Де ти тепер? | Квітка Цісик

Місто спить, згасли вогні,

Разом гуляли з тобою всю ніч ми.

Згадка прощання, перші признання.

Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,

Та пройшли ті дні.

Ти сказав: "І в час біди

Дружби такої ніхто не зітре з Землі".

Довга розлука, віддалі мука,

Ти — в душі завжди.

Даль побореш, все покинеш,

Прийдеш знов сюди.

Відгукнись! Де ти в цей час?

Знаю, ти згадував в горі мене не раз.

Весняні ночі стали коротші,

Тільки не для нас.

Все промине, в даль полине,

Наш любимий вальс.

Наш любимий вальс.