Як Сергійко навчився жаліти Wie Serhiyko Mitleid lernte How Serhiyko learned to feel sorry Comment Sergiy a appris à s'apitoyer sur son sort Как Сережа научился жалеть

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Der kleine Junge Serhiyko ging am Teich spazieren. Little boy Serhiyko was walking near the pond. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі. Er sah ein Mädchen am Ufer sitzen. He saw a girl sitting on the shore.

Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала: Als Serhiyko sich ihr näherte, sagte sie: When Serhiyko approached her, she said:

- Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. - Stör mich nicht beim Rauschen der Wellen. "Don't stop me from listening to the waves crash." Сергійко здивувався. Serhiyko war überrascht. Serhiyko was surprised. Він кинув у ставок камінець. Er warf einen Kiesel in den Teich. He threw a stone into the pond. Дівчинка запитала: Das Mädchen fragte: The girl asked:

- Що ти кинув у воду? - Was hast du ins Wasser geworfen? "What did you throw in the water?" Сергійко ще більше здивувався. Serhiyko war noch überraschter. Serhiyko was even more surprised.

- Невже ти не бачиш? - Siehst du nicht? "Can't you see?" Я кинув камінець. Ich habe einen Stein geworfen. I threw a stone. Дівчинка сказала: The girl said:

- Я нічого не бачу, бо я сліпа. - Ich kann nichts sehen, weil ich blind bin. "I can't see anything because I'm blind."

Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку. Serhiyko öffnete überrascht seine Augen und sah das Mädchen lange an. Sergiyko opened his eyes wide in surprise and looked at the girl for a long time.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Also kam er verwundert nach Hause. So, surprised, he came home. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить? Er konnte sich nicht vorstellen: Wie ist es, wenn ein Mensch nichts sieht? He could not imagine: what is it like when a person sees nothing?

Настала ніч. Die Nacht ist gekommen. The night came. Сергійко ліг спати. Serhiyko ging schlafen. Sergei went to bed. Він заснув з почуттям подиву. Er schlief mit einem Gefühl des Staunens ein. He fell asleep in astonishment.

Серед ночі Сергійко прокинувся. In the middle of the night Serhiyko woke up. Його розбудив шум за вікном. Er wurde von einem Geräusch vor dem Fenster geweckt. He was awakened by a noise outside the window. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. Der Wind heulte, der Regen schlug an die Fenster. The wind was blowing, the rain was pounding on the windows. А в хаті було темно. Und es war dunkel im Haus. And it was dark in the house.

Сергійкові стало страшно. Serhijkow hatte Angst. Sergei was scared. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Er erinnerte sich an das blinde Mädchen. He remembered the blind girl. Тепер хлопчик уже не дивувався. Jetzt war der Junge nicht mehr überrascht. Now the boy was no longer surprised. Його серце стиснув жаль. Sein Herz war von Mitleid zusammengedrückt. His heart sank with pity.

Як же вона, бідна, живе в отакій темряві? Wie lebt sie, die Ärmste, in solcher Dunkelheit? How does she, poor thing, live in such darkness? ! ! !!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Serhiykov wollte, dass der Tag früher kommt. Serhiykov wanted the day to come sooner. Він піде до сліпої дівчинки. Er wird zu dem blinden Mädchen gehen. He will go to the blind girl. Не дивуватиметься більше. Werde nicht mehr überrascht sein. Will not be surprised anymore. Він пожаліє її. Sie wird ihm leid tun. He will feel sorry for her.