×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.


image

The Ukranians, Мої захоплення

Мої захоплення

1 травня 2020 рік

Аудіо – 10.Lutsan_Solomia(1)

Привіт. Мене звати Соломія. Я навчаюся у Львові. Майбутня філологиня. Сьогодні я хочу розповісти вам про свої захоплення. Думаю, ця тема є досить актуальною, особливо зараз – під час карантину. Емм, багато людей, емм, називають свої захоплення іншомовним словом – хобі. Мені це дуже не подобається, я віддаю перевагу власне українським словам.

Отож, я дуже люблю читати, дуже, особливо художню літературу. Колись любила детективи, проте тепер віддаю перевагу психологічним творам. Протягом останнього місяця я прочитала 5 книжок, емм, різного обсягу: і великих, і малих. Також замовила собі ще 9 книг у книгарні. Планую прочитати їх до кінця весни. Останньою книжкою, яку я прочитала і яка мені дуже сподобалась, була книга Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто». Я прочитала її на одному подиху. Це надзвичайно цікава і непередбачувана історія з інтригою, яку автор тримає до самого кінця. Це найкраще взагалі з того, що я коли-небудь читала. Ще однією книгою, яка справила на мене неабияке враження, була книга української блогерки, Юлії Сливки, «Чуєш, коли приїдеш додому?». Це душевна книга. Вона справді зачіпає за живе. У цій книзі стільки любові, скільки мабуть немає в житті кожної людини. Бо, давайте на правду, багатьом з нас любові таки бракує. А ця книга показує своєму читачу світ, в якому панує любов поряд зі всіма іншими речами. Я думаю її варто прочитати кожному, бо це справді…це справді важливо.

Ще моїм одним захопленням є рукоділля. Тепер жодне день народження моїх друзів чи рідних не обходиться без подарунка своїми руками: букетика чи тортика з цукерків. Це стало для мене традицією. Я обожнюю, коли мої роботи приносять людям радість та щастя. В мене є багато молодших братиків і сестричок, двоюрідних. І от на їхні дні народження я роблю торти з різних солодощів, але не з цукерків. Тобто, не завжди з цукерків. Наприклад, з сочків, печеня, йогуртів, вафельок, солодких трубочок та… та іншого. А от для новонароджених, на хрестини, я завжди роблю подарункові фігурки з памперсів. Це всім дуже подобається. Адже погодьтеся, це і потрібно, і цікаво, і креативно. Ось. Також я довгий час захоплювалася бісероплетінням. Десь приблизно 3 роки. За цей час я виготовила чимало кольє, браслетів, брошок, заколок. Та я рідко їх комусь дарувала, хіба що сестрі та бабусі. Емм, мабуть,… емм, таки не мабуть. Ця робота займа.. забирала багато мого часу і я просто, напевне, шкодувала комусь їх подарувати. Потім якось підросла, в мене стало менше часу і я залишила цю справу. Хоча, до тепер ще інколи тим займаюся: виготовляю там сережки, брошки з бісеру. Вони підходять до моїх сукенок.

Також, емм, я пишу вірші. Так. Таке захоплення допомагає мені знайти внутрішній спокій. Раніше я писала їх досить часто, але потім зробила невеличку перерву, бо потрібно було готуватися до іспитів. Але ця перерва затягнулася десь на півтора року. І тепер , о щастя, на карантині моя муза до мене повернулася і я знову пишу. Так. Правда, вночі. Та, я можу прокинутися, бо мені хтось нашептав кілька рядочків і я змушена їх записати. Ось так якось.

Та найулюбленішим моїм заняттям є організація свят. Я цим ну дуже люблю цим займатися. Почала складати сценарії ще в 9 класі. Еее, починала я зі сценаріїв для виступів у своєму класі, а згодом перейшла на загальношкільні, навіть вистави . Першим святом, яке я організувала повністю сама (! ), був Хелловін. Спочатку я написала сценарій, потім вибрала акторів серед своїх знайомих, придумала їм костюми і зайнялася оформленням сцени та залу. Це свято стало найкращим святом в історії школи. Хмм, і, до речі, досі ним залишається.


Мої захоплення My hobbies Mis aficiones

1 травня 2020 рік May 1, 2020

Аудіо – 10.Lutsan_Solomia(1) Audio - 10.Lutsan_Solomia (1)

Привіт. Hi there. Мене звати Соломія. My name is Solomiya. Я навчаюся у Львові. I study in Lviv. Майбутня філологиня. Future philology. Сьогодні я хочу розповісти вам про свої захоплення. Today I want to tell you about my hobbies. Думаю, ця тема є досить актуальною, особливо зараз – під час карантину. I think this topic is quite relevant, especially now - during quarantine. Емм, багато людей, емм, називають свої захоплення іншомовним словом – хобі. Um, a lot of people, um, call their hobbies a foreign word - a hobby. Мені це дуже не подобається, я віддаю перевагу власне українським словам. I don't like it very much, I prefer Ukrainian words.

Отож, я дуже люблю читати, дуже, особливо художню літературу. Колись любила детективи, проте тепер віддаю перевагу психологічним творам. I used to love detective stories, but now I prefer psychological works. Протягом останнього місяця я прочитала 5 книжок, емм, різного обсягу: і великих, і малих. During the last month I have read 5 books, um, of different volumes: both large and small. Також замовила собі ще 9 книг у книгарні. I also ordered 9 more books in the bookstore. Планую прочитати їх до кінця весни. I plan to read them by the end of spring. Останньою книжкою, яку я прочитала і яка мені дуже сподобалась, була книга Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто». The last book I read that I really liked was Laurent Gunel's God Always Travels Incognito. Я прочитала її на одному подиху. I read it in one breath. Це надзвичайно цікава і непередбачувана історія з інтригою, яку автор тримає до самого кінця. This is an extremely interesting and unpredictable story with an intrigue that the author holds to the very end. Це найкраще взагалі з того, що я коли-небудь читала. This is the best I've ever read. Ще однією книгою, яка справила на мене неабияке враження, була книга української блогерки, Юлії Сливки, «Чуєш, коли приїдеш додому?». Another book that impressed me was the book by Ukrainian blogger Yulia Slyvka, "Do you hear when you come home?" Це душевна книга. This is a soul book. Вона справді зачіпає за живе. It really touches the living. У цій книзі стільки любові, скільки мабуть немає в житті кожної людини. There is as much love in this book as there is probably not in everyone's life. Бо, давайте на правду, багатьом з нас любові таки бракує. Because, let's face it, many of us still lack love. А ця книга показує своєму читачу світ, в якому панує любов поряд зі всіма іншими речами. And this book shows its reader a world in which love reigns along with all other things. Я думаю її варто прочитати кожному, бо це справді…це справді важливо. I think it's worth reading for everyone, because it's really… it's really important.

Ще моїм одним захопленням є рукоділля. Another hobby is needlework. Тепер жодне день народження моїх друзів чи рідних не обходиться без подарунка своїми руками: букетика чи тортика з цукерків. Now no birthday of my friends or relatives is complete without a gift with their own hands: a bouquet or a cake made of sweets. Це стало для мене традицією. It has become a tradition for me. Я обожнюю, коли мої роботи приносять людям  радість та щастя. I adore when my work brings people joy and happiness. В мене є багато молодших братиків і сестричок, двоюрідних. I have many younger siblings, cousins. І от на їхні дні народження я роблю торти з різних солодощів, але не з цукерків. And on their birthdays, I make cakes from different sweets, but not from candy. Тобто, не завжди з цукерків. That is, not always from candy. Наприклад, з сочків, печеня, йогуртів, вафельок, солодких трубочок та… та  іншого. For example, from juices, roasts, yogurts, waffles, sweet tubes, etc. А от для новонароджених, на хрестини, я завжди роблю подарункові фігурки з памперсів. But for newborns, at baptisms, I always make gift figurines from diapers. Це всім дуже подобається. Everyone really likes it. Адже погодьтеся, це і потрібно, і цікаво, і креативно. After all, agree, it is necessary, and interesting, and creative. Ось. Here. Також  я довгий час захоплювалася бісероплетінням. I have also been interested in beadwork for a long time. Десь приблизно 3 роки. Somewhere around 3 years. За цей час я виготовила чимало кольє, браслетів, брошок, заколок. During this time I made a lot of necklaces, bracelets, brooches, hairpins. Та я рідко їх комусь дарувала, хіба що сестрі та бабусі. But I rarely gave them to anyone, except my sister and grandmother. Емм, мабуть,… емм, таки не мабуть. Um, of course, yes, I know this, why it's something known in advance. Ця робота займа.. забирала багато мого часу і я просто, напевне, шкодувала комусь їх подарувати. This job took .. took a lot of my time and I just probably felt sorry for someone to give them. Потім якось  підросла, в мене стало менше часу і я залишила цю справу. Then somehow I grew up, I had less time and I left this business. Хоча, до тепер ще інколи тим займаюся: виготовляю там сережки, брошки з бісеру. Although, I still do it sometimes: I make earrings and brooches from beads there. Вони підходять до моїх сукенок. They fit my dresses.

Також, емм, я пишу вірші. Also, um, I write poetry. Так. So. Таке захоплення допомагає мені знайти внутрішній спокій. This passion helps me find inner peace. Раніше я писала їх досить часто, але потім зробила невеличку перерву, бо потрібно було готуватися до іспитів. I used to write them quite often, but then I took a short break because I had to prepare for exams. Але ця перерва затягнулася десь на півтора року. But this break lasted for about a year and a half. І тепер , о щастя, на карантині моя муза до мене повернулася і я знову пишу. And now, fortunately, my muse has returned to me in quarantine and I am writing again. Так. So. Правда, вночі. True, at night. Та, я можу прокинутися, бо мені хтось нашептав кілька рядочків і я змушена їх записати. Yes, I can wake up because someone whispered a few lines to me and I have to write them down. Ось так якось. That's how it is.

Та найулюбленішим моїм заняттям є організація свят. But my favorite pastime is organizing holidays. Я цим ну дуже люблю цим займатися. I really like to do this. Почала складати сценарії ще в 9 класі. She started writing scripts in the 9th grade. Еее, починала я зі сценаріїв для виступів у своєму класі, а згодом перейшла на загальношкільні,  навіть вистави . Eee, I started with scripts for performances in my class, and then moved on to school, even plays. Першим святом, яке я організувала повністю сама (! The first holiday I organized completely by myself (! ), був Хелловін. Спочатку я написала сценарій, потім вибрала акторів серед своїх знайомих, придумала їм костюми і зайнялася оформленням сцени та залу. Це свято стало найкращим святом в історії школи. This holiday became the best holiday in the history of the school. Хмм, і, до речі, досі ним залишається. Hmm, and, by the way, still remains.