Музика в моєму житті
Усім привіт!
Мене звати Вікторія. Сьогодні, друзі, хочу з вами поділитись про роль музики в моєму житті.
Думаю, варто почати з того, що зараз я – студентка філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Попри важке й виснажливе навчання, не покинула свого дитячого захоплення. Навчаючись у школі в... 2 класі, вперше почула чарівні звуки фортепіано.Це саме батьки відкрили мені дивовижний світ, який, безумовно, зробив моє життя кращим і повнішим.
Згодом – музика дедалі глибше входила в моє життя.
Тому з дев'яти років я почала відвідувати Дашавську музичну школу імені Ф.Колесси по класу фортепіано.
Мене ніхто не змушував займатись, я була старанною ученицею, тому навчання в музичній школі давалося легко. Якщо мені сказали грати 3 години, я грала 3, це було тільки в задоволення. Хоча зізнаюся, як і всі діти, хотіла гратися з друзями, а те, що не дивилась жодної серії улюбленого серіалу всіх моїх однокласників ... «Величне століття. Роксолана» через заняття з музики, пам'ятаю й досі.
І, незважаючи на все, з музикою пов'язано багато приємних подій у моєму житті. От, наприклад, ніколи не забуду, як у 2 класі музичної школи поїхала на конкурс юних піаністів імені Романа Савицького, який відбувався у ... курортному містечку України, що відоме майже на цілий світ. І це місто Трускавець. Ще й досі пам'ятаю те білосніжне платтячко з червоними ... трояндочками, у якому піднімалася на сцену, щоб зіграти свої улюблені колись мелодії «Жарт» та «Дощик».
Приємною несподіванкою стала також поїздка на черговий конкурс у Дрогобич. На той час я була вже в ... 5 класі музичної школи. Чесно кажучи, коли вийшла грати українську народну пісню «Сильний вітер» та «Інвенцію до-мажор» Баха і побачила цілий зал глядачів, спочатку злякалась, ... але через декілька хвилин змогла заспокоїтись, бо мала сильну підтримку своєї вчительки. І тоді за майстерне виконання творів та артистизм була нагороджена дипломом ІІ ступеня.
Закінчила музичну школу в 2017 році та маю свідоцтво з відзнакою.
Погодьтесь, класична музика неоднозначна й складна для розумiння, вона вимагає певноï пiдготовки й атмосфери. Проте це музика, що перемогла роки, тому що вона звернена до вiчного й незмiнного в душi людини. Найбільше я люблю слухати українських композиторів Лисенка та Скорика. Зі світової класики подобаються музичні шедеври знаменитих майстрів Моцарта, Баха, Бетховена, Шопена. Їх твори слухаю на самоті, адже саме тоді можу сповна насолодитися неперевершеною красою.
З музикою не розлучалась навіть після закінчення музичної школи, бо була учасницею шкільного ансамблю «Оберіг» та хору «Барвінок». Це великий досвід та можливість реалізувати себе.
З ансамблем «Оберіг» їздили на конкурси й завжди здобували як не перше, то друге місце. Ми настільки виросли, що записали свій компакт-диск з багатьма піснями, який, до речі, є у вільному доступі в мережі Інтернет та будь-хто може переглянути та прослухати.
Музика в моєму житті посідає велике місце, адже їй я присвятила 8 років свого життя, а зараз мені 18… але свого захоплення не покинула, бо музика – це щось дивовижне, і вона досі зі мною. Бувають миті, коли так хочеться спокою, тоді сідаю за свій інструмент, торкаюсь клавіш – і звучить ніжна, лірична мелодія. Музика настільки могутня сила, що потребуємо її більше, ніж уявляємо. Вона може за мить змінити настрій людини та переповнити сірий день яскравими барвами. Буває, що розслабляє, забирає зі собою всі проблеми. Кожна мелодія розповідає свою особливу історію та дозволяє забути про минуле.
Класична музика, як і будь-яке мистецтво, пробуджує в нас емоції, про які навіть не здогадуємось; емоції, визначення яких не знайдеш у жодному тлумачному словнику. Вона змушує нас відчувати. Так, просто відчувати. Це дивовижний дар. Зараз не можу уявити своє життя без музики, воно було б тьмяним, безглуздим і просто нудним.
