×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 9 Частина (1)

9 Частина (1)

Правління, що базується на пророцтвах, є найнебезпечнішою у Всесвіті грою. Ми не вважаємо себе достатньо мудрими та сміливими, щоб гратися в неї. Описані тут засоби для регуляції менш важливих справ близькі до межі того, на що ми відважуємося, здійснюючи правління. Зважаючи на це, ми користуємося принципами Бене Ґессерит і розглядаємо різні світи як генофонди, джерела вчителів та учнів, джерела можливостей. Наша мета не правління, а використання цих генофондів, навчання й звільнення від усіх обмежень, що зв'язують підданців і правителів...

«Оргія як знаряддя мистецтва політики», розділ ІІІ для Гільдії Лоцманів

— Тут помер ваш батько? — спитав Едрік, висилаючи зі свого контейнера променевий вказівник до викладеного коштовностями знака на одній із рельєфних карт, що прикрашали стіну приймального салону Пола.

— Це святиня, у якій покоїться його череп, — відповів Пол. — Мій батько помер, бувши ув'язненим на фрегаті Харконнена, в улоговині під нами.

— О, так, тепер я згадав цю історію, — промовив Едрік. — Він начебто вбив старого барона Харконнена, свого смертельного ворога.

Сподіваючись, що він не надто сильно виявив жах, який викликали в нього закриті приміщення, Едрік перевернувся в оранжевому газі та перевів погляд на Пола — той самотньо сидів на довгому дивані в сіро-чорні смуги.

— Барона вбила моя сестра, — таким же байдужим голосом поправив Пол, — перед битвою під Арракіном.

«І чому, — питав він себе, — цей гільдієрський рибочоловік знову роз'ятрує давні рани в цьому місці і в цей час?»

Здавалося, що Стерновий програвав битву, намагаючись утримати на припоні свої нерви. Зникли ліниві риб'ячі рухи їхніх

попередніх зустрічей. Його крихітні оченята бігали туди-сюди, щось шукаючи й зважуючи. Помічник, який його супроводжував, стояв оддалік, біля строю охоронців, під стіною ліворуч від Пола. Цей помічник непокоїв Пола: масивна товста шия, тупе порожнє обличчя. Він увійшов у салон, час від часу штовхаючи контейнер, який тримало супровідне поле. Хода незвична, руки в боки.

«Скителі, — так називав його Едрік. Ад'ютант Скителі».

Зовнішність ад'ютанта волала про дурість, але його видавали очі. Насміхалися з усього, що бачили.

— Ваша наложниця виглядала задоволеною виступом лицеплясів, — промовив Едрік. — Я радий, що зміг подарувати їй цю невелику розвагу. Мене особливо втішила її реакція від огляду власного обличчя, повтореного всією трупою водночас.

— Хіба ж не кажуть боятися гільдієрів, із дарами прибулих? — спитав Пол.

Він згадав виступ лицеплясів у Великій Залі, котрі ввійшли в костюмах і подобах карт Таро Дюни. Вони стрімко поділилися й закружляли залою, відтворюючи начебто випадкові картини, які потім розгорнулися у вогненні вихори й древні ворожбитські комбінації. У наступному номері взяли участь владарі: парад королів та імператорів з обличчями як на монетах, офіційні та штивні, але навдивовижу плинні. Не обійшлося й без жартів: копіювання обличчя й тіла Пола, а потім Чані, повторена вздовж усієї зали; пройшов навіть Стілґар — справжній Стілґар при цьому бурчав і виглядав зніченим, тим часом як усі інші реготали.

— Але ж наші подарунки зроблені з дружніми намірами, — запротестував Едрік.

— Наскільки ж ви дружні? — спитав Пол. — Гхола, якого ти нам вручив, вірить, що він був спроектований, аби знищити нас. — Знищити вас, сір? — перепитав Едрік, увесь утілення чемної

уваги. — Хіба можна знищити бога?

Стілґар, котрий саме ввійшов, зупинився й глянув на охоронців. Вони перебували значно далі від Пола, ніж слід було. Розсерджений, він наказав їм підійти ближче.

— Усе гаразд, Стіле, — Пол здійняв руку. — Це лише дружня розмова. Підштовхнеш контейнер Посла до краю мого дивана?

Обдумуючи наказ, Стілґар побачив, що контейнер Стернового опиниться між Полом і кремезним ад'ютантом, надто близько до Пола, але...

— Усе гаразд, Стіле, — повторив Пол і зробив рукою умовлений жест, який перетворював наказ на обов'язковий імператив.

Рухаючись із помітною нехіттю, Стілґар наблизив контейнер до Пола. Йому не подобався вміст контейнера, так само як сильний меланжевий запах довкола нього, тому він зайняв позицію побіля кута контейнера, під репродукційним пристроєм, що кружляв собі, відтворюючи слова Стернового.

— Убити бога, — промовив Пол. — Дуже цікаво. Але хто стверджує, що я бог?

— Ті, котрі вам поклоняються, — сказав Едрік, значуще дивлячись на Стілґара.

— Ти теж у це віриш? — спитав Пол.

— Не час з'ясовувати, у що я вірю, сір, — відповів Едрік. — Але більшості спостерігачів здається, що ви шляхом змови намагаєтеся витворити із себе бога. Постає запитання, чи може зробити таке будь-який смертний... безкарно?

Пол окинув гільдієра пильним поглядом. Огидне створіння, але в спостережливості йому не відмовиш. Він не раз і сам запитував про це себе, проте бачив достатньо альтернативних Часоліній, що загрожували чимось значно гіршим, ніж схвалення власного обожнення. Значно гіршим. Не були то, однак, проторені дороги, які міг прозріти Стерновий. Дивно. Навіщо він про це запитав? Чого хоче домогтися Едрік подібним зухвальством? Думки Пола розбіглися: змах (за цим стоять тлейлаксанські спілки), змах (на дії Едріка вплинула остання перемога джигаду в Сембу), змах (продемонстрували себе різні бене-ґессеритські символи віри).

Його комп'ютерна свідомість узялася обробляти багато тисяч бітів інформації, що змінювалася блискавично. Цей процес зайняв не більш ніж три секунди.

— Стерновий ставить під сумнів те, що явило ясновидіння? — спитав Пол, зіштовхуючи Едріка на слизький ґрунт.

Запитання справді спантеличило Стернового, але він вдало викрутився, виголосивши довгий афоризм:

— Жодна розумна людина не ставить під сумнів факту ясновидіння, сір. Пророчі видіння відомі людям від найдавніших часів. Вони спроможні заплутати нас, коли ми найменше цього сподіваємося. На щастя, у нашому Всесвіті є інші сили.

— Могутніші за ясновидіння? — з натиском спитав Пол.

— Якби ясновидіння було єдиною й всесильною силою, сір, воно б самознищилося. Нічого іншого, крім ясновидіння? До чого його можна застосувати, за винятком його власних дегенераційних починань?

— Це типово для людей, — погодився Пол.

— Воно в кращому разі нестабільне, — промовив Едрік, — навіть якщо його не сплутують із галюцинаціями.

—Невже мої видіння — лише галюцинації? — спитав Пол з удаваним сумом у голосі. — Чи ти маєш на увазі, що галюцинують ті, хто мені поклоняється?

Стілґар, відчуваючи зростаюче напруження, на крок підійшов до Пола, зосередивши увагу на гільдієрі, котрий лежав у контейнері.

— Ви перекручуєте мої слова, сір, — запротестував Едрік. У його словах бриніло щось дивне, схоже на погрозу.

«Невже замах? задумався Пол. Не посміють! Хіба що, — він глянув на своїх охоронців, — використають для мого усунення сили, які повинні мене охороняти».

— Але ж ти звинувачуєш мене в змові задля витворення із себе бога, — промовив Пол, знизивши голос так, щоб його чули тільки Едрік і Стілґар. — Змові?

— Я, можливо, невдало висловився, мілорде, — сказав Едрік.

— Але знаменно, — відповів Пол. — Цей вислів твердить, що ти сподіваєшся від мене найгіршого.

Едрік вигнув шию й з острахом скосив очі на Пола.

— Люди завжди сподіваються найгіршого від багатих і могутніх, сір. Кажуть, що за цим можна розпізнати аристократа: він проявляє лише ті свої вади, які сприяють його популярності.

Обличчя Стілґара пересмикнулося.

Глянувши на старого фримена, Пол відчув думки й гнів, що тихо, але виразно промовляли в його свідомості: як сміє цей гільдієр казати таке Муад'Дібу?

— Очевидно, ти не жартуєш, — промовив Пол.

— Жартую, сір?

Пол раптом відчув, що в роті йому пересохло. У кімнаті нараз наче побільшало людей, бо повітря, яким він дихає, пройшло через надто вже багато легень. З Едрікового контейнера струменів нестерпний запах меланжу.

— І хто ж мої поплічники в цій змові? — невдовзі спитав він. — Чи ти вважаєш таким Квізарат?

Едрік знизав плечима, сколихнувши оранжевий газ довкола своєї голови. Зі Стілґаром, здається, усе гаразд, хоча фримен продовжував свердлити очима гільдієра.

— Ти натякаєш, що мої місіонери Святого Ордену, геть усі, виголошують хитромудрі брехні? — наполягав Пол.

— Це питання кожної окремої людини й залежить від її власних зацікавленості та щирості, — відповів Едрік.

Стілґар поклав руку на крис-ніж під одягом.

Хитнувши головою, Пол промовив:

— То ти звинувачуєш мене в нещирості?

— Я не певен, чи звинувачення є адекватним словом, сір. «Цьому створінню не бракує відваги!» подумав Пол, а вго-

лос сказав:

— Звинувачення це чи ні, але ти твердиш, що я й мої єпископи

не кращі за спраглих влади розбійників.

— Спраглих влади, сір? — Едрік знову глянув на Пола. — Влада має тенденцію до ізоляції тих, у кого її надто багато. Правителі з часом втрачають ясне уявлення про дійсність... і падають зі своїх тронів.

—Мілорде, — буркнув Стілґар, — ти страчував людей і за менше!

— Людей — так, — погодився Пол. — Але ж це Посол Гільдії. — Він звинувачує тебе в безбожному ошуканстві!

— Мене цікавить його спосіб мислення, Стіле. Стримай свій

гнів і зоставайся насторожі.

— Як накаже Муад'Діб.

— Поясни мені, Лоцмане, — промовив Пол, — як могли ми

підтримувати це гіпотетичне ошуканство на таких величезних відстанях у просторі й часі, не маючи змоги спостерігати за кожним місіонером, щоб дослідити кожен нюанс у кожній квізаратській пріорії та храмі?

— Що для вас час? — спитав Едрік.

Спантеличений, Стілґар насупив брови. «Муад'Діб часто казав, що він проникає зором крізь завісу часу, — міркував він. Що насправді хоче сказати цей гільдієр?»

— Невже структура такого ошуканства не явила б дірок? — спитав Пол. — Істотні непорозуміння, розколи... сумніви, розкаяння — безумовно, ошуканство не зможе придушити це все.

— Що не зможуть приховати релігія й егоїстичний інтерес, те приховає уряд, — відповів Едрік.

— Ти випробовуєш межі мого терпіння?

— Хіба мої аргументи не мають жодної вартості?

«Невже він домагається, щоб ми його вбили? спитав себе

Пол. Едрік пропонує себе як жертву?»

— Я віддаю перевагу цинічному погляду, — промовив Пол,

перевіряючи свій здогад. — Ти, очевидно, майстер у використанні копійчаних фокусів, двозначностей і мовних вивертів. Для тебе мова є зброєю, якою ти й випробовуєш мій захист.

— Цинічний погляд, — зауважив Едрік, розтягуючи в посмішка рот. — Правителі зазвичай цинічні, коли йдеться про релігію. Релігія — це теж зброя. Що вже казати про релігію, котра поріднилася з владою?

Пол відчув, як усе його єство завмерло, закликаючи до найвищої обережності. До кого промовляв Едрік? Диявольськи спритні слова, насичені маніпулятивними техніками: удавана добродушність, безмовна атмосфера спільної таємниці; його поведінка наводила на думку, наче вони з Полом — двоє хитрих софістів, перед якими відкриті широкі горизонти і які розуміють речі, недоступні загалу. З відчуттям шоку Пол усвідомив, що не він був головною ціллю цієї риторики. Це нещастя, яке відвідало двір, промовляло переважно до інших: до Стілґара, охоронців... можливо, навіть до здоровенного ад'ютанта.

— Релігійна мáна1 була мені нав'язана, — сказав Пол. — Я її не домагався.

А сам подумав: «Гаразд! Нехай цей рибочоловік вважає, що переміг у нашій словесній битві!»

1 Мана — у первісних релігіях чудодійна безособова сила, якою тією чи тією мірою можуть володіти люди, тварини, предмети та природні явища.

— Чому ж ви не зреклися її, сір? — спитав Едрік.

— Через мою сестру Алію, — відповів Пол, пильно дивлячись на Едріка. — Вона богиня. Дозволь тебе попередити: якщо Алію роздратувати, вона може вбити поглядом.

На вустах Едріка проступила зловтішна посмішка, а за мить її змінив шок.

— Я кажу це надзвичайно серйозно, — промовив Пол, спостерігаючи за шокованим Послом. Стілґар схвально кивнув.

Позбавленим виразу голосом Едрік сказав:

— Ви знищили мою повагу до вас, сір. Таким, без сумніву, і був ваш намір.

— Не будь надто певним, що знаєш мої наміри, — відповів Пол і дав Стілґарові знак, що аудієнція закінчена.

На Стілґарів питальний жест, чи слід потайки вбити Едріка, Пол зробив заперечливий знак рукою. А щоб Стілґарові не заманулося проявити ініціативу, він посилив наказ до імперативного рівня.

Скителі, Едріків ад'ютант, підійшов до заднього кута контейнера й штовхнув його в напрямку дверей. Опинившись навпроти Пола, він зупинився, глянув своїм насмішкуватим поглядом і сказав:

— Чи мій владар дозволить мовити слово?

—Так, у чому річ? — спитав Пол, помітивши, що Стілґар підійшов ближче, реагуючи на можливу загрозу з боку цього чоловіка.

— Дехто каже, — промовив Скителі, — що люди тримаються імператорського правління, бо космос нескінченний. Почуваються самотніми без символу, що їх об'єднує. Для самотніх людей Імператор є певним визначеним місцем. Можуть звернутися до нього й сказати: «Гляньте, ось Він. Він робить нас єдиними». Можливо, релігія слугує тій самій меті, мілорде.

Скителі чемно схилив голову й ліктем дав Едріковому контейнеру чергового штурхана. Так вони й вийшли із салону, Едрік покоївся у своєму контейнері із заплющеними очима. Стерновий мав виснажений вигляд, неначе вся його нервова енергія вичерпалася.

Пол дивився, як Скителі човгав ногами, і обмірковував його слова. «Своєрідний цей чоловік», — подумав він. Поки Скителі

107

говорив, здавалося, що це не одна людина, а кілька — так, наче його генетичний спадок належав кільком особистостям.

— Дивно все це, — прокоментував Стілґар, ні до кого зокрема не звертаючись.

Коли вартовий зачинив двері за Едріком та його свитою, Пол підвівся з дивана.

— Дивно, — повторив Стілґар. На його скроні пульсувала жилка.

Пол пригасив лампи салону й підійшов до вікна, що виходило на кут поміж двома скелями його Твердині. Далеко внизу виблискували вогні, і люди звідси здавалися пігмеями. Це снували робітники, що несли величезні блоки пласталі для ремонту фасаду храму Алії, пошкодженого примхливим вихором піщаної бурі.

— Нерозумно було, Усулю, запрошувати оте створіння в ці кімнати, — промовив Стілґар.

«Усуль, — подумав Пол. Моє січове ім'я. Стілґар нагадує, що колись він командував мною, що врятував мене в пустелі».


9 Частина (1) 9 Part (1) 9 Partie (1) 9 Część (1)

Правління, що базується на пророцтвах, є найнебезпечнішою у Всесвіті грою. Prophecy-based rule is the most dangerous game in the universe. Ми не вважаємо себе достатньо мудрими та сміливими, щоб гратися в неї. We do not consider ourselves wise and brave enough to play it. Описані тут засоби для регуляції менш важливих справ близькі до межі того, на що ми відважуємося, здійснюючи правління. The means of regulating less important matters described here are close to what we dare to do in governing. Зважаючи на це, ми користуємося принципами Бене Ґессерит і розглядаємо різні світи як генофонди, джерела вчителів та учнів, джерела можливостей. In view of this, we use the principles of Bene Gesserit and consider different worlds as gene pools, sources of teachers and students, sources of opportunity. Наша мета не правління, а використання цих генофондів, навчання й звільнення від усіх обмежень, що зв'язують підданців і правителів... Our goal is not government, but the use of these gene pools, training and liberation from all restrictions that bind citizens and rulers ...

«Оргія як знаряддя мистецтва політики», розділ ІІІ для Гільдії Лоцманів "Orgy as an Art of Politics", Chapter III for the Pilots' Guild

— Тут помер ваш батько? "Did your father die here?" — спитав Едрік, висилаючи зі свого контейнера променевий вказівник до викладеного коштовностями знака на одній із рельєфних карт, що прикрашали стіну приймального салону Пола. Edric asked, sending a beam pointer from his container to a jewel-marked sign on one of the embossed maps that adorned the wall of Paul's lounge.

— Це святиня, у якій покоїться його череп, — відповів Пол. "It's a shrine where his skull rests," Paul said. — Мій батько помер, бувши ув'язненим на фрегаті Харконнена, в улоговині під нами. "My father died while a prisoner on the Harkonnen frigate in a hollow below us."

— О, так, тепер я згадав цю історію, — промовив Едрік. "Oh, yes, I remember that story now," Edrick said. — Він начебто вбив старого барона Харконнена, свого смертельного ворога. "He allegedly killed old Baron Harkonnen, his mortal enemy."

Сподіваючись, що він не надто сильно виявив жах, який викликали в нього закриті приміщення, Едрік перевернувся в оранжевому газі та перевів погляд на Пола — той самотньо сидів на довгому дивані в сіро-чорні смуги. Hoping that he was not too terrified of the enclosed spaces, Edrick rolled over in the orange gas and looked at Paul, who was sitting alone on a long sofa in gray and black stripes.

— Барона вбила моя сестра, — таким же байдужим голосом поправив Пол, — перед битвою під Арракіном. "The baron was killed by my sister," Paul corrected in the same indifferent voice, "before the battle of Arrakin."

«І чому, — питав він себе, — цей гільдієрський рибочоловік знову роз'ятрує давні рани в цьому місці і в цей час?» "And why," he asked himself, "is this guild of guild men again inflicting old wounds on this place and at this time?"

Здавалося, що Стерновий програвав битву, намагаючись утримати на припоні свої нерви. It seemed that Sternovy was losing the battle, trying to keep his nerves in check. Зникли ліниві риб'ячі рухи їхніх Their lazy fish movements have disappeared

попередніх зустрічей. previous meetings. Його крихітні оченята бігали туди-сюди, щось шукаючи й зважуючи. His tiny eyes darted to and fro, searching for and weighing something. Помічник, який його супроводжував, стояв оддалік, біля строю охоронців, під стіною ліворуч від Пола. The assistant who accompanied him was standing in the distance, near the guard, under the wall to Paul's left. Цей помічник непокоїв Пола: масивна товста шия, тупе порожнє обличчя. This helper bothered Paul: a massive thick neck, a dull empty face. Він увійшов у салон, час від часу штовхаючи контейнер, який тримало супровідне поле. He entered the salon, occasionally pushing the container held by the accompanying field. Хода незвична, руки в боки. The gait is unusual, hands at the sides.

«__Скителі, —__ так називав його Едрік. "Wanderers," Edrick called him. — __Ад'ютант Скителі__»__.__ "Adjutant Wanderers."

Зовнішність ад'ютанта волала про дурість, але його видавали очі. The adjutant's appearance cried out for stupidity, but his eyes betrayed him. Насміхалися з усього, що бачили. They laughed at everything they saw.

— Ваша наложниця виглядала задоволеною виступом лицеплясів, — промовив Едрік. "Your concubine looked pleased with the performance," said Edrick. — Я радий, що зміг подарувати їй цю невелику розвагу. - I'm glad I was able to give her this little entertainment. Мене особливо втішила її реакція від огляду власного обличчя, повтореного всією трупою водночас. I was especially comforted by her reaction to the examination of her own face, repeated by the whole troupe at the same time.

— Хіба ж не кажуть боятися гільдієрів, із дарами прибулих? - Aren't they saying to be afraid of guilders who have arrived with gifts? — спитав Пол. Paul asked.

Він згадав виступ лицеплясів у Великій Залі, котрі ввійшли в костюмах і подобах карт Таро Дюни. He mentioned the performance of the lyceps in the Great Hall, which were included in the costumes and similarities of the Dune Tarot cards. Вони стрімко поділилися й закружляли залою, відтворюючи начебто випадкові картини, які потім розгорнулися у вогненні вихори й древні ворожбитські комбінації. They quickly divided and circled the hall, reproducing seemingly random paintings, which then unfolded in fiery vortices and ancient divination combinations. У наступному номері взяли участь владарі: парад королів та імператорів з обличчями як на монетах, офіційні та штивні, але навдивовижу плинні. The next issue was attended by the rulers: a parade of kings and emperors with faces like on coins, official and official, but surprisingly fluid. Не обійшлося й без жартів: копіювання обличчя й тіла Пола, а потім Чані, повторена вздовж усієї зали; пройшов навіть Стілґар — справжній Стілґар при цьому бурчав і виглядав зніченим, тим часом як усі інші реготали. There were also jokes: copying the face and body of Paul, and then Chan, repeated throughout the hall; even Stilgar passed, the real Stilgar grumbling and looking devastated, while everyone else laughed.

— Але ж наші подарунки зроблені з дружніми намірами, — запротестував Едрік. "But our gifts were made with friendly intentions," Edric protested.

— Наскільки ж ви дружні? - How friendly are you? — спитав Пол. Paul asked. — Гхола, якого ти нам вручив, вірить, що він був спроектований, аби знищити нас. "The Ghola you handed us believes that it was designed to destroy us." — Знищити вас, сір? "Destroy you, sir?" — перепитав Едрік, увесь утілення чемної Edric asked, the whole embodiment of politeness

уваги. attention. — Хіба можна знищити бога? "Is it possible to destroy God?"

Стілґар, котрий саме ввійшов, зупинився й глянув на охоронців. Stilgar, who had just entered, stopped and looked at the guards. Вони перебували значно далі від Пола, ніж слід було. They were much further from Paul than they should have been. Розсерджений, він наказав їм підійти ближче. Angry, he ordered them to come closer.

— Усе гаразд, Стіле, — Пол здійняв руку. "It's all right, Steele." Paul raised his hand. — Це лише дружня розмова. - This is just a friendly conversation. Підштовхнеш контейнер Посла до краю мого дивана? Will you push the Ambassador's container to the edge of my sofa?

Обдумуючи наказ, Стілґар побачив, що контейнер Стернового опиниться між Полом і кремезним ад'ютантом, надто близько до Пола, але... Reflecting on the order, Stilgar saw that Stern's container would be between Paul and the stout adjutant, too close to Paul, but ...

— Усе гаразд, Стіле, — повторив Пол і зробив рукою умовлений жест, який перетворював наказ на обов'язковий імператив. "It's all right, Steele," Paul repeated, making a persuasive gesture with his hand that made the order a mandatory imperative.

Рухаючись із помітною нехіттю, Стілґар наблизив контейнер до Пола. Moving with noticeable reluctance, Stilgar brought the container closer to Paul. Йому не подобався вміст контейнера, так само як сильний меланжевий запах довкола нього, тому він зайняв позицію побіля кута контейнера, під репродукційним пристроєм, що кружляв собі, відтворюючи слова Стернового. He did not like the contents of the container, as well as the strong melange odor around it, so he took a position near the corner of the container, under a reproductive device, circling himself, reproducing Stern's words.

— Убити бога, — промовив Пол. "Kill God," Paul said. — Дуже цікаво. - Very interesting. Але хто стверджує, що я бог? But who claims to be a god?

— Ті, котрі вам поклоняються, — сказав Едрік, значуще дивлячись на Стілґара. "Those who worship you," Edrick said, looking meaningfully at Stilgar.

— Ти теж у це віриш? "Do you believe that too?" — спитав Пол. Paul asked.

— Не час з'ясовувати, у що я вірю, сір, — відповів Едрік. "It's not time to find out what I believe in, sir," Edrick said. — Але більшості спостерігачів здається, що ви шляхом змови намагаєтеся витворити із себе бога. - But most observers think that you are trying to make a god out of yourself by conspiracy. Постає запитання, чи може зробити таке будь-який смертний... безкарно? The question is, can any mortal do this ... with impunity?

Пол окинув гільдієра пильним поглядом. Paul glanced at the guilder. Огидне створіння, але в спостережливості йому не відмовиш. Disgusting creature, but you can't deny him observation. Він не раз і сам запитував про це себе, проте бачив достатньо альтернативних Часоліній, що загрожували чимось значно гіршим, ніж схвалення власного обожнення. He asked himself many times about it, but he saw enough alternatives to the Chasolines, which threatened something much worse than the approval of his own deification. Значно гіршим. Much worse. Не були то, однак, проторені дороги, які міг прозріти Стерновий. However, the roads that Sternovy could see were not paved. Дивно. Amazingly. Навіщо він про це запитав? Why did he ask about it? Чого хоче домогтися Едрік подібним зухвальством? What does Edrick want to achieve with such audacity? Думки Пола розбіглися: змах (за цим стоять тлейлаксанські спілки), змах (на дії Едріка вплинула остання перемога джигаду в Сембу), змах (продемонстрували себе різні бене-ґессеритські символи віри). Paul's thoughts diverged: the assassination (behind this are the Tlaylaxan unions), the assassination (Edrick's actions were influenced by the last victory of the jihad in Samba), the assassination (various Bene-Gesseritic symbols of faith showed themselves).

Його комп'ютерна свідомість узялася обробляти багато тисяч бітів інформації, що змінювалася блискавично. His computer consciousness began to process many thousands of bits of information that changed in a flash. Цей процес зайняв не більш ніж три секунди. This process took no more than three seconds.

— Стерновий ставить під сумнів те, що явило ясновидіння? - Sternovy questions what revealed clairvoyance? — спитав Пол, зіштовхуючи Едріка на слизький ґрунт. Paul asked, pushing Edrick onto the slippery ground.

Запитання справді спантеличило Стернового, але він вдало викрутився, виголосивши довгий афоризм: The question really puzzled Sternov, but he successfully dodged, uttering a long aphorism:

— Жодна розумна людина не ставить під сумнів факту ясновидіння, сір. - No reasonable person questions the fact of clairvoyance, sir. Пророчі видіння відомі людям від найдавніших часів. Prophetic visions have been known to people since ancient times. Вони спроможні заплутати нас, коли ми найменше цього сподіваємося. They can confuse us when we least expect it. На щастя, у нашому Всесвіті є інші сили. Fortunately, there are other forces in our universe.

— Могутніші за ясновидіння? - More powerful than clairvoyance? — з натиском спитав Пол. Paul asked emphatically.

— Якби ясновидіння було єдиною й всесильною силою, сір, воно б самознищилося. "If clairvoyance was the only and omnipotent force, sir, it would self-destruct." Нічого іншого, крім ясновидіння? Nothing but clairvoyance? До чого його можна застосувати, за винятком його власних дегенераційних починань? What can he apply it to, other than his own degenerative endeavors?

— Це типово для людей, — погодився Пол. "It's typical of people," Paul agreed.

— Воно в кращому разі нестабільне, — промовив Едрік, — навіть якщо його не сплутують із галюцинаціями. "It's unstable at best," Edrick said, "even if it's not confused with hallucinations."

—Невже мої видіння — лише галюцинації? "Are my visions just hallucinations?" — спитав Пол з удаваним сумом у голосі. Paul asked with feigned sadness in his voice. — Чи ти маєш на увазі, що галюцинують ті, хто мені поклоняється? "Do you mean that those who worship me are hallucinating?"

Стілґар, відчуваючи зростаюче напруження, на крок підійшов до Пола, зосередивши увагу на гільдієрі, котрий лежав у контейнері. Feeling the growing tension, Stilgar took a step closer to Paul, focusing on the guilder lying in the container.

— Ви перекручуєте мої слова, сір, — запротестував Едрік. - "You are twisting my words, sir," Edric protested. У його словах бриніло щось дивне, схоже на погрозу. In his words, something strange, like a threat, was coming.

«__Невже замах? "Really an attempt?" —__ задумався Пол. Paul thought. — __Не посміють! "They won't laugh!" Хіба що,__ — він глянув на своїх охоронців, — __використають для мого усунення сили, які повинні мене охороняти__»__.__ Unless, 'he looked at his bodyguards,' they're using the forces to protect me to eliminate me. '

— Але ж ти звинувачуєш мене в змові задля витворення із себе бога, — промовив Пол, знизивши голос так, щоб його чули тільки Едрік і Стілґар. "But you're accusing me of plotting to be a god," Paul said, lowering his voice so that only Edric and Stilgar could hear him. — Змові? - Conspiracy?

— Я, можливо, невдало висловився, мілорде, — сказав Едрік. "I may have been wrong, my lord," said Edric.

— Але знаменно, — відповів Пол. "Significantly," Paul said. — Цей вислів твердить, що ти сподіваєшся від мене найгіршого. - This statement says that you expect the worst from me.

Едрік вигнув шию й з острахом скосив очі на Пола. Edric arched his neck and squinted at Paul in fear.

— Люди завжди сподіваються найгіршого від багатих і могутніх, сір. - People always expect the worst from the rich and powerful, sir. Кажуть, що за цим можна розпізнати аристократа: він проявляє лише ті свої вади, які сприяють його популярності. It is said that the aristocrat can be recognized by this: he shows only those flaws that contribute to his popularity.

Обличчя Стілґара пересмикнулося. Stilgar's face twitched.

Глянувши на старого фримена, Пол відчув думки й гнів, що тихо, але виразно промовляли в його свідомості: як сміє цей гільдієр казати таке Муад'Дібу? Looking at the old freeman, Paul felt thoughts and anger that were quietly but clearly said in his mind: how dare this guilder say such a thing to Muad'Dib?

— Очевидно, ти не жартуєш, — промовив Пол. "Obviously you're not kidding," Paul said.

— Жартую, сір? "Am I kidding, sir?"

Пол раптом відчув, що в роті йому пересохло. Paul suddenly felt his mouth go dry. У кімнаті нараз наче побільшало людей, бо повітря, яким він дихає, пройшло через надто вже багато легень. The room seemed to increase in size because the air he was breathing had passed through too many lungs. З Едрікового контейнера струменів нестерпний запах меланжу. The unbearable smell of melange emanates from Edric's container of jets.

— І хто ж мої поплічники в цій змові? - And who are my accomplices in this conspiracy? — невдовзі спитав він. He asked soon after. — Чи ти вважаєш таким Квізарат? - Do you think this is Quizarat?

Едрік знизав плечима, сколихнувши оранжевий газ довкола своєї голови. Edrick shrugged, stirring the orange gas around his head. Зі Стілґаром, здається, усе гаразд, хоча фримен продовжував свердлити очима гільдієра. Stilgar seems to be fine, though Freeman kept his eyes on the guilder.

— Ти натякаєш, що мої місіонери Святого Ордену, __геть усі,__ виголошують хитромудрі брехні? - Are you hinting that my missionaries of the Holy Order, all of them, are telling cunning lies? — наполягав Пол. Paul insisted.

— Це питання кожної окремої людини й залежить від її власних зацікавленості та щирості, — відповів Едрік. "It's a matter for each individual and depends on their own interest and sincerity," Edrick replied.

Стілґар поклав руку на крис-ніж під одягом. Stilgar put his hand on the floor-knife under his clothes.

Хитнувши головою, Пол промовив: Shaking his head, Paul said,

— То ти звинувачуєш мене в нещирості? "Are you accusing me of insincerity?"

— Я не певен, чи __звинувачення__ є адекватним словом, сір. "I'm not sure if accusation is an adequate word, sir." «__Цьому створінню не бракує відваги!__» __—__ подумав Пол, а вго- "This creature does not lack courage!" Paul thought, and

лос сказав: moose said:

— Звинувачення це чи ні, але ти твердиш, що я й мої єпископи "It's an accusation or not, but you say I and my bishops."

не кращі за спраглих влади розбійників. not better than thirsty for power robbers.

— Спраглих влади, сір? "Thirsty for power, sir?" — Едрік знову глянув на Пола. Edrick looked at Paul again. — Влада має тенденцію до ізоляції тих, у кого її надто багато. - The government tends to isolate those who have too much of it. Правителі з часом втрачають ясне уявлення про дійсність... і падають зі своїх тронів. Over time, the rulers lose a clear idea of reality ... and fall from their thrones.

—Мілорде, — буркнув Стілґар, — ти страчував людей і за менше! "My lord," Stilgar muttered, "you executed people for less!"

— Людей — так, — погодився Пол. "People, yes," Paul agreed. — Але ж це Посол Гільдії. - But this is the Ambassador of the Guild. — Він звинувачує тебе в безбожному ошуканстві! "He accuses you of ungodly deception!"

— Мене цікавить його спосіб мислення, Стіле. "I'm interested in his way of thinking, Steele." Стримай свій Hold your own

гнів і зоставайся насторожі. anger and stay alert.

— Як накаже Муад'Діб. - As ordered by Muad'Dib.

— Поясни мені, Лоцмане, — промовив Пол, — як могли ми "Explain to me, Pilot," Paul said, "how we could."

підтримувати це гіпотетичне ошуканство на таких величезних відстанях у просторі й часі, не маючи змоги спостерігати за кожним місіонером, щоб дослідити кожен нюанс у кожній квізаратській пріорії та храмі? to sustain this hypothetical deception over such vast distances in space and time, not being able to observe every missionary to explore every nuance in every quasiratic priory and temple?

— Що для вас час? - What time is it for you? — спитав Едрік. Edric asked.

Спантеличений, Стілґар насупив брови. Puzzled, Stilgar frowned. «__Муад'Діб часто казав, що він проникає зором крізь завісу часу,__ — міркував він. "Muad'Dib often said that he penetrates through the veil of time," he reasoned. — __Що насправді хоче сказати цей гільдієр?__» "What does this guild really want to say?"

— Невже структура такого ошуканства не явила б дірок? - Wouldn't the structure of such fraud show holes? — спитав Пол. Paul asked. — Істотні непорозуміння, розколи... сумніви, розкаяння — безумовно, ошуканство не зможе придушити це все. - Significant misunderstandings, divisions ... doubts, remorse - of course, fraud will not be able to suppress it all.

— Що не зможуть приховати релігія й егоїстичний інтерес, те приховає уряд, — відповів Едрік. "What religion and selfish interests cannot hide, the government will hide," Edric replied.

— Ти випробовуєш межі мого терпіння? - Are you testing the limits of my patience?

— Хіба мої аргументи не мають жодної вартості? - Aren't my arguments of any value?

«__Невже він домагається, щоб ми його вбили? "Is he trying to get us to kill him?" —__ спитав себе He asked himself

Пол. Gender. — __Едрік пропонує себе як жертву?__» "Is Edrick offering himself as a victim?"

— Я віддаю перевагу цинічному погляду, — промовив Пол, "I prefer a cynical look," Paul said.

перевіряючи свій здогад. checking your guess. — Ти, очевидно, майстер у використанні копійчаних фокусів, двозначностей і мовних вивертів. - You are obviously a master at using penny tricks, ambiguities and language tricks. Для тебе мова є зброєю, якою ти й випробовуєш мій захист. For you, language is the weapon with which you test my protection.

— Цинічний погляд, — зауважив Едрік, розтягуючи в посмішка рот. "A cynical look," Edrick said, opening his mouth in a smile. — Правителі зазвичай цинічні, коли йдеться про релігію. - Rulers are usually cynical when it comes to religion. Релігія — це теж зброя. Religion is also a weapon. Що вже казати про релігію, котра поріднилася з владою? What about a religion that has become related to the government?

Пол відчув, як усе його єство завмерло, закликаючи до найвищої обережності. Paul felt his whole being frozen, calling for the utmost caution. До кого промовляв Едрік? To whom did Edrick speak? Диявольськи спритні слова, насичені маніпулятивними техніками: удавана добродушність, безмовна атмосфера спільної таємниці; його поведінка наводила на думку, наче вони з Полом — двоє хитрих софістів, перед якими відкриті широкі горизонти і які розуміють речі, недоступні загалу. Devilishly clever words, full of manipulative techniques: feigned kindness, silent atmosphere of common secret; his demeanor suggested that he and Paul were two cunning sophists with wide horizons and who understood things inaccessible to the public. З відчуттям шоку Пол усвідомив, що не він був головною ціллю цієї риторики. With a sense of shock, Paul realized that he was not the main target of this rhetoric. Це нещастя, яке відвідало двір, промовляло переважно до інших: до Стілґара, охоронців... можливо, навіть до здоровенного ад'ютанта. This misfortune, which visited the court, spoke mainly to others: to Stilgar, the guards ... perhaps even to the huge adjutant.

— Релігійна __мáна__1 була мені нав'язана, — сказав Пол. "Religious lies have been imposed on me," Paul said. — Я її не домагався. - I did not seek it.

А сам подумав: «__Гаразд! And he thought: "Okay! Нехай цей рибочоловік вважає, що переміг у нашій словесній битві!__» Let this fisherman think he has won our verbal battle! ”

1 Мана — у первісних релігіях чудодійна безособова сила, якою тією чи тією мірою можуть володіти люди, тварини, предмети та природні явища. 1 Mana - in primitive religions miraculous impersonal force, which to some extent can possess people, animals, objects and natural phenomena.

— Чому ж ви не зреклися її, сір? "Why didn't you renounce her, sir?" — спитав Едрік. - Edric asked.

— Через мою сестру Алію, — відповів Пол, пильно дивлячись на Едріка. "Because of my sister Alia," Paul said, looking intently at Edric. — Вона богиня. - She is a goddess. Дозволь тебе попередити: якщо Алію роздратувати, вона може вбити поглядом. Let me warn you: if you irritate Aliya, she can kill you with a look.

На вустах Едріка проступила зловтішна посмішка, а за мить її змінив шок. An ominous smile appeared on Edric's lips, and in a moment she was replaced by shock.

— Я кажу це надзвичайно серйозно, — промовив Пол, спостерігаючи за шокованим Послом. "I'm serious," Paul said, watching the shocked Ambassador. Стілґар схвально кивнув. Stilgar nodded approvingly.

Позбавленим виразу голосом Едрік сказав: In a voice devoid of expression, Edrick said:

— Ви знищили мою повагу до вас, сір. "You have destroyed my respect for you, sir." Таким, без сумніву, і був ваш намір. This, no doubt, was your intention.

— Не будь надто певним, що знаєш мої наміри, — відповів Пол і дав Стілґарові знак, що аудієнція закінчена. "Don't be too sure you know my intentions," Paul said, signaling to Stilgar that the audience was over.

На Стілґарів питальний жест, чи слід потайки вбити Едріка, Пол зробив заперечливий знак рукою. At Stilgar's questioning gesture as to whether Edric should be secretly killed, Paul motioned in denial. А щоб Стілґарові не заманулося проявити ініціативу, він посилив наказ до імперативного рівня. And so that Stilgar would not be tempted to take the initiative, he strengthened the order to the imperative level.

Скителі, Едріків ад'ютант, підійшов до заднього кута контейнера й штовхнув його в напрямку дверей. Sketeli, Edrick's aide, approached the back corner of the container and pushed it toward the door. Опинившись навпроти Пола, він зупинився, глянув своїм насмішкуватим поглядом і сказав: Faced with Paul, he stopped, looked at her with a sneer, and said,

— Чи мій владар дозволить мовити слово? "Will my lord allow me to speak?"

—Так, у чому річ? —Yes, what's the matter? — спитав Пол, помітивши, що Стілґар підійшов ближче, реагуючи на можливу загрозу з боку цього чоловіка. Paul asked, noticing that Stilgar had come closer in response to a possible threat from the man.

— Дехто каже, — промовив Скителі, — що люди тримаються імператорського правління, бо космос нескінченний. "Some say," said Sketelli, "that people cling to imperial rule because space is infinite." Почуваються самотніми без символу, що їх об'єднує. They feel lonely without the symbol that unites them. Для самотніх людей Імператор є певним визначеним місцем. For single people, the Emperor is a definite place. Можуть звернутися до нього й сказати: «Гляньте, ось Він. They may turn to him and say, "Look, here he is. Він робить нас єдиними». He makes us one. " Можливо, релігія слугує тій самій меті, мілорде. Perhaps religion serves the same purpose, my lord.

Скителі чемно схилив голову й ліктем дав Едріковому контейнеру чергового штурхана. Skiteli bowed his head politely and gave Edrik's container another kick with his elbow. Так вони й вийшли із салону, Едрік покоївся у своєму контейнері із заплющеними очима. So they left the cabin, Edrick resting in his container with his eyes closed. Стерновий мав виснажений вигляд, неначе вся його нервова енергія вичерпалася. Stern looked exhausted, as if all his nervous energy had been exhausted.

Пол дивився, як Скителі човгав ногами, і обмірковував його слова. Paul watched Sketeli shuffle his feet and ponder his words. «__Своєрідний цей чоловік__», — подумав він. This man is peculiar, he thought. Поки Скителі While the Wanderers

107 107

говорив, здавалося, що це не одна людина, а кілька — так, наче його генетичний спадок належав кільком особистостям. He said that it seemed that it was not one person, but several, as if his genetic heritage belonged to several individuals.

— Дивно все це, — прокоментував Стілґар, ні до кого зокрема не звертаючись. "It's all strange," Stilgar commented, without addressing anyone in particular.

Коли вартовий зачинив двері за Едріком та його свитою, Пол підвівся з дивана. As the guard closed the door behind Edric and his retinue, Paul rose from the couch.

— Дивно, — повторив Стілґар. "Strange," Stilgar repeated. На його скроні пульсувала жилка. A vein throbbed in his temple.

Пол пригасив лампи салону й підійшов до вікна, що виходило на кут поміж двома скелями його Твердині. Paul turned off the cabin lights and went to the window that faced the corner between the two rocks of his Fortress. Далеко внизу виблискували вогні, і люди звідси здавалися пігмеями. Far below, lights flashed, and people from here seemed pygmies. Це снували робітники, що несли величезні блоки пласталі для ремонту фасаду храму Алії, пошкодженого примхливим вихором піщаної бурі. This was planned by workers carrying huge blocks of plastic to repair the facade of the temple of Aliya, damaged by a whimsical whirlwind of sandstorm.

— Нерозумно було, Усулю, запрошувати оте створіння в ці кімнати, — промовив Стілґар. "It was unwise, Usul, to invite these creatures into these rooms," Stilgar said.

«__Усуль, —__ подумав Пол. Usul, Paul thought. — __Моє січове ім'я. - My Sich name. Стілґар нагадує, що колись він командував мною, що врятував мене в пустелі__»__.__ Stilgar recalls that he once commanded me to save me in the desert. "