Курка і Орел

Колись давно Курка і Орел були друзями. Вони жили дружно з усіма іншими птахами. Ніхто з них не вмів літати.

Якось почався голод. Орел змушений був піти далеко, щоб знайти їжу. Він повернувся дуже втомленим. “Має бути якийсь інший шлях, щоб подорожувати,” - сказав Орел.

На ранок, добре виспавшись, Курка придумала блискучий план. Вона почала збирати пір'я, яке випало з інших птахів. “Давай пришиємо його зверху на наше пір'я, - сказала вона. - Можливо, тоді нам буде легше подорожувати.”

З усього села лише Орел мав голку. Отже, він почав шити першим. Він пошив собі красиву пару крил і злетів високо над Куркою. Курка позичила в нього голку, але швидко втомилася шити. Вона поклала голку на шафу і пішла на кухню готувати дітям їсти.

Інші птахи побачили, як літав Орел. Вони попросили Курку позичити їм голку, щоб вони також могли зробити собі крила. Скоро вже багато птахів літало у небі.

Коли остання пташка повернула позичену голку, Курки десь не було. ЇЇ діти взяли голку і почали нею гратися. Втомившись від гри, вони залишили голку у піску.

Десь по обіді повернувся Орел. Він попросив голку, щоб підшити кілька пір'їн, які розхиталися під час польоту. Курка почала шукати голку. Вона подивилася на шафі. Вона подивилась на подвір'ї. Але голки ніде не було.

“Дай мені один день”, - попросила Курка в Орла. - Тоді ти зможеш підшити своє крило і знову полетіти далеко по їжу”. “Добре, тільки один день,” - сказав Орел. “Якщо не знайдеш, тоді віддаси мені одне своє курча як плату.”

Коли Орел прийшов наступного дня, він побачив, що Курка дереться у піску, але голки немає. Отже, Орел швидко кинувся вниз, схопив одне курча, і забрав його. З того часу, коли б не з'явився Орел, він завжди бачить, що Курка дереться у піску, шукаючи голку.

Як тільки Курка бачить тінь від розпростертих крил Орла, вона попереджає свої курчата: “Тікайте з відкритої і сухої землі”. А вони відповідають: “Ми не дурні. Ми втечемо”.