×

우리는 LingQ를 개선하기 위해서 쿠키를 사용합니다. 사이트를 방문함으로써 당신은 동의합니다 쿠키 정책.


image

Байки Леонiда Глiбова, Ягня

Ягня

Моторні діти, дівоньки й хлоп'ята! Первоцвіт наш, веселі небожата! Щоб знали ви, як в світі треба жить, Як шанувати долю молоденьку І стерегтись, чого не слід робить,— Я розкажу вам баєчку маленьку.

Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого, Жартливе і швидке, Не слухало нікого. Раз — чи само або ж підмовив хтось — Надумалось воно все стадо насмішити: У вовчу шкуру одяглось І ну скакать, аукать і страшити. Регочуться, плигають і кричать, Неначебто бояться вовкулаки,— Таке там стали вироблять, Аж насторочились собаки, А потім кинулись на вовчика гуртом, Дали йому такої наминачки, Що аж шматки посипались кругом — Собаки не дають вовкам потачки. Де й дівся сміх, піднявся стон і плач, Насилу бідного оборонили. Отак, як бач, Із жартів лиха наробили! Всіх жаль бере — овечок і ягнят, І журиться вівчар, і плаче бідна мати, Бо то не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати. Такого лишенька ніколи б не було, Коли б не слухали дурної волі; Жило б собі Ягнятко і росло, Радіючи на ріднім полі.


Ягня

Моторні діти, дівоньки й хлоп'ята! Первоцвіт наш, веселі небожата! Щоб знали ви, як в світі треба жить, Як шанувати долю молоденьку І стерегтись, чого не слід робить,— Я розкажу вам баєчку маленьку.

Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого, Жартливе і швидке, Не слухало нікого. Раз — чи само або ж підмовив хтось — Надумалось воно все стадо насмішити: У вовчу шкуру одяглось І ну скакать, аукать і страшити. Регочуться, плигають і кричать, Неначебто бояться вовкулаки,— Таке там стали вироблять, Аж насторочились собаки, А потім кинулись на вовчика гуртом, Дали йому такої наминачки, Що аж шматки посипались кругом — Собаки не дають вовкам потачки. Де й дівся сміх, піднявся стон і плач, Насилу бідного оборонили. Отак, як бач, Із жартів лиха наробили! Всіх жаль бере — овечок і ягнят, І журиться вівчар, і плаче бідна мати, Бо то не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати. Такого лишенька ніколи б не було, Коли б не слухали дурної волі; Жило б собі Ягнятко і росло, Радіючи на ріднім полі.