Start learning this lesson now

МАРКІЗА О… (МАРКИЗА О...), (Передмова) МАРКІЗА О… (1) (МАРКИЗА О)

(Передмова) МАРКІЗА О… (1) (МАРКИЗА О)

ГЕНРІХ КЛЯЙСТ.

МАРКІЗА О…

Переклад з передмовою

ІВАНА ФРАНКА.

У ЛЬВОВІ, 1903.

З друкарнї Наукового Тов. імени Шевченка

під зарядом К. Беднарського.

Передмова.

Генріх Кляйст, що з його деякими прозовими й поетичними творами ми раді би познайомити українсько-руських читачів, займає без сумнїву перше місце в рядї тих нїмецьких письменників, що виросли під безпосередним впливом славної доби велетнїв нїмецького слова: Лєссінґа, Гердера, Ґете й Шіллєра, і яких пізнїйше поколїнє охрестило назвою епіґонів. Отсей характер епіґона великої ґенерациї був правдивою траґедією Генріха Кляйста; занадто близьке сусїдство велетнїв, особливо Ґете, не дало йому дозріти й розвинути ся гармонїйно, зопсувало, здаєть ся, орґанїчну рівновагу його могутнього й огнистого таланту, якому рівних не богато має нїмецька і навіть загально-людська лїтература.

Бернд Генріх Вільгельм Кляйст, потомок стародавньої шляхетської родини Кляйстів, що видала, особливо в XVIII в. кількох визначних войовників і одного досить талановитого поета Хрістіяна Евальда Кляйста, автора сантиментальної поеми „Весна“, вродив ся 18 жовтня 1777 р. в Франкфуртї над Одрою. Сїм'я була досить незаможна; батько вмер, коли малому Генріхови було ледво 11 лїт. Хлопця віддано до школи до Берлїна. В р. 1792 він вступив до пруського війська; в початку 1793 р. вмерла його мати. Не пройшовши порядної середньої школи, він почав у війську, вже бувши офіцером, займати ся наукою, головно математикою і фільозофією, а 4 цьвітня 1799 р. виступив із війська в ранзї секонд-ляйтнанта, щоб приготовити ся до вступленя на унїверситет. Він осїв у Франкфуртї над Одрою, закохав ся тут у Вільгельмінї Ценґе, а бажаючи одружити ся з нею, за намовою її сїм'ї подав ся 1800 р. до Берлїна, щоб вистарати собі якусь урядову посаду. Та не дошукавши ся тут нїчого, пустив ся в подорож, пробув якийсь час у Вірцбурзї, де мабуть у перве в його голові зародив ся плян великого твору, який поставив би його на чолї нїмецького письменства. Вернувши відси знов до Берлїна, він у цьвітнї 1801 р. з сестрою Ульрікою вибрав ся до Парижа, пробув тут аж до падолиста, а розставши ся з сестрою подав ся до Швайцарії, де пробував у домі Чокке. Тут написав свою першу драму „Сїм'я Ґонорец“, яку пізнїйше, по кількох перерібках, опублїкував пн. „Сїм'я Шрофенштайн“ (1803). Тут був написаний також його перший безсмертний твір, комедія „Розбитий збан“. Нанявши в Аарґау безлюдний а гарний островець на ріцї Аарі, він жив кілька місяцїв у тиши, занятий лїтературною працею, в тім числї великою драмою „Роберт Ґвіскард“, що мала бути головним твором його житя і де він хотів злучити драматичну силу Айсхіля з богацтвом фантазії Шекспіра. Старий Вілянд, у якого незабаром потім гостив Кляйст і якому він читав деякі сцени з тої своєї траґедії, був до глубини зворушений силою слова її автора і ворожив йому велику будущину. Побут у Швайцарії скінчив ся хоробою Кляйста; в осени 1802 р. він вернув до Нїмеччини, відвідав Шіллєра в Єнї і Ґете в Ваймарі. Шіллєр приняв його щиро; Ґете мовив пізнїйше, що „при найщирійшім намірі приняти його радо нїколи не міг позбути ся почутя трівоги і відрази, бо се було немов тїло, яке природа хотїла зробити гарним, але заражене незлїчимою хоробою.“ Ґете пізнїйше зробив Кляйстові одну дуже фатальну прислугу, виставивши в Ваймарі його „Розбитий збан“ у такім сфушерованім видї, що його — одинокий примір на тій князївській сценї — прилюдно освистано.

Кляйст знов пішов блукати без виразного пляну: Липськ, Дрезно, знов Швайцарія і екскурсія через Альпи до Італїї. В поворотї відси його в Женеві напала страшна розпука і зневіра в свої сили. Пішов блукаючи до Франциї і зайшов знов до Парижа, де одного дня в приступі розпуки спалив свойого „Роберта Ґвіскарда“ і иньші папери і хотїв завербувати ся до французького війська, що власне готовило ся до виправи на Анґлїю. Не виконавши сього наміру вернув до Нїмеччини, та в Моґунції занедужав і пролежав пять місяцїв хорий на ласцї зовсїм чужих людий.

Аж у червнї 1804 р. він вернув знов до Потсдаму. Тут при помочи свояків і знайомих він одержав маленьку посаду діетаря при королївських доменах у Королевцї, та видержав на нїй лише рік (1805–6). А всеж таки був сей рік, проведений у тиші, та при тім серед інтелїґентного і прихильного йому товариства, дуже важний для його лїтературної творчости. Тут він викінчив свій „Розбитий збан“, переробив Молїєрову комедію „Амфітріон“, а перейшовши до новелї написав зараз дві прегарні річи: „Землетрясенє в Чілї“ та „Маркізу О…“ Тут нарештї, ще раз переходячи до думки зілляня Айсхіля з Шекспіром і напоєня сеї форми новим романтичним духом, він написав траґедію „Пентезілея“, в якій, як сам висловляв ся, лежить увесь біль і весь блиск його душі. Почутє власної сили змоглось у нього, віджила віра в свій талант, а одержавши в груднї 1805 р. з приватної шкатули пруської королеви Люізи малесеньку пенсийку 60 люідорів річно „для основаня незалежної екзистенциї і для заохоти до лїтературної працї“, він весною 1806 р. покинув свою посаду, бажаючи зовсїм посьвятити ся лїтературі.

Початок його нової карієри був дуже нещасливий. З разу він занедужав і мусїв лїчити ся; потім прийшла війна: нещасливі битви під Єною і Ауерштетом відразу розбили пруську державу. Кляйст забажав подати ся з Королевця до Дрезна, але по дорозї, в Берлїнї його ще з двома иншими дімісіонованими пруськими офіцерами арештували французькі власти і відіслали як воєнного бранця до Франциї, з разу до кріпости Fort de Joux, а відси до укріпленого табора в Шальонї над Марною. Кляйста з разу взяли за прусьського шпіона і йому грозило розстрілянє; аж по кількох місяцях його увільнено. Він подав ся до Дрезна, де навязав зносини з ріжними визначними репрезентантами полїтичного й лїтературного житя. Тут розпочав за грошевою підмогою своєї сестри видавати лїтературно-полїтичну часопись „Phöbus“, що мала бути орґаном нового поколїня, хоча й величала ся обіцяним співробітництвом Ґете. Та часопись продержала ся всього один рік, а Кляйст відсунув ся від неї ще вчаснїйше. Тим часом він написав свою велику траґедію „Катруся з Гайльброну“, в якій змалював свій ідеал коханки — всею душею і всїм тїлом відданої призначеному для неї мужови. Наполєонівські війни і глубоке упокоренє Нїмеччини розбудили в його душі горячий нїмецький патріотизм і ненависть до Французів. Він написав траґедію „Германова битва“ (Hermannsschlacht), де в образї війни Ґерманцїв з Римлянами змалював нїмецько-французький антаґонїзм і конечність дружнього та безоглядного виступленя Нїмцїв проти „відвічного ворога“. Надїючи ся швидкого вибуху війни він писав горячі поетичні поклики: „Воєнна пісня Нїмцїв“, „До цїсаря Франца“, „До архикнязя Кароля“, „Ґерманїя до своїх дїтий“. Та ось вибухла пожадана війна 1808 р. Всї надїї Кляйстові були звернені на Австрію; він поспішив туди, побув у Празї, та в дорозї до Відня наскочив як раз на кроваву битву коло Асперн. Недалеко поля битви його арештували австрійські офіцери, а потім йому велено забирати ся. Д. 31 мая він вернув до Праги, носив ся з гадкою заснувати тут нову часопись „Germania“, але нещаслива для Австрії битва під Ваґрамом і закінченє війни миром у Зноймі розвіяло його пляни. Кляйст носив ся, здаєть ся, з думкою виконати замах на Наполєона при помочи отрути, але покинув сей плян і вернув до Нїмеччини. В р. 1810 він уже в Берлїнї, де викінчує свій остатнїй великий твір „Принц Гомбурський“. Та його надїї на виставленє сеї драми, що була найбільшою апотеозою нїмецької династїї і пруського духа, розбили ся, так як і в загалї анї одна з його драм за житя автора не дочекала ся відповідної сценїчної вистави, окрім згаданої вже скандальної вистави „Розбитого збана“ в Ваймарі та не дуже вдатної вистави „Катрусї з Гайльброна“ в Віднї. Ще раз попробував Кляйст щастя на полї журналїстики і розпочав з д. 1 жовтня 1810 р. видавати „Berliner Abendblätter.“ Часопись була мізерна, держала ся головно новинками, в тім числї й полїтичними; та щоб обминути надто строгу цензуру, Кляйст видавав її як чисто забавну. Колиж наслїдком безтактовности одного співробітника уряд заборонив подавати в часописи які будь полїтичні новини, вона упала. Ще якийсь час бив ся Кляйст мов риба об лїд, жебраючи ласки то у мінїстра Гарденберґа, то у короля, то у знайомих та ріднї. Та коли всї надїї розбили ся, коли навіть сестра Ульріка відвернула ся від нього, він постановив зробити конець свойому житю. Одна хора, екзальтована жінка, Адольфіна Софія Генрієта Фоґель, заявила охоту вмерти з ним разом. Д. 10 падолиста 1811 р. обоє поїхали з Берлїна над озеро Ванзе (Wannsee), і тут на березї озера недалеко гостинницї Кляйст застрілив насамперед свою товаришку, а потім себе.

Так погиб один із найбільших талантів нїмецької лїтератури, драматик, якого перевисшив у Нїмеччинї хиба один Шіллєр. Нещасливі обставини та власна незгармонїзована вдача не дали йому дозріти і розвинути ся в повнї; негода важких полїтичних обставин дала йому почути себе тяжше, нїж иншим, тай сама його лїтературна дїяльність почалась і скінчила ся якось під нещасливою звіздою. Драму, що мала бути короною його творчости, спалив сам автор у приступі якогось одуру, а припадком захований уривок її показує, що цїлість, хоч може й не виправдувала пересадних Кляйстових надїй, все таки була обдумана і переведена ґенїяльно. З пізнїйших його творів треба жалувати загубленя просторого, двотомового романа, що був у автора вже майже готовий. Перше збірне виданє Кляйстових творів, доконане пятнацять лїт по його смерти Людвіком Тіком, було далеко не докладне; Тік позволяв собі аж надто часто поправляти Кляйстів текст. Аж у другій половинї XIX віку почала критика а за нею й публїка лїпше розуміти і висше цїнити Кляйста; кращі його твори, особливо „Розбитий збан“, повість „Михайло Кольгаз“, новелї „Землетрясенє в Чілї“, „Маркіза О…“ та инші поперекладано на французьку та анґлїйську мову; численні публїкації листів, споминів та иньших матеріялів уможливили чим раз докладнїйше пізнанє його в многих точках і доси загадкового житя. Величезна інтензивність чутя, сильно напружений драматизм акції та замилуванє до патольоґічних появ душі або тїла зближують Кляйста з иньшим ґенїяльним і так само нещасливим письменником XIX-го віку, з великим Росіянином Хведором Достоєвським.

Оповіданє „Маркіза О…“ написав Кляйст у часї свойого побуту в Королевцї; друком вийшло воно в р. 1808 у випуску Кляйстового журнала „Phöbus“ за лютий. Воно викликало дуже неоднакове вражінє: дехто, прим. голосний тодї Ґенц, бачив у ньому неначе зразок у Декамерона і ремствував на його поміщенє; особливо остро против Кляйста виступали за сей твір деякі більш або менше підстаркуваті панни, називаючи оповіданє „огидним,“ „довгим і нудним“ і впевняючи, що „жадна женщина не може читати його без румянця стиду.“ Натомісь иньші не скривали свойого подиву, а співредактор „Феба“ Адам Міллєр говорив про „моральну високість“, про „королївську правдивість та незрівнану штуку малюнка“ сеї історії. Отся штука мальованя характерів без властивої характеристики, самими дїлами та поступками даної особи, чинить Кляйстову новелю ще й доси взірцевою. „Загальне збаламученє почутя, доконане через ненормальну та невияснену подїю, надало всїм характерам сього твору дуже різкі й виразні обриси — прегарна нагода для психольоґа Кляйста, виявити з артистичною роскішю всю свою бистроумність на тім улюбленім полї. І справдї, се була неначе Кляйстова докторська праця. Він міг до схочу нагромаджувати трудности, шалено переплутати всї нитки, ввести всїх у найшвидше темпо екзальтації, і в даній хвилї, немов легким рухом руки, розвязати все на загальне успокоєнє.“ Так судить один новійший критик про сю новелю[[1]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-1). Відповідно до композиції дібрано й стиль оповіданя, дуже оріґінальний і незвичайний, особливо для наших часів. Фр. Серваес каже про нього: „Отся oratio obliqua з масою накопичених речень на „що“, наглі перескоки до oratio recta, яка сим робом виглядає ще більш оживленою; сьмілий порядок слів з частими вставками та повсуваними реченями надають цїлій дікції швидке, поквапне, вперте і при тім якесь капризне темпо, що немов симболїчно змальовує рівночасно енерґічну і повну суперечностий вдачу поета. Цїле Кляйстове житє порушувало ся таким темпом. Усюди короткі пристанівки, зір завше біжить далї з великою нетерплячкою до неосягненої ще, а горячо пожаданої мети. Таким робом і отсе оповіданє з його змістом, нїби прихапцем узятим із якоїсь анекдоти, зраджує нам усе внутрішнє житє поета“.

Що до жерел, із яких черпав Кляйст мотиви сього оповіданя, в нїмецькій науцї зібрано досить вказівок. Сам автор подаючи зміст того нумеру Phöbus'а, де було надруковане його оповіданє, додав при титулї увагу, що воно „взяте з правдивого факту, але подїя з півночи перенесена на південь“. Подібний факт став ся 1806 в Гайдельберзї; його героєм був професор тамошнього унїверситету Вайденбах. Але вже перед тим знаходимо подібний мотив, оброблений новелїстично одною дамою в Бекерових „Erholungen“ 1805 р. Пошукуваня в старшій лїтературі виказали паралєльні оповіданя і у Руссо, і у Монтеня, і у Сервантеса, і в „Cent nouvelles“ панї Ґомец[[2]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-2). Та про те треба сказати, що жаден із сих авторів не зробив із сеї теми твору, що міг би хоч по троха видержати порівнанє з Кляйстовою новелею.

To hear audio for this text, and to learn the vocabulary sign up for a free LingQ account.

Open this lesson on LingQ

(Передмова) МАРКІЗА О… (1) (МАРКИЗА О) |||MARQUISE| przedmowa|markiza|O|| preface|Marquise|O|Marquise| prefazione|marchesa|O|| предисловие|маркиза|о|| 前言|玛尔基莎||| (Vorwort) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Prefacio) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Préface) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (서문) 마르퀴사 오... (1) (마르퀴사 오) (Förord) MARQUISA O... (1) (MARQUISA O) (Preface) MARQUIS O… (1) (MARQUIS O) (Przedmowa) MARKIZA O… (1) (MARKIZA O) (Предисловие) МАРКИЗА О… (1) (МАРКИЗА О) (Prefazione) MARQUESA O… (1) (MARQUESA O)

ГЕНРІХ КЛЯЙСТ. Henryk|Kleist Heinrich|Kleist Heinrich|Kleist Генрих|Кляйст 亨利| HENRIK KLAIST. HENRYK KLAIST. ГЕНРИХ КЛЯЙСТ. HENRYK KLEIST.

**МАРКІЗА О…** Marquise|O marchesa|O markiza|O маркиза|о MARQUIS O… MARKIZA O… МАРКИЗА О… MARQUESA O…

Переклад з передмовою tłumaczenie|z|przedmową translation|with|preface traduzione|con|prefazione перевод|с|предисловием 翻译||附言 Переклад з передмовою Translation with preface Tłumaczenie z przedmową Перевод с предисловием Traduzione con prefazione

ІВАНА ФРАНКА. Ivan|Franko di Ivana|Franko Iwana|Franka ИВАНА|ФРАНКА IVAN FRANKO. IWANA FRANKA. ИВАНА ФРАНКА. IVAN FRANKO.

**У ЛЬВОВІ, 1903. in|Lviv a|Leopoli w|Lwowie в|ЛЬВОВЕ IN LVIV, 1903. WE LWOWIE, 1903. В ЛЬВОВЕ, 1903. A LVIV, 1903. **

З друкарнї Наукового Тов. |de l'imprimerie|| z|drukarni|Naukowego|Towarzystwa from|printing house|Scientific|Society dalla|tipografia|scientifico|Società из|типографии|Научного|Общество From the printing house of the Scientific Society. Z drukarni Towarzystwa Naukowego. Из типографии Научного Тов. Dalla tipografia della Società Scientifica. імени Шевченка named|after Shevchenko di nome|Shevchenko imienia|Szewczenki |Шевченка named after Shevchenko imienia Szewczenki имени Шевченка di Shevchenko

під зарядом К. Беднарського. |||Bednarsky pod|ładowaniem|K|Bednarskiego under|charge|K|Bednarski sotto|carica|K|Bednarski под|зарядом|К|Беднарского under the charge of K. Bednarsky. pod zarzutem K. Bednarskiego. под зарядом К. Беднарского. sotto la carica di K. Bednarski.

**Передмова. preface Prefazione Przedmowa Предисловие Preface. Przedmowa. Предисловие. Prefazione. **

Генріх Кляйст, що з його деякими прозовими й поетичними творами ми раді би познайомити українсько-руських читачів, займає без сумнїву перше місце в рядї тих нїмецьких письменників, що виросли під безпосередним впливом славної доби велетнїв нїмецького слова: Лєссінґа, Гердера, Ґете й Шіллєра, і яких пізнїйше поколїнє охрестило назвою епіґонів. Heinrich|Kleist|che|con|le sue|alcune|in prosa|e|poetici|opere|noi|felici|che|presentare|ucraino|ucraini|lettori|occupa|senza|dubbio|primo|posto|nella|fila|di quegli|tedeschi|scrittori|che|sono cresciuti|sotto|diretto|influsso|gloriosa|epoca|dei giganti|della lingua tedesca|parola|Lessing|Herder|Goethe|e|Schiller|e|di cui|successivamente|generazione|ha battezzato|con il nome|di epigoni Генрих|Кляйст|что|с|его|некоторыми|прозаическими|и|поэтическими|произведениями|мы|рады|бы|познакомить|||читателей|занимает|без|сомнения|первое|место|в|ряду|тех|немецких|писателей|которые|выросли|под|непосредственным|влиянием|славной|эпохи|гигантов|немецкого|слова|Лессинга|Гердера|Гёте|и|Шиллерa|и|которых|позднее|поколение|окрестило|названием|эпигонов Heinrich Kleist, whose prose and poetic works we would like to introduce to Ukrainian-Russian readers, undoubtedly holds the first place among those German writers who grew up under the direct influence of the glorious era of the giants of the German word: Lessing, Herder, Goethe, and Schiller, and whom later generations dubbed epigones. Heinrich Kleist, z niektórymi jego prozatorskimi i poetyckimi dziełami, które chcielibyśmy zaprezentować czytelnikom ukraińsko-rosyjskim, zajmuje bez wątpienia pierwsze miejsce wśród tych niemieckich pisarzy, którzy wyrośli pod bezpośrednim wpływem chwalebnej epoki gigantów niemieckiego słowa: Lessinga, Herdera, Goethego i Schillera, a których późniejsze pokolenie ochrzciło mianem epigonów. Генрих Клайст, с некоторыми его прозаическими и поэтическими произведениями мы рады познакомить украинско-русских читателей, занимает без сомнения первое место в ряду тех немецких писателей, которые выросли под непосредственным влиянием славной эпохи великаном немецкого слова: Лессинга, Гердера, Гёте и Шиллера, и которых позднейшее поколение окрестило названием эпигонов. Heinrich Kleist, con alcune delle sue opere in prosa e poesia, ci piacerebbe presentare ai lettori ucraino-russi, occupa senza dubbio il primo posto nella schiera di quegli scrittori tedeschi che sono cresciuti sotto l'influenza diretta dell'illustre epoca dei giganti della parola tedesca: Lessing, Herder, Goethe e Schiller, e che le generazioni successive hanno battezzato con il nome di epigoni. Отсей характер епіґона великої ґенерациї був правдивою траґедією Генріха Кляйста; занадто близьке сусїдство велетнїв, особливо Ґете, не дало йому дозріти й розвинути ся гармонїйно, зопсувало, здаєть ся, орґанїчну рівновагу його могутнього й огнистого таланту, якому рівних не богато має нїмецька і навіть загально-людська лїтература. questo|carattere|di epigono|della grande|generazione|era|una vera|tragedia|di Heinrich|Kleist|troppo|vicino|vicinato|dei giganti|soprattutto|Goethe|non|ha dato|a lui|maturare|e|sviluppare|si|armoniosamente|ha rovinato||si|organica|equilibrio|il suo|potente|e|ardente|talento|a cui|pari|non|molti|ha|la letteratura tedesca|e|anche|generale||letteratura этот|характер|эпигонa|великой|генерации|был|настоящей|трагедией|Генриха|Кляйста|слишком|близкое|соседство|гигантов|особенно|Гёте|не|дало|ему|созреть|и|развиться|ся|гармонично|испортило|||органическую|равновесие|его|могучего|и|огненного|таланту|которому|равных|не|много|имеет|немецкая|и|даже|||литература This character of the epigone of the great generation was a true tragedy for Heinrich Kleist; the too close proximity to the giants, especially Goethe, did not allow him to mature and develop harmoniously, seemingly disrupting the organic balance of his powerful and fiery talent, of which there are few equals in German and even universal literature. Ten charakter epigona wielkiej generacji był prawdziwą tragedią Heinricha Kleista; zbyt bliskie sąsiedztwo gigantów, szczególnie Goethego, nie pozwoliło mu dojrzeć i rozwijać się harmonijnie, zepsuło, zdaje się, organiczną równowagę jego potężnego i ognistego talentu, któremu niewielu może dorównać w niemieckiej, a nawet ogólno-ludzkiej literaturze. Этот характер эпигонов великой генерации был настоящей трагедией Генриха Клайста; слишком близкое соседство с великанами, особенно с Гёте, не дало ему дозреть и развиться гармонично, испортило, кажется, органическое равновесие его могучего и огненного таланта, которому равных не много имеет ни немецкая, ни даже общечеловеческая литература. Questo carattere dell'epigono della grande generazione è stata una vera tragedia per Heinrich Kleist; la troppo vicina vicinanza ai giganti, in particolare Goethe, non gli ha permesso di maturare e svilupparsi armoniosamente, ha rovinato, sembra, l'equilibrio organico del suo potente e ardente talento, di cui non molti hanno pari nella letteratura tedesca e persino in quella universale.

Бернд Генріх Вільгельм Кляйст, потомок стародавньої шляхетської родини Кляйстів, що видала, особливо в XVIII в. кількох визначних войовників і одного досить талановитого поета Хрістіяна Евальда Кляйста, автора сантиментальної поеми „Весна“, вродив ся 18 жовтня 1777 р. в Франкфуртї над Одрою. Bernd|Heinrich|Wilhelm|Kleist|discendente|antica|nobile|famiglia|Kleist|che|ha prodotto|soprattutto|nel|XVIII|secolo|alcuni|notevoli|guerrieri|e|uno|abbastanza|talentuoso|poeta|Christian|Ewald|Kleist|autore|sentimentale|poema|Primavera|è nato|si|ottobre|anno|a|Francoforte|sul|Oder Бернд|Генрих|Вильгельм|Кляйст|потомок|древней|дворянской|семьи|Кляйстов|которая|произвела|особенно|в|XVIII|веке|нескольких|выдающихся|воинов|и|одного|довольно|талантливого|поэта|Кристиана|Эвальда|Кляйста|автора|сентиментальной|поэмы|Весна|родился|ся|октября|года|в|Франкфурте|на|Одером Bernd Heinrich Wilhelm Kleist, a descendant of an ancient noble family of Kleists, which produced several notable warriors and one quite talented poet Christian Ewald Kleist, author of the sentimental poem "Spring," was born on October 18, 1777, in Frankfurt on the Oder. Bernd Heinrich Wilhelm Kleist, potomek starożytnej szlacheckiej rodziny Kleistów, która wydała, szczególnie w XVIII wieku, kilku wybitnych wojowników i jednego dość utalentowanego poetę Christiana Ewalda Kleista, autora sentymentalnej poematu „Wiosna“, urodził się 18 października 1777 roku we Frankfurcie nad Odrą. Бернд Генрих Вильгельм Клайст, потомок древнего шляхетского рода Клайстов, который выдал, особенно в XVIII веке, нескольких выдающихся воинов и одного довольно талантливого поэта Христиана Эвальда Клайста, автора сентиментальной поэмы «Весна», родился 18 октября 1777 года во Франкфурте на Одере. Bernd Heinrich Wilhelm Kleist, discendente di un'antica famiglia nobiliare dei Kleist, che ha prodotto, specialmente nel XVIII secolo, alcuni guerrieri di spicco e un poeta piuttosto talentuoso, Christian Ewald Kleist, autore della poesia sentimentale "Primavera", nacque il 18 ottobre 1777 a Francoforte sull'Oder. Сїм'я була досить незаможна; батько вмер, коли малому Генріхови було ледво 11 лїт. la famiglia|era|abbastanza|povera|il padre|è morto|quando|al piccolo|Heinrich|aveva|appena|anni Семья|была|довольно|небогатая|отец|умер|когда|маленькому|Генриху|было|едва|лет The family was quite poor; the father died when little Heinrich was barely 11 years old. Rodzina była dość uboga; ojciec zmarł, gdy mały Heinrich miał ledwie 11 lat. Семья была довольно небогатая; отец умер, когда маленькому Генриху было едва 11 лет. La famiglia era piuttosto povera; il padre morì quando il piccolo Heinrich aveva appena 11 anni. Хлопця віддано до школи до Берлїна. the boy|sent|to|school|to|Berlin il ragazzo|mandato|a|scuola|a|Berlino chłopca|oddano|do|szkoły|do|Berlina парня|отдали|в|школу|в|Берлин The boy was sent to school in Berlin. Chłopca oddano do szkoły w Berlinie. Мальчика отправили в школу в Берлин. Il ragazzo è stato mandato a scuola a Berlino. В р. In|year Nel| W|roku В|году In the year. W r. В г. Nel. 1792 він вступив до пруського війська; в початку 1793 р. вмерла його мати. he|entered|to|Prussian|army|in|beginning|year|died|his|mother lui|entrò|nell'|prussiano|esercito|nel|inizio|anno|morì|sua|madre on|wstąpił|do|pruskiego|wojska|w|początku|roku|zmarła|jego|matka он|вступил|в|прусское|войско|в|начале|году|умерла|его|мать 1792 he joined the Prussian army; at the beginning of 1793 his mother died. 1792 wstąpił do pruskiej armii; na początku 1793 roku zmarła jego matka. 1792 он вступил в прусскую армию; в начале 1793 г. умерла его мать. 1792 si arruolò nell'esercito prussiano; all'inizio del 1793 morì sua madre. Не пройшовши порядної середньої школи, він почав у війську, вже бувши офіцером, займати ся наукою, головно математикою і фільозофією, а 4 цьвітня 1799 р. виступив із війська в ранзї секонд-ляйтнанта, щоб приготовити ся до вступленя на унїверситет. not|having completed|proper|secondary|school|he|began|in|army|already|being|officer|to engage|oneself|science|mainly|mathematics|and|philosophy|and|April|year|he left|from|army|in|rank||lieutenant|in order to|to prepare|oneself|for|admission|to|university non|avendo completato|adeguata|media|scuola|lui|iniziò|nell'|esercito|già|essendo|ufficiale|dedicarsi|si|scienza|principalmente|matematica|e|filosofia|e|aprile|anno|uscì|dall'|esercito|nel|rango|||per|prepararsi|si|a|ammissione|a|università nie|ukończywszy|porządnej|średniej|szkoły|on|zaczął|w|wojsku|już|będąc|oficerem|zajmować|się|nauką|głównie|matematyką|i|filozofią|a|kwietnia|roku|wystąpił|z|wojska|w|randze|||aby|przygotować|się|do|wstąpienia|na|uniwersytet не|пройдя|нормальной|средней|школы|он|начал|в|армии|уже|будучи|офицером|заниматься|собой|наукой|главным образом|математикой|и|философией|а|апреля|году|вышел|из|армии|в|звании|||чтобы|подготовиться|собой|к|поступлению|в|университет Not having completed a proper secondary school, he began in the army, already being an officer, to engage in science, mainly mathematics and philosophy, and on April 4, 1799, he left the army with the rank of second lieutenant to prepare for admission to university. Nie kończąc porządnej szkoły średniej, zaczął w wojsku, będąc już oficerem, zajmować się nauką, głównie matematyką i filozofią, a 4 kwietnia 1799 roku wystąpił z wojska w randze sekund-lieutenant, aby przygotować się do wstąpienia na uniwersytet. Не пройдя должного среднего образования, он начал в армии, уже будучи офицером, заниматься наукой, главным образом математикой и философией, а 4 апреля 1799 г. вышел из армии в звании секонд-лейтенанта, чтобы подготовиться к поступлению в университет. Non avendo frequentato una scuola secondaria adeguata, iniziò a studiare mentre era già un ufficiale nell'esercito, dedicandosi principalmente alla matematica e alla filosofia, e il 4 aprile 1799 si dimise dall'esercito con il grado di secondo tenente per prepararsi all'ingresso all'università. Він осїв у Франкфуртї над Одрою, закохав ся тут у Вільгельмінї Ценґе, а бажаючи одружити ся з нею, за намовою її сїм'ї подав ся 1800 р. до Берлїна, щоб вистарати собі якусь урядову посаду. he|settled|in|Frankfurt|on|Oder|fell in love|himself|here|in|Wilhelmine|Zenge|and|wanting|to marry|himself|with|her|for|urging|her|family|he applied|himself|year|to|Berlin|in order to|to obtain|for himself|some|government|position lui|si stabilì|in|Francoforte|sopra|Oder|si innamorò|si|qui|in|Wilhelmine|Zenge|e|volendo|sposare|si|con|lei|su|consiglio|sua|famiglia|si presentò|si|anno|a|Berlino|per|ottenere|per sé|qualche|governativa|posizione on|osiedlił się|w|Frankfurcie|nad|Odrą|zakochał|się|tutaj|w|Wilhelminie|Zenge|a|pragnąc|ożenić|się|z|nią|za|namową|jej|rodzinie|zgłosił się|się|roku|do|Berlina|aby|załatwić|sobie|jakąś|rządową|posadę он|оселся|в|Франкфурте|на|Одере|влюбился|себя|здесь|в|Вильгельмине|Ценге|а|желая|жениться|себя|на|ней|по|уговору|ее|семье|подался|себя|году|в|Берлин|чтобы|достать|себе|какую-то|правительственную|должность He settled in Frankfurt on the Oder, fell in love with Wilhelmine Zenge here, and wishing to marry her, at the urging of her family, went to Berlin in 1800 to secure a government position. Osiedlił się we Frankfurcie nad Odrą, zakochał się tutaj w Wilhelminie Zenge, a pragnąc się z nią ożenić, na namowę jej rodziny w 1800 roku udał się do Berlina, aby zdobyć jakąś posadę rządową. Он оселился во Франкфурте-на-Одере, влюбился здесь в Вильгельмину Ценге, а желая жениться на ней, по совету ее семьи в 1800 году отправился в Берлин, чтобы получить какую-то государственную должность. Si stabilì a Francoforte sul Oder, si innamorò qui di Wilhelmina Zenge e, desiderando sposarla, su consiglio della sua famiglia, nel 1800 si recò a Berlino per ottenere un qualche incarico governativo. Та не дошукавши ся тут нїчого, пустив ся в подорож, пробув якийсь час у Вірцбурзї, де мабуть у перве в його голові зародив ся плян великого твору, який поставив би його на чолї нїмецького письменства. but|not|having found|himself|here|nothing|he set out|himself|on|journey|he stayed|some|time|in|Würzburg|where|probably|in|first|in|his|head|he conceived|himself|plan|great|work|which|he would place|would|him|on|forehead|German|literature ma|non|trovando|si|qui|nulla|si mise|si|in|viaggio|trascorse|un certo|tempo|in|Würzburg|dove|probabilmente|in|prima|in|sua|testa|si formò|si|piano|grande|opera|che|avrebbe messo|condizionale|lo|su|fronte|tedesco|letteratura ale|nie|szukając|się|tutaj|nic|wyruszył|się|w|podróż|spędził|jakiś|czas|w|Würzburgu|gdzie|chyba|w|pierwsze|w|jego|głowie|zrodził|się|plan|wielkiego|dzieła|który|postawił|by|jego|na|czoło|niemieckiego|literatury но|не|найдя|себя|здесь|ничего|пустился|себя|в|путешествие|пробыл|какой-то|время|в|Вюрцбурге|где|наверное|в|первый|в|его|голове|зародился|себя|план|великого|произведения|который|поставил|бы|его|на|голову|немецкой|литературы But not finding anything here, he set off on a journey, spent some time in Würzburg, where perhaps for the first time the idea of a great work that would place him at the forefront of German literature was born in his mind. Jednak nie znajdując tutaj nic, wyruszył w podróż, spędził jakiś czas w Würzburgu, gdzie prawdopodobnie po raz pierwszy w jego głowie zrodził się plan wielkiego dzieła, które postawiłoby go na czoło niemieckiego piśmiennictwa. Но не найдя здесь ничего, он отправился в путешествие, провел некоторое время в Вюрцбурге, где, вероятно, впервые в его голове зародился план великого произведения, которое поставило бы его на вершину немецкой литературы. Ma non trovando nulla qui, si mise in viaggio, trascorse del tempo a Würzburg, dove probabilmente per la prima volta nella sua mente nacque il piano di una grande opera che lo avrebbe posto al vertice della letteratura tedesca. Вернувши відси знов до Берлїна, він у цьвітнї 1801 р. з сестрою Ульрікою вибрав ся до Парижа, пробув тут аж до падолиста, а розставши ся з сестрою подав ся до Швайцарії, де пробував у домі Чокке. having returned|from here|again|to|Berlin|he|in|spring|year|with|sister|Ulrike|he chose|himself|to|Paris|he stayed|here|until|to|autumn|and|having parted|himself|with|sister|he set out|himself|to|Switzerland|where|he stayed|in|house|Chocke tornato|da qui|di nuovo|a|Berlino|lui|in|primavera|anno|con|sorella|Ulrike|si mise in viaggio|si|a|Parigi|trascorse|qui|fino|a|autunno|e|separato|si|con|sorella|si mise|si|a|Svizzera|dove|trascorse|in|casa|Chocche wracając|stąd|znowu|do|Berlina|on|w|wiosną|roku|z|siostrą|Ulriką|wyruszył|się|do|Paryża|spędził|tutaj|aż|do|jesieni|a|rozstając|się|z|siostrą|wyruszył|się|do|Szwajcarii|gdzie|mieszkał|w|domu|Chokke вернувшись|отсюда|снова|в|Берлин|он|в|весной|году|с|сестрой|Ульрикой|выбрался|себя|в|Париж|пробыл|здесь|вплоть|до|осени|а|расставшись|себя|с|сестрой|подался|себя|в|Швейцарию|где|жил|в|доме|Чокке Returning from there to Berlin, in the spring of 1801 he set off to Paris with his sister Ulrika, stayed here until autumn, and after parting with his sister, he went to Switzerland, where he stayed at the home of Chocque. Wracając stąd z powrotem do Berlina, wiosną 1801 roku z siostrą Ulryką wybrał się do Paryża, spędził tutaj aż do jesieni, a po rozstaniu z siostrą udał się do Szwajcarii, gdzie mieszkał w domu Chocque. Вернувшись оттуда снова в Берлин, он весной 1801 года с сестрой Ульрикой отправился в Париж, пробыл здесь до осени, а расставшись с сестрой, отправился в Швейцарию, где жил в доме Чокке. Tornato di nuovo a Berlino, nella primavera del 1801 partì con la sorella Ulrica per Parigi, dove rimase fino all'autunno, e dopo essersi separato dalla sorella si recò in Svizzera, dove soggiornò nella casa di Chokke. Тут написав свою першу драму „Сїм'я Ґонорец“, яку пізнїйше, по кількох перерібках, опублїкував пн. here|he wrote|his|first|play|Family|Gonorets|which|later|after|several|revisions|he published|he published qui|scrisse|la sua|prima|opera teatrale|Famiglia|Gonorec|che|successivamente|dopo|alcune|revisioni|pubblicò|pn tutaj|napisał|swoją|pierwszą|dramat|„Rodzina|Gonorec|którą|później|po|kilku|przeróbkach|opublikował|pn здесь|написал|свою|первую|драму|„Семья|Гонорец“|которую|позже|после|нескольких|переделок|опубликовал|пн Here he wrote his first drama "The Gonorets Family," which he later published after several revisions. Tutaj napisał swoją pierwszą dramat „Rodzina Gonorec“, którą później, po kilku przeróbkach, opublikował. Здесь он написал свою первую драму "Семья Гонорец", которую позже, после нескольких переработок, опубликовал. Qui scrisse la sua prima opera teatrale "La famiglia Gonorec", che in seguito, dopo alcune revisioni, pubblicò. „Сїм'я Шрофенштайн“ (1803). family|Shrofenstein famiglia|Schroffenstein rodzina|Shroffenstein семья|Шрофенштайн "The Family of Schroffenstein" (1803). „Rodzina Schroffensteinów“ (1803). «Семья Шрофенштайн» (1803). „La famiglia Schroffenstein“ (1803). Тут був написаний також його перший безсмертний твір, комедія „Розбитий збан“. here|was|written|also|his|first|immortal|work|comedy|Broken|jug qui|fu|scritto|anche|suo|primo|immortale|opera|commedia|Rotto|vaso tutaj|był|napisany|także|jego|pierwszy|nieśmiertelny|dzieło|komedia|Rozbity|dzban здесь|был|написан|также|его|первый|бессмертный|произведение|комедия|Разбитый|кувшин Here he also wrote his first immortal work, the comedy "The Broken Jug". Tutaj napisał również swoje pierwsze nieśmiertelne dzieło, komedię „Złamany dzban“. Здесь также было написано его первое бессмертное произведение, комедия «Разбитый кувшин». Qui scrisse anche la sua prima opera immortale, la commedia „La brocca rotta“. Нанявши в Аарґау безлюдний а гарний островець на ріцї Аарі, він жив кілька місяцїв у тиши, занятий лїтературною працею, в тім числї великою драмою „Роберт Ґвіскард“, що мала бути головним твором його житя і де він хотів злучити драматичну силу Айсхіля з богацтвом фантазії Шекспіра. having rented|in|Aargau|uninhabited|and|beautiful|islet|on|river|Aare|he|lived|several|months|in|silence|occupied|literary|work|in|that|including|great|drama|Robert|Guiscard|that|was supposed to|to be|main|work|his|life|and|where|he|wanted|to combine|dramatic|power|Aeschylus|with|wealth|imagination|Shakespeare avendo affittato|in|Argovia|deserto|e|bello|isolotto|sul|fiume|Aare|egli|visse|alcuni|mesi|in|silenzio|occupato|letteraria|lavoro|in|quella|numero|grande|dramma|Robert|Guiscard|che|doveva|essere|principale|opera|della sua|vita|e|dove|egli|voleva|unire|drammatica|forza|Eschilo|con|ricchezza|fantasia|Shakespeare wynajmując|w|Aargau|bezludny|i|piękny|wysepek|nad|rzeką|Aare|on|żył|kilka|miesięcy|w|ciszy|zajęty|literacką|pracą|w|tym|czasie|wielką|dramą|Robert|Guiscard|która|miała|być|głównym|dziełem|jego|życia|i|gdzie|on|chciał|połączyć|dramatyczną|siłę|Aischylosa|z|bogactwem|fantazji|Szekspira наняв|в|Ааргау|безлюдный|и|красивый|островок|на|реке|Ааре|он|жил|несколько|месяцев|в|тишине|занимаясь|литературной|работой|в|том|числе|великой|драмой|Роберт|Гвискар|что|должна была|быть|главным|произведением|его|жизни|и|где|он|хотел|соединить|драматическую|силу|Эсхила|с|богатством|фантазии|Шекспира Having rented a deserted but beautiful little island on the Aare River in Aargau, he lived for several months in silence, engaged in literary work, including the great drama "Robert Guiskard," which was to be the main work of his life and where he wanted to combine the dramatic power of Aeschylus with the richness of Shakespeare's imagination. Wynajmując w Aargau bezludną, ale piękną wyspę na rzece Aar, spędził kilka miesięcy w ciszy, zajęty pracą literacką, w tym wielką tragedią „Robert Guiscard“, która miała być głównym dziełem jego życia i w której chciał połączyć dramatyczną siłę Ajschylosa z bogactwem fantazji Szekspira. Наняв в Ааргау безлюдный, но красивый островок на реке Ааре, он жил несколько месяцев в тишине, занимаясь литературной работой, в том числе великой драмой «Роберт Гвискар», которая должна была стать главным произведением его жизни, и где он хотел соединить драматическую силу Эсхила с богатством фантазии Шекспира. Affittando in Argovia un'isoletta deserta e bella sul fiume Aare, visse per alcuni mesi in silenzio, dedicandosi al lavoro letterario, tra cui la grande tragedia „Roberto Guiscardo“, che doveva essere l'opera principale della sua vita e dove voleva unire la forza drammatica di Eschilo con la ricchezza di fantasia di Shakespeare. Старий Вілянд, у якого незабаром потім гостив Кляйст і якому він читав деякі сцени з тої своєї траґедії, був до глубини зворушений силою слова її автора і ворожив йому велику будущину. old|Wieland|in|whom|soon|after|visited|Kleist|and|to whom|he|read|some|scenes|from|that|his|tragedy|was|to|depth|moved|power|word|its|author|and|predicted|to him|great|future il vecchio|Villiand|in|cui|presto|dopo|ospitò|Kleist|e|a cui|egli|lesse|alcune|scene|da|quella|sua|tragedia|fu|fino|profondità|commosso|forza|parola|della sua|autore|e|profetizzò|a lui|grande|futuro stary|Wieland|u|którego|wkrótce|potem|gościł|Kleist|i|któremu|on|czytał|niektóre|sceny|z|tej|swojej|tragedii|był|do|głęboko|poruszony|siłą|słowa|jej|autora|i|wróżył|mu|wielką|przyszłość старый|Виланд|у|которого|вскоре|потом|гостил|Кляйст|и|которому|он|читал|некоторые|сцены|из|той|своей|трагедии|был|до|глубины|тронут|силой|слова|ее|автора|и|предсказывал|ему|великое|будущее Old Wieland, who soon after hosted Kleist and to whom he read some scenes from his tragedy, was deeply moved by the power of its author's words and predicted a great future for him. Stary Wieland, u którego wkrótce potem gościł Kleist i któremu czytał niektóre sceny ze swojej tragedii, był głęboko poruszony siłą słowa jej autora i wróżył mu wielką przyszłość. Старый Виланд, у которого вскоре потом гостил Кляйст и которому он читал некоторые сцены из своей трагедии, был до глубины тронут силой слова ее автора и предсказывал ему великое будущее. Il vecchio Wieland, che poco dopo ospitò Kleist e a cui lesse alcune scene della sua tragedia, fu profondamente commosso dalla forza delle parole del suo autore e profetizzò per lui un grande avvenire. Побут у Швайцарії скінчив ся хоробою Кляйста; в осени 1802 р. він вернув до Нїмеччини, відвідав Шіллєра в Єнї і Ґете в Ваймарі. stay|in|Switzerland|ended|himself|illness|Kleist|in|autumn|year|he|returned|to|Germany|visited|Schiller|in|Jena|and|Goethe|in|Weimar soggiorno|in|Svizzera|finì|si|malattia|Kleist|nell'|autunno|anno|egli|tornò|in|Germania|visitò|Schiller|a|Jena|e|Goethe|a|Weimar pobyt|w|Szwajcarii|skończył|się|chorobą|Kleista|w|jesieni|roku|on|wrócił|do|Niemiec|odwiedził|Schillera|w|Jenie|i|Goethego|w|Weimarze жизнь|в|Швейцарии|закончился|себя|болезнью|Клейста|в|осень|год|он|вернулся|в|Германию|посетил|Шиллера|в|Йене|и|Гёте|в|Веймаре Life in Switzerland ended for Kleist with illness; in the autumn of 1802, he returned to Germany, visiting Schiller in Jena and Goethe in Weimar. Życie w Szwajcarii zakończyło się dla Kleista chorobą; jesienią 1802 roku wrócił do Niemiec, odwiedził Schillera w Jenie i Goethego w Weimarze. Жизнь в Швейцарии закончилась болезнью Кляйста; осенью 1802 года он вернулся в Германию, посетил Шиллера в Йене и Гёте в Веймаре. La vita in Svizzera si concluse con la malattia di Kleist; nell'autunno del 1802 tornò in Germania, visitò Schiller a Jena e Goethe a Weimar. Шіллєр приняв його щиро; Ґете мовив пізнїйше, що „при найщирійшім намірі приняти його радо нїколи не міг позбути ся почутя трівоги і відрази, бо се було немов тїло, яке природа хотїла зробити гарним, але заражене незлїчимою хоробою.“ Ґете пізнїйше зробив Кляйстові одну дуже фатальну прислугу, виставивши в Ваймарі його „Розбитий збан“ у такім сфушерованім видї, що його — одинокий примір на тій князївській сценї — прилюдно освистано. Schiller|welcomed|him|sincerely|Goethe|said|later|that|with|most sincere|intention|to welcome|him|gladly|never|not|could|to rid|himself|feeling|anxiety|and|aversion|because|this|was|as if|body|which|nature|wanted|to make|beautiful|but|infected|incurable|illness|Goethe|later|did|for Kleist|one|very|fatal|favor|having exhibited|in|Weimar|his|Broken|jug|in|such|crushed|version|that|it|only|copy|on|that|princely|stage|publicly|booed Schiller|accolse|lui|sinceramente|Goethe|disse|in seguito|che|con|la più sincera|intenzione|accogliere|lui|volentieri|mai|non|poté|liberarsi|si|sentimento|ansia|e|repulsione|perché|questo|era|come|corpo|che|natura|voleva|fare|bello|ma|infetto|inguaribile|malattia|Goethe|in seguito|fece|a Kleist|un|molto|fatale|favore|esponendo|a|Weimar|il|Rotto|vaso|in|tale|sfigurato|modo|che|lo|unico|esemplare|su|quella|principesca|scena|pubblicamente|fischiato Schiller|przyjął|go|szczerze|Goethe|powiedział|później|że|przy|najszczerszym|zamiarze|przyjęcia|go|chętnie|nigdy|nie|mógł|pozbyć|się|uczucia|niepokoju|i|odrazy|bo|to|było|jakby|ciało|które|natura|chciała|zrobić|pięknym|ale|zakażone|nieuleczalną|chorobą|Goethe|później|zrobił|Kleistowi|jedną|bardzo|fatalną|przysługę|wystawiając|w|Weimarze|jego|Rozbity|dzban|w|takim|sfuszerowanym|wydaniu|że|go|jedyny|egzemplarz|na|tej|książęcej|scenie|publicznie|wygwizdano Шиллер|принял|его|искренне|Гёте|сказал|позже|что|при|самом искреннем|намерении|принять|его|охотно|никогда|не|мог|избавиться|себя|чувства|тревоги|и|отвращения|потому что|это|было|как будто|тело|которое|природа|хотела|сделать|красивым|но|зараженное|неизлечимой|болезнью|Гёте|позже|сделал|Клейсту|одну|очень|фатальную|услугу|выставив|в|Веймаре|его|Разбитый|кувшин|в|таком|скомпрометированном|виде|что|его|единственный|экземпляр|на|той|княжеской|сцене|публично|освистали Schiller welcomed him warmly; Goethe later said that "despite the most sincere intention to receive him gladly, he could never rid himself of a feeling of anxiety and repulsion, for it was like a body that nature wanted to make beautiful, but was infected with an incurable disease." Goethe later did Kleist a very fatal disservice by presenting his "Broken Jug" in Weimar in such a distorted form that it — the only copy on that princely stage — was publicly booed. Schiller przyjął go serdecznie; Goethe później powiedział, że „przy najszczerszym zamiarze przyjęcia go z radością nigdy nie mógł pozbyć się uczucia niepokoju i odrazy, bo to było jak ciało, które natura chciała uczynić pięknym, ale zakażone nieuleczalną chorobą.” Goethe później zrobił Kleistowi jedną bardzo fatalną przysługę, wystawiając w Weimarze jego „Rozbity dzban” w tak zniekształconej wersji, że jego — jedyny egzemplarz na tej książęcej scenie — publicznie wygwizdano. Шиллер принял его искренне; Гёте позже сказал, что "при самом искреннем намерении принять его радушно, он никогда не мог избавиться от чувства тревоги и отвращения, потому что это было как тело, которое природа хотела сделать красивым, но зараженное неизлечимой болезнью." Гёте позже сделал Кляйсту одну очень фатальную услугу, выставив в Веймаре его "Разбитый кувшин" в таком сжатом виде, что его — единственный экземпляр на этой княжеской сцене — публично освистали. Schiller lo accolse calorosamente; Goethe disse in seguito che "nonostante le sue più sincere intenzioni di accoglierlo con piacere, non riuscì mai a liberarsi dalla sensazione di ansia e repulsione, perché era come un corpo che la natura voleva rendere bello, ma infettato da una malattia incurabile." Goethe in seguito fece a Kleist un favore molto fatale, presentando a Weimar il suo "Vaso Rotto" in una versione così ridotta che fu — l'unico esemplare su quel palcoscenico principesco — fischiato pubblicamente.

Кляйст знов пішов блукати без виразного пляну: Липськ, Дрезно, знов Швайцарія і екскурсія через Альпи до Італїї. Kleist|again|went|to wander|without|clear|plan|Leipzig|Dresden|again|Switzerland|and|excursion|through|Alps|to|Italy Kleist|di nuovo|andò|a vagabondare|senza|chiaro|piano|Lipsia|Dresda|di nuovo|Svizzera|e|escursione|attraverso|Alpi|in|Italia Kleist|znów|poszedł|błądzić|bez|wyraźnego|planu|Lipsk|Drezno|znów|Szwajcaria|i|wycieczka|przez|Alpy|do|Włoch Клейст|снова|пошел|бродить|без|четкого|плана|Лейпциг|Дрезден|снова|Швейцария|и|экскурсия|через|Альпы|в|Италию Kleist wandered again without a clear plan: Leipzig, Dresden, back to Switzerland, and an excursion through the Alps to Italy. Kleist znów wyruszył w wędrówkę bez wyraźnego planu: Lipsk, Drezno, znowu Szwajcaria i wycieczka przez Alpy do Włoch. Кляйст снова пошел бродить без четкого плана: Лейпциг, Дрезден, снова Швейцария и экскурсия через Альпы в Италию. Kleist riprese a vagabondare senza un piano preciso: Lipsia, Dresda, di nuovo Svizzera e un'escursione attraverso le Alpi verso l'Italia. В поворотї відси його в Женеві напала страшна розпука і зневіра в свої сили. in|turn|from here|him|in|Geneva|struck|terrible|despair|and|disbelief|in|own|abilities In|svolta|da qui|lui|a|Ginevra|colpì|terribile|disperazione|e|sfiducia|in|le proprie|forze w|zakręcie|stąd|go|w|Genewie|napadła|straszna|rozpacz|i|zwątpienie|w|swoje|siły В|повороте|отсюда|его|в|Женеве|напала|страшная|отчаяние|и|недоверие|в|свои|силы On the way back from there, he was struck by terrible despair and a loss of faith in his own abilities in Geneva. Na zakręcie stąd w Genewie ogarnęła go straszna rozpacz i zwątpienie w swoje siły. На повороте оттуда в Женеве его охватила страшная тоска и недоверие в свои силы. Nel ritorno da qui, a Ginevra, fu colpito da una terribile disperazione e sfiducia nelle proprie forze. Пішов блукаючи до Франциї і зайшов знов до Парижа, де одного дня в приступі розпуки спалив свойого „Роберта Ґвіскарда“ і иньші папери і хотїв завербувати ся до французького війська, що власне готовило ся до виправи на Анґлїю. I went|wandering|to|France|and|I entered|again|to|Paris|where|one|day|in|fit|despair|I burned|my|Robert|Guiscard|and|other|papers|and|I wanted|to enlist|myself|to|French|army|which|actually|was preparing|itself|to|expedition|to|England andai|vagabondando|verso|Francia|e|entrai|di nuovo|in|Parigi|dove|un|giorno|in|accesso|disperazione|bruciai|il mio|Roberto|Guiscardo|e|altri|documenti|e|volevo|arruolarmi|mi|nell'|francese|esercito|che|proprio|si stava preparando|si|per|spedizione|verso|Inghilterra poszedłem|błąkając się|do|Francji|i|wszedłem|znowu|do|Paryża|gdzie|pewnego|dnia|w|napadzie|rozpaczy|spaliłem|swojego|Roberta|Guiscarda|i|inne|papiery|i|chciałem|zwerbować|się|do|francuskiego|wojska|które|właśnie|przygotowywało|się|do|wyprawy|na|Anglię пошел|блуждая|в|Францию|и|зашел|снова|в|Париж|где|одного|дня|в|приступе|отчаяния|сжег|своего|Роберта|Гвискарда|и|другие|бумаги|и|хотел|завербоваться|себя|в|французскую|армию|которая|как раз|готовила|себя|к|походу|в|Англию He wandered off to France and entered Paris again, where one day in a fit of despair he burned his 'Robert Guiscard' and other papers and wanted to enlist in the French army, which was actually preparing for an expedition to England. Wędrował do Francji i znów wszedł do Paryża, gdzie pewnego dnia w przypływie rozpaczy spalił swojego „Roberta Guiscarda” i inne papiery oraz chciał zaciągnąć się do francuskiego wojska, które właśnie szykowało się do wyprawy na Anglię. Он пошел бродить во Францию и снова зашел в Париж, где в один день в приступе отчаяния сжег своего "Роберта Гвискарда" и другие бумаги и хотел завербоваться в французскую армию, которая как раз готовилась к походу в Англию. Andò vagabondando verso la Francia e tornò di nuovo a Parigi, dove un giorno, in un accesso di disperazione, bruciò il suo "Roberto Guiscardo" e altri documenti e voleva arruolarsi nell'esercito francese, che si stava preparando per una spedizione in Inghilterra. Не виконавши сього наміру вернув до Нїмеччини, та в Моґунції занедужав і пролежав пять місяцїв хорий на ласцї зовсїм чужих людий. not|having fulfilled|this|intention|I returned|to|Germany|but|in|Moguntiacum|I fell ill|and|I lay|five|months|sick|on|mercy|completely|foreign|people non|avendo realizzato|questo|intento|tornai|in|Germania|ma|a|Magonza|mi ammalai|e|rimasi a letto|cinque|mesi|malato|di|pietà|del tutto|di estranei|persone nie|wykonawszy|tego|zamiaru|wróciłem|do|Niemiec|ale|w|Moguncji|zachorowałem|i|przeleżałem|pięć|miesięcy|chory|na|łasce|zupełnie|obcych|ludzi не|выполнив|этого|намерения|вернулся|в|Германию|но|в|Майнце|заболел|и|пролежал|пять|месяцев|больной|на|постели||чужих|людей Not fulfilling this intention, he returned to Germany, but in Moguntia he fell ill and spent five months sick at the mercy of completely foreign people. Nie realizując tego zamiaru wrócił do Niemiec, a w Moguncji zachorował i spędził pięć miesięcy chory na łasce zupełnie obcych ludzi. Не выполнив этого намерения, он вернулся в Германию, но в Майнце заболел и пролежал пять месяцев больным на попечении совершенно чужих людей. Non avendo realizzato questo intento, tornò in Germania, ma a Magonza si ammalò e rimase cinque mesi malato a carico di persone completamente estranee.

Аж у червнї 1804 р. він вернув знов до Потсдаму. finally|in|June|year|he|he returned|again|to|Potsdam finalmente|a|giugno|anno|egli|tornò|di nuovo|a|Potsdam aż|w|czerwcu|roku|on|wrócił|znowu|do|Poczdamu только|в|июне|году|он|вернулся|снова|в|Потсдам It was not until June 1804 that he returned to Potsdam. Dopiero w czerwcu 1804 roku wrócił znów do Poczdamu. Только в июне 1804 года он снова вернулся в Потсдам. Solo a giugno del 1804 tornò di nuovo a Potsdam. Тут при помочи свояків і знайомих він одержав маленьку посаду діетаря при королївських доменах у Королевцї, та видержав на нїй лише рік (1805–6). here|with|help|relatives|and|acquaintances|he|he received|small|position|dietician|at|royal|domains|in|Königsberg|but|he held|in|it|only|year qui|con|aiuto|parenti|e|amici|egli|ottenne|piccola|posizione|dietista|presso|reali|domini|a|Königsberg|ma|rimase|in|essa|solo|anno tutaj|przy|pomocy|krewnych|i|znajomych|on|otrzymał|małą|posadę|dietetyka|przy|królewskich|domenach|w|Królewcu|ale|wytrzymałem|na|niej|tylko|rok здесь|с|помощью|родственников|и|знакомых|он|получил|маленькую|должность|диетолога|при|королевских|доменах|в|Королевце|но|продержался|на|ней|только|год Here, with the help of relatives and acquaintances, he obtained a small position as a dietitian at the royal domains in Königsberg, but he held it for only a year (1805–6). Tutaj przy pomocy krewnych i znajomych otrzymał małe stanowisko dietetyka przy królewskich domenach w Królewcu, ale wytrzymał na nim tylko rok (1805–6). Здесь с помощью родственников и знакомых он получил небольшую должность диетаря при королевских доменах в Королевце, но продержался на ней всего год (1805–6). Qui, con l'aiuto di parenti e conoscenti, ottenne un piccolo incarico come dietologo presso i domini reali a Königsberg, ma vi rimase solo un anno (1805–6). А всеж таки був сей рік, проведений у тиші, та при тім серед інтелїґентного і прихильного йому товариства, дуже важний для його лїтературної творчости. and|still|yet|was|this|year|spent|in|silence|but|in|that|among|intelligent|and|supportive|to him|company|very|important|for|his|literary|creativity e|tuttavia|comunque|fu|questo|anno|trascorso|in|silenzio|e|in|quel|tra|intellettuale|e|favorevole|a lui|società|molto|importante|per|la sua|letteraria|creatività a|wszak|jednak|był|ten|rok|spędzony|w|ciszy|i|wśród|tym|wśród|inteligentnego|i|przychylnego|jemu|towarzystwa|bardzo|ważny|dla|jego|literackiej|twórczości а|все же|таки|был|этот|год|проведенный|в|тишине|и|среди|тем||интеллигентного|и|преданного|ему|общества|очень|важный|для|его|литературной|творчести Yet this year, spent in silence, but among an intelligent and supportive company, was very important for his literary creativity. A jednak ten rok, spędzony w ciszy, a przy tym wśród inteligentnego i przychylnego mu towarzystwa, był bardzo ważny dla jego twórczości literackiej. А всё же этот год, проведенный в тишине, но при этом среди интеллигентного и благожелательного ему общества, был очень важен для его литературного творчества. Eppure quest'anno, trascorso nel silenzio, ma in mezzo a una società intellettuale e affettuosa, è stato molto importante per la sua creatività letteraria. Тут він викінчив свій „Розбитий збан“, переробив Молїєрову комедію „Амфітріон“, а перейшовши до новелї написав зараз дві прегарні річи: „Землетрясенє в Чілї“ та „Маркізу О…“ Тут нарештї, ще раз переходячи до думки зілляня Айсхіля з Шекспіром і напоєня сеї форми новим романтичним духом, він написав траґедію „Пентезілея“, в якій, як сам висловляв ся, лежить увесь біль і весь блиск його душі. here|he|finished|his|Broken|jug|adapted|Molière's|comedy|Amphitryon|and|having transitioned|to|novella|wrote|immediately|two|beautiful|things|Earthquake|in|Chile|and|Marquis|O|here|finally|again|time|transitioning|to|thought|merging|Aeschylus|with|Shakespeare|and|infused|this|form|new|romantic|spirit|he|wrote|tragedy|Penthesilea|in|which|as|himself|expressed|himself|lies|all|pain|and|all|brilliance|his|soul qui|egli|completò|il suo|Rotto|vaso|adattò|di Molière|commedia|Amfitrione|e|passando|a|novelle|scrisse|subito|due|bellissime|cose|Terremoto|in|Cile|e|Marchese|O|qui|infine|ancora|volta|passando|a|pensiero|fusione|di Eschilo|con|Shakespeare|e|impregnato|di questa|forma|nuovo|romantico|spirito|egli|scrisse|tragedia|Penthesilea|in|in cui|come|egli stesso|esprimeva|si|giace|tutto|dolore|e|tutto|splendore|della sua|anima tutaj|on|ukończył|swój|Rozbity|dzban|przerobił|Molierowską|komedię|Amfitrion|a|przechodząc|do|noweli|napisał|od razu|dwa|przepiękne|rzeczy|Trzęsienie|w|Chile|i|Markiz|O|tutaj|w końcu|jeszcze|raz|przechodząc|do|myśli|połączenia|Ajschylosa|z|Szekspirem|i|napełniony|tej|formy|nowym|romantycznym|duchem|on|napisał|tragedię|Penthesilea|w|której|jak|sam|wyrażał|się|leży|cały|ból|i|cały|blask|jego|duszy здесь|он|закончил|свой|Разбитый|кувшин|переработал|Мольерову|комедию|Амфитрион|а|перейдя|к|новелле|написал|сразу|две|прекрасные|вещи|Землетрясение|в|Чили|и|Маркизу|О|здесь|наконец|еще|раз|переходя|к|мысли|соединение|Эсхила|с|Шекспиром|и|напоив|этой|формы|новым|романтическим|духом|он|написал|трагедию|Пентезилея|в|которой|как|сам|выражал|себя|лежит|вся|боль|и|весь|блеск|его|души Here he completed his "Broken Jug", reworked Molière's comedy "Amphitryon", and after moving to novellas, he immediately wrote two beautiful pieces: "Earthquake in Chile" and "Marquis O..." Finally, once again reflecting on the connection between Aeschylus and Shakespeare and infusing this form with a new romantic spirit, he wrote the tragedy "Penthesilea", in which, as he expressed himself, lies all the pain and all the brilliance of his soul. Tutaj ukończył swój „Rozbity dzban“, przerobił komedię Moliera „Amfitrion“, a przechodząc do noweli, napisał od razu dwie wspaniałe rzeczy: „Trzęsienie ziemi w Chile“ oraz „Markiz O…“. Tutaj wreszcie, jeszcze raz przechodząc do myśli połączenia Ajschylosa z Szekspirem i napełniając tę formę nowym romantycznym duchem, napisał tragedię „Pentazylea“, w której, jak sam się wyrażał, leży cały ból i cały blask jego duszy. Здесь он закончил свой "Разбитый кувшин", переработал комедию Мольера "Амфитрион", а перейдя к новеллам, сразу написал две прекрасные вещи: "Землетрясение в Чили" и "Маркизу О…" Здесь, наконец, еще раз переходя к мысли о соединении Эсхила с Шекспиром и наполнив эту форму новым романтическим духом, он написал трагедию "Пентезилея", в которой, как он сам выражался, лежит вся боль и весь блеск его души. Qui ha completato il suo "Vaso rotto", ha adattato la commedia di Molière "Amfitrione", e passando al racconto ha subito scritto due bellissime opere: "Terremoto in Cile" e "Marchese O..." Qui infine, tornando ancora una volta al pensiero di unione tra Eschilo e Shakespeare e impregnando questa forma di un nuovo spirito romantico, ha scritto la tragedia "Penthesilea", in cui, come lui stesso ha affermato, si trova tutto il dolore e tutto il splendore della sua anima. Почутє власної сили змоглось у нього, віджила віра в свій талант, а одержавши в груднї 1805 р. з приватної шкатули пруської королеви Люізи малесеньку пенсийку 60 люідорів річно „для основаня незалежної екзистенциї і для заохоти до лїтературної працї“, він весною 1806 р. покинув свою посаду, бажаючи зовсїм посьвятити ся лїтературі. feeling|own|strength|managed|in|him|revived|faith|in|his|talent|and|having received|in|December|year|from|private|box|Prussian|queen|Louise|tiny|pension|thalers|annually|for|establishing|independent|existence|and|for|encouragement|to|literary|work|he|in spring|year|left|his|position|wanting|completely|to dedicate|himself|to literature sentimento|di propria|forza|riuscì|in|lui|rivisse|fede|in|il suo|talento|e|avendo ricevuto|in|dicembre|anno|da|privata|scatola|prussiana|regina|Luisa|piccolissima|pensione|fiorini|annuale|per|fondazione|indipendente|esistenza|e|per|incoraggiamento|a|letteraria|lavoro|egli|in primavera|anno|lasciò|la sua|posizione|volendo||dedicarsi|si|alla letteratura poczucie|własnej|siły|zdołało|w|niego|odżyła|wiara|w|swój|talent|a|otrzymawszy|w|grudniu|roku|z|prywatnej|szkatuły|pruskiej|królowej|Luizy|malutką|emeryturę|talarów|rocznie|dla|założenia|niezależnej|egzystencji|i|dla|zachęty|do|literackiej|pracy|on|wiosną|roku|opuścił|swoją|posadę|pragnąc|całkowicie|poświęcić|się|literaturze чувство|собственной|силы|смогло|в|нем|отжила|вера|в|свой|талант|а|получив|в|декабре|году|из|частной|шкатулки|прусской|королевы|Луизы|маленькую|пенсию|талеров|в год|для|основания|независимой|экзистенции|и|для|поощрения|к|литературной|работе|он|весной|году|покинул|свою|должность|желая|совсем|посвятить|себя|литературе The feeling of his own strength awakened in him, the long-lost faith in his talent returned, and having received in December 1805 from the private box of the Prussian Queen Louise a small pension of 60 thalers per year "for establishing an independent existence and for encouragement in literary work", he left his position in the spring of 1806, wishing to fully dedicate himself to literature. Poczucie własnej siły zdołało w nim odżyć, ożywiła się wiara w swój talent, a otrzymawszy w grudniu 1805 roku z prywatnej szkatuły pruskiej królowej Luizy malutką pensję 60 talarów rocznie „na założenie niezależnej egzystencji i na zachętę do pracy literackiej“, wiosną 1806 roku opuścił swoje stanowisko, pragnąc całkowicie poświęcić się literaturze. Чувство собственной силы пробудилось в нем, возродилась вера в свой талант, а получив в декабре 1805 года из частной шкатулки прусской королевы Луизы маленькую пенсию 60 талеров в год "для основания независимой экзистенции и для поощрения к литературной работе", он весной 1806 года покинул свою должность, желая полностью посвятить себя литературе. La consapevolezza della propria forza si è manifestata in lui, è rinata la fede nel suo talento, e ricevendo a dicembre 1805 da una scatola privata della regina prussiana Luisa una piccola pensione di 60 talleri all'anno "per fondare un'esistenza indipendente e per incoraggiare il lavoro letterario", nella primavera del 1806 ha lasciato il suo posto, desiderando dedicarsi completamente alla letteratura.

Початок його нової карієри був дуже нещасливий. beginning|his|new|career|was|very|unfortunate inizio|della sua|nuova|carriera|fu|molto|sfortunato początek|jego|nowej|kariery|był|bardzo|nieszczęśliwy начало|его|новой|карьеры|был|очень|несчастный The beginning of his new career was very unfortunate. Początek jego nowej kariery był bardzo nieszczęśliwy. Начало его новой карьеры было очень несчастливым. L'inizio della sua nuova carriera è stato molto sfortunato. З разу він занедужав і мусїв лїчити ся; потім прийшла війна: нещасливі битви під Єною і Ауерштетом відразу розбили пруську державу. from|the time|he|fell ill|and|he had to|treat|himself|then|came|war|unfortunate|battles|near|Jena|and|Auerstedt|immediately|they broke|Prussian|state da|volta|lui|si è ammalato|e|ha dovuto|curarsi|si|poi|è arrivata|guerra|sfortunate|battaglie|sotto|Jena|e|Auerstedt|subito|hanno distrutto|prussiana|stato z|razu|on|zachorował|i|musiał|leczyć|się|potem|przyszła|wojna|nieszczęsne|bitwy|pod|Jeną|i|Auerstedt|od razu|rozbili|pruską|państwo из|раза|он|заболел|и|должен был|лечиться|себе|потом|пришла|война|несчастливые|битвы|под|Йеной|и|Ауерштетом|сразу|разбили|прусскую|государство At first, he fell ill and had to be treated; then the war came: the unfortunate battles near Jena and Auerstedt immediately shattered the Prussian state. Zaraz zachorował i musiał się leczyć; potem przyszła wojna: nieszczęsne bitwy pod Jeną i Auerstedt od razu zniszczyły pruskie państwo. Он заболел и должен был лечиться; затем пришла война: несчастливые битвы под Йеной и Ауерштетом сразу разбили прусское государство. Una volta si ammalò e dovette curarsi; poi arrivò la guerra: le sfortunate battaglie di Jena e Auerstedt distrussero immediatamente lo stato prussiano. Кляйст забажав подати ся з Королевця до Дрезна, але по дорозї, в Берлїнї його ще з двома иншими дімісіонованими пруськими офіцерами арештували французькі власти і відіслали як воєнного бранця до Франциї, з разу до кріпости Fort de Joux, а відси до укріпленого табора в Шальонї над Марною. Kleist|he wanted|to submit|himself|from|Königsberg|to|Dresden|but|on|the way|in|Berlin|him|still|with|two|other|discharged|Prussian|officers|they arrested|French|authorities|and|they sent|as|military|prisoner|to|France|from|the time|to|fortress|Fort|de|Joux|and|from here|to|fortified|camp|in|Chalon|on|Marne Kleist|ha desiderato|di presentarsi|si|da|Königsberg|a|Dresda|ma|lungo|viaggio|a|Berlino|lui|ancora|con|due|altri|dimissionati|prussiani|ufficiali|hanno arrestato|francesi|autorità|e|hanno rimandato|come|di guerra|prigioniero|in|Francia|da|subito|a|fortezza|Fort|di|Joux|e|da qui|a|fortificato|campo|a|Chalon|su|Marna Kleist|zapragnął|podać|się|z|Królewca|do|Drezna|ale|po|drodze|w|Berlinie|jego|jeszcze|z|dwoma|innymi|zdemobilizowanymi|pruskimi|oficerami|aresztowali|francuskie|władze|i|odesłali|jako|wojennego|jeńca|do|Francji|z|razu|do|twierdzy|Fort|de|Joux|a|stąd|do|umocnionego|obozu|w|Chalon|nad|Marną Кляйст|захотел|податься|себе|из|Кёнигсберга|в|Дрезден|но|по|дороге|в|Берлине|его|еще|с|двумя|другими|уволенными|прусскими|офицерами|арестовали|французские|власти|и|отправили|как|военного|пленника|в|Францию|из|раза|в|крепость|Форт|де|Жу|а|оттуда|в|укрепленный|лагерь|в|Шалоне|на|Марной Kleist wanted to go from Königsberg to Dresden, but on the way, in Berlin, he was arrested by the French authorities along with two other dismissed Prussian officers and sent as a prisoner of war to France, first to the fortress Fort de Joux, and from there to a fortified camp in Châlons-sur-Marne. Kleist zapragnął udać się z Królewca do Drezna, ale po drodze, w Berlinie, został aresztowany przez francuskie władze razem z dwoma innymi zdemisjonowanymi pruskimi oficerami i wysłany jako jeńca wojennego do Francji, najpierw do twierdzy Fort de Joux, a stamtąd do umocnionego obozu w Chalons nad Marne. Кляйст захотел отправиться из Кёнигсберга в Дрезден, но по дороге, в Берлине, его вместе с двумя другими демобилизованными прусскими офицерами арестовали французские власти и отправили как военнопленного во Францию, сначала в крепость Fort de Joux, а оттуда в укрепленный лагерь в Шальоне на Марне. Kleist desiderò recarsi da Königsberg a Dresda, ma lungo la strada, a Berlino, le autorità francesi lo arrestarono insieme ad altri due ufficiali prussiani dimissionati e lo deportarono come prigioniero di guerra in Francia, prima alla fortezza di Fort de Joux, e poi a un campo fortificato a Chalons-sur-Marne. Кляйста з разу взяли за прусьського шпіона і йому грозило розстрілянє; аж по кількох місяцях його увільнено. Kleist|from|the time|they took|for|Prussian|spy|and|to him|it threatened|execution|only|after|several|months|him|he was released Kleist|da|subito|hanno preso|per|prussiano|spia|e|a lui|minacciava|fucilazione|fino|dopo|alcuni|mesi|lui|è stato liberato Kleista|z|razu|wzięli|za|pruskiego|szpiega|i|jemu|groziło|rozstrzelanie|aż|po|kilku|miesiącach|jego|uwolniono Кляйста|за|раза|взяли|за|прусского|шпиона|и|ему|угрожало|расстрел|только|по|нескольких|месяцах|его|освободили Kleist was initially taken for a Prussian spy and faced execution; it was only after several months that he was released. Kleista początkowo wzięto za pruskiego szpiega i groziło mu rozstrzelanie; dopiero po kilku miesiącach został uwolniony. Кляйста сначала приняли за прусского шпиона, и ему угрожала расстрел; только через несколько месяцев его освободили. Kleist fu inizialmente preso per uno spia prussiana e rischiò di essere fucilato; solo dopo alcuni mesi fu liberato. Він подав ся до Дрезна, де навязав зносини з ріжними визначними репрезентантами полїтичного й лїтературного житя. he|he submitted|himself|to|Dresden|where|he established|connections|with|various|prominent|representatives|political|and|literary|life lui|si è presentato|si|a|Dresda|dove|ha stabilito|contatti|con|diversi|notevoli|rappresentanti|politico|e|letterario|vita on|podał|się|do|Drezna|gdzie|nawiązał|kontakty|z|różnymi|wybitnymi|przedstawicielami|politycznego|i|literackiego|życia он|подал|себе|в|Дрезден|где|установил|связи|с|разными|выдающимися|представителями|политической|и|литературной|жизни He went to Dresden, where he established contacts with various prominent representatives of political and literary life. Udał się do Drezna, gdzie nawiązał kontakty z różnymi wybitnymi przedstawicielami życia politycznego i literackiego. Он отправился в Дрезден, где завязал связи с различными выдающимися представителями политической и литературной жизни. Si recò a Dresda, dove stabilì contatti con vari rappresentanti di spicco della vita politica e letteraria. Тут розпочав за грошевою підмогою своєї сестри видавати лїтературно-полїтичну часопись „Phöbus“, що мала бути орґаном нового поколїня, хоча й величала ся обіцяним співробітництвом Ґете. here|he began|for|financial|support|his|sister|to publish|||magazine|Phöbus|which|she was supposed|to be|organ|new|generation|although|and|she boasted|herself|promised|collaboration|Goethe qui|iniziò|con|finanziaria|aiuto|di sua|sorella|pubblicare|||rivista|„Phöbus“|che|doveva|essere|organo|nuova|generazione|anche se|e|si vantava|si|promesso|collaborazione|Goethe tutaj|rozpoczął|za|pieniężną|pomocą|swojej|siostry|wydawać|||gazetę|„Phöbus“|która|miała|być|organem|nowego|pokolenia|chociaż|i|nazywała|się|obiecanym|współpracą|Goethego здесь|начал|за|денежной|поддержкой|своей|сестры|издавать|||газету|„Phöbus“|что|должна была|быть|органом|нового|поколения|хотя|и|величала|себя|обещанным|сотрудничеством|Гете Here, with the financial support of his sister, he began to publish the literary-political magazine "Phöbus," which was meant to be the organ of a new generation, although it boasted of the promised collaboration with Goethe. Tutaj, z finansową pomocą swojej siostry, zaczął wydawać literacko-polityczny czasopismo „Phöbus“, które miało być organem nowego pokolenia, chociaż chwaliło się obiecanym współpracą z Goethe. Здесь, с финансовой поддержкой своей сестры, он начал издавать литературно-политический журнал «Phöbus», который должен был стать органом нового поколения, хотя и хвалился обещанным сотрудничеством Гёте. Qui iniziò, con il supporto finanziario di sua sorella, a pubblicare la rivista letteraria e politica "Phöbus", che doveva essere l'organo di una nuova generazione, anche se si vantava della promessa collaborazione di Goethe. Та часопись продержала ся всього один рік, а Кляйст відсунув ся від неї ще вчаснїйше. but|magazine|she lasted|herself|only|one|year|and|Kleist|he pushed away|himself|from|it|even|earlier ma|rivista|si mantenne|si|solo|un|anno|e|Kleist|si allontanò|si|da|essa|ancora|prima ale|gazeta|przetrwała|się|zaledwie|jeden|rok|a|Kleist|odsunął|się|od|niej|jeszcze|wcześniej но|газета|продержалась|себя|всего|один|год|а|Кляйст|отодвинулся|себя|от|нее|еще|более своевременно However, the magazine lasted only one year, and Kleist distanced himself from it even earlier. Jednak czasopismo przetrwało zaledwie rok, a Kleist odsunął się od niego jeszcze wcześniej. Но журнал продержался всего один год, а Кляйст отошел от него еще раньше. Tuttavia, la rivista durò solo un anno, e Kleist si allontanò da essa ancora prima. Тим часом він написав свою велику траґедію „Катруся з Гайльброну“, в якій змалював свій ідеал коханки — всею душею і всїм тїлом відданої призначеному для неї мужови. meanwhile|time|he|he wrote|his|great|tragedy|Kattrusia|from|Heilbronn|in|which|he depicted|his|ideal|mistress|with all|soul|and|with all|body|devoted|destined|for|her|husband nel frattempo|tempo|egli|scrisse|la sua|grande|tragedia|„Katrusya|da|Heilbronn“|in|in cui|descrisse|il suo|ideale|amante|con tutta|anima|e|con tutto|corpo|dedicata|destinato|per|lei|marito tym|czasem|on|napisał|swoją|wielką|tragedię|„Katrusia|z|Heillbronn“|w|której|ukazał|swój|ideał|kochanki|całym|duszą|i|całym|ciałem|oddanej|przeznaczonemu|dla|niej|mężowi тем|временем|он|написал|свою|большую|трагедию|„Катруся|из|Гайльброна“|в|которой|изобразил|свой|идеал|любовницы|всей|душой|и|всем|телом|преданной|предназначенному|для|нее|мужу In the meantime, he wrote his great tragedy "Käthchen of Heilbronn," in which he depicted his ideal of a lover — wholly devoted in soul and body to the man destined for her. W międzyczasie napisał swoją wielką tragedię „Katrusia z Heiligenbrunn“, w której ukazał swój ideał kochanki — całym sercem i ciałem oddanej przeznaczonemu dla niej mężowi. Тем временем он написал свою большую трагедию «Катруся из Гайльброна», в которой изобразил свой идеал любовницы — всей душой и всем телом преданной предназначенному для нее мужу. Nel frattempo, scrisse la sua grande tragedia "Catrina di Heilbronn", in cui descrisse il suo ideale di amante — completamente devota, con tutto il cuore e il corpo, all'uomo a lei destinato. Наполєонівські війни і глубоке упокоренє Нїмеччини розбудили в його душі горячий нїмецький патріотизм і ненависть до Французів. Napoleonic|wars|and|deep|subjugation|Germany|they awakened|in|his|soul|hot|German|patriotism|and|hatred|to|French napoleoniche|guerre|e|profondo|umiliazione|Germania|risvegliarono|in|la sua|anima|ardente|tedesco|patriottismo|e|odio|verso|Francesi napoleońskie|wojny|i|głębokie|upokorzenie|Niemiec|obudziły|w|jego|duszy|gorący|niemiecki|patriotyzm|i|nienawiść|do|Francuzów наполеоновские|войны|и|глубокое|унижение|Германии|разбудили|в|его|душе|горячий|немецкий|патриотизм|и|ненависть|к|французам The Napoleonic Wars and the deep humiliation of Germany awakened a passionate German patriotism and hatred for the French in his soul. Wojny napoleońskie i głębokie upokorzenie Niemiec obudziły w jego duszy gorący niemiecki patriotyzm i nienawiść do Francuzów. Наполеоновские войны и глубокое унижение Германии пробудили в его душе горячий немецкий патриотизм и ненависть к французам. Le guerre napoleoniche e la profonda umiliazione della Germania risvegliarono nella sua anima un ardente patriottismo tedesco e un'odio verso i francesi. Він написав траґедію „Германова битва“ (Hermannsschlacht), де в образї війни Ґерманцїв з Римлянами змалював нїмецько-французький антаґонїзм і конечність дружнього та безоглядного виступленя Нїмцїв проти „відвічного ворога“. he|wrote|tragedy|Hermann's|battle|Hermannsschlacht|where|in|image|war|Germans|with|Romans|depicted|||antagonism|and|inevitability|friendly|and|ruthless|action|Germans|against|eternal|enemy egli|scrisse|tragedia|di Hermann|battaglia|Hermannsschlacht|dove|in|immagine|guerra|dei Germani|con|i Romani|dipinse|||antagonismo|e|necessità|amichevole|e|spietato|intervento|dei Tedeschi|contro|eterno|nemico on|napisał|tragedię|Hermana|bitwa|Hermannsschlacht|gdzie|w|obrazie|wojny|Germanów|z|Rzymianami|ukazał|||antagonizm|i|konieczność|przyjacielskiego|i|bezwzględnego|wystąpienia|Niemców|przeciwko|odwiecznemu|wrogowi он|написал|трагедию|Германова|битва|Hermannsschlacht|где|в|образе|войны|германцев|с|римлянами|изобразил|||антагонизм|и|необходимость|дружного|и|безоглядного|выступления|немцев|против|„вечного|врага He wrote the tragedy "Hermannsschlacht" (Hermann's Battle), where he depicted the German-French antagonism through the image of the war between the Germans and the Romans and the necessity of a united and unyielding stance of the Germans against the "eternal enemy." Napisał tragedię „Bitwa pod Hermanem“ (Hermannsschlacht), w której w obrazie wojny Germanów z Rzymianami ukazał niemiecko-francuski antagonizm i konieczność przyjacielskiego oraz bezwzględnego wystąpienia Niemców przeciwko „odwiecznemu wrogowi“. Он написал трагедию «Германская битва» (Hermannsschlacht), где в образе войны германцев с римлянами изобразил немецко-французский антагонизм и необходимость дружного и безжалостного выступления немцев против «вечного врага». Scrisse la tragedia "La battaglia di Hermann" (Hermannsschlacht), dove nell'immagine della guerra tra i Germani e i Romani dipinse l'antagonismo franco-tedesco e la necessità di un'azione amichevole e senza scrupoli dei Tedeschi contro il "nemico eterno". Надїючи ся швидкого вибуху війни він писав горячі поетичні поклики: „Воєнна пісня Нїмцїв“, „До цїсаря Франца“, „До архикнязя Кароля“, „Ґерманїя до своїх дїтий“. hoping|oneself|quick|outbreak|war|he|wrote|passionate|poetic|calls|war|song|Germans|to|emperor|Franz|to|archduke|Karl|Germania|to|her|children sperando|si|rapido|esplosione|guerra|egli|scrisse|ardenti|poetici|appelli|guerra|canzone|dei Tedeschi|verso|imperatore|Francesco|verso|arciduca|Carlo|Germania|verso|suoi|figli mając nadzieję|się|szybkiego|wybuchu|wojny|on|pisał|gorące|poetyckie|wezwania|wojenne|pieśń|Niemców|do|cesarza|Franciszka|do|arcyksięcia|Karola|Germania|do|swoich|dzieci надеясь|себя|быстрого|взрыва|войны|он|писал|горячие|поэтические|призывы|Военная|песня|немцев|К|императору|Францу|К|архикнязю|Каролю|Германия|к|своим|детям Anticipating a quick outbreak of war, he wrote passionate poetic calls: "The War Song of the Germans," "To Emperor Franz," "To Archduke Karl," "Germany to its Children." Oczekując szybkiego wybuchu wojny, pisał gorące poetyckie wezwania: „Pieśń wojskowa Niemców“, „Do cesarza Franciszka“, „Do arcyksięcia Karola“, „Germania do swoich dzieci“. Ожидая быстрого взрыва войны, он писал горячие поэтические призывы: «Военная песня немцев», «К императору Францу», «К архидюку Каролю», «Германия к своим детям». Aspettando un'imminente esplosione di guerra, scrisse appassionati appelli poetici: "Canzone di guerra dei Tedeschi", "Al cesare Francesco", "All'arciduca Carlo", "Germania ai suoi figli". Та ось вибухла пожадана війна 1808 р. Всї надїї Кляйстові були звернені на Австрію; він поспішив туди, побув у Празї, та в дорозї до Відня наскочив як раз на кроваву битву коло Асперн. but|here|broke out|desired|war|year|all|hopes|Kleist's|were|directed|to|Austria|he|hurried|there|stayed|in|Prague|and|on|way|to|Vienna|stumbled|just|once|on|bloody|battle|near|Aspern ma|ecco|scoppiò|desiderata|guerra|anno|tutte|speranze|di Kleist|erano|rivolte|verso|Austria|egli|si affrettò|là|soggiornò|a|Praga|e|in|viaggio|verso|Vienna|si imbatte|proprio|proprio|in|sanguinosa|battaglia|presso|Aspern ale|oto|wybuchła|pożądana|wojna|rok|wszystkie|nadzieje|Kleistowi|były|skierowane|na|Austrię|on|pospieszył|tam|był|w|Pradze|i|w|drodze|do|Wiednia|natknął się|jak|raz|na|krwawą|bitwę|pod|Aspern Но|вот|взорвалась|желанная|война|год|Все|надежды|Кляйсту|были|обращены|на|Австрию|он|поспешил|туда|побывал|в|Праге|и|в|пути|к|Вене|наткнулся|как|раз|на|кровавую|битву|под|Асперн And here the desired war broke out in 1808. All of Kleist's hopes were directed towards Austria; he hurried there, stayed in Prague, and on his way to Vienna stumbled right into the bloody battle near Aspern. I oto wybuchła upragniona wojna w 1808 roku. Wszystkie nadzieje Kleista były skierowane na Austrię; pospieszył tam, był w Pradze, a w drodze do Wiednia natknął się na krwawą bitwę pod Aspern. И вот разразилась желанная война 1808 года. Все надежды Кляйста были обращены на Австрию; он поспешил туда, побывал в Праге, а по дороге в Вену наткнулся как раз на кровавую битву под Асперном. Ecco che scoppiò la guerra desiderata nel 1808. Tutte le speranze di Kleist erano rivolte verso l'Austria; si affrettò lì, soggiornò a Praga e, mentre si dirigeva a Vienna, si imbatté proprio in una sanguinosa battaglia presso Aspern. Недалеко поля битви його арештували австрійські офіцери, а потім йому велено забирати ся. not far from|field|battle|him|arrested|Austrian|officers|and|then|to him|ordered|to leave|oneself non lontano|campo|battaglia|lo|arrestarono|austriaci|ufficiali|e|poi|a lui|fu ordinato|di allontanarsi|si niedaleko|pola|bitwy|jego|aresztowali|austriaccy|oficerowie|a|potem|mu|nakazano|zabierać|się Недалеко|поля|битвы|его|арестовали|австрийские|офицеры|а|потом|ему|велено|убираться|себя Not far from the battlefield, he was arrested by Austrian officers, and then he was ordered to leave. Niedaleko pola bitwy został aresztowany przez austriackich oficerów, a potem nakazano mu się oddalić. Недалеко от поля битвы его арестовали австрийские офицеры, а затем ему велено было убираться. Non lontano dal campo di battaglia, fu arrestato da ufficiali austriaci, e poi gli fu ordinato di ritirarsi. Д. D D Д D. D. Д. D. 31 мая він вернув до Праги, носив ся з гадкою заснувати тут нову часопись „Germania“, але нещаслива для Австрії битва під Ваґрамом і закінченє війни миром у Зноймі розвіяло його пляни. May|he|returned|to|Prague|he carried|himself|with|thought|to establish|here|new|magazine|Germania|but|unfortunate|for|Austria|battle|under|Wagram|and|end|war|peace|in|Znojmo|it dispelled|his|plans maggio|egli|tornò|a|Praga|portava|si|con|pensiero|fondare|qui|nuova|rivista|Germania|ma|sfortunata|per|Austria|battaglia|presso|Wagram|e|conclusione|guerra|pace|a|Znojmo|dissipò|i suoi|piani |on|wrócił|do|Pragi|nosił|się|z|myślą|założyć|tutaj|nową|gazetę|Germania|ale|nieszczęsna|dla|Austrii|bitwa|pod|Wagram|i|zakończenie|wojny|pokojem|w|Znojmo|rozwiało|jego|plany мая|он|вернулся|в|Прагу|носил|себя|с|мыслью|основать|здесь|новый|журнал|Germania|но|несчастная|для|Австрии|битва|под|Ваграмом|и|окончание|войны|миром|в|Знойме|развеяло|его|планы On May 31, he returned to Prague, contemplating the idea of founding a new magazine "Germania" here, but the unfortunate battle of Wagram for Austria and the end of the war with the peace in Znojmo shattered his plans. 31 maja wrócił do Pragi, nosił się z myślą założenia tutaj nowego czasopisma „Germania“, ale nieszczęśliwa dla Austrii bitwa pod Wagramem i zakończenie wojny pokojem w Znojmie rozwiały jego plany. 31 мая он вернулся в Прагу, носил с собой мысль основать здесь новый журнал „Germania“, но несчастливая для Австрии битва под Ваграмом и окончание войны миром в Знойми развеяли его планы. Il 31 maggio tornò a Praga, pensava di fondare qui una nuova rivista "Germania", ma la sfortunata battaglia di Wagram per l'Austria e la conclusione della guerra con la pace di Znojmo dissiparono i suoi piani. Кляйст носив ся, здаєть ся, з думкою виконати замах на Наполєона при помочи отрути, але покинув сей плян і вернув до Нїмеччини. Kleist|he carried|himself|it seems|himself|with|thought|to carry out|assassination|on|Napoleon|with|help|poison|but|he abandoned|this|plan|and|he returned|to|Germany Kleist|portava|si|sembra|si|con|pensiero|eseguire|attentato|a|Napoleone|con|aiuto|veleno|ma|abbandonò|questo|piano|e|tornò|a|Germania Kleist|nosił|się|zdaje|się|z|myślą|wykonać|zamach|na|Napoleona|przy|pomocy|trucizny|ale|porzucił|ten|plan|i|wrócił|do|Niemiec Кляйст|носил|себя|||с|мыслью|осуществить|покушение|на|Наполеона|с|помощью|яда|но|оставил|этот|план|и|вернулся|в|Германию Kleist seemed to be considering an attempt on Napoleon's life with the help of poison, but he abandoned this plan and returned to Germany. Kleist nosił się, zdaje się, z myślą o dokonaniu zamachu na Napoleona przy pomocy trucizny, ale porzucił ten plan i wrócił do Niemiec. Кляйст, кажется, задумывал совершить покушение на Наполеона с помощью яда, но оставил этот план и вернулся в Германию. Kleist sembrava avere l'intenzione di tentare un attentato contro Napoleone con l'aiuto del veleno, ma abbandonò questo piano e tornò in Germania. В р. In| In|anno W| в| In the year. W r. В г. Nell'anno. 1810 він уже в Берлїнї, де викінчує свій остатнїй великий твір „Принц Гомбурський“. he|already|in|Berlin|where|he finishes|his|final|great|work|Prince|Homburg lui|già|in|Berlino|dove|finisce|la sua|ultima|grande|opera|Principe|Homburg on|już|w|Berlinie|gdzie|kończy|swoje|ostatnie|wielkie|dzieło|książę|Homburski он|уже|в|Берлине|где|заканчивает|свое|последний|великий|произведение|Принц|Гомбургский In 1810 he was already in Berlin, where he completed his final great work "The Prince of Homburg." W 1810 roku był już w Berlinie, gdzie kończy swoje ostatnie wielkie dzieło „Książę Homburski“. В 1810 году он уже в Берлине, где завершает свое последнее великое произведение «Принц Гомбурский». Nel 1810 era già a Berlino, dove completò la sua ultima grande opera "Il Principe di Homburg". Та його надїї на виставленє сеї драми, що була найбільшою апотеозою нїмецької династїї і пруського духа, розбили ся, так як і в загалї анї одна з його драм за житя автора не дочекала ся відповідної сценїчної вистави, окрім згаданої вже скандальної вистави „Розбитого збана“ в Ваймарі та не дуже вдатної вистави „Катрусї з Гайльброна“ в Віднї. but|his|hopes|on|staging|this|drama|that|was|greatest|apotheosis|German|dynasty|and|Prussian|spirit|they shattered|reflexive particle|so|as|and|in|general|not even|one|of|his|dramas|during|life|author|not|she waited|reflexive particle|appropriate|stage|performance|except|mentioned|already|scandalous|performance|Broken|Jug|in|Weimar|and|not|very|successful|performance|Kattrin|from|Heilbronn||From ma|le sue|speranze|su|messa in scena|di questa|dramma|che|era|la più grande|apoteosi|tedesca|dinastia|e|prussiano|spirito|si sono infrante|si|così|come|e|in|generale|neanche|una|delle|sue|opere|durante|vita|autore|non|ha atteso|si|adeguata|teatrale|rappresentazione|tranne|già menzionata||scandalosa|rappresentazione|Rotto|vaso|a|Weimar|e|non|molto|riuscita|rappresentazione|Caterina|di|Heilbronn|| ale|jego|nadzieje|na|wystawienie|tej|dramy|która|była|największym|apoteozą|niemieckiej|dynastii|i|pruskiego|ducha|rozbiły|się|tak|jak|i|w|ogóle|ani|jedna|z|jego|dramatów|za|życia|autora|nie|doczekała|się|odpowiedniej|scenicznej|premiery|oprócz|wspomnianej|już|skandalicznej|premiery|Rozbitego|dzbana|w|Weimarze|i|nie|zbyt|udanej|premiery|Katruś|z|Heilbronn|| но|его|надежды|на|постановку|этой|драмы|которая|была|величайшей|апотеозом|немецкой|династии|и|прусского|духа|разбились|ся|так|как|и|в|общем|ни|одна|из|его|драм|за|жизнь|автора|не|дождалась|ся|соответствующей|сценической|постановки|кроме|упомянутой|уже|скандальной|постановки|Разбитого|бана|в|Веймаре|и|не|очень|удачной|постановки|Катруся|из|Гайльброна|в|Вене) But his hopes for the staging of this drama, which was the greatest apotheosis of the German dynasty and the Prussian spirit, were shattered, just as none of his plays during the author's lifetime received an appropriate stage production, except for the already mentioned scandalous performance of "The Broken Jug" in Weimar and the not very successful performance of "Katruśa from Heilbronn" in Vienna. Jednak jego nadzieje na wystawienie tej dramy, która była największym apoteozą niemieckiej dynastii i pruskiego ducha, rozbiły się, tak jak i w ogóle żadna z jego dram za życia autora nie doczekała się odpowiedniej scenicznej wystawy, oprócz wspomnianej już skandalicznej wystawy „Rozbitego dzbana“ w Weimarze oraz niezbyt udanej wystawy „Katarzyny z Heilbronn“ w Wiedniu. Но его надежды на постановку этой драмы, которая была величайшим апофеозом немецкой династии и прусского духа, разбились, так как ни одна из его драм за жизнь автора не дождалась соответствующей сценической постановки, кроме уже упомянутой скандальной постановки «Разбитого кувшина» в Веймаре и не очень удачной постановки «Катруся из Гайльброна» в Вене. Ma le sue speranze di mettere in scena questo dramma, che era il più grande apoteosi della dinastia tedesca e dello spirito prussiano, si infransero, così come in generale nessuno dei suoi drammi durante la vita dell'autore ebbe una rappresentazione scenica adeguata, tranne la già citata scandalosa rappresentazione "Il vaso rotto" a Weimar e la non molto riuscita rappresentazione "Caterina di Heilbronn" a Vienna. Ще раз попробував Кляйст щастя на полї журналїстики і розпочав з д. again|time|he tried|Kleist|luck|in|field|journalism|and|he started|with| ancora|volta|ha provato|Kleist|fortuna|nel|campo|giornalismo|e|ha iniziato|a| jeszcze|raz|spróbował|Kleist|szczęścia|na|polu|dziennikarstwa|i|rozpoczął|od| еще|раз|попробовал|Кляйст|счастье|на|поле|журналистики|и|начал|с| Once again, Kleist tried his luck in journalism and started on. Jeszcze raz spróbował Kleist szczęścia na polu dziennikarstwa i rozpoczął z d. Еще раз попытался Кляйст счастья на поле журналистики и начал с. Kleist provò ancora una volta a cercare fortuna nel campo del giornalismo e iniziò con. 1 жовтня 1810 р. видавати „Berliner Abendblätter.“ Часопись була мізерна, держала ся головно новинками, в тім числї й полїтичними; та щоб обминути надто строгу цензуру, Кляйст видавав її як чисто забавну. October|year|to publish|Berliner|Evening Papers|magazine|was|miserable|it held|reflexive particle|mainly|news|in|that|number|and|political|but|in order to|to avoid|too|strict|censorship|Kleist|he published|it|as|purely|entertaining ottobre|anno|a pubblicare|Berliner|Abendblätter|rivista|era|misera|si manteneva|si|principalmente|notizie|in|questo|numero|e|politiche|ma|per|evitare|troppo|severa|censura|Kleist|pubblicava|essa|come|puramente|divertente października|r|wydawać|berlińskie|wieczorne kartki|czasopismo|było|mizerne|trzymało|się|głównie|nowinkami|w|tym|liczbie|i|politycznymi|ale|aby|ominąć|zbyt|surową|cenzurę|Kleist|wydawał|je|jako|czysto|rozrywkowe октября|года|издавать|Берлинские|вечерние листки|журнал|была|мизерная|держалась|ся|главным образом|новинками|в|том|числе|и|политическими|но|чтобы|избежать|слишком|строгую|цензуру|Кляйст|издавал|его|как|чисто|развлекательную October 1, 1810, to publish "Berliner Abendblätter." The magazine was meager, mainly focused on news, including political ones; but to avoid overly strict censorship, Kleist published it as purely entertaining. 1 października 1810 r. wydawanie „Berliner Abendblätter.“ Czasopismo było mizerne, opierało się głównie na nowinkach, w tym również politycznych; aby jednak ominąć zbyt surową cenzurę, Kleist wydawał je jako czysto rozrywkowe. 1 октября 1810 года издавать «Berliner Abendblätter». Журнал был мизерным, держался главным образом новостями, в том числе и политическими; но чтобы избежать слишком строгой цензуры, Кляйст издавал его как чисто развлекательный. Il 1° ottobre 1810 pubblicò "Berliner Abendblätter." La rivista era misera, si occupava principalmente di notizie, comprese quelle politiche; ma per evitare una censura troppo severa, Kleist la pubblicava come un semplice divertimento. Колиж наслїдком безтактовности одного співробітника уряд заборонив подавати в часописи які будь полїтичні новини, вона упала. when|as a result of|tactlessness|one|employee|government|forbade|to submit|in|magazines|which|any|political|news|she|she fell quando|a causa di|indiscrezione|di un|collaboratore|governo|ha vietato|presentare|in|riviste|qualsiasi|qualsiasi|politiche|notizie|essa|è caduta kiedy|w wyniku|nietaktowności|jednego|współpracownika|rząd|zabronił|podawać|w|czasopismach|jakie|jakiekolwiek|polityczne|wiadomości|ona|upadła когда|следствием|бестактности|одного|сотрудника|правительство|запретило|подавать|в|журналы|которые|любые|политические|новости|она|упала When, as a result of the tactlessness of one employee, the government banned the publication of any political news in magazines, she fell. Kiedy w wyniku nietaktowności jednego z pracowników rząd zakazał publikowania jakichkolwiek wiadomości politycznych w czasopismach, ona upadła. Когда в результате бестактности одного сотрудника правительство запретило публиковать в журналах любые политические новости, она упала. Quando, a causa dell'impertinenza di un dipendente, il governo proibì di pubblicare qualsiasi notizia politica nelle riviste, lei crollò. Ще якийсь час бив ся Кляйст мов риба об лїд, жебраючи ласки то у мінїстра Гарденберґа, то у короля, то у знайомих та ріднї. still|some|time|I beat|myself|Kleist|like|fish|against|ice|begging|favor|either|to|minister|Gardenberg|either|to|king|either|to|acquaintances|and|relatives ancora|qualche|tempo|batteva|si|Kleist|come|pesce|su|ghiaccio|mendicando|grazia|ora|dal|ministro|Gardenberg|ora|dal|re|ora|da|amici|e|parenti jeszcze|jakiś|czas|bił|się|Kleist|jak|ryba|o|lód|błagając|łaski|to|u|ministra|Gardenberga|to|u|króla|to|u|znajomych|i|krewnych еще|какой-то|время|бился|себя|Кляйст|как|рыба|о|лед|прося|милости|то|у|министра|Гарденберга|то|у|короля|то|у|знакомых|и|родственников For some time, Kleist struggled like a fish on ice, begging for favor from either Minister Gardenberg, the king, or acquaintances and relatives. Jeszcze przez jakiś czas Klayst bił się jak ryba o lód, błagając o łaskę to u ministra Gardenberga, to u króla, to u znajomych i krewnych. Еще какое-то время Кляйст бился как рыба об лед, прося милости то у министра Гарденберга, то у короля, то у знакомых и родственников. Per un po' di tempo, Kleist si dibatté come un pesce sul ghiaccio, implorando la grazia ora dal ministro Gardenberg, ora dal re, ora da amici e parenti. Та коли всї надїї розбили ся, коли навіть сестра Ульріка відвернула ся від нього, він постановив зробити конець свойому житю. but|when|all|hopes|they broke|themselves|when|even|sister|Ulrika|she turned away|herself|from|him|he|he decided|to make|end|his|life ma|quando|tutte|speranze|si sono infrante|si|quando|anche|sorella|Ulrica|si è allontanata|si|da|lui|egli|ha deciso|di fare|fine|alla sua|vita ale|kiedy|wszystkie|nadzieje|rozbiły|się|kiedy|nawet|siostra|Ulryka|odwróciła|się|od|niego|on|postanowił|zrobić|koniec|swojemu|życiu но|когда|все|надежды|разбились|себя|когда|даже|сестра|Ульрики|отвернулась|от себя|от|него|он|решил|сделать|конец|своей|жизни But when all hopes were shattered, when even sister Ulrika turned away from him, he decided to end his life. Ale kiedy wszystkie nadzieje się rozpadły, kiedy nawet siostra Ulryka odwróciła się od niego, postanowił zakończyć swoje życie. Но когда все надежды разбились, когда даже сестра Ульрика отвернулась от него, он решил покончить с своей жизнью. Ma quando tutte le speranze si frantumarono, quando anche la sorella Ulrica si allontanò da lui, decise di porre fine alla sua vita. Одна хора, екзальтована жінка, Адольфіна Софія Генрієта Фоґель, заявила охоту вмерти з ним разом. one|choir|exalted|woman|Adolfina|Sofia|Henrietta|Vogel|she declared|desire|to die|with|him|together una|folla|esaltata|donna|Adolfina|Sofia|Henrietta|Vogel|ha dichiarato|intenzione|di morire|con|lui|insieme jedna|grupa|ekstatyczna|kobieta|Adolfina|Zofia|Henryetta|Vogel|zadeklarowała|chęć|umrzeć|z|nim|razem одна|группа|экзальтированная|женщина|Адольфина|София|Генриетта|Фогель|заявила|желание|умереть|с|ним|вместе One sick, exalted woman, Adolfina Sophia Henrietta Vogel, expressed her desire to die with him. Jedna chora, ekstatyczna kobieta, Adolfina Zofia Henryeta Fogel, zadeklarowała chęć umrzeć z nim razem. Одна хрупкая, экзальтированная женщина, Адольфина София Генриетта Фогель, заявила о желании умереть вместе с ним. Una donna esaltata, Adolphina Sofia Henrietta Vogel, dichiarò di voler morire con lui. Д. D D Д D. D. Д. D. 10 падолиста 1811 р. обоє поїхали з Берлїна над озеро Ванзе (Wannsee), і тут на березї озера недалеко гостинницї Кляйст застрілив насамперед свою товаришку, а потім себе. November|year|both|they went|from|Berlin|to|lake|Wannsee||and|here|on|shore|lake|not far from|hotel|Kleist|he shot|first of all|his|companion|and|then|himself novembre|anno|entrambi|partirono|da|Berlino|verso|lago|Wannsee||e|qui|sulla|riva|lago|non lontano|albergo|Kleist|sparò|prima di tutto|la sua|compagna|e|poi|se stesso listopada|r|oboje|pojechali|z|Berlina|nad|jezioro|Wannsee||i|tutaj|na|brzegu|jeziora|niedaleko|hotelu|Kleist|zastrzelił|przede wszystkim|swoją|towarzyszkę|a|potem|siebie ноября|год|оба|уехали|из|Берлина|к|озеру|Ванзее||и|здесь|на|берегу|озера|недалеко|гостиницы|Кляйст|застрелил|прежде всего|свою|подругу|а|потом|себя On October 10, 1811, both left Berlin for Lake Wannsee, and here by the shore of the lake, near the Kleist hotel, he first shot his companion and then himself. 10 listopada 1811 r. oboje wyjechali z Berlina nad jezioro Wannsee, a tam, na brzegu jeziora, niedaleko hotelu Kleist, najpierw zastrzelił swoją towarzyszkę, a potem siebie. 10 ноября 1811 года оба уехали из Берлина к озеру Ванзе (Wannsee), и здесь на берегу озера недалеко от гостиницы Кляйст сначала застрелил свою подругу, а затем себя. Il 10 novembre 1811, entrambi partirono da Berlino verso il lago Wannsee, e qui, sulla riva del lago, vicino all'hotel Kleist, prima uccise la sua compagna e poi se stesso.

Так погиб один із найбільших талантів нїмецької лїтератури, драматик, якого перевисшив у Нїмеччинї хиба один Шіллєр. thus|he perished|one|of|greatest|talents|German|literature|playwright|whom|he surpassed|in||perhaps|one|Schiller così|morì|uno|dei|più grandi|talenti|tedesca|letteratura|drammaturgo|che|superò|in|Germania|forse|uno|Schiller Tak|zginął|jeden|z|największych|talentów|niemieckiej|literatury|dramatopisarz|którego|przewyższył|w|Niemczech|chyba|jeden|Schiller так|погиб|один|из|величайших|талантов|немецкой|литературы|драматург|которого|превзошел|в|Германии|разве|один|Шиллер Thus perished one of the greatest talents of German literature, a dramatist surpassed in Germany only by Schiller. Tak zginął jeden z największych talentów niemieckiej literatury, dramatopisarz, którego w Niemczech przewyższył chyba tylko Schiller. Так погиб один из величайших талантов немецкой литературы, драматург, которого в Германии, пожалуй, превзошел только Шиллер. Così perì uno dei più grandi talenti della letteratura tedesca, un drammaturgo che in Germania fu superato solo da Schiller. Нещасливі обставини та власна незгармонїзована вдача не дали йому дозріти і розвинути ся в повнї; негода важких полїтичних обставин дала йому почути себе тяжше, нїж иншим, тай сама його лїтературна дїяльність почалась і скінчила ся якось під нещасливою звіздою. unfortunate|circumstances|and|own|unharmonized|character|not|they allowed|him|to mature|and|to develop|oneself|in|fullness|misfortune|heavy|political|circumstances|it gave|him|to feel|himself|harder|than|others|and|his own||literary|activity|it began|and|it ended|itself|somehow|under|unfortunate|star sfortunate|circostanze|e|propria|disarmonica|natura|non|diedero|a lui|maturare|e|svilupparsi|si|in|pienezza|sfortuna|pesanti|politiche|circostanze|diede|a lui|sentire|se stesso|più difficile|che|ad altri|e|stessa|la sua|letteraria|attività|iniziò|e|finì|si|in qualche modo|sotto|sfortunata|stella nieszczęśliwe|okoliczności|i|własna|niezharmonizowana|natura|nie|dały|mu|dojrzeć|i|rozwinąć|się|w|pełni|niepogoda|ciężkich|politycznych|okoliczności|dała|mu|usłyszeć|siebie|trudniej|niż|innym|i|sama|jego|literacka|działalność|zaczęła się|i|skończyła się|się|jakoś|pod|nieszczęśliwą|gwiazdą несчастливые|обстоятельства|и|собственная|несгармонизированная|натура|не|дали|ему|созреть|и|развиться|себе|в|полноте|непогода|тяжелых|политических|обстоятельств|дала|ему|услышать|себя|тяжелее|чем|другим|и|сама|его|литературная|деятельность|началась|и|закончилась|себя|как-то|под|несчастливой|звездой Unfortunate circumstances and his own unharmonized nature did not allow him to mature and develop fully; the stormy political circumstances made his experience heavier than for others, and his literary activity began and ended somehow under an unfortunate star. Nieszczęśliwe okoliczności oraz jego własna niezharmonizowana natura nie pozwoliły mu dojrzeć i rozwinąć się w pełni; burzliwe czasy trudnych okoliczności politycznych sprawiły, że czuł się ciężej niż inni, a sama jego działalność literacka rozpoczęła się i zakończyła jakby pod nieszczęśliwą gwiazdą. Несчастливые обстоятельства и собственная несогласованная натура не дали ему дозреть и развиться в полноте; ненастье тяжелых политических обстоятельств заставило его чувствовать себя тяжелее, чем другим, и сама его литературная деятельность началась и закончилась как-то под несчастливой звездой. Le sfortunate circostanze e il suo carattere disarmonico non gli permisero di maturare e svilupparsi completamente; le avverse condizioni politiche lo fecero sentire più pesantemente di altri, e la sua attività letteraria iniziò e finì sotto una stella sfortunata. Драму, що мала бути короною його творчости, спалив сам автор у приступі якогось одуру, а припадком захований уривок її показує, що цїлість, хоч може й не виправдувала пересадних Кляйстових надїй, все таки була обдумана і переведена ґенїяльно. The drama that was supposed to be the crown of his creativity was burned by the author himself in a fit of some madness, but a hidden fragment of it shows that the entirety, although it may not have justified the transplanting of Kleist's hopes, was still thoughtfully conceived and executed brilliantly. Dramę, która miała być koroną jego twórczości, spalił sam autor w przypływie jakiegoś obłędu, a przypadkowo zachowany fragment jej pokazuje, że całość, choć może nie uzasadniała przenośnych nadziei Kleista, była jednak przemyślana i zrealizowana genialnie. Драму, которая должна была стать короной его творчества, сжег сам автор в приступе какого-то безумия, а случайно сохранившийся фрагмент ее показывает, что целостность, хоть может и не оправдывала перенесенных Кляйстом надежд, все же была обдумана и реализована гениально. Il dramma, che doveva essere la corona della sua creatività, fu bruciato dallo stesso autore in un accesso di qualche follia, e un frammento nascosto di esso mostra che la totalità, anche se forse non giustificava le speranze di Kleist, era comunque ben pensata e realizzata in modo geniale. З пізнїйших його творів треба жалувати загубленя просторого, двотомового романа, що був у автора вже майже готовий. From his later works, one must lament the loss of a vast two-volume novel that was almost ready by the author. Z późniejszych jego dzieł należy żałować utraty obszernej, dwutomowej powieści, która była u autora już prawie gotowa. Из поздних его произведений стоит сожалеть о потере обширного, двухтомного романа, который у автора был уже почти готов. Tra le sue opere più tarde, bisogna rammaricarsi per la perdita di un ampio romanzo in due volumi, che era già quasi pronto per l'autore. Перше збірне виданє Кляйстових творів, доконане пятнацять лїт по його смерти Людвіком Тіком, було далеко не докладне; Тік позволяв собі аж надто часто поправляти Кляйстів текст. The first collected edition of Kleist's works, completed fifteen years after his death by Ludwig Tieck, was far from accurate; Tieck allowed himself to correct Kleist's text far too often. Pierwsze zbiorowe wydanie dzieł Kleista, dokonane piętnaście lat po jego śmierci przez Ludwika Tika, było dalekie od dokładności; Tik pozwalał sobie zbyt często poprawiać tekst Kleista. Первое собранное издание произведений Кляйста, завершенное пятнадцать лет после его смерти Людвигом Тиком, было далеко не полным; Тик позволял себе слишком часто исправлять текст Кляйста. La prima edizione collettiva delle opere di Kleist, completata quindici anni dopo la sua morte da Ludwig Tieck, era tutt'altro che accurata; Tieck si permetteva di correggere il testo di Kleist troppo spesso. Аж у другій половинї XIX віку почала критика а за нею й публїка лїпше розуміти і висше цїнити Кляйста; кращі його твори, особливо „Розбитий збан“, повість „Михайло Кольгаз“, новелї „Землетрясенє в Чілї“, „Маркіза О…“ та инші поперекладано на французьку та анґлїйську мову; численні публїкації листів, споминів та иньших матеріялів уможливили чим раз докладнїйше пізнанє його в многих точках і доси загадкового житя. Only in the second half of the 19th century did critics, followed by the public, begin to better understand and appreciate Kleist; his best works, especially "The Broken Jug," the novella "Michael Kohlhaas," the short stories "Earthquake in Chile," "The Marquise of O..." and others were translated into French and English; numerous publications of letters, memoirs, and other materials made it increasingly possible to understand his life in many aspects that remain mysterious. Dopiero w drugiej połowie XIX wieku krytyka, a za nią i publiczność, zaczęły lepiej rozumieć i wyżej cenić Kleista; lepsze jego utwory, szczególnie „Rozbity dzban“, powieść „Michał Kohlhaas“, nowele „Trzęsienie ziemi w Chile“, „Markiza O…“ i inne zostały przetłumaczone na język francuski i angielski; liczne publikacje listów, wspomnień i innych materiałów umożliwiły coraz dokładniejsze poznanie jego w wielu punktach wciąż tajemniczego życia. Только во второй половине XIX века критика, а за ней и публика начали лучше понимать и выше ценить Кляйста; лучшие его произведения, особенно "Разбитый кувшин", повесть "Михаил Кольгаз", новеллы "Землетрясение в Чили", "Маркиза О…" и другие были переведены на французский и английский языки; многочисленные публикации писем, воспоминаний и других материалов позволили все более подробно узнать о его во многих аспектах до сих пор загадочной жизни. Solo nella seconda metà del XIX secolo la critica e, a seguire, il pubblico iniziarono a comprendere meglio e a valutare di più Kleist; le sue opere migliori, in particolare "Il vaso rotto", il racconto "Mikhail Kohlhaas", le novelle "Terremoto in Cile", "La marchesa O..." e altre furono tradotte in francese e inglese; numerose pubblicazioni di lettere, memorie e altri materiali hanno reso possibile una conoscenza sempre più dettagliata della sua vita, ancora oggi enigmatica. Величезна інтензивність чутя, сильно напружений драматизм акції та замилуванє до патольоґічних появ душі або тїла зближують Кляйста з иньшим ґенїяльним і так само нещасливим письменником XIX-го віку, з великим Росіянином Хведором Достоєвським. The enormous intensity of feeling, the highly strained dramatic action, and the fascination with pathological manifestations of the soul or body bring Kleist closer to another genius, equally unfortunate, of the 19th century, the great Russian Fyodor Dostoevsky. Ogromna intensywność zmysłów, silnie napięty dramatyzm akcji oraz zachwyt nad patologicznymi zjawiskami duszy lub ciała zbliżają Kleista do innego genialnego i równie nieszczęśliwego pisarza XIX wieku, wielkiego Rosjanina Fiodora Dostojewskiego. Огромная интенсивность чувств, сильно напряженный драматизм действия и восхищение патологическими проявлениями души или тела сближают Клейста с другим гениальным и так же несчастным писателем XIX века, с великим русским Федором Достоевским. L'enorme intensità del sentimento, il drammaticismo fortemente teso dell'azione e l'ammirazione per le manifestazioni patologiche dell'anima o del corpo avvicinano Kleist a un altro geniale e altrettanto sfortunato scrittore del XIX secolo, il grande russo Fëdor Dostoevskij.

Оповіданє „Маркіза О…“ написав Кляйст у часї свойого побуту в Королевцї; друком вийшло воно в р. The story "Marquise O..." was written by Kleist during his time in Königsberg; it was published in the year. Opowiadanie „Markiza O…” napisał Kleist w czasie swojego pobytu w Królewcu; ukazało się w druku w r. Повесть «Маркиза О…» написал Клейст во время своего пребывания в Кенигсберге; напечатана она была в г. Il racconto "Marquis O..." fu scritto da Kleist durante il suo soggiorno a Königsberg; fu pubblicato nell'anno. 1808 у випуску Кляйстового журнала „Phöbus“ за лютий. 1808 in the February issue of Kleist's magazine "Phöbus." 1808 w wydaniu czasopisma Kleista „Phöbus” z lutego. 1808 в выпуске Клейстовского журнала «Phöbus» за февраль. 1808 nel numero della rivista di Kleist "Phöbus" di febbraio. Воно викликало дуже неоднакове вражінє: дехто, прим. It evoked very mixed impressions: some, for example. Wywołało bardzo różne wrażenie: niektórzy, np. Она вызвала очень неоднозначное впечатление: некоторые, напр. Ha suscitato impressioni molto diverse: alcuni, ad esempio. голосний тодї Ґенц, бачив у ньому неначе зразок у Декамерона і ремствував на його поміщенє; особливо остро против Кляйста виступали за сей твір деякі більш або менше підстаркуваті панни, називаючи оповіданє „огидним,“ „довгим і нудним“ і впевняючи, що „жадна женщина не може читати його без румянця стиду.“ Натомісь иньші не скривали свойого подиву, а співредактор „Феба“ Адам Міллєр говорив про „моральну високість“, про „королївську правдивість та незрівнану штуку малюнка“ сеї історії. loud|then|Genz|saw|in|it|as if|example|in|Decameron|and|complained|on|its|placement|especially|sharply|against|Kleist|they opposed|for|this|work|some|more|or|less|middle-aged|ladies|calling|story|disgusting|long|and|boring|and|assuring|that|no|woman|not|can|read|it|without|blush|shame|meanwhile|others|not|they hid|their|astonishment|and|co-editor|Phebe|Adam|Miller|he said|about|moral|highness|about|royal|truthfulness|and|unparalleled|thing|depiction|this|story famoso|allora|Genz|vedeva|in|esso|come|modello|in|Decameron|e|si lamentava|su|il suo|inserimento|soprattutto|aspramente|contro|Kleist|si opponevano|per|questo|opera|alcuni|più|o|meno|attempate|signorine|chiamando|racconto|disgustoso|lungo|e|noioso|e|convincendo|che|nessuna|donna|non|può|leggere|esso|senza|rossore|vergogna|invece|altri|non|nascondevano|la loro|meraviglia|e|co-editore|Febo|Adam|Müller|diceva|su|morale|elevazione|su|regale|verità|e|incomparabile|arte|disegno|di questa|storia głośny|wtedy|Genc|widział|w|nim|jakoby|wzór|w|Dekameronie|i|narzekał|na|jego|umiejscowienie|szczególnie|ostro|przeciw|Kleistowi|występowały|za|ten|utwór|niektóre|bardziej|lub|mniej|starsze|panny|nazywając|opowiadanie|obrzydliwym|długim|i|nudnym|i|przekonując|że|żadna|kobieta|nie|może|czytać|go|bez|rumieńca|wstydu|natomiast|inni|nie|ukrywali|swojego|zdziwienia|a|współredaktor|Feba|Adam|Miller|mówił|o|moralną|wysokość|o|królewską|prawdziwość|i|niezrównaną|rzecz|rysunku|tej|historii громкий|тогда|Гентц|видел|в|нем|как будто|образец|в|Декамероне|и|жаловался|на|его|размещение|особенно|резко|против|Кляйста|выступали|за|этот|произведение|некоторые|более|или|менее|пожилые|дамы|называя|рассказ|отвратительным|длинным|и|скучным|и|уверяя|что|ни одна|женщина|не|может|читать|его|без|румянца|стыда|Однако|другие|не|скрывали|своего|удивления|а|сопредседатель|Феба|Адам|Миллер|говорил|о|моральную|высокость|о|королевскую|правдивость|и|несравненную|вещь|рисунка|этой|истории The loud Genetz then saw in it a model from the Decameron and complained about its placement; especially sharply against Kleist spoke some more or less elderly ladies, calling the story "disgusting," "long and boring" and insisting that "no woman can read it without a blush of shame." Meanwhile, others did not hide their astonishment, and the co-editor of "Phebe," Adam Miller, spoke of "moral elevation," "royal truthfulness, and unparalleled artistry of the depiction" of this story. głośny wtedy Genc, widział w nim jakby wzór w Dekameronie i narzekał na jego umiejscowienie; szczególnie ostro przeciwko Klejstowi występowały w tej sprawie niektóre bardziej lub mniej starsze panny, nazywając opowiadanie „odrażającym,“ „długim i nudnym“ i zapewniając, że „żadna kobieta nie może go czytać bez rumieńca wstydu.“ Natomiast inne nie kryły swojego zdziwienia, a współredaktor „Feba“ Adam Miller mówił o „moralnej wysokości“, o „królewskiej prawdziwości i niezrównanym kunszcie rysunku“ tej historii. громкий тогда Гентц, видел в нем как будто образец в Декамероне и жаловался на его размещение; особенно остро против Кляйста выступали за это произведение некоторые более или менее пожилые дамы, называя повествование "отвратительным," "долгим и скучным" и уверяя, что "ни одна женщина не может читать его без румянца стыда." В то время как другие не скрывали своего удивления, а сопредседатель "Феба" Адам Миллер говорил о "моральной возвышенности", о "королевской правдивости и несравненной искусности рисунка" этой истории. Il critico allora Genc, vedeva in lui un modello del Decamerone e si lamentava della sua pubblicazione; in particolare, alcune signorine più o meno attempate si opponevano a quest'opera, definendo il racconto "ripugnante," "lungo e noioso" e affermando che "nessuna donna può leggerlo senza arrossire di vergogna." Al contrario, altri non nascondevano il loro stupore, e il co-redattore di "Febo" Adam Miller parlava di "alta moralità," di "verità regale e di incomparabile arte del disegno" di questa storia. Отся штука мальованя характерів без властивої характеристики, самими дїлами та поступками даної особи, чинить Кляйстову новелю ще й доси взірцевою. this|thing|painting|characters|without|inherent|characterization|by the|deeds|and|actions|given|person|makes|Kleist's|novella|still|and|yet|exemplary questa|cosa|dipingere|caratteri|senza|propria|caratterizzazione|con le|azioni|e|comportamenti|di questa|persona|rende|Kleist|novella|ancora|e|fino adesso|esemplare ta|rzecz|malowanie|charakterów|bez|właściwej|charakterystyki|samymi|czynami|i|postępkami|danej|osoby|czyni|Kleistową|nowelę|jeszcze|i|do tej pory|wzorcową эта|вещь|рисования|характеров|без|присущей|характеристики|самими|делами|и|поступками|данной|личности|делает|Кляйстову|новеллу|еще|и|до сих пор|образцовой This technique of painting characters without proper characterization, through the actions and deeds of the given person, makes Kleist's novella still exemplary. Ta sztuka malowania charakterów bez właściwej charakterystyki, samymi czynami i postępkami danej osoby, czyni nowelę Klejsta wciąż wzorcową. Эта штука рисования характеров без присущей характеристики, самими делами и поступками данного лица, делает Кляйстову новеллу еще и сейчас образцовой. Questa arte di dipingere i caratteri senza la caratterizzazione propria, solo attraverso le azioni e i comportamenti del soggetto, rende ancora oggi il racconto di Kleist esemplare. „Загальне збаламученє почутя, доконане через ненормальну та невияснену подїю, надало всїм характерам сього твору дуже різкі й виразні обриси — прегарна нагода для психольоґа Кляйста, виявити з артистичною роскішю всю свою бистроумність на тім улюбленім полї. general|confusion|feeling|accomplished|through|abnormal|and|unexplained|event|it gave|all|characters|this|work|very|sharp|and|distinct|outlines|beautiful|opportunity|for|psychologist|Kleist|to reveal|with|artistic|richness|all|his|wit|in|that|favorite|field generale|confusione|sentimento|compiuto|attraverso|anormale|e|inspiegabile|evento|ha dato|a tutti|caratteri|di questo|opera|molto|netti|e|distinti|contorni|bellissima|occasione|per|psicologo|Kleist|rivelare|con|artistica|ricchezza|tutta|la sua|arguzia|su|quel|amato|campo ogólne|zamieszanie|uczucia|dokonane|przez|nienormalną|i|niewyjaśnioną|wydarzenie|nadało|wszystkim|charakterom|tego|utworu|bardzo|wyraźne|i|wyraźne|kontury|wspaniała|okazja|dla|psychologa|Kleista|ujawnić|z|artystyczną|wspaniałością|całą|swoją|bystrość|na|tym|ulubionym|polu общее|смятение|чувства|завершенное|через|ненормальную|и|необъясненную|событие|придало|всем|характерам|этого|произведению|очень|резкие|и|выразительные|очертания|прекрасная|возможность|для|психолога|Кляйста|проявить|с|артистичной|роскошью|всю|свою|сообразительность|на|этом|любимом|поле "The general confusion of feeling, caused by an abnormal and unexplained event, gave all the characters of this work very sharp and distinct outlines — a splendid opportunity for the psychologist Kleist to reveal with artistic richness all his wit in that beloved field. „Ogólne zamieszanie uczuć, dokonane przez nienormalne i niewyjaśnione zdarzenie, nadało wszystkim charakterom tego dzieła bardzo wyraźne i ostre kontury — wspaniała okazja dla psychologa Klejsta, aby z artystycznym przepychem ujawnić całą swoją bystrość na tym ulubionym polu. "Общее смятение чувств, вызванное ненормальным и неясным событием, придало всем характерам этого произведения очень резкие и четкие очертания — прекрасная возможность для психолога Кляйста, проявить с артистической роскошью всю свою сообразительность на том любимом поле. "La generale confusione dei sentimenti, causata da un evento anormale e inspiegabile, ha conferito a tutti i caratteri di quest'opera contorni molto netti e distinti — una splendida occasione per il psicologo Kleist, di rivelare con ricchezza artistica tutta la sua arguzia in quel campo a lui tanto caro. І справдї, се була неначе Кляйстова докторська праця. and|indeed|this|it was|as if|Kleist's|doctoral|work e|in effetti|questo|era|come|Kleist|dottorale|lavoro i|naprawdę|to|była|jakoby|Kleistowa|doktorska|praca и|действительно|это|была|как будто|Кляйстова|докторская|работа And indeed, it was as if Kleist's doctoral work. I rzeczywiście, to była jakby doktorat Klejsta. И действительно, это было как будто Кляйстова докторская работа. E in effetti, era come se fosse il lavoro di dottorato di Kleist. Він міг до схочу нагромаджувати трудности, шалено переплутати всї нитки, ввести всїх у найшвидше темпо екзальтації, і в даній хвилї, немов легким рухом руки, розвязати все на загальне успокоєнє.“ Так судить один новійший критик про сю новелю[[1]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-1). he|could|to|desire|accumulate|difficulties|wildly|confuse|all|threads|to lead||into|fastest|tempo|exaltation|and|in|this|moment|as if|light|movement|hand|to resolve|everything|for|general|calming|thus|judges|one|latest|critic|about|this|novella||||||||||||||||||||||| egli|poté|fino a|voglia|accumulare|difficoltà|follemente|confondere|tutti|fili|introdurre||in|più veloce|tempo|esaltazione|e|in|presente|momento|come|leggero|movimento|mano|risolvere|tutto|per|generale|tranquillità|così|giudica|un|recentissimo|critico|su|questa|novella||||||||||||||||||||||| on|mógł|do|woli|gromadzić|trudności|szalenie|pomieszać|wszystkie|nitki|wprowadzić||w|najszybsze|tempo|ekstatyczności|i|w|danej|chwili|jakby|lekkim|ruchem|ręki|rozwiązać|wszystko|na|ogólne|uspokojenie|tak|sądzi|jeden|najnowszy|krytyk|o|tę|nowelę||||||||||||||||||||||| он|мог|до|скольки угодно|накапливать|трудности|безумно|перепутать|все|нити|ввести||в|наибыстрейшее|темпо|экзальтации|и|в|данный|момент|как будто|легким|движением|руки|разрешить|все|на|общее|успокоение|так|судит|один|новейший|критик|о|эту|новеллу||||||||||||||||||||||| He could accumulate difficulties to his heart's content, wildly intertwine all the threads, lead everyone into the fastest tempo of exaltation, and at that moment, as if with a light movement of his hand, resolve everything into a general calmness. This is how one modern critic judges this novella. Mógł do woli gromadzić trudności, szaleńczo plątać wszystkie nitki, wprowadzać wszystkich w najszybsze tempo ekstatyczne, a w danej chwili, jakby lekkim ruchem ręki, rozwiązać wszystko na ogólne uspokojenie. Tak ocenia jeden z najnowszych krytyków tę nowelę. Он мог до бесконечности накапливать трудности, безумно перепутать все нити, ввести всех в самый быстрый темп экзальтации, и в данный момент, словно легким движением руки, разрешить все на общее успокоение. Так судит один новейший критик об этой новелле. Poteva accumulare difficoltà a piacimento, confondere freneticamente tutti i fili, introdurre tutti nel ritmo più veloce di esaltazione e, in quel momento, come con un semplice gesto della mano, risolvere tutto in un generale stato di calma. "Così giudica un critico molto recente su questo racconto. Відповідно до композиції дібрано й стиль оповіданя, дуже оріґінальний і незвичайний, особливо для наших часів. accordingly|to|composition|selected|and|style|narration|very|original|and|unusual|especially|for|our|times secondo|alla|composizione|è stato scelto|e|stile|racconto|molto|originale|e|insolito|soprattutto|per|nostri|tempi zgodnie|do|kompozycji|dobrano|i|styl|opowiadania|bardzo|oryginalny|i|niezwykły|szczególnie|dla|naszych|czasów согласно|к|композиции|подобрано|и|стиль|повествования|очень|оригинальный|и|необычный|особенно|для|наших|времен The style of the narrative is chosen according to the composition, very original and unusual, especially for our times. Zgodnie z kompozycją dobrano również styl opowiadania, bardzo oryginalny i niezwykły, szczególnie jak na nasze czasy. В соответствии с композицией подобран и стиль повествования, очень оригинальный и необычный, особенно для наших времен. In base alla composizione è stato scelto anche lo stile della narrazione, molto originale e insolito, soprattutto per i nostri tempi. Фр. Fr Fr Fr Фр Fr. Fr. Фр. Fr. Серваес каже про нього: „Отся oratio obliqua з масою накопичених речень на „що“, наглі перескоки до oratio recta, яка сим робом виглядає ще більш оживленою; сьмілий порядок слів з частими вставками та повсуваними реченями надають цїлій дікції швидке, поквапне, вперте і при тім якесь капризне темпо, що немов симболїчно змальовує рівночасно енерґічну і повну суперечностий вдачу поета. Servaes|says|about|him|this|speech|indirect|with|mass|accumulated|sentences|on|that|sudden|jumps|to|speech|direct|which|this|work|looks|even|more|lively|bold|order|of words|with|frequent|insertions|and|interspersed|sentences|give|entire|diction|fast|hurried|stubborn|and|at|that|some|capricious|tempo|which|as if|symbolically|depicts|simultaneously|energetic|and|full|contradictions|character|of the poet Servaes|dice|su|di lui|questa|orazione|obliqua|con|massa|accumulati|frasi|su|che|improvvisi|salti|verso|orazione|retta|che|questo|modo|appare|ancora|più|vivace|audace|ordine|parole|con|frequenti|inserimenti|e|incastrati|frasi|danno|a tutta|dizione|veloce|affrettato|ostinato|e|con|ciò|qualche|capriccioso|tempo|che|come|simbolicamente|descrive|contemporaneamente|energica|e|piena|di contraddizioni|natura|poeta Serwaes|mówi|o|nim|ta|oracja|niebezpośrednia|z|masą|nagromadzonych|zdań|na|co|nagłe|przeskoki|do|oracji|bezpośrednia|która|tym|sposobem|wygląda|jeszcze|bardziej|ożywioną|śmiały|porządek|słów|z|częstymi|wstawkami|i|wprowadzonymi|zdaniami|nadają|całej|dykcji|szybkie|pospieszne|uparte|i|przy|tym|jakieś|kapryśne|tempo|które|jakby|symbolicznie|maluje|jednocześnie|energiczną|i|pełną|sprzeczności|naturę|poety Серваес|говорит|о|нем|эта|oratio|obliqua|с|массой|накопленных|предложений|на|что|резкие|перескоки|к|oratio|recta|которая|этим|делом|выглядит|еще|более|оживленной|смелый|порядок|слов|с|частыми|вставками|и|вставленными|предложениями|придают|всей|дикции|быстрое|торопливое|настойчивое|и|при|этом|какое-то|капризное|темпо|что|как будто|символически|изображает|одновременно|энергичную|и|полную|противоречий|натуру|поэта Servaes says about him: "This oratio obliqua with a mass of accumulated sentences on 'what', sudden jumps to oratio recta, makes it look even more lively; the bold word order with frequent insertions and interspersed sentences gives the whole diction a quick, hurried, stubborn, and at the same time somewhat capricious tempo, which symbolically depicts the simultaneously energetic and full of contradictions nature of the poet." Serwaes mówi o nim: „Ta oratio obliqua z masą nagromadzonych zdań na „co“, nagłe przeskoki do oratio recta, która przez to wygląda jeszcze bardziej ożywiająco; śmiały porządek słów z częstymi wstawkami i wplecionymi zdaniami nadają całej dykcji szybkie, pośpieszne, uporne i przy tym jakieś kapryśne tempo, które jakby symbolicznie maluje równocześnie energiczną i pełną sprzeczności naturę poety. Серваес говорит о нем: „Вот эта oratio obliqua с массой накопленных предложений на „что“, резкие перескоки к oratio recta, которая таким образом выглядит еще более оживленной; смелый порядок слов с частыми вставками и вставленными предложениями придают всей дикции быстрый, торопливый, настойчивый и при этом какое-то капризное темпо, что словно символически изображает одновременно энергичную и полную противоречий натуру поэта. Servaes dice di lui: "Questa oratio obliqua con una massa di frasi accumulate su 'che', salti improvvisi verso l'oratio recta, rende quest'ultima ancora più vivace; l'audace ordine delle parole con frequenti inserimenti e frasi intercalate conferisce all'intera dizione un ritmo veloce, affrettato, ostinato e, al contempo, capriccioso, che sembra simboleggiare simultaneamente l'energica e piena contraddittorietà del carattere del poeta." Цїле Кляйстове житє порушувало ся таким темпом. the whole|Kleist's|life|disturbed|oneself|such|pace tutto|di Kleist|vita|si muoveva|si|a questo|ritmo całe|Kleista|życie|poruszało|się|takim|tempem целое|Кляйстова|жизнь|нарушалось|себя|таким|темпом The whole life of Kleist was disrupted at such a pace. Całe życie Kleista toczyło się w takim tempie. Целая жизнь Кляйста нарушалась таким темпом. L'intera vita di Kleist si svolgeva a questo ritmo. Усюди короткі пристанівки, зір завше біжить далї з великою нетерплячкою до неосягненої ще, а горячо пожаданої мети. everywhere|short|stops|gaze|always|runs|further|with|great|impatience|to|unattained|still|and|hotly|desired|goal ovunque|brevi|soste|sguardo|sempre|corre|oltre|con|grande|impazienza|verso|inafferrabile|ancora|e|ardentemente|desiderata|meta wszędzie|krótkie|przystanki|wzrok|zawsze|biegnie|dalej|z|wielką|niecierpliwością|do|nieosiągniętej|jeszcze|a|gorąco|pożądanej|celu повсюду|короткие|остановки|взгляд|всегда|бежит|дальше|с|большой|нетерпением|к|недостижимой|еще|а|горячо|желанной|цели Everywhere there are short stops, the gaze always runs further with great impatience towards the yet unattained, but eagerly desired goal. Wszędzie krótkie przystanki, wzrok zawsze biegnie dalej z wielką niecierpliwością do jeszcze nieosiągniętego, a gorąco pożądanego celu. Повсюду короткие остановки, взгляд всегда стремится дальше с большой нетерпеливостью к еще недостижимой, но горячо желаемой цели. Ovunque brevi soste, gli occhi corrono sempre più lontano con grande impazienza verso un obiettivo ancora irraggiungibile, ma ardentemente desiderato. Таким робом і отсе оповіданє з його змістом, нїби прихапцем узятим із якоїсь анекдоти, зраджує нам усе внутрішнє житє поета“. such|way|and|this|story|with|its|content|as if|hastily|taken|from|some|anecdote|betrays|to us|all|inner|life|of the poet in questo modo|modo|e|questa|racconto|con|il suo|contenuto|come|di nascosto|preso|da|qualche|aneddoto|tradisce|a noi|tutta|interiore|vita|poeta takim|sposobem|i|to|opowiadanie|z|jego|treścią|niby|przypadkowo|wziętym|z|jakiegoś|anegdoty|zdradza|nam|całe|wewnętrzne|życie|poety таким|образом|и|это|повествование|с|его|содержанием|будто|наспех|взятым|из|какой-то|анекдота|предает|нам|всю|внутреннее|жизнь|поэта In this way, this story with its content, as if hastily taken from some anecdote, reveals to us all the inner life of the poet. W ten sposób i to opowiadanie z jego treścią, jakby przypadkowo wzięte z jakiegoś anegdoty, zdradza nam całe wewnętrzne życie poety. Таким образом и это повествование с его содержанием, словно украденное из какой-то анекдоты, выдает нам всю внутреннюю жизнь поэта. In questo modo, anche questo racconto con il suo contenuto, come se fosse stato preso di nascosto da qualche aneddoto, ci rivela tutta la vita interiore del poeta.

Що до жерел, із яких черпав Кляйст мотиви сього оповіданя, в нїмецькій науцї зібрано досить вказівок. what|to|sources|from|which|drew|Kleist|motives|this|story|in|German|science|collected|quite|indications ciò che|riguardo a|fonti|da|cui|attingeva|Kleist|motivi|di questo|racconto|nella|tedesca|scienza|sono stati raccolti|abbastanza|indicazioni co|do|źródeł|z|których|czerpał|Kleist|motywy|tego|opowiadania|w|niemieckiej|nauce|zebrano|dość|wskazówek что|до|источников|из|которых|черпал|Кляйст|мотивы|этого|повествования|в|немецкой|науке|собрано|достаточно|указаний As for the sources from which Kleist drew the motifs of this story, quite a few references have been gathered in German scholarship. Jeśli chodzi o źródła, z których Kleist czerpał motywy tego opowiadania, w niemieckiej nauce zebrano wystarczająco wskazówek. Что касается источников, из которых Кляйст черпал мотивы этого повествования, в немецкой науке собрано достаточно указаний. Per quanto riguarda le fonti da cui Kleist ha attinto i motivi di questo racconto, nella scienza tedesca sono state raccolte abbastanza indicazioni. Сам автор подаючи зміст того нумеру Phöbus'а, де було надруковане його оповіданє, додав при титулї увагу, що воно „взяте з правдивого факту, але подїя з півночи перенесена на південь“. the|author|presenting|content|that|issue|Phöbus|where|was|published|his|story|he added|at|title|note|that|it|taken|from|true|fact|but|event|from|midnight|transferred|to|south stesso|autore|presentando|contenuto|di quel|numero|di Phöbus|dove|è stato|stampato|suo|racconto|ha aggiunto|al|titolo|nota|che|esso|preso|da|vero|fatto|ma|evento|da|mezzanotte|trasferito|a|sud sam|autor|podając|treść|tego|numeru|Phöbusa|gdzie|było|wydrukowane|jego|opowiadanie|dodał|przy|tytule|uwagę|że|ono|wzięte|z|prawdziwego|faktu|ale|wydarzenie|z|północy|przeniesione|na|południe сам|автор|подавая|содержание|того|номера|Phöbus|где|было|напечатанное|его|рассказ|добавил|при|заглавии|внимание|что|оно|взятое|из|правдивого|факта|но|событие|с|полуночи|перенесенное|на|юг The author himself, presenting the content of that issue of Phöbus where his story was published, added a note at the title that it is "based on a true fact, but the event from midnight has been moved to the south." Sam autor, podając treść tego numeru Phöbus'a, w którym opublikowano jego opowiadanie, dodał przy tytule uwagę, że jest ono „wzięte z prawdziwego faktu, ale wydarzenie z północy przeniesione na południe“. Сам автор, подавая содержание того номера Phöbus'а, где было напечатано его рассказ, добавил при заглавии примечание, что оно "взято из правдивого факта, но событие с полуночи перенесено на юг". Lo stesso autore, presentando il contenuto di quel numero di Phöbus in cui era stata pubblicata la sua novella, ha aggiunto nel titolo l'osservazione che essa è "presa da un fatto reale, ma l'evento di mezzanotte è stato spostato a sud". Подібний факт став ся 1806 в Гайдельберзї; його героєм був професор тамошнього унїверситету Вайденбах. similar|fact|became|reflexive particle|in|Heidelberg|his|hero|was|professor|local|university|Weidenbach simile|fatto|è diventato|si|a|Heidelberg|suo|eroe|è stato|professore|locale|università|Weidenbach podobny|fakt|stał|się|w|Heidelbergu|jego|bohaterem|był|profesor|tamtejszego|uniwersytetu|Weidenbach подобный|факт|стал|ся|в|Гейдельберге|его|героем|был|профессор|местного|университета|Вайденбах A similar fact occurred in 1806 in Heidelberg; its hero was a professor at the local university, Weidenbach. Podobny fakt miał miejsce w 1806 roku w Heidelbergu; jego bohaterem był profesor tamtejszego uniwersytetu Weidenbach. Подобный факт произошел в 1806 году в Гейдельберге; его героем был профессор местного университета Вайденбах. Un fatto simile si verificò nel 1806 a Heidelberg; il suo eroe era un professore dell'università locale, Weidenbach. Але вже перед тим знаходимо подібний мотив, оброблений новелїстично одною дамою в Бекерових „Erholungen“ 1805 р. Пошукуваня в старшій лїтературі виказали паралєльні оповіданя і у Руссо, і у Монтеня, і у Сервантеса, і в „Cent nouvelles“ панї Ґомец[[2]](https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B7%D0%B0_%D0%9E%E2%80%A6_(1903)#cite_note-2). but|already|before|that|we find|similar|motif|processed|novelistically|one|lady|in|Becker's|Erholungen|year|searches|in|older|literature|revealed|parallel|stories|and|in|Rousseau|and|in|Montaigne|and|in|Cervantes|and|in|Cent|nouvelles|Mrs|Gomez||||||||||||||||||||||| ma|già|prima|di allora|troviamo|simile|motivo|elaborato|in modo romanzesco|da una|signora|in|Becker|Erholungen|anno|ricerche|nella|precedente|letteratura|hanno rivelato|paralleli|racconti|e|in|Rousseau|e|in|Montaigne|e|in|Cervantes|e|in|Cent|nouvelles|signora|Gomez||||||||||||||||||||||| ale|już|przed|tym|znajdujemy|podobny|motyw|opracowany|nowelistycznie|jedną|panią|w|Beckerowych|Erholungen|roku|poszukiwania|w|starszej|literaturze|wykazały|równoległe|opowiadania|i|u|Rousseau|i|u|Montaigne'a|i|u|Cervantesa|i|w|Cent|nouvelles|pani|Gomez||||||||||||||||||||||| но|уже|перед|тем|находим|подобный|мотив|обработанный|новеллистически|одной|дамой|в|Бекеровых|Erholungen|году|поиски|в|старшей|литературе|показали|параллельные|рассказы|и|у|Руссо|и|у|Монтеня|и|у|Сервантеса|и|в|Cent|nouvelles|госпожи|Гомец||||||||||||||||||||||| However, even before that, we find a similar motif, treated narratively by a lady in Becker's "Erholungen" in 1805. Searches in older literature revealed parallel stories in Rousseau, Montaigne, Cervantes, and in "Cent nouvelles" by Madame Gomez. Jednak już wcześniej znajdujemy podobny motyw, opracowany nowelistycznie przez jedną damę w Beckerowych „Erholungen“ z 1805 roku. Poszukiwania w starszej literaturze wykazały równoległe opowiadania u Rousseau, Montaigne'a, Cervantesa oraz w „Cent nouvelles” pani Gómez. Но уже до этого находим подобный мотив, обработанный новеллистически одной дамой в Бекеровых "Erholungen" 1805 года. Поиски в старшей литературе выявили параллельные рассказы и у Руссо, и у Монтеня, и у Сервантеса, и в "Cent nouvelles" госпожи Гомец. Ma già prima di ciò troviamo un motivo simile, elaborato in modo romanzesco da una signora nelle "Erholungen" di Becker nel 1805. Le ricerche nella letteratura più antica hanno rivelato racconti paralleli sia in Rousseau, sia in Montaigne, sia in Cervantes, sia nelle "Cent nouvelles" della signora Gómez. Та про те треба сказати, що жаден із сих авторів не зробив із сеї теми твору, що міг би хоч по троха видержати порівнанє з Кляйстовою новелею. but|about|that|it is necessary|to say|that|none|of|these|authors|not|made|from|this|theme|work|that|could|would|even|by|little|to withstand|comparison|with|Kleist's|novella ma|riguardo a|ciò|è necessario|dire|che|nessuno|di|questi|autori|non|ha fatto|da|questo|tema|opera|che|poteva|particella modale|anche|per|poco|reggere|confronto|con|novella di Kleist| ale|o|to|trzeba|powiedzieć|że|żaden|z|tych|autorów|nie|zrobił|z|tej|tematu|dzieła|które|mógł|by|choć|po|trochę|wytrzymać|porównanie|z|Kleistowską|nowelą но|о|это|нужно|сказать|что|ни один|из|этих|авторов|не|сделал|из|этой|темы|произведения|которое|мог|бы|хоть|по|немного|выдержать|сравнение|с|Кляйстовой|новеллой But it must be said that none of these authors created a work from this theme that could even slightly withstand comparison with Kleist's novella. Należy jednak powiedzieć, że żaden z tych autorów nie stworzył z tej tematyki dzieła, które mogłoby choć trochę wytrzymać porównanie z nowelą Kleista. Но при этом нужно сказать, что ни один из этих авторов не сделал из этой темы произведения, которое могло бы хоть немного выдержать сравнение с Кляйстовой новеллой. Ma bisogna dire che nessuno di questi autori ha fatto di questo tema un'opera che possa reggere anche solo parzialmente il confronto con la novella di Kleist.
PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.41 PAR_CWT:AvJ9dfk5=15.43 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=6.53 PAR_CWT:B7ebVoGS=14.48 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=9.88 PAR_CWT:B7ebVoGS=8.87 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=6.5 PAR_CWT:B7ebVoGS=14.15 en:AvJ9dfk5: pl:B7ebVoGS:250521 ru:B7ebVoGS:250601 it:B7ebVoGS:250608 openai.2025-02-07 ai_request(all=46 err=4.35%) translation(all=92 err=2.17%) cwt(all=2037 err=13.45%)