Start learning this lesson now

Romaneste, XVI. Recapitulare

XVI. Recapitulare

XVI.

Recapitulare A. A fost odată ca niciodată un pădurar sărac care trăia împreună cu fiica sa, pe care o chema Dâmboviţa, într-o pădure mare şi adâncă. Fata ştia toate secretele pădurii, toate potecile, toate cărările, toate viețuitoarele care trăiau ascunse în iarbă şi în tufişuri. Într-o zi, un prinţ dintr-o împărăţie îndepărtată s-a rătăcit prin pădure. A întâlnit-o pe Dâmboviţa şi i-a cerut să-l ajute să-şi regăsească drumul. Ea a fost bună şi i l-a arătat. Prinţul, văzând frumuseţea şi gingăşia ei, a cerut-o de nevastă. Dâmboviţa i-a spus însă că-i făgăduise deja mâna lui Bucur, un cioban din vecinătatea pădurii. În semn de mulţumire, prinţul – care nu era nimeni altul decât Prinţul Munţilor – i-a oferit atunci fetei un cuţitaş şi o sfârlează de lemn. Dacă învârtea sfârleaza, i se îndeplinea orice dorinţă. După întâlnirea cu prinţul, fata s-a dus cu cuţitaşul şi cu sfârleaza şi i le-a arătat logodnicului ei, Bucur. Dorind să-i dovedească ce mult îl iubeşte şi că i-a fost credincioasă, ea a înfipt cuţitul într-o stâncă. Din locul unde a lovit, a ţâşnit un izvor de apă bună, curată şi clară ca lacrima fetei. Dâmboviţa a botezat acest izvor cu numele ei. Cei doi au întemeiat un sătuc la marginea pădurii, pe malul izvorului. Bucur a dat aşezării numele lui. Şi aşa, sătucul, devenit astăzi metropolă, se numeşte Bucureşti, iar apa care-l străbate – Dâmboviţa. Mai spune legenda că îndrăgostiţii s-au căsătorit, au avut copii vrednici şi au trăit ani mulţi şi fericiţi. Dacă n-or fi murit, or mai fi trăind şi astăzi... B. Se spune că toate începuturile au o poveste. Aşa şi Bucureştiul. Pe vremea când năvăleau popoare migratoare în ţara noastră, precum tătarii, pe malul Dâmboviţei şi prin pădurile care azi nu mai sunt, din zona Bucureştiului de azi, vieţuia un cioban pe nume Bucur, care avea turmă mare de oi, cu câini şi măgari, şi cai. El nu trăia singur, ci mai mulţi ciobani îl ajutau să ţină rânduiala pentru tuns oile, făcut caşul şi multe alte treburi, care se fac la o stână. Erau multe primejdii de înfruntat în acea vreme, printre care şi animalele sălbatice. Dar mai răi decât fiarele erau unii oameni, care veneau cu gând să fure, să omoare, să ia robi, să dea foc. Ciobanul Bucur a trecut prin toate acestea: de mai multe ori tătarii i-au dat foc la stână, i-au luat rob un cioban şi, într-o zi, chiar pe frumoasa Anca, fata lui, au prins-o şi au luat-o cu ei. Dar fiind viteaz, Bucur a luat alţi doi ciobani cu el şi, călare, au plecat să o găsească pe fată. I-au ajuns pe tătari din urmă la apa Nistrului, care era îngheţată, fiind iarnă. Tătarii au crezut că gheaţa e destul de groasă pentru a trece pe ea, ca pe un pod. Numai că gheaţa s-a spart şi ei s-au cufundat în apă. Unii dintre ei s-au înecat. Însă Anca a fost salvată de tatăl ei şi de ciobani şi s-a putut întoarce acasă. Apoi, Bucur a ridicat o casă mare, cu gard înalt, şi când fata lui s-a căsătorit, s-a format o mică aşezare, căreia i-au ridicat şi biserică: biserica Bucur. În jurul acestei aşezări, în timp, s-a format Bucureştiul, după numele ciobanului curajos. Biserica lui Bucur Ciobanul există şi astăzi. Se află în sectorul 4, lângă mânăstirea Radu Vodă, este închinată Sfinţilor Atanasie şi Chiril. Unii istorici nu au crezut în legenda lui Bucur, dar au cercetat mai multe documente şi au ajuns la concluzia că Bucur e ctitorul ei. A fost ridicată mai întâi din lemn, de către Bucur, iar mai apoi, din cărămidă, de către Mircea cel Bătrân în 1416. Data exactă a construirii ei nu se cunoaşte nici azi. (o voce) Cunoscut în trecut ca „Cibinium” şi mai târziu, în urma colonizării de către saşi, ca „Hermannstadt", Sibiul a fost declarat oraş în 1366. Aici au venit, din secolul XII, mai mulţi saşi, dintre care mulţi meşteşugari, care mai târziu s-au organizat în bresle, contribuind la dezvoltarea şi bunăstarea oraşului. Iată cum legenda se împleteşte cu datele istoriei! (o a doua voce) Se zice că înainte, pe locul Sibiului, era doar un sat sărac, pe nume Sibiel. Şi oamenii de acolo nu aveau un meşteşugar, care să-i înveţe meserie. De aceea au mers ei la un cizmar neam, pe nume Hermann, şi l-au rugat să se mute în satul lor. Hermann era şiret şi a acceptat propunerea, numai să i se dea pământ în sat, cât să poată întinde o piele de bivol. Oamenii s-au bucurat şi i-au promis că-i vor da dublu. A doua zi, a venit Hermann, dar a tăiat pielea de bivol în fâşii subţiri, subţiri, şi a dat roată la mult pământ cu ele... şi-au dat seama oamenii locului că sunt păcăliţi, dar nu au avut ce face. Pe acele vremuri, vorba era vorbă, nu era nevoie de alte promisiuni scrise, deci aşa a rămas, cât a vrut Hermann, ba chiar dublu. Apoi Hermann şi-a construit o casă mare şi a adus mai multe rude de-ale lui în sat, şi în scurtă vreme satul s-a mărit, schimbându-şi numele din Sibiel în Sibiu. S-a şi îmbogăţit satul, fiind numit şi „Hermannstadt”, adică oraşul lui Hermann, cu români şi nemţi... Aşa se zice că s-ar fi format Sibiul de azi. Adevărul, numai Dumnezeu îl ştie!

XVI. Recapitulare XVI|Резюме XVI(1) Zusammenfassung| XVI|Recapitulatio XVI|riassunto XVI|підсумок XVI. Zusammenfassung XVI. Περίληψη XVI. Summary XVI. Resumen XVI. récapitulation XVI. Apibendrinimas XVI. Samenvatting XVI Recapitulação XVI. Резюме XVI. Підсумок XVI. Riepilogo

XVI. XVI sixteen XVI XVI XVI. XVI. XVI.

Recapitulare A. Резюме|A Summary A| riassunto| підсумок|A Summary A. Резюме A. Підсумок A. Riepilogo A. A fost odată ca niciodată un pădurar sărac care trăia împreună cu fiica sa, pe care o chema Dâmboviţa, într-o pădure mare şi adâncă. Был|раз|как||никогда|один|лесник|бедный|который|жил|вместе|с|дочь|его|которую||ее|звали|Дымбовица|в|одну|лес|большой|и|глубокий Es war einmal||||||Waldarbeiter||||||||||||||einer|Wald|||tief there was||once|as|never||forester|poor||lived|||daughter|his|whom|who||was named|Dâmboviţa|||forest|big||deep un|tempo fa|una volta|come|mai|un|boscaiolo|povero|che|viveva|insieme|con|figlia|sua|che|che|la|chiamava|Dâmboviţa|||foresta|grande|e|profonda A|був|раз|як|ніколи|один|лісник|бідний|який|жив|разом|з|дочка|його|яку|||звали|Дамбовіца|||лісі|великому|і|глибокому Once upon a time there was a poor forester who lived with his daughter, whom he called Dâmboviţa, in a big and deep forest. Il était une fois un pauvre bûcheron qui vivait avec sa fille, nommée Dâmboviţa, dans une grande et profonde forêt. Жил-был бедный лесник, который жил со своей дочерью по имени Дымбовица в большом и густом лесу. Колись давно жив бідний лісник, який разом зі своєю донькою на ім'я Дамбовіца мешкав у великому і глибокому лісі. C'era una volta un povero boscaiolo che viveva insieme a sua figlia, di nome Dâmboviţa, in una grande e profonda foresta. Fata ştia toate secretele pădurii, toate potecile, toate cărările, toate viețuitoarele care trăiau ascunse în iarbă şi în tufişuri. Девочка|знала|все|секреты|леса|все|тропинки|все|дорожки|все|существа|которые|жили|скрытые|в|траве|и|в|кустах ||||||die Pfade||Wanderwege||Lebewesen|||versteckt|||||Büschen |knew||secrets|of the forest||the paths||the trails||creatures||lived|hidden||the grass|||bushes la ragazza|sapeva|tutti|i segreti|della foresta|tutti|i sentieri|tutte|le strade|tutti|gli esseri viventi|che|vivevano|nascoste|nell'erba||e|nei|cespugli дівчина|знала|всі|секрети|лісу||стежки||дороги||істоти|які|жили|сховані|в|траві|і|в|чагарниках The girl knew all the secrets of the forest, all the paths, all the trails, all the creatures that lived hidden in the grass and bushes. La fille connaissait tous les secrets de la forêt, tous les sentiers, tous les chemins, toutes les créatures qui vivaient cachées dans l'herbe et dans les buissons. Девочка знала все секреты леса, все тропинки, все дорожки, всех существ, которые прятались в траве и кустах. Дівчина знала всі таємниці лісу, всі стежки, всі доріжки, всіх істот, які жили приховані в траві та чагарниках. La ragazza conosceva tutti i segreti della foresta, tutti i sentieri, tutti i percorsi, tutte le creature che vivevano nascoste nell'erba e nei cespugli. Într-o zi, un prinţ dintr-o împărăţie îndepărtată s-a rătăcit prin pădure. ||день|один|принц|||царства|далекого|||заблудился|по|лесу |||||||Reich|fernen|||verirrte sich|| ||||prince|from||kingdom|distant|||lost||forest ||giorno|un|principe|||regno|lontano|||perso|attraverso|foresta ||день|один|принц|||королівства|далекого|||заблукав|через|ліс One day, a prince from a distant kingdom wandered through the forest. Un jour, un prince d'un royaume lointain s'est perdu dans la forêt. Однажды принц из далекого королевства заблудился в лесу. В один день, принц з далекого королівства заблукав у лісі. Un giorno, un principe di un regno lontano si è perso nella foresta. A întâlnit-o pe Dâmboviţa şi i-a cerut să-l ajute să-şi regăsească drumul. Он|||на|Дымбовица|и|||попросил|||помогла|||нашёл|дорогу ||||||||||||||wiederfinden| |met|||||||asked|to||help|||find back|way lei|||a|Dâmboviţa|e|||chiesto|||aiuti|||ritrovare|la strada вона|зустрів||на|Дамбовіца|і|||попросила|||допомогти|||знайшов|шлях He met Dâmboviţa and asked her to help him find his way. Il a rencontré Dâmboviţa et lui a demandé de l'aider à retrouver son chemin. Он встретил Дамбовицу и попросил её помочь ему найти дорогу. Він зустрів Дамбовицю і попросив її допомогти йому знайти дорогу. L'ha incontrata e le ha chiesto di aiutarlo a ritrovare la strada. Ea a fost bună şi i l-a arătat. Она|(глагол-связка)|была|хорошая|и|ему|||показала She||was|good|||||shown lei|ha|stato|gentile|e|a lui|||mostrato вона|вона|була|добра|і|йому|||показала She was good and showed it to him. Elle a été gentille et lui a montré le chemin. Она была добра и показала ему путь. Вона була доброю і показала йому шлях. Lei è stata gentile e gliel'ha mostrata. Prinţul, văzând frumuseţea şi gingăşia ei, a cerut-o de nevastă. Принц|увидев|красоту|и|нежность|её|он|||в качестве|жены |sahend die|die Schönheit||Zartheit|||hat sie gefragt|||Frau The Prince|seeing|beauty||delicacy|her||asked for|||wife il principe|vedendo|la bellezza|e|la delicatezza|lei|ha|||di|moglie принц|побачивши|красу|і|ніжність|їй|він|||в|дружину The prince, seeing her beauty and tenderness, asked her for a wife. Le prince, voyant sa beauté et sa délicatesse, a demandé sa main. Принц, увидев её красоту и нежность, попросил её стать его женой. Принц, побачивши її красу та ніжність, попросив її стати його дружиною. Il principe, vedendo la bellezza e la delicatezza di lei, la chiese in sposa. Dâmboviţa i-a spus însă că-i făgăduise deja mâna lui Bucur, un cioban din vecinătatea pădurii. Дымбовица|||сказал|но|||обещал|уже|руку|ему|Букур|один|пастух|из|окрестностей|леса ||||aber|||versprochen||||||Hirte||der Nähe| |to|her||but|||had promised|already|the hand||Bucur||shepherd||neighborhood|forest Dâmboviţa|||detto|però|||aveva promesso|già|la mano|a lui|Bucur|un|pastore|dalla|vicinanza|della foresta Дамбовіца|||сказав|але|||обіцяв|вже|руку|йому|Букур|один|пастух|з|околиць|лісу But Dâmboviţa told him that he had already promised his hand to Bucur, a shepherd in the neighborhood of the forest. Dâmboviţa lui a dit que déjà il avait promis la main de Bucur, un berger de la proximité de la forêt. Однако Дамбовица сказала ему, что уже пообещала свою руку Букур, пастуху из окрестностей леса. Але Дâmboviţa сказала, що вже пообіцяла руку Букурові, пастуху з околиць лісу. Dâmboviţa però gli disse che aveva già promesso la mano di lei a Bucur, un pastore della zona della foresta. În semn de mulţumire, prinţul – care nu era nimeni altul decât Prinţul Munţilor – i-a oferit atunci fetei un cuţitaş şi o sfârlează de lemn. В|знак|благодарности|принц|который||не|был|никто|другой|чем|Принц|Горы|||предложил|тогда|девочке|один|нож|и|ей|деревянная игрушка|из|дерева |||||||||||||||||||Taschenmesser|||Holzfigur|| In|sign||gratitude|the prince||||nobody|another||the Prince|the Mountains|||gave|then|girl||little knife|||a wooden whistle||wooden stick in|segno|di|gratitudine|il principe|che|non|era|nessuno|altro|che|il principe|delle montagne|||offerto|allora|alla ragazza|un|coltellino|e|una|sfirla|di|legno в|знак|вдячності|подяки|принц|який|не|був|ніхто|інший|ніж|принц|гір|||запропонував|тоді|дівчині|один|ніж|і|її|сковорода|з|дерева As a sign of gratitude, the prince - who was none other than the Prince of the Mountains - then offered the girl a knife and brushed it with wood. En signe de remerciement, le prince – qui n'était autre que le Prince des Montagnes – offrit alors à la fille un petit couteau et une petite broche en bois. В знак благодарности принц – который не был никем иным, как Принц Горы – тогда подарил девушке ножик и деревянную вертушку. На знак подяки принц – який не був ніхто інший, як Принц Гір – тоді подарував дівчині ніж і дерев'яну вертушку. In segno di gratitudine, il principe – che non era altri che il Principe delle Montagne – le offrì allora una coltellina e un bastoncino di legno. Dacă învârtea sfârleaza, i se îndeplinea orice dorinţă. Если|вертел|сверчок|ему|ему|исполнялось|любое|желание |drehen würde|das Zaubergerät|||erfüllte sich||Wunsch "If"|spun|spinning top|||came true|any|wish se|girava|la sfirla|gli|si|si realizzava|qualsiasi|desiderio якщо|крутить|сковороду|їй|собі|здійснювала|будь-яке|бажання If he spun around, he would fulfill his every wish. Si elle faisait tourner la broche, tout souhait lui était accordé. Если она вертела вертушку, исполнялось любое её желание. Якщо вона вертіла вертушку, виконувалося будь-яке її бажання. Se girava il bastoncino, si avverava qualsiasi desiderio. După întâlnirea cu prinţul, fata s-a dus cu cuţitaşul şi cu sfârleaza şi i le-a arătat logodnicului ei, Bucur. После|встречи|с|принцем|девочка||она|||||||||||показала|жениху|ей|Букур ||||||||||||||||||ihrem Verlobten|| |meeting|||||gone|gone||the small knife|||spinning top|||||showed|her fiancé, Bucur||Bucur dopo|incontro|con|il principe|la ragazza||ha|||||||||||mostrato|al fidanzato|a lei|Bucur після|зустрічі|з|принцом|дівчина|||пішла|з|ножичком|і|з|сковорідкою|і|йому|||показала|нареченому|їй|Букур After the meeting with the prince, the girl went with the knife and the whistle and showed them to her fiancé, Bucur. Après la rencontre avec le prince, la fille est allée avec le petit couteau et la flamme et les a montrés à son fiancé, Bucur. После встречи с принцем девушка пошла с ножиком и вертушкой и показала их своему жениху, Букур. Після зустрічі з принцом, дівчина пішла з ножем і з сковорідкою і показала їх своєму нареченому, Букур. Dopo l'incontro con il principe, la ragazza andò con il coltellino e con la frusta e li mostrò al suo fidanzato, Bucur. Dorind să-i dovedească ce mult îl iubeşte şi că i-a fost credincioasă, ea a înfipt cuţitul într-o stâncă. Желая|||доказать|как|сильно|его|любит|и|что||(глагольная частица)|||||вонзила|нож|||скалу Wollend|||beweisen||||||||||treuige|||rammte||||Felsen Wanting|||prove||||loves||||||faithful|||stuck|the knife|||rock volendo|||dimostrare|quanto|molto|lo|ama|e|che||ha|||||infilato|il coltello|||roccia бажаючи|||довести|що|дуже|його|любить|і|що||вона|була|вірною|||встромила|ніж|||скелю Wanting to prove to her how much she loved him and that she was faithful to her, she thrust the knife into a rock. Désireuse de lui prouver à quel point elle l'aime et qu'elle lui a été fidèle, elle a enfoncé le couteau dans une roche. Желая доказать, как сильно она его любит и что была ему верна, она вонзила нож в скалу. Бажаючи довести, як сильно вона його любить і що була йому вірною, вона вдарила ножем у скелю. Desiderando dimostrargli quanto lo ama e che gli è stata fedele, piantò il coltello in una roccia. Din locul unde a lovit, a ţâşnit un izvor de apă bună, curată şi clară ca lacrima fetei. Из|места|где|он|ударил|он|фонтанировал|один|источник|из|вода|хорошая|чистая|и|ясная|как|слеза|девочки ||||geschlagen||sprudelte||Wasserquelle||||||||der Träne|des Mädchens |the place|where||hit||sprang forth||spring|of|||clean||clear||tear|the girl dal|luogo|dove|ha|colpito|ha|zampillato|una|sorgente|di|acqua|buona|pura|e|chiara|come|lacrima|della ragazza з|місця|де|вона|вдарила|вона|вирвався|джерело|джерело|з|води|доброї|чистої|і|прозорої|як|сльоза|дівчини From the place where he struck, a spring of good water, clean and clear as a girl's tear, gushed forth. De l'endroit où il a frappé, une source d'eau bonne, pure et claire comme la larme de la fille a jailli. Из места, куда она ударила, забил источник хорошей, чистой и прозрачной воды, как слеза девушки. З місця, де вона вдарила, вирвався джерело чистої, прозорої води, як сльоза дівчини. Dal punto in cui colpì, zampillò una sorgente d'acqua buona, pura e chiara come la lacrima della ragazza. Dâmboviţa a botezat acest izvor cu numele ei. Дымбовица|(глагол-связка)|окрестил|этот|источник|с|именем|её ||taufte||Quelle||| Dâmboviţa||baptized|this|spring||| Dâmboviţa|ha|battezzato|questa|sorgente|con|il nome|suo Димбовиця|вона|назвала|це|джерело|з|ім'ям|її Dâmboviţa baptized this spring with its name. Дымбовица назвала этот источник своим именем. Дамбовіца назвала це джерело своїм ім'ям. Dâmboviţa battezzò questa sorgente con il suo nome. Cei doi au întemeiat un sătuc la marginea pădurii, pe malul izvorului. Они|двое|(глагол-связка)|основали|маленькую|деревушку|на|краю|леса|на|берегу|источника |||gegründet||Dorf||am Rand|||am Ufer|des Quellens The|two||founded||small village||edge|||the bank|of the spring i|due|hanno|fondato|un|villaggio|alla|margine|della foresta|sulla|riva|della sorgente ті|двоє|вони|заснували|маленький|селище|на|краю|лісу|на|березі|джерела The two set up a small village at the edge of the forest, on the bank of the spring. Ces deux-là ont fondé un petit village à la lisière de la forêt, sur la rive de la source. Они основали деревушку на краю леса, на берегу источника. Двоє заснували селище на краю лісу, на березі джерела. I due hanno fondato un paesino ai margini della foresta, sulla riva di una sorgente. Bucur a dat aşezării numele lui. Букур|(глагол-связка)|дал|поселению|имя|его |||Siedlung|| Joy||gave|settlement|| Bucur|ha|dato|all'insediamento|nome|suo Букур|він|дав|поселення|ім'я|його Bucur gave the settlement its name. Bucur a donné à l'établissement son nom. Букур дал поселению свое имя. Букур дав селищу своє ім'я. Bucur ha dato al villaggio il suo nome. Şi aşa, sătucul, devenit astăzi metropolă, se numeşte Bucureşti, iar apa care-l străbate – Dâmboviţa. И|так|селение|ставший|сегодня|метрополия|(глагольная частица)|называется|Бухарест|а|вода|которая|его|пересекает|Дымбовица ||das Dörfchen|wurde||Metropole||||||||durchfließt| And|thus|the small village|becoming|today|metropolis|is|||and|water|that||flows through| e|così|il villaggio|diventato|oggi|metropoli|si|chiama|Bucarest|e|l'acqua|||attraversa|Dâmboviţa і|так|селище|ставши|сьогодні|столицею|воно|називається|Бухарест|а|вода|яка||протікає|Димбовіца And so, the village, now a metropolis, is called Bucharest, and the water that flows through it - Dâmboviţa. Et ainsi, le petit village, devenu aujourd'hui métropole, s'appelle Bucarest, et l'eau qui le traverse – Dâmboviţa. И так, деревушка, ставшая сегодня столицей, называется Бухарест, а вода, которая ее пересекает, – Дымбовица. І так, селище, яке сьогодні стало столицею, називається Бухарест, а вода, що його перетинає – Дамбовіца. E così, il paesino, diventato oggi metropoli, si chiama Bucarest, mentre l'acqua che lo attraversa – Dâmboviţa. Mai spune legenda că îndrăgostiţii s-au căsătorit, au avut copii vrednici şi au trăit ani mulţi şi fericiţi. Более|говорит|легенда|что|влюблённые||они||они||||и||||||счастливо ||||die Verliebten|||verheiratet||||würdig||||||| also||legend||the lovers|||got married|have|had|children|worthy|||lived||many||happy ancora|dice|la leggenda|che|gli innamorati||hanno||hanno||||e||||||felici ще|говорить|легенда|що|закохані||вони||вони|||достойні|і||||||щасливі Legend has it that lovers fell in love, had worthy children, and lived many happy years. Легенда также говорит, что влюбленные поженились, у них родились достойные дети, и они прожили много счастливых лет. Легенда також говорить, що закохані одружилися, мали гідних дітей і прожили багато щасливих років. La leggenda dice anche che gli innamorati si sono sposati, hanno avuto figli meritevoli e hanno vissuto molti anni felici. Dacă n-or fi murit, or mai fi trăind şi astăzi... B. Если||или|будут|||||живы|и|сегодня|Б ||||||||lebendig||| |they|or||died|or|||living|and|today| se||o|siano|||||vivendo|e|oggi|B якщо||або|будуть||то|||живими|і|сьогодні|B If they hadn't died, they would still be alive today ... B. Если они не умерли, возможно, они до сих пор живы... Б. Якщо вони не померли, то, можливо, досі живуть... Б. Se non fossero morti, potrebbero essere ancora vivi oggi... B. Se spune că toate începuturile au o poveste. Это|говорит|что|все|начала|имеют|одна|история ||||Anfänge||| ||||the beginnings||a|story si|dice|che|tutti|gli inizi|hanno|una|storia це|кажуть|що|всі|починання|мають|одну|історію It is said that all beginnings have a story. Говорят, что у всех начинаний есть своя история. Кажуть, що всі початки мають свою історію. Si dice che tutti gli inizi abbiano una storia. Aşa şi Bucureştiul. Так|и|Бухарест Thus||Bucharest così|e|Bucaresto так|і|Бухарест So is Bucharest. Так и Бухарест. Так і з Бухарестом. Così anche Bucarest. Pe vremea când năvăleau popoare migratoare în ţara noastră, precum tătarii, pe malul Dâmboviţei şi prin pădurile care azi nu mai sunt, din zona Bucureştiului de azi, vieţuia un cioban pe nume Bucur, care avea turmă mare de oi, cu câini şi măgari, şi cai. В|время|когда|нападали|народы|мигрирующие|в|страну|нашу|такие как|татары|на|берегу|Дымбовицы|и|по|лесам|которые|сегодня|не|больше|существуют|из|зоны|Бухареста|современного|сегодня|жил|один|пастух|по|имени|Букур|который|имел|стадо|большое|из|овец|с|собаками|и|ослами|и|лошадьми In|||stürmten|Völker||||||die Tataren|||||||||||||||||||Hirte||||||eine große Herde|||Schafe|||||| |the weather|when|were invading|peoples|migratory||country|our|as|Tatars||bank|Dâmbovița River||through|the forests|that|today||||from||of Bucharest|||lived||shepherd|||Joy|||flock|||sheep||dogs||donkeys||horses nel|tempo|quando|invadevano|popoli|migratori|in|paese|nostro|come|i tartari|lungo|il fiume|Dâmboviţa|e|attraverso|le foreste|che|oggi|non|più|sono|dalla|zona|di Bucaresto|di|oggi|viveva|un|pastore|con|nome|Bucur|che|aveva|gregge|grande|di|pecore|con|cani|e|asini|e|cavalli на|час|коли|нападали|народи|мігруючі|в|країну|нашу|як|татари|на|березі|Димбовіце|і|через|ліси|які|сьогодні|не|більше|є|з|зони|Бухареста|з|сьогодні|жив|один|пастух|на|ім'я|Букур|який|мав|отару|велику|з|овець|з|собаками|і|ослами|і|конями At a time when migratory peoples were invading our country, such as the Tartars, on the banks of the Dâmboviţa and through the forests that are no more today, in the area of today's Bucharest, lived a shepherd named Bucur, who had a large flock of sheep, dogs and donkeys. and horses. Во времена, когда в нашу страну вторгались кочевые народы, такие как татары, на берегу Дымбовицы и в лесах, которых теперь уже нет, в районе современного Бухареста жил пастух по имени Букур, у которого было большое стадо овец, с собаками, ослами и лошадьми. У часи, коли в нашу країну нападали кочові народи, такі як татари, на березі Дамбовіци та в лісах, яких сьогодні вже немає, в районі сучасного Бухареста жив пастух на ім'я Букур, який мав велику отару овець, з собаками, ослами та кіньми. Ai tempi in cui popoli migratori invadevano la nostra terra, come i tartari, sulle rive del Dâmboviţa e nelle foreste che oggi non ci sono più, nella zona di Bucarest di oggi, viveva un pastore di nome Bucur, che aveva un grande gregge di pecore, con cani, asini e cavalli. El nu trăia singur, ci mai mulţi ciobani îl ajutau să ţină rânduiala pentru tuns oile, făcut caşul şi multe alte treburi, care se fac la o stână. Он|не|жил|один|но|более|многие|пастухи|его|помогали|чтобы|поддерживал|порядок|для|стрижки|овец|делал|сыр|и|много|других|дел|которые|(возвратная частица)|делают|на|одну|овчарню ||||||||||||Ordnung||Scheren|||den Käse||||Dinge Arbeiten||||||Schafhof |not|was living|alone|but|||shepherds||were helping||keep order|order||shearing sheep|the sheep|made|cheese|and|many||tasks|that|are||||sheepfold lui|non|viveva|solo|ma|più|molti|pastori|lo|aiutavano|a|mantenere|ordine|per|tosare|le pecore|fatto|il formaggio|e|molte|altri|lavori|che|si|fanno|alla|una|ovile він|не|жив|сам|але|більше|багато|пастухів|його|допомагали|щоб|тримав|порядок|для|стрижки|овець|зробив|сир|і|багато|інші|справи|які|їх|роблять|на|одну|кошару He did not live alone, but several shepherds helped him keep the order for shearing sheep, making curd and many other things, which are done in a sheepfold. Он не жил один, а несколько пастухов помогали ему поддерживать порядок при стрижке овец, приготовлении сыра и многих других делах, которые делаются на овчарне. Він не жив сам, а кілька пастухів допомагали йому підтримувати порядок під час стрижки овець, робити сир та багато інших справ, які роблять на кошарі. Non viveva da solo, ma diversi pastori lo aiutavano a mantenere l'ordine per la tosatura delle pecore, a fare il formaggio e molte altre faccende che si fanno in un ovile. Erau multe primejdii de înfruntat în acea vreme, printre care şi animalele sălbatice. Были|много|опасности|для|противостояния|в|то время||среди|которых|и|животные|дикие ||Gefahren||zu bewältigen|||||||die Tiere|wild animals |many|dangers to face||to face||that time|time|among|which|||wild c'erano|molte|pericoli|da|affrontare|in|quel|tempo|tra|cui|e|gli animali|selvatici були|багато|небезпек|для|стикатися|в|той|час|серед|яких|і|тварини|дикие There were many dangers to face at that time, including wild animals. В то время было много опасностей, среди которых были и дикие животные. У той час було багато небезпек, серед яких і диких тварин. C'erano molte pericoli da affrontare in quel tempo, tra cui anche gli animali selvatici. Dar mai răi decât fiarele erau unii oameni, care veneau cu gând să fure, să omoare, să ia robi, să dea foc. Но|более|злые|чем|звери|были|некоторые|люди|которые|приходили|с|мыслью|чтобы|украсть|чтобы|убить|чтобы|взять|рабов|чтобы|поджечь|огонь ||schlimmer||den Tieren||||die|||||stehlen|||||Sklaven|||Feuer setzen ||worse|than|the beasts|were|some|people|who|were coming||thought|to|steal||murder||take|slaves|to|goddess|fire ma|più|cattivi|di|le bestie|erano|alcuni|uomini|che|venivano|con|intenzione|a|rubare|a|uccidere|a|prendere|schiavi|a|dare|fuoco але|більше|погані|ніж|звірі|були|деякі|люди|які|приходили|з|наміром|щоб|красти|щоб|вбивати|щоб|брати|рабів|щоб|підпалювати| But worse than the beasts were some people, who came to steal, to kill, to take slaves, to set fire. Но хуже зверей были некоторые люди, которые приходили с намерением воровать, убивать, брать в рабство, поджигать. Але гіршими за звірів були деякі люди, які приходили з наміром красти, вбивати, брати в рабство, підпалювати. Ma peggio delle bestie erano alcuni uomini, che venivano con l'intento di rubare, uccidere, prendere schiavi, dare fuoco. Ciobanul Bucur a trecut prin toate acestea: de mai multe ori tătarii i-au dat foc la stână, i-au luat rob un cioban şi, într-o zi, chiar pe frumoasa Anca, fata lui, au prins-o şi au luat-o cu ei. Пастух|Букур|(глагол-связка)|прошел|через|все|это|(предлог)|более|много|раз|татары||(глагол-связка)||||||(глагол-связка)||||||||||||||||||||||с|собой |||||||||||||||||||||Sklaven|||||||||||Tochter|||haben sie||||||| The shepherd|Bucur the Shepherd||passed through|through|all|these|||many|or|the Tatars||have||fire||sheepfold|||taken|slave||shepherd|||a||even||beautiful|Anca|daughter|his|to|caught|||to|||| il pastore|Bucur|ha|passato|attraverso|tutte|queste|da|più|molte|volte|i tartari||hanno||||||hanno|portata|||||||||||||||||||||con|loro пастух|Букур|він|пройшов|через|все|це|з|більше|багато|разів|татари||вони||||||вони||рабство|||||||||гарну|Анка||||взяли||||||з|ними Shepherd Bucur went through all this: several times the Tartars set fire to the sheepfold, took a shepherd as a slave and, one day, even the beautiful Anca, his daughter, was caught and taken -with them. Пастух Букур прошел через все это: несколько раз татары поджигали его овчарню, забрали в рабство одного пастуха, а однажды даже красивую Анку, его дочь, поймали и увели с собой. Пастух Букуру пройшов через усе це: неодноразово татари підпалювали його кошару, забирали в рабство одного пастуха, а в один день навіть його прекрасну доньку Анку спіймали і забрали з собою. Il pastore Bucur ha attraversato tutto questo: più volte i tartari hanno dato fuoco all'ovile, hanno preso un pastore come schiavo e, un giorno, hanno catturato anche la bella Anca, sua figlia, e l'hanno portata via con loro. Dar fiind viteaz, Bucur a luat alţi doi ciobani cu el şi, călare, au plecat să o găsească pe fată. Но|будучи|храбрый|Букур|(глагольная частица)|взял|других|двоих|пастухов|с|ним|и|верхом|(глагольная частица)|уехали|чтобы|её|нашли|(предлог)|девушка |da|tapfer||||||||||zu Pferd||||||| |being|brave|||taken|other||||||mounted||set out|to||find||girl ma|essendo|coraggioso|Bucur|ha|preso|altri|due|pastori|con|lui|e|a cavallo|hanno|partiti|a|la|trovi|la|ragazza але|будучи|сміливим|Букур|він|взяв|інших|двох|пастухів|з|ним|і|верхи|вони|пішли|щоб|її|знайшли|на|дівчину But being brave, Bucur took two other shepherds with him and, on horseback, they went to find the girl. Но будучи храбрым, Букур взял с собой еще двух пастухов и, верхом на лошади, отправился искать девушку. Але будучи відважним, Букур взяв з собою ще двох пастухів і, сівши на коня, вирушив шукати дівчину. Ma essendo coraggioso, Bucur ha preso con sé altri due pastori e, a cavallo, sono partiti per cercare la ragazza. I-au ajuns pe tătari din urmă la apa Nistrului, care era îngheţată, fiind iarnă. ||догнали|татар|татар|с|зад|к|воде|Днестру|который|был|замерзшей|будучи| ||reached||Tatars|from|follow||water|of the Dniester|||frozen|being|winter ||raggiunti|i|tartari|da|dietro|al|fiume|Nistro|che|era|ghiacciata|essendo|inverno ||досягли|на|татар|з|заду|до|води|Дністра|яка|була|замерзлою|будучи|зимою The Tartars arrived at the water of the Dniester, which was frozen, being winter. Они догнали татар у реки Днестр, которая была замерзшей, так как была зима. Вони наздогнали татар біля води Дністра, яка була замерзла, адже була зима. Li hanno raggiunti i tartari lungo il fiume Dniester, che era ghiacciato, essendo inverno. Tătarii au crezut că gheaţa e destul de groasă pentru a trece pe ea, ca pe un pod. Татары|(глагол-связка)|верили|что|лед|есть|||толстая|чтобы||пройти|по|ней|как|по|один|мост |||||||||||||||||Brücke the Tatars||believed||the ice||enough||thick|||pass||it||||bridge i tartari|hanno|creduto|che|il ghiaccio|è|abbastanza|da|spesso|per|a|attraversare|su|di essa|come|su|un|ponte татари|вони|повірили|що|лід|є|досить||товстим|щоб||пройти|по|ньому|як|по|один|міст The Tartars thought the ice was thick enough to cross, like a bridge. Татары думали, что лед достаточно толстый, чтобы пройти по нему, как по мосту. Татари вважали, що лід достатньо товстий, щоб перейти по ньому, як по мосту. I tartari hanno creduto che il ghiaccio fosse abbastanza spesso da poterci passare sopra, come su un ponte. Numai că gheaţa s-a spart şi ei s-au cufundat în apă. Только|что|лёд|||разбилась|и|они|||утонули|в|вода |||||gebrochen|||||untergetau|| only|that|the ice|||broke|||||submerged|| solo|che|il ghiaccio|||rotto|e|loro|||immersi|in|acqua тільки|що|лід|||зламався|і|вони|||занурилися|в|воду Only the ice broke and they plunged into the water. Но лед треснул, и они погрузились в воду. Але лід тріснув, і вони занурилися у воду. Solo che il ghiaccio si è rotto e loro sono affondati nell'acqua. Unii dintre ei s-au înecat. Некоторые|из|они|||утонули |||||ertrunken some||||they|drowned alcuni|tra|loro|||annegati деякі|з|вони|||потонули Some of them drowned. Некоторые из них утонули. Дехто з них потонув. Alcuni di loro si sono annegati. Însă Anca a fost salvată de tatăl ei şi de ciobani şi s-a putut întoarce acasă. Но|Анка|(глагольная частица)|была|спасена|от|отец|её|и|от|пастухи||||смогла|вернуться|домой ||||gerettet||||||||||konnte|nach Hause| ||was||saved||father||||shepherds||||able to|return home|home però|Anca|ha|stato|salvata|da|padre|suo|e|da|pastori|e|||potuto|tornare|a casa але|Анка|вона|була|врятована|від|батька|її|і|від|пастухи|і|||змогла|повернутися|додому But Anca was rescued by her father and the shepherds and was able to return home. Однако Анку спасли ее отец и пастухи, и она смогла вернуться домой. Проте Анку врятував її батько та пастухи, і вона змогла повернутися додому. Tuttavia, Anca è stata salvata da suo padre e dai pastori e ha potuto tornare a casa. Apoi, Bucur a ridicat o casă mare, cu gard înalt, şi când fata lui s-a căsătorit, s-a format o mică aşezare, căreia i-au ridicat şi biserică: biserica Bucur. Затем|Букур|(глагол-связка)|построил|(артикль)|дом|большой|с|забор|высокий|и|когда|дочь|его|||вышла замуж|||образовалось|(артикль)|маленькая|поселение||||построили|и|церковь|церковь|Букур |||erbaute||||mit einem|Zaun|hoch|||||||heiratsfähig||||||Siedlung|derer||||||| |||built|||big|with|fence|high|||his daughter||||got married|||settlement formed||small|settlement|to which|||built||church|church| poi|Bucur|ha|costruito|una|casa|grande|con|recinto|alto|e|quando|figlia|sua|||sposata|||formata|una|piccola|insediamento|a cui|||costruito|e|chiesa|la chiesa|Bucur потім|Букур|він|збудував|один|будинок|великий|з|паркан|високий|і|коли|дочка|його|||вийшла заміж|||утворилася|одна|маленька|поселення|якій|||збудували|і|церква|церква|Букур Then, Bucur built a big house, with a high fence, and when his daughter got married, a small settlement was formed, to which they also built a church: the Bucur church. Затем Букур построил большой дом с высоким забором, и когда его дочь вышла замуж, образовалось небольшое поселение, для которого также построили церковь: церковь Букур. Потім Букур збудував великий будинок з високим парканом, і коли його дочка вийшла заміж, утворилося маленьке поселення, для якого також збудували церкву: церкву Букур. Poi, Bucur costruì una grande casa, con un alto recinto, e quando sua figlia si sposò, si formò un piccolo insediamento, al quale costruirono anche una chiesa: la chiesa di Bucur. În jurul acestei aşezări, în timp, s-a format Bucureştiul, după numele ciobanului curajos. В|вокруг|этого|поселения|в|течение времени|||сформировался|Бухарест|по|имени|пастуха|смелого |um||Siedlung||||||||||mutiger Schäfer |around|this|settlement|||||formed|Bucharest|||shepherd|brave intorno|attorno|a questo|insediamento|nel|tempo|||formato|Bucarest|dopo|il nome|del pastore|coraggioso в|навколо|цього|поселення|в|час|||утворилося|Бухарест|за|ім'ям|пастуха|сміливого Around this settlement, in time, Bucharest was formed, after the name of the brave shepherd. Autour de ce village, au progressivement formé Bucarest, d'après le nom du courageux berger. Вокруг этого поселения со временем образовался Бухарест, названный в честь смелого пастуха. Навколо цього поселення з часом утворився Бухарест, на честь сміливого пастуха. Intorno a questo insediamento, nel tempo, si formò Bucarest, dal nome del coraggioso pastore. Biserica lui Bucur Ciobanul există şi astăzi. Церковь|Букура||Пастуха|существует|и|сегодня the Church||Bucur the Shepherd||exists||today la chiesa|di Bucur||il pastore|esiste|e|oggi церква|його|Букур|пастух|існує|і|сьогодні The church of Bucur Ciobanul still exists today. L'église de Bucur le Berger existe encore aujourd'hui. Церковь пастуха Букура существует и сегодня. Церква Букур Чобану існує і сьогодні. La chiesa di Bucur Ciobanul esiste ancora oggi. Se află în sectorul 4, lângă mânăstirea Radu Vodă, este închinată Sfinţilor Atanasie şi Chiril. Он|находится|в|секторе|рядом с|монастырем|Раду|Вода|она|посвящена|святым|Атанасию|и|Кириллу |befindet sich||||||||geweiht|||| |is located||the sector|next to|the monastery|Radu Vodă|Voda|is|dedicated|Saints|Athanasios||Cyril si|trova|nel|settore|vicino a|il monastero|Radu|Vodă|è|dedicata|ai Santi|Atanasio|e|Cirillo вона|знаходиться|в|секторі|біля|монастиря|Раду|Вода|є|присвячена|святим|Атанасію|і|Кирилу It is located in sector 4, near the Radu Vodă monastery, it is dedicated to Saints Athanasius and Cyril. Elle se trouve dans le secteur 4, à côté du monastère Radu Vodă, et est dédiée aux Saints Athanase et Cyrille. Она находится в секторе 4, рядом с монастырем Раду Вода, и посвящена святым Атанасию и Кириллу. Вона знаходиться в секторі 4, поруч з монастирем Раду Вода, присвячена святим Афанасію та Кирилу. Si trova nel settore 4, vicino al monastero di Radu Vodă, ed è dedicata ai Santi Atanasio e Cirillo. Unii istorici nu au crezut în legenda lui Bucur, dar au cercetat mai multe documente şi au ajuns la concluzia că Bucur e ctitorul ei. Некоторые|историки|не|(глагол-связка)|верили|в|легенду|его|Букур|но|(глагол-связка)|исследовали|более|много|документов|и|(глагол-связка)|пришли|к|выводу|что|Букур|есть|основатель|её |||||||||||untersuchten||||||||||||Stifter| some|historians|||believed||legend||||have|researched||many|documents||have|reached||the conclusion|||is|the founder| alcuni|storici|non|hanno|creduto|nella|leggenda|di Bucur|Bucur||||||||||||||è|il fondatore|essa деякі|історики|не|вони|повірили|в|легенду|його|Букур|але|вони|досліджували|більше|багато|документи|і|вони|дійшли|до|висновку|що|Букур|є|засновником|її Some historians did not believe in the legend of Bucur, but they researched several documents and came to the conclusion that Bucur is its founder. Некоторые историки не верили в легенду о Букуре, но исследовали множество документов и пришли к выводу, что Букур является ее основателем. Деякі історики не вірили в легенду про Букура, але дослідили кілька документів і дійшли висновку, що Букур є її засновником. Alcuni storici non hanno creduto nella leggenda di Bucur, ma hanno esaminato diversi documenti e sono giunti alla conclusione che Bucur è il suo fondatore. A fost ridicată mai întâi din lemn, de către Bucur, iar mai apoi, din cărămidă, de către Mircea cel Bătrân în 1416. Это|было|возведена|сначала|сначала|из|дерева|от|к|Букур|а|позже|затем|из|кирпича|от|к|Мирча|старший|Бăтрын|в ||errichtet||zuerst||||||||||Ziegel|||||der Alte| ||raised||first|of|wood|by|by|Bucur|and then|first|then||brick|by||Mircea the Elder||Old| è|stato|costruita|prima|prima|in|legno|da|a|Bucur|e|poi|poi|in|mattoni|da|a|Mircea|il|Vecchio|nel вона|була|збудована|спочатку|перше|з|дерева|від|до|Букур|а|пізніше|потім|з|цегли|від|до|Мірча|той|старший|в It was first built of wood, by Bucur, and later, of brick, by Mircea cel Bătrân in 1416. Сначала она была построена из дерева Букуром, а затем из кирпича Мирчей Старым в 1416 году. Спочатку вона була збудована з дерева Букуром, а потім з цегли Мирчею Старим у 1416 році. Fu costruita inizialmente in legno, da Bucur, e successivamente in mattoni, da Mircea il Vecchio nel 1416. Data exactă a construirii ei nu se cunoaşte nici azi. Дата|точная|(предлог)|строительства|её|не|(безличное местоимение)|знает|ни|сегодня |exact||its construction||not||know|even today|today data|esatta|della|costruzione|essa|non|si|conosce|neanche|oggi дата|точна|її|будівництва|її|не|пасивна форма|знає|навіть|сьогодні The exact date of its construction is still unknown today. Точная дата её постройки не известна и по сей день. Точна дата її будівництва досі не відома. La data esatta della sua costruzione non si conosce nemmeno oggi. (o voce) Cunoscut în trecut ca „Cibinium” şi mai târziu, în urma colonizării de către saşi, ca „Hermannstadt", Sibiul a fost declarat oraş în 1366. ||Известный|в|прошлом|как|Цибиниум|и|более|позднее|в|результате|колонизации|со|стороны|саксов|как|Германштадт|Сибиу|был||объявлен|город|в ||||||Cibinium||||in|Folgen|der Kolonisierung||||||||||| ||Known||past||Cibinium|||late|in|following|colonization||toward|Saxons||Hermannstadt|Sibiu|||declared|city| una|voce|conosciuto|in|passato|come|Cibinium|e|più|tardi|in|seguito|colonizzazione|da|verso|sassoni|come|Hermannstadt|Sibiu|è|stato|dichiarato|città|nel один|голос|відомий|в|минулому|як|Цибініум|і|більше|пізніше|в|наслідок|колонізації|від|до|сакси|як|Германштадт|Сібіу|він|був|оголошений|містом|в (a voice) Known in the past as "Cibinium" and later, after the colonization by the Saxons, as "Hermannstadt", Sibiu was declared a city in 1366. (голос) Известный в прошлом как «Цибиниум», а позже, после колонизации саксами, как «Германштадт», Сибиу был объявлен городом в 1366 году. (голос) Відомий у минулому як «Cibinium», а пізніше, внаслідок колонізації саксами, як «Hermannstadt», Сібіу був оголошений містом у 1366 році. (una voce) Conosciuta in passato come "Cibinium" e successivamente, a seguito della colonizzazione da parte dei sassoni, come "Hermannstadt", Sibiu è stata dichiarata città nel 1366. Aici au venit, din secolul XII, mai mulţi saşi, dintre care mulţi meşteşugari, care mai târziu s-au organizat în bresle, contribuind la dezvoltarea şi bunăstarea oraşului. Здесь|(глагол-связка)|пришли|из|века|XII|более|многие|саксы|из|которые|многие|ремесленники|которые|позже|поздно|||организовались|в|цехи|способствуя|к|развитию|и|благосостоянию|города ||||||||||||Handwerker||||||||Zünfte|beitragend||||Wohlstand| Here||arrived||century||||Saxons|among|who||craftsmen|"who"|more|later|||organized themselves||guilds|contributing to||the development||prosperity of|city qui|hanno|venuto|dal|secolo|XII|più|molti|sassoni|tra|cui|molti|artigiani|che|più|tardi|||organizzati|in|corporazioni|contribuendo|alla|sviluppo|e|prosperità|città тут|вони|прийшли|з|століття|XII|більше|багато|сакси|серед|які|багато|ремісники|які|більше|пізніше||||в|цехи|сприяючи|до|розвитку|і|добробуту|міста Here came, from the twelfth century, several Saxons, many of whom were craftsmen, who later organized themselves into guilds, contributing to the development and prosperity of the city. С XII века сюда пришло много саксов, среди которых было много ремесленников, которые позже организовались в гильдии, способствуя развитию и благосостоянию города. Тут з XII століття приїхало багато саксів, серед яких було багато ремісників, які пізніше організувалися в цехи, сприяючи розвитку та добробуту міста. Qui sono arrivati, dal XII secolo, diversi sassoni, molti dei quali artigiani, che in seguito si sono organizzati in corporazioni, contribuendo allo sviluppo e al benessere della città. Iată cum legenda se împleteşte cu datele istoriei! Вот|как|легенда|(глагольная частица)|переплетается|с|данными|истории ||||verwebt||| Here is||||weaves||the facts|history ecco|come|leggenda|si|intreccia|con|i dati|storia ось|як|легенда|пасивна форма|переплітається|з|даними|історії Here's how the legend intertwines with the data of history! Вот как легенда переплетается с историческими данными! Ось як легенда переплітається з історичними фактами! Ecco come la leggenda si intreccia con i dati della storia! (o a doua voce) Se zice că înainte, pe locul Sibiului, era doar un sat sărac, pe nume Sibiel. одна|вторая||голос|(безличное местоимение)|говорят|что|раньше|на|месте|Сибиу|был|только|один|деревня|бедный|по||Сибиел |||||||||||||ein|Dorf|arm armut||| |||voice||says||before||place|of Sibiu|was|only||village|poor|||Sibiel una|la|seconda|voce|si|dice|che|prima|nel|luogo|Sibiu|era|solo|un|villaggio|povero|con|nome|Sibiel одна|артикль|друга|голос|пасивна конструкція|кажуть|що|раніше|на|місце|Сібіу|було|лише|один|село|бідне|на|ім'я|Сібіель (a second voice) It is said that before, on the place of Sibiu, there was only a poor village, named Sibiel. (второй голос) Говорят, что раньше на месте Сибиу был только бедный хутор под названием Сибиел. (другий голос) Кажуть, що раніше, на місці Сібіу, було лише бідне село під назвою Сібіел. (una seconda voce) Si dice che un tempo, nel luogo di Sibiu, c'era solo un povero villaggio, chiamato Sibiel. Şi oamenii de acolo nu aveau un meşteşugar, care să-i înveţe meserie. И|люди|из|там|не|имели|один|ремесленник|который|||научит|ремеслу ||||||||||||Handwerk |the people||||||craftsman||||teach them a trade|trade e|gli uomini|di|lì|non|avevano|un|artigiano|che|||insegnasse|mestiere і|люди|з|там|не|мали|одного|ремісника|який|||навчав|ремесло And the people there did not have a craftsman to teach them a trade. И люди там не имели ремесленника, который бы научил их профессии. І люди звідти не мали жодного ремісника, який би навчив їх ремеслу. E le persone lì non avevano un artigiano che li insegnasse un mestiere. De aceea au mers ei la un cizmar neam, pe nume Hermann, şi l-au rugat să se mute în satul lor. Это|поэтому|они|пошли|они|к|одному|сапожнику|по имени|по||Герман|и|||попросили|чтобы|себя|переехал|в|деревню|их |||||||Schuster||||||||gebeten|||||| |||went||||cobbler|of the same kind|||Hermann||||asked|to||move||village|to them per|questo motivo|hanno|andati|loro|da|un|ciabattino|parente|con|nome|Hermann|e|||pregato|a|si|trasferisse|nel|villaggio|loro через|це|вони|пішли|вони|до|одного|чоботаря|родич|на|ім'я|Герман|і|||попросили|щоб|себе|переїхав|в|село|їхнє So they went to a local shoemaker named Hermann and asked him to move to their village. Поэтому они пошли к сапожнику по имени Херман и попросили его переехать в их деревню. Тому вони пішли до шевця на ім'я Герман і попросили його переїхати до їхнього села. Perciò andarono da un calzolaio di nome Hermann e lo pregarono di trasferirsi nel loro villaggio. Hermann era şiret şi a acceptat propunerea, numai să i se dea pământ în sat, cât să poată întinde o piele de bivol. Херманн|был|хитрый|и|(глагольная частица)|принял|предложение|только|(частица для инфинитива)|ему|(возвратное местоимение)|дал|землю|в|село|столько|(частица для инфинитива)|мог|растянуть|(артикль)|шкура|буйвола| ||schlau||||Vorschlag||||||Land||||||ausbreiten||Haut||Büffel Hermann||sly|||accepted|proposal|only|to|||be given|land|in|village|as much as||could|spread out||skin||buffalo Hermann|era|astuto|e|ha|accettato|proposta|solo|a|gli|si|desse|terra|nel|villaggio|quanto|a|potesse|stendere|una|pelle|di|bufalo Герман|був|хитрий|і|він|прийняв|пропозицію|тільки|щоб|йому|себе|дав|землю|в|село|скільки|щоб|міг|розстелити|одну|шкуру|з|буйвола Hermann was cunning and accepted the proposal, only to be given land in the village so that he could spread a buffalo skin. Херман был хитрым и согласился на предложение, только чтобы ему дали землю в деревне, чтобы он мог растянуть бычью шкуру. Герман був хитрим і погодився на пропозицію, лише щоб йому дали землю в селі, щоб він міг розкласти шкуру буйвола. Hermann era astuto e accettò la proposta, a patto che gli venisse dato un terreno nel villaggio, abbastanza per stendere una pelle di bufalo. Oamenii s-au bucurat şi i-au promis că-i vor da dublu. Люди|||обрадовались|и|||пообещали|||будут|давать|вдвое больше |||freuten sich|||||||||das Doppelte ||have|were happy||||promised|||||double le persone|||divertite|e|||promesso|||vorranno|dare|doppio люди|||раділи|і|||обіцяли|||будуть|давати|подвійну People were happy and promised to give him double. Люди обрадовались и пообещали, что дадут ему вдвое больше. Люди зраділи і пообіцяли, що дадуть йому вдвічі більше. La gente si è rallegrata e gli ha promesso che gli avrebbero dato il doppio. A doua zi, a venit Hermann, dar a tăiat pielea de bivol în fâşii subţiri, subţiri, şi a dat roată la mult pământ cu ele... şi-au dat seama oamenii locului că sunt păcăliţi, dar nu au avut ce face. A|вторая|день|он|пришел|Херманн|но|он|резал|шкуру|буйвола||на|полоски|тонкие|тонкие|и|он|дал|круг|на|много|земли|с|ними||имели|||||||||||имели|что|делать ||||||||schnitt|||||Streifen|dünne Streifen|||||eine Runde|||||ihnen|||gibt|es wurde klar||der Gegend|||betrogen|||||| The|two|day||came||||cut|the skin||buffalo skin||strips|thin|thin|and|the|gave|a round|to the|a lot of|earth||with them||they||realized|the people|of the place|||fooled||||had||do la|seconda|giorno|è|venuto|Hermann|ma|ha|tagliato|la pelle|di|bufalo|in|strisce|sottili||e|ha|dato|giro|a|molto|terreno|con|esse||hanno|||||||||||avuto|cosa|fare в|другий|день|він|прийшов|Герман|але|він|порізав|шкіру|з|буйвола|на|смужки|тонкі|тонкі|і|він|дав|обертання|на|багато|землі|з|ними||вони||||місця|||обмануті||||мали|що|робити The next day, Hermann came, but he cut the buffalo skin into thin, thin strips, and wheeled them to the ground with them. На следующий день пришел Херман, но он нарезал бычью шкуру на тонкие полоски и обошел с ними много земли... и люди поняли, что их обманули, но ничего не могли сделать. Наступного дня прийшов Герман, але він порізав буйволячу шкіру на тонкі, тонкі смужки і обробив багато землі з ними... люди місця зрозуміли, що їх обманули, але нічого не могли вдіяти. Il giorno dopo, Hermann è venuto, ma ha tagliato la pelle di bufalo in strisce sottili, sottili, e ha girato molta terra con esse... la gente del posto si è resa conto di essere stata ingannata, ma non ha potuto fare nulla. Pe acele vremuri, vorba era vorbă, nu era nevoie de alte promisiuni scrise, deci aşa a rămas, cât a vrut Hermann, ba chiar dublu. В те|те|времена|слово|было|слово|не|было|необходимость|в|другие|обещания|письменные|так||оно|осталось|сколько|он|хотел|Херманн|даже|даже|вдвое in|those|times|word|was|||time|need||other|promises|written|so|so it remained||remained|as||wanted|Hermann|in fact|even|double in|quei|tempi|parola|era|parola|non|era|bisogno|di|altre|promesse|scritte|quindi|così|è|rimasta|quanto|ha|voluto|Hermann|anzi|anche|doppio в|ті|часи|слово|було|слово|не|було|потреба|в|інші|обіцянки|письмові|отже|так|він|залишився|скільки|він|хотів|Герман|навіть|навіть|подвійну In those days, word was word, no other written promises were needed, so it stayed as long as Hermann wanted, even double. В те времена слово было словом, не требовалось других письменных обещаний, так что так и осталось, сколько хотел Герман, даже вдвое. У ті часи слово було словом, не було потреби в інших письмових обіцянках, тому так і залишилося, скільки хотів Герман, навіть вдвічі більше. A quei tempi, la parola era parola, non c'era bisogno di altre promesse scritte, quindi così è rimasto, quanto voleva Hermann, anzi anche il doppio. Apoi Hermann şi-a construit o casă mare şi a adus mai multe rude de-ale lui în sat, şi în scurtă vreme satul s-a mărit, schimbându-şi numele din Sibiel în Sibiu. Затем|Херманн|и|он|||||и|||||||||в|||в|||||||||||||Сибиу |||||||||||||Verwandte|||||||||||||||||||| ||||||||||brought|more||relatives|||||village|||short|time|the village||then|grew|changing||name||||Sibiu poi|Hermann|e|ha|||||e|||||||||in|||in|||||||||||||Sibiu потім|Герман|і|він|побудував||||і|||||||||в|||в||||||збільшився|змінюючи||||Сібілю||Сібіу Then Hermann built a large house and brought several of his relatives to the village, and soon the village expanded, changing its name from Sibiel to Sibiu. Затем Герман построил большой дом и привел в деревню несколько своих родственников, и вскоре деревня увеличилась, изменив свое название с Сибиела на Сибиу. Потім Герман побудував великий будинок і привіз кілька своїх родичів у село, і незабаром село розширилося, змінивши свою назву з Сібель на Сібіу. Poi Hermann si è costruito una grande casa e ha portato nel villaggio molti suoi parenti, e in breve tempo il villaggio è cresciuto, cambiando il suo nome da Sibiel a Sibiu. S-a şi îmbogăţit satul, fiind numit şi „Hermannstadt”, adică oraşul lui Hermann, cu români şi nemţi... Aşa se zice că s-ar fi format Sibiul de azi. ||и|обогатился|село|будучи|назван|и|Херманнштадт|то есть|город|Германа|Херман|с|румынами|и|немцами|Так|(возвратное местоимение)|говорят|что|||был|сформирован|Сибиу|от|сегодня |||bereichert||da|||||||||||||||||||||| |||enriched|village|being||||that is|the city||||Romanians||Germans|Thus|||||||||| ||e|||||e|||||||||tedeschi|così|si|dice|che|||essere|formato|Sibiu|da|oggi |він|і|збагачений|||названий|і|||||||||німцями|так|це|кажуть|що|||бути|сформований|Сібіу|з|сьогодні The village was also enriched, being also called "Hermannstadt", meaning the city of Hermann, with Romanians and Germans ... This is how it is said that today's Sibiu was formed. Деревня также обогатилась, получив название «Германштадт», то есть город Герман, с румынами и немцами... Так говорят, что сформировался современный Сибиу. І село стало багатшим, отримавши назву «Германштадт», тобто місто Германа, з румунами та німцями... Так кажуть, що так і сформувався сучасний Сібіу. Il villaggio si è anche arricchito, essendo chiamato "Hermannstadt", cioè la città di Hermann, con romeni e tedeschi... Così si dice che si sia formato l'attuale Sibiu. Adevărul, numai Dumnezeu îl ştie! Истина|только|Бог|его|знает truth|only|God||knows la verità|solo|Dio|la|sa sa істина|тільки|Бог|її|знає The truth, only God knows! Истину знает только Бог! Правду знає тільки Бог! La verità, solo Dio la sa!

SENT_CWT:AFkKFwvL=9.32 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=4.42 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=9.46 PAR_CWT:AvJ9dfk5=8.98 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=3.58 PAR_CWT:AvJ9dfk5=12.47 ru:AFkKFwvL uk:AvJ9dfk5 it:AvJ9dfk5 openai.2025-02-07 ai_request(all=28 err=0.00%) translation(all=54 err=0.00%) cwt(all=934 err=20.24%)