Співаки
Сусід до себе кликав кума: — Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок…— А справді — так не те він дума; То кумові сказав він тільки так! Хотілося ж, щоб похвалиться — Яких він назбирав Співак. От кум прийшов; посіли як годиться; По одній випили, по другій налили… Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають… Хто вгору дме, а хто пищить… Аж головою кум вертить: — Чорт батька знає як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха далебі болять! — — Та, може, й так…— хазяїн став мовляти,— Є трохи хвалшу, що й казати… Так он що — все народ такий, Як кажуть, золотий! То сількісь, що не так співають, Зате горілки не вживають!
А по мені — вже лучче пий, Та діло розумій.
