Тарас Шевченко Не завидуй багатому / Не женися на багатій

Тарас Шевченко Не завидуй багатому, Багатий не знає Ні приязні, ні любові — Він все те наймає. Не завидуй могучому, Бо той заставляє. Не завидуй і славному, Славний добре знає, Що не його люди люблять, А ту тяжку славу, Що він тяжкими сльозами Вилив на забаву. А молоді як зійдуться, Та любо та тихо, Як у раї, — а дивишся: Ворушиться лихо. Не завидуй же нікому, Дивись кругом себе, Нема раю на всій землі, Та нема й на небі.

Тарас Шевченко Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. Оженись на вольній волі, На козацькій долі, Яка буде, така й буде, Чи гола, то й гола. Та ніхто не докучає І не розважає — Чого болить і де болить, Ніхто не питає. Удвох, кажуть, і плакати Мов легше неначе; Не потурай: легше плакать, Як ніхто не бачить.