи не відповідаючи на їх глузування. мальчик|тщательно|посещал|школу|и|с|достоинством|проходил|мимо|школьников|никогда|не|отвечая|на|их|насмешки |||||||||||||||moquerie The boy|diligently|attended|school|and|with|dignity|walked|past|students|never|not|responding|to|their|mockery |huolellisesti|||||||||||||| The boy diligently attended school and walked past the other students with dignity, never responding to their taunts. Мальчик тщательно посещал школу и с достоинством проходил мимо школьников, никогда не отвечая на их насмешки.

Проте одного разу той самий хлопець, який першим зачепив Сімона, сказав йому: однако|одного|раза|тот|самый|парень|который|первым|задел|Симона|сказал|ему ||||||||accroché||| However|one|time|that|same|boy|who|first|bumped into|Simon|said|to him However, one day the same boy who first teased Simon said to him: Однако однажды тот самый мальчик, который первым задел Симона, сказал ему:

— Чому ж? почему|же Why|then — Why? — Почему же? — схвильовано спитав Сімон. взволнованно|спросил|Симон émotionné|| anxiously|asked|Simon — Simon asked excitedly. — взволнованно спросил Симон.

Сімон збентежився від справедливості такого зауваження, проте відповів: Симон|смутился|от|справедливости|такого|замечания|однако|ответил |s'est troublé||||remarque|| Simon|was confused|by|fairness|such|remark|but|replied Simon was confused by the fairness of such a remark, but he replied: Симон смутился от справедливости такого замечания, однако ответил:

— А все-таки він мій батько! а|||он|мой|отец And|||he|my|father — But he is still my father! — А все-таки он мой отец!

— Може, й так, — глузливо відказав хлопець, — але тільки він не зовсім твій батько. может|и|так|насмешливо|ответил|парень|но|только|он|не|совсем|твой|отец Maybe|and|so|mockingly|replied|boy|but|only|he|not|completely|your|father — Maybe so, — the boy replied mockingly, — but he is not entirely your father. — Может, и так, — насмешливо ответил парень, — но только он не совсем твой отец.

Син Бланшотта похилив голову і, замислившись, пішов, по дорозі до кузні дядька Луазона, де працював Філіпп. сын|Бланшотта|наклонил|голову|и|задумавшись|пошел|по|дороге|к|кузне|дяди|Луазона|где|работал|Филипп ||inclina||||||||forge||oncle||| The son|Blanchot|lowered|head|and|thinking|walked|along|the road|to|the forge|uncle|Loison|where|worked|Philippe The son of Blanchot lowered his head and, deep in thought, walked on his way to Uncle Loison's forge, where Philippe worked. Сын Бланшотта склонил голову и, задумавшись, пошел по дороге к кузнице дяди Луазона, где работал Филипп.

Кузня немов ховалася в гущавині дерев. Kuznia||||pensaikossa| Forge||||épaisseur| The forge|as if|was hiding|in|thicket|of trees кузня|как будто|пряталась|в|гуще|деревьев The forge seemed to be hidden in the thicket of trees. Кузница словно пряталась в густых деревьях. В ній було дуже темно, тільки червоне полум'я величезного горна освітлювало яскравими відблисками постаті п'яти ковалів з голими руками, які оглушливо стукали по ковадлах. в|ней|было|очень|темно|только|красное|пламя|огромного|горна|освещало|яркими|отблесками|фигуры|пяти|кузнецов|с|голыми|руками|которые|оглушительно|стучали|по|наковальням |||||||||forge|||reflets lumineux|figures||forgerons|||||assourdissant|frapper||enclumes In|it|was|very|dark|only|red|flame|huge|forge|illuminated|bright|reflections|figures|five|blacksmiths|with|bare|hands|who|deafeningly|hammered|on|anvils |||||||liekki||uuni|||heijastuksilla|hahmot||||||||||taoilla It was very dark inside, only the red flame of a huge forge illuminated the figures of five blacksmiths with bare arms, who were deafeningly striking the anvils. В ней было очень темно, только красное пламя огромного горна освещало яркими отблесками фигуры пяти кузнецов с голыми руками, которые оглушительно стучали по наковальням. Вони стояли, освітлені полум'ям, наче демони, втупивши очі в розпечене залізо, яке вони шматували; і здавалось, що їхні важкі думки злітають разом з важкими молотами. они|стояли|освещенные|пламенем|как|демоны|уставив|глаза|в|раскаленное|железо|которое|они|разрывали|и|казалось|что|их|тяжелые|мысли|взлетают|вместе|с|тяжелыми|молотами ||||||fixant|||rougeoyant||||déchiraient|||||||||||marteaux They|stood|illuminated|by the flame|like|demons|staring|eyes|at|red-hot|iron|which|they|were tearing apart|and|it seemed|that|their|heavy|thoughts|were soaring|together|with|heavy|hammers They stood, illuminated by the flame, like demons, their eyes fixed on the molten iron they were tearing apart; and it seemed that their heavy thoughts were soaring along with the heavy hammers. Они стояли, освещенные пламенем, как демоны, уставившись глазами в раскаленное железо, которое они ковали; и казалось, что их тяжелые мысли взлетают вместе с тяжелыми молотами.

Сімон непомітно ввійшов у кузню і тихенько потяг свого друга за рукав. Симон|незаметно|вошел|в|кузню|и|тихо|потянул|своего|друга|за|рукав |unnoticed|entered||forge||||||| Simon|unnoticed|entered|into|the forge|and|quietly|pulled|his|friend|by|sleeve Simon quietly entered the forge and gently tugged at his friend's sleeve. Симон незаметно вошел в кузницу и тихонько потянул своего друга за рукав. Той обернувся. тот|обернулся He|turned around He turned around. Тот обернулся. Робота припинилась, ковалі уважно розглядали хлопчика. работа|прекратилась|кузнецы|внимательно|рассматривали|мальчика ||forgerons|attentivement|| The work|stopped|the blacksmiths|carefully|examined|the boy The work stopped, and the blacksmiths carefully examined the boy. Работа прекратилась, кузнецы внимательно разглядывали мальчика. Серед незвичайної тиші, що раптом настала, пролунав тоненький Сімонів голосок: среди|необычной|тишины|которая|вдруг|наступила|прозвучал|тоненький|Симонов|голосок |inhabituelle||||est survenue||||voice Amid|unusual|silence|that||fell|rang out|thin|Simon's|little voice Amid the unusual silence that suddenly fell, a thin voice of Simon rang out: Среди необычной тишины, которая вдруг наступила, раздался тоненький голосок Симона:

— Слухай, Філіпп, син Мішоди каже, що ти не зовсім мій батько. слушай|Филипп|сын|Мишоды|говорит|что|ты|не|совсем|мой|отец |||Mishoda||||||| Listen|Philipp|son|Mishoda|says|that|you|not|entirely|my|father — Listen, Philipp, Mishoda's son says that you are not really my father. — Слушай, Филипп, сын Мишоды говорит, что ты не совсем мой отец.

— Чому ж? почему|же Why|then — Why is that? — Почему же? — спитав робітник. спросил|рабочий asked|worker — asked the worker. — спросил рабочий.

Дитина наївно відповіла: ребенок|наивно|ответила The child|naively|answered The child naively replied: Ребенок наивно ответил:

— Тому, що ти не чоловік моєї мами. потому|что|ты|не|муж|моей|мамы Because|that|you|not|husband|my|mother — Because you are not my mom's man. — Потому что ты не мужчина моей мамы.

Ніхто не засміявся. никто|не|засмеялся Nobody|not|laughed No one laughed. Никто не засмеялся. Філіпп стояв, спершись лобом на свої великі руки, в яких тримав молот, поставлений на ковадло. Филипп|стоял|опершись|лбом|на|свои|большие|руки|в|которых|держал|молот|поставленный|на|ковадло ||leaning|front|||||||||posé||enclume Philip|stood|leaning|forehead|on|his|large|hands|in|which|held|hammer|placed|on|anvil ||||||||||||||anvil Philip stood, resting his forehead on his large hands, in which he held a hammer placed on the anvil. Филипп стоял, опершись лбом на свои большие руки, в которых держал молот, поставленный на наковальню. Він думав. он|думал He|thought He was thinking. Он думал. Четверо товаришів дивились на нього. четверо|товарищей|смотрели|на|него Four|friends|looked|at|him Four friends were looking at him. Четверо товарищей смотрели на него. Сімон, такий маленький серед цих велетнів, тривожно чекав відповіді. Симон|такой|маленький|среди|этих|великан|тревожно|ждал|ответа |||||géants|anxiously|| Simon|so|small|among|these|giants|anxiously|waited|for an answer Simon, so small among these giants, anxiously awaited the answer. Симон, такой маленький среди этих великаном, тревожно ждал ответа. Раптом один з ковалів, немовби відповідаючи на думки всіх, сказав Філіппові: вдруг|один|из|кузнецов|как будто|отвечая|на|мысли|всех|сказал|Филиппу |||forger|||||||Philippe Suddenly|one|of|blacksmiths|as if|answering|to|thoughts|everyone|said|to Philip Suddenly one of the blacksmiths, as if responding to everyone's thoughts, said to Philip: Вдруг один из кузнецов, как будто отвечая на мысли всех, сказал Филиппу:

— А все-таки Бланшотта славна й чесна дівчина; живе вона статечно й хазяйновито, хоч і трапилось з нею нещастя. а|||Бланшотта|славная|и|честная|девушка|живет|она|статечно|и|хозяйственно|хотя|и|случилось|с|ней|несчастье |||Blanshotta|glorious||||||avec dignité||ménagère|||||| And|||Blanshotta|glorious|and|honest|girl|lives|she|stately|and|economically|although|and|happened|with|her|misfortune ||||mainio||||||arvokkaasti||hallitsevasti|||||| — And yet Blanchotta is a glorious and honest girl; she lives with dignity and is thrifty, even though misfortune has befallen her. — А все-таки Бланшотта славная и честная девушка; живет она статно и хозяйственно, хоть и случилось с ней несчастье. Вона буде хорошою жінкою чесному чоловікові. она|будет|хорошей|женщиной|честному|мужчине ||||honnête| She|will be|a good|woman|honest|man She will be a good wife to an honest man. Она будет хорошей женщиной для честного мужчины.

— Це правда, — озвалося троє інших. это|правда|отозвалось|трое|других ||répondit|| This|is true|responded|three|others — That's true, — echoed three others. — Это правда, — откликнулись трое других. Коваль вів далі: кузнец|он вел|дальше Smith|| The blacksmith|continued|further Koval continued: Коваль продолжал:

— Хіба вона винна, що схибила? разве|она|виновата|что|ошиблась ||||erroneously acted Is it|she|guilty|that|made a mistake ||||sai väärin — Is she to blame for making a mistake? — Разве она виновата, что ошиблась? Він обіцяв одружитися з нею, а хіба мало ми знаємо жінок, яких поважають тепер, хоч з ними трапилось те ж саме? он|обещал|жениться|на|нее|а|разве|мало|мы|знаем|женщин|которых|уважают|теперь|хотя|с|ними|случилось|то|же|самое |||||||||||||||||arrivé||| He|promised|to marry|with|her|but|is it|few|we|know|women|whom|are respected|now|even though|with|them|happened|that|same|same He promised to marry her, and how many women do we know who are respected now, even though the same thing happened to them? Он обещал жениться на ней, а разве мало мы знаем женщин, которых уважают теперь, хоть с ними случилось то же самое?

SENT_CWT:AFkKFwvL=183.06 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=4.31 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=2.22 PAR_CWT:AvJ9dfk5=7.5 en:AFkKFwvL ru:AvJ9dfk5 openai.2025-02-07 ai_request(all=98 err=0.00%) translation(all=193 err=0.00%) cwt(all=2002 err=0.95%)