×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

"Месія Дюни" ГЕРБЕРТ Френк, 2 Частина (1)

2 Частина (1)

Нема чіткої грані між богами й людьми; одні непомітно перемішуються з іншими.

Прислів'я Муад'Діба

Тлейлаксанський лицепляс Скителі1 намагався не думати про концептуально вбивчий характер їхньої змови, проте його думки раз у раз звертали в русло покаянного співчуття.

«Жалітиму, що спричинив смерть і злощастя Муад'Дібу», — думав він, старанно приховуючи цю жалісливість від інших змовників. Але такі почуття показували, що йому легше ідентифікувати себе з жертвами, ніж із нападниками, — ознака, характерна для тлейлаксу.

Сумний Скителі мовчки стояв оддалік, тоді як інші дискутували про можливість використання психоотрути. Розмова була енергійною та жвавою, але ззовні безпристрасною, чого й слід було сподіватися від адептів Великих Шкіл, коли йшлося про питання, близькі до їхніх догматів.

— Коли помислиш, що ти його прохромив, тоді й виявиш, що він навіть не поранений!

Це озвалася стара Превелебна Матір Бене Ґессерит, Ґай Єлена Могіям, їхня господиня тут, на Валасі IX. Худа, вбрана в чорне стара відьма сиділа в плаваючому кріслі ліворуч від Скителі. Відкинутий назад каптур її аби відкривав поморщене, як пересохла шкіра, обличчя під срібним волоссям. З цього схожого на маску-череп обличчя дивилися глибоко запалі очі.

Вони спілкувалися мовою мірабгаса з її гостро відточеними приголосними та тиснявою голосних. Це був інструмент передачі найтонших відтінків почуттів. Саме так відповідав Превелебній Матері навігатор Гільдії Едрік — по-куртуазному наспівно, але з прихованою всередині шпичкою, із, так би мовити, легеньким дотиком погордливої чемності.

Скителі глянув на посланця Гільдії. Едрік плавав у контейнері з оранжевим газом усього за кілька кроків від нього. Контейнер містився в центрі прозорого купола, який Бене Ґессерит спорудили для цієї зустрічі. Тіло гільдієра було продовгуватим, заледве людиноподібним, з ногами-плавцями та широкими перетинчастими руками — риба в дивному морі. Вентиляційні отвори його акваріума випускали блідо-оранжеву хмарку, насичену запахом геріатричних прянощів — меланжу.

— Ідучи цим шляхом, повмираємо від дурощів!

Заговорила четверта присутня персона — потенційна учасниця змови — принцеса Ірулан, дружина (але лише офіційно, нагадав собі Скителі) їхнього спільного ворога. Стояла побіля акваріума Едріка — висока білява красуня, виряджена в сукню із синього хутра бйондекського кита й відповідну до сукні шапочку. У її вухах виблискували золоті диски. Трималася з аристократичною зверхністю, але щось у зосередженому спокої її рис зраджувало притаманний бене-ґессериткам самоконтроль.

Думки Скителі перейшли від нюансів мови та обличчя до нюансів розміщення. Купол оточували пагорби, покриті підталим снігом, який відбивав мокру блакить маленького синьо-білого сонця, що саме висіло в точці зеніту.

«Чому саме це місце?» зацікавився Скителі. Бене Ґессерит рідко робили щось випадково. Візьмімо відкриту споруду купола: суворіший і обмеженіший простір міг би викликати в гільдієра напад клаустрофобії. Причиною таких психічних перепон було народження й життя в позапланетному відкритому просторі.

Хоча збудувати це спеціально для Едріка — усе одно, що ткнути кінчиком пальця в його слабкість.

«А що ж тут, — питав себе Скителі, — націлене в мене?»

— Ти нічого не хочеш сказати, Скителі? — зажадала Превелебна Матір.

— Хочете залучити мене до цього бою дурнів? — спитав Скителі. — Дуже добре. Ми маємо справу з потенційним месією.

Не варто влаштовувати проти нього лобову атаку. Ставши мучеником, він переможе нас.

Усі глянули на нього.

— Гадаєш, що це єдина небезпека? — напосідалася Превелебна Матір, голосно сапаючи.

Скителі знизав плечима. Для цієї зустрічі він вибрав лагідне кругловиде обличчя з веселим виразом, розлізлі повні губи й тіло огрядного коротуна. Вивчаючи своїх компаньйонів-змовників, він вирішив, що зробив ідеальний вибір, — можливо, інстинктивно. Був людиною-хамелеоном, лицеплясом, і та подоба, якої він зараз прибрав, наче спонукала інших надміру легковажити ним.

— Ну? — натискала Превелебна Матір.

— Я насолоджуюся мовчанням, — промовив Скителі. — Краще залишити нашу прю безсловесною.

Превелебна Матір відступила, і Скителі відчув, що вона наново його переоцінює. Усі вони були витворами глибокого вишколу прана-бінду, здатними контролювати мускули та нерви так, як це мало кому під силу. Але Скителі, лицепляс, володів своїми м'язами й нервами з недосяжною для інших віртуозністю. Плюс особлива якість симпатіко, мімічна проникливість, з якою він міг імітувати психіку інших так само, як і їхній зовнішній вигляд.

Скителі, давши їй достатньо часу, щоб завершити переоцінку, сказав:

— Отрута!

Вимовив це слово з атональністю, яка мала показати — лише він розуміє його таємне значення.

Гільдієр здригнувся, і з блискучої кульки динаміка, що оберталася в кутку його акваріума, над самою Ірулан залунав його голос:

— Ми обговорюємо психічну, а не фізичну отруту.

Скителі засміявся. Сміх на мірабгаса розчавлював опонента, і лицепляс не збирався стримуватися.

Ірулан схвально всміхнулася, але в кутиках очей Превелебної Матері проглядався натяк на гнів.

— Припиніть! — прохрипіла Могіям.

Скителі замовк, але тепер він опинився в центрі уваги їх усіх: мовчазного, хоч і розлюченого Едріка, розгніваної Превелебної Матері та розвеселеної, проте й збентеженої Ірулан.

— Наш друг Едрік наче натякає, — сказав Скителі, — що пара бене-ґессеритських відьом, вишколена у всіх їхніх тонких штучках, не навчилася по-справжньому використовувати обман.

Могіям обернулася, щоб оглянути холодні пагорби рідного світу Бене Ґессерит. «Починає належно оцінювати речі», — здогадався Скителі. Це добре. Але Ірулан — інше питання.

— Ви один із нас чи ні, Скителі? — спитав Едрік, дивлячись крихітними очима гризуна.

— Не про мою вірність ідеться, — відповів Скителі, відтак зосередив увагу на Ірулан: — Ви, принцесо, питаєте себе, чи варто було долати всі ці парсеки й так сильно ризикувати?

Вона кивнула, погоджуючись.

— Невже ж для того, щоб перекинутися банальностями з людиноподібною рибою чи подискутувати з товстим тлейлаксанським лицеплясом?

Вона відступила від Едрікового акваріума й труснула головою, задихаючись від сильного запаху меланжу.

Едрік скористався цим моментом, щоб вкинути в рот меланжеву пігулку. Він їв прянощі, дихав ними і, без сумніву, пив їх, — зауважив про себе Скителі. Це зрозуміло, позаяк прянощі посилюють прозорливість Лоцмана, дають йому змогу кермувати гайлайнерами Гільдії, летячи крізь космос із надсвітловою швидкістю. Провидячи завдяки прянощам, Лоцман знаходить ту лінію майбуття корабля, яка вільна від небезпеки. Зараз Едрік занюхав іншу небезпеку, але навіть із пророчими милицями не може її розпізнати.

— Гадаю, з мого боку було помилкою приходити сюди, — сказала Ірулан.

Превелебна Матір обернулася, розплющила очі, за мить заплющивши їх кумедним ящірячим жестом.

Скителі перевів погляд з Ірулан на акваріум, наче пропонуючи принцесі пристати на його думку. Знав, що Едрік видається їй відразливим: нахабний погляд, ці жахливі стопи й руки, що повільно рухаються в газі, оранжеві вихори якого клубляться довкола нього. Мабуть, цікавиться його сексуальними звичками, думає, як це дивно — кохатися з кимось таким. Навіть антигравітаційний генератор, що відтворює для Едріка невагомість у космосі, стає тепер перепоною між ним і нею.

— Принцесо, — промовив Скителі, — завдяки присутності тут Едріка ясновидство вашого чоловіка стане, так би мовити, «неясновидним» і навіть ця розмова пройде повз його увагу... можливо.

— Можливо, — сказала Ірулан.

Превелебна Матір кивнула, не розплющуючи очей.

— Навіть самі ясновидці погано розуміють феномен ясновидіння.

— Я повний Лоцман Гільдії та володію Силою, — промовив

Едрік.

Превелебна Матір розплющила очі. Цього разу вона дивилася

на лицепляса, вивчаючи його з особливою бене-ґессеритською інтенсивністю. Зважувала кожну дрібницю.

— Ні, Превелебна Матір, — пробурмотів Скителі, — я не такий простак, яким здаюся.

— Ми не розуміємо Сили другого бачення, — сказала Ірулан. — У тім-то й річ. Едрік каже, що мій чоловік не може бачити, знати чи передбачати нічого з того, що відбувається у сфері впливу Лоцмана. Але наскільки поширюється цей вплив?

— У нашому Всесвіті є люди та речі, про яких я знаю лише за наслідками їхньої діяльності, — промовив Едрік, його риб'ячий рот витягся в тонку лінію. — Знаю, що вони були тут... там... десь. Як водні істоти тривожать воду своїм просуванням, так само ясновидіння розворушує Час. Я бачив, де бував ваш чоловік, хоча ніколи не бачив ні його самого, ні відданих йому людей, що мають спільні з ним цілі. Це маскування, яке адепт дає всім своїм друзям.

— Ірулан не твоя, — сказав Скителі й зиркнув у бік принцеси.

— Ми всі знаємо, чому таємну змову слід вести лише за моєї присутності, — відповів Едрік.

Удавшись до інтонацій, з якими описують механізми, Ірулан промовила:

— Це очевидно, ви маєте своє застосування.

«Тепер вона бачить його таким, яким він є, — подумав Скителі. Добре!»

— Майбутнє — це річ, яку треба формувати, — промовив він уголос. — Поміркуйте про це, принцесо.

Ірулан глянула на лицепляса.

«Віддані Полу люди, що мають спільні з ним цілі, — подумала вона. — і в першу чергу фрименські легіонери в його плащах. Я бачила, як він пророкував для них, чула крики захвату їхнім Магді, їхнім Муад'Дібом».

«Вона зрозуміла, — подумав Скителі, — що тут її випробовують, що вона постала перед судом, який вирішує, зберегти її чи знищити. Побачила пастку, яку ми їй поставили».

На мить Скителі зустрівся поглядом із Превелебною Матір'ю й пережив дивне усвідомлення того, що вона розділяє його погляд на Ірулан. Звісно, Бене Ґессерит детально проінструктували свою принцесу й навчили її спритних брехонь. Але завжди настає момент, коли бене-ґессеритки можуть покластися лише на свій вишкіл та інстинкти.

— Принцесо, я знаю, чого ви найбільше хочете від Імператора, — сказав Едрік.

— Хто ж цього не знає? — відповіла запитанням Ірулан.

—Ви хочете бути матір'ю-засновницею королівської династії, — продовжував Едрік, наче й не чуючи її. — Якщо ви до нас не приєднаєтеся, цього ніколи не станеться. Даю вам слово ясновидця. Імператор одружився з вами з політичних причин, але ви ніколи не ділили з ним ложа.

— То ясновидець є ще й вуаєристом, — зітхнула Ірулан.

— Імператор сильніше зв'язаний зі своєю фрименською конкубіною, ніж із вами, — відрізав Едрік.

— І вона не може дати йому спадкоємця, — відповіла Ірулан.

— Розсудливість є першою жертвою сильних емоцій, — пробурмотів Скителі, відчувши, як гнів Ірулан переливається через край, побачивши, що його застереження дало наслідок.

— Вона не може дати йому спадкоємця, — промовила Ірулан, спокійно відміряючи слова, — бо я таємно здійснюю контрацепцію. Це зізнання хотіли ви почути від мене?

— Це не те, про що слід знати Імператорові, — сказав Едрік, усміхаючись.

— Тримаю напоготові призначену для нього брехню, — відповіла Ірулан. — Він може мати правдочуття, але деяким брехням повірити легше, ніж правді.

— Мусите зробити вибір, принцесо, — промовив Скителі, — але збагніть, що цей вибір має стати вашим захистом.

— Пол справедливий зі мною, — сказала вона. — Я сиджу в його Раді.

— Чи за ті дванадцять років, коли ви були його принцесоюконсортом, він проявив до вас хоч трохи тепла? — спитав Едрік.

Ірулан труснула головою.

— Він зі своєю простацькою фрименською ордою детронізував вашого батька, одружився з вами, щоб підкріпити свої претензії на престол, але ніколи не коронував вас як Імператрицю, — сказав Едрік.

— Едрік намагається змусити вас хвилюватися, принцесо, — прокоментував Скителі. — Хіба не цікаво?

Вона глянула на лицепляса, побачила на його обличчі зухвалу посмішку та відповіла на неї піднятими бровами. Скителі бачив — тепер вона цілком усвідомлює, що коли покине цю зустріч, підпавши під вплив Едріка, ставши частиною їхньої змови, то ці моменти будуть приховані від Полового ясновидіння. Якщо ж утримається від зобов'язань...

— Вам не здається, принцесо, — спитав Скителі, — що Едрік прибрав собі надто важливу роль у нашій змові?

— Я вже погодився, — сказав Едрік, — керуватися найрозсудливішими рішеннями, запропонованими нашою радою.

— А хто ж вибиратиме, яке з рішень найрозсудливіше? — поцікавився Скителі.

— Ви бажаєте, щоб принцеса від'їхала звідси, не приєднавшись до нас? — запитав Едрік.

— Він хотів би, щоб вона взяла на себе реальні зобов'язання, — гримнула Превелебна Матір. — Між нами не повинно бути обману.

Скителі побачив, що Ірулан розслабилася в замисленій позі, сховавши руки в рукави своїх шат. Роздумувала про приманку, яку підкинув їй Едрік: заснувати королівську династію! Питала себе, яку схему задумали змовники, щоб захиститися від неї. Їй багато чого треба зважити й обдумати. У цю мить Ірулан звернулася до нього:

— Скителі, кажуть, що у вас, тлейлаксу, є дивний кодекс честі: усі ваші жертви повинні мати можливість порятунку.

— Якщо зуміють її знайти, — підтвердив Скителі. — А я жертва? — спитала Ірулан.

Скителі врятував вибух сміху.

Превелебна Матір чмихнула.

— Принцесо, — заговорив Едрік, і його голос звучав лагідно та

переконливо, — ви вже одна з нас, не бійтеся. Хіба ж ви не шпигуєте за Імператорським Двором для своїх бенеґессеритських зверхниць?

— Пол знає, що я звітую своїм наставницям, — сказала вона.

— Але чи не даєте їм матеріалу для різкої пропаганди проти вашого Імператора? — спитав Едрік.

«Не “нашого” Імператора, — занотував Скителі. “Вашого” Імператора. Ірулан надто бене-ґессеритка, щоб пропустити цю обмовку».

— Питання в тому, чим і як скористатися, — сказав Скителі, наблизившись до акваріума гільдієра. — Ми, тлейлаксу, вважаємо, що у всьому Всесвіті існує лише ненаситна жадоба матерії, а енергія — це єдине надійна річ. І ця енергія вчиться. Прислýхайтеся до мене, принцесо: енергія вчиться. Це ми називаємо владою.


2 Частина (1) 2 Teil (1) 2 Part (1) 2 parties (1) 2 Часть (1)

Нема чіткої грані між богами й людьми; одні непомітно перемішуються з іншими. There is no clear line between gods and men; some are imperceptibly mixed with others.

Прислів'я Муад'Діба Proverbs of Muad'Dib

Тлейлаксанський лицепляс Скителі1 намагався не думати про концептуально вбивчий характер їхньої змови, проте його думки раз у раз звертали в русло покаянного співчуття. Tleylaksan's lyceum Sketeli1 tried not to think about the conceptually murderous nature of their conspiracy, but his thoughts repeatedly turned to the path of repentant compassion.

«__Жалітиму, що спричинив смерть і злощастя Муад'Дібу__»__,__ — думав він, старанно приховуючи цю жалісливість від інших змовників. "I will regret that I caused Muad'Dib's death and misery," he thought, diligently concealing this pity from other conspirators. Але такі почуття показували, що йому легше ідентифікувати себе з жертвами, ніж із нападниками, — ознака, характерна для тлейлаксу. But such feelings showed that it was easier for him to identify with the victims than with the attackers - a sign characteristic of tlaylax.

Сумний Скителі мовчки стояв оддалік, тоді як інші дискутували про можливість використання психоотрути. Sad Sketeli stood silently in the distance, while others debated the possibility of using a psycho-poison. Розмова була енергійною та жвавою, але ззовні безпристрасною, чого й слід було сподіватися від адептів Великих Шкіл, коли йшлося про питання, близькі до їхніх догматів. The conversation was energetic and lively, but outwardly dispassionate, which was to be expected from the adherents of the Great Schools when it came to issues close to their dogmas.

— Коли помислиш, що ти його прохромив, тоді й виявиш, що він навіть не поранений! - When you think that you crippled him, then you will find that he is not even injured!

Це озвалася стара Превелебна Матір Бене Ґессерит, Ґай Єлена Могіям, їхня господиня тут, на Валасі IX. This was said by the old Reverend Mother Bene Gesserit, Guy Elena Mogiam, their mistress here in Wallachia IX. Худа, вбрана в чорне стара відьма сиділа в плаваючому кріслі ліворуч від Скителі. A thin, black-haired old witch sat in a floating chair to the left of Sketeli. Відкинутий назад каптур її аби відкривав поморщене, як пересохла шкіра, обличчя під срібним волоссям. Her hood was thrown back to reveal her wrinkled, dry skin under her silver hair. З цього схожого на маску-череп обличчя дивилися глибоко запалі очі. Deeply sunken eyes looked out of this skull-like face.

Вони спілкувалися мовою мірабгаса з її гостро відточеними приголосними та тиснявою голосних. They communicated in the language of mirabgas with its sharpened consonants and the stampede of vowels. Це був інструмент передачі найтонших відтінків почуттів. It was a tool for transmitting the subtlest shades of feelings. Саме так відповідав Превелебній Матері навігатор Гільдії Едрік — по-куртуазному наспівно, але з прихованою всередині шпичкою, із, так би мовити, легеньким дотиком погордливої чемності. This is how the navigator of the Guild, Edrik, answered the Reverend Mother - courteously, but with a spike hidden inside, with, so to speak, a light touch of contemptuous courtesy.

Скителі глянув на посланця Гільдії. Sketeli looked at the Envoy of the Guild. Едрік плавав у контейнері з оранжевим газом усього за кілька кроків від нього. Edrick was swimming in a container of orange gas just a few steps away. Контейнер містився в центрі прозорого купола, який Бене Ґессерит спорудили для цієї зустрічі. The container was located in the center of the transparent dome that Bene Gesserit had built for the meeting. Тіло гільдієра було продовгуватим, заледве людиноподібним, з ногами-плавцями та широкими перетинчастими руками — риба в дивному морі. The guilder's body was elongated, barely human, with swimming legs and broad webbed arms - a fish in a strange sea. Вентиляційні отвори його акваріума випускали блідо-оранжеву хмарку, насичену запахом геріатричних прянощів — меланжу. The vents of his aquarium emitted a pale orange cloud, saturated with the scent of geriatric spices - melange.

— Ідучи цим шляхом, повмираємо від дурощів! - Following this path, we will die of nonsense!

Заговорила четверта присутня персона — __потенційна__ учасниця змови — принцеса Ірулан, дружина (__але лише офіційно__, нагадав собі Скителі) їхнього спільного ворога. The fourth person present - a potential participant in the conspiracy - Princess Irulan, the wife (but only officially, reminded himself of the Scythians) of their common enemy. Стояла побіля акваріума Едріка — висока білява красуня, виряджена в сукню із синього хутра бйондекського кита й відповідну до сукні шапочку. Standing by Edric's aquarium was a tall, blond beauty dressed in a blue Bendek whale dress and a matching hat. У її вухах виблискували золоті диски. Gold discs gleamed in her ears. Трималася з аристократичною зверхністю, але щось у зосередженому спокої її рис зраджувало притаманний бене-ґессериткам самоконтроль. She held on to aristocratic supremacy, but something in the concentrated calm of her features betrayed the benevolence of the Bene-Gesserites.

Думки Скителі перейшли від нюансів мови та обличчя до нюансів розміщення. Sketelli's thoughts shifted from the nuances of speech and face to the nuances of placement. Купол оточували пагорби, покриті підталим снігом, який відбивав мокру блакить маленького синьо-білого сонця, що саме висіло в точці зеніту. The dome was surrounded by hills covered with melted snow, which reflected the wet blue of the little blue and white sun, which hung at the zenith point.

«__Чому саме це місце?__» __—__ зацікавився Скителі. "Why this place?" Sketelli inquired. Бене Ґессерит рідко робили щось випадково. Bene Gesserit rarely did anything by accident. Візьмімо відкриту споруду купола: суворіший і обмеженіший простір міг би викликати в гільдієра напад клаустрофобії. Take the open structure of the dome: a stricter and more limited space could cause the guild to attack claustrophobia. Причиною таких психічних перепон було народження й життя в позапланетному відкритому просторі. The cause of such mental barriers was the birth and life in extraterrestrial open space.

Хоча збудувати це спеціально для Едріка — усе одно, що ткнути кінчиком пальця в його слабкість. Although building it specifically for Edrick is like poking your fingertip into his weakness.

«__А що ж тут, —__ питав себе Скителі, — __націлене в мене?__» "And what is here," Sketelli asked himself, "aimed at me?"

— Ти нічого не хочеш сказати, Скителі? "You don't want to say anything, Skeeters?" — зажадала Превелебна Матір. The Reverend Mother demanded.

— Хочете залучити мене до цього бою дурнів? - Do you want to involve me in this fight of fools? — спитав Скителі. Sketelli asked. — Дуже добре. - Very well. Ми маємо справу з потенційним месією. We are dealing with a potential messiah.

Не варто влаштовувати проти нього лобову атаку. It is not necessary to arrange a frontal attack against him. Ставши мучеником, він переможе нас. By becoming a martyr, he will defeat us.

Усі глянули на нього. Everyone looked at him.

— Гадаєш, що це єдина небезпека? - Do you think this is the only danger? — напосідалася Превелебна Матір, голосно сапаючи. The Reverend Mother sat up, panting loudly.

Скителі знизав плечима. Sketeli shrugged. Для цієї зустрічі він вибрав лагідне кругловиде обличчя з веселим виразом, розлізлі повні губи й тіло огрядного коротуна. For this meeting he chose a gentle round face with a cheerful expression, parted full lips and the body of a fat short man. Вивчаючи своїх компаньйонів-змовників, він вирішив, що зробив ідеальний вибір, — можливо, інстинктивно. Examining his conspiratorial companions, he decided he had made the perfect choice — perhaps instinctively. Був людиною-хамелеоном, лицеплясом, і та подоба, якої він зараз прибрав, наче спонукала інших надміру легковажити ним. He was a chameleon-man, a lyceum, and the likeness he now removed seemed to make others overly frivolous.

— Ну? - Well? — натискала Превелебна Матір. The Reverend Mother pressed.

— Я насолоджуюся мовчанням, — промовив Скителі. "I enjoy the silence," Sketelli said. — Краще залишити нашу прю безсловесною. - It is better to leave our prue speechless.

Превелебна Матір відступила, і Скителі відчув, що вона наново його переоцінює. The Reverend Mother retreated, and Sketelli felt that she was overestimating him again. Усі вони були витворами глибокого вишколу прана-бінду, здатними контролювати мускули та нерви так, як це мало кому під силу. All of them were works of deep prana-band training, able to control muscles and nerves in a way that few can. Але Скителі, лицепляс, володів своїми м'язами й нервами з недосяжною для інших віртуозністю. But Sketeli, a lyceum, possessed his muscles and nerves with unattainable virtuosity. Плюс особлива якість __симпатіко__, мімічна проникливість, з якою він міг імітувати психіку інших так само, як і їхній зовнішній вигляд. Plus a special quality of sympathy, facial expressions, with which he could imitate the psyche of others as well as their appearance.

Скителі, давши їй достатньо часу, щоб завершити переоцінку, сказав: Sketeli, giving her enough time to complete the reassessment, said:

— Отрута! "Poison!"

Вимовив це слово з атональністю, яка мала показати — лише він розуміє його таємне значення. He uttered this word with an atonality that was to show - only he understands its secret meaning.

Гільдієр здригнувся, і з блискучої кульки динаміка, що оберталася в кутку його акваріума, над самою Ірулан залунав його голос: Guildier shuddered, and from a shiny ball of speaker spinning in the corner of his aquarium, over Irulan himself, his voice echoed:

— Ми обговорюємо психічну, а не фізичну отруту. - We are discussing mental, not physical poison.

Скителі засміявся. Sketeli laughed. Сміх на мірабгаса розчавлював опонента, і лицепляс не збирався стримуватися. Laughter at Mirabgas crushed his opponent, and Lyceplyas was not going to hold back.

Ірулан схвально всміхнулася, але в кутиках очей Превелебної Матері проглядався натяк на гнів. Irulan smiled approvingly, but there was a hint of anger in the corners of the Reverend Mother's eyes.

— Припиніть! "Stop it!" — прохрипіла Могіям. She moaned to Mogi.

Скителі замовк, але тепер він опинився в центрі уваги їх усіх: мовчазного, хоч і розлюченого Едріка, розгніваної Превелебної Матері та розвеселеної, проте й збентеженої Ірулан. Sketeli was silent, but now he was the center of attention for all of them: the silent, albeit angry, Edric, the angry Reverend Mother, and the amused but embarrassed Irulan.

— Наш друг Едрік наче натякає, — сказав Скителі, — що пара бене-ґессеритських відьом, вишколена у всіх їхніх тонких штучках, не навчилася по-справжньому використовувати обман. "Our friend Edric seems to be hinting," Sketelli said, "that a pair of Bene-Gesserit witches, trained in all their subtleties, have not really learned to use deception."

Могіям обернулася, щоб оглянути холодні пагорби рідного світу Бене Ґессерит. I turned to Mogi to explore the cold hills of Bene Gesserit's home world. «Починає належно оцінювати речі», — здогадався Скителі. "He's starting to evaluate things properly," Sketley guessed. Це добре. It's good. Але Ірулан — інше питання. But Irulan is another matter.

— Ви один із нас чи ні, Скителі? "Are you one of us or not, Sketeli?" — спитав Едрік, дивлячись крихітними очима гризуна. Edric asked, looking into the rodent's tiny eyes.

— Не про мою вірність ідеться, — відповів Скителі, відтак зосередив увагу на Ірулан: — Ви, принцесо, питаєте себе, чи варто було долати всі ці парсеки й так сильно ризикувати? "It's not about my loyalty," Sketelli replied, then turned his attention to Irulan.

Вона кивнула, погоджуючись. She nodded in agreement.

— Невже ж для того, щоб перекинутися банальностями з людиноподібною рибою чи подискутувати з товстим тлейлаксанським лицеплясом? "Is it really to talk about banalities with a human-like fish or to argue with a thick Tleilaksan lyceum?"

Вона відступила від Едрікового акваріума й труснула головою, задихаючись від сильного запаху меланжу. She stepped back from Edric's aquarium and shook her head, choking on the strong smell of melange.

Едрік скористався цим моментом, щоб вкинути в рот меланжеву пігулку. Edrick took this opportunity to throw a melange pill into his mouth. Він їв прянощі, дихав ними і, без сумніву, пив їх, — зауважив про себе Скителі. He ate spices, breathed them and, no doubt, drank them, Sketeli remarked. Це зрозуміло, позаяк прянощі посилюють прозорливість Лоцмана, дають йому змогу кермувати гайлайнерами Гільдії, летячи крізь космос із надсвітловою швидкістю. This is understandable, as spices enhance the pilot's insight, allowing him to steer the Guild's highliners, flying through space at super-light speeds. Провидячи завдяки прянощам, Лоцман знаходить ту лінію майбуття корабля, яка вільна від небезпеки. Seeing through the spices, the pilot finds the line of the ship's future, which is free from danger. Зараз Едрік занюхав іншу небезпеку, але навіть із пророчими милицями не може її розпізнати. Now Edrick sensed another danger, but even with prophetic crutches he could not recognize it.

— Гадаю, з мого боку було помилкою приходити сюди, — сказала Ірулан. "I think it was a mistake for me to come here," Irulan said.

Превелебна Матір обернулася, розплющила очі, за мить заплющивши їх кумедним ящірячим жестом. The Reverend Mother turned, opened her eyes, and for a moment closed them with a funny lizard gesture.

Скителі перевів погляд з Ірулан на акваріум, наче пропонуючи принцесі пристати на його думку. Sketeli shifted his gaze from Irulan to the aquarium, as if inviting the princess to agree with him. Знав, що Едрік видається їй відразливим: нахабний погляд, ці жахливі стопи й руки, що повільно рухаються в газі, оранжеві вихори якого клубляться довкола нього. He knew that Edric seemed repulsive to her: a cheeky look, those awful feet and hands moving slowly in the gas, the orange vortices swirling around him. Мабуть, цікавиться його сексуальними звичками, думає, як це дивно — кохатися з кимось таким. Apparently, she is interested in his sexual habits, she thinks how strange it is to make love to someone like that. Навіть антигравітаційний генератор, що відтворює для Едріка невагомість у космосі, стає тепер перепоною між ним і нею. Even the antigravity generator, which reproduces Edrick's weightlessness in space, is now a barrier between him and her.

— Принцесо, — промовив Скителі, — завдяки присутності тут Едріка ясновидство вашого чоловіка стане, так би мовити, «неясновидним» і навіть ця розмова пройде повз його увагу... можливо. "Princess," said Sketelli, "thanks to Edric's presence here, your husband's clairvoyance will become, so to speak," obscure, "and even this conversation will pass his attention ... perhaps."

— Можливо, — сказала Ірулан. "Perhaps," said Irulan.

Превелебна Матір кивнула, не розплющуючи очей. The Reverend Mother nodded without opening her eyes.

— Навіть самі ясновидці погано розуміють феномен ясновидіння. - Even the clairvoyants themselves do not understand the phenomenon of clairvoyance.

— Я повний Лоцман Гільдії та володію Силою, — промовив "I am a full Pilot of the Guild and possess the Force," he said

Едрік.

Превелебна Матір розплющила очі. The Reverend Mother opened her eyes. Цього разу вона дивилася This time she watched

на лицепляса, вивчаючи його з особливою бене-ґессеритською інтенсивністю. on the lyceum, studying it with a special Bene-Gesserite intensity. Зважувала кожну дрібницю. I weighed every detail.

— Ні, Превелебна Матір, — пробурмотів Скителі, — я не такий простак, яким здаюся. "No, Reverend Mother," muttered Sketeli, "I'm not as simple as I seem."

— Ми не розуміємо Сили другого бачення, — сказала Ірулан. "We don't understand the Power of the Second Vision," Irulan said. — У тім-то й річ. - That's the thing. Едрік каже, що мій чоловік не може бачити, знати чи передбачати нічого з того, що відбувається у сфері впливу Лоцмана. Edrick says that my husband cannot see, know or predict anything that is happening in the sphere of influence of the Pilot. Але наскільки поширюється цей вплив? But how widespread is this influence?

— У нашому Всесвіті є люди та речі, про яких я знаю лише за наслідками їхньої діяльності, — промовив Едрік, його риб'ячий рот витягся в тонку лінію. "There are people and things in our universe that I only know about from their work," Edric said, his fishy mouth drawn in a thin line. — Знаю, що вони були тут... там... десь. "I know they were here ... there ... somewhere." Як водні істоти тривожать воду своїм просуванням, так само ясновидіння розворушує Час. Just as water creatures disturb water with their advancement, so clairvoyance stirs Time. Я бачив, де бував ваш чоловік, хоча ніколи не бачив ні його самого, ні відданих йому людей, що мають спільні з ним цілі. I have seen where your husband has been, although I have never seen him or his loyal people with common goals. Це маскування, яке адепт дає всім своїм друзям. This is the disguise that the adept gives to all his friends.

— Ірулан не твоя, — сказав Скителі й зиркнув у бік принцеси. "Irulan is not yours," Sketelli said, glancing at the princess.

— Ми всі знаємо, чому таємну змову слід вести лише за моєї присутності, — відповів Едрік. "We all know why a secret conspiracy should be conducted only in my presence," Edrick replied.

Удавшись до інтонацій, з якими описують механізми, Ірулан промовила: Referring to the intonations with which the mechanisms are described, Irulan said:

— Це очевидно, ви маєте своє застосування. - Obviously, you have your application.

«__Тепер вона бачить його таким, яким він є__, — подумав Скителі. Now she sees him as he is, Sketelli thought. — __Добре!__» - Okay!"

— Майбутнє — це річ, яку треба формувати, — промовив він уголос. "The future is a thing that needs to be shaped," he said aloud. — Поміркуйте про це, принцесо. "Think about it, princess."

Ірулан глянула на лицепляса. Irulan looked at the face.

«Віддані Полу люди, що мають спільні з ним цілі, — подумала вона. "People committed to Paul who have common goals with him," she thought. — і в першу чергу фрименські легіонери в його плащах. - and first of all the Freemasonic legionnaires in his cloaks. Я бачила, як він пророкував для них, чула крики захвату їхнім Магді, їхнім Муад'Дібом». I saw him prophesy for them, I heard cries of admiration for their Magdi, their Muad'Dib. "

«__Вона зрозуміла, —__ подумав Скителі, — __що тут її випробовують, що вона постала перед судом, який вирішує, зберегти її чи знищити. She understood, Sketelli thought, that she was being tested here, that she had appeared before a court that would decide whether to keep her or destroy her. Побачила пастку, яку ми їй поставили__»__.__ She saw the trap we set for her. "

На мить Скителі зустрівся поглядом із Превелебною Матір'ю й пережив дивне усвідомлення того, що вона розділяє його погляд на Ірулан. For a moment, Sketley met the Reverend Mother's gaze and realized the strange realization that she shared his gaze on Irulan. Звісно, Бене Ґессерит детально проінструктували свою принцесу й навчили її __спритних брехонь.__ Але завжди настає момент, коли бене-ґессеритки можуть покластися лише на свій вишкіл та інстинкти. Of course, Bene Gesserit instructed his princess in detail and taught her clever lies. But there is always a time when Bene-Gesserites can only rely on their training and instincts.

— Принцесо, я знаю, чого ви найбільше хочете від Імператора, — сказав Едрік. "Princess, I know what you want most from the Emperor," Edric said.

— Хто ж цього не знає? "Who doesn't know that?" — відповіла запитанням Ірулан. Irulan answered the questions.

—Ви хочете бути матір'ю-засновницею королівської династії, — продовжував Едрік, наче й не чуючи її. "You want to be the founding mother of the royal dynasty," Edric continued, as if he hadn't heard her. — Якщо ви до нас не приєднаєтеся, цього ніколи не станеться. - If you do not join us, this will never happen. Даю вам слово ясновидця. I give you the word of the clairvoyant. Імператор одружився з вами з політичних причин, але ви ніколи не ділили з ним ложа. The emperor married you for political reasons, but you never shared a bed with him.

— То ясновидець є ще й вуаєристом, — зітхнула Ірулан. "A clairvoyant is also a voyeur," Irulan sighed.

— Імператор сильніше зв'язаний зі своєю фрименською конкубіною, ніж із вами, — відрізав Едрік. "The Emperor is more attached to his Freeman concubine than to you," said Edric.

— І вона не може дати йому спадкоємця, — відповіла Ірулан. "And she can't give him an heir," Irulan replied.

— Розсудливість є першою жертвою сильних емоцій, — пробурмотів Скителі, відчувши, як гнів Ірулан переливається через край, побачивши, що його застереження дало наслідок. "Prudence is the first victim of strong emotions," muttered Sketeli, feeling Irulan's anger spill over the edge, seeing that his warning had worked.

— Вона не може дати йому спадкоємця, — промовила Ірулан, спокійно відміряючи слова, — бо я таємно здійснюю контрацепцію. "She can't give him an heir," Irulan said, calmly measuring her words, "because I secretly use contraception." Це зізнання хотіли ви почути від мене? Is this the confession you wanted to hear from me?

— Це не те, про що слід знати Імператорові, — сказав Едрік, усміхаючись. "That's not what the Emperor needs to know," Edric said, smiling.

— Тримаю напоготові призначену для нього брехню, — відповіла Ірулан. "I have a lie ready for him," Irulan replied. — Він може мати правдочуття, але деяким брехням повірити легше, ніж правді. - He may have truthfulness, but some lies are easier to believe than the truth.

— Мусите зробити вибір, принцесо, — промовив Скителі, — але збагніть, що цей вибір має стати вашим захистом. "You must make a choice, Princess," said Sketelli, "but understand that this choice must be your defense."

— Пол справедливий зі мною, — сказала вона. "Paul is fair to me," she said. — Я сиджу в його Раді. - I sit in his Council.

— Чи за ті дванадцять років, коли ви були його принцесоюконсортом, він проявив до вас хоч трохи тепла? - Did he show you any warmth during the twelve years when you were his princess-consort? — спитав Едрік. Edric asked.

Ірулан труснула головою. Irulan shook his head.

— Він зі своєю простацькою фрименською ордою детронізував вашого батька, одружився з вами, щоб підкріпити свої претензії на престол, але ніколи не коронував вас як Імператрицю, — сказав Едрік. "He and his vulgar Freeman horde dethroned your father, married you to substantiate his claim to the throne, but never crowned you as Empress," said Edric.

— Едрік намагається змусити вас хвилюватися, принцесо, — прокоментував Скителі. "Edrick's trying to make you worried, Princess," Sketelli commented. — Хіба не цікаво? "Isn't it interesting?"

Вона глянула на лицепляса, побачила на його обличчі зухвалу посмішку та відповіла на неї піднятими бровами. She looked at the face, saw a defiant smile on his face, and answered it with raised eyebrows. Скителі бачив — тепер вона цілком усвідомлює, що коли покине цю зустріч, підпавши під вплив Едріка, ставши частиною їхньої змови, то ці моменти будуть приховані від Полового ясновидіння. I saw Sketelli - now she is fully aware that if she leaves this meeting, under the influence of Edric, becoming part of their conspiracy, these moments will be hidden from sexual clairvoyance. Якщо ж утримається від зобов'язань... If he refrains from commitments ...

— Вам не здається, принцесо, — спитав Скителі, — що Едрік прибрав собі надто важливу роль у нашій змові? "Don't you think, Princess," Sketelli asked, "that Edric has taken on too important a role in our conspiracy?"

— Я вже погодився, — сказав Едрік, — керуватися найрозсудливішими рішеннями, запропонованими нашою радою. "I have already agreed," said Edric, "to be guided by the most prudent decisions proposed by our council."

— А хто ж вибиратиме, яке з рішень найрозсудливіше? - And who will choose which of the decisions is the most prudent? — поцікавився Скителі. Scythe asked.

— Ви бажаєте, щоб принцеса від'їхала звідси, не приєднавшись до нас? "Do you want the princess to leave without joining us?" — запитав Едрік. - Edric asked.

— Він хотів би, щоб вона взяла на себе реальні зобов'язання, — гримнула Превелебна Матір. "He would like her to make real commitments," growled the Reverend Mother. — Між нами не повинно бути обману. - There should be no deception between us.

Скителі побачив, що Ірулан розслабилася в замисленій позі, сховавши руки в рукави своїх шат. Skiteli saw that Irulan relaxed in a pensive pose, hiding his hands in the sleeves of his robes. Роздумувала про приманку, яку підкинув їй Едрік: __заснувати королівську династію!__ Питала себе, яку схему задумали змовники, щоб захиститися від неї. She thought about the lure that Edric had thrown at her: to establish a royal dynasty! She wondered what scheme the conspirators had devised to protect themselves from her. Їй багато чого треба зважити й обдумати. She has a lot to weigh and think about. У цю мить Ірулан звернулася до нього: At that moment, Irulan turned to him:

— Скителі, кажуть, що у вас, тлейлаксу, є дивний кодекс честі: усі ваші жертви повинні мати можливість порятунку. - Sketers, they say that you, tlaylaksu, have a strange code of honor: all your victims must be able to be saved.

— Якщо зуміють її знайти, — підтвердив Скителі. "If they can find her," Sketelli confirmed. — А я жертва? "Am I a victim?" — спитала Ірулан. Irulan asked.

Скителі врятував вибух сміху. Sketeli was saved by an explosion of laughter.

Превелебна Матір чмихнула. The Reverend Mother sneezed.

— Принцесо, — заговорив Едрік, і його голос звучав лагідно та "Princess," Edrick said, his voice soft and gentle

переконливо, — ви вже одна з нас, не бійтеся. convincingly - you are already one of us, do not be afraid. Хіба ж ви не шпигуєте за Імператорським Двором для своїх бенеґессеритських зверхниць? Aren't you spying on the Imperial Court for your Benedesserite dignitaries?

— Пол знає, що я звітую своїм наставницям, — сказала вона. "Paul knows I report to my mentors," she said.

— Але чи не даєте їм матеріалу для різкої пропаганди проти вашого Імператора? "But don't you give them material for harsh propaganda against your Emperor?" — спитав Едрік. Edric asked.

«__Не “нашого” Імператора, —__ занотував Скителі. "Not" our "Emperor," Scytheli noted. — __“Вашого” Імператора. - "Your" Emperor. Ірулан надто бене-ґессеритка, щоб пропустити цю обмовку__»__.__ Irulan is too benevolent to miss this reservation. "

— Питання в тому, чим і як скористатися, — сказав Скителі, наблизившись до акваріума гільдієра. "The question is what and how to use it," Sketelli said as he approached the guild's aquarium. — Ми, тлейлаксу, вважаємо, що у всьому Всесвіті існує лише ненаситна жадоба матерії, а енергія — це єдине __надійна__ річ. - We, tleylaksu, believe that in the whole universe there is only insatiable thirst for matter, and energy is the only reliable thing. І ця енергія вчиться. And this energy is learning. Прислýхайтеся до мене, принцесо: енергія вчиться. Listen to me, princess: energy is learning. Це ми називаємо владою. We call this power.