×

우리는 LingQ를 개선하기 위해서 쿠키를 사용합니다. 사이트를 방문함으로써 당신은 동의합니다 쿠키 정책.


image

"Оповідання" Айзек Азімов, День мисливців

День мисливців

Все cкінчилося того ж вечора, що й почалося. Джо, Рей і я сиділи за своїм

улюбленим столиком у забігайлівці, попереду був цілий вечір, багато балачок і все таке.

Рей сказав, що добре було б знати переможця сьомого заїзду, коли йде шостий. Але Джо вирішив по-іншому. Він сказав:

-— У вас, хлопці, на думці тільки війни та скачки. А я допитливий. Знаєте, що б я зробив з машиною часу?

Звичайно, ми захотіли дізнатися, щоб потім вдосталь над ним покепкувати.

Він сказав:

-— Якщо б у мене була машина, я б відправився назад на п'ять чи-то п'ятдесят

мільйонів років і подивився, що стало з динозаврами.

Ми з Реєм вирішили, що толку в цьому ніякого. Рей сказав, що кого цікавлять, ці

динозаври, і я —— що вони придатні тільки на те, щоб залишити купи скелетів; знаєте, всякі недоумки ходять по музеях і на них дивляться; і добре, що вони забралися: місце для людей звільнили. Звичайно, Джо негайно ж образився:

-— Динозаври —— це здорово! Їх було мільйони всяких —— великі, як будинок, тупі також, як будинок —— всюди. І раптом, в одну мить, ось так, —— он клацнув пальцями, —— вони щезли. Чому? Ось це я й хотів би дізнатися.

От і все. На цьому ми б і порішили. Я б що-небудь сказав, Рей додав би щось кумедне, ми б ще замовили пива, і розмова пішла б про погоду, про Бруклінських Крутіїв, потім ми б сказали "бувай" і навіть не думали б про динозаврів.

Але не вийшло, і тепер ці динозаври у мене з голови не йдуть, мене від них нудить навіть. Тому що алкаш за сусіднім столиком підняв голову і сказав:

-— Гей!

Джо сидів ближче до нього. Он відхилив стілець назад і спитав:

-— Чого треба?

Алкаш відповів:

-— Джентльмени, чи не ви говорили про динозаврів?

Ну, Джо, схоже, заспокоївся і сказав:

-— Так. Хочете що-небудь знати?

Той наче всміхнувся. Дивна усмішка: починалася на губах і закінчилася, не

торкнувшись очей. Сказав:

— Ви хотіли б побудувати машину часу і вирушити у минуле, подивитися, що

сталося з динозаврами?

Я бачив, що Джо вирішив: готується якесь шахрайство. Я теж так подумав. Джо

спитав:

-— Ну і що? Хочете збудувати мені таку?

Алкаш показав жменю зубів і відповів:

-— Ні, сер. Міг би, але не буду. Знаєте, чому? Тому що побудував таку машину для

себе кілька років тому і побував у Мезозойській ері, і подивився, що стало з динозаврами.

Рей спитав:

— Де ви її побудували?

— У Середньо-Західному університеті. І я її зламав. Не схотів. З мене досить.

Ну, я сказав:

— Валяйте. Що сталося з динозаврами?

Он відразу не відповів. Потім утупився в середину стола і став їй розповідати:

— Було сонячно, сонячно і яскраво, сухо й жорстко. Ані боліт, ані папороті. Нічого

із звичайного для крейдового періоду оточення динозаврів. Період пізній, напевно крейдовий. Динозаври вже майже зникли —— всі, крім маленьких, з їхніми металічними поясами і зброєю.

Джо роздратувався:

-— Які маленькі, з поясами і зброєю?

Хлопець секунду дивився на нього, потім знову втупився в нікуди.

-— Маленькі ящери, чотири фути на зріст. Стоять на задніх лапах, упираючись

хвостом, й у них маленькі передні лапи з пальцями. Навколо талії металічний пояс, з нього звисає зброя. Не просто кульова —— якийсь енергетичний проектор.

-— Що? — спитав я. —— Послухайте, коли це було? Мільйони років тому?

-— Цілком правильно, —— відповів він. —— Ящери. З лускою, повік у них не було, і, напевно, вони відкладали яйця. Але в них були енергетичні рушниці. Їх було п'ятеро. Накинулися на мене, тільки-но я зліз з машини. Їх, напевно, на Землі були мільйони —— мільйони. Повсюди. Тоді це були царі природи.

Рей не повірив:

-— Послухайте, друже, мільйони? Хіба ті хлопці, що тільки й знають, що відшукувати старі кістки і возитися з ними, не з'ясували, як виглядають динозаври? В музеях повно їхніх скелетів. Ну, де ж ті, з металічними поясами? Якщо їх було мільйони, що з ними стало? Де їхні кістки?

Той тільки зітхнув. По-справжньому зітхнув, сумно. Може, вперше зрозумів, що говорить просто з трьома хлопцями в комбінезонах. У забігайлівці. А може, йому було однаково.

Він сказав:

-— Кісток знаходять небагато. Подумайте, скільки тварин жили на Землі. Мільярди

і трильйони. А скільки скам'янілостей ми знаходимо? І ці ящери були розумні. Не забувайте цього. Вони не потрапляли у лавини, болота, лаву, за винятком окремих випадків. Скільки скам'янілостей людини знаходять, навіть напіврозумних мавполюдей, що жили мільйони років тому?

Він дивився на свою напівпорожню склянку, повертаючи його в руках.

Потім зітхнув:

-— Та й що покажуть скам'янілості? Металічні пояса заіржавіють, від них нічого не залишиться. Ці ящери були теплокровними. Я знаю це, але як це доведеш по скам'янілих кістках? Якого біса? Чи можна буде через мільйон років сказати по людському скелету, як виглядав Нью-Йорк? Чи можна по кістках з'ясувати, хто саме, людина чи горила придумав атомну бомбу, а хто їв банани в зоопарку?

-— Гей, —— заявив Джо, який вирішив посперечатися, —— будь-який телепень відрізнить скелет людини від скелету горили. У людини мозок більше. Кожний дурень скаже, хто з них розумніший.

-— Справді? —— співрозмовник розсміявся, неначе все це просто й очевидно, і просто соромно на це витрачати час. —— Ви судите по тому, чого змогла досягти людина. У еволюції багато можливостей і шляхів. Птахи літають так, летючі миші по- іншому. У життя багато хитрощів. Як ви вважаєте, яку частину свого мозку ви використовуєте? Приблизно п'яту. Так кажуть психологи. Наскільки нам відомо, вісімдесят відсотків мозку не використовуються. Всі працюють на першій передачі, крім, може бути, кількох людей в історії. Леонардо да Вінчі, наприклад, Архімед, Аристотель, Гаус, Галуа, Ейнштейн...

Ні про кого з них, крім Ейнштейна, я не чув, але запам'ятав. Він ще кількох згадав, але цих я не пам'ятаю. Потім він сказав:

-— У цих ящерів мозок був маленький, може, десь чверть нашого або ще менший, але вони використовували його повністю, весь до останку. Кістки цього не покажуть, але вони були розумними; розумними, як люди. И хазяями Землі.

Тут Джо придумав щось хороше. На якийсь час мені здалося, що він професора цього прищучив, і я страшенно зрадів, коли той викрутився.

Джо сказав:

-— Слухайте, якщо ці ящірки були такі розумні, чому після них нічого не лишилося? Де їхні міста, де їхні будинки, де все те, що ми знаходимо після печерної людини: кам'яні ножі та інше? Якщо людина забереться з Землі, скільки ми після себе залишимо! Милі не пройдеш, не наштовхнувшись на місто. А дороги, а все інше!

Але хлопця зупинити було неможливо. Він і не моргнув. Продовжував:

— Ви, як і раніше, оцінюєте інших по людських мірках. Ми будуємо міста, дороги, аеропорти тощо, а вони ні. Вони жили по-іншому. Спосіб життя був зовсім іншим. У них не було міст. Не було нашого мистецтва. Не знаю, що в них було, тому що дуже вже вони чужі, і від них нічого не могло залишитися, крім зброї. Але й вона не збереглася. Ми, може, кожного дня перечіплюємося через їхні релікти і не підозрюємо про це.

Тоді я вирішив, що з мене досить. Його просто неможливо притиснути. Чим розумніший ти, тим розумніший і він.

Я зазначив:

-— Послухайте, звідки ви все це знаєте? Що ви —— жили з ними? Чи вони говорять англійською? А, може, ви вивчили мову ящерів? Ну ж бо, скажіть кілька слів

ящериною.

Але той не втратив рівноваги. Він, як і раніше, повільно наповнював склянку.

-— Ні, я не знаю їхньої мови, і вони зі мною не говорили. Тільки дивилися на мене своїми холодними жорсткими очима —— зміїними очима, —— і я знав, про що вони думають, а вони знали, про що думаю я. Не питайте, як це відбувалося. Просто так було. Все. Я знав, що вони на полюванні, і знав, що мене вони не відпустять.

Тут ми перестали його питати. Дивилися на нього, потім Рей спитав:

-— І що ж сталося? Як вам вдалося піти?

-— Ну, це просто. На вершині пагорба з'явилася якась тварина. Довга, футів десять,

вузька, й притискалася до землі. Ящерів охопило збудження. Я відчував його хвилями. Вони неначе забули про мене у запалі кровожерливості —— і побігли туди. Я сів у машину, повернувся і розбив її.

Більшої брехні мені чути не доводилося. Джо відкашлявся.

-— І що ж сталося з динозаврами?

-— Як, ви хіба не зрозуміли? Я думав, це достатньо ясно. Всі ці маленькі розумні

ящери — мисливці. Мисливці за інстинктом і за бажанням. Це їхнє найбільше захоплення в житті. Вони полювали не заради їжі —— заради забави.

-— І вони стерли с лиця Землі всіх динозаврів?

-— Всіх, що жив у їхній час, всі сучасні їм види. Думаєте, це неможливо? Скільки нам треба було, щоб знищити мільйонні стада бізонів? Припустимо, ми всерйоз візьмемося: скільки років протримаються леви, тигри, жирафи? На той час, коли я з цими ящерами зустрівся, більшої дичини вже не залишалося —— жодної рептилії більшої за п'ятнадцять футів, може бути. Всі зникли.

Ми мовчали, дивилися на свої порожні пляшки і думали. Всі ці динозаври, великі, як будинок, убиті маленькими ящерами з рушницями... Вбиті заради забави.

Джо нахилився, легко поклав руку хлопцю на плече й потрусив. Він сказав:

-— Гей, професор, але якщо це так, що сталося з найменшими ящерами з рушницями? Га? Ви туди не поверталися, щоб дізнатися?

Професор з якимось розгубленим виразом подивився на нас.

-— Ви все ще не розумієте! Це вже почалося. Я бачив це по їхніх очах. У них закінчилася велика дичина, кінчилася втіха їхнього життя. І що ж вони мали робити? Звернулися до іншої дичини — найнебезпечнішої з усіх —— і потішилися вволю. Перебили цю дичину до кінця.

-— Що за дичина? —— спитав Рей. Он ще не зрозумів, але ми з Джо зрозуміли.

-— Вони самі, —— голосно відповів професор. —— Прикінчили всіх інших і взялися за себе —— і не зупинилися, доки нікого не лишилося.

Ми знову замовкли і думали про цих великих ящерів, великих, як будинок, яких прикінчили маленькі ящери з рушницями. Потім подумали й про маленьких ящерів, як вони, коли нічого вже не залишалося, вдалися до цих рушниць один проти одного.

Джо сказав:

-— Бідні дурні ящери.

-— Так, —— погодився Рей, —— бідні здурілі ящери.

І тут він нас налякав по-справжньому: підскочив, очі його витріщилися, немовби ось-ось вискочать з очниць. И заволав:

-— Йолопи! Якого дідька ви тут слину пускаєте через ящерів? Вони вже мільйони років як мертві! Це був перший розум на Землі, і ось чим він кінчив. Але це в минулому. А сьогодні другий розум —— і як він, по-вашому, закінчить?

Він відштовхнув свого стільця і попрямував до виходу. На порозі обернувся і сказав: -— Бідні дурні люди! Поплачте краще за них...

День мисливців Day of hunters Le jour des chasseurs День охотников

Все cкінчилося того ж вечора, що й почалося. Everything ended the same evening as it began. Джо, Рей і я сиділи за своїм Joe, Ray and I sat behind mine

улюбленим столиком у забігайлівці, попереду був цілий вечір, багато балачок і все таке. favorite table in the pub, there was a whole evening ahead, lots of chatter and all that.

Рей сказав, що добре було б знати переможця сьомого заїзду, коли йде шостий. Ray said it would be nice to know the winner of the seventh race when the sixth is coming. Але Джо вирішив по-іншому. But Joe decided otherwise. Він сказав:

-— У вас, хлопці, на думці тільки війни та скачки. -— You guys have only wars and horse races on your mind. А я допитливий. And I am curious. Знаєте, що б я зробив з машиною часу? You know what I would do with a time machine?

Звичайно, ми захотіли дізнатися, щоб потім вдосталь над ним покепкувати. Of course, we wanted to find out, so that we could pamper him a lot later.

Він сказав:

-— Якщо б у мене була машина, я б відправився назад на п'ять чи-то п'ятдесят -— If I had a car, I would go back in five or fifty

мільйонів років і подивився, що стало з динозаврами. millions of years and looked at what happened to the dinosaurs.

Ми з Реєм вирішили, що толку в цьому ніякого. Ray and I decided that there was no point in this. Рей сказав, що кого цікавлять, ці Ray said who cares, these

динозаври, і я —— що вони придатні тільки на те, щоб залишити купи скелетів; знаєте, всякі недоумки ходять по музеях і на них дивляться; і добре, що вони забралися: місце для людей звільнили. dinosaurs, and I —— that they are fit only to leave heaps of skeletons; you know, all kinds of idiots go to museums and look at them; and it's good that they got away: the place for people was freed. Звичайно, Джо негайно ж образився: Of course, Joe immediately took offense:

-— Динозаври —— це здорово! -— Dinosaurs —— that's cool! Їх було мільйони всяких —— великі, як будинок, тупі також, як будинок —— всюди. There were millions of them all kinds —— as big as a house, as dumb as a house —— everywhere. І раптом, в одну мить, ось так, —— он клацнув пальцями, —— вони щезли. Чому? Ось це я й хотів би дізнатися. This is what I would like to know.

От і все. That's all. На цьому ми б і порішили. We would decide on this. Я б що-небудь сказав, Рей додав би щось кумедне, ми б ще замовили пива, і розмова пішла б про погоду, про Бруклінських Крутіїв, потім ми б сказали "бувай" і навіть не думали б про динозаврів. I'd say something, Ray would add something funny, we'd order another beer, and the conversation would turn to the weather, the Brooklyn Coolies, and then we'd say "bye" and not even think about dinosaurs.

Але не вийшло, і тепер ці динозаври у мене з голови не йдуть, мене від них нудить навіть. But it didn't work out, and now I can't get these dinosaurs out of my head, they even make me sick. Тому що алкаш за сусіднім столиком підняв голову і сказав: Because the drunkard at the next table raised his head and said:

-— Гей!

Джо сидів ближче до нього. Joe sat closer to him. Он відхилив стілець назад і спитав: He pushed his chair back and asked:

-— Чого треба?

Алкаш відповів:

-— Джентльмени, чи не ви говорили про динозаврів? -— Gentlemen, weren't you talking about dinosaurs?

Ну, Джо, схоже, заспокоївся і сказав: Well, Joe seems to have calmed down and said:

-— Так. Хочете що-небудь знати? Want to know something?

Той наче всміхнувся. He seemed to smile. Дивна усмішка: починалася на губах і закінчилася, не A strange smile: it started on the lips and ended, no

торкнувшись очей. touching the eyes Сказав:

— Ви хотіли б побудувати машину часу і вирушити у минуле, подивитися, що - You would like to build a time machine and go to the past, see what

сталося з динозаврами?

Я бачив, що Джо вирішив: готується якесь шахрайство. I could see that Joe had made up his mind: some kind of scam was brewing. Я теж так подумав. Джо

спитав:

-— Ну і що? Хочете збудувати мені таку? Want to build me one?

Алкаш показав жменю зубів і відповів: Alkash showed a handful of teeth and answered:

-— Ні, сер. Міг би, але не буду. I could, but I won't. Знаєте, чому? Тому що побудував таку машину для Because he built such a car for

себе кілька років тому і побував у Мезозойській ері, і подивився, що стало з динозаврами. himself a few years ago and visited the Mesozoic Era and looked at what happened to the dinosaurs.

Рей спитав:

— Де ви її побудували? - Where did you build it?

— У Середньо-Західному університеті. — At Midwestern University. І я її зламав. And I broke it. Не схотів. I didn't want to. З мене досить. I've had enough.

Ну, я сказав:

— Валяйте. - Roll around. Що сталося з динозаврами?

Он відразу не відповів. He did not answer immediately. Потім утупився в середину стола і став їй розповідати: Then he leaned into the middle of the table and began to tell her:

— Було сонячно, сонячно і яскраво, сухо й жорстко. - It was sunny, sunny and bright, dry and hard. Ані боліт, ані папороті. Neither swamp nor ferns. Нічого

із звичайного для крейдового періоду оточення динозаврів. from the environment of dinosaurs usual for the Cretaceous period. Період пізній, напевно крейдовий. The period is late, probably Cretaceous. Динозаври вже майже зникли —— всі, крім маленьких, з їхніми металічними поясами і зброєю. The dinosaurs are now almost gone — all but the small ones with their metal belts and weapons.

Джо роздратувався: Joe was annoyed.

-— Які маленькі, з поясами і зброєю? - What small ones, with belts and weapons?

Хлопець секунду дивився на нього, потім знову втупився в нікуди. The boy looked at him for a second, then stared at nowhere again.

-— Маленькі ящери, чотири фути на зріст. -— Small lizards, four feet tall. Стоять на задніх лапах, упираючись They stand on their hind legs, resting

хвостом, й у них маленькі передні лапи з пальцями. tail, and they have small front paws with fingers. Навколо талії металічний пояс, з нього звисає зброя. Around the waist is a metal belt, from which weapons hang. Не просто кульова —— якийсь енергетичний проектор. Not just a ball —— some kind of energy projector.

-— Що? — спитав я. —— Послухайте, коли це було? —— Listen, when was that? Мільйони років тому?

-— Цілком правильно, —— відповів він. -— Quite right, —— he answered. —— Ящери. —— Lizards. З лускою, повік у них не було, і, напевно, вони відкладали яйця. With scales, they had no eyelids, and they probably laid eggs. Але в них були енергетичні рушниці. But they had energy guns. Їх було п'ятеро. There were five of them. Накинулися на мене, тільки-но я зліз з машини. They attacked me as soon as I got out of the car. Їх, напевно, на Землі були мільйони —— мільйони. There were probably millions —— millions of them on Earth. Повсюди. Everywhere. Тоді це були царі природи. Then they were the kings of nature.

Рей не повірив: Ray couldn't believe it:

-— Послухайте, друже, мільйони? -— Listen, my friend, millions? Хіба ті хлопці, що тільки й знають, що відшукувати старі кістки і возитися з ними, не з'ясували, як виглядають динозаври? Didn't those guys who only know how to find old bones and mess with them find out what dinosaurs look like? В музеях повно їхніх скелетів. Museums are full of their skeletons. Ну, де ж ті, з металічними поясами? Well, where are those with metal belts? Якщо їх було мільйони, що з ними стало? If there were millions of them, what happened to them? Де їхні кістки? Where are their bones?

Той тільки зітхнув. He just sighed. По-справжньому зітхнув, сумно. Really sighed, sadly. Може, вперше зрозумів, що говорить просто з трьома хлопцями в комбінезонах. Maybe for the first time I understood that I was talking to three guys in overalls. У забігайлівці. In a runabout. А може, йому було однаково. Or maybe he didn't care.

Він сказав:

-— Кісток знаходять небагато. - Few bones are found. Подумайте, скільки тварин жили на Землі. Think about how many animals have lived on Earth. Мільярди

і трильйони. and trillions. А скільки скам'янілостей ми знаходимо? And how many fossils do we find? І ці ящери були розумні. And these lizards were smart. Не забувайте цього. Don't forget this. Вони не потрапляли у лавини, болота, лаву, за винятком окремих випадків. They did not fall into avalanches, swamps, lava, except in isolated cases. Скільки скам'янілостей людини знаходять, навіть напіврозумних мавполюдей, що жили мільйони років тому?

Він дивився на свою напівпорожню склянку, повертаючи його в руках. He stared at his half-empty glass, turning it over in his hands.

Потім зітхнув:

-— Та й що покажуть скам'янілості? - But what will the fossils show? Металічні пояса заіржавіють, від них нічого не залишиться. Metal belts will rust, nothing will remain of them. Ці ящери були теплокровними. These lizards were warm-blooded. Я знаю це, але як це доведеш по скам'янілих кістках? I know that, but how can you prove it by fossilized bones? Якого біса? What the hell? Чи можна буде через мільйон років сказати по людському скелету, як виглядав Нью-Йорк? Will it be possible to tell in a million years from a human skeleton what New York looked like? Чи можна по кістках з'ясувати, хто саме, людина чи горила придумав атомну бомбу, а хто їв банани в зоопарку? Is it possible to find out from the bones who exactly, a man or a gorilla, invented the atomic bomb, and who ate bananas in the zoo?

-— Гей, —— заявив Джо, який вирішив посперечатися, —— будь-який телепень відрізнить скелет людини від скелету горили. -— Hey, —— declared Joe, who decided to argue, —— any wire stump will tell the difference between a human skeleton and a gorilla skeleton. У людини мозок більше. A person has a bigger brain. Кожний дурень скаже, хто з них розумніший. Every fool will say which of them is smarter.

-— Справді? —— співрозмовник розсміявся, неначе все це просто й очевидно, і просто соромно на це витрачати час. —— the interlocutor laughed, as if all this was simple and obvious, and it was simply a shame to waste time on it. —— Ви судите по тому, чого змогла досягти людина. —— You judge by what a person was able to achieve. У еволюції багато можливостей і шляхів. Evolution has many possibilities and paths. Птахи літають так, летючі миші по- іншому. Birds fly this way, bats fly differently. У життя багато хитрощів. There are many tricks in life. Як ви вважаєте, яку частину свого мозку ви використовуєте? Приблизно п'яту. About five o'clock. Так кажуть психологи. That's what psychologists say. Наскільки нам відомо, вісімдесят відсотків мозку не використовуються. As far as we know, eighty percent of the brain is unused. Всі працюють на першій передачі, крім, може бути, кількох людей в історії. Everyone works in first gear, except maybe a few people in history. Леонардо да Вінчі, наприклад, Архімед, Аристотель, Гаус, Галуа, Ейнштейн...

Ні про кого з них, крім Ейнштейна, я не чув, але запам'ятав. I have not heard of any of them, except for Einstein, but I remembered. Він ще кількох згадав, але цих я не пам'ятаю. He mentioned a few more, but I don't remember them. Потім він сказав:

-— У цих ящерів мозок був маленький, може, десь чверть нашого або ще менший, але вони використовували його повністю, весь до останку. -— These lizards had a small brain, maybe a quarter of ours or even smaller, but they used it completely, all the way to the last. Кістки цього не покажуть, але вони були розумними; розумними, як люди. Bones won't show it, but they were smart; smart like people. И хазяями Землі. And the owners of the Earth.

Тут Джо придумав щось хороше. Here Joe came up with something good. На якийсь час мені здалося, що він професора цього прищучив, і я страшенно зрадів, коли той викрутився. For a while it seemed to me that he had forced the professor into this, and I was terribly glad when he got out of it.

Джо сказав:

-— Слухайте, якщо ці ящірки були такі розумні, чому після них нічого не лишилося? Де їхні міста, де їхні будинки, де все те, що ми знаходимо після печерної людини: кам'яні ножі та інше? Where are their cities, where are their houses, where are all the things that we find after the cave man: stone knives and other things? Якщо людина забереться з Землі, скільки ми після себе залишимо! If man leaves the Earth, how much will we leave behind! Милі не пройдеш, не наштовхнувшись на місто. You can't go a mile without bumping into the city. А дороги, а все інше! And roads, and everything else!

Але хлопця зупинити було неможливо. But it was impossible to stop the boy. Він і не моргнув. He didn't blink. Продовжував: He continued:

— Ви, як і раніше, оцінюєте інших по людських мірках. — You, as before, evaluate others by human standards. Ми будуємо міста, дороги, аеропорти тощо, а вони ні. We build cities, roads, airports, etc. and they don't. Вони жили по-іншому. They lived differently. Спосіб життя був зовсім іншим. The way of life was completely different. У них не було міст. They had no bridges. Не було нашого мистецтва. There was no our art. Не знаю, що в них було, тому що дуже вже вони чужі, і від них нічого не могло залишитися, крім зброї. I don't know what they had, because they are already strangers, and nothing could be left of them except weapons. Але й вона не збереглася. But she did not survive either. Ми, може, кожного дня перечіплюємося через їхні релікти і не підозрюємо про це. We may stumble across their relics every day and not suspect it.

Тоді я вирішив, що з мене досить. Then I decided that I had enough. Його просто неможливо притиснути. It is simply impossible to pin down. Чим розумніший ти, тим розумніший і він. The smarter you are, the smarter he is.

Я зазначив: I noted:

-— Послухайте, звідки ви все це знаєте? -— Listen, how do you know all this? Що ви —— жили з ними? That you —— lived with them? Чи вони говорять англійською? А, може, ви вивчили мову ящерів? And maybe you learned the language of lizards? Ну ж бо, скажіть кілька слів Well, say a few words

ящериною. lizard

Але той не втратив рівноваги. But he did not lose his balance. Він, як і раніше, повільно наповнював склянку. He, as before, slowly filled the glass.

-— Ні, я не знаю їхньої мови, і вони зі мною не говорили. Тільки дивилися на мене своїми холодними жорсткими очима —— зміїними очима, —— і я знав, про що вони думають, а вони знали, про що думаю я. Не питайте, як це відбувалося. They just looked at me with their cold, hard eyes —— snake eyes —— and I knew what they were thinking, and they knew what I was thinking. Don't ask how it happened. Просто так було. It was just like that. Все. All. Я знав, що вони на полюванні, і знав, що мене вони не відпустять. I knew they were on the hunt, and I knew they wouldn't let me go.

Тут ми перестали його питати. Here we stopped asking him. Дивилися на нього, потім Рей спитав:

-— І що ж сталося? - And what happened? Як вам вдалося піти? How did you manage to leave?

-— Ну, це просто. - Well, it's simple. На вершині пагорба з'явилася якась тварина. An animal appeared on the top of the hill. Довга, футів десять, Ten feet long,

вузька, й притискалася до землі. narrow and pressed to the ground. Ящерів охопило збудження. The lizards were overcome with excitement. Я відчував його хвилями. I could feel him in waves. Вони неначе забули про мене у запалі кровожерливості —— і побігли туди. They seemed to forget about me in the heat of bloodlust —— and ran there. Я сів у машину, повернувся і розбив її. I got into the car, turned around and crashed it.

Більшої брехні мені чути не доводилося. I have never heard a bigger lie. Джо відкашлявся. Joe cleared his throat.

-— І що ж сталося з динозаврами? - And what happened to the dinosaurs?

-— Як, ви хіба не зрозуміли? - How, didn't you understand? Я думав, це достатньо ясно. Всі ці маленькі розумні All these little smarts

ящери — мисливці. lizards are hunters. Мисливці за інстинктом і за бажанням. Hunters by instinct and by desire. Це їхнє найбільше захоплення в житті. This is their greatest passion in life. Вони полювали не заради їжі —— заради забави. They didn't hunt for food —— for fun.

-— І вони стерли с лиця Землі всіх динозаврів? -— And they wiped all the dinosaurs off the face of the Earth?

-— Всіх, що жив у їхній час, всі сучасні їм види. - All those who lived in their time, all their contemporary species. Думаєте, це неможливо? Скільки нам треба було, щоб знищити мільйонні стада бізонів? How much did it take for us to wipe out the million bison herds? Припустимо, ми всерйоз візьмемося: скільки років протримаються леви, тигри, жирафи? Suppose we take it seriously: how many years will lions, tigers, and giraffes last? На той час, коли я з цими ящерами зустрівся, більшої дичини вже не залишалося —— жодної рептилії більшої за п'ятнадцять футів, може бути. By the time I met these lizards, there were no larger game left—not a single reptile longer than fifteen feet, perhaps. Всі зникли. All disappeared.

Ми мовчали, дивилися на свої порожні пляшки і думали. We were silent, looking at our empty bottles and thinking. Всі ці динозаври, великі, як будинок, убиті маленькими ящерами з рушницями... Вбиті заради забави. All these dinosaurs, as big as a house, killed by little lizards with guns... Killed for fun.

Джо нахилився, легко поклав руку хлопцю на плече й потрусив. Joe leaned down, placed a light hand on the boy's shoulder and shook it. Він сказав:

-— Гей, професор, але якщо це так, що сталося з найменшими ящерами з рушницями? -— Hey Professor, but if that's the case, what happened to the smallest lizards with guns? Га? Ha? Ви туди не поверталися, щоб дізнатися? You didn't go back there to find out?

Професор з якимось розгубленим виразом подивився на нас. The professor looked at us with a somewhat confused expression.

-— Ви все ще не розумієте! Це вже почалося. It has already begun. Я бачив це по їхніх очах. I could see it in their eyes. У них закінчилася велика дичина, кінчилася втіха їхнього життя. They ran out of big game, the joy of their life ran out. І що ж вони мали робити? And what were they supposed to do? Звернулися до іншої дичини — найнебезпечнішої з усіх —— і потішилися вволю. They turned to another game — the most dangerous of all —— and amused themselves to their heart's content. Перебили цю дичину до кінця. Killed this game to the end.

-— Що за дичина? - What kind of game? —— спитав Рей. —— asked Ray. Он ще не зрозумів, але ми з Джо зрозуміли. He didn't understand yet, but Joe and I did.

-— Вони самі, —— голосно відповів професор. -— They themselves, —— answered the professor loudly. —— Прикінчили всіх інших і взялися за себе —— і не зупинилися, доки нікого не лишилося. —— Finished all the others and set about themselves —— and did not stop until there was no one left.

Ми знову замовкли і думали про цих великих ящерів, великих, як будинок, яких прикінчили маленькі ящери з рушницями. We fell silent again and thought about these big lizards, as big as a house, which were finished off by small lizards with guns. Потім подумали й про маленьких ящерів, як вони, коли нічого вже не залишалося, вдалися до цих рушниць один проти одного. Then they thought about the little lizards, how they, when there was nothing left, resorted to these guns against each other.

Джо сказав:

-— Бідні дурні ящери. -— Poor stupid lizards.

-— Так, —— погодився Рей, —— бідні здурілі ящери. -— Yes, —— Ray agreed, —— poor crazy lizards.

І тут він нас налякав по-справжньому: підскочив, очі його витріщилися, немовби ось-ось вискочать з очниць. And then he really scared us: he jumped up, his eyes were staring, as if they were about to pop out of their eye sockets. И заволав: And shouted:

-— Йолопи! - Yolop! Якого дідька ви тут слину пускаєте через ящерів? What kind of old man are you drooling over lizards here? Вони вже мільйони років як мертві! They have been dead for millions of years! Це був перший розум на Землі, і ось чим він кінчив. It was the first mind on Earth, and that's how it ended. Але це в минулому. But that's in the past. А сьогодні другий розум —— і як він, по-вашому, закінчить? And today the second mind —— and how do you think it will end?

Він відштовхнув свого стільця і попрямував до виходу. He pushed back his chair and headed for the exit. На порозі обернувся і сказав: -— Бідні дурні люди! At the threshold, he turned and said: - Poor stupid people! Поплачте краще за них... Pay better for them...