"Сперечались овочі", авторка - Віра Паронова.

Кожний знає, що морквиця.

На городі – мов цариця

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна

І не гірше апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років доживає!

Ой, розхвалилася, дивіться!

Ти не схожа на царицю!

Я від тебе красивіший:

Червоніший і товстіший.

Український борщ чудовий

По усіх краях відомий.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний!

А зелені огірки

Всі вживають залюбки.

Нас шанують не даремно:

Дух наш свіжий і приємний,

На канапці і в салаті

Ми і в будень, і на святі.

Що ж то огірок – вода.

Як немає – не біда.

Помідор – смачний, кругленький,

Має щічки червоненькі.

До смаку я в кожній страві,

Роблять соки і приправи.

Соус, борщик і салат

Люди з радістю їдять.

На цибулю нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров'я подарую.

Часничок я білозубий.

Ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я – та корисний.

Всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з'їдає сміло,

Буде мати зуби білі.

Кожний знає: жовта диня

На городі господиня.

Я – солодка, соковита.

Покуштуй – не схочеш пити.

А як їстимеш саму,

Всі хвороби прожену!

Не сваріться, любі, годі!

Я найстарший на городі!

Я – великий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я – чудовий дар осінній

З гарним та смачним насінням.

Хто їсть кашу гарбузову,

Буде сильним і здоровим!