×

우리는 LingQ를 개선하기 위해서 쿠키를 사용합니다. 사이트를 방문함으로써 당신은 동의합니다 쿠키 정책.


image

Байки Леонiда Глiбова, Вовк і Кіт

Вовк і Кіт В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться; Проклятий люд з собаками настиг… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому,— куди не поглядить — Усюди Вовченька недоленька морочить,— Хоч сядь та й плач; Ворота, як на те ж, кругом усі заперті, А дуже Вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач! ), А гірше од людей — од видимої смерті… Коли глядить — На загороді Кіт сидить, На сонечку мурликає-дрімає. Підскочив Вовк і до Кота мовляє: — Котусю-братику! Скажіть мені скоріше, Хто із хазяїнів отут усіх добріше? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На сей недобрий час. Я б у пригоді став!. Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!. Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться?. — Проси мерщій Степана, Він добрий чоловік,— Кіт Вовкові сказав. — Так у його я вкрав барана. — Ну, так навідайсь до Дем'яна. — Е, і Дем'яна я боюсь: Як тільки навернусь, Він і згадає поросятко. — Біжи ж, аж ген живе Трохим! — Трохим? Боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко! — Погано ж!. Ну… а чи не прийме Клим? — Ох, братику! Теля я в його звів! — Так ти, бачу, усім тут добре надоїв,— Кіт Вовкові сказав,— Чого ж ти, братику, сюди і забігав? Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! І так-таки ти сам себе вини: Що, братику, посіяв, те й пожни!


Вовк і Кіт В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! A wolf ran into the village from the forest... Don't think he's visiting, brother! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться; Проклятий люд з собаками настиг… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому,— куди не поглядить — Усюди Вовченька недоленька морочить,— Хоч сядь та й плач; Ворота, як на те ж, кругом усі заперті, А дуже Вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач! No, the Wolf will not run away; And he ran to hide somewhere; The cursed people with the dogs caught up... And the Wolf would be happy to jump into any gate, But only for him, - where he doesn't look - Everywhere the little wolf mumbles, - Even if he sits and cries; The gates, as it were, all around are locked, And the Wolf really doesn't want to die (Because he hasn't made a fortune yet, see! ), А гірше од людей — од видимої смерті… Коли глядить — На загороді Кіт сидить, На сонечку мурликає-дрімає. ), And worse than people — than visible death... When he looks — The cat is sitting on the fence, Purring and dozing in the sun. Підскочив Вовк і до Кота мовляє: — Котусю-братику! Скажіть мені скоріше, Хто із хазяїнів отут усіх добріше? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На сей недобрий час. I want to ask someone to hide me for this bad time. Я б у пригоді став!. Чи чуєш гомін той? Do you hear that noise? За мною то женуться!. They are chasing me! Котусю-батечку! Father cat! Куди ж мені поткнуться?. Where will I stumble? — Проси мерщій Степана, Він добрий чоловік,— Кіт Вовкові сказав. — Так у його я вкрав барана. — Ну, так навідайсь до Дем’яна. — Е, і Дем’яна я боюсь: Як тільки навернусь, Він і згадає поросятко. — Біжи ж, аж ген живе Трохим! — Трохим? Боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко! I'm afraid to meet him: Since spring, he's still angry with the lamb! — Погано ж!. Ну… а чи не прийме Клим? — Ох, братику! Теля я в його звів! — Так ти, бачу, усім тут добре надоїв,— Кіт Вовкові сказав,— Чого ж ти, братику, сюди і забігав? Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! No, our Cossacks have not yet lost their minds to hide the Wolf from trouble! І так-таки ти сам себе вини: Що, братику, посіяв, те й пожни!