Start learning this lesson now

История завоевания Кавказа (History of the Caucasian War), Как Российская империя увязла на Кавказе

Как Российская империя увязла на Кавказе

Почему же русской армии с таким трудом давались победы на Кавказе? Дело в том, что Кавказская война была совершенно новой и непривычной и во многом неожиданной для русской армии. Не случайно в военном лексиконе места боев традиционно называются «полем битвы» (причем на всех языках). Потому что сражения предпочитали устраивать на равнинах. А вся Кавказская война шла в горах. Не случайно ее называли «Кавказско-горская война». И все, начиная от стратегии и заканчивая вооружением, качества европейской армии (а русская армия была европейской по своему типу, вооружению, стратегии, тактике и боевым приемам) в этой войне оказались в разной степени малопригодными.

Начнем с природы. Горы для армии подобного типа представляли большую трудность в военно-техническом отношении. Известно, что артиллерию называли «богом войны». В горах же артиллерия во многих случаях оказывалась в тяжелом положении. Ведь для того, чтобы пушка могла выстрелить, ее нужно поставить на горизонтальную поверхность. Потому что, если выстрелить из пушки, которая стоит косо, у нее либо отлетит колесо, либо она опрокинется. То есть для того, чтобы начать огонь, нужно было сначала найти ровную площадку, что в горах уже по определению представляет большую трудность.

Затем — передвижение артиллерии. Перетаскивание тяжеленных орудий с одного склона на другой чрезвычайно выматывает расчеты. Лошади тоже не всегда могут поднять, вытащить пушку на большой подъем. И поэтому обеспечение необходимой артиллерийской поддержки оказывалось в походах чрезвычайным испытанием для войск. Далее. Орудия имеют так называемую мертвую зону. То есть по законам баллистики снаряд летит практически прямо, и все, кто находится выше и ниже этой траектории, в горах, оказываются совершенно неуязвимыми. Еще и поэтому артиллерия оказалась в горах гораздо менее эффективной, чем в сражениях на равнине.

Многие районы Чечни в те времена представляли собой лесные дебри. Сейчас, когда нам показывают пейзажи Чечни, это открытые равнины с небольшими перелесками. В те времена это был дремучий лес, в котором армия была слепа, передвигалась с большими трудностями и в любой момент могла подвергнуться нападению — с тыла, с флангов. Невозможно было наводить мосты через большое количество горных рек и речушек, потому что при частых в горах паводках мосты эти сносились, а противник не позволял делать эти мосты стационарными, у каждого такого моста приходилось бы оставлять гарнизон. Большой гарнизон — это распыление сил, а мелкий гарнизон — просто жертва для противника. В горных переходах войска чрезвычайно изматывались, даже если они шли без артиллерии. Ну, каждый себе представляет: это постоянные подъемы и спуски, подъемы и спуски.

Совершенно непригодными оказались принципы стратегии. Традиционно овладение некоторыми пунктами — столицей или важными крепостями — означало реальный или символический успех в войне. На Северном Кавказе таких пунктов практически не было. И поэтому взятие какого-то аула не оказывало существенного влияния на общую оперативную обстановку. И даже овладение теми центрами, которые власти считали «горскими столицами», результатов не давало.

В 1845 году была организована масштабная Даргинская экспедиция для захвата аула Дарго. Огромная, по кавказским меркам, армия (9562 человека во главе с самим главнокомандующим Воронцовым) дошла до этого аула, обнаружила его сожженным самими горцами — и оказалась фактически в западне. После чего последовало тяжелейшее отступление, и только счастливый случай и своевременная помощь другого отряда спасли отряд Воронцова от полного истребления и от пленения главнокомандующего. Кордонная стратегия, то есть выстраивание цепочки укреплений с небольшими гарнизонами, тоже оказалась малоэффективной. Потому что горцы, используя активную тактику, прорывали ее в том месте, в каком хотели, и в то время, в какое они хотели. Поэтому русская армия после нескольких лет действий на Северном Кавказе фактически перешла к горскому методу ведения войны. То есть к разорительным набегам. Русские части совершали наступление, достигали какого-то аула или нескольких аулов, уничтожали их и затем возвращались к месту дислокации.

При этом главная нагрузка ложилась на арьергард. Тогда как в европейском военном языке слово «авангард» всегда является синонимом храбрости и отваги, в Кавказской войне все было с точностью до наоборот: самым тяжелым было возвращение, главная нагрузка ложилась на замыкающие части. И самые боеспособные части и самые надежные, смелые командиры как раз включались в состав арьергарда. В европейской военной культуре слово «обоз», «обозник» — несколько уничижительное выражение, а на Кавказе служба в обозе была самой опасной и трудной: доставка грузов по горным дорогам сама по себе была подвигом, к тому же обоз являлся главной целью многих горских отрядов. Зачем горцам знамя или пушка? А вот обоз и его содержимое — это была вполне понятная и очень привлекательная цель. Поэтому служба в обозе на Кавказе была чрезвычайно трудной.

В европейской войне боевые столкновения происходили время от времени с большими временными промежутками, затишьями. А на Кавказе крупных сражений практически не было: за всю историю войны их было буквально менее десятка. Но вся война состояла из мелких, практически ежедневных стычек, сопровождавшихся иногда значительными потерями. Практически девять десятых всех потерь происходили не в этих более или менее крупных сражениях, а в этих ежедневных мелких стычках. То есть русская армия буквально таяла. Не несла большие разовые потери, как во время Отечественной войны 1812 года в Бородинском сражении или под Малоярославцем, а таяла ежедневно, и это оказывало очень сильное влияние на психологическое состояние солдат и офицеров. Горская пуля могла пролететь в любой момент, солдаты и офицеры Кавказского корпуса находились в состоянии перманентного стресса. И это оказывало влияние на их отношение к местному населению.

Ведь что очень важно: в европейской войне противники маркировались с помощью мундиров. То есть можно было сразу отличить: это враг, это солдат или офицер неприятельской армии — или это местный житель. У горцев таких различий не было. И поэтому представить себе — это мирные горцы, едут на рынок, или отряд, который собирается напасть на русский гарнизон, — очень трудно. В этих условиях разного рода недоразумения с кровавым исходом были очень частыми.

Далее. Как известно, кровная месть на Кавказе являлась в те времена очень важным правовым институтом. И если горец в столкновении с соплеменниками либо с представителями другого народа имел возможность выяснить, кто убил его родственника, то в столкновении с русскими он такой возможности не имел и мстил любому, кто по своему внешнему облику был похож на его врага. То есть любой человек в мундире мог представлять врага. Были такие случаи, которые только из-за их трагичности нельзя называть курьезными.

Например, было несколько случаев, когда горцы привозили на рынок одежду, снятую с убитых казаков Терского или Кубанского войска, и совершенно открыто продавали ее. И когда их арестовывали, они признавались, что да, они убили этих людей, сняли с них одежду и теперь хотят ее продать. И искренне не понимали, почему их за это арестовывают, заключают под стражу и даже приговаривают к высшей мере наказания. Ведь солдат кавказского гарнизона они не трогали, они убили людей за сотню, три сотни верст от этого места; людей, говорящих на другом языке (допустим, кубанских казаков, многие из которых были выходцами с Украины). И за что их наказывают здесь, они искренне не понимали, потому что это лежало вне поля их представлений о мироустройстве.

Это была война взаимного непонимания. Опять же, если горцы при исполнении закона кровной мести месть наносили адресно — то есть они знали, как определить обидчика, и соразмеряли, что называется, месть с провинностью, — то русская армия этого в принципе сделать не могла. И на практике что происходило: вот стоял в карауле солдат. Вдруг раздался выстрел. Прилетела пуля и убила этого солдата. И что делает командование? Командование собирает карательную экспедицию и отправляет ее в ближайший аул. Который во многих случаях никакого отношения к этому инциденту не имел. И, естественно, несправедливо обиженный аул становится из «мирного» аулом непокорным. И в очередной раз запускается маховик войны.

Большую роль в развитии конфликта играл личный состав войск. Дело в том, что во время рекрутской повинности в армию отправляли большое количество, что называется, асоциальных элементов — или людей с девиантным поведением, то есть пьяниц, хулиганов, вредных или не нужных общине. Вообще, армия была таким средством социальной санации общества. И затем в армии происходила сепарация: тех, кто был поприличнее, отправляли в гвардию; затем следующие «по качеству» солдаты отправлялись в армейские части, а те, которые уж совсем никому были не нужны, отправлялись нести службу на окраины — в Сибирский и Кавказский корпус. То есть в армии людей с разного рода наклонностями было больше, чем в обществе вообще, а в Кавказском корпусе их было еще на порядок больше. Об этом надо помнить.

При этом на боевых качествах это сказывалось мало. Потому что известно (военные стараются об этом не говорить), что батальон, сформированный из хулиганов и двоечников, более боеспособный, чем батальон, сформированный из отличников и очень приличных людей. По крайней мере, в XIX веке так было точно. И такой состав людей сказывался на развитии конфликта.

Следующее. На развитии конфликта на Кавказе в XVIII–XIX веках сказывалось и такое явление, как ссылка проштрафившихся офицеров на Кавказ. Самый известный пример, наверное, поэт Михаил Лермонтов, который, как вы знаете, был отправлен на Кавказ не по своей воле, а в наказание за участие в дуэли. Таких сосланных офицеров было очень много. И для того, чтобы вернуть чины — многие были разжалованы в рядовые до выслуги, — для того, чтобы исправить свое положение, им нужно было отличиться. А отличиться можно было в бою, и это тоже провоцировало армию на активные действия. И если сосланный офицер стоял перед выбором: обострить ситуацию, участвовать в боевом столкновении и получить награду, которая возвращала ему прежний статус, или пойти на мировую и как-то этот конфликт купировать, — я думаю, что в большинстве случаев он выбирал первое.

Дело в том, что в практике судопроизводства и наказания существовало такое правило: отличившимся в боях смягчали наказания за реальные проступки. И рассмотрение судебных дел офицеров Кавказского корпуса свидетельствует о том, что эта реальность подталкивала их к боевой активности. Я видел дело прапорщика пехотного полка, который в пьяном виде совершил много художеств. Вплоть до того, что в пьяном виде вломился в квартиру полкового офицера, оскорблял своего начальника, ездил пьяный по городу, безобразничал по максимально мыслимой программе. В приговоре суда прямо говорилось, что он заслуживает самого тяжелого наказания, но в связи с его отличиями в боях и наличием ордена надо заменить ему это суровое наказание на очень мягкое. И люди знали, что если ты отличаешься в боях, то это станет для тебя надежной защитой в других провинностях. Эти внутренние свойства армии тоже играли свою роль в том, что маховик столкновений раскручивался и вращался в течение полутора столетий.

Наконец, еще одна важная вещь: снабжение войск. Ведь солдат стреляет не каждый день, не каждый день идет в атаку. Но он каждый день ест. И поэтому обеспечение провиантом для вооруженных сил всегда было очень важной задачей. Никогда нигде интендантство не справлялось с задачей должного снабжения войск. А особенно в условиях Кавказа. То есть даже в налаженной системе европейского театра боевых действий, даже там интендантство никогда не справлялось. На Кавказе оно не справлялось в кубе. Поэтому какие ресурсы были у военных? Ресурсы местного населения. И то, что называется деликатным словом «реквизиция», то есть изъятие у местного населения провианта и фуража в обмен на расписки, в большинстве случаев представляло собой элементарный грабеж. Опять же со всеми вытекающими отсюда последствиями. Не найдется, наверное, ни одного селения, где люди с большой радостью отдают нажитое неизвестным пришельцам.

Следующее обстоятельство, наверное, самое важное. Дело в том, что северокавказское общество было чрезвычайно милитаризовано. Но не в европейском смысле, а в смысле историко-антропологическом. Там была схема: один мужчина — один воин (кстати, там у многих народов войско и общество обозначались одним словом). Потому что общество состояло из вооруженных мужчин. Известно, что в литературе о Кавказе эти кавказские набеги (или, как в XIX веке это называлось, хищничество, то есть набеги с целью захвата добычи и пленных) называли таким природным свойством горцев. На самом деле, конечно, главным источником доходов для горцев, как и для всех народов, было земледелие, скотоводство и ремесло — сугубо мирные занятия. А набег был средством социализации. Молодой человек должен был обязательно каким-то образом поучаствовать в какой-то военной акции, чтобы доказать свою социальную состоятельность. Если молодой человек не участвовал в набеге, то есть не показывал свою воинскую доблесть, не доказывал, что он мужчина, он просто не мог образовать семью. Потому что кто бы за него пошел? Если он не может защитить свою семью в случае надобности.

А это было российскому правительству совершенно непонятно. И ответы на эти набеги (в ряде случаев — весьма ритуальные; повторяю, там не главное было захватить добычу как таковую, какое-то богатство, а главное было — показать свою состоятельность) очень часто были несоразмерными. И самым ужасным было настоятельное требование эти набеги прекратить. Дело в том, что в империи насилие является монополией государства. И вот это представление у россиян, которые были на Кавказе в XVIII–XIX веках, было очень прочным. А в горском сообществе государства не было, и поэтому там право на насилие представлял каждый взрослый мужчина, каждый род, каждое племя. И всякого рода попытки это право на насилие горцев ограничить вызывало с их стороны откровенное непонимание и жесткое сопротивление.

Для того чтобы умиротворить горцев, регулярно — с самого начала XVIII века и в течение XIX века — и неоднократно предпринимались попытки их разоружить. Что опять же воспринималось как покушение на святая святых. Во-первых, холодное оружие и постоянное его ношение являлось во многих обществах показателем состояния человека. Мужчина без кинжала — это был нонсенс. Это как сейчас заставить всех мужчин носить короткие юбки. То есть это что-то совершенно немыслимое. Попытки отобрать оружие у мужчин воспринимались чрезвычайно остро. Во-вторых, во многих сообществах оружие было семейной реликвией, которая передавалась от дедов к внукам. И вдруг взять и изъять ее, отправить куда-то на склад — это было покушение на святая святых.

Еще одна важная сторона непонимания заключалась в следующем. Как вы знаете, Кавказ славится своим гостеприимством. Но это не просто черта характера, этическая особенность, это еще и важный социальный институт, играющий огромную роль в регулировании отношений между людьми. Не предоставить кров путнику — вещь немыслимая!

Ну вот реальная картинка: отряд всадников останавливается на ночлег у кого-то. Хозяин не расспрашивает, куда едут всадники, — и всадники с ним не делятся своими планами. Очень вероятно, что хозяин представляет себе, что этот отряд собирается на кого-то напасть. Но ему путники этого не говорили, и сам он их об этом не спрашивал. Оказывается, этот отряд двигается, чтобы отомстить какому-то гарнизону какого-то русского форта за убитого сородича. Они успешно этот форт достигают, обстреливают его, кого-то убивают, кого-то ранят, кого-то берут в плен — и возвращаются обратно. И опять ночуют у кого-то. Следом отправляется карательная экспедиция. И узнает, что эти люди ночевали в двух домах. Что они делают с этими домами? Наказывают хозяев, а дома часто сжигают. За укрывательство преступника. С российской точки зрения вещь совершенно понятная и оправданная. С горской точки зрения это что-то неслыханное, невозможное! И вот, пожалуйста, еще один узел конфликта.

Иногда возникает вопрос: как же так — кровная месть, сплошь вооруженное население. Они же должны были все друг друга перебить, и там должна была быть пустыня. Но дело в том, что горское общество было так мудро организовано, что механизмы рождения конфликтов уравновешивались механизмами погашения конфликтов.

Вот одна из таких достаточно типичных картинок: представитель одного рода убил (или тяжело ранил) представителя другого рода. Тот род мстит этому, этот род в ответ мстит и так далее. Разгорается кровавая междоусобица. Наконец оба рода от этого устают, и запускается механизм примирения. Через посредников или напрямую старейшины наконец договариваются, достигается мир, и сторона, которая признает себя более виноватой, выплачивает какую-то компенсацию — некоторое количество крупного рогатого скота, лошадей и баранов — и нередко берет на воспитание мальчика из этого рода для закрепления отношений. Роды роднятся, и на этом конфликт прекращается.

А представим себе реальную ситуацию в горско-армейских отношениях: горцы подстреливают какого-то солдата. Начальник гарнизона пишет рапорт своему руководству: чтобы не разжигать дальнейший конфликт с аулом таким-то, он за убитого рядового такого-то взял у них 10 быков, 20 баранов и еще мальчика на воспитание. Представляете, как такой рапорт воспримет высокое начальство? Наверное, этого несчастного капитана отправят в госпиталь на освидетельствование.

Еще раз повторяю: в горском обществе существовало огромное число реально действующих механизмов смягчения и прекращения конфликтов. А конфликтная зона между горским населением и армией таких механизмов не имела. И поэтому каждый конфликт влек за собой довольно тяжелые последствия.

Кроме того, многие офицеры, приезжавшие на Кавказ, говорили по-немецки, многие по-французски, некоторые даже по-английски, но кто из них говорил на языке местных народов? Да, постепенно некоторые каким-то образом что-то начинали понимать, некоторые даже неплохо говорили. И так же многие горцы очень плохо говорили по-русски. И когда обе стороны плохо понимают друг друга в буквальном смысле этого слова, опять же возможно много конфликтов.

Наконец, масса этнографических проблем. Например, в аул, который находится в состоянии мира с русскими, въезжает новая часть, которая недавно служит на Кавказе. И из-за элементарной жары нижние чины снимают рубахи и въезжают в аул голые по пояс. А по местным понятиям это верх неприличия и оскорбление местного населения. Так вдруг откуда-то в солдат прилетает пуля. Солдаты никого, повторяю, не хотели оскорблять. Они въехали без всякого вызова. Им просто было жарко — вологодским или тверским ребятам, — просто было жарко на Кавказе! Поэтому они, не зная правил, въехали так же, как въехали бы в свое родное село.

О незнании обычаев, кстати, мы можем много узнать из художественной литературы. Есть такое произведение Пушкина — «Путешествие в Арзрум». Там есть маленький эпизод, где Александр Сергеевич вошел в помещение какого-то местного жителя, тот, как он пишет, что-то залопотал и толкнул его. И Пушкин ему отвечал нагайкой. То есть он зашел в помещение. Пушкин зашел, Александр Сергеевич. Он был не самый дикий русский человек. Но он вошел без спроса в помещение, и я вполне допускаю, что он зашел в ту часть, куда вообще посторонний мужчина не может заходить ни в коем случае. Потому что мы знаем, что у многих народов существует разделение жилья на мужскую половину и женскую. Так вот, на женскую половину посторонним нельзя заходить ни при каких обстоятельствах. И то, что этот человек толкнул Пушкина, а не выстрелил в него и не ударил саблей, — это, я вам скажу, большая удача для российского путешественника. И таких примеров на Кавказе несть числа. То есть обе стороны не понимали друг друга.

Но есть еще более сложная вещь: в Петербурге также не понимали того, что такое Кавказская война, что такое Кавказ. Изучение документов Отдельного Кавказского корпуса и военного министерства показывает, что если люди, прослужившие на Кавказе и получившие какой-то опыт войны с горцами, уже понимали, что можно, чего нельзя и как нужно действовать, то в Петербурге почти до самого конца войны такого представления так никто и не получил. Правительство, командование, военное министерство пытались вести войну по-европейски, что было совершенно невозможно ни в стратегическом отношении, ни в тактическом, ни в плане обмундирования.

Скажу об обмундировании: оно совершенно не годилось. Вы представляете себе эти кивера с султанами — такими перьями над головным убором? Как в этих шапках карабкаться в горы, ходить по лесам? Никуда не годились и ранцы, которые были приняты для ношения припасов и всего необходимого солдату. Я бы сказал, что к реалиям боевых действий на Кавказе русская армия была тогда совершенно не готова. Но она постепенно адаптировалась, войска быстро приобретали опыт и, как писал один из участников, «сами стали определенным кавказским племенем». До такой степени, что переняли очень многие обычаи. Например, известный кавказский обычай — куначество, то есть образование дружеских связей. Кунаки — это такие братья, которые в огонь и в воду друг за друга, абсолютно друг другу верны, друг другу доверяют. Так и полки, воинские части, которые доверяли друг другу в бою, объявляли друг друга кунаками.

Далее. Русские офицеры и солдаты, воевавшие на Кавказе, называли себя кавказцами. А войска, которые приходили из России, эти «кавказцы» называли «русскими». Очень показательна такая история: однажды на рынке в Грозном солдаты Апшеронского полка подрались с местным населением, с чеченцами. На шум драки прибежали солдаты другого полка, которые были с этим полком в напряженных отношениях, и тоже вступили в драку. На стороне чеченцев. И когда власти стали разбираться, как так получилось, что вы вместе с чеченцами дрались с солдатами другого русского полка, те произнесли фразу, очень понятную для реалий Кавказской войны, но трудно понятную для тех, кто в эти реалии не вникает. Они сказали: «Чеченцы — наши братья. Мы с ними уже 20 лет деремся!» То есть эти солдаты, которые воевали с чеченцами, считали, что это их внутреннее кавказское дело и вмешательство кого-то постороннего — вещь совершенно непозволительная. Именно этим объясняется то, что русская армия так долго и с такими большими потерями для себя (и для противника тоже) присоединяла Северный Кавказ к империи. Потому что эта военная машина была в принципе не приспособлена для таких целей. Как если бы экскаватор использовали для рытья лунок на поле для гольфа.

Русская армия этого периода была армией, которая исповедовала основной принцип европейской войны — нанесение противнику максимального ущерба в максимально сжатое время с минимальными собственными потерями. Так воюет европейская армия. На Кавказе этот механизм в принципе не работал. Потому что на Кавказе война — это скорее такой воинственный ритуальный танец. С жертвами среди участников этого танца, да. С жертвами среди зрителей — тех, кто наблюдает этот танец. Но это некое действо, это не такая тотальная эпидемия разрушений и убийств, каким является европейская война. Там постоянно шли столкновения: между племенами, между родами, между фамилиями. То есть Кавказ к тому времени, когда туда пришла Россия, конечно, не представлял собой такой, знаете, райский уголок, где мирные чабаны пасли овечек на альпийских лугах. Нет. Это было место, где шли постоянные столкновения. Но они не носили такого тотального разрушительного и кровавого характера, какой приняла тогда война. Потому что у конфликтующих сторон на Кавказе главная цель была — показать свое превосходство. Как танцоры: когда один, другой, третий танцуют, и каждый показывает, какой он мастер. Так вот, главным для жителей Северного Кавказа было показать, какие они мастера боя, какие они отважные и умелые. А не для того, чтобы стоять по колено в крови.

На меня большое впечатление произвел один документ о разрушении башни в одном из районов. Знаете, одно из таких украшений горского пейзажа — боевые башни, родовые. Использование этих башен ритуализировано. И когда русский экспедиционный отряд двигался из пункта А в пункт Б, с одной из этих башен был произведен выстрел. Жалея людей, командир вызвал саперов, саперы заложили порох под один из углов этой башни — и башню эту взорвали. Местное население было потрясено. Потому что, с их точки зрения, таких варваров, которые так нарушают все правила ведения войны, на их территории еще не было. А с точки зрения европейских военных действий все было сделано правильно: взорвали вражеское укрепление. Уничтожение этого укрепления произошло даже без потерь для отряда. Но с кавказской точки зрения это совершенно дикая и немыслимая вещь.

Этот клубок взаимных непониманий на всех уровнях создавал конфликт, который разрешался с большим трудом. Для того чтобы прекратить войну между какими-то государствами, достаточно было навязать политическую волю правительству противоборствующего государства. Когда король, например, понимал, что ему против другого короля не устоять, он заключал мирный договор, и война на этом заканчивалась. И все подданные, многие из которых даже не слышали о том, что идет война, это принимали, потому что таково было решение короля.

На Кавказе же для того, чтобы война закончилась, нужно было донести мысль о безнадежности сопротивления до каждой ячейки горского общества. В буквальном смысле слова каждая горская семья, каждый род, племя должны были понять, что ничего сделать нельзя. Что придется покориться. Причем во многих случаях эта покорность была достаточно условна. Потому что в очень многих районах Северного Кавказа русская власть была номинальной. Обе стороны молчаливо признавали, что как бы достигнут консенсус. Но на самом деле реальное положение во многих регионах оставалось прежним. Достаточно сказать, что многие наибы имама Шамиля (наибы — это руководители военно-территориальных образований, сподвижники Шамиля) после окончания войны заняли высокие посты в местной администрации.

Более того, некоторые люди, которые воевали вместе с имамом — в горской войне против России, — участвовали уже после пленения Шамиля в том, чтобы окончательно подавить сопротивление так называемых непримиримых. Шамиль капитулировал в 1859 году, но было несколько отрядов его сторонников, которые не согласились с поражением и продолжали сопротивление. Так вот в подавлении их сопротивления участвовали их бывшие соратники. Поэтому, повторяю, картина там была очень сложная. И власть во многих районах, особенно горных районах Северного Кавказа, оставалась до конца имперского периода номинальной. Что там происходило на самом деле, власть реально сказать не может.

1878 год можно назвать окончанием Кавказской войны лишь условно. Наверное, самый важный критерий — это то, что после 1878 года при подавлении выступлений местного населения уже не применялась артиллерия, обходились полицейскими мерами. Там тоже привлекались воинские и казачьи части, тоже были жертвы. Но уже не использовалась артиллерия.

Использование артиллерии — это такая четкая грань между войной и полицейской акцией. Потому что нельзя назвать полицейской акцией расстрел местного населения из пушек. В 1878 году применение артиллерии против мирного населения закончилось. А до этого времени принципиальных отличий в том, что происходило там в начале XVIII века, в его конце, в начале XIX века, в его середине, не было. Потому что, повторяю, вся война была чередой восстаний, умиротворений, восстаний, умиротворений, затиший, обострений. Все это началось при Петре I в 1722 году и закончилось во время последнего крупного восстания в Чечне и Дагестане в 1878 году.

Как Российская империя увязла на Кавказе jak|rosyjska|imperia|ugrzęzła|na|Kaukazie |||застряла|| Як|Російська|імперія|втягнулася|на|Кавказі Wie sich das Russische Reich im Kaukasus verzettelt hat How the Russian Empire got bogged down in the Caucasus Cómo el Imperio ruso se empantanó en el Cáucaso Comment l'Empire russe s'est enlisé dans le Caucase Hur det ryska imperiet fastnade i Kaukasus Як Російська імперія застрягла на Кавказі Jak Imperium Rosyjskie utknęło na Kaukazie

Почему же русской армии с таким трудом давались победы на Кавказе? dlaczego|więc|rosyjskiej|armii|z|tak|trudem|przychodziły|zwycięstwa|na|Kaukazie |||||||were achieved|victories|| |||||||давались с трудом||| Чому|ж|російській|армії|з|таким|трудно|давались|перемоги|на|Кавказі perché|allora|russa|armata|a|tale||davano|||Caucaso Why was it so difficult for the Russian army to win in the Caucasus? Чому ж російській армії так важко давалися перемоги на Кавказі? Dlaczego rosyjskiej armii tak trudno przychodziły zwycięstwa na Kaukazie? Дело в том, что Кавказская война была совершенно новой и непривычной и во многом неожиданной для русской армии. |||||||completely|||unfamiliar||in||unexpected||| sprawa|w|tym|że|kaukaska|wojna|była|zupełnie|nową|i|nietypową|i|w|wielu|nieoczekiwaną|dla|rosyjskiej|armii Справа|в|тому|що|Кавказька|війна|була|абсолютно|новою|і|непривичною|і|в|багатьох|несподіваною|для|російської|армії Справа в тому, що Кавказька війна була зовсім новою і незвичною, і в багатьох аспектах несподіваною для російської армії. Chodzi o to, że wojna kaukaska była zupełnie nowa i nietypowa oraz w wielu aspektach zaskakująca dla rosyjskiej armii. Не случайно в военном лексиконе места боев традиционно называются «полем битвы» (причем на всех языках). |accidentally||||places|battles|||||and||| nie|przypadkowo|w|wojskowym|leksykonie|miejsca|walk|tradycyjnie|nazywają się|polem|bitwy|przy tym|w|wszystkich|językach ||||терминологии войны||||||битвы|||| Не|випадково|в|військовому|лексиконі|місця|боїв|традиційно|називаються|полем|битви|(причому|на|всіх|мовах) Не випадково в військовому лексиконі місця боїв традиційно називаються «полем битви» (причому на всіх мовах). Nieprzypadkowo w wojskowym leksykonie miejsca walk tradycyjnie nazywane są „polem bitwy” (zresztą we wszystkich językach). Потому что сражения предпочитали устраивать на равнинах. because|that|battles|preferred|arrange||plains ponieważ|że|bitwy|woleli|organizować|na|równinach ||||||плоских территориях Тому|що|битви|надавали перевагу|влаштовувати|на|рівнинах Бо битви намагалися проводити на рівнинах. Ponieważ bitwy woleli organizować na równinach. А вся Кавказская война шла в горах. a|cała|kaukaska|wojna|toczyła się|w|górach А|вся|Кавказька|війна|йшла|в|горах А вся Кавказька війна відбувалася в горах. A cała wojna kaukaska toczyła się w górach. Не случайно ее называли «Кавказско-горская война». |accidentally||called||| nie|przypadkowo|ją|nazywano|||wojna ||||горская|горская война| Не|випадково|її|називали|||війна Не випадково її називали «Кавказько-гірська війна». Nieprzypadkowo nazywano ją „wojną kaukasko-górską”. И все, начиная от стратегии и заканчивая вооружением, качества европейской армии (а русская армия была европейской по своему типу, вооружению, стратегии, тактике и боевым приемам) в этой войне оказались в разной степени малопригодными. ||starting||strategies||ending|armament|qualities||||||||||type|armament|||||tactics||||turned out|||degrees|unsuitable i|wszystko|zaczynając|od|strategii|i|kończąc|uzbrojeniem|jakość|europejskiej|armii|a|rosyjska|armia|była|europejską|według|swojemu|typowi|uzbrojeniu|strategii|taktyce|i|bojowym|technikom|w|tej|wojnie|okazały się|w|różnej|stopniu|mało przydatnymi |||||||||||||||||||вооружению (1)|||||приемам боевым|||||||в разной степени|непригодными І|все|починаючи|від|стратегії|і|закінчуючи|озброєнням|якості|європейської|армії|а|російська|армія|була|європейською|за|своїм|типом|озброєнню|стратегії|тактикою|і|бойовим|прийомам|в|цій|війні|виявилися|в|різній|мірі|малопридатними І все, починаючи від стратегії і закінчуючи озброєнням, якість європейської армії (а російська армія була європейською за своїм типом, озброєнням, стратегією, тактикою і бойовими прийомами) в цій війні виявилися в різній мірі малопридатними. I wszystko, począwszy od strategii, a skończywszy na uzbrojeniu, jakość europejskiej armii (a armia rosyjska była europejska pod względem typu, uzbrojenia, strategii, taktyki i technik walki) w tej wojnie okazało się w różnym stopniu mało przydatne.

Начнем с природы. zaczniemy|z|przyrody Почнемо|з|природи Почнем з природи. Zacznijmy od natury. Горы для армии подобного типа представляли большую трудность в военно-техническом отношении. |||similar||posed|||||technical|aspect góry|dla|armii|podobnego|typu|stanowiły|dużą|trudność|w|||aspekcie Гори|для|армії|подібного|типу|представляли|велику|труднощі|в|||відношенні Гори для армії подібного типу представляли велику складність у військово-технічному відношенні. Góry stanowiły dużą trudność dla armii tego typu w aspekcie wojskowo-technicznym. Известно, что артиллерию называли «богом войны». known||||| wiadomo|że|artylerię|nazywano|„bogiem|wojny“ Відомо|що|артилерію|називали|богом|війни Відомо, що артилерію називали «богом війни». Wiadomo, że artylerię nazywano "bogiem wojny". В горах же артиллерия во многих случаях оказывалась в тяжелом положении. ||||||cases|found itself||| w|górach|zaś|artyleria|w|wielu|przypadkach|okazywała się|w|ciężkim|położeniu У|горах|жe|артилерія|в|багатьох|випадках|виявлялася|в|важкому|становищі В горах же артилерія в багатьох випадках опинялася в важкому становищі. W górach artyleria w wielu przypadkach znajdowała się w trudnej sytuacji. Ведь для того, чтобы пушка могла выстрелить, ее нужно поставить на горизонтальную поверхность. after all|||||||||place||horizontal|surface bo|dla|tego|aby|działo|mogła|wystrzelić|ją|trzeba|postawić|na|poziomą|powierzchnię Адже|для|того|щоб|гармата|могла|вистрілити|її|потрібно|поставити|на|горизонтальну|поверхню Адже для того, щоб гармата могла вистрілити, її потрібно поставити на горизонтальну поверхню. Aby działo mogło wystrzelić, musi być ustawione na poziomej powierzchni. Потому что, если выстрелить из пушки, которая стоит косо, у нее либо отлетит колесо, либо она опрокинется. ||||||||crooked|||either|fly off|wheel|||overturn ||jeśli|wystrzelić|z|działa|które|stoi|krzywo|przy|niej|albo|odleci|koło|albo|ono|przewróci się ||||||||под углом||||отлетит колесо|колесо|||перевернется що||якщо|вистрілити|з|гармати|яка|стоїть|косо|у|неї|або|відійде|колесо|або|вона|перекинеться Бо, якщо вистрілити з гармати, яка стоїть косо, у неї або відлетить колесо, або вона перекинеться. Ponieważ, jeśli wystrzelisz z działa, które stoi krzywo, albo odpadnie mu koło, albo się przewróci. То есть для того, чтобы начать огонь, нужно было сначала найти ровную площадку, что в горах уже по определению представляет большую трудность. |||||start|fire||||||area||||||definition|presents|| to|znaczy|dla|tego|aby|zacząć|ogień|trzeba|było|najpierw|znaleźć|równą|plac|co|w|górach|już|z|definicji|stanowi|dużą|trudność Тобто|є|для|того|щоб|почати|вогонь|потрібно|було|спочатку|знайти|рівну|площадку|що|в|горах|вже|за|визначенням|представляє|велику|труднощі Тобто для того, щоб почати вогонь, потрібно було спочатку знайти рівну площадку, що в горах вже за визначенням становить велику складність. To znaczy, aby rozpocząć ogień, najpierw trzeba było znaleźć równą powierzchnię, co w górach z definicji stanowi dużą trudność.

Затем — передвижение артиллерии. |movement| następnie|przemieszczanie|artylerii |movement| Потім|переміщення|артилерії Потім — переміщення артилерії. Następnie - przemieszczanie artylerii. Перетаскивание тяжеленных орудий с одного склона на другой чрезвычайно выматывает расчеты. dragging||artillery||||||extremely|exhausts|calculations Dragging|тяжелых|орудий (пушек)|||склона||||истощает|расчеты людей Перетаскивання|важких|знарядь|з|одного|схилу|на|інший|надзвичайно|виснажує|розрахунки przeciąganie|ciężkich|dział|z|jednego|zbocza|na|drugie|niezwykle|wyczerpuje|obliczenia Перетягування важких знарядь з одного схилу на інший надзвичайно виснажує розрахунки. Przeciąganie ciężkich dział z jednego stoku na drugi niezwykle wyczerpuje oddziały. Лошади тоже не всегда могут поднять, вытащить пушку на большой подъем. |||||lift|pull||||hill konie|też|nie|zawsze|mogą|podnieść|wyciągnąć|działo|na|dużą|wzniesienie ||||||вытащить|пушку (1)||| Коні|також|не|завжди|можуть|підняти|витягти|гармату|на|великий|підйом Коні також не завжди можуть підняти, витягнути гармату на великий підйом. Konie też nie zawsze mogą podnieść, wyciągnąć działo na dużym wzniesieniu. И поэтому обеспечение необходимой артиллерийской поддержки оказывалось в походах чрезвычайным испытанием для войск. ||provision of|necessary||support||||extraordinary|test|| i|dlatego|zapewnienie|niezbędnej|artyleryjskiej|wsparcia|okazywało się|w|marszach|niezwykłym|wyzwaniem|dla|wojsk |||необходимой|артиллерийской поддержки||||походах|чрезвычайным испытанием||| І|тому|забезпечення|необхідної|артилерійської|підтримки|виявлялося|в|походах|надзвичайним|випробуванням|для|військ І тому забезпечення необхідної артилерійської підтримки виявлялося в походах надзвичайним випробуванням для військ. I dlatego zapewnienie niezbędnego wsparcia artyleryjskiego okazywało się w trakcie marszów niezwykłym wyzwaniem dla wojsk. Далее. dalej Далі Далі. Dalej. Орудия имеют так называемую мертвую зону. tools|have||called|dead|zone Орудия||||| Знаряддя|мають|так|звану|мертву|зону armaty|mają|tak|nazywaną|martwą|strefę Знаряддя мають так звану мертву зону. Broń ma tzw. martwą strefę. То есть по законам баллистики снаряд летит практически прямо, и все, кто находится выше и ниже этой траектории, в горах, оказываются совершенно неуязвимыми. |||laws|ballistics|projectile||practically|||||||||||||turn out|completely|invulnerable to|znaczy|według|prawom|balistyki|pocisk|leci|praktycznie|prosto|i|wszyscy|którzy|znajdują się|wyżej|i|niżej|tej|trajektorii|w|górach|okazują się|całkowicie|niewrażliwi ||||баллистики|снаряд||||||||||||траектории (1)|||||неуязвимыми Тобто|є|за|законами|балістики|снаряд|летить|практично|прямо|і|всі|хто|знаходяться|вище|і|нижче|цієї|траєкторії|в|горах|виявляються|абсолютно|невразливими Тобто за законами балістики снаряд летить практично прямо, і всі, хто знаходиться вище і нижче цієї траєкторії, в горах, виявляються абсолютно неуразливими. To znaczy, że według praw balistyki pocisk leci praktycznie prosto, a wszyscy, którzy znajdują się powyżej i poniżej tej trajektorii, w górach, są całkowicie nietykalni. Еще и поэтому артиллерия оказалась в горах гораздо менее эффективной, чем в сражениях на равнине. ||||||||less||||battles|| jeszcze|i|dlatego|artyleria|okazała się|w|górach|znacznie|mniej|efektywną|niż|w|bitwach|na|równinie ||||||||||||||равнине (1) Ще|і|тому|артилерія|виявилася|в|горах|значно|менш|ефективною|ніж|в|боях|на|рівнині Ще й тому артилерія в горах виявилася набагато менш ефективною, ніж у битвах на рівнині. Jeszcze z tego powodu artyleria okazała się w górach znacznie mniej skuteczna niż w bitwach na równinie.

Многие районы Чечни в те времена представляли собой лесные дебри. |||||||||thickets wiele|obszary|Czeczenii|w|tamte|czasy|przedstawiały|sobą|leśne|gąszcze |||||||||гуща леса Багато|райони|Чечні|в|ті|часи|представляли|собою|лісові|нетрі Багато районів Чечні в ті часи являли собою лісові нетрі. Wiele obszarów Czeczenii w tamtych czasach stanowiło leśne gęstwiny. Сейчас, когда нам показывают пейзажи Чечни, это открытые равнины с небольшими перелесками. |||show|landscapes|||||||groves teraz|kiedy|nam|pokazują|krajobrazy|Czeczenii|to|otwarte|równiny|z|małymi|zadrzewieniami |||||||||||forest patches Зараз|коли|нам|показують|пейзажі|Чечні|це|відкриті|рівнини|з|невеликими|лісосмугами Зараз, коли нам показують пейзажі Чечні, це відкриті рівнини з невеликими перелісками. Teraz, gdy pokazują nam krajobrazy Czeczenii, to otwarte równiny z niewielkimi lasami. В те времена это был дремучий лес, в котором армия была слепа, передвигалась с большими трудностями и в любой момент могла подвергнуться нападению — с тыла, с флангов. |||||dense||||||blind|moved||||||any|||be subjected to|attack||||flanks w|tamte|czasy|to|był|gęsty|las|w|którym|armia|była|ślepa|poruszała się|z|dużymi|trudnościami|i|w|każdej|chwili|mogła|poddać się|atakowi|z|tyłu|z|flanków |||||густой||||||слепа|||||||||||||тылу||с боков В|ті|часи|це|був|непрохідний|ліс|в|якому|армія|була|сліпа|пересувалася|з|великими|труднощами|і|в|будь-який|момент|могла|піддатися|нападу|з|тилу|з|флангів В ті часи це був дремучий ліс, в якому армія була сліпа, пересувалася з великими труднощами і в будь-який момент могла піддатися нападу — з тилу, з флангів. W tamtych czasach był to gęsty las, w którym armia była ślepa, poruszała się z wielkimi trudnościami i w każdej chwili mogła zostać zaatakowana — z tyłu, z flanek. Невозможно было наводить мосты через большое количество горных рек и речушек, потому что при частых в горах паводках мосты эти сносились, а противник не позволял делать эти мосты стационарными, у каждого такого моста приходилось бы оставлять гарнизон. impossible||build||||number||||||||frequent|||floods|||washed away||||allowed|build|||permanent|||||had to||leave| niemożliwe|było|budować|mosty|przez|dużą|ilość|górskich|rzek|i|rzeczek|||przy|częstych|w|górach|powodzi|mosty|te|były zmywane|a|przeciwnik|nie|pozwalał|budować|te|mosty|stałymi|przy|każdego|takiego|mostu|trzeba było|by|zostawiać|garnizon ||строить|связи|||||||малых рек||||частых паводках|||паводках в горах|||разрушались||||||||постоянными||||||||войсковой контингент Неможливо|було|зводити|мости|через|велике|кількість|гірських|рік|і|річечок|тому|що|під|частих|в|горах|паводках|мости|ці|зносились|а|противник|не|дозволяв|робити|ці|мости|стаціонарними|у|кожного|такого|моста|доводилось|б|залишати|гарнізон Неможливо було наводити мости через велику кількість гірських річок і річечок, тому що при частих в горах паводках ці мости зносилися, а противник не дозволяв робити ці мости стаціонарними, у кожного такого моста доводилося залишати гарнізон. Nie było możliwe budowanie mostów przez dużą liczbę górskich rzek i strumieni, ponieważ przy częstych powodzi w górach mosty te były niszczone, a przeciwnik nie pozwalał na budowanie tych mostów w sposób stały, przy każdym takim moście trzeba było zostawiać garnizon. Большой гарнизон — это распыление сил, а мелкий гарнизон — просто жертва для противника. |||dispersion|||small|garrison|just|victim|| duży|garnizon|to|rozproszenie|sił|a|mały|garnizon|po prostu|ofiara|dla|przeciwnika |||распределение|||малый||||| Великий|гарнізон|це|розпорошення|сил|а|Малий|гарнізон|просто|жертва|для|противника Великий гарнізон — це розпорошення сил, а дрібний гарнізон — просто жертва для противника. Duży garnizon to rozproszenie sił, a mały garnizon to po prostu ofiara dla przeciwnika. В горных переходах войска чрезвычайно изматывались, даже если они шли без артиллерии. ||crossings||extremely|exhausted|even||||| w|górskich|przejściach|wojska|niezwykle|wyczerpywały się|nawet|jeśli|one|szły|bez|artylerii ||переходах войска|||изнурялись|||||| У|гірських|переходах|війська|надзвичайно|виснажувалися|навіть|якщо|вони|йшли|без|артилерії У гірських переходах війська надзвичайно виснажувалися, навіть якщо вони йшли без артилерії. W górskich przejściach wojska były niezwykle wyczerpane, nawet jeśli szły bez artylerii. Ну, каждый себе представляет: это постоянные подъемы и спуски, подъемы и спуски. |||||constant|ascents||||| no|każdy|sobie|wyobraża|to|stałe|wzniesienia|i|zjazdy||| ||||||||спуски||| Ну|кожен|собі|уявляє|це|постійні|підйоми|і|спуски|підйоми|і|спуски Ну, кожен собі уявляє: це постійні підйоми і спуски, підйоми і спуски. Cóż, każdy sobie wyobraża: to ciągłe wzniesienia i opadania, wzniesienia i opadania.

Совершенно непригодными оказались принципы стратегии. completely|unsuitable||| całkowicie|nieprzydatnymi|okazały się|zasady|strategii |completely unsuitable||| Цілком|непридатними|виявилися|принципи|стратегії Цілком непридатними виявилися принципи стратегії. Zasady strategii okazały się całkowicie nieprzydatne. Традиционно овладение некоторыми пунктами — столицей или важными крепостями — означало реальный или символический успех в войне. |mastery|some|points||||fortresses|||||success|| tradycyjnie|zdobycie|niektórymi|punktami|stolicą|lub|ważnymi|twierdzami|oznaczało|realny|lub|symboliczny|sukces|w|wojnie |овладение||||||крепостями (1)||||символический успех||| Традиційно|оволодіння|деякими|пунктами|столицею|або|важливими|фортецями|означало|реальний|або|символічний|успіх|у|війні Традиційно оволодіння деякими пунктами — столицею або важливими фортецями — означало реальний або символічний успіх у війні. Tradycyjnie zdobycie niektórych punktów — stolicy lub ważnych twierdz — oznaczało rzeczywisty lub symboliczny sukces w wojnie. На Северном Кавказе таких пунктов практически не было. na|północnym|Kaukazie|takich|punktów|praktycznie|nie|było На|Північному|Кавказі|таких|пунктів|практично|не|було На Північному Кавказі таких пунктів практично не було. Na Północnym Kaukazie takich punktów praktycznie nie było. И поэтому взятие какого-то аула не оказывало существенного влияния на общую оперативную обстановку. ||capture|||village||had||influence||overall|operational|situation i|dlatego|zdobycie|||wioski|nie|miało|istotnego|wpływu|na|ogólną|operacyjną|sytuację |||||села||оказывало|значительного||||оперативную обстановку| І|тому|захоплення|||аулу|не|справляло|суттєвого|впливу|на|загальну|оперативну|обстановку І тому захоплення якогось аулу не мало суттєвого впливу на загальну оперативну обстановку. I dlatego zdobycie jakiegoś aulu nie miało istotnego wpływu na ogólną sytuację operacyjną. И даже овладение теми центрами, которые власти считали «горскими столицами», результатов не давало. ||mastery|||||considered||||| i|nawet|opanowanie|tymi|centrami|które|władze|uważały|górskimi|stolicami|rezultatów|nie|dawało І|навіть|оволодіння|тими|центрами|які|влада|вважали|гірськими|столицями|результатів|не|давало І навіть оволодіння тими центрами, які влада вважала «гірськими столицями», результатів не давало. Nawet opanowanie tych centrów, które władze uważały za «górskie stolice», nie przynosiło rezultatów.

В 1845 году была организована масштабная Даргинская экспедиция для захвата аула Дарго. |||organized|large-scale|||||village| w|roku|była|zorganizowana|na dużą skalę|Dargijska|ekspedycja|dla|zdobycia|wioski|Dargo |||организована||экспедиция|||||аула Дарго У|році|була|організована|масштабна|Даргинська|експедиція|для|захоплення|аулу|Дарго У 1845 році була організована масштабна Даргинська експедиція для захоплення аулу Дарго. W 1845 roku zorganizowano dużą ekspedycję dargijską w celu zdobycia aulu Dargo. Огромная, по кавказским меркам, армия (9562 человека во главе с самим главнокомандующим Воронцовым) дошла до этого аула, обнаружила его сожженным самими горцами — и оказалась фактически в западне. |||||||head|||commander-in-chief|Vorontsov|||||discovered||burned|themselves||||actually||trap ogromna|według|kaukaskich|miar|armia|ludzi|na|czele|z|samym|dowódcą|Woroncowem|dotarła|do|tej|wioski|odkryła|go|spalonym|przez samych|górali|i|okazała się|faktycznie|w|pułapce |||меркам Кавказа|||||||главнокомандующим Воронцовым|Воронцовым (1)||||ауле|||сожжённым горцами|||||||ловушке Велика|за|кавказькими|мірками|армія||||||||дійшла|до|цього|аулу|виявила|його|спаленим|самими|горцями|і|опинилася|фактично|в|пастці Велика, за кавказськими мірками, армія (9562 людини на чолі з самим головнокомандувачем Воронцовим) дійшла до цього аулу, виявила його спаленим самими горцями — і опинилася фактично в пастці. Ogromna, jak na kaukaskie warunki, armia (9562 osoby na czele z samym dowódcą Woroncowem) dotarła do tej wsi, odkryła ją spaloną przez samych górali — i znalazła się w rzeczywistej pułapce. После чего последовало тяжелейшее отступление, и только счастливый случай и своевременная помощь другого отряда спасли отряд Воронцова от полного истребления и от пленения главнокомандующего. ||followed|severe|retreat|||fortunate|chance||timely|||unit|saved||||total|extermination|||captivity| po|tym|nastąpiło|najcięższe|odwrót|i|tylko|szczęśliwy|przypadek|i|na czas|pomoc|innego|oddziału|uratowali|oddział|Woroncowa|od|całkowitego|zniszczenia|i|od|pojmania|dowódcy |||тяжелое|||||||своевременная помощь||||||отряд Воронцова|||уничтожения|||пленения главнокомандующего|главнокомандующий Воронцов Після|чого|послідувало|тяжке|відступ|і|тільки|щасливий|випадок|і|своєчасна|допомога|іншого|підрозділу|врятували|підрозділ|Воронцова|від|повного|знищення|і|від|полону|головнокомандувача Після чого послідувало тяжке відступлення, і лише щасливий випадок і своєчасна допомога іншого загону врятували загін Воронцова від повного знищення і від полонення головнокомандувача. Po czym nastąpiła niezwykle trudna ewakuacja, a tylko szczęśliwy zbieg okoliczności i terminowa pomoc innej jednostki uratowały oddział Woronczowa przed całkowitym zniszczeniem i przed wzięciem dowódcy do niewoli. Кордонная стратегия, то есть выстраивание цепочки укреплений с небольшими гарнизонами, тоже оказалась малоэффективной. ||||building|chains|fortifications|||||| кордонная стратегия||||построение|цепочки укреплений||||с небольшими гарнизонами|||неэффективной Кордонна|стратегія|тобто|є|вибудовування|ланцюга|укріплень|з|невеликими|гарнізонами|також|виявилася|малоефективною kordonna|strategia|to|znaczy|budowanie|łańcucha|umocnień|z|małymi|garnizonami|też|okazała się|małoefektywną Кордонна стратегія, тобто вибудовування ланцюга укріплень з невеликими гарнізонами, також виявилася малоефективною. Strategia kordonu, czyli budowanie łańcucha umocnień z niewielkimi garnizonami, również okazała się mało skuteczna. Потому что горцы, используя активную тактику, прорывали ее в том месте, в каком хотели, и в то время, в какое они хотели. ||||||broke through||||||||||||||| dlatego|że|górale|używając|aktywną|taktykę|przełamywali|ją|w|tym|miejscu|w|którym|chcieli|i|w|tym|czasie|w|którym|oni|chcieli ||||||прорывались||||||||||||||| що||горці|використовуючи|активну|тактику|проривали|її|в|тому|місці|в|якому|хотіли|і|в|той|час|в|який|вони|хотіли Тому що горці, використовуючи активну тактику, проривали її в тому місці, в якому хотіли, і в той час, в який вони хотіли. Ponieważ górale, stosując aktywną taktykę, przełamywali ją w miejscu, w którym chcieli, i w czasie, w którym chcieli. Поэтому русская армия после нескольких лет действий на Северном Кавказе фактически перешла к горскому методу ведения войны. ||||||||||actually|||||| dlatego|rosyjska|armia|po|kilku|latach|działań|na|Północnym|Kaukazie|faktycznie|przeszła|do|górskiego|metody|prowadzenia|wojny |||||||||||||горцам|горскому методу|ведения войны| Тому що|російська|армія|після|кількох|років|дій|на|Північному|Кавказі|фактично|перейшла|до|гірському|методу|ведення|війни Тому російська армія після кількох років дій на Північному Кавказі фактично перейшла до гірського методу ведення війни. Dlatego rosyjska armia po kilku latach działań na Północnym Kaukazie faktycznie przeszła do górskiego sposobu prowadzenia wojny. То есть к разорительным набегам. |||devastating|raids to|znaczy|do|niszczycielnych|najazdów |||разорительным набегам|нашествия Тобто|є|до|руйнівним|набігам Тобто до руйнівних набігів. To znaczy do niszczycielskich najazdów. Русские части совершали наступление, достигали какого-то аула или нескольких аулов, уничтожали их и затем возвращались к месту дислокации. |units|conducted|offensive|reached|||||||destroyed||||returned|||deployment Rosyjskie|oddziały|przeprowadzały|ofensywę|osiągały|||wioski|lub|kilku|wiosek|niszczyły|je|i|następnie|wracały|do|miejsca|dyslokacji |||||||аулу||||уничтожали их|||||||расположения войск Російські|частини|здійснювали|наступ|досягали|||аулу|або|кількох|аулів|знищували|їх|і|потім|поверталися|до|місця|дислокації Російські частини здійснювали наступ, досягали якогось аулу або кількох аулів, знищували їх і потім поверталися до місця дислокації. Rosyjskie oddziały przeprowadzały natarcie, osiągały jakiś aul lub kilka auli, niszczyły je, a następnie wracały do miejsca stacjonowania.

При этом главная нагрузка ложилась на арьергард. |||load|fell||rear guard przy|tym|główna|ciężar|spoczywała|na|ariergardzie |||responsibility|||тыловые силы При|цьому|головна|навантаження|лягала|на|ар'єргард При цьому головне навантаження лягало на ар'єргард. Przy tym główny ciężar spoczywał na tyłach. Тогда как в европейском военном языке слово «авангард» всегда является синонимом храбрости и отваги, в Кавказской войне все было с точностью до наоборот: самым тяжелым было возвращение, главная нагрузка ложилась на замыкающие части. |||||||||||bravery|||||||||accuracy||||||return|||||closing| wtedy|jak|w|europejskim|wojskowym|języku|słowo|awangard|zawsze|jest|synonimem|odwagi|i|męstwa|w|Kaukaskiej|wojnie|wszystko|było|z|dokładnością|do|odwrotnie|najtrudniejszym|ciężkim|było|powrotem|główna|ciężar|kładła się|na|zamykające|oddziały ||||языке|||передовой отряд|||синонимом|||смелости и отваги|||||||||||||||нагрузка|||задние| Тоді|як|в|європейському|військовому|мовою|слово|авангард|завжди|є|синонімом|мужності|і|відваги|в|Кавказькій|війні|все|було|з|точністю|до|навпаки|найважчим|важким|було|повернення|основна|навантаження|лягала|на|замикальні|частини Тоді як в європейській військовій мові слово «авангард» завжди є синонімом хоробрості та відваги, у Кавказькій війні все було з точністю до навпаки: найважчим було повернення, головне навантаження лягало на замикальні частини. Podczas gdy w europejskim języku wojskowym słowo „awangarda” zawsze jest synonimem odwagi i męstwa, w wojnie kaukaskiej było dokładnie odwrotnie: najtrudniejsze było powracanie, główny ciężar spoczywał na oddziałach zamykających. И самые боеспособные части и самые надежные, смелые командиры как раз включались в состав арьергарда. ||combat-ready||||reliable|brave||||||composition| i|naj|zdolne do walki|oddziały|i|naj|niezawodne|odważni|dowódcy|jak|właśnie|włączali się|w|skład|ariergardy ||||||надежные|brave||||входили|||арьергард І|найбоєздатніші|боєздатні|частини|і|найнадійніші|надійні|сміливі|командири|як|раз|включалися|в|склад|ар'єргарду І найбоєздатніші частини та найнадійніші, сміливі командири якраз входили до складу ар'єргарду. Najbardziej zdolne jednostki i najbardziej niezawodni, odważni dowódcy właśnie wchodzili w skład ariergardy. В европейской военной культуре слово «обоз», «обозник» — несколько уничижительное выражение, а на Кавказе служба в обозе была самой опасной и трудной: доставка грузов по горным дорогам сама по себе была подвигом, к тому же обоз являлся главной целью многих горских отрядов. |||||train|driver||derogatory||||||||||dangerous|||delivery|cargo||||||||feat|||||was||goal of|||convoys w|europejskiej|wojskowej|kulturze|słowo|transport|woźnica|nieco|pejoratywne|wyrażenie|a|w|Kaukazie|służba|w|transporcie|była|naj|niebezpieczną|i|trudną|dostawa|ładunków|po|górskich|drogach|sama|z|siebie|była|wyczynem|do|temu|także|transport|był|główną|celem|wielu|górskich|oddziałów |||||грузовой транспорт|водитель обозов||пренебрежительное|||||||обозе (1)||||||доставка грузов|грузов (1)||горным дорогам||||||||||конвой груз|||||| В|європейській|військовій|культурі|слово|обоз|обозник|дещо|принизливе|висловлення|а|на|Кавказі|служба|в|обозі|була|най|небезпечною|і|важкою|доставка|вантажів|по|гірським|дорогам|сама|по|собі|була|подвигом|до|тому|ж|обоз|був|головною|метою|багатьох|гірських|загонів В європейській військовій культурі слово «обоз», «обозник» — дещо зневажливе висловлювання, а на Кавказі служба в обозі була найнебезпечнішою та найважчою: доставка вантажів гірськими дорогами сама по собі була подвигом, до того ж обоз був головною метою багатьох гірських загонів. W europejskiej kulturze wojskowej słowo „wóz”, „woźnica” — to nieco pejoratywne wyrażenie, a na Kaukazie służba w wozie była najniebezpieczniejsza i najtrudniejsza: dostarczanie ładunków po górskich drogach samo w sobie było wyczynem, a ponadto wóz był głównym celem wielu górskich oddziałów. Зачем горцам знамя или пушка? why||banner||cannon po co|górale|sztandar|lub|działo |горцам|flag|| Навіщо|гірським людям|прапор|або|гармата Why do mountaineers need a banner or a cannon? Навіщо горцям прапор чи гармата? Po co góralom sztandar lub działo? А вот обоз и его содержимое — это была вполне понятная и очень привлекательная цель. |||||cargo|||quite|understandable|||attractive| a|oto|wóz|i|jego|zawartość|to|była|całkiem|zrozumiała|i|bardzo|atrakcyjna|cel |||||содержимое обозa||||ясная|||привлекательная цель| А|ось|обоз|і|його|вміст|це|була|цілком|зрозуміла|і|дуже|приваблива|мета А ось обоз і його вміст — це була цілком зрозуміла і дуже приваблива мета. A oto wóz i jego zawartość — to był całkowicie zrozumiały i bardzo atrakcyjny cel. Поэтому служба в обозе на Кавказе была чрезвычайно трудной. |||||||extremely| dlatego|służba|w|wozie|na|Kaukazie|była|niezwykle|trudna |||в обозе||||| Тому що|служба|в|обозі|на|Кавказі|була|надзвичайно|важкою Тому служба в обозі на Кавказі була надзвичайно важкою. Dlatego służba w wozie na Kaukazie była niezwykle trudna.

В европейской войне боевые столкновения происходили время от времени с большими временными промежутками, затишьями. |||combat|clashes|occurred|||||||intervals|lulls w|europejskiej|wojnie|bojowe|starcia|miały miejsce|czas|od|czasu|z|dużymi|czasowymi|przerwami|ciszą |||||||||||промежутками|временными промежутками|перемириями В|європейській|війні|бойові|зіткнення|відбувалися|час|від|часу||великими|часовими|проміжками|затишшями В європейській війні бойові зіткнення відбувалися час від часу з великими часовими проміжками, затишшями. W wojnie europejskiej starcia bojowe miały miejsce od czasu do czasu z dużymi przerwami, ciszą. А на Кавказе крупных сражений практически не было: за всю историю войны их было буквально менее десятка. |||major|battles||||||||||literally|less than|dozen a|na|Kaukazie|dużych|bitew|praktycznie|nie|było|przez|całą|historię|wojny|ich|było|dosłownie|mniej|dziesięciu А|на|Кавказі|великих|битв|практично|не|було|за|всю|історію|війни|їх|було|буквально|менше|десятка А на Кавказі великих битв практично не було: за всю історію війни їх було буквально менше десятка. A na Kaukazie praktycznie nie było dużych bitew: w całej historii wojny było ich dosłownie mniej niż dziesięć. Но вся война состояла из мелких, практически ежедневных стычек, сопровождавшихся иногда значительными потерями. |||consisted||minor|practically|daily|clashes|accompanied||significant|losses ale|cała|wojna|składała się|z|drobnych|praktycznie|codziennych|starć|towarzyszących|czasami|znacznymi|stratami ||||||||столкновений|сопровождавшихся иногда||значительными потерями|потерями в боях Але|вся|війна|складалася|з|дрібних|практично|щоденних|сутичок|що супроводжувалися|іноді|значними|втратами Але вся війна складалася з дрібних, практично щоденних сутичок, які іноді супроводжувалися значними втратами. Ale cała wojna składała się z drobnych, praktycznie codziennych starć, które czasami wiązały się z znacznymi stratami. Практически девять десятых всех потерь происходили не в этих более или менее крупных сражениях, а в этих ежедневных мелких стычках. praktycznie|dziewięć|dziesiątych|wszystkich|strat|działy się|nie|w|tych|bardziej|lub|mniej|dużych|bitwach|ale|w|tych|codziennych|drobnych|starciach Практично|дев'ять|десятих|всіх|втрат|відбувалися|не|в|цих|більш|або|менше|великих|битвах|а|в|цих|щоденних|дрібних|сутичках Практично дев'ять десятих усіх втрат відбувалися не в цих більш-менш великих битвах, а в цих щоденних дрібних сутичках. Praktycznie dziewięć dziesiątych wszystkich strat nie miało miejsca w tych mniej lub bardziej dużych bitwach, lecz w tych codziennych drobnych starciach. То есть русская армия буквально таяла. |||||melted to|znaczy|rosyjska|armia|dosłownie|topniała |||||исчезала Тобто|є|російська|армія|буквально|танула Тобто російська армія буквально танула. To znaczy, że armia rosyjska dosłownie topniała. Не несла большие разовые потери, как во время Отечественной войны 1812 года в Бородинском сражении или под Малоярославцем, а таяла ежедневно, и это оказывало очень сильное влияние на психологическое состояние солдат и офицеров. |carried||one-time|||||Patriotic||||Borodino|||||||||||||influence|||state||| nie|niosła|duże|jednorazowe|straty|jak|w|czasie|Ojczyźnianej|wojny|roku|w|Borodino|bitwie|lub|pod|Malojarosławcem|ale|topniała|codziennie|i|to|miało|bardzo|silne|wpływ|na|psychiczne|stan|żołnierzy|i|oficerów |||потери|||||||||сражении при Бородино||||||||||||||||||| Не|несла|великі|разові|втрати|як|в|час|Вітчизняної|війни|року|в|Бородінському|бою|або|під|Малоярославцем|а|танула|щодня|і|це|справляло|дуже|сильний|вплив|на|психологічний|стан|солдатів|і|офіцерів Вона не несла великих одноразових втрат, як під час Вітчизняної війни 1812 року в Бородинській битві або під Малою Ярославцем, а танула щоденно, і це справляло дуже сильний вплив на психологічний стан солдатів і офіцерів. Nie ponosiła dużych jednorazowych strat, jak podczas wojny ojczyźnianej 1812 roku w bitwie pod Borodino czy pod Małojarosławcem, lecz topniała codziennie, co miało bardzo silny wpływ na stan psychiczny żołnierzy i oficerów. Горская пуля могла пролететь в любой момент, солдаты и офицеры Кавказского корпуса находились в состоянии перманентного стресса. |bullet||||any||||||||||| górska|kula|mogła|przelecieć|w|dowolny|moment|żołnierze|i|oficerowie|kaukaskiego|korpusu|znajdowali się|w|stanie|permanentnego|stresu |bullet||||||||||Кавказского корпуса||||постоянного стресса| Гірська|куля|могла|пролетіти|в|будь-який|момент|солдати|і|офіцери|Кавказького|корпусу|знаходилися|в|стані|перманентного|стресу Гірська куля могла пролетіти в будь-який момент, солдати та офіцери Кавказького корпусу перебували в стані перманентного стресу. Górska kula mogła przelecieć w każdej chwili, żołnierze i oficerowie Kaukaskiego Korpusu znajdowali się w stanie permanentnego stresu. И это оказывало влияние на их отношение к местному населению. ||had||||||| i|to|miało|wpływ|na|ich|stosunek|do|lokalnemu|ludności І|це|справляло|вплив|на|їх|ставлення|до|місцевому|населенню І це впливало на їхнє ставлення до місцевого населення. I miało to wpływ na ich stosunek do lokalnej ludności.

Ведь что очень важно: в европейской войне противники маркировались с помощью мундиров. after all||||||||were marked||| bo|co|bardzo|ważne|w|europejskiej|wojnie|przeciwnicy|byli oznaczani|z|pomocą|mundurów ||||||||определялись|||форменной одежды Адже|що|дуже|важливо|в|європейській|війні|противники|маркувались|з|допомогою|мундирів Адже що дуже важливо: у європейській війні противники маркувалися за допомогою мундирів. Bo to bardzo ważne: w europejskiej wojnie przeciwnicy byli oznaczani za pomocą mundurów. То есть можно было сразу отличить: это враг, это солдат или офицер неприятельской армии — или это местный житель. |||||distinguish|||||||||||local|resident to|znaczy|można|było|od razu|rozpoznać|to|wróg|to|żołnierz|lub|oficer|wrogiej|armii|lub|to|lokalny|mieszkaniec ||||||||||||вражеской||||| Тобто|є|можна|було|відразу|відрізнити|це|ворог|це|солдат|або|офіцер|ворогуючої|армії|або|це|місцевий|житель Тобто можна було відразу відрізнити: це ворог, це солдат або офіцер ворожої армії — чи це місцевий житель. To znaczy, można było od razu odróżnić: to wróg, to żołnierz lub oficer armii nieprzyjacielskiej — albo to lokalny mieszkaniec. У горцев таких различий не было. |||differences|| u|górali|takich|różnic|nie|było У|горців|таких|відмінностей|не|було У горців таких відмінностей не було. U górali takich różnic nie było. И поэтому представить себе — это мирные горцы, едут на рынок, или отряд, который собирается напасть на русский гарнизон, — очень трудно. ||imagine|||peaceful||||||group||gathers|||||| i|dlatego|wyobrazić|sobie|to|pokojowi|górale|jadą|na|rynek|lub|oddział|który|zamierza|zaatakować|na|rosyjski|garnizon|bardzo|trudno І|тому|уявити|собі|це|мирні|горці|їдуть|на|ринок|або|загін|який|збирається|напасти|на|російський|гарнізон|дуже|важко І тому уявити собі — це мирні горці, їдуть на ринок, або загін, який збирається напасти на російський гарнізон, — дуже важко. I dlatego trudno sobie wyobrazić — to pokojowi górale, jadą na rynek, czy oddział, który zamierza zaatakować rosyjski garnizon. В этих условиях разного рода недоразумения с кровавым исходом были очень частыми. ||conditions|various|kind|misunderstandings||bloody|outcome||| w|tych|warunkach|różnego|rodzaju|nieporozumienia|z|krwawym|zakończeniem|były|bardzo|częste |||||недоразумения|||||| В|цих|умовах|різного|роду|непорозуміння|з|кривавим|наслідком|були|дуже|частими В цих умовах різного роду непорозуміння з кривавим наслідком були дуже частими. W tych warunkach różnego rodzaju nieporozumienia z krwawym zakończeniem były bardzo częste.

Далее. dalej Далі Далі. Dalej. Как известно, кровная месть на Кавказе являлась в те времена очень важным правовым институтом. ||blood|revenge|||was||||||legal|institution jak|wiadomo|krwawa|zemsta|na|Kaukazie|była|w|tamtych|czasach|bardzo|ważnym|prawnym|instytutem ||||||||||||правовым институтом| Як|відомо|кровна|помста|на|Кавказі|була|в|ті|часи|дуже|важливим|правовим|інститутом Як відомо, кровна помста на Кавказі в ті часи була дуже важливим правовим інститутом. Jak wiadomo, krwawa zemsta na Kaukazie była w tamtych czasach bardzo ważnym instytucją prawną. И если горец в столкновении с соплеменниками либо с представителями другого народа имел возможность выяснить, кто убил его родственника, то в столкновении с русскими он такой возможности не имел и мстил любому, кто по своему внешнему облику был похож на его врага. ||||collision||tribesmen|either|||||||find out||||relative|||collision||||||||||anyone||||external|appearance||||| i|jeśli|góral|w|starciu|z|współplemieńcami|albo|z|przedstawicielami|innego|narodu|miał|możliwość|dowiedzieć się|kto|zabił|jego|krewnego|to|w|starciu|z|Rosjanami|on|takiej|możliwości|nie|miał|i|mścił|każdemu|kto|po|swojemu|zewnętrznemu|wyglądowi|był|podobny|na|jego|wroga ||||||соплеменниками (1)||||||||||||||||||||||||мстил всем||||||внешнему виду||||| І|якщо|горець|в|зіткненні|з|співплемінниками|або|з|представниками|іншого|народу|мав|можливість|з'ясувати|хто|вбив|його|родича|то|в|зіткненні|з|росіянами|він|такої|можливості|не|мав|і|мстив|будь-кому|хто|за|своєму|зовнішньому|вигляду|був|схожий|на|його|ворога І якщо горець у зіткненні з одноплемінниками або з представниками іншого народу мав можливість з'ясувати, хто вбив його родича, то в зіткненні з росіянами він такої можливості не мав і мстив будь-кому, хто за своїм зовнішнім виглядом був схожий на його ворога. I jeśli góral w starciu z rodakami lub z przedstawicielami innego narodu miał możliwość ustalić, kto zabił jego krewnego, to w starciu z Rosjanami nie miał takiej możliwości i mścił się na każdym, kto swoim wyglądem przypominał jego wroga. То есть любой человек в мундире мог представлять врага. |||||||represent| to|znaczy|każdy|człowiek|w|mundurze|mógł|przedstawiać|wroga Тобто|є|будь-який|людина|в|мундирі|міг|представляти|ворога Тобто будь-яка людина в мундирі могла представляти ворога. To znaczy, że każda osoba w mundurze mogła przedstawiać wroga. Были такие случаи, которые только из-за их трагичности нельзя называть курьезными. ||cases|||||||||quirky były|takie|przypadki|które|tylko|||ich|tragiczności|nie można|nazywać|kuriozalnymi |||||||||||курьезными случаями Було|такі|випадки|які|тільки|||їх|трагічності|не можна|називати|курйозними Були такі випадки, які тільки через їхню трагічність не можна називати курйозними. Były takie przypadki, które tylko z powodu ich tragiczności nie można nazywać kuriozalnymi.

Например, было несколько случаев, когда горцы привозили на рынок одежду, снятую с убитых казаков Терского или Кубанского войска, и совершенно открыто продавали ее. |||cases|||||||taken|||||||||completely|openly|sold| na przykład|było|kilka|przypadków|kiedy|górale|przywozili|na|rynek|odzież|zdjętą|z|zabitych|Kozaków|Terskiego|lub|Kubanowego|wojska|i|zupełnie|otwarcie|sprzedawali|ją ||||||||||снятой с||||Терского войска||Кубанского войска|||||| Наприклад|було|кілька|випадків|коли|горці|привозили|на|ринок|одяг|знятий|з|убитих|козаків|Терського|або|Кубанського|війська|і|абсолютно|відкрито|продавали|її Наприклад, було кілька випадків, коли горці привозили на ринок одяг, знятий з убитих козаків Терського або Кубанського війська, і зовсім відкрито продавали його. Na przykład, było kilka przypadków, kiedy górale przywozili na rynek ubrania zdjęte z zabitych kozackich żołnierzy z Terenu lub Kubania i całkowicie otwarcie je sprzedawali. И когда их арестовывали, они признавались, что да, они убили этих людей, сняли с них одежду и теперь хотят ее продать. |||||confessed|||||||took|||||||| i|kiedy|ich|aresztowali|oni|przyznawali się|że|tak|oni|zabili|tych|ludzi|zdjęli|z|nich|odzież|i|teraz|chcą|ją|sprzedać І|коли|їх|арештовували|вони|зізнавались|що|так|вони|вбили|цих|людей|зняли|||одяг|і|тепер|хочуть|її|продати І коли їх арештовували, вони визнавали, що так, вони вбили цих людей, зняли з них одяг і тепер хочуть його продати. A kiedy ich aresztowano, przyznawali się, że tak, zabili tych ludzi, zdjęli z nich ubrania i teraz chcą je sprzedać. И искренне не понимали, почему их за это арестовывают, заключают под стражу и даже приговаривают к высшей мере наказания. |sincerely||||||||imprisoned|||||sentence||death|penalty|punishment i|szczerze|nie|rozumieli|dlaczego|ich|za|to|aresztują|zamykają|w|areszt|i|nawet|skazują|na|najwyższą|karę| |||||||||||под стражу||||||| І|щиро|не|розуміли|чому|їх|за|це|арештовують|поміщають|під|варто|і|навіть|засуджують|до|вищої|міри|покарання І щиро не розуміли, чому їх за це арештовують, заключають під варту і навіть засуджують до вищої міри покарання. I szczerze nie rozumieli, dlaczego są za to aresztowani, osadzani w areszcie i nawet skazywani na najwyższy wymiar kary. Ведь солдат кавказского гарнизона они не трогали, они убили людей за сотню, три сотни верст от этого места; людей, говорящих на другом языке (допустим, кубанских казаков, многие из которых были выходцами с Украины). after all||||||touched|||||hundred||||||||speaking||||let's say|||||||immigrants|| przecież|żołnierzy|kaukaskiego|garnizonu|oni|nie|dotykali|oni|zabili|ludzi|za|sto|trzy|setek|wiorst|od|tego|miejsca|ludzi|mówiących|w|innym|języku|przypuśćmy|kubanowych|Kozaków|wielu|z|których|byli|emigrantami|z|Ukrainy ||||||||||||||||||||||||кубанских казаков|||||||| Адже|солдат|кавказького|гарнізону|вони|не|чіпали|вони|вбили|людей|за|сотню|три|сотні|верст|від|цього|місця|людей|які говорять|на|іншій|мові|припустимо|кубанських|козаків|багато|з|яких|були|вихідцями|з|України Адже солдатів кавказького гарнізону вони не чіпали, вони вбили людей за сотню, три сотні верст від цього місця; людей, які говорять іншою мовою (допустимо, кубанських козаків, багато з яких були вихідцями з України). Przecież żołnierzy z kaukaskiego garnizonu nie ruszali, zabili ludzi setki, trzy setki wiorst od tego miejsca; ludzi mówiących w innym języku (powiedzmy, kozackich z Kubania, z których wielu pochodziło z Ukrainy). И за что их наказывают здесь, они искренне не понимали, потому что это лежало вне поля их представлений о мироустройстве. ||||punish|||sincerely||||||lay|outside|field||concepts||world order i|za|co|ich|karzą|tutaj|oni|szczerze|nie|rozumieli|||to|leżało|poza|polem|ich|wyobrażeń|o|porządku świata І|за|що|їх|карають|тут|вони|щиро|не|розуміли|||це|лежало|поза|полем|їх|уявлень|про|світобудові І за що їх карають тут, вони щиро не розуміли, тому що це лежало поза полем їх уявлень про світобудову. I za co ich tutaj karano, oni szczerze nie rozumieli, ponieważ leżało to poza polem ich wyobrażeń o ustroju świata.

Это была война взаимного непонимания. |||mutual| to|była|wojna|wzajemnego|niezrozumienia Це|була|війна|взаємного|непорозуміння Це була війна взаємного нерозуміння. To była wojna wzajemnego niezrozumienia. Опять же, если горцы при исполнении закона кровной мести месть наносили адресно — то есть они знали, как определить обидчика, и соразмеряли, что называется, месть с провинностью, — то русская армия этого в принципе сделать не могла. again||||in|execution||blood|revenge|revenge|inflicted|targeted||||knew||identify|offender||measured||called|revenge||offense|||||||do|| znowu|też|jeśli|górale|przy|wykonywaniu|prawa|krwawej|zemsty|zemsta|zadawali|adresowo|to|znaczy|oni|wiedzieli|jak|określić|krzywdziciela|i|porównywali|co|nazywa się|zemsta|z|winą|to|rosyjska|armia|tego|w|zasadzie|zrobić|nie|mogła |||||||кровной мести||||целенаправленно|||||||обидчика (1)||соразмеряли месть|||||преступлению||||||||| Знову|ж|якщо|горці|при|виконанні|закону|кровної|помсти|помста|завдавали|адресно|то|тобто|вони|знали|як|визначити|кривдника|і|співміряли|що|називається|помста|з|провиною|то|російська|армія|цього|в|принципі|зробити|не|могла Знову ж, якщо горці при виконанні закону кровної помсти помсту завдавали адресно — тобто вони знали, як визначити кривдника, і співвідносили, що називається, помсту з провиною, — то російська армія цього в принципі зробити не могла. Znowu, jeśli górale przy wykonywaniu prawa krwawej zemsty zemstę zadawali adresowo — to znaczy, że wiedzieli, jak określić winowajcę i proporcjonalnie, że tak powiem, dostosowywali zemstę do przewinienia — to rosyjska armia w zasadzie nie mogła tego zrobić. И на практике что происходило: вот стоял в карауле солдат. ||||happened||stood||guard| i|na|praktyce|co|działo się|oto|stał|w|wartowni|żołnierz ||||||||карауле| І|на|практиці|що|відбувалося|ось|стояв|в||солдат І на практиці що відбувалося: ось стояв на варті солдат. I w praktyce co się działo: oto stał na warcie żołnierz. Вдруг раздался выстрел. suddenly|sounded| nagle|rozległ się|strzał Раптом|пролунав|постріл Раптом пролунав постріл. Nagle rozległ się strzał. Прилетела пуля и убила этого солдата. przyleciała|kula|i|zabiła|tego|żołnierza Прилетіла|куля|і|вбила|цього|солдата Прилетіла куля і вбила цього солдата. Przyleciała kula i zabiła tego żołnierza. И что делает командование? i|co|robi|dowództwo І|що|робить|командування І що робить командування? A co robi dowództwo? Командование собирает карательную экспедицию и отправляет ее в ближайший аул. ||punitive|||sends|||| dowództwo|zbiera|karną|ekspedycję|i|wysyła|ją|do|najbliższej|wioski |||||||||село Командування|збирає|каральну|експедицію|і|відправляє|її|в|найближчий|аул Командування збирає каральну експедицію і відправляє її в найближчий аул. Dowództwo zbiera ekspedycję karną i wysyła ją do najbliższej wioski. Который во многих случаях никакого отношения к этому инциденту не имел. który|w|wielu|przypadkach|żadnego|związku|do|tego|incydentu|nie|miał Який|в|багатьох|випадках|ніякого|відношення|до|цьому|інциденту|не|мав Який у багатьох випадках ніякого відношення до цього інциденту не мав. Który w wielu przypadkach nie miał nic wspólnego z tym incydentem. И, естественно, несправедливо обиженный аул становится из «мирного» аулом непокорным. |naturally||offended||becomes||||rebellious i|oczywiście|niesprawiedliwie|obrażony|aul|staje się|z|pokojowego|aulu|niepokornym ||||||||аулом непокорным| І|природно|несправедливо|ображений|аула|стає|з|мирного|аулом|непокірним І, звичайно, несправедливо ображений аул стає з «мирного» аулом непокірним. I, naturalnie, niesprawiedliwie skrzywdzona wieś staje się z "pokojowej" wsi nieposłuszną. И в очередной раз запускается маховик войны. ||another||starts|| i|w|kolejny|raz|uruchamiany jest|koło zamachowe|wojny |||||вихрь| І|в|черговий|раз|запускається|маховик|війни І в черговий раз запускається маховик війни. I po raz kolejny uruchamia się machina wojny.

Большую роль в развитии конфликта играл личный состав войск. |||development||||personnel| dużą|rolę|w|rozwoju|konfliktu|odgrywał|osobisty|skład|wojsk Велику|роль|у|розвитку|конфлікту|грав|особовий|склад|військ Велику роль у розвитку конфлікту відігравав особовий склад військ. Dużą rolę w rozwoju konfliktu odgrywał personel wojskowy. Дело в том, что во время рекрутской повинности в армию отправляли большое количество, что называется, асоциальных элементов — или людей с девиантным поведением, то есть пьяниц, хулиганов, вредных или не нужных общине. ||||||recruitment|draft|||sent to||number|||antisocial|||||deviant|behavior|||drunks||harmful||||community sprawa|w|tym|że|w|czasie|rekrutacyjnej|służbie|w|armię|wysyłali|dużą|ilość|co|nazywa się|aspołecznych|elementów|lub|ludzi|z|dewiacyjnym|zachowaniem|to|znaczy|pijaków|chuliganów|szkodliwych|lub|nie|potrzebnych|wspólnocie ||||||рекрутской службы|||||||||антисоциальных|||||девиантным||||пьяницам||||||общине (1) Справа|в|тому|що|під|час|рекрутської|повинності|в|армію|відправляли|велике|кількість|що|називається|асоціальних|елементів|або|людей|з|девіантною|поведінкою|тобто|тобто|п'яниць|хуліганів|шкідливих|або|не|потрібних|громаді Річ у тім, що під час рекрутської повинності в армію відправляли велику кількість, так званих, асоціальних елементів — або людей з девіантною поведінкою, тобто п'яниць, хуліганів, шкідливих або непотрібних громаді. Chodzi o to, że podczas poboru do wojska wysyłano dużą liczbę, tak zwanych, elementów aspołecznych — czyli ludzi z dewiacyjnym zachowaniem, to znaczy pijaków, chuliganów, szkodliwych lub niepotrzebnych społeczności. Вообще, армия была таким средством социальной санации общества. generally||||means||sanitation|society w ogóle|armia|była|takim|środkiem|społecznej|sanacji|społeczeństwa ||||||восстановления| Взагалі|армія|була|таким|засобом|соціальної|санації|суспільства Взагалі, армія була таким засобом соціальної санації суспільства. W ogóle, armia była takim środkiem społecznej sanacji społeczeństwa. И затем в армии происходила сепарация: тех, кто был поприличнее, отправляли в гвардию; затем следующие «по качеству» солдаты отправлялись в армейские части, а те, которые уж совсем никому были не нужны, отправлялись нести службу на окраины — в Сибирский и Кавказский корпус. ||||occurred|separation||||better|||guard||next||quality||||army|units||||really|||||||carry|service||outskirts|||||corps i|potem|w|armii|miała miejsce|separacja|tych|którzy|był|bardziej przyzwoity|wysyłali|do|gwardii|potem|następni|według|jakości|żołnierze|byli wysyłani|do|wojskowe|jednostki|a|ci|którzy|już|całkowicie|nikomu|byli|nie|potrzebni|byli wysyłani|nieść|służbę|na|peryferie|do|Syberyjski|i|Kaukaski|korpus |||||отбор солдат||||более приличные|||гвардейские части|||||||||||||||||||||||||||| І|потім|в|армії|відбувалася|сепарація|тих|хто|був|більш пристойні|відправляли|в|гвардію|потім|наступні|за|якістю|солдати|відправлялися|в|армійські|частини|а|ті|які|вже|зовсім|нікому|були|не|потрібні|відправлялися|нести|службу|на|окраїни|в|Сибірський|і|Кавказький|корпус А потім в армії відбувалася сепарація: тих, хто був поприличніше, відправляли в гвардію; потім наступні «за якістю» солдати відправлялися в армійські частини, а ті, які вже зовсім нікому не були потрібні, відправлялися нести службу на окраїни — в Сибірський і Кавказький корпус. A następnie w armii następowała separacja: tych, którzy byli bardziej przyzwoici, wysyłano do gwardii; następnie kolejni „pod względem jakości” żołnierze trafiali do jednostek wojskowych, a ci, którzy byli zupełnie niepotrzebni, byli wysyłani do służby na peryferie — do korpusu syberyjskiego i kaukaskiego. То есть в армии людей с разного рода наклонностями было больше, чем в обществе вообще, а в Кавказском корпусе их было еще на порядок больше. |||||||kind|tendencies||||||overall|||||||||order| to|znaczy|w|armii|ludzi|z|różnego|rodzaju|skłonnościami|było|więcej|niż|w|społeczeństwie|w ogóle|a|w|Kaukaskim|korpusie|ich|było|jeszcze|o|rząd|więcej ||||||||склонностями|||||||||||||||| Тобто|є|в|армії|людей|з|різного|роду|схильностями|було|більше|ніж|в|суспільстві|взагалі|а|в|Кавказькому|корпусі|їх|було|ще|на|порядок|більше Тобто в армії людей з різного роду нахилами було більше, ніж у суспільстві загалом, а в Кавказькому корпусі їх було ще на порядок більше. To znaczy, że w armii ludzi o różnego rodzaju skłonnościach było więcej niż w społeczeństwie w ogóle, a w korpusie kaukaskim było ich jeszcze znacznie więcej. Об этом надо помнить. o|tym|trzeba|pamiętać Про|це|треба|пам'ятати Про це треба пам'ятати. O tym trzeba pamiętać.

При этом на боевых качествах это сказывалось мало. in|||combat|qualities||affected| przy|tym|na|bojowych|jakościach|to|wpływało|mało ||||боевых качествах||| При|цьому|на|бойових|якостях|це|позначалося|мало При цьому на бойових якостях це сказывалося мало. Jednakże miało to niewielki wpływ na zdolności bojowe. Потому что известно (военные стараются об этом не говорить), что батальон, сформированный из хулиганов и двоечников, более боеспособный, чем батальон, сформированный из отличников и очень приличных людей. |||military|try|about|this|not|talk|||||||failures|more|combat-ready|||||honor students|||decent| ponieważ|że|wiadomo|wojskowi|starają się|o|tym|nie|mówić|że|batalion|sformowany|z|chuliganów|i|dwójek|bardziej|zdolny do walki|niż|batalion|sformowany|z|prymusów|i|bardzo|porządnych|ludzi |||||||||||||||неуспевающих учеников||||||||||| Що|що|відомо|(військові|намагаються|про|це|не|говорити)|що|батальйон|сформований|з|хуліганів|і|двієчників|більш|боєздатний|ніж|батальйон|сформований|з|відмінників|і|дуже|порядних|людей Тому що відомо (військові намагаються про це не говорити), що батальйон, сформований з хуліганів і двієчників, більш боєздатний, ніж батальйон, сформований з відмінників і дуже порядних людей. Ponieważ wiadomo (wojskowi starają się o tym nie mówić), że batalion złożony z chuliganów i uczniów z dwójkami jest bardziej zdolny do walki niż batalion złożony z prymusów i bardzo porządnych ludzi. По крайней мере, в XIX веке так было точно. |extreme|measure|||||| przynajmniej|przynajmniej|miarę|w|XIX|wieku|tak|było|na pewno По|крайней|мері|в|XIX|столітті|так|було|точно Принаймні, у XIX столітті так було точно. Przynajmniej w XIX wieku tak było na pewno. И такой состав людей сказывался на развитии конфликта. ||composition||affected||| i|taki|skład|ludzi|wpływał|na|rozwój|konfliktu І|такий|склад|людей|позначався|на|розвитку|конфлікту І такий склад людей позначався на розвитку конфлікту. I taki skład ludzi wpływał na rozwój konfliktu.

Следующее. next następne Наступне Наступне. Następne. На развитии конфликта на Кавказе в XVIII–XIX веках сказывалось и такое явление, как ссылка проштрафившихся офицеров на Кавказ. |||||||||was reflected|||phenomenon|||offending||| na|rozwój|konfliktu|na|Kaukazie|w|||wiekach|wpływało|i|takie|zjawisko|jak|zesłanie|wykroczywszy|oficerów|na| |||||||||||||||провинившихся||| На|розвитку|конфлікту|на|Кавказі|в|||століттях|позначалось|і|таке|явище|як|заслання||офіцерів|на|Кавказ На розвиток конфлікту на Кавказі в XVIII–XIX століттях впливало і таке явище, як заслання провинившихся офіцерів на Кавказ. Na rozwój konfliktu na Kaukazie w XVIII–XIX wieku wpływał także taki fenomen, jak zesłanie oficerów, którzy popełnili wykroczenia, na Kaukaz. Самый известный пример, наверное, поэт Михаил Лермонтов, который, как вы знаете, был отправлен на Кавказ не по своей воле, а в наказание за участие в дуэли. ||example(1)|||||||||||||||||||punishment||participation||duel najbardziej|znany|przykład|chyba|poeta|Michaił|Lermontow|który|jak|wy|wiecie|był|wysłany|na|Kaukaz|nie|z|swojej|woli|a|w|karę|za|udział|w|pojedynku Найвідоміший|відомий|приклад|напевно|поет|Михайло|Лермонтов|який|як|ви|знаєте|був|відправлений|на|Кавказ|не|за|своєю|воле|а|в|покарання|за|участь|в|дуелі Найвідоміший приклад, напевно, поет Михайло Лермонтов, який, як ви знаєте, був відправлений на Кавказ не за своєю волею, а в покарання за участь у дуелі. Najbardziej znanym przykładem jest chyba poeta Michaił Lermontow, który, jak wiadomo, został wysłany na Kaukaz nie z własnej woli, a w ramach kary za udział w pojedynku. Таких сосланных офицеров было очень много. |exiled|||| takich|zesłanych|oficerów|było|bardzo|dużo Такіх|засланных|офіцерів|було|дуже|багато Таких заслано офіцерів було дуже багато. Takich zesłanych oficerów było bardzo wielu. И для того, чтобы вернуть чины — многие были разжалованы в рядовые до выслуги, — для того, чтобы исправить свое положение, им нужно было отличиться. ||||restore|ranks|||demoted||privates||service||||improve||||||distinguish themselves i|dla|tego|aby|odzyskać|stopnie|wielu|byli|zredukowani|do|szeregowców|aż do|emerytury|dla|tego|aby|poprawić|swoją|sytuację|im|trzeba|było|wyróżnić się |||||звания|||demoted||||выслуги срок|||||||||| І|для|того|щоб|повернути|чини|багато|були|понижені|в|рядові|до|вислуги|||щоб|виправити|своє|становище|їм|потрібно|було|відзначитися І для того, щоб повернути чини — багато були розжалувані в рядові до вислуги, — для того, щоб виправити своє становище, їм потрібно було відзначитися. Aby odzyskać stopnie — wielu zostało zdegradowanych do szeregowców do przepracowania, — aby poprawić swoją sytuację, musieli się wyróżnić. А отличиться можно было в бою, и это тоже провоцировало армию на активные действия. |||||||||provoked|||| a|wyróżnić się|można|było|w|walce|i|to|również|prowokowało|armię|do|aktywne|działania |||||||||подвигало|||| А|відзначитися|можна|було|в|бою|і|це|теж|провокувало|армію|на|активні|дії А відзначитися можна було в бою, і це також провокувало армію на активні дії. A wyróżnić się można było w walce, co również prowokowało armię do aktywnych działań. И если сосланный офицер стоял перед выбором: обострить ситуацию, участвовать в боевом столкновении и получить награду, которая возвращала ему прежний статус, или пойти на мировую и как-то этот конфликт купировать, — я думаю, что в большинстве случаев он выбирал первое. ||exiled||stood|||escalate||participate||combat|confrontation|||reward||returned||previous|status||||peace||||||cut|||||majority|cases(1)|||first i|jeśli|zesłany|oficer|stał|przed|wyborem|zaostrzyć|sytuację|brać udział|w|bojowym|starciu|i|otrzymać|nagrodę|która|przywracała|mu|dawny|status|lub|pójść|na|ugodę|i|||ten|konflikt|tłumić|ja|myślę|że|w|większości|przypadków|on|wybierał|pierwsze ||сосланный офицер|||||усугубить||||боевом столкновении|||||||||||||||||||||||||||| І|якщо|засланий|офіцер|стояв|перед|вибором|загострити|ситуацію|брати участь|в|бойовому|зіткненні|і|отримати|нагороду|яка|повертала|йому|попередній|статус|або|піти|на|мирну|і|||цей|конфлікт|купірувати|я|думаю|що|в|більшості|випадків|він|обирав|перше І якщо засланий офіцер стояв перед вибором: загострити ситуацію, брати участь у бойовому зіткненні та отримати нагороду, яка повертала йому попередній статус, або піти на мир і якось цей конфлікт купірувати, — я думаю, що в більшості випадків він обирав перше. I jeśli zesłany oficer stawał przed wyborem: zaostrzyć sytuację, wziąć udział w starciu bojowym i zdobyć nagrodę, która przywracała mu dawny status, czy pójść na ugodę i jakoś ten konflikt stłumić, — myślę, że w większości przypadków wybierał to pierwsze.

Дело в том, что в практике судопроизводства и наказания существовало такое правило: отличившимся в боях смягчали наказания за реальные проступки. ||||||court proceedings||punishments|existed|||distinguished|||mitigated|punishments||real offenses|offenses sprawa|w|tym|że|w|praktyce|postępowania sądowego|i|karania|istniało|takie|zasada|wyróżniającym się|w|walkach|łagodzili|kary|za|rzeczywiste|wykroczenia ||||||судебного производства||||||отличившимся в боях|||уменьшали||||правонарушения Справа|в|тому|що|в|практиці|судочинства|і|покарання|існувало|таке|правило|відзначилися|в|боях|пом'якшували|покарання|за|реальні|проступки Справа в тому, що в практиці судочинства та покарання існувало таке правило: відзначеним у боях пом'якшували покарання за реальні проступки. Chodzi o to, że w praktyce postępowania sądowego i karania istniała taka zasada: tym, którzy wyróżniali się w walkach, łagodzono kary za rzeczywiste przewinienia. И рассмотрение судебных дел офицеров Кавказского корпуса свидетельствует о том, что эта реальность подталкивала их к боевой активности. |consideration|court cases|cases||||testifies||||||pushed|||| i|rozpatrywanie|sądowych|spraw|oficerów|Kaukaskiego|korpusu|świadczy|o|tym|że|ta|rzeczywistość|popychała|ich|do|bojowej|aktywności ||||||Кавказского корпуса|||||||подвигала|||| І|розгляд|судових|справ|офіцерів|Кавказького|корпусу|свідчить|про|те|що|ця|реальність|підштовхувала|їх|до|бойової|активності І розгляд судових справ офіцерів Кавказького корпусу свідчить про те, що ця реальність підштовхувала їх до бойової активності. A rozpatrzenie spraw sądowych oficerów Kaukaskiego Korpusu świadczy o tym, że ta rzeczywistość popychała ich do aktywności bojowej. Я видел дело прапорщика пехотного полка, который в пьяном виде совершил много художеств. |||sergeant|infantry|regiment|||drunken|state|committed||acts ja|widziałem|sprawę|chorążego|piechoty|pułku|który|w|pijanym|stanie|popełnił|wiele|wybryków |||прапорщика пехотного|пехотного полка||||пьяном состоянии||||художественных выходок Я|бачив|справа|прапорщика|піхотного|полку|який|в|п'яному|вигляді|скоїв|багато|художств Я бачив справу прапорщика піхотного полку, який у п'яному вигляді вчинив багато витівок. Widziałem sprawę chorążego pułku piechoty, który w stanie nietrzeźwym popełnił wiele wybryków. Вплоть до того, что в пьяном виде вломился в квартиру полкового офицера, оскорблял своего начальника, ездил пьяный по городу, безобразничал по максимально мыслимой программе. to the point|||||||broke in|||regimental||insulted||superior|drove||||misbehaved|||imaginable|program aż|do|tego|że|w|pijanym|stanie|włamał się|do|mieszkania|pułkowego|oficera|obrażał|swojego|przełożonego|jeździł|pijany|po|mieście|szalał|według|maksymalnie|wyobrażalnej|programie |||||||вломился|||полкового офицера||оскорблял начальника|||||||беспорядочно вел себя||максимально возможной|возможной| до|того|что|в|пьяном|виде||в|квартиру|полкового|офицера|оскорблял|своего|начальника|ездил|пьяный|по|городу|безобразничал|по|максимально|мыслимой|программе| До того, що в п'яному вигляді вломився в квартиру полкового офіцера, образив свого начальника, їздив п'яний по місту, безладив за максимально можливою програмою. Aż do tego, że w stanie nietrzeźwym wdarł się do mieszkania pułkowego oficera, obrażał swojego przełożonego, jeździł pijany po mieście, robił awantury według maksymalnie wyobrażalnego programu. В приговоре суда прямо говорилось, что он заслуживает самого тяжелого наказания, но в связи с его отличиями в боях и наличием ордена надо заменить ему это суровое наказание на очень мягкое. |sentence||directly|stated|||deserves||||||connections|||distinctions||||presence||||||harsh|||| w|wyroku|sądu|bezpośrednio|mówiono|że|on|zasługuje|najcięższego|surowego|kary|ale|w|związku|z|jego|odznaczeniami|w|walkach|i|posiadaniem|odznaczenia|trzeba|zamienić|mu|tę|surową|karę|na|bardzo|łagodną |суде||||||заслуживает|||||||||особенностями||||наличием ордена|орденом за заслуги||||||||| У|вироку|суду|прямо|говорило|що|він|заслуговує|найважчого|тяжкого|покарання|але|в|зв'язку|з|його|відмінностями|в|боях|і|наявністю|ордена|треба|замінити|йому|це|суворе|покарання|на|дуже|м'яке У вироку суду прямо говорилося, що він заслуговує найсуворішого покарання, але у зв'язку з його відзнаками в боях і наявністю ордена слід замінити йому це суворе покарання на дуже м'яке. W wyroku sądu wyraźnie stwierdzono, że zasługuje na najsurowszą karę, ale ze względu na jego osiągnięcia w walkach i posiadanie odznaczenia należy mu tę surową karę zamienić na bardzo łagodną. И люди знали, что если ты отличаешься в боях, то это станет для тебя надежной защитой в других провинностях. ||||||stand out|||||become|||reliable|protection||other|provinces i|ludzie|wiedzieli|że|jeśli|ty|odznaczasz się|w|walkach|to|to|stanie się|dla|ciebie|niezawodną|ochroną|w|innych|prowincjach ||||||выдаёшься||||||||||||провинциях І|люди|знали|що|якщо|ти|відрізняєшся|в|боях|то|це|стане|для|тебе|надійною|захистом|в|інших|провінціях І люди знали, що якщо ти відзначаєшся в боях, то це стане для тебе надійним захистом в інших провінціях. I ludzie wiedzieli, że jeśli wyróżniasz się w walkach, to stanie się to dla ciebie solidną ochroną w innych prowincjach. Эти внутренние свойства армии тоже играли свою роль в том, что маховик столкновений раскручивался и вращался в течение полутора столетий. |internal|properties|||||||||flywheel|conflicts|spun||spun||course|one and a half|centuries te|wewnętrzne|cechy|armii|również|odgrywały|swoją|rolę|w|tym|że|koło zamachowe|konfliktów|kręcił się|i|obracał się|w|ciągu|półtora|stuleci ||внутренние свойства|||||||||маховик столкновений||ускорялся||вращался|||полутора столетий| Ці|внутрішні|властивості|армії|також|грали|свою|роль|в|тому|що|маховик|зіткнень|розкручувався|і|обертався|в|течії|півтора|століть Ці внутрішні властивості армії також відігравали свою роль у тому, що маховик зіткнень розкручувався і обертався протягом півтора століть. Te wewnętrzne cechy armii również odegrały swoją rolę w tym, że koło konfliktów kręciło się i obracało przez półtora wieku.

Наконец, еще одна важная вещь: снабжение войск. ||||thing|supply| w końcu|jeszcze|jedna|ważna|rzecz|zaopatrzenie|wojsk |||||supply| Нарешті|ще|одна|важлива|річ|постачання|військ Нарешті, ще одна важлива річ: постачання військ. Wreszcie, jeszcze jedna ważna rzecz: zaopatrzenie wojsk. Ведь солдат стреляет не каждый день, не каждый день идет в атаку. after all||||||||||| bo|żołnierz|strzela|nie|każdy|dzień|nie|każdy|dzień|idzie|do|ataku Адже|солдат|стріляє|не|кожен|день|не|кожен|день|йде|в|атаку Адже солдат стріляє не кожен день, не кожен день йде в атаку. W końcu żołnierz nie strzela codziennie, nie codziennie idzie do ataku. Но он каждый день ест. ale|on|każdy|dzień|je Але|він|кожен|день|їсть Але він кожен день їсть. Ale codziennie je. И поэтому обеспечение провиантом для вооруженных сил всегда было очень важной задачей. ||provision|||armed||||||task i|dlatego|zaopatrzenie|żywnością|dla|zbrojnych|sił|zawsze|było|bardzo|ważną|zadaniem |||продовольствием|||||||| І|тому|забезпечення|продовольством|для|збройних|сил|завжди|було|дуже|важливою|задачею І тому забезпечення продовольством для збройних сил завжди було дуже важливим завданням. Dlatego zaopatrzenie w żywność dla sił zbrojnych zawsze było bardzo ważnym zadaniem. Никогда нигде интендантство не справлялось с задачей должного снабжения войск. ||logistics||managed|||proper|supply| nigdy|nigdzie|intendentura|nie|radziło sobie|z|zadaniem|odpowiedniego|zaopatrzenia|wojsk ||supply service||справлялось с|||должного снабжения|обеспечения войск| Ніколи|ніде|інтендантство|не|справлялося|з|завданням|належного|забезпечення|військ Ніколи ніде інтендантство не справлялося з завданням належного постачання військ. Nigdzie indziej intendentura nie poradziła sobie z zadaniem odpowiedniego zaopatrzenia wojsk. А особенно в условиях Кавказа. |especially||conditions| a|szczególnie|w|warunkach|Kaukazu |||условиях Кавказа| А|особливо|в|умовах|Кавказу А особливо в умовах Кавказу. A szczególnie w warunkach Kaukazu. То есть даже в налаженной системе европейского театра боевых действий, даже там интендантство никогда не справлялось. ||||established|||||||||||managed to|znaczy|nawet|w|ustalonej|systemie|europejskiego|teatru|bojowych|działań|nawet|tam|intendentura|nigdy|nie|radziło sobie ||||налаженной системе||||||||логистика||| Тобто|є|навіть|в|налагодженій|системі|європейського|театра|бойових|дій|навіть|там|інтендантство|ніколи|не|справлялося Тобто навіть у налагодженій системі європейського театру бойових дій, навіть там інтендантство ніколи не справлялося. To znaczy, nawet w ustabilizowanym systemie europejskiego teatru działań wojennych, nawet tam intendentura nigdy sobie nie radziła. На Кавказе оно не справлялось в кубе. ||||||cube w|Kaukazie|to|nie|radziło sobie|w|kwadracie ||||||в кубе На|Кавказі|воно|не|справлялося|в|кубі На Кавказі воно не справлялося в кубі. Na Kaukazie nie radziła sobie wcale. Поэтому какие ресурсы были у военных? therefore||resources||| dlatego|jakie|zasoby|były|u|wojskowych Тому що|які|ресурси|були|у|військових Тому які ресурси були у військових? Dlatego jakie zasoby mieli wojskowi? Ресурсы местного населения. |local|population zasoby|lokalnej|ludności Ресурси|місцевого|населення Ресурси місцевого населення. Zasoby lokalnej ludności. И то, что называется деликатным словом «реквизиция», то есть изъятие у местного населения провианта и фуража в обмен на расписки, в большинстве случаев представляло собой элементарный грабеж. |||||||||seizure||||||forage||exchange||receipts||||||| i|to|co|nazywa się|delikatnym|słowem|rekwizycja|to|znaczy|zabranie|od|lokalnej|ludności|prowiantu|i|paszy|w|zamianę|na|pokwitowania|w|większości|przypadków|stanowiło|sobą|elementarny|rabunek ||||деликатным словом||изъятие ресурсов|||изъятие||||провианта||корм для животных||||расписка о получении||||являлось||простой|грабеж І|те|що|називається|делікатним|словом|реквізиція|тобто|тобто|вилучення|у|місцевого|населення|продовольства|і|фуражу|в|обмін|на|розписки|в|більшості|випадків|представляло|собою|елементарний|грабіж І те, що називається делікатним словом «реквізиція», тобто вилучення у місцевого населення провіанту та фуражу в обмін на розписки, в більшості випадків являло собою елементарний грабіж. A to, co nazywa się delikatnym słowem „rekwirowanie”, czyli zabieranie lokalnej ludności prowiantu i paszy w zamian za pokwitowania, w większości przypadków stanowiło elementarną grabież. Опять же со всеми вытекающими отсюда последствиями. again|||everyone|consequences|here|consequences znowu|też|z|wszystkimi|wynikającymi|stąd|konsekwencjami ||||последствиями|| Знову|ж|з|усіма|що випливають|з цього|наслідками Знову ж таки, з усіма витікаючими звідси наслідками. Znowu ze wszystkimi wynikającymi stąd konsekwencjami. Не найдется, наверное, ни одного селения, где люди с большой радостью отдают нажитое неизвестным пришельцам. ||probably|||settlement|||||||possessions|unknown|aliens nie|znajdzie się|chyba|żadna|jednej|wioski|gdzie|ludzie|z|dużą|radością|oddają|zdobyte|nieznanym|przybyszom ||||||||||||нажитое имущество||пришельцам Не|знайдеться|напевно|ні|одного|села|де|люди|з|великою|радостью|віддають|нажите|незнайомим|пришельцям Не знайдеться, напевно, жодного села, де люди з великою радістю віддають нажите невідомим прибульцям. Nie znajdzie się, prawdopodobnie, ani jednej wsi, gdzie ludzie z wielką radością oddają dorobek nieznanym przybyszom.

Следующее обстоятельство, наверное, самое важное. next|circumstance|probably|| następne|okoliczność|chyba|najważniejsze|ważne Наступне|обставина|напевно|най|важливе Наступне обставина, напевно, найважливіше. Następny fakt jest chyba najważniejszy. Дело в том, что северокавказское общество было чрезвычайно милитаризовано. sprawa|w|tym|że|północnokaukaskie|społeczeństwo|było|niezwykle|zmilitaryzowane ||||North Caucasian||||военнообеспечено Справа|в|тому|що|південнокавказьке|суспільство|було|надзвичайно|мілітаризоване Справа в тому, що північнокавказьке суспільство було надзвичайно мілітаризоване. Chodzi o to, że społeczeństwo północnokaukaskie było niezwykle zmilitaryzowane. Но не в европейском смысле, а в смысле историко-антропологическом. ale|nie|w|europejskim|sensie|a|w|sensie|| |||||||историко-антропологическом||антропологическом смысле Але|не|в|європейському|сенсі|а|в|сенсі|| Але не в європейському сенсі, а в історико-антропологічному. Ale nie w europejskim sensie, a w sensie historyczno-antropologicznym. Там была схема: один мужчина — один воин (кстати, там у многих народов войско и общество обозначались одним словом). |||||||||||||||designated|| tam|była|schemat|jeden|mężczyzna|jeden|wojownik|nawiasem mówiąc|tam|u|wielu|narodów|wojsko|i|społeczeństwo|były oznaczane|jednym|słowem |||||||||||||||обозначалось|| Там|була|схема|один|чоловік|один|воїн|до речі|там|у|багатьох|народів|військо|і|суспільство|позначались|одним|словом Там була схема: один чоловік — один воїн (до речі, там у багатьох народів військо і суспільство позначалися одним словом). Tam istniał schemat: jeden mężczyzna — jeden wojownik (zresztą w wielu narodach armia i społeczeństwo określane były jednym słowem). Потому что общество состояло из вооруженных мужчин. |||consisted||armed| ponieważ|że|społeczeństwo|składało się|z|uzbrojonych|mężczyzn Тому|що|суспільство|складалося|з|озброєних|чоловіків Бо суспільство складалося з озброєних чоловіків. Ponieważ społeczeństwo składało się z uzbrojonych mężczyzn. Известно, что в литературе о Кавказе эти кавказские набеги (или, как в XIX веке это называлось, хищничество, то есть набеги с целью захвата добычи и пленных) называли таким природным свойством горцев. it is known||||||||raids||||||||predation|||||purpose||loot||captives|||natural|characteristic| wiadomo|że|w|literaturze|o|Kaukazie|te|kaukaskie|najazdy|lub|jak|w|XIX|wieku|to|nazywało się|rabunek|to|znaczy|najazdy|z|celem|zdobycia|łupów|i|jeńców|nazywali|takim|naturalnym|właściwością|górali ||||||||||||||||грабежи|||||||||пленных людей||||свойством горцев| Відомо|що|в|літературі|про|Кавказі|ці|кавказькі|набіги|або|як|в|XIX|столітті|це|називалось|хижацтво|тобто|є|набіги|з|метою|захоплення|здобичі|і|полонених|називали|таким|природним|властивістю|горців Відомо, що в літературі про Кавказ ці кавказькі набіги (або, як у XIX столітті це називалося, хижацтво, тобто набіги з метою захоплення здобичі та полонених) називали таким природним властивістю горців. W literaturze o Kaukazie wiadomo, że te kaukaskie najazdy (lub, jak to nazywano w XIX wieku, rabunek, czyli najazdy w celu zdobycia łupów i jeńców) określano jako naturalną cechę górali. На самом деле, конечно, главным источником доходов для горцев, как и для всех народов, было земледелие, скотоводство и ремесло — сугубо мирные занятия. |||||source|income|||||||||agriculture|animal husbandry|||purely|| na|samym|fakcie|oczywiście|głównym|źródłem|dochodów|dla|górali|jak|i|dla|wszystkich|narodów|było|rolnictwo|hodowla zwierząt|i|rzemiosło|wyłącznie|pokojowe|zajęcia |||||||||||||||земледелие|скотоводство||ремесленная деятельность|исключительно||деятельность На|самому|деле|звичайно|головним|джерелом|доходів|для|горців|як|і|для|всіх|народів|було|землеробство|скотарство|і|ремесло|суто|мирні|заняття Насправді, звичайно, головним джерелом доходів для горців, як і для всіх народів, було землеробство, скотарство та ремесло — суто мирні заняття. W rzeczywistości, oczywiście, głównym źródłem dochodów dla górali, jak i dla wszystkich narodów, było rolnictwo, hodowla zwierząt i rzemiosło — czysto pokojowe zajęcia. А набег был средством социализации. ||||socialization a|najazd|był|środkiem|socjalizacji |набег||| А|набіг|був|засобом|соціалізації А набіг був засобом соціалізації. A najazd był środkiem socjalizacji. Молодой человек должен был обязательно каким-то образом поучаствовать в какой-то военной акции, чтобы доказать свою социальную состоятельность. ||||necessarily||||participate|||||||prove|||status młody|człowiek|musi|był|koniecznie|||sposób|wziąć udział|w|||wojennej|akcji|aby|udowodnić|swoją|społeczną|wartość ||||||||||||||||||социальный статус Молодий|чоловік|повинен|був|обов'язково|||чином|взяти участь|в|||військовій|акції|щоб|довести|свою|соціальну|спроможність Молодий чоловік повинен був обов'язково якимось чином взяти участь у якійсь військовій акції, щоб довести свою соціальну спроможність. Młody człowiek musiał w jakiś sposób wziąć udział w jakiejś akcji wojskowej, aby udowodnić swoją społeczną wartość. Если молодой человек не участвовал в набеге, то есть не показывал свою воинскую доблесть, не доказывал, что он мужчина, он просто не мог образовать семью. |||||||||||||valor||||||||||form|family jeśli|młody|człowiek|nie|brał udział|w|najazd|to|znaczy|nie|pokazywał|swoją|wojskową|cnotę|nie|udowadniał|że|on|mężczyzna|on|po prostu|nie|mógł|założyć|rodzinę ||||||набеге||||||военную|воинская доблесть||||||||||создать семью| Якщо|молодий|чоловік|не|брав участь|в|набігу|то|тобто|не|показував|свою|військову|доблесть|не|доводив|що|він|чоловік|він|просто|не|міг|утворити|сім'ю Якщо молодий чоловік не брав участі в набігу, тобто не показував свою військову доблесть, не доводив, що він чоловік, він просто не міг створити сім'ю. Jeśli młody człowiek nie brał udziału w najazdach, to znaczy, że nie pokazywał swojej wojskowej dzielności, nie udowadniał, że jest mężczyzną, po prostu nie mógł założyć rodziny. Потому что кто бы за него пошел? ||||||went ||kto|by|za|niego|poszedł Тому|що|хто|б|за|нього|пішов Бо хто б за нього пішов? Bo kto by za niego poszedł? Если он не может защитить свою семью в случае надобности. ||||protect||||case|need jeśli|on|nie|może|bronić|swoją|rodzinę|w|przypadku|potrzeby |||||||||необходимости Якщо|він|не|може|захистити|свою|сім'ю|в|випадку|потреби Якщо він не може захистити свою сім'ю у разі потреби. Jeśli nie może bronić swojej rodziny w razie potrzeby.

А это было российскому правительству совершенно непонятно. |||||completely|unclear a|to|było|rosyjskiemu|rządowi|zupełnie|niejasne А|це|було|російському|уряду|абсолютно|незрозуміло А це було російському уряду зовсім незрозуміло. A to było całkowicie niejasne dla rządu rosyjskiego. И ответы на эти набеги (в ряде случаев — весьма ритуальные; повторяю, там не главное было захватить добычу как таковую, какое-то богатство, а главное было — показать свою состоятельность) очень часто были несоразмерными. ||||||number of||quite|ritual|I repeat|||main thing|||loot||such|||||||||capability||||disproportionate i|odpowiedzi|na|te|najazdy|w|szeregu|przypadków|bardzo|rytualne|powtarzam|tam|nie|główne|było|zdobyć|łup|jak|taką|||bogactwo|a|główne|było|pokazać|swoją|zamożność|bardzo|często|były|nieproporcjonalne |||||||||ритуальные|||||||||в самом деле|||||||||||||непропорциональными І|відповіді|на|ці|напади|в|ряді|випадків|досить|ритуальні|повторюю|там|не|головне|було|захопити|здобич|як|таку|||багатство|а|головне|було|показати|свою|спроможність|дуже|часто|були|несоразмірними І відповіді на ці набіги (в ряді випадків — досить ритуальні; повторюю, там не головне було захопити здобич як таку, якесь багатство, а головне було — показати свою спроможність) дуже часто були несоразмірними. A odpowiedzi na te najazdy (w niektórych przypadkach - dość rytualne; powtarzam, nie chodziło tam o zdobycie łupu jako takiego, jakiegoś bogactwa, ale głównie o pokazanie swojej siły) bardzo często były nieproporcjonalne. И самым ужасным было настоятельное требование эти набеги прекратить. ||terrible||urgent|demand|||stop i|naj|strasznym|było|nalegające|żądanie|te|najazdy|zakończyć ||ужасным||urgent|||| І|найжахливішим|жахливим|було|настійне|вимога|ці|напади|припинити І найжахливішим було настійне вимога ці набіги припинити. A najgorsze było stanowcze żądanie, aby te najazdy zakończyć. Дело в том, что в империи насилие является монополией государства. ||||||violence|is|| sprawa|w|tym|że|w|imperium|przemoc|jest|monopolem|państwa ||||||||исключительным правом| Справа|в|тому|що|в|імперії|насильство|є|монополією|держави Справа в тому, що в імперії насильство є монополією держави. Faktem jest, że w imperium przemoc jest monopolem państwa. И вот это представление у россиян, которые были на Кавказе в XVIII–XIX веках, было очень прочным. |||representation|||||||||||||strong i|oto|to|wyobrażenie|u|Rosjan|którzy|byli|na|Kaukazie|w|||wiekach|było|bardzo|trwałe ||||||||||||||||устойчивым І|отже|це|уявлення|у|росіян|які|були|на|Кавказі|в|||століттях|було|дуже|міцним І ось це уявлення у росіян, які були на Кавказі в XVIII–XIX століттях, було дуже міцним. I to wyobrażenie Rosjan, którzy byli na Kaukazie w XVIII–XIX wieku, było bardzo silne. А в горском сообществе государства не было, и поэтому там право на насилие представлял каждый взрослый мужчина, каждый род, каждое племя. |||community|||||||right||violence|represented|||||clan||tribe a|w|górskim|społeczeństwie|państwa|nie|było|i|dlatego|tam|prawo|na|przemoc|przedstawiał|każdy|dorosły|mężczyzna|każdy|ród|każde|plemię ||горском обществе|||||||||||||||||| А|в|гірському|товаристві|держави|не|було|і|тому|там|право|на|насильство|уявляв|кожен|дорослий|чоловік|кожен|рід|кожне|плем'я А в гірському суспільстві держави не було, і тому там право на насильство представляв кожен дорослий чоловік, кожен рід, кожне плем'я. A w górskim społeczeństwie nie było państwa, dlatego prawo do przemocy reprezentował każdy dorosły mężczyzna, każdy ród, każde plemię. И всякого рода попытки это право на насилие горцев ограничить вызывало с их стороны откровенное непонимание и жесткое сопротивление. |any||attempts|||||||provoked|||side|blatant|misunderstanding||harsh|resistance i|wszelkiego|rodzaju|próby|to|prawo|na|przemoc|górali|ograniczyć|wywoływało|z|ich|strony|szczere|niezrozumienie|i|silne|opór ||||||||||||||открытое|||жесткое сопротивление| І|всякого|роду|спроби|це|право|на|насильство|горців|обмежити|викликало|з|їх|сторони|відверте|непорозуміння|і|жорстке|опір І всякого роду спроби обмежити це право на насильство горців викликали з їхнього боку відверте непорозуміння і жорстке опір. Wszelkie próby ograniczenia tego prawa do przemocy górali wywoływały z ich strony jawne niezrozumienie i silny opór.

Для того чтобы умиротворить горцев, регулярно — с самого начала XVIII века и в течение XIX века — и неоднократно предпринимались попытки их разоружить. |||pacify||regularly||||||||||||repeatedly|attempts|attempts||disarm dla|tego|aby|uspokoić|górali|regularnie|z|samego|początku|XVIII|wieku|i|w|trakcie|XIX|wieku|i|wielokrotnie|podejmowane były|próby|ich|rozbroić |||умиротворить|||||||||||||||предпринимались|||лишить оружия Для|того|щоб|умиротворити|горців|регулярно|з|самого|початку|XVIII|століття|і|в|протягом|XIX|століття||неодноразово|здійснювались|спроби|їх|роззброїти Для того щоб умиротворити горців, регулярно — з самого початку XVIII століття і протягом XIX століття — і неодноразово здійснювалися спроби їх роззброїти. Aby uspokoić górali, regularnie — od początku XVIII wieku i przez cały XIX wiek — podejmowano wielokrotne próby ich rozbrojenia. Что опять же воспринималось как покушение на святая святых. |again||was perceived||attack||holy of holies| co|znowu|jednak|było postrzegane|jako|zamach|na|święte|świętości ||||||||святыня святынь Що|знову|ж|сприймалося|як|посягання|на|святе|святих Що знову сприймалося як посягання на святе святих. Co znowu było postrzegane jako zamach na świętość. Во-первых, холодное оружие и постоянное его ношение являлось во многих обществах показателем состояния человека. ||cold|weapon||constant|||was|||||status| w|pierwsze|zimne|broń|i|stałe|jej|noszenie|było|w|wielu|społeczeństwach|wskaźnikiem|statusu|człowieka |||||||ношение оружия|было||||признаком|| в||||||||||багатьох|суспільствах|показником|стану|людини По-перше, холодна зброя і постійне її носіння було в багатьох суспільствах показником стану людини. Po pierwsze, zimna broń i jej stałe noszenie były w wielu społeczeństwach oznaką statusu człowieka. Мужчина без кинжала — это был нонсенс. |||||nonsense mężczyzna|bez|sztyletu|to|był|nonsens ||кинжал|||абсурдная ситуация Чоловік|без|кинжала|це|був|нонсенс Чоловік без кинджала — це був нонсенс. Mężczyzna bez sztyletu — to był nonsens. Это как сейчас заставить всех мужчин носить короткие юбки. |||make|||||skirts to|jak|teraz|zmusić|wszystkich|mężczyzn|nosić|krótkie|spódnice ||||||||короткие юбки Це|як|зараз|змусити|всіх|чоловіків|носити|короткі|спідниці Це як зараз змусити всіх чоловіків носити короткі спідниці. To tak, jakby teraz zmusić wszystkich mężczyzn do noszenia krótkich spódnic. То есть это что-то совершенно немыслимое. |||||completely|unthinkable to|jest|to|||całkowicie|nie do pomyślenia ||||||unthinkable Тобто|є|це|||абсолютно|немислиме Тобто це щось абсолютно немислиме. To znaczy, to coś całkowicie nie do pomyślenia. Попытки отобрать оружие у мужчин воспринимались чрезвычайно остро. attempts|take||||were perceived||sharply próby|odebrać|broń|od|mężczyzn|były postrzegane|niezwykle|ostro |забрать|||||| Спроби|відібрати|зброю|у|чоловіків|сприймались|надзвичайно|гостро Спроби відібрати зброю у чоловіків сприймалися надзвичайно гостро. Próby odebrania broni mężczyznom były odbierane niezwykle ostro. Во-вторых, во многих сообществах оружие было семейной реликвией, которая передавалась от дедов к внукам. ||||||||||passed down|||| w|||wielu|społecznościach|broń|było|rodzinną|relikwią|która|była przekazywana|od|dziadków|do|wnuków ||||||||семейной реликвией||передавалось||дедов|| в|||багатьох|спільнотах|зброя|було|сімейною|реліквією|яка|передавалася|від|дідусів|до|онукам По-друге, у багатьох спільнотах зброя була сімейною реліквією, яка передавалася від дідусів до онуків. Po drugie, w wielu społecznościach broń była rodzinną relikwią, która była przekazywana od dziadków do wnuków. И вдруг взять и изъять ее, отправить куда-то на склад — это было покушение на святая святых. |suddenly|take||remove||send||||warehouse|||assault||| i|nagle|wziąć|i|skonfiskować|ją|wysłać|||do|magazyn|to|było|zamach|na|święte|świętości ||||изъять||||||склад||||||святыня святых І|раптом|взяти|і|вилучити|її|відправити|||на|склад|це|було|посягання|на|святі|святих І раптом взяти і вилучити її, відправити кудись на склад — це було посягання на святе святих. I nagle wziąć i ją zarekwirować, wysłać gdzieś do magazynu — to było zamach na świętość.

Еще одна важная сторона непонимания заключалась в следующем. |||aspect|misunderstanding|was||following jeszcze|jedna|ważna|strona|nieporozumienia|polegała|w|następującym Ще|одна|важлива|сторона|непорозуміння|полягала|в|наступному Ще одна важлива сторона непорозуміння полягала в наступному. Jeszcze jeden ważny aspekt nieporozumienia polegał na tym. Как вы знаете, Кавказ славится своим гостеприимством. ||||is famous for||hospitality jak|wy|wiecie|Kaukaz|słynie|swoim|gościnnością ||||||гостеприимством Як|ви|знаєте|Кавказ|славиться|своїм|гостинністю Як ви знаєте, Кавказ славиться своїм гостинністю. Jak wiecie, Kaukaz słynie ze swojej gościnności. Но это не просто черта характера, этическая особенность, это еще и важный социальный институт, играющий огромную роль в регулировании отношений между людьми. |||just|trait||ethical|feature|||||||playing||||regulation||| ale|to|nie|tylko|cecha|charakteru|etyczna|szczególność|to|jeszcze|i|ważny|społeczny|instytucja|odgrywający|ogromną|rolę|w|regulowaniu|relacji|między|ludźmi ||||||этическая характеристика||||||||играющий||||||| Але|це|не|просто|риса|характеру|етична|особливість|це|ще|і|важливий|соціальний|інститут|що відіграє|величезну|роль|в|регулюванні|відносин|між|людьми Але це не просто риса характеру, етична особливість, це ще й важливий соціальний інститут, що відіграє величезну роль у регулюванні відносин між людьми. Ale to nie tylko cecha charakteru, etyczna szczególność, to także ważna instytucja społeczna, odgrywająca ogromną rolę w regulowaniu relacji między ludźmi. Не предоставить кров путнику — вещь немыслимая! |provide|shelter|traveler|| nie|zapewnić|schronienie|podróżnemu|rzecz|nie do pomyślenia |предоставление|приют|путнику (1)||невообразимая Не|надати|притулок|мандрівнику|річ|немислима Not to give shelter to a traveler is an unthinkable thing! Не надати притулок мандрівникові — річ немислима! Nie zapewnienie schronienia wędrowcowi — to rzecz nie do pomyślenia!

Ну вот реальная картинка: отряд всадников останавливается на ночлег у кого-то. ||realistic|picture|squad|cavalrymen|stops||||| no|oto|realny|obrazek|oddział|jeźdźców|zatrzymuje się|na|nocleg|u|| |||||of horsemen|stops||||| Ну|ось|реальна|картинка|загін|вершників||на|ночівлю|у|| Ну от реальна картинка: загін вершників зупиняється на ночівлю у когось. Oto rzeczywisty obrazek: oddział jeźdźców zatrzymuje się na nocleg u kogoś. Хозяин не расспрашивает, куда едут всадники, — и всадники с ним не делятся своими планами. ||asks||||||||||| gospodarz|nie|pyta|dokąd|jadą|jeźdźcy|i|jeźdźcy|z|nim|nie|dzielą się|swoimi|planami ||interrogates|||всадники|||||||| Господар|не|розпитує|куди|їдуть|вершники|і|вершники|з|ним|не|діляться|своїми|планами Господар не розпитує, куди їдуть вершники, — і вершники з ним не діляться своїми планами. Gospodarz nie pyta, dokąd jadą jeźdźcy, — a jeźdźcy nie dzielą się z nim swoimi planami. Очень вероятно, что хозяин представляет себе, что этот отряд собирается на кого-то напасть. |likely|||imagines|||||is going|||| bardzo|prawdopodobnie|że|gospodarz|wyobraża|sobie|że|ten|oddział|zamierza|na|||zaatakować Дуже|ймовірно|що|господар|уявляє|собі|що|цей|загін|збирається|на|||напасти Дуже ймовірно, що господар уявляє собі, що цей загін збирається на когось напасти. Bardzo prawdopodobne, że gospodarz wyobraża sobie, że ten oddział zamierza na kogoś napaść. Но ему путники этого не говорили, и сам он их об этом не спрашивал. ||travelers|||||||||||asked ale|jemu|podróżnicy|tego|nie|mówili|i|sam|on|ich|o|tym|nie|pytał Але|йому|мандрівники|цього|не|говорили|і|сам|він|їх|про|цьому|не|запитував Але він мандрівники цього не говорили, і сам він їх про це не запитував. Ale podróżni mu o tym nie mówili, a on sam ich o to nie pytał. Оказывается, этот отряд двигается, чтобы отомстить какому-то гарнизону какого-то русского форта за убитого сородича. it turns out|||moves||avenge|||||||||killed|relative okazuje się|ta|oddział|porusza się|aby|pomścić|||garnizonowi|||rosyjskiego|fortu|za|zabitego|krewnego |||||за месть|||гарнизону (1)|||||||родственника Виявляється|цей|загін|рухається|щоб|помститися|||гарнізону|||російського|форту|за|вбитого|родича Виявляється, цей загін рухається, щоб помститися якому-небудь гарнізону якогось російського форту за вбитого родича. Okazuje się, że ta grupa porusza się, aby pomścić jakiś garnizon jakiejś rosyjskiej fortecy za zabitego krewnego. Они успешно этот форт достигают, обстреливают его, кого-то убивают, кого-то ранят, кого-то берут в плен — и возвращаются обратно. |successfully|||reach|shelling|||||||wound|||||captivity||return|back oni|pomyślnie|ten|fort|osiągają|ostrzeliwują|go|||zabijają|||ranią|||biorą|do|niewolę|i|wracają|z powrotem |||||they shell|||||||ранен|||||||| Вони|успішно|цей|форт|досягають|обстрілюють|його|||вбивають|||поранюють|||беруть|в|полон|і|повертаються|назад Вони успішно досягають цього форту, обстрілюють його, когось вбивають, когось ранять, когось беруть в полон — і повертаються назад. Sukcesywnie osiągają tę fortecę, ostrzeliwują ją, kogoś zabijają, kogoś ranią, kogoś biorą do niewoli — i wracają z powrotem. И опять ночуют у кого-то. i|znowu|nocują|u|| ||they spend the night||| І|знову|ночують|у|| І знову ночують у когось. I znowu nocują u kogoś. Следом отправляется карательная экспедиция. next|departs|punitive| zaraz potem|wyrusza|karna|ekspedycja ||punitive| Наступним|вирушає|каральна|експедиція Слідом вирушає каральна експедиція. W ślad za nimi wyrusza ekspedycja karna. И узнает, что эти люди ночевали в двух домах. |finds out||||||two| i|dowie się|że|ci|ludzie|nocowali|w|dwóch|domach |||||spent the night||| І|дізнається|що|ці|люди|ночували|в|двох|будинках І дізнається, що ці люди ночували в двох будинках. I dowiaduje się, że ci ludzie nocowali w dwóch domach. Что они делают с этими домами? co|oni|robią|z|tymi|domami Що|вони|роблять|з|цими|будинками Що вони роблять з цими будинками? Co robią z tymi domami? Наказывают хозяев, а дома часто сжигают. |||||burn karzą|właścicieli|a|domy|często|palą |||||burn Карають|господарів|а|будинки|часто|спалюють Карають господарів, а будинки часто спалюють. Karzą właścicieli, a domy często palą. За укрывательство преступника. ||criminal za|ukrywanie|przestępcy |harboring| За|укриття|злочинця За приховування злочинця. Za ukrywanie przestępcy. С российской точки зрения вещь совершенно понятная и оправданная. |||||completely|||justified z|rosyjskiej|punktu|widzenia|rzecz|całkowicie|zrozumiała|i|usprawiedliwiona ||||||||обоснованная З|російської|точки|зору|річ|абсолютно|зрозуміла|і|виправдана З російської точки зору річ абсолютно зрозуміла і виправдана. Z rosyjskiego punktu widzenia rzecz jest całkowicie zrozumiała i uzasadniona. С горской точки зрения это что-то неслыханное, невозможное! |||||||unheard of| z|górskiej|punktu|widzenia|to|||niesłychane|niemożliwe |горской||||||небывалое|невозможное З|гірської|зору||це|||нечуване|неможливе З гірської точки зору це щось нечуване, неможливе! Z górskiego punktu widzenia to coś niesłychane, niemożliwe! И вот, пожалуйста, еще один узел конфликта. |||||knot| i|oto|proszę|jeszcze|jeden|węzeł|konfliktu |||||узел| І|ось|будь ласка|ще|один|вузол|конфлікту І ось, будь ласка, ще один вузол конфлікту. I oto, proszę, kolejny węzeł konfliktu.

Иногда возникает вопрос: как же так — кровная месть, сплошь вооруженное население. |arises|||||blood|revenge|entirely|armed| czasami|pojawia się|pytanie|jak|to|tak|krwawa|zemsta|wszędzie|uzbrojone|ludność |||||||revenge|всецело|| Іноді|виникає|питання|як|ж|так|кровна|помста|повсюдно|озброєне|населення Іноді виникає питання: як же так — кровна помста, суцільно озброєне населення. Czasami pojawia się pytanie: jak to możliwe — krwawa zemsta, całkowicie uzbrojona ludność. Они же должны были все друг друга перебить, и там должна была быть пустыня. |||||||kill|||||| oni|przecież|muszą|byli|wszyscy|przyjaciel|przyjaciela|zabić|i|tam|musi|była|być|pustynia Вони|ж|повинні|були|всі|один|одного|перебити|і|там|повинна|була||пустеля They were supposed to kill each other, and there was supposed to be a desert. Вони ж повинні були всіх один одного перебити, і там повинна була бути пустеля. Oni powinni byli się nawzajem pozabijać, a tam powinna być pustynia. Но дело в том, что горское общество было так мудро организовано, что механизмы рождения конфликтов уравновешивались механизмами погашения конфликтов. |||||||||wisely|organized||mechanisms|birth||were balanced||| ale|sprawa|w|tym|że|górskie|społeczeństwo|było|tak|mądrze|zorganizowane|że|mechanizmy|rodzenia|konfliktów|były równoważone|mechanizmami|gaszenia|konfliktów |||||||||||||||уравновешивались|погашения конфликтов|погашения конфликтов| Але|справа|в|тому|що|гірське|суспільство|було|так|мудро|організовано|що|механізми|народження|конфліктів|врівноважувалися|механізмами|гасіння|конфліктів Але справа в тому, що гірське суспільство було так мудро організоване, що механізми народження конфліктів врівноважувалися механізмами гасіння конфліктів. Ale chodzi o to, że społeczeństwo górskie było tak mądrze zorganizowane, że mechanizmy rodzenia konfliktów były równoważone przez mechanizmy ich wygaszania.

Вот одна из таких достаточно типичных картинок: представитель одного рода убил (или тяжело ранил) представителя другого рода. ||||sufficiently|typical||representative||||||||| oto|jeden|z|takich|dość|typowych|obrazków|przedstawiciel|jednego|rodu|zabił|lub|ciężko|ranił|przedstawiciela|innego|rodu Ось|одна|з|таких|досить|типових|картинок|представник|одного|роду|вбив|або|тяжко|поранив|представника|іншого|роду Ось одна з таких досить типових картинок: представник одного роду вбив (або тяжко поранив) представника іншого роду. Oto jeden z takich dość typowych obrazków: przedstawiciel jednego rodu zabił (lub ciężko ranił) przedstawiciela drugiego rodu. Тот род мстит этому, этот род в ответ мстит и так далее. tamten|ród|mści|temu|ten|ród|w|odpowiedzi|mści|i|tak|dalej ||мстит||||||||| Той|рід|мстить|цьому|цей|рід|в|відповідь|мстить|і|так|далі Той рід мстить цьому, цей рід у відповідь мстить і так далі. Ten ród mści się na tym, a ten ród w odpowiedzi mści się i tak dalej. Разгорается кровавая междоусобица. erupts||civil war rozgorzał się|krwawa|wojna domowa |кровавая|civil war Розгорається|кривава|міжусобиця Розгорається кривава міжусобиця. Rozpoczyna się krwawa wojna domowa. Наконец оба рода от этого устают, и запускается механизм примирения. finally|||||tire||starts||reconciliation w końcu|oba|rody|od|tego|męczą się|i|uruchamia się|mechanizm|pojednania |||||||||примирения процесса Нарешті|обидва|роду|від|цього|втомлюються|і|запускається|механізм|примирення Нарешті обидва роди від цього втомлюються, і запускається механізм примирення. W końcu oba rody się tym męczą i uruchamia się mechanizm pojednania. Через посредников или напрямую старейшины наконец договариваются, достигается мир, и сторона, которая признает себя более виноватой, выплачивает какую-то компенсацию — некоторое количество крупного рогатого скота, лошадей и баранов — и нередко берет на воспитание мальчика из этого рода для закрепления отношений. through|||directly|elders|finally||achieved||||||||||||compensation||amount|large|horned|cattle|horses||||often|||upbringing||||||reinforcements|relations przez|pośredników|lub|bezpośrednio|starsi|w końcu|dogadują się|osiąga się|pokój|i|strona|która|uznaje|siebie|bardziej|winną|wypłaca|||rekompensatę|pewną|ilość|dużego|bydła|zwierząt|koni|i|owiec|i|często|bierze|na|wychowanie|chłopca|z|tego|rodu|dla|umocnienia|relacji |the intermediaries|||старейшины рода||достигнут соглашения|||||||||||||||||скота крупного||||баранов (1)|||||||||||укрепления отношений| Через|посередників|або|напряму|старійшини|нарешті|домовляються|досягається|мир|і|сторона|яка|визнає|себе|більш|винною|виплачує|||компенсацію|деяке|кількість|великої|рогатої|худоби|коней|і|баранів|і|не рідко|бере|на|виховання|хлопчика|з|цього|роду|для|закріплення|відносин Через посередників або безпосередньо старійшини нарешті домовляються, досягається мир, і сторона, яка визнає себе більш винною, виплачує якусь компенсацію — певну кількість великої рогатої худоби, коней і баранів — і нерідко бере на виховання хлопчика з цього роду для закріплення відносин. Przez pośredników lub bezpośrednio starsi w końcu się dogadują, osiągają pokój, a strona, która uznaje się za bardziej winną, wypłaca jakąś rekompensatę — pewną ilość bydła, koni i owiec — i często bierze na wychowanie chłopca z tego rodu, aby umocnić relacje. Роды роднятся, и на этом конфликт прекращается. |relate|||||ends rody|spokrewniają się|i|na|tym|konflikt|kończy się |связаны|||||конфликт заканчивается народження|родичаються|і|на|цьому|конфлікт|припиняється Роди родичаються, і на цьому конфлікт припиняється. Rody się spokrewniają i w ten sposób konflikt się kończy.

А представим себе реальную ситуацию в горско-армейских отношениях: горцы подстреливают какого-то солдата. ||||||||||shoot||| a|wyobraźmy|sobie|realną|sytuację|w|||relacjach|górale|postrzeliwują|||żołnierza ||||||горских|армейских отношениях|||shoot||| А|уявимо|собі|реальну|ситуацію|в|||відносинах|горці|поранили|||солдата А уявімо собі реальну ситуацію в горсько-армійських відносинах: горці підстрелили якогось солдата. A wyobraźmy sobie rzeczywistą sytuację w relacjach górsko-armyjskich: górale postrzeliły jakiegoś żołnierza. Начальник гарнизона пишет рапорт своему руководству: чтобы не разжигать дальнейший конфликт с аулом таким-то, он за убитого рядового такого-то взял у них 10 быков, 20 баранов и еще мальчика на воспитание. |||||superiors|||escalate|further|||||||||private|||took|them||bulls|||||| dowódca|garnizonu|pisze|raport|swojemu|przełożonemu|aby|nie|zaogniać|dalszy|konflikt|z|wioską|||on|za|zabitego|szeregowca|||wziął|od|nich|byków|owiec|i|jeszcze|chłopca|na|wychowanie |||докладная записка|||||разжигать||||||||||рядового||||||быков (1)|||||| Начальник|гарнізону|пише|рапорт|своєму|керівництву|щоб|не|розпалювати|подальший|конфлікт|з|аула|||він|за|убитого|рядового|||взяв|у|них|биків|баранів|і|ще|хлопчика|на|виховання Начальник гарнізону пише рапорт своєму керівництву: щоб не розжигати подальший конфлікт з аулом таким-то, він за вбитого рядового такого-то взяв у них 10 биків, 20 баранів і ще хлопчика на виховання. Dowódca garnizonu pisze raport do swojego przełożonego: aby nie zaostrzać dalszego konfliktu z wioską taką a taką, za zabitego szeregowca takiego a takiego wziął od nich 10 byków, 20 owiec i jeszcze chłopca do wychowania. Представляете, как такой рапорт воспримет высокое начальство? ||||will perceive|higher|higher-ups wyobrażacie sobie|jak|taki|raport|przyjmie|wysokie|kierownictwo ||||воспримет высокое начальство|| Уявляєте|як|такий|рапорт|сприйме|високе|начальство Уявляєте, як такий рапорт сприйме високе начальство? Wyobrażacie sobie, jak taki raport zostanie odebrany przez wysokie dowództwo? Наверное, этого несчастного капитана отправят в госпиталь на освидетельствование. probably||unfortunate||send||hospital||examination pewnie|tego|nieszczęśliwego|kapitana|wyślą|do|szpital|na|badanie ||||||госпиталь||medical examination Напевно|цього|нещасного|капітана|відправлять|в|лікарню|на|освідчення Напевно, цього нещасного капітана відправлять у госпіталь на освідчення. Pewnie tego nieszczęśliwego kapitana wyślą do szpitala na badania.

Еще раз повторяю: в горском обществе существовало огромное число реально действующих механизмов смягчения и прекращения конфликтов. ||repeat||||existed||||functioning||mitigation||termination| jeszcze|raz|powtarzam|w|górskim|społeczeństwie|istniało|ogromne|liczba|naprawdę|działających|mechanizmów|łagodzenia|i|kończenia|konfliktów ||||||||||||смягчения конфликтов||| Ще|раз|повторю|в|гірському|суспільстві|існувало|величезне|число|реально|діючих|механізмів|пом'якшення|і|припинення|конфліктів Ще раз повторю: в гірському суспільстві існувала величезна кількість реально діючих механізмів пом'якшення та припинення конфліктів. Jeszcze raz powtarzam: w społeczeństwie górskim istniało ogromne liczba rzeczywiście działających mechanizmów łagodzenia i kończenia konfliktów. А конфликтная зона между горским населением и армией таких механизмов не имела. a|konfliktowa|strefa|między|górskim|ludnością|i|armią|takich|mechanizmów|nie|miała |конфликтная зона|||горским населением||||||| А|конфліктна|зона|між|гірським|населенням|і|армією|таких|механізмів|не|мала А конфліктна зона між гірським населенням та армією таких механізмів не мала. A strefa konfliktu między ludnością górską a armią nie miała takich mechanizmów. И поэтому каждый конфликт влек за собой довольно тяжелые последствия. ||||entails|||quite|serious|consequences i|dlatego|każdy|konflikt|pociąga|za|sobą|dość|ciężkie|konsekwencje ||||влечет||||| І|тому|кожен|конфлікт|тягне|за|собою|досить|важкі|наслідки І тому кожен конфлікт тягне за собою досить важкі наслідки. I dlatego każdy konflikt pociągał za sobą dość poważne konsekwencje.

Кроме того, многие офицеры, приезжавшие на Кавказ, говорили по-немецки, многие по-французски, некоторые даже по-английски, но кто из них говорил на языке местных народов? besides||||who came||||||||||||||||||||| oprócz|tego|wielu|oficerowie|przyjeżdżający|na|Kaukaz|mówili|||wielu|||niektórzy|nawet|||ale|kto|z|nich|mówił|w|języku|lokalnych|narodów ||||которые приезжали||||||||||||||||||||| Крім|того|багато|офіцери|які приїжджали|на|Кавказ|говорили|||багато|||деякі|навіть|||але|хто|з|них|говорив|на|мові|місцевих|народів Крім того, багато офіцерів, які приїжджали на Кавказ, говорили німецькою, багато французькою, деякі навіть англійською, але хто з них говорив мовою місцевих народів? Ponadto wielu oficerów, którzy przyjeżdżali na Kaukaz, mówiło po niemiecku, wielu po francusku, niektórzy nawet po angielsku, ale kto z nich mówił w językach ludów miejscowych? Да, постепенно некоторые каким-то образом что-то начинали понимать, некоторые даже неплохо говорили. |gradually|||||||||||| tak|stopniowo|niektórzy|||sposób|||zaczynali|rozumieć|niektórzy|nawet|niezłe|mówili Так|поступово|деякі|||чином|||починали|розуміти|деякі|навіть|непогано|говорили Так, поступово деякі якимось чином починали щось розуміти, деякі навіть непогано говорили. Tak, stopniowo niektórzy w jakiś sposób zaczęli coś rozumieć, niektórzy nawet całkiem nieźle mówili. И так же многие горцы очень плохо говорили по-русски. i|tak|też|wielu|górale|bardzo|źle|mówili|| І|||багато|горці|дуже|погано|говорили|| І так само багато горців дуже погано говорили російською. I tak samo wielu górali bardzo słabo mówiło po rosyjsku. И когда обе стороны плохо понимают друг друга в буквальном смысле этого слова, опять же возможно много конфликтов. ||||||||||||||again|possibly|| i|kiedy|obie|strony|źle|rozumieją|przyjaciel|przyjaciela|w|dosłownym|sensie|tych|słów|znowu|też|możliwe|wiele|konfliktów |||||||||буквальном смысле|||||||| І|коли|обидві|сторони|погано|розуміють|один|одного|в|буквальному|сенсі|цього|слова|знову|ж|можливо|багато|конфліктів І коли обидві сторони погано розуміють одна одну в буквальному сенсі цього слова, знову ж таки можливо багато конфліктів. A kiedy obie strony dosłownie źle się rozumieją, znowu może pojawić się wiele konfliktów.

Наконец, масса этнографических проблем. |mass|| w końcu|masa|etnograficznych|problemów ||этнографических проблем| Нарешті|маса|етнографічних|проблем Нарешті, маса етнографічних проблем. W końcu masa problemów etnograficznych. Например, в аул, который находится в состоянии мира с русскими, въезжает новая часть, которая недавно служит на Кавказе. for example||||||state||||enters||unit||recently||| na przykład|w|aul|który|znajduje się|w|stanie|pokoju|z|Rosjanami|wjeżdża|nowa|część|która|niedawno|służy|w|Kaukazie Наприклад|в|аул|який|знаходиться|в|стані|миру|з|росіянами|в'їжджає|нова|частина|яка|нещодавно|служила|на|Кавказі Наприклад, в аул, який знаходиться в стані миру з росіянами, в'їжджає нова частина, яка нещодавно служила на Кавказі. Na przykład, do aulu, który jest w stanie pokoju z Rosjanami, wjeżdża nowa jednostka, która niedawno służyła na Kaukazie. И из-за элементарной жары нижние чины снимают рубахи и въезжают в аул голые по пояс. ||||heat|lower|ranks|take off|shirts||enter|||bare||waist i|||elementarnej|upału|niżsi|stopnie|ściągają|koszule|i|wjeżdżają|w|aul|nadzy|w|pasie |||элементарной жары||низшие|слои населения||рубашки|||||по пояс||по пояс І|||елементарної|спеки|нижні|чини|знімають|сорочки|і|заїжджають|в|аул|голі|по|пояс І через елементарну спеку нижні чини знімають сорочки і в'їжджають в аул голі по пояс. A z powodu elementarnego upału niżsi rangą żołnierze zdejmują koszule i wjeżdżają do aulu nadzy w pasie. А по местным понятиям это верх неприличия и оскорбление местного населения. ||||||indecency||insult|| a|według|lokalnym|pojęciom|to|szczyt|nieprzyzwoitości|i|obraza|lokalnego|ludności ||||||неприличия||оскорбление|| А|за|місцевими|поняттями|це|верх|непристойності|і|образа|місцевого|населення А за місцевими поняттями це верх непристойності і образа місцевого населення. A według lokalnych pojęć to szczyt nieprzyzwoitości i obraza lokalnej ludności. Так вдруг откуда-то в солдат прилетает пуля. ||where||||hits|bullet więc|nagle|||w|żołnierza|przylatuje|kula |||||||bullet Так|раптом|||в|солдата|прилітає|куля Так раптом звідкись у солдата прилітає куля. Nagle skądś w żołnierza przelatuje kula. Солдаты никого, повторяю, не хотели оскорблять. ||repeat|||offend żołnierze|nikogo|powtarzam|nie|chcieli|obrażać ||подчеркиваю|||offend Солдати|нікого|повторюю|не|хотіли|образити Солдати нікого, повторюю, не хотіли образити. Żołnierze nikogo, powtarzam, nie chcieli obrażać. Они въехали без всякого вызова. |||any|call oni|wjechali|bez|jakiegokolwiek|wezwania ||||вызова Вони|в'їхали|без|будь-якого|виклику Вони в'їхали без жодного виклику. Wjechali bez żadnego wezwania. Им просто было жарко — вологодским или тверским ребятам, — просто было жарко на Кавказе! ||||Vologda|||guys||||| im|po prostu|było|gorąco|wologodzkim|lub|tverskim|chłopakom|po prostu|było|gorąco|w|Kaukazie ||||вологодским ребятам||тверские ребята|||||| Їм|просто|було|спекотно|вологодським|чи|тверським|хлопцям|просто|було|спекотно|на|Кавказі Їм просто було спекотно — вологодським чи тверським хлопцям, — просто було спекотно на Кавказі! Po prostu było im gorąco — wologodskim lub twerdzim chłopakom — po prostu było gorąco na Kaukazie! Поэтому они, не зная правил, въехали так же, как въехали бы в свое родное село. ||||rules||||||||||village dlatego|oni|nie|znając|zasad|wjechali|tak|samo|jak|wjechali|by|do|swoją|rodzinną|wieś Тому|вони|не|знаючи|правил|в'їхали|так|само|як|в'їхали|б|в|своє|рідне|село Тому вони, не знаючи правил, в'їхали так само, як в'їхали б у своє рідне село. Dlatego wjechali, nie znając zasad, tak jak wjechaliby do swojej rodzinnej wioski.

О незнании обычаев, кстати, мы можем много узнать из художественной литературы. |ignorance||incidentally||||learn||artistic| o|nieznaniu|zwyczajów|nawiasem mówiąc|my|możemy|dużo|dowiedzieć się|z|artystycznej|literatury |незнании|обычаев народов|||||||| Про|незнання|звичаїв|до речі|ми|можемо|багато|дізнатися|з|художньої|літератури Про незнання звичаїв, до речі, ми можемо багато дізнатися з художньої літератури. O nieznaniu obyczajów, nawiasem mówiąc, możemy wiele dowiedzieć się z literatury pięknej. Есть такое произведение Пушкина — «Путешествие в Арзрум». ||work||journey|| jest|takie|dzieło|Puszkina|podróż|do|Arzrum ||||||Арзрум Є|таке|твір|Пушкіна|Подорож|в|Арзрум Є таке твір Пушкіна — «Подорож в Арзрум». Jest takie dzieło Puszkina — „Podróż do Arzrumu”. Там есть маленький эпизод, где Александр Сергеевич вошел в помещение какого-то местного жителя, тот, как он пишет, что-то залопотал и толкнул его. |||||||||||||resident|||||||mumbled||pushed| tam|jest|mały|epizod|gdzie|Aleksander|Siergiejewicz|wszedł|do|pomieszczenie|||lokalnego|mieszkańca|on|jak|on|pisze|||zamamrotał|i|popchnął|go ||||||||||||||||||||пробормотал что-то||| Там|є|маленький|епізод|де|Олександр|Сергійович|увійшов|в|приміщення|||місцевого|жителя|той|як|він|пише|||зазубрив|і|штовхнув|його Там є маленький епізод, де Олександр Сергійович увійшов до приміщення якогось місцевого жителя, той, як він пише, щось забубонів і штовхнув його. Jest tam mały epizod, w którym Aleksander Siergiejewicz wszedł do pomieszczenia jakiegoś lokalnego mieszkańca, a ten, jak pisze, coś zamamrotał i popchnął go. И Пушкин ему отвечал нагайкой. |||answered|whip i|Puszkin|mu|odpowiedział|batem ||||плетью І|Пушкін|йому|відповідав|нагайкою І Пушкін йому відповів нагайкою. A Puszkin odpowiedział mu batem. То есть он зашел в помещение. |||entered|| to|znaczy|on|wszedł|do|pomieszczenie Тобто|є|він|зайшов|в|приміщення Тобто він зайшов у приміщення. To znaczy, wszedł do pomieszczenia. Пушкин зашел, Александр Сергеевич. Puszkin|wszedł|Aleksander|Siergiejewicz Пушкін|зайшов|Олександр|Сергійович Пушкін зайшов, Олександр Сергійович. Puszkin wszedł, Aleksander Siergiejewicz. Он был не самый дикий русский человек. ||||wild|| on|był|nie|najbardziej|dziki|rosyjski|człowiek Він|був|не|найдикіший|дикий|російський|людина Він був не найдикіший російський чоловік. Nie był najdzikszy wśród rosyjskich ludzi. Но он вошел без спроса в помещение, и я вполне допускаю, что он зашел в ту часть, куда вообще посторонний мужчина не может заходить ни в коем случае. ||||permission|||||completely|allow|||went|||part|||stranger|||||||any|case ale|on|wszedł|bez|pytania|do|pomieszczenie|i|ja|całkowicie|dopuszczam|że|on|wszedł|do|tę|część|gdzie|w ogóle|obcy|mężczyzna|nie|może|wchodzić|w żadnym|do|żadnym|przypadku ||||разрешения||||||предполагаю|||||||||посторонний||||||||случае Але|він|увійшов|без|запиту|в|приміщення|і|я|цілком|допускаю|що|він|зайшов|в|ту|частину|куди|взагалі|сторонній|чоловік|не|може|заходити|ні|в|жодному|випадку Але він увійшов без дозволу в приміщення, і я цілком допускаю, що він зайшов у ту частину, куди взагалі сторонній чоловік не може заходити ні в якому разі. Ale wszedł bez pytania do pomieszczenia, i całkowicie dopuszczam, że wszedł do tej części, do której w żadnym wypadku nie może wejść obcy mężczyzna. Потому что мы знаем, что у многих народов существует разделение жилья на мужскую половину и женскую. ||||||||exists|division|housing|||half|| ponieważ|że|my|wiemy|że|u|wielu|narodów|istnieje|podział|mieszkania|na|męską|część|i|żeńską |||||||||||||||женскую половину Тому|що|ми|знаємо|що|у|багатьох|народів|існує|поділ|житла|на|чоловічу|половину|і|жіночу Бо ми знаємо, що у багатьох народів існує поділ житла на чоловічу та жіночу половини. Ponieważ wiemy, że w wielu narodach istnieje podział mieszkań na część męską i żeńską. Так вот, на женскую половину посторонним нельзя заходить ни при каких обстоятельствах. |||||||||any||circumstances więc|oto|na|żeńską|część|obcym|nie wolno|wchodzić|ani|w|jakich|okolicznościach |||||посторонним|||||| Так|ось|на|жіночу|половину|стороннім|не можна|заходити|ні|при|яких|обставинах Отже, на жіночу половину стороннім заборонено заходити ні за яких обставин. Otóż, do żeńskiej części nie można wchodzić osobom postronnym pod żadnym pozorem. И то, что этот человек толкнул Пушкина, а не выстрелил в него и не ударил саблей, — это, я вам скажу, большая удача для российского путешественника. |||||||||||||||saber||||||luck|||traveler i|to|że|ten|człowiek|popchnął|Puszkina|a|nie|strzelił|w|niego|i|nie|uderzył|szablą|to|ja|wam|powiem|duża|szczęście|dla|rosyjskiego|podróżnika ||||||||||||||ударил саблей|шаблей||||||||| І|те|що|цей|чоловік|штовхнув|Пушкіна|а|не|вистрелив|в|нього|і|не|вдарив|шаблею|це|я|вам|скажу|велика|удача|для|російського|мандрівника І те, що ця людина штовхнула Пушкіна, а не вистрілила в нього і не вдарила шаблею, — це, скажу вам, велика удача для російського мандрівника. A to, że ten człowiek popchnął Puszkina, a nie strzelił do niego ani nie uderzył go szablą, to, powiem wam, wielkie szczęście dla rosyjskiego podróżnika. И таких примеров на Кавказе несть числа. ||examples|||there are|number i|takich|przykładów|w|Kaukazie|nie ma|końca |||||нет| І|таких|прикладів|на|Кавказі|немає|числа І таких прикладів на Кавказі безліч. I takich przykładów na Kaukazie jest bez liku. То есть обе стороны не понимали друг друга. Тобто обидві сторони не розуміли одна одну. To znaczy, obie strony nie rozumiały się nawzajem.

Но есть еще более сложная вещь: в Петербурге также не понимали того, что такое Кавказская война, что такое Кавказ. Але є ще більш складна річ: у Петербурзі також не розуміли, що таке Кавказька війна, що таке Кавказ. Ale jest jeszcze bardziej skomplikowana sprawa: w Petersburgu również nie rozumiano, czym jest wojna kaukaska, czym jest Kaukaz. Изучение документов Отдельного Кавказского корпуса и военного министерства показывает, что если люди, прослужившие на Кавказе и получившие какой-то опыт войны с горцами, уже понимали, что можно, чего нельзя и как нужно действовать, то в Петербурге почти до самого конца войны такого представления так никто и не получил. Вивчення документів Окремого Кавказького корпусу та військового міністерства показує, що якщо люди, які служили на Кавказі та отримали якийсь досвід війни з горцями, вже розуміли, що можна, чого не можна і як потрібно діяти, то в Петербурзі майже до самого кінця війни такого уявлення так ніхто і не отримав. Badanie dokumentów Oddzielnego Kaukaskiego Korpusu i ministerstwa wojny pokazuje, że jeśli ludzie, którzy służyli na Kaukazie i zdobyli jakieś doświadczenie w walce z góralami, już rozumieli, co można, czego nie można i jak należy działać, to w Petersburgu prawie do samego końca wojny nikt nie miał takiego wyobrażenia. Правительство, командование, военное министерство пытались вести войну по-европейски, что было совершенно невозможно ни в стратегическом отношении, ни в тактическом, ни в плане обмундирования. Уряд, командування, військове міністерство намагалися вести війну по-європейськи, що було абсолютно неможливо ні в стратегічному відношенні, ні в тактичному, ні в плані обмундирования. Rząd, dowództwo, ministerstwo wojny próbowali prowadzić wojnę po europejsku, co było całkowicie niemożliwe ani w odniesieniu do strategii, ani taktyki, ani w zakresie umundurowania.

Скажу об обмундировании: оно совершенно не годилось. will say||||||was suitable powiem|o|umundurowaniu|ono|zupełnie|nie|nadawało się ||uniforme||||подходило Скажу|про|обмундуванні|воно|абсолютно|не|підходило Скажу про обмундирування: воно зовсім не підходило. Powiem o umundurowaniu: zupełnie się do niczego nie nadawało. Вы представляете себе эти кивера с султанами — такими перьями над головным убором? ||||helmets||sultans||feathers||headgear|headdress wy|wyobrażacie|sobie|te|hełmy|z|sułtanami|takimi|piórami|nad|głównym|nakryciem ||||headgear||перьями на||с такими перьями||головным убором|головным убором Ви|уявляєте|собі|ці|киреї|з|султанами|такими|пір'ям|над|головним|убором Ви уявляєте собі ці ківери з султанами — такими пір'ями над головним убором? Wyobrażacie sobie te hełmy z sułtanami — z takimi piórami na nakryciu głowy? Как в этих шапках карабкаться в горы, ходить по лесам? |||hats|climb||||| jak|w|tych|czapkach|wspinać się|w|góry|chodzić|po|lasach Як|в|цих|шапках|карабкатися|в|гори|ходити|по|лісах Як у цих шапках лізти в гори, ходити по лісах? Jak w tych czapkach wspinać się w góry, chodzić po lasach? Никуда не годились и ранцы, которые были приняты для ношения припасов и всего необходимого солдату. ||were suitable||backpacks|||accepted|||supplies|||necessary|soldier nigdzie|nie|nadawały się|i|plecaki|które|były|przyjęte|do|noszenia|zapasów|i|wszystkiego|niezbędnego|żołnierzowi ||пригодились||backpacks|||||переноски|припасов для солдата|||| Нікуди|не|годилися|і|ранці|які|були|прийняті|для|носіння|припасів|і|всього|необхідного|солдату Нікуди не підходили і ранці, які були прийняті для носіння припасів і всього необхідного солдату. Do niczego nie nadawały się też plecaki, które były przyjęte do noszenia zapasów i wszystkiego, co potrzebne żołnierzowi. Я бы сказал, что к реалиям боевых действий на Кавказе русская армия была тогда совершенно не готова. |||||realities||||||||then||| ja|bym|powiedział|że|do|realiów|bojowych|działań|na|Kaukazie|rosyjska|armia|była|wtedy|zupełnie|nie|gotowa Я|бы|сказав|що|до|реаліям|бойових|дій|на|Кавказі|російська|армія|була|тоді|абсолютно|не|готова Я б сказав, що до реалій бойових дій на Кавказі російська армія була тоді зовсім не готова. Powiedziałbym, że rosyjska armia nie była wtedy w ogóle przygotowana na realia działań wojennych na Kaukazie. Но она постепенно адаптировалась, войска быстро приобретали опыт и, как писал один из участников, «сами стали определенным кавказским племенем». ||gradually|adapted|||gained|experience||||||||became|certain|| ale|ona|stopniowo|zaadoptowała się|wojska|szybko|nabywały|doświadczenie|i|jak|pisał|jeden|z|uczestników|sami|stali|określonym|kaukaskim|plemieniem ||||||||||||||||||племя Але|вона|поступово|адаптувалася|війська|швидко|набували|досвід|і|як|писав|один|з|учасників|самі|стали|певним|кавказьким|племенем Але вона поступово адаптувалася, війська швидко набували досвіду і, як писав один з учасників, «самі стали певним кавказьким плем'ям». Ale stopniowo się dostosowywała, wojska szybko zdobywały doświadczenie i, jak napisał jeden z uczestników, „same stały się pewnym kaukaskim plemieniem”. До такой степени, что переняли очень многие обычаи. ||degree||adopted|||customs do|takiej|stopnia|że|przejęli|bardzo|wiele|zwyczaje ||||переняли|||традиции До|такої|міри|що|перейняли|дуже|багато|звичаїв До такої міри, що перейняли дуже багато звичаїв. Do tego stopnia, że przejęły bardzo wiele zwyczajów. Например, известный кавказский обычай — куначество, то есть образование дружеских связей. for example||||kinship|||formation|friendly|ties na przykład|znany|kaukaski|zwyczaj|kunaczestwo|to|znaczy|tworzenie|przyjacielskich|więzi ||||дружеские связи||||| Наприклад|відомий|кавказький|звичай|куначество|тобто|є|утворення|дружніх|зв'язків Наприклад, відомий кавказький звичай — куначество, тобто утворення дружніх зв'язків. Na przykład, znany kaukaski zwyczaj — kunaczestwo, czyli nawiązywanie przyjacielskich więzi. Кунаки — это такие братья, которые в огонь и в воду друг за друга, абсолютно друг другу верны, друг другу доверяют. brothers|||||||||||||absolutely|||loyal|||trust братья по духу|||||||||||||||||||доверие друг другу Кунаки|це|такі|брати|які|в|вогонь|і|в|воду|один|за|одного|абсолютно|||вірні|||довіряють kuznaki|to|tacy|bracia|którzy|w|ogień|i|w|wodę|przyjaciel|za|przyjaciela|absolutnie|przyjaciel|przyjacielowi|wierni|przyjaciel|przyjacielowi|ufają Кунаки — це такі брати, які в вогонь і в воду один за одного, абсолютно один одному вірні, один одному довіряють. Kunaqi to tacy bracia, którzy w ogień i wodę za sobą, absolutnie sobie wierni, sobie ufają. Так и полки, воинские части, которые доверяли друг другу в бою, объявляли друг друга кунаками. ||units|military|||||||battle|declared|||brothers więc|i|pułki|wojskowe|jednostki|które|ufali|przyjaciel|przyjacielowi|w|walce|ogłaszali|przyjaciel||kuznakami ||полки|военные|||доверяли друг другу||||||||братьями по оружию Так|і|полки|військові|частини|які|довіряли|один|одному|в|бою|оголошували|один|одного|кунаками Так і полки, військові частини, які довіряли один одному в бою, оголошували один одного кунаками. Tak samo jak pułki, jednostki wojskowe, które ufały sobie w walce, ogłaszały się nawzajem kunaqami.

Далее. dalej Далі Далі. Dalej. Русские офицеры и солдаты, воевавшие на Кавказе, называли себя кавказцами. rosyjscy|oficerowie|i|żołnierze|walczący|na|Kaukazie|nazywali|siebie|kaukaskimi ||||fighting|||||кавказцы Російські|офіцери|і|солдати||на|Кавказі|називали|себе|кавказцями Російські офіцери та солдати, які воювали на Кавказі, називали себе кавказцями. Rosyjscy oficerowie i żołnierze walczący na Kaukazie nazywali siebie kaukaskimi. А войска, которые приходили из России, эти «кавказцы» называли «русскими». |||||||Caucasians|| a|wojska|które|przychodziły|z|Rosji|ci|„Kaukazowcy|nazywali|„rosyjskimi |||||||кавказцы|| А|війська|які|приходили|з|Росії|ці|кавказці|називали|росіянами А війська, які приходили з Росії, ці «кавказці» називали «росіянами». A wojska, które przychodziły z Rosji, ci „Kaukazowcy” nazywali „Rosjanami”. Очень показательна такая история: однажды на рынке в Грозном солдаты Апшеронского полка подрались с местным населением, с чеченцами. |indicative|||once||market||Grozny||Apsheron||fought||||| bardzo|wymowna|taka|historia|pewnego razu|na|rynku|w|Groznym|żołnierze|Apszeronskiego|pułku|pobili się|z|lokalnym|ludnością|z|Czeczenami ||||||||||Апшеронского полка||подрались||||| Дуже|показова|така|історія|одного разу|на|ринку|в|Грозному|солдати|Апшеронського|полку|побилися|з|місцевим|населенням|з|чеченцями Дуже показова така історія: одного разу на ринку в Грозному солдати Апшеронського полку побилися з місцевим населенням, з чеченцями. Bardzo wymowna jest taka historia: pewnego razu na rynku w Groznym żołnierze pułku Apszerońskiego pobili się z miejscową ludnością, z Czeczenami. На шум драки прибежали солдаты другого полка, которые были с этим полком в напряженных отношениях, и тоже вступили в драку. |noise|fight|ran||||||||||tense||||joined|| na|hałas|bijatyki|przybiegli|żołnierze|innego|pułku|którzy|byli|z|tym|pułkiem|w|napiętych|relacjach|i|też|włączyli się|w|bijatykę ||драки (шум)|прибежали солдаты||||||||||||||||сражение На|шум|бійки|прибігли|солдати|другого|полку|які|були|з|цим|полком|в|напружених|відносинах|і|також|вступили|в|бійку На шум бійки прибігли солдати іншого полку, які були з цим полком у напружених стосунках, і також вступили в бійку. Na hałas bijatyki przybiegli żołnierze innego pułku, którzy mieli napięte relacje z tym pułkiem, i również włączyli się do bijatyki. На стороне чеченцев. po|stronie|Czeczenów На|стороні|чеченців На стороні чеченців. Po stronie Czeczenów. И когда власти стали разбираться, как так получилось, что вы вместе с чеченцами дрались с солдатами другого русского полка, те произнесли фразу, очень понятную для реалий Кавказской войны, но трудно понятную для тех, кто в эти реалии не вникает. ||authorities|became|figure out|||happened|||together|||fought|||||||uttered|phrase||understandable||realities|||||||||||||understands i|kiedy|władze|stały się|rozumieć|jak|tak|się stało|że|wy|razem|z|Czeczenami|walczyliście|z|żołnierzami|innego|rosyjskiego|pułku|oni|wypowiedzieli|frazę|bardzo|zrozumiałą|dla|realiów|Kaukaskiej|wojny|ale|trudno|zrozumiałą|dla|tych|którzy|w|te|realia|nie|zagłębia się |||||||||||||сражались|||||||сказали|||ясную||реалиями Кавказской войны|||||||||||||вникает в них І|коли|влада|почали|розбиратися|як|так|сталося|що|ви|разом|з|чеченцями|боролися|з|солдатами|іншого|російського|полку|вони|вимовили|фразу|дуже|зрозумілу|для|реалій|Кавказької|війни|але|важко|зрозумілу|для|тих|хто|в|ці|реалії|не|вникає І коли влада почала розбиратися, як так сталося, що ви разом з чеченцями билися з солдатами іншого російського полку, ті промовили фразу, дуже зрозумілу для реалій Кавказької війни, але важко зрозумілу для тих, хто в ці реалії не вникає. A kiedy władze zaczęły się zastanawiać, jak to się stało, że walczyłeś razem z Czeczenami przeciwko żołnierzom innego rosyjskiego pułku, ci wypowiedzieli zdanie, bardzo zrozumiałe w realiach wojny kaukaskiej, ale trudne do zrozumienia dla tych, którzy w te realia się nie zagłębiają. Они сказали: «Чеченцы — наши братья. oni|powiedzieli|Czeczeni|nasi|bracia Вони|сказали|Чеченці|наші|брати Вони сказали: «Чеченці — наші брати. Powiedzieli: „Czeczeni to nasi bracia. Мы с ними уже 20 лет деремся!» То есть эти солдаты, которые воевали с чеченцами, считали, что это их внутреннее кавказское дело и вмешательство кого-то постороннего — вещь совершенно непозволительная. |||||fight|||||||||considered||||internal||matter||intervention|||outsider|||unacceptable my|z|nimi|już|lat|walczymy|to|znaczy|ci|żołnierze|którzy|walczyli|z|Czeczenami|uważali|że|to|ich|wewnętrzne|kaukaskie|sprawa|i|ingerencja|||obcego|rzecz|całkowicie|niedopuszczalna |||||сражаемся||||||||||||||||||||внешнего вмешательства|||недопустимо Ми|з|ними|вже|років|боремося|То|є|ці|солдати|які|воювали|з|чеченцями|вважали|що|це|їх|внутрішнє|кавказьке|справа|і|втручання|когось||стороннього|річ|абсолютно|неприпустима Ми з ними вже 20 років б'ємося!» Тобто ці солдати, які воювали з чеченцями, вважали, що це їхня внутрішня кавказька справа, і втручання когось стороннього — річ абсолютно неприпустима. Walczymy z nimi już od 20 lat!” To znaczy, że ci żołnierze, którzy walczyli z Czeczenami, uważali, że to ich wewnętrzna kaukaska sprawa, a ingerencja kogoś obcego to rzecz całkowicie niedopuszczalna. Именно этим объясняется то, что русская армия так долго и с такими большими потерями для себя (и для противника тоже) присоединяла Северный Кавказ к империи. exactly||explains||||||||||heavy|losses|||||||joined|||| właśnie|tym|tłumaczy się|to|że|rosyjska|armia|tak|długo|i|z|takimi|dużymi|stratami|dla|siebie|i|dla|przeciwnika|też|przyłączała|Północny|Kaukaz|do|imperium ||||||||||||||||||||присоединяла к|||| Саме|цим|пояснюється|те|що|російська|армія|так|довго|і|з|такими|великими|втратами|для|себе|(і|для|противника|теж)|приєднувала|Північний|Кавказ|до|імперії Саме цим пояснюється те, що російська армія так довго і з такими великими втратами для себе (і для противника також) приєднувала Північний Кавказ до імперії. Właśnie to wyjaśnia, dlaczego rosyjska armia tak długo i z takimi dużymi stratami dla siebie (i dla przeciwnika również) przyłączała Północny Kaukaz do imperium. Потому что эта военная машина была в принципе не приспособлена для таких целей. ||||machine|||principle||adapted|||purposes ponieważ|że|ta|wojskowa|maszyna|była|w|zasadzie|nie|przystosowana|do|takich|celów |||||||||предназначена||| Тому|що|ця|військова|машина|була|в|принципі|не|пристосована|для|таких|цілей Бо ця військова машина в принципі не була пристосована для таких цілей. Ponieważ ta maszyna wojenna w zasadzie nie była przystosowana do takich celów. Как если бы экскаватор использовали для рытья лунок на поле для гольфа. |||excavator|used||digging|holes||||golf jak|jeśli|by|koparka|używano|do|kopania|dołków|na|polu|do|golfa |||excavator|||рытья лунок|ямок||||гольфа Як|як|би|екскаватор|використовували|для|риття|лунок|на|полі|для|гольфу Якби екскаватор використовували для риття ямок на полі для гольфу. Jakby używać koparki do wykopywania dołków na polu golfowym.

Русская армия этого периода была армией, которая исповедовала основной принцип европейской войны — нанесение противнику максимального ущерба в максимально сжатое время с минимальными собственными потерями. |||||||adhered to|main||||infliction|||damage||maximum|compressed||||own| rosyjska|armia|tego|okresu|była|armią|która|wyznawała|podstawowy|zasadę|europejskiej|wojny|zadawanie|przeciwnikowi|maksymalnego|szkody|w|maksymalnie|skompresowane|czas|z|minimalnymi|własnymi|stratami |||||||придерживалась|||||нанесение ущерба|врагу||ущерба противнику|||сжатые сроки||||| Російська|армія|цього|періоду|була|армією|яка|сповідувала|основний|принцип|європейської|війни|завдання|противнику|максимального|збитку|в|максимально|стиснуте|час|з|мінімальними|власними|втратами Російська армія цього періоду була армією, яка сповідувала основний принцип європейської війни — завдання противнику максимальних збитків у максимально стислі терміни з мінімальними власними втратами. Armia rosyjska tego okresu była armią, która wyznawała podstawową zasadę europejskiej wojny — zadawanie przeciwnikowi maksymalnych strat w maksymalnie krótkim czasie przy minimalnych własnych stratach. Так воюет европейская армия. |fights|| tak|walczy|europejska|armia Так|воює|європейська|армія Так воює європейська армія. Tak walczy europejska armia. На Кавказе этот механизм в принципе не работал. na|Kaukazie|ten|mechanizm|w|zasadzie|nie|działał На|Кавказі|цей|механізм|в|принципі|не|працював На Кавказі цей механізм в принципі не працював. Na Kaukazie ten mechanizm w zasadzie nie działał. Потому что на Кавказе война — это скорее такой воинственный ритуальный танец. ||||||rather||martial|ritual| ponieważ|że|na|Kaukazie|wojna|to|raczej|taki|wojowniczy|rytualny|taniec ||||||||военный||ритуальный танец що|на|Кавказі|війна|це|скоріше|такий|воинственный|ритуальный|танец| Тому що на Кавказі війна — це скоріше такий воєнний ритуальний танець. Ponieważ na Kaukazie wojna to raczej taki wojowniczy rytualny taniec. С жертвами среди участников этого танца, да. |victims|among|participants||| z|ofiarami|wśród|uczestników|tego|tańca|tak З|жертвами|серед|учасників|цього|танцю|так З жертвами серед учасників цього танцю, так. Z ofiarami wśród uczestników tego tańca, tak. С жертвами среди зрителей — тех, кто наблюдает этот танец. |||audience|those||watches|| z|ofiarami|wśród|widzów|tych|którzy|obserwuje|ten|taniec З|жертвами|серед|глядачів|тих|хто|спостерігає|цей|танець З жертвами серед глядачів — тих, хто спостерігає за цим танцем. Z ofiarami wśród widzów — tych, którzy obserwują ten taniec. Но это некое действо, это не такая тотальная эпидемия разрушений и убийств, каким является европейская война. ||somewhat|event||||total|epidemic|destruction||murders||is|| ale|to|nieco|działanie|to|nie|taka|totalna|epidemia|zniszczeń|i|zabójstw|jakim|jest|europejska|wojna |||действие||||всеобъемлющая|||||||| Але|це|певне|діяння|це|не|така|тотальна|епідемія|руйнувань|і|вбивств|яким|є|європейська|війна Але це певна дія, це не така тотальна епідемія руйнувань і вбивств, якою є європейська війна. Ale to jest pewne działanie, to nie jest taka totalna epidemia zniszczeń i zabójstw, jaką jest wojna europejska. Там постоянно шли столкновения: между племенами, между родами, между фамилиями. |constantly|were|clashes|||||| tam|ciągle|toczyły się|starcia|między|plemionami|między|rodami|między|nazwiskami |||||||родами||фамилиями Там|постійно|відбувалися|зіткнення||племенами||родами|| Там постійно відбувалися зіткнення: між племенами, між родами, між прізвищами. Tam ciągle dochodziło do starć: między plemionami, między rodami, między nazwiskami. То есть Кавказ к тому времени, когда туда пришла Россия, конечно, не представлял собой такой, знаете, райский уголок, где мирные чабаны пасли овечек на альпийских лугах. |||||||there|||of course|||||you know|paradise|corner|||shepherds||||| to|znaczy|Kaukaz|do|temu|czasu|kiedy|tam|przyszła|Rosja|oczywiście|nie|nie przedstawiał|sobą|taki|wiecie|rajski|zakątek|gdzie|pokojowi|pasterze|pasli|owieczki|na|alpejskich|łąkach ||||тому времени||||||||||||райский|райский уголок|||shepherds|пасли|овечек (овец)||альпийских лугах|лугами Тобто|є|Кавказ|до|тому|часу|коли|туди|прийшла|Росія|звичайно|не|представляв|собою|такий|знаєте|райський|куточок|де|мирні|чабани|пасли|овечок|на|альпійських|луках Тобто Кавказ на той час, коли туди прийшла Росія, звичайно, не був таким, знаєте, райським куточком, де мирні чабани пасли овечок на альпійських луках. To znaczy, Kaukaz w czasie, gdy przyszła tam Rosja, oczywiście nie był takim, wiecie, rajskim zakątkiem, gdzie pokojowi pasterze wypasali owce na alpejskich łąkach. Нет. nie Ні Ні. Nie. Это было место, где шли постоянные столкновения. ||||took place|constant|clashes to|było|miejsce|gdzie|szły|stałe|starcia Це|було|місце|де|відбувалися|постійні|зіткнення Це було місце, де відбувалися постійні зіткнення. To było miejsce, gdzie miały miejsce ciągłe starcia. Но они не носили такого тотального разрушительного и кровавого характера, какой приняла тогда война. |||carried|||destructive|||||took|| ale|one|nie|nosiły|takiego|totalnego|destrukcyjnego|i|krwawego|charakteru|jaki|przyjęła|wtedy|wojna Але|вони|не|носили|такого|тотального|руйнівного|і|кривавого|характеру|який|прийняла|тоді|війна Але вони не мали такого тотального руйнівного і кривавого характеру, який набула тоді війна. Ale nie miały one tak całkowitego, destrukcyjnego i krwawego charakteru, jaki przyjęła wtedy wojna. Потому что у конфликтующих сторон на Кавказе главная цель была — показать свое превосходство. |||conflicting|sides|||main|||||superiority ponieważ|że|u|konfliktujących|stron|na|Kaukazie|głównym|celem|była|pokazać|swoją|przewagę ||||||||||||превосходство Тому|що|у|конфліктуючих|сторін|на|Кавказі|головна|мета|була|показати|своє|перевагу Бо у конфліктуючих сторін на Кавказі головною метою було — показати свою перевагу. Ponieważ głównym celem stron konfliktu na Kaukazie było pokazanie swojej przewagi. Как танцоры: когда один, другой, третий танцуют, и каждый показывает, какой он мастер. |dancers||||||||shows|||master jak|tancerze|kiedy|jeden|drugi|trzeci|tańczą|i|każdy|pokazuje|jaki|on|mistrz |танцоры||||||||||| Як|танцюристи|коли|один|інший|третій|танцюють|і|кожен|показує|який|він|майстер Як танцюристи: коли один, другий, третій танцюють, і кожен показує, який він майстер. Jak tancerze: kiedy jeden, drugi, trzeci tańczą, a każdy pokazuje, jaki jest mistrzem. Так вот, главным для жителей Северного Кавказа было показать, какие они мастера боя, какие они отважные и умелые. ||||||||||||fight|||brave||skilled więc|oto|głównym|dla|mieszkańców|Północnego|Kaukazu|było|pokazać|jacy|oni|mistrzami|walki|jacy|oni|odważnymi|i|zdolnymi |||||||||||||||отважные|| Отже|ось|головним|для|жителів|Північного|Кавказу|було|показати|якими|вони|майстра|бою|якими|вони|відважні|і|вмілі Отже, головним для жителів Північного Кавказу було показати, якими вони майстрами бою, якими вони відважними та вмілими. Tak więc, najważniejsze dla mieszkańców Północnego Kaukazu było pokazanie, jakimi są mistrzami walki, jak odważni i zdolni. А не для того, чтобы стоять по колено в крови. |||||stand||knee|| a|nie|dla|tego|aby|stać|po|kolano|w|krwi |||||||по колено|| А|не|для|того|щоб|стояти|по|коліно|в|крові А не для того, щоб стояти по коліно в крові. A nie po to, aby stać po kolana we krwi.

На меня большое впечатление произвел один документ о разрушении башни в одном из районов. |||impression|made||||destruction|tower|||| na|mnie|duże|wrażenie|wywarł|jeden|dokument|o|zniszczeniu|wieży|w|jednym|z|rejonów На|мене|велике|враження|справив|один|документ|про|руйнуванні|вежі|в|одному|з|районів На мене велике враження справив один документ про знищення вежі в одному з районів. Duże wrażenie zrobił na mnie jeden dokument o zniszczeniu wieży w jednym z rejonów. Знаете, одно из таких украшений горского пейзажа — боевые башни, родовые. ||||jewels|||battle|towers|ancestral wiecie|jedna|z|takich|ozdób|górskiego|krajobrazu|bojowe|wieże|rodowe |||||горского|горского пейзажа|||родовые башни Знаєте|одне|з|таких|прикрас|гірського|пейзажу|бойові|башти|родові Знаєте, одне з таких прикрас гірського пейзажу — бойові вежі, родові. Wiecie, jednym z takich ozdób górskiego krajobrazu są wieże bojowe, rodowe. Использование этих башен ритуализировано. use of|||ritualized użycie|tych|wież|zrytualizowane |||превратилось в ритуал Використання|цих|веж|ритуалізовано Використання цих веж ритуалізовано. Użycie tych wież zostało zrytualizowane. И когда русский экспедиционный отряд двигался из пункта А в пункт Б, с одной из этих башен был произведен выстрел. |||||moved|||||||||||||fired|shot i|kiedy|rosyjski|ekspedycyjny|oddział|poruszał się|z|punktu|A|do|punkt|B|z|jednej|z|tych|wież|został|oddany|strzał |||экспедиционный отряд|||||||||||||||выстрел сделан|shot І|коли|російський|експедиційний|підрозділ|рухався|з|пункту|А|в|пункт|Б|з|однієї|з|цих|веж|був|здійснений|постріл І коли російський експедиційний загін рухався з пункту А в пункт Б, з однієї з цих веж був зроблений постріл. I kiedy rosyjska ekspedycja przemieszczała się z punktu A do punktu B, z jednej z tych wież oddano strzał. Жалея людей, командир вызвал саперов, саперы заложили порох под один из углов этой башни — и башню эту взорвали. regretting|||called||||gunpowder||||corners||||||blew up Сочувствуя людям||||саперы|саперы|заложили порох|пороховой заряд||||||||||взорвали её шкодую|людей|командир|викликав|саперів|сапери|заклали|порох|під|один|з|кутів|цієї|вежі|і|вежу|цю|підірвали żałując|ludzi|dowódca|wezwał|saperów|saperzy|położyli|proch|pod|jeden|z|kątów|tej|wieży|i|wieżę|tę|wysadzili Жаліючи людей, командир викликав саперів, сапери заклали порох під один з кутів цієї вежі — і вежу цю підірвали. Z żalem dla ludzi, dowódca wezwał saperów, saperzy podłożyli proch pod jeden z rogów tej wieży — i wieża ta została wysadzona. Местное население было потрясено. |||shocked lokalne|ludność|było|wstrząśnięte |||в шоке Місцеве|населення|було|вражене Місцеве населення було приголомшене. Ludność lokalna była wstrząśnięta. Потому что, с их точки зрения, таких варваров, которые так нарушают все правила ведения войны, на их территории еще не было. |||||||barbarians||||||conduct||||||| ponieważ|że|z|ich|punktów|widzenia|takich|barbarzyńców|którzy|tak|łamią|wszystkie|zasady|prowadzenia|wojny|na|ich|terytorium|jeszcze|nie|było |||||||варваров (1)|||нарушают все|||ведения войны||||||| Тому|що|з|їх|точки|зору|таких|варварів|які|так|порушують|всі|правила|ведення|війни|на|їх|території|ще|не|було Бо з їхньої точки зору, таких варварів, які так порушують усі правила ведення війни, на їхній території ще не було. Ponieważ z ich punktu widzenia, takich barbarzyńców, którzy tak łamią wszystkie zasady prowadzenia wojny, na ich terytorium jeszcze nie było. А с точки зрения европейских военных действий все было сделано правильно: взорвали вражеское укрепление. ||||||actions|||done|correctly|blew up|enemy|fortification a|z|punktu|widzenia|europejskich|wojskowych|działań|wszystko|było|zrobione|poprawnie|wysadzili|wrogie|umocnienie |||||||||||destroyed|вражеское укрепление| А|з|точки|зору|європейських|військових|дій|все|було|зроблено|правильно|підірвали|ворожу|укріплення А з точки зору європейських військових дій все було зроблено правильно: підірвали ворожу укріплення. A z punktu widzenia europejskich działań wojennych wszystko zostało zrobione poprawnie: wysadzono wrogą fortyfikację. Уничтожение этого укрепления произошло даже без потерь для отряда. |||happened||||| zniszczenie|tej|umocnienia|miało miejsce|nawet|bez|strat|dla|oddziału Знищення|цього|укріплення|сталося|навіть|без|втрат|для|підрозділу Знищення цього укріплення відбулося навіть без втрат для загону. Zniszczenie tej fortyfikacji nastąpiło nawet bez strat dla oddziału. Но с кавказской точки зрения это совершенно дикая и немыслимая вещь. ||||||completely|wild||unthinkable| ale|z|kaukaskiej|punktu|widzenia|to|zupełnie|dzika|i|nie do pomyślenia|rzecz |||||||||невообразимая| Але|з|кавказської|точки|зору|це|абсолютно|дика|і|немислима|річ Але з кавказької точки зору це абсолютно дика і немислима річ. Ale z kaukaskiego punktu widzenia to zupełnie dzika i nie do pomyślenia rzecz.

Этот клубок взаимных непониманий на всех уровнях создавал конфликт, который разрешался с большим трудом. |tangle|mutual||||levels|created|||resolved||| ten|kłębek|wzajemnych|nieporozumień|na|wszystkich|poziomach|tworzył|konflikt|który|rozwiązywał|z|dużym|trudem |узел||непонимания||||создавал|||||| Цей|клубок|взаємних|непорозумінь|на|всіх|рівнях|створював|конфлікт|який|розв'язувався|з|великим|трудом Цей клубок взаємних непорозумінь на всіх рівнях створював конфлікт, який вирішувався з великими труднощами. Ten splot wzajemnych nieporozumień na wszystkich poziomach tworzył konflikt, który był trudny do rozwiązania. Для того чтобы прекратить войну между какими-то государствами, достаточно было навязать политическую волю правительству противоборствующего государства. |||end|||||states|enough||impose||||opposing|states dla|tego|aby|zakończyć|wojnę|między|||państwami|wystarczy|było|narzucić|polityczną|wolę|rządowi|przeciwnego|państwa |||||||||||навязать||||враждующего государства| Для|того|щоб|припинити|війну|між|||державами|достатньо|було|нав'язати|політичну|волю|уряду|протилежного|держави Для того щоб припинити війну між якимись державами, достатньо було нав'язати політичну волю уряду протиборчої держави. Aby zakończyć wojnę między jakimiś państwami, wystarczyło narzucić wolę polityczną rządowi przeciwnego państwa. Когда король, например, понимал, что ему против другого короля не устоять, он заключал мирный договор, и война на этом заканчивалась. |king||understood|||||||withstand||concluded|peace treaty|treaty||||| kiedy|król|na przykład|rozumiał|że|jemu|przeciw|innego|króla|nie|wytrzymać|on|zawierał|pokojowy|umowę|i|wojna|na|tym|kończyła się ||||||||||устоять не сможет||заключал||||||| Коли|король|наприклад|розумів|що|йому|проти|іншого|короля|не|встояти|він|укладав|мирний|договір|і|війна|на|цьому|закінчувалась Коли король, наприклад, розумів, що йому проти іншого короля не встояти, він укладав мирний договір, і війна на цьому закінчувалася. Kiedy król, na przykład, zdawał sobie sprawę, że nie ma szans w starciu z innym królem, zawierał traktat pokojowy, a wojna się kończyła. И все подданные, многие из которых даже не слышали о том, что идет война, это принимали, потому что таково было решение короля. ||||||||heard|||||||accepted|||||| i|wszyscy|poddani|wielu|z|których|nawet|nie|słyszeli|o|tym|że|trwa|wojna|to|akceptowali|||takie|było|decyzja|króla І|всі|піддані|багато|з|яких|навіть|не|чули|про|те|що|йде|війна|це|приймали|тому|що|таке|було|рішення|короля І всі піддані, багато з яких навіть не чули про те, що йде війна, це приймали, тому що таке було рішення короля. I wszyscy poddani, z których wielu nawet nie słyszało o tym, że trwa wojna, akceptowali to, ponieważ takie było postanowienie króla.

На Кавказе же для того, чтобы война закончилась, нужно было донести мысль о безнадежности сопротивления до каждой ячейки горского общества. |||||||ended|||convey|idea||hopelessness|resistance|||cell|| na|Kaukazie|jednak|dla|tego|aby|wojna|się skończyła|trzeba|było|donieść|myśl|o|beznadziejności|oporu|do|każdej|komórki|górskiego|społeczeństwa |||||||||||||безнадежности сопротивления||||ячейке|| На|Кавказі|ж|для|того|щоб|війна|закінчилася|потрібно|було|донести|думку|про|безнадійності|опору|до|кожної|клітини|гірського|суспільства На Кавказі ж для того, щоб війна закінчилася, потрібно було донести думку про безнадійність опору до кожної осередку гірського суспільства. Na Kaukazie, aby wojna się zakończyła, trzeba było przekazać myśl o beznadziejności oporu do każdej komórki górskiego społeczeństwa. В буквальном смысле слова каждая горская семья, каждый род, племя должны были понять, что ничего сделать нельзя. ||||||family|||||||||| w|dosłownym|sensie|słowa|każda|górska|rodzina|każdy|ród|plemię|musiały|były|zrozumieć|że|nic|zrobić|nie można В|буквальному|сенсі|слова|кожна|гірська|сім'я|кожен|рід|плем'я|повинні|були|зрозуміти|що|нічого|зробити|не можна В буквальному сенсі слова кожна гірська сім'я, кожен рід, плем'я повинні були зрозуміти, що нічого зробити не можна. W dosłownym tego słowa znaczeniu każda górska rodzina, każdy ród, plemię musiały zrozumieć, że nic nie można zrobić. Что придется покориться. |will have to|submit że|trzeba będzie|się poddać ||подчиниться Що|доведеться|покоритися Що доведеться підкоритися. Że trzeba będzie się poddać. Причем во многих случаях эта покорность была достаточно условна. in fact|||cases(1)||submission||sufficiently|conditional przy czym|w|wielu|przypadkach|ta|uległość|była|dość|warunkowa |||||submission|||условной Причому|в|багатьох|випадках|ця|покірність|була|досить|умовною Причому в багатьох випадках ця покірність була досить умовною. Przy czym w wielu przypadkach ta uległość była dość warunkowa. Потому что в очень многих районах Северного Кавказа русская власть была номинальной. |||||||||||nominal ponieważ|że|w|bardzo|wielu|regionach|Północnego|Kaukazu|rosyjska|władza|była|nominalna |||||||||||символической що||в|дуже|багатьох|районах|Північного|Кавказу|російська|влада|була|номінальною Тому що в дуже багатьох районах Північного Кавказу російська влада була номінальною. Ponieważ w bardzo wielu rejonach Północnego Kaukazu władza rosyjska była nominalna. Обе стороны молчаливо признавали, что как бы достигнут консенсус. ||silently|acknowledged||||reached|consensus obie|strony|milcząco|uznawały|że|jak|by|osiągnięty|konsensus ||в молчании||||||консенсус Обидві|сторони|мовчки|визнавали|що|як|би|досягнутий|консенсус Обидві сторони мовчки визнавали, що досягнуто консенсус. Obie strony milcząco uznawały, że osiągnięto konsensus. Но на самом деле реальное положение во многих регионах оставалось прежним. |||fact||situation|in|||remained|unchanged ale|w|samym|fakcie|rzeczywiste|położenie|w|wielu|regionach|pozostawało|niezmienione Але|на|самому|ділі|реальне|положення|в|багатьох|регіонах|залишалося|попереднім Але насправді реальний стан справ у багатьох регіонах залишався незмінним. Ale w rzeczywistości rzeczywista sytuacja w wielu regionach pozostała niezmieniona. Достаточно сказать, что многие наибы имама Шамиля (наибы — это руководители военно-территориальных образований, сподвижники Шамиля) после окончания войны заняли высокие посты в местной администрации. enough||||lieutenants|||deputies||leaders|||formations|associates|||end||held|high|positions||| wystarczy|powiedzieć|że|wielu|naiby|imama|Szamila|naiby|to|przywódcy|||formacji|towarzysze|Szamila|po|zakończeniu|wojny|zajęli|wysokie|stanowiska|w|lokalnej|administracji ||||заместители|наибы||заместители имама|||||образования (1)|соратники|||||||||| Достатньо|сказати|що|багато|наїби|імама|Шаміля|(наїби|це|керівники|||утворень|сподвижники|Шаміля|після|закінчення|війни|зайняли|високі|посади|в|місцевій|адміністрації Досить сказати, що багато наїбів імама Шаміля (наїби — це керівники військово-територіальних утворень, соратники Шаміля) після закінчення війни зайняли високі посади в місцевій адміністрації. Wystarczy powiedzieć, że wielu naibów imama Szamila (naiby to liderzy wojskowo-terytorialnych jednostek, towarzysze Szamila) po zakończeniu wojny zajęło wysokie stanowiska w lokalnej administracji.

Более того, некоторые люди, которые воевали вместе с имамом — в горской войне против России, — участвовали уже после пленения Шамиля в том, чтобы окончательно подавить сопротивление так называемых непримиримых. moreover||||||together||||||||participated|||capture|||||finally|suppress|resistance||so-called|irreconcilable bardziej|tego|niektórzy|ludzie|którzy|walczyli|razem|z|imamatem|w|górskiej|wojnie|przeciwko|Rosji|brali udział|już|po|pojmania|Szamila|w|tym|aby|ostatecznie|stłumić|opór|tak|zwanych|nieprzejednanych ||||||||Шамилем|||||||||пленения Шамиля||||||||||непримиримых противников Більше|того|деякі|люди|які|воювали|разом|з|імамом|в|горській|війні|проти|Росії|брали участь|вже|після|полону|Шаміля|в|тому|щоб|остаточно|придушити|опір|так|званих|непримиренних Більше того, деякі люди, які воювали разом з імамом — в гірській війні проти Росії, — брали участь вже після полонення Шаміля в тому, щоб остаточно придушити опір так званих непримиренних. Co więcej, niektórzy ludzie, którzy walczyli razem z imamem — w górskiej wojnie przeciwko Rosji — brali udział już po ujęciu Szamila w ostatecznym stłumieniu oporu tzw. nieprzejednanych. Шамиль капитулировал в 1859 году, но было несколько отрядов его сторонников, которые не согласились с поражением и продолжали сопротивление. ||||||several||||||||defeat||continued|resistance Szamil|poddał się|w|roku|ale|było|kilka|oddziałów|jego|zwolenników|którzy|nie|zgodzili się|z|porażką|i|kontynuowali|opór |surrendered|||||||||||||||| Шаміль|капітулював|в|році|але|було|кілька|загонів|його|прихильників|які|не|погодилися|з|поразкою|і|продовжували|опір Шаміль капітулював у 1859 році, але було кілька загонів його прихильників, які не погодилися з поразкою і продовжували опір. Szamil kapitulował w 1859 roku, ale było kilka oddziałów jego zwolenników, które nie zgodziły się z porażką i kontynuowały opór. Так вот в подавлении их сопротивления участвовали их бывшие соратники. |||suppression|||||former|comrades więc|oto|w|stłumieniu|ich|oporu|brali udział|ich|byli|towarzysze |||||||||союзники Отже||в|придушенні|їх|опору|брали участь|їх|колишні|соратники Так от у придушенні їхнього опору брали участь їхні колишні соратники. Otóż w stłumieniu ich oporu brali udział ich byli towarzysze. Поэтому, повторяю, картина там была очень сложная. therefore|I repeat|picture|||| dlatego|powtarzam|obraz|tam|była|bardzo|skomplikowana Тому|повторю|картина|там|була|дуже|складна Тому, повторюю, картина там була дуже складна. Dlatego powtarzam, sytuacja tam była bardzo skomplikowana. И власть во многих районах, особенно горных районах Северного Кавказа, оставалась до конца имперского периода номинальной. |||||especially|mountainous||||remained||||period| i|władza|w|wielu|rejonach|szczególnie|górskich|rejonach|Północnego|Kaukazu|pozostawała|do|końca|imperialnego|okresu|nominalną |||||||||||||имперского периода|| І|влада|в|багатьох|районах|особливо|гірських|районах|Північного|Кавказу|залишалася|до|кінця|імперського|періоду|номінальною І влада в багатьох районах, особливо гірських районах Північного Кавказу, залишалася до кінця імперського періоду номінальною. A władza w wielu regionach, szczególnie górskich rejonach Północnego Kaukazu, pozostała do końca okresu imperialnego nominalna. Что там происходило на самом деле, власть реально сказать не может. ||happened|||||really|say||can co|tam|działo się|na|samym|fakcie|władza|naprawdę|powiedzieć|nie|może Що|там|відбувалося|на|самому|ділі|влада|насправді|сказати|не|може Що там відбувалося насправді, влада реально сказати не може. Co tam się naprawdę działo, władza nie może powiedzieć.

1878 год можно назвать окончанием Кавказской войны лишь условно. |||end|||only|conditionally rok|można|nazwać|zakończeniem|Kaukaskiej|wojny|tylko|warunkowo |||концом||||условно рік|можна|назвати|закінченням|Кавказької|війни|лише|умовно 1878 рік можна назвати закінченням Кавказької війни лише умовно. Rok 1878 można uznać za zakończenie wojny kaukaskiej jedynie warunkowo. Наверное, самый важный критерий — это то, что после 1878 года при подавлении выступлений местного населения уже не применялась артиллерия, обходились полицейскими мерами. probably||||||||||suppression||||||used||managed|police|measures pewnie|najważniejszy|ważny|kryterium|to||że|po|roku|przy|tłumieniu|wystąpień|lokalnego|ludności|już|nie|stosowano|artyleria|obywało się|policyjnymi|środkami |||критерий|||||||||||||использовалась||ограничивались|| Напевно|найважливіший|важливий|критерій|це|те|що|після|року|при|придушенні|виступів|місцевого|населення|вже|не|застосовувалася|артилерія|обходилися|поліцейськими|заходами Напевно, найважливіший критерій — це те, що після 1878 року при придушенні виступів місцевого населення вже не застосовувалася артилерія, обходилися поліцейськими заходами. Najważniejszym kryterium jest to, że po 1878 roku przy tłumieniu wystąpień lokalnej ludności nie stosowano już artylerii, ograniczano się do działań policyjnych. Там тоже привлекались воинские и казачьи части, тоже были жертвы. ||were involved|||Cossack||||casualties tam|też|były przyciągane|wojskowe|i|kozackie|oddziały|też|były|ofiary Там|також|залучали|військові|і|козачі|частини|також|були|жертви Там теж залучалися військові та козацькі частини, теж були жертви. Tam również angażowane były oddziały wojskowe i kozackie, również były ofiary. Но уже не использовалась артиллерия. ale|już|nie|była używana|artyleria Але|вже|не|використовувалася|артилерія Але вже не використовувалася артилерія. Ale już nie używano artylerii.

Использование артиллерии — это такая четкая грань между войной и полицейской акцией. ||||clear|line||||| użycie|artylerii|to|taka|wyraźna|granica|między|wojną|a|policyjną|akcją |||||граница||||полицейской акцией| Використання|артилерії|це|така|чітка|межа|між|війною|і|поліцейською|акцією Використання артилерії — це така чітка межа між війною та поліцейською акцією. Użycie artylerii to taka wyraźna granica między wojną a akcją policyjną. Потому что нельзя назвать полицейской акцией расстрел местного населения из пушек. ||||||shooting|||| ||nie można|nazwać|policyjną|akcją|egzekucja|lokalnego|ludności|z|dział Тому|що|не можна|назвати|поліцейською|акцією|розстріл|місцевого|населення|з|гармат Бо не можна назвати поліцейською акцією розстріл місцевого населення з гармат. Ponieważ nie można nazwać akcją policyjną ostrzału lokalnej ludności z dział. В 1878 году применение артиллерии против мирного населения закончилось. ||use|||civilian|| w|roku|zastosowanie|artylerii|przeciwko|pokojowemu|ludności|zakończyło się В|році|застосування|артилерії|проти|мирного|населення|закінчилося У 1878 році застосування артилерії проти мирного населення закінчилося. W 1878 roku użycie artylerii przeciwko ludności cywilnej zakończyło się. А до этого времени принципиальных отличий в том, что происходило там в начале XVIII века, в его конце, в начале XIX века, в его середине, не было. ||||principled|differences||||happened||||||||||||||||| a|do|tego|czasu|zasadniczych|różnic|w|tym|co|działo się|tam|w|początku|XVIII|wieku|w|jego|końcu|w|początku|XIX|wieku|w|jego|środku|nie|było ||||принципиальных отличий|||||||||||||||||||||| А|до|цього|часу|принципових|відмінностей|в|тому|що|відбувалося|там|в|початку|XVIII|століття|в|його|кінці|в|початку|XIX|століття|в|його|середині|не|було А до цього часу принципових відмінностей у тому, що відбувалося там на початку XVIII століття, в його кінці, на початку XIX століття, в його середині, не було. A do tego czasu nie było zasadniczych różnic w tym, co działo się tam na początku XVIII wieku, na jego końcu, na początku XIX wieku, w jego połowie. Потому что, повторяю, вся война была чередой восстаний, умиротворений, восстаний, умиротворений, затиший, обострений. ||I repeat||||series|uprisings|pacifications|||lulls|escalations ponieważ|że|powtarzam|cała|wojna|była|serią|powstań|uspokajania|powstań|uspokajania|ciszy|zaostrzeń ||||||периодом||умиротворений|||затиший период|обострений Тому|що|повторюю|вся|війна|була|чередою|повстань|умиротворень|повстань|умиротворень|затишків|загострень Тому що, повторюю, вся війна була чередою повстань, умиротворень, повстань, умиротворень, затишшів, загострень. Ponieważ, powtarzam, cała wojna była serią powstań, uspokajania, powstań, uspokajania, ciszy, zaostrzeń. Все это началось при Петре I в 1722 году и закончилось во время последнего крупного восстания в Чечне и Дагестане в 1878 году. ||||||||||||last|major||||||| wszystko|to|zaczęło się|za|Piotrem|I|w|roku|i|zakończyło się|w|czasie|ostatniego|dużego|powstania|w|Czeczenii|i|Dagestanie|w|roku Все|це|почалося|за|Петром|I|в|році|і|закінчилося|під|час|останнього|великого|повстання|в|Чечні|і|Дагестані|в|році Все це почалося при Петру I у 1722 році і закінчилося під час останнього великого повстання в Чечні та Дагестані у 1878 році. Wszystko to zaczęło się za Piotra I w 1722 roku i zakończyło podczas ostatniego dużego powstania w Czeczenii i Dagestanie w 1878 roku.

SENT_CWT:AFkKFwvL=9.59 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=19.02 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=7.79 PAR_CWT:B7ebVoGS=8.75 uk:AFkKFwvL: pl:B7ebVoGS:250524 openai.2025-02-07 ai_request(all=144 err=0.69%) translation(all=288 err=0.00%) cwt(all=4045 err=4.97%)