image

Цікава наука (Exciting Science), Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth]

Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth]

Cхильні до посу́хи регіони світу забезпечують майже третину світового

постачання продовольства, і багато посівів у цих регіонах перебувають у небезпеці через нестачу

води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту, води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту,

вона утворюється з мінералів, вивітрених зі скель. Але у вологому кліматі велика ча́стка солі

розчиняється дощами і виноситься ґрунтовими водами вглиб.

У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі

випадають в осад і поступово накопичуються в ґрунті нижче.

Цей солоний шар не є проблемою до тих пір, поки рослини і ґрунтові́ води залишаються на своїх місцях,

але коли місцева рослинність змінюється на неглибоко укорі́нені культури, більша частка дощово́ї води

проходить увесь цей шлях до ґрунтови́х вод, в результаті чого їхній рівень починає зростати.

При підніманні вони розчиняють відкладену сіль, приносячи солону воду до коренів рослин.

І ось тут проявляється проблема гідратації: окремі молекули солі

набагато більші, ніж молекули води, тому вони застряють у вузьких

з'єднаннях рослинних капілярів і перекривають їм водопостачання. В кращому ви́падку,

рослина, яка не може отримати достатню кількість води, росте повільно; у гіршому ж ви́падку вона вмирає.

І зрошення лише́ поси́лює усе: іригаційна вода, що надходить з річок та озер, є трохи

соло́нішою, аніж дощова, тому іригація додає́ солі безпосередньо в ґрунт, прискорюючи

підйом ґрунтови́х вод. Люди стикалися з цією проблемою і раніше.

Історики вважають, що засо́леності ґрунту сприя́ло падіння давньої Месопота́мії.

Ми спостерігаємо подібні ефекти й сьогодні: більше ніж чверть

всіх зрошуваних сільгоспугідь Землі зазнали зме́ншення урожа́йності через сіль.

Але навіть без додаткового зволоження рівень підземних вод швидко піднімається.

Наприклад, коли ліси в південно-західній Австралії були перетворені в незрошувані сільгоспугіддя,

потрібно було близько 12 (дванадцяти) років, для того, щоб рівень ґрунтових вод піднявся на 18 метрів.

Один зі способів, яким фермери посушливих регіонів борються з цією проблемою, є періодичне

промивання ґрунту великою кількістю прісної води для видалення солі.

Це працює - тимчасово - але вимагає багато води,

іноді більше, ніж використовується на посівах протягом усього вегетаційного періоду.

Кращим варіантом є посадка водолюбних дерев і чагарників з глибоким корінням, які можуть

увібрати більшу частину води, що проникла вглиб, і цим опустити ґрунтові води.

В Австралії різні дерева, посаджені серед звичайних культур, випивають так багато

води, що рівень підземних вод падає на 3 метри за десятиліття, несучи

розчинені солі з собою. І фермери в Узбекистані досягли подібних результатів,

чергуючи насадження культур і місцевих чагарників кожні кілька років.

Але незалежно від того, як ми їх чергуємо: в просторі або в часі, ми

швидше за все будемо покладатися на пристосовані до посу́хи місцеві рослини, щоб допомогти зберегти великі

посушливі ділянки найсолоніших сільгоспугідь, що продукують третину продуктів харчування в світі.

Оскільки, якщо ми солимо нашу їжу дО того як її з'їсти, то в цьому випадку

ми можемо не спробувати її взагалі.



Want to learn a language?


Learn from this text and thousands like it on LingQ.

  • A vast library of audio lessons, all with matching text
  • Revolutionary learning tools
  • A global, interactive learning community.

Language learning online @ LingQ

Ми пересолюємо нашу їжу і це не те, що ви думаєте [MinuteEarth]

Cхильні до посу́хи регіони світу забезпечують майже третину світового

постачання продовольства, і багато посівів у цих регіонах перебувають у небезпеці через нестачу

води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту, води. Не тільки тому, що ґрунт, у якому ростуть рослини, містить надто мало води,

але й тому що він містить занадто багато солі. Сіль є природним складнико́м ґрунту,

вона утворюється з мінералів, вивітрених зі скель. Але у вологому кліматі велика ча́стка солі

розчиняється дощами і виноситься ґрунтовими водами вглиб.

У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі У сухому ж кліматі дощова вода, просочуючись у ґрунт, рідко робить це, бо

значна частина опадів всмоктується глибоким корінням місцевих рослин, в результаті чого солі

випадають в осад і поступово накопичуються в ґрунті нижче.

Цей солоний шар не є проблемою до тих пір, поки рослини і ґрунтові́ води залишаються на своїх місцях,

але коли місцева рослинність змінюється на неглибоко укорі́нені культури, більша частка дощово́ї води

проходить увесь цей шлях до ґрунтови́х вод, в результаті чого їхній рівень починає зростати.

При підніманні вони розчиняють відкладену сіль, приносячи солону воду до коренів рослин.

І ось тут проявляється проблема гідратації: окремі молекули солі

набагато більші, ніж молекули води, тому вони застряють у вузьких

з'єднаннях рослинних капілярів і перекривають їм водопостачання. В кращому ви́падку,

рослина, яка не може отримати достатню кількість води, росте повільно; у гіршому ж ви́падку вона вмирає.

І зрошення лише́ поси́лює усе: іригаційна вода, що надходить з річок та озер, є трохи

соло́нішою, аніж дощова, тому іригація додає́ солі безпосередньо в ґрунт, прискорюючи

підйом ґрунтови́х вод. Люди стикалися з цією проблемою і раніше.

Історики вважають, що засо́леності ґрунту сприя́ло падіння давньої Месопота́мії.

Ми спостерігаємо подібні ефекти й сьогодні: більше ніж чверть

всіх зрошуваних сільгоспугідь Землі зазнали зме́ншення урожа́йності через сіль.

Але навіть без додаткового зволоження рівень підземних вод швидко піднімається.

Наприклад, коли ліси в південно-західній Австралії були перетворені в незрошувані сільгоспугіддя,

потрібно було близько 12 (дванадцяти) років, для того, щоб рівень ґрунтових вод піднявся на 18 метрів.

Один зі способів, яким фермери посушливих регіонів борються з цією проблемою, є періодичне

промивання ґрунту великою кількістю прісної води для видалення солі.

Це працює - тимчасово - але вимагає багато води,

іноді більше, ніж використовується на посівах протягом усього вегетаційного періоду.

Кращим варіантом є посадка водолюбних дерев і чагарників з глибоким корінням, які можуть

увібрати більшу частину води, що проникла вглиб, і цим опустити ґрунтові води.

В Австралії різні дерева, посаджені серед звичайних культур, випивають так багато

води, що рівень підземних вод падає на 3 метри за десятиліття, несучи

розчинені солі з собою. І фермери в Узбекистані досягли подібних результатів,

чергуючи насадження культур і місцевих чагарників кожні кілька років.

Але незалежно від того, як ми їх чергуємо: в просторі або в часі, ми

швидше за все будемо покладатися на пристосовані до посу́хи місцеві рослини, щоб допомогти зберегти великі

посушливі ділянки найсолоніших сільгоспугідь, що продукують третину продуктів харчування в світі.

Оскільки, якщо ми солимо нашу їжу дО того як її з'їсти, то в цьому випадку

ми можемо не спробувати її взагалі.

×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.