Я піду в далекі гори

На широкі полонини,

І попрошу вітру зворів,

Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах

На кичери і в діброви

І дізнавсь, де моя мила —

Карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя,

Світе ясен-цвіт,

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру,

Мрію молоду,

І сади цвітуть для мене,

Як до тебе йду.

А як вітер з полонини

Полетіти не захоче,

Все одно знайду дівчину —

Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,

І бескиди, і діброви,

І шляхи мені покажуть