Діалог на тему булінгу
Виконали студентки ФЛЛ-11
Цюк Христина та Романчук Соломія
- Привіт, Христе!
- Привіт, Соломіє! Як справи та й взагалі, що у тебе нового?
- Та все як завжди: універ, потім брата забираю зі школи. До речі, сьогодні я стала свідком досить неприємної ситуації і хочу запитати тебе як ти ставишся до такого.
- Так, звісно, розповідай.
- Коли я йшла назустріч до свого брата, то побачила недалеко біля його школи невеличку групку підлітків, ну на вигляд клас сьомий, все було б нормально, але тут я почула насмішки та нецензурні слова і вирішила підійти й дізнатись, що відбувається.
- І що було далі?
- Ось я вже підходжу і бачу таку картину: на землі сидить хлопчик, напевно, це їхній однокласник, тримає розбиті окуляри і плаче, я одразу ж, не роздумуючи заступилася за нього. І всі ті шибеники повтікали. Цього хлопчика звуть Максим і він мені розповів чому діти так погано до нього ставляться. Проблема в тому, що з самого дитинства у Максима поганий зір, ну і вимушений носити окуляри, через це він дуже некомфортно себе почуває, це і є причиною того, що він дуже замкнутий та самотній.
- Ого! Бідний хлопчик.
- Ой, це точно. І через це дітлахи просто насміхаються з нього. Але після нашої розмови з ним, Максим більше не буде цуратись себе, адже окуляри можуть стати його особливістю, фішкою, і він це зрозумів.
- Насправді ти молодець, що поговорила з хлопчиком, адже, ти додала йому впевненості в собі, а це те, що йому так не вистачало. Взагалі ця тема з булінгом в Україні останнім часом стала, на жаль, дуже актуальною, не лише серед дітей, а й серед підлітків.
- І це жахливо!
- Ось минулого тижня нам в університеті проводили лекцію на тему булінгу і я зрозуміла наскільки багато в людей злості.
- І чому ж?
- Якщо людина хоч трішечки відрізняється від інших, неважливо чим: вагою або зростом, зовнішнім виглядом або розумом, то це вже причина для такого жорстокого ставлення.
- Дуже круто, що проводять ось такі лекції, й насправді вони допомагають зрозуміти, що всі ми особистості, що не потрібно себе соромитися.
- Я впевнена, що тоді по всій Україні буде менше таких цькувань, якщо проводити такі виховні бесіди серед школярів, я зі своєю сестрою також іноді розмовляю на цю тему, і закликаю завжди допомагати людям, яких ображають.
- Я також розмовляю з братиком, бо хочу, щоб він розумів, що такі дитячі насмішки до добра не доведуть. Завжди потрібно допомагати людям, з яких глузують, а не підтримувати юрбу, яка знущається над тими, хто не може за себе постояти, адже в кожної людини різне світосприйняття, якщо хтось мовчки витре сльози і піде далі, то інший може накласти на себе руки, як би страшно це не звучало, але так воно насправді є, тому потрібно берегти себе і своїх друзів.
- Ти маєш абсолютну рацію, можливо, зустрінемось сьогодні?
- Так, чудова ідея, давай, тоді до зустрічі.
- Бувай.
