Солом’яний Дід

Солом'яний Дід Щоб Горобців шкодливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити; Горобчики сміються у кутку, — Вони, пройдисвіти, дознались, Що то химера, не злякались І шкоду роблять у садку. — Чи вам обридло в світі жити? — Озвавсь Пацюк. — Он Дід стоїть. Лозиною вас хоче бить, Тікайте швидше, дуросвіти! — А Горобці кричать: — Найшов дурних! Ми бачили ще не таких: У панському саду стояли генерали — Та й тим на голову сідали, А се солом'яник… Не боїмось, Під носом пурхаєм і сміємось. Такі Діди і між людьми бувають, І нічогісінько не помагають; А час би людям перестать Солом'яного Діда пхать І тільки горобців смішити; Тепер не пугалом добру навчать, Нам треба іншого бажать — Живого слова правди і просвіти.