МІЛЬЯРДИ

Ти в мені живеш не дарма, Тебе, наче тінь, занесло під браму, Ти була потрібна, знаєш сама, Як посмішка мами.

І як би тебе не любив, Я зможу любити сильніше, Сто мільярдів слів, Від імені твого тихіші.

Я напишу тобі листа, Я надішлю його на вустах, Душе моя, душе моя.

Вечір обірваних фраз, Ранок останнього слова, Ніч би може склеїла нас, Та рветься основа.

Якби я тебе не любив, Ти би сльозами не милась, Ти не уявляєш як би хотів, Щоб ти зупинилась.

Я напишу тобі листа, Я надішлю його на вустах, Душе моя, душе моя.