Start learning this lesson now

TED Talks in French, La faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes

La faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes

Traducteur: Guillaume Rouy Relecteur: Claire Ghyselen

AH : Bonsoir ! JP : Bonsoir !

AH : Je m'appelle Arnaud Hoedt

et je suis professeur de français à l'Institut Don Bosco en Belgique.

JP : Je m'appelle Jérome Piron.

Je suis professeur de philosophie dans la même école.

AH : On a tous les deux fait des études de linguistique

et un jour, au cours de ces études, on est tombé sur une citation.

[L'orthographe de la plupart des livres français est ridicule.]

[L'habitude seule peut en supporter l'incongruité.]

JP : Est-ce que vous surveillez votre orthographe ?

Public : Oui.

Est-ce que vous surveillez l'orthographe des autres ?

Public : Oui.

AH : Alors il faut quand même bien reconnaître une chose :

c'est qu'en français,

on est particulièrement peu exigeant avec l'orthographe.

JP : On ne parle pas de votre orthographe.

Ni de la nôtre d'ailleurs.

AH : Ni même celle de Kévin, notre régisseur,

qui a une orthographe bien à lui.

(Rires)

En français, on est particulièrement peu exigeant avec l'orthographe elle-même.

JP : Oui, s'il arrive qu'on juge votre orthographe,

on ne juge pratiquement jamais l'orthographe elle-même.

AH : Attention, il ne s'agit pas ici de juger la langue

mais bien son orthographe.

Souvent, on a tendance à confondre l'orthographe et la langue elle-même.

Mais l'orthographe, ce n'est pas la langue.

L'orthographe, c'est l'écriture de la langue.

Et c'est même pas l'écriture en termes de style ou de qualité de phrase.

En fait c'est le code graphique qui permet de transmettre,

de retranscrire la langue orale.

JP : C'est un petit peu comme les partitions

qui sont au service de la musique.

AH : L'orthographe n'est qu'un outil au service de la langue.

JP : Si l'orthographe est un outil,

on s'est simplement posé une question avec Arnaud :

est-ce que c'est un bon outil ?

Prenons par exemple le son /s/.

AH : Comme dans « régisseur ».

JP : Comment peut-on écrire ce son en français ?

On peut l'écrire : « s »,

« ss »,

« c »,

« ç »,

« sc » comme dans « science »,

« t », les finales en « tion »,

on peut l'écrire « x », dans « dix » ou « six »...

AH : « Bruxelles » !

(Rires)

JP: On peut l'écrire « z », dans « quartz ».

AH : « Aztèque » !

JP : On peut l'écrire « th », dans « forsythia ».

(Rires)

On peut l'écrire « sth », dans « isthme » ou « asthme ».

On peut l'écrire « cc », dans « succion »,

et on peut même l'écrire « sç », dans « il acquiesça ».

(Rires)

(Applaudissements)

AH : Si vous voyez la lettre « s » écrite, comment se prononce-t-elle ?

Soit /s/,

soit /z/, entre deux voyelles,

soit pas : muette.

JP : Donc ça fait : un son, douze manières de l'écrire ;

une lettre, trois façons de la prononcer.

(Rires)

(Applaudissements)

AH : Alors en turc, l'orthographe est parfaitement phonétique.

Une lettre, un son.

Un son, une lettre.

« Mayonnaise »

(Rires)

« Saucisse »

(Rires)

Encore un !

[Ekler -- éclair]

JP : Donc en turc,

quand vous entendez un mot pour la première fois,

vous savez automatiquement comment il s'écrit.

C'est le cas dans beaucoup d'autres langues

comme le bulgare, le finnois, le serbe, le roumain

et c'est pratiquement le cas du néerlandais, de l'italien,

de l'espagnol, de l'allemand ou du russe.

AH : Comparons à présent avec le français.

En français, si on inventait un mot qui n'existe pas,

comme le mot /krɛfisjɔ̃/

qu'on a inventé avec Jérôme...

/krɛfisjɔ̃/ !

De combien de manières différentes pourrait-on écrire ce nouveau mot

/krɛfisjɔ̃/ en français ?

Alors pour répondre à cette question, Kévin a écrit un petit programme.

Un algorithme qui permet de calculer toutes les orthographes possibles

du mot /krɛfisjɔ̃/ en français.

Kévin ?

(Applaudissements)

JP : Au total, il existe 240 manières différentes d'écrire le mot /krɛfisjɔ̃/

en français.

AH : On se demande souvent comment respecter l'orthographe

mais l'orthographe elle-même est-elle respectable ?

(Rires)

En français, on écrit le mot « bruit », le mot « édit » ou le mot « crédit »

avec un T pour faire « bruiter », « éditer » ou « créditer » ;

mais pas « abri ».

(Rires)

JP : On écrit « dix » avec un X qu'on prononce /s/,

alors qu'on écrit une « dizaine » avec un Z

et un « dixième » avec un X mais qu'on prononce /z/.

(Rires)

(Applaudissements)

AH : Employé avec l'auxiliaire « avoir »,

le participe passé s'accorde en genre et en nombre

avec le complément d'objet direct

quand celui-ci le précède :

« Les crêpes que j'ai mangées (-es) ».

Par contre, quand le complément suit le participe, il reste invariable :

« J'ai mangé (-é) les crêpes ».

Alors pourquoi ?

Pourquoi avant mais pas après ?

Au Moyen-Âge, les moines ont des conditions de travail difficiles

et travaillent dans des monastères mal chauffés, mal éclairés,

avec des plumes d'animaux.

Souvent, sous la dictée, quand le moine écrivait, par exemple,

« Les pieds que Jésus a lavés »

un simple regard vers la gauche permet d'identifier ce que Jésus a lavé.

Il a lavé quoi ? Les pieds ! Donc le moine accorde, pas de problème.

Mais quand le moine écrivait :

« Jésus a lavé... »

Il se dit : « Jésus a lavé quoi ? Je ne sais pas, je vais attendre,

ça va probablement venir dans la suite du texte ».

(Rires et applaudissements)

« ...avant la fête de Pâques, sachant que son heure était venue,

lorsque le diable avait déjà inspiré au cœur de Judas Iscariote, fils de Simon,

le dessein de le livrer sur les bords du lac de Tibériade

et patati et patata...

les pieds ».

(Rires)

(Applaudissements)

AH : Quand le moine est arrivé à « les pieds »,

il a oublié qu'il avait un participe à accorder ;

ou il n'a plus de place pour écrire la lettre,

parce qu'au Moyen-Âge,

les mots sont souvent attachés les uns aux autres.

C'est de l'observation de cet oubli,

de cette erreur particulièrement fréquente dans les manuscrits du Moyen-Âge,

qu'on a tiré la règle.

Voilà pourquoi avant mais pas après.

JP : Alors, à l'école, les enfants se demandent pourquoi.

Pourquoi avant et pas après ? Pourquoi un X ?

AH : Pourquoi pas de T à « abri » ?

JP : Mais quand les enfants demandent pourquoi,

on leur explique comment :

comment on écrit, comment on accorde.

Pourquoi est-ce que l'esprit critique s'arrête au seuil de l'orthographe ?

Parce qu'on a tous appris à ne plus se demander pourquoi.

AH : Alors pourquoi l'orthographe du français est-elle si compliquée ?

Parce qu'en réalité, elle ne tombe pas du ciel, un jour, toute faite.

Elle a une histoire.

JP : Avant le XVIIe siècle, tout le monde écrit comme il veut.

Montaigne ou Rabelais avaient leur propre orthographe

qui variait d'ailleurs

d'un manuscrit à l'autre ou d'un imprimeur à l'autre.

AH : Molière, lui-même,

dans une des toutes premières éditions du Misanthrope,

écrivait « misanthrope » sans H.

D'ailleurs, Molière écrivait « orthographe » sans H.

Aujourd'hui, plus personne ne lit Molière dans l'orthographe de Molière.

Elle a été adaptée au fil des rééditions sans que cela ne change rien à son œuvre.

Il ne faut donc pas confondre la langue de Molière et son orthographe.

(Rires)

(Applaudissements)

JP : Alors, d'où vient cette obsession contemporaine pour l'orthographe ?

Au XVIIe siècle, on centralise l'État,

et Richelieu réalise que la langue est un pouvoir.

Il crée alors l'Académie Française.

L'Académie aura pour mission de rédiger un dictionnaire pour fixer la norme.

AH : En réalité, aujourd'hui, l'Académie Française est une fausse référence.

Il n'y a pas de linguiste à l'Académie Française.

C'est un peu comme s'il n'y avait pas de mécanicien au contrôle technique.

Non, « Académicien » est un titre honorifique, pas scientifique.

Il ne suffit pas d'enfiler un habit vert pour devenir grammairien.

AH : Dès l'origine, au XVIIe siècle, l'Académie va surtout faire de la norme

la marque de l'appartenance à la bonne société, le bon usage.

JP : En même temps, à l'époque, pas grand monde n'écrit

et il faut vraiment attendre le XIXe siècle

pour que l'orthographe devienne une norme incontournable.

La bourgeoisie montante va donner à l'orthographe

ses lettres de noblesse :

elle va revendiquer une orthographe délibérément compliquée.

L'Académie Française va d'ailleurs introduire dans son dictionnaire de 1835

toute une série de consonnes doubles, de consonnes étymologiques,

qui n'existaient pas auparavant.

AH : Et surtout, on va l'imposer à tous.

De plus en plus d'enfants vont à l'école

et l'orthographe devient le principal critère de sélection des instituteurs.

Tous les concours d'accès à la fonction publique

passent par une dictée.

JP : C'est aussi l'époque de l'avènement des nationalismes

et on fait de la langue un enjeu identitaire.

On veut un français, le même pour tous, unique et indivisible,

à l'image de la République, une et indivisible.

L'orthographe comme ciment de la nation.

AH : Depuis, à chaque fois qu'on propose de modifier l'orthographe,

cela provoque parfois quelque réticences.

Souvent parce qu'on a le sentiment qu'on va s'attaquer à un héritage.

Des consonnes étymologiques viennent du latin et du grec :

les TH, les PH, comme dans « philosophe ».

Y toucher ce serait un peu comme s'en prendre au patrimoine,

d'une certaine manière se couper

d'une partie de l'histoire de la langue française.

Mais cette histoire est largement fantasmée.

D'abord pourquoi est-ce qu'on a conservé ou introduit

uniquement les consonnes étymologiques issues du latin et du grec ?

Bien parce que ça fait classe !

Parce qu'on aime croire que le français ne descend que de l'Antiquité,

mais en réalité on a évacué sans hésiter toutes les consonnes étymologiques

issues des langues germaniques, de l'arabe, de l'italien.

Rien que ces 3 langues-là,

c'est déjà 35% de tous les mots qu'on a empruntés en français.

JP : Si on voulait vraiment respecter l'étymologie - pourquoi pas -

mais dans ce cas on devrait écrire, par exemple, le mot « style » avec un I

parce qu'on l'a emprunté au latin « stilus » et non au grec.

Par contre, il y a un mot qu'on a emprunté au grec : le mot « économie ».

Pour respecter son origine, on devrait l'écrire comme « fœtus ».

AH : Ou encore le mot « fantôme », qui vient aussi du grec « phantasma ».

JP : Et est-ce qu'on peut sérieusement accuser les Italiens ou les Espagnols

de souffrir d'un déficit culturel ?

Parce que en italien on écrit par exemple « filosofo » avec des F depuis toujours,

et ça n'a quand même jamais empêché les Italiens de faire de l'étymologie,

de retrouver les origines « philo » et « sophia ».

AH : Certains donnent à l'orthographe une dimension esthétique.

En effet, on peut trouver que c'est beau parce que c'est compliqué.

On peut appeler toutes les absurdités de l'orthographe des subtilités

et être fier de cette spécificité de la langue française.

Mais si on a droit de trouver qu'une forme est belle

et d'avoir envie de la garder,

alors on a droit de la trouver laide.

JP : Pourquoi les mots du dictionnaire devraient-ils tous être beaux ?

AH : À la rigueur, on pourrait même envisager de les rendre encore plus beaux.

Le Collège de Pataphysique, Boris Vian et Alfred Jarry,

avait imaginé ce qu'ils appelaient une orthographe d'apparat.

Qu'est-ce qu'une orthographe d'apparat ?

Pour vous l'expliquer, Kévin a programmé une petite application :

un module de reconnaissance vocale en orthographe d'apparat, que voici.

Donc, dans cette orthographe,

par exemple, le son :

/a/

[ igt ]

...s'écrit comme dans le mot « doigt »,

(Rires)

/r/

[ rrh ]

comme dans « logorrhée » ou « diarrhée ».

(Rires)

/o/

[ ü ]

Capharnaüm.

Cherchez pas, y en a qu'un !

(Rires)

/d/

[ gd ]

« Amygdale ».

Tu peux faire un truc un peu plus long ?

JP : Projet d'orthographe d'apparat.

[ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ]

(Rires)

(Applaudissements)

JP : Alors il existe encore une raison de défendre une orthographe compliquée :

le sens de l'effort.

Comme c'est compliqué, c'est exigeant ;

et cette exigence apprend à nos enfants à se dépasser.

Les gens ont l'impression que si l'on simplifie,

on va faire moins d'efforts.

Mais on ne va pas faire moins !

On va faire mieux.

AH : Bon, c'est dur de dire à ceux qui ont souffert

qu'ils ont souffert pour rien.

(Rires)

(Applaudissements)

JP : Tout le temps

de mémorisation mécanique d'exceptions ânonnées,

« Pou, hibou, caillou »,

tout ce temps pourrait être converti en temps de pratique, de découverte,

de réflexion, de littérature ou d'histoire de la langue.

Donc, en un sens, la simplification constitue bien un nivellement par le haut.

(Applaudissements)

AH : La question de l'orthographe touche aussi celle de l'accès à l'emploi.

Dans ces cas-là, aujourd'hui, on sait ce que coûte une faute d'orthographe.

Imaginez que ce ne soit pas votre langue maternelle

ou que vous soyez dyslexique.

JP : On emploie aussi l'orthographe pour disqualifier une pensée.

Sur Internet, par exemple, on voit souvent des commentaires du genre :

« Va d'abord soigner cette orthographe

et après, tu te permettras de donner ton avis. »

AH : On empêche donc quelqu'un de s'exprimer, à cause de son orthographe.

C'est donc une forme de discrimination

que tout le monde trouve légitime.

JP : Même ceux qui en sont victimes la trouvent légitime.

Une sorte de syndrome de Stockholm.

(Rires)

Et tout ça n'est possible que si cette orthographe est sacrée.

Le Grevisse, la grammaire, devient la Bible.

Tout ce qui s'y trouve, c'est parole d'Évangile.

AH : Si c'est dans le Bescherelle, ainsi soit-il !

(Rires)

JP : Simplifier l'orthographe, ce serait appauvrir la langue ?

Cela veut dire lui faire perdre de la valeur, mais de quelle valeur parle-t-on ?

On ne parle pas de la valeur de l'orthographe.

On parle de valeur tout court.

AH : Et si l'orthographe française était un dogme ?

Quand vous faites une faute, on ne juge pas votre orthographe,

on vous juge, vous,

sur base de votre orthographe.

JP : En 1694, dans les cahiers préparatoires

du tout premier dictionnaire de l'Académie Française, il est écrit :

« L'orthographe servira à distinguer les gens de lettres

des ignorants et des simples femmes ».

(Cris de surprise)

AH : Merci !

(Applaudissements)

La faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes |||||Hoedt||Piron|TEDxRennes Die|Fehler|der|Rechtschreibung|Arnaud|Hoedt|Jérôme|Piron|TEDxRennes |||de spelling||Hoedt|Jérôme||TEDxRennes the|fault|of|the spelling|Arnaud|Hoedt|Jérôme|Piron|TEDxRennes 这个|错误|的|拼写|阿尔诺|霍特|热罗姆|皮龙|TEDxRennes The|mistake|of|spelling|Arnaud|Hoedt|Jérôme|Piron|TEDxRennes la|falta|de|la ortografía|Arnaud|Hoedt|Jérôme|Piron|TEDxRennes a|culpa|da|ortografia|Arnaud|Hoedt|Jérôme|Piron|TEDxRennes |greșeala||||||| La faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes スペルミス | Arnaud Hoedt ジェローム・ピロン | TEDxレンヌ De faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes Несостоятельность орфографии | Арно Хоэдт Жером Пирон | TEDxRennes La faute de l'orthographe | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes The fault of spelling | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes Der Fehler der Rechtschreibung | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes Помилка в орфографії | Арно Гедт Жером Пірон | TEDxRennes 拼写的错误 | 阿尔诺·霍特杰罗姆·皮龙 | TEDx雷恩 La culpa de la ortografía | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes A culpa da ortografia | Arnaud Hoedt Jérôme Piron | TEDxRennes

Traducteur: Guillaume Rouy Relecteur: Claire Ghyselen ||Rouy|||Ghyselen Übersetzer|Guillaume|Rouy|Korrektor|Claire|Ghyselen translator|Guillaume|Rouy|proofreader|Claire|Ghyselen 翻译|纪尧姆|鲁瓦|校对|克莱尔|吉塞伦 Перекладач|Гійом|Руї|Редактор|Клер|Желен traductor|Guillaume|Rouy|revisor|Claire|Ghyselen tradutor|Guillaume|Rouy|revisor|Claire|Ghyselen Translator: Guillaume Rouy Proofreader: Claire Ghyselen Übersetzer: Guillaume Rouy Korrektor: Claire Ghyselen Перекладач: Гійом Руї Редактор: Клер Гіселен 翻译: 瓦基尔·鲁伊校对: 克莱尔·吉斯伦 Traductor: Guillaume Rouy Revisor: Claire Ghyselen Tradutor: Guillaume Rouy Revisor: Claire Ghyselen

AH : Bonsoir ! JP : Bonsoir ! ||JP| AH|Guten Abend|JP|Guten Abend ||JP| AH|Good evening|JP|Good evening 阿尔诺|晚上好|| А|Добрий вечір|ЖП| AH|Buenas noches|JP|Buenas noches Arnaud Hoedt|boa noite|JP| AH: Good evening! JP: Good evening! AH : Guten Abend! JP : Guten Abend! АГ : Добрий вечір! ЖП : Добрий вечір! AH : 晚上好！ JP : 晚上好！ AH : ¡Buenas noches! JP : ¡Buenas noches! AH : Boa noite! JP : Boa noite!

et je suis professeur de français à l'Institut Don Bosco en Belgique. ||||||||Don|Bosco|| und|ich|bin|Lehrer|für|Französisch|an|das Institut|Don|Bosco|in|Belgien and|I|I am|teacher|of|French|at|the Institute|Don|Bosco|in|Belgium 和|我|是|教师|的|法语|在|学院|唐|博斯科|在|比利时 і|я|є|вчитель|французької|французької|в|Інститут|Дон|Боско|в|Бельгії y|yo|soy|profesor|de|francés|en|el Instituto|Don|Bosco|en|Bélgica e|eu|sou professor|professor|de|francês|na|o Instituto|Don|Bosco|na|Bélgica and I am a French teacher at the Don Bosco Institute in Belgium. und ich bin Französischlehrer am Institut Don Bosco in Belgien. і я викладаю французьку мову в Інституті Дон Боско в Бельгії. 我在比利时的唐博斯科学院教法语。 y soy profesor de francés en el Instituto Don Bosco en Bélgica. e eu sou professor de francês no Instituto Don Bosco na Bélgica.

JP : Je m'appelle Jérome Piron. |||Jérome| |Ich|heiße|Jérome|Piron JP|||| JP|I|my name is|Jérome|Piron JP|我|我叫|Jé罗姆|皮龙 JP|Я|звати|Жером|Пірон JP|yo|me llamo|Jérome|Piron JP|eu|me chamo|Jérome|Piron JP: My name is Jérôme Piron. JP : Ich heiße Jérome Piron. JP : Мене звати Жером Пірон. JP：我叫杰罗姆·皮龙。 JP: Me llamo Jérome Piron. JP : Meu nome é Jérome Piron.

Je suis professeur de philosophie dans la même école. Ich|bin|Lehrer|für|Philosophie|in|der|gleichen|Schule I|I am|teacher|of|philosophy|in|the|same|school 我|是|教师|的|哲学|在|这|同样|学校 Я|є|вчитель|з|філософії|в|тій|самій|школі yo|soy|profesor|de|filosofía|en|la|misma|escuela eu|sou|professor|de|filosofia|na|a|mesma|escola I am a philosophy teacher at the same school. Ich bin Professor für Philosophie an derselben Schule. Я викладаю філософію в тій же школі. 我在同一所学校教哲学。 Soy profesor de filosofía en la misma escuela. Sou professor de filosofia na mesma escola.

AH : On a tous les deux fait des études de linguistique |Wir|haben|beide|die|zwei|gemacht|(Pluralartikel)|Studien|der|Linguistik AH|we|has|all|the|two|made|some|studies|of|linguistics AH|我们|有|所有|的|两个|完成|一些|学习|的|语言学 |Ми|маємо|обидва|артикль|два|зробили|артикль|дослідження|з|лінгвістики AH|nosotros|a|todos|los|dos|hicimos|de|estudios|de|lingüística AH|nós|temos|todos|os|dois|fizemos|estudos|estudos|de|linguística AH: 私たちは両方とも言語学を勉強しました AH: We both studied linguistics. AH : Wir beide haben Linguistik studiert. AH : Ми обидва вчилися на лінгвістів. AH：我们俩都学习过语言学。 AH: Ambos hemos estudiado lingüística. AH : Nós dois fizemos estudos de linguística.

et un jour, au cours de ces études, on est tombé sur une citation. und|ein|Tag|während|Verlauf|von|diese|Studien|man|ist|gefallen|auf|ein|Zitat and|a|day|during|course|of|these|studies|we|we are|fallen|on|a|quote 和|一个|日|在|过程中|的|这些|学习|我们|是|遇到|在|一个|引用 і|один|день|під час|курс|цих|ці|дослідження|ми|був|натрапили|на|одну|цитату y|un|día|durante|curso|de|estos|estudios|uno|está|caído|sobre|una|cita e|um|dia|durante|curso|de|esses|estudos|a gente|está|encontrado|em|uma|citação そしてある日、これらの調査中に、ある引用に出くわしました。 And one day, during those studies, we came across a quote. Und eines Tages, während dieses Studiums, sind wir auf ein Zitat gestoßen. І одного дня, під час цих навчань, ми натрапили на цитату. 有一天，在这些研究中，我们发现了一句引言。 y un día, durante esos estudios, se encontró una cita. e um dia, durante esses estudos, encontramos uma citação.

[L'orthographe de la plupart des livres français est ridicule.] Die Rechtschreibung|von|der|meisten|der|Bücher|Französisch|ist|lächerlich the spelling|of|the|most|of|books|French|is|ridiculous 拼写|的|大多数|大部分|的|书|法语|是|可笑的 Орфографія|з|більшість|більшість|з|книг|французьких|є|смішною la ortografía|de|la|mayoría|de los|libros|franceses|es|ridícula a ortografia|de|a|maioria|dos|livros|franceses|é|ridícula [ほとんどのフランス語の本のつづりはばかげています。] [The spelling of most French books is ridiculous.] [Die Rechtschreibung der meisten französischen Bücher ist lächerlich.] [Правопис більшості французьких книг смішний.] [大多数法语书籍的拼写是可笑的。] [La ortografía de la mayoría de los libros franceses es ridícula.] [A ortografia da maioria dos livros franceses é ridícula.]

[L'habitude seule peut en supporter l'incongruité.] |||||niespójność Die Gewohnheit|allein|kann|sie|ertragen|die Unangemessenheit |||||de incongruentie habit|alone|can|it|to bear|the incongruity 习惯|唯一的|能够|它|支持|不协调 Звичка|лише|може|її|витримати|недоречність la costumbre|sola|puede|en|soportar|la incongruencia o hábito|só|pode|isso|suportar|a incongruência [Only habit can bear its incongruity.] [Nur die Gewohnheit kann die Unangemessenheit ertragen.] [Тільки звичка може витримати цю недоречність.] [只有习惯才能忍受这种不协调。] [Solo la costumbre puede soportar su incongruencia.] [Apenas o hábito pode suportar a incongruência.]

JP : Est-ce que vous surveillez votre orthographe ? |||dass|Sie|überwachen|Ihre|Rechtschreibung |||||let op||spelling JP|Is|this|that|you|you monitor|your|spelling JP|||你|您|监控|您的|拼写 |||що|ви|стежите за|вашим|правописом JP|||que|usted|vigila|su|ortografía JP||||você|vigia|sua|ortografia JP: スペルに気をつけていますか? JP: Do you monitor your spelling? JP: Achten Sie auf Ihre Rechtschreibung? JP: Чи стежите ви за своєю орфографією? JP：你会注意你的拼写吗？ JP: ¿Estás pendiente de tu ortografía? JP: Você presta atenção na sua ortografia?

Est-ce que vous surveillez l'orthographe des autres ? ||||obserwujecie||| ||(Fragepartikel)|Sie|überwachen|die Rechtschreibung|der|anderen |||||||anderen ||that|you|you monitor|the spelling|of|others ||这个|你|监视|拼写|的|其他人 ||що|ви|стежите за|правописом|інших|інших ||que|usted|vigila|la ortografía|de los|otros ||que|você|vigia|a ortografia|dos|outros Do you monitor the spelling of others? Achten Sie auf die Rechtschreibung anderer? Чи стежите ви за орфографією інших? 你会监控别人的拼写吗？ ¿Vigilan la ortografía de los demás? Você observa a ortografia dos outros?

on est particulièrement peu exigeant avec l'orthographe. ||||wymagający|| man|ist|besonders|wenig|anspruchsvoll|mit|der Rechtschreibung ||||veeleisend|| we|is|particularly|little|demanding|with|the spelling 我们|是|特别|不|严格|对于|拼写 ми|є|особливо|мало|вимогливі|до|правопису uno|es|particularmente|poco|exigente|con|la ortografía nós|somos|particularmente|pouco|exigente|com|a ortografia we are particularly lenient with spelling. besonders wenig anspruchsvoll mit der Rechtschreibung sind. ми особливо мало вимагаємо від правопису. 我们对拼写的要求特别低。 somos particularmente poco exigentes con la ortografía. somos particularmente pouco exigentes com a ortografia.

JP : On ne parle pas de votre orthographe. |Man|nicht|spricht|über|von|Ihre|Rechtschreibung JP|we|not|we speak|not|of|your|spelling JP|我们|不|说|不|关于|你的|拼写 |Ми|не|говоримо|не|про|вашу|орфографію JP|uno|no|habla|no|de|su|ortografía JP|nós|não|falamos|não|sobre|sua|ortografia JP: We're not talking about your spelling. JP : Wir sprechen nicht über Ihre Rechtschreibung. JP : Ми не говоримо про ваш правопис. JP：我们并不是在谈论你的拼写。 JP: No estamos hablando de tu ortografía. JP: Não estamos falando da sua ortografia.

Ni de la nôtre d'ailleurs. Nicht|von|die|unsere|übrigens nor|of|the|ours|by the way 也不|关于|我们的|拼写|另外 Ні|з|нашої|нашої|до речі ni|de|la|nuestra|además nem|sobre|a|nossa|aliás Nor about ours, by the way. Und auch nicht über unsere. І про наш, до речі, теж. 其实也不是在谈论我们的。 Ni de la nuestra, por cierto. Nem da nossa, aliás.

AH : Ni même celle de Kévin, notre régisseur, |||||Kévin|| |Nicht|einmal|die|von|Kévin|unser|Regisseur |||||||regisseur AH|nor|even|that one|of|Kevin|our|manager 啊|你|甚至|那个|的|凯文|我们的|制片人 |Ні|навіть|та|з|Кевін|наш|регісер Ah|ni|siquiera|la|de|Kévin|nuestro|gerente ah|nem|mesmo|aquela|de|Kévin|nosso|gerente AH: Not even that of Kévin, our manager, AH : Nicht einmal die von Kévin, unserem Regisseur, AH : Навіть не його, Кевіна, нашого регісера, AH : 甚至连我们的管理员凯文的名字也不例外， AH : Ni siquiera la de Kévin, nuestro encargado, AH : Nem mesmo a de Kévin, nosso gerente,

qui a une orthographe bien à lui. der|hat|eine|Rechtschreibung|gut|zu|ihm |||spelling||| who|has|a|spelling|well|to|him 他|有|一个|拼写|很|在|他自己 хто|має|одна|орфографія|добре|до|нього que|tiene|una|ortografía|bien|a|él que|tem|uma|ortografia|bem|a|ele who has his own unique spelling. der eine ganz eigene Schreibweise hat. який має свою власну орфографію. 他的拼写方式很独特。 que tiene una ortografía muy particular. que tem uma ortografia bem peculiar.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

En français, on est particulièrement peu exigeant avec l'orthographe elle-même. In|Französisch|man|ist|besonders|wenig|anspruchsvoll|mit|die Rechtschreibung|| in|French|we|is|particularly|little|demanding|with|the spelling||itself 在|法语|我们|是|特别|不|严格|对于|拼写|| В|французькій|ми|є|особливо|мало|вимогливими|до|правописом|| en|francés|uno|es|particularmente|poco|exigente|con|la ortografía|| em|francês|nós|somos|particularmente|pouco|exigentes|com|a ortografia|| In French, we are particularly lenient with spelling itself. Auf Französisch sind wir besonders wenig anspruchsvoll in Bezug auf die Rechtschreibung selbst. Французькою ми особливо не вимогливі до самої орфографії. 在法语中，我们对拼写本身的要求特别不高。 En español, somos particularmente poco exigentes con la ortografía en sí. Em francês, somos particularmente pouco exigentes com a ortografia em si.

JP : Oui, s'il arrive qu'on juge votre orthographe, JP|sim|se|chegar|que se|julgue|sua|ortografia JP|||||judges|| sí||si|llega|que uno|juzga|su|ortografía JP: Yes, if it happens that we judge your spelling, JP : Ja, wenn es vorkommt, dass man Ihre Rechtschreibung beurteilt, JP : Так, якщо трапляється, що ми оцінюємо вашу орфографію, JP : 是的，如果有人评判你的拼写， JP : Sí, si se da el caso de que se juzgue tu ortografía, JP : Sim, se acontecer de julgarem sua ortografia,

on ne juge pratiquement jamais l'orthographe elle-même. se|não|julga|praticamente|nunca|a ortografia|| uno|no|juzga|prácticamente|nunca|la ortografía|| |||practically||||it we hardly ever judge the spelling itself. Man beurteilt praktisch nie die Rechtschreibung selbst. майже ніколи не оцінюють саму орфографію. 几乎从不评判拼写本身。 prácticamente nunca se juzga la ortografía en sí. praticamente nunca se julga a ortografia em si.

mais bien son orthographe. mas|de fato|sua|ortografia pero|bien|su|ortografía |||spelling but rather its spelling. sondern ihre Rechtschreibung. а саме її орфографії. 而是评判它的拼写。 sino su ortografía. mas sim sua ortografia.

Souvent, on a tendance à confondre l'orthographe et la langue elle-même. Oft|man|hat|Tendenz|zu|verwechseln|die Rechtschreibung|und|die|Sprache|| often|we|we have|tendency|to|to confuse|the spelling|and|the|language|| 经常|我们|有|倾向|去|混淆|拼写|和|语言|语言|| Часто|ми|має|тенденція|до|плутати|правопис|і|ця|мова|| a menudo|uno|a|tendencia|a|confundir|la ortografía|y|la|lengua|| frequentemente|a gente|tem|tendência|a|confundir|a ortografia|e|a|língua|| Often, we tend to confuse spelling and the language itself. Oft neigt man dazu, Rechtschreibung und die Sprache selbst zu verwechseln. Часто ми маємо тенденцію плутати орфографію та саму мову. 我们常常倾向于混淆拼写和语言本身。 A menudo, tendemos a confundir la ortografía con el idioma en sí. Frequentemente, temos a tendência de confundir a ortografia com a própria língua.

Mais l'orthographe, ce n'est pas la langue. Aber|die Rechtschreibung|das|ist|nicht|die|Sprache but|the spelling|it|it is not|not|the|language 但是|拼写|这|不是|不|语言|语言 Але|правопис|це|не є|не|ця|мова pero|la ortografía|esto|no es|no|la|lengua mas|a ortografia|isso|não é|não|a|língua But spelling is not the language. Aber Rechtschreibung ist nicht die Sprache. Але орфографія - це не мова. 但拼写并不是语言。 Pero la ortografía no es el idioma. Mas a ortografia não é a língua.

L'orthographe, c'est l'écriture de la langue. Die Rechtschreibung|ist|das Schreiben|der|die|Sprache the spelling|it's|the writing|of|the|language 拼写|这就是|写作|的|语言|语言 Орфографія|це|написання|мови||мови la ortografía|es|la escritura|de|la|lengua a ortografia|isso é|a escrita|da|a|língua Spelling is the writing of the language. Die Rechtschreibung ist das Schreiben der Sprache. Орфографія - це написання мови. 拼写是语言的书写。 La ortografía es la escritura del idioma. A ortografia é a escrita da língua.

Et c'est même pas l'écriture en termes de style ou de qualité de phrase. Und|es|sogar|nicht|das Schreiben|in|Begriff|von|Stil|oder|von|Qualität|von|Satz and|it's|even|not|the writing|in|terms|of|style|or|of|quality|of|sentence 而且|这就是|甚至|不|写作|在|方面|的|风格|或者|的|质量|的|句子 І|це|навіть|не|написання|в|термінах|стилю|стилю|або|якості|якості|речення|речення y|es|incluso|no|la escritura|en|términos|de|estilo|o|de|calidad|de|frase e|isso é|mesmo|não|a escrita|em|termos|de|estilo|ou|de|qualidade|de|frase And it's not even writing in terms of style or quality of sentence. Und es ist nicht einmal das Schreiben in Bezug auf Stil oder Satzqualität. І це навіть не написання в термінах стилю чи якості речення. 而且这甚至不是指风格或句子的质量。 Y ni siquiera es la escritura en términos de estilo o calidad de frase. E não é nem mesmo a escrita em termos de estilo ou qualidade de frase.

En fait c'est le code graphique qui permet de transmettre, In|Tatsache|es|der|Code|grafisch|der|ermöglicht|zu|übermitteln in|fact|it's|the|code|graphic|which|allows|to|to transmit 在|事实上|这是|这个|代码|图形的|这个|允许|去|传递 Насправді|справа|це|артикль|код|графічний|який|дозволяє|(прийменник)|передавати en|hecho|es|el|código|gráfico|que|permite|de|transmitir em|fato|é|o|código|gráfico|que|permite|de|transmitir In fact, it's the graphic code that allows us to transmit, Tatsächlich ist es der grafische Code, der es ermöglicht, Насправді це графічний код, який дозволяє передавати, 实际上，这是传递的图形代码， De hecho, es el código gráfico que permite transmitir, Na verdade, é o código gráfico que permite transmitir,

JP : C'est un petit peu comme les partitions |||||||partytury |Es ist|ein|klein|wenig|wie|die|Noten |||||||partituren JP|it's|a|little|bit|like|the|partitions JP|这是|一个|小|一点|像|这些|乐谱 |Це|один|маленький|трохи|як|ці|партитури JP|es|un|pequeño|poco|como|las|partituras JP|é|um|pequeno|pouco|como|as|partituras JP: It's a little bit like sheet music. JP: Es ist ein bisschen wie Notenblätter. JP: Це трохи схоже на ноти. JP：这有点像乐谱， JP: Es un poco como las partituras JP: É um pouco como as partituras

qui sont au service de la musique. die|sind|im|Dienst|der|die|Musik who|they are|at|service|of|the|music 这个|是|在|服务|的|这个|音乐 хто|є|на|службі|музики|| que|son|al|servicio|de|la|música que|estão|ao|serviço|da|a|música who are at the service of music. die der Musik dienen. які служать музиці. 为音乐服务。 que están al servicio de la música. que estão a serviço da música.

AH : L'orthographe n'est qu'un outil au service de la langue. |Die Rechtschreibung|ist|nur ein|Werkzeug|im|Dienst|der|die|Sprache AH|the spelling|is not|just a|tool|at|service|of|the|language 啊|拼写|不是|只是一个|工具|在|服务|的|语言| |Орфографія|не є|лише інструмент|інструмент|на|службі|мови||мова Ah|la ortografía|no es|solo un|herramienta|al|servicio|de|la|lengua ah|a ortografia|não é|apenas um|ferramenta|ao|serviço|da|a|língua AH: Spelling is just a tool at the service of the language. AH: Die Rechtschreibung ist nur ein Werkzeug im Dienst der Sprache. AH : Орфографія - це лише інструмент на службі мови. AH : 拼写只是语言的工具。 AH : La ortografía no es más que una herramienta al servicio del idioma. AH : A ortografia é apenas uma ferramenta a serviço da língua.

JP : Si l'orthographe est un outil, |Wenn|die Rechtschreibung|ist|ein|Werkzeug JP|if|the spelling|is|a|tool 如果||拼写|是|一个|工具 |Якщо|правопис|є|інструмент|інструмент JP|si|la ortografía|es|una|herramienta jp|se|a ortografia|é|uma|ferramenta JP: If spelling is a tool, JP: Wenn die Rechtschreibung ein Werkzeug ist, JP : Якщо орфографія - це інструмент, JP : 如果拼写是一个工具， JP : Si la ortografía es una herramienta, JP : Se a ortografia é uma ferramenta,

est-ce que c'est un bon outil ? ||dass|es ist|ein|gutes|Werkzeug ||||||gereedschap ||that|it is|a|good|tool ||这个|是|一个|好的|工具 ||що|це|одне|хороше|інструмент ||que|es|un|buena|herramienta ||que|é|uma|boa|ferramenta is it a good tool? ist es ein gutes Werkzeug? чи є це хорошим інструментом? 这是不是一个好的工具？ ¿es una buena herramienta? é uma boa ferramenta?

Prenons par exemple le son /s/. Nehmen wir|durch|Beispiel|den|Laut|/s/ let's take|by|example|the|sound|/s/ 让我们取|通过|例子|这个|声音|/s/ візьмемо|за|приклад|цей|звук|/s/ tomemos|por|ejemplo|el|sonido|/s/ vamos tomar|por|exemplo|o|som|/s/ Let's take the sound /s/ as an example. Nehmen wir zum Beispiel den Laut /s/. Візьмемо, наприклад, звук /s/. 我们以音素/s/为例。 Tomemos, por ejemplo, el sonido /s/. Vamos pegar como exemplo o som /s/.

AH : Comme dans « régisseur ». |||reżyser |Wie|in|Regisseur AH|as|in|manager 啊|像|在|制片人 Ага|Як|в|режисер AH|como|en|regidor AH|como|em|régisseur AH: Like in "manager." AH : Wie in « régisseur ». AH : Як у слові «регістр». AH：就像在“制片人”中。 AH: Como en «regidor». AH : Como em « régisseur ».

JP : Comment peut-on écrire ce son en français ? |Wie|||schreiben|dieser|Laut|in|Französisch JP|how|||to write|this|sound|in|French 日本人|如何|||写|这个|声音|在|法语 |Як|||написати|цей|звук|в|французькій мові JP|cómo|||escribir|este|sonido|en|francés JP|como|||escrever|esse|som|em|francês JP: How can we write this sound in French? JP : Wie kann man diesen Laut auf Französisch schreiben? JP : Як можна написати цей звук французькою? JP：这个音在法语中怎么写？ JP: ¿Cómo se puede escribir este sonido en francés? JP : Como podemos escrever esse som em francês?

« ss », ss ss "ss," « ss », «ss», « ss », « ss », « ss »,

« c », c "c", « c », « c », « c », « c », « c »,

« ç », ç ç "ç", « ç », « ç », « ç », « ç », « ç »,

« sc » comme dans « science », sc||em|ciência sc||| sc||| science||| "sc" as in "science", « sc » wie in « Wissenschaft », « sc » як у « наука », « sc » 像在 « science » 中一样, « sc » como en « ciencia », « sc » como em « ciência »,

« t », les finales en « tion », ||||-tion t|die|Endungen|in|tion t|the|finals|in|tion t|这些|结尾|在|tion т|ці|закінчення|на|tion t|las|finales|en|tion t|as|finais|em|tion "t", the endings in "tion", « t », die Endungen in « tion », « t », закінчення на « tion », « t », 结尾为 « tion », « t », las finales en « ción », « t », as terminações em « tion »,

on peut l'écrire « x », dans « dix » ou « six »... man|kann|es schreiben|x|in|zehn|oder|sechs we|can|to write it|x|in|ten|or|six 我们|可以|写它|x|在|十|或者|六 ми|можем|його написати|х|в|десять|або|шість uno|puede|escribirlo|x|en|diez|o|seis a gente|pode|escrevê-lo|x|em|dez|ou|seis it can be written as "x", in "ten" or "six"... man kann es als « x » schreiben, in « zehn » oder « sechs »... можна написати « x », у « десять » або « шість »... 可以写成 « x », 在 « dix » 或 « six » 中... se puede escribir « x », en « diez » o « seis »... pode-se escrever « x », em « dez » ou « seis »...

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

JP: On peut l'écrire « z », dans « quartz ». ||||||kwart |Man|kann|es schreiben|z|in|Quarz JP|we|can|to write it|z|in|quartz 我们可以写成|||它写成|z|在|石英 |Ми|можем|його написати|z|в|кварц ||puede|escribirlo|z|en|cuarzo JP|a gente|pode|escrevê-lo|z|em|quartzo JP: We can write it as "z", in "quartz". JP: Man kann es als „z“ schreiben, in „Quarz“. JP: Ми можемо написати « z », в « кварц ». JP: 可以写作「z」，在「石英」中。 JP: Se puede escribir « z », en « cuarzo ». JP: Pode-se escrever « z », em « quartzo ».

AH : « Aztèque » ! AH|asteca |Azteke |Azteek |Aztec AH: "Aztec"! AH : „Azteke“ ! AH : « Ацтек » ! AH: 「阿兹特克」！ AH: ¡« Azteca »! AH: « Asteca »!

JP : On peut l'écrire « th », dans « forsythia ». ||||th|| |Man|kann|es schreiben|th|in|Forsythie ||||th|| JP|we|can|to write it|th|in|forsythia 我们可以写成|||它写成|th|在|福尔西西亚 |Ми|можем|його написати|th|в|форситія ||puede|escribirlo|th|en|forsythia JP|a gente|pode|escrevê-lo|th|em|forsythia JP: We can write it as "th", in "forsythia". JP : Man kann es als „th“ schreiben, in „Forsythie“. JP : Ми можемо написати « th », в « форситія ». JP: 可以写作「th」，在「连翘」中。 JP: Se puede escribir « th », en « forsythia ». JP: Pode-se escrever « th », em « forsythia ».

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

On peut l'écrire « sth », dans « isthme » ou « asthme ». |||sth|||| |||sth||Isthmus||Asthma |||sth|||| |||||||asthma It can be written as "sth", in "isthmus" or "asthma". Man kann es als « sth » schreiben, in « Isthmus » oder « Asthma ». Можна написати « sth », в « істм » або « астма ». 可以写作 « sth », 在 « isthme » 或 « asthme » 中。 Se puede escribir « sth », en « istmo » o « asma ». Pode-se escrever « sth », em « istmo » ou « asma ».

On peut l'écrire « cc », dans « succion », |||cc(1)|| |||cc||Saugung |||cc|| It can be written as "cc", in "suction", Man kann es als « cc » schreiben, in « Saugen », Можна написати « cc », в « всмоктування », 可以写作 « cc », 在 « succion » 中， Se puede escribir « cc », en « succión », Pode-se escrever « cc », em « sucção »,

et on peut même l'écrire « sç », dans « il acquiesça ». ||||||||stimmte zu ||||||||toegeefde ||||||||acquiesced ||||||||accedió ||||||||acatou and it can even be written as "sç", in "he acquiesced". und man kann es sogar als « sç » schreiben, in « er stimmte zu ». і навіть можна написати « sç », в « він погодився ». 甚至可以写作 « sç », 在 « il acquiesça » 中。 y se puede incluso escribir « sç », en « él aceptó ». e pode-se até escrever « sç », em « ele aquiesceu ».

(Rires) (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : Si vous voyez la lettre « s » écrite, comment se prononce-t-elle ? |Wenn|Sie|sehen|die|Buchstabe|s|geschrieben|wie|sich||| AH|if|you|you see|the|letter|s|written|how|it||| 啊|如果|你们|看到|这个|字母|s|写|怎么|它||| Ага|Якщо|ви|побачите|цю|букву|с|написану|як|вона||| Ah|si|ustedes|ven|la|letra|s|escrita|cómo|se||| ah|se|você|vêem|a|letra|s|escrita|como|se||| AH: If you see the letter "s" written, how is it pronounced? AH : Wenn Sie den Buchstaben „s“ geschrieben sehen, wie wird er ausgesprochen? AH : Якщо ви бачите літеру « s », як вона вимовляється? AH：如果你看到字母“s”写出来，它怎么发音？ AH: Si ves la letra « s » escrita, ¿cómo se pronuncia? AH: Se você vê a letra « s » escrita, como ela se pronuncia?

soit /z/, entre deux voyelles, |z|||samogłoski sei|/z/|zwischen|zwei|Vokalen be|/z/|between|two|vowels 要么|z|在之间|两个|元音 будь|з|між|двома|голосними sea|z|entre|dos|vocales seja|z|entre|duas|vogais or /z/, between two vowels, oder /z/, zwischen zwei Vokalen, або /z/, між двома голосними, 要么是/z/，在两个元音之间， o /z/, entre dos vocales, ou /z/, entre duas vogais,

JP : Donc ça fait : un son, douze manières de l'écrire ; |Also|das|macht|ein|Laut|zwölf|Arten|zu|ihn zu schreiben JP|so|it|it makes|a|sound|twelve|ways|to|write it JP|所以|这|结果是|一个|声音|十二|方法|的|写它 |Отже|це|робить|один|звук|дванадцять|способів|з|його написання JP|entonces|eso|hace|un|sonido|doce|maneras|de|escribirlo JP|então|isso|faz|um|som|doze|maneiras|de|escrevê-lo JP: So that makes: one sound, twelve ways to write it; JP : Also, das ergibt: ein Laut, zwölf Arten, ihn zu schreiben; JP : Отже, це означає: один звук, дванадцять способів його написати; JP：所以这意味着：一个声音，十二种写法； JP : Entonces eso significa : un sonido, doce maneras de escribirlo ; JP : Então isso significa: um som, doze maneiras de escrevê-lo;

une lettre, trois façons de la prononcer. ein|Buchstabe|drei|Arten|zu|sie|auszusprechen a|letter|three|ways|to|it|to pronounce 一个|字母|三|方法|的|它|发音 одна|літера|три|способи|її|її|вимовити una|letra|tres|maneras|de|la|pronunciar uma|letra|três|formas|de|pronunciá-la| one letter, three ways to pronounce it. ein Buchstabe, drei Möglichkeiten, ihn auszusprechen. одна літера, три способи її вимовити. 一个字母，三种发音方式。 una letra, tres formas de pronunciarla. uma letra, três formas de pronunciá-la.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : Alors en turc, l'orthographe est parfaitement phonétique. |||tureckim|||| |Also|auf|Türkisch|die Rechtschreibung|ist|perfekt|phonetisch AH|so|in|Turkish|the spelling|is|perfectly|phonetic 啊|那么|在|土耳其语|拼写|是|完全|音素的 Ага|Тоді|в|турецькій|правопис|є|абсолютно|фонетичний Entonces||||||| AH|então|em|turco|a ortografia|é|perfeitamente|fonética AH: So in Turkish, the spelling is perfectly phonetic. AH : Im Türkischen ist die Rechtschreibung perfekt phonetisch. AH : Отже, в турецькій мові правопис абсолютно фонетичний. AH：那么在土耳其语中，拼写是完全音素化的。 AH: Entonces en turco, la ortografía es perfectamente fonética. AH: Então em turco, a ortografia é perfeitamente fonética.

Un son, une lettre. Ein|Ton|ein|Buchstabe a|sound|a|letter 一个|声音|一个|字母 Один|звук|одна|літера un|sonido|una|letra um|som|uma|letra A sound, a letter. Ein Laut, ein Buchstabe. Звук, літера. 一个声音，一个字母。 Un sonido, una letra. Um som, uma letra.

« Mayonnaise » maionese mayonaise Mayonnaise "Mayonnaise" « Mayonnaise » « Майонез » 「蛋黄酱」 « Mayonesa » « Maionese »

(Rires) risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

« Saucisse » salsicha Wurst worst Sausage "Sausage" « Wurst » « Сосиска » 「香肠」 « Salchicha » « Salsicha »

(Rires) risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

JP : Donc en turc, |Also|in|Türkisch JP|so|in|Turkish 所以|所以|在|土耳其语 |Отже|в|турецька мова JP|entonces|en|turco JP|então|em|turco JP: So in Turkish, JP : Also auf Türkisch, JP : Отже, турецькою, JP：所以在土耳其语中， JP: Entonces en turco, JP: Então em turco,

quand vous entendez un mot pour la première fois, wenn|Sie|hören|ein|Wort|für|die|erste|Mal when|you|you hear|a|word|for|the|first|time 当|你们|听到|一个|单词|为了|第|第一次|次 коли|ви|чуєте|одне|слово|для|перший|перший|раз cuando|ustedes|oyen|una|palabra|para|la|primera|vez quando|vocês|ouvem|um|palavra|para|a|primeira|vez when you hear a word for the first time, wenn Sie ein Wort zum ersten Mal hören, коли ви чуєте слово вперше, 当你第一次听到一个词时， cuando escuchas una palabra por primera vez, quando você ouve uma palavra pela primeira vez,

vous savez automatiquement comment il s'écrit. Sie|wissen|automatisch|wie|er|geschrieben wird you|you know|automatically|how|it|it is written 你们|知道|自动地|如何|它|写 ви|знаєте|автоматично|як|він|пишеться usted|sabe|automáticamente|cómo|él|se escribe você|sabe|automaticamente|como|ele|se escreve you automatically know how it is spelled. Sie wissen automatisch, wie es geschrieben wird. ви автоматично знаєте, як це пишеться. 你自动知道它是怎么写的。 sabes automáticamente cómo se escribe. você sabe automaticamente como se escreve.

comme le bulgare, le finnois, le serbe, le roumain ||bułgarski||fiński|||| wie|der|Bulgarisch|der|Finnisch|der|Serbisch|der|Rumänisch ||Bulgaars||||Servisch|| like|the|Bulgarian|the|Finnish|the|Serbian|the|Romanian 像|这个|保加利亚语|这个|芬兰语|这个|塞尔维亚语|这个|罗马尼亚语 як|артикль визначений|болгарська||фінська||сербська||румунська como|el|búlgaro|el|finlandés|el|serbio|el|rumano como|o|búlgaro|o|finlandês|o|sérvio|o|romeno such as Bulgarian, Finnish, Serbian, Romanian Wie im Bulgarischen, Finnischen, Serbischen, Rumänischen. як болгарська, фінська, сербська, румунська 比如保加利亚语、芬兰语、塞尔维亚语、罗马尼亚语 como el búlgaro, el finlandés, el serbio, el rumano como o búlgaro, o finlandês, o sérvio, o romeno

et c'est pratiquement le cas du néerlandais, de l'italien, und|es|praktisch|der|Fall|des|Niederländisch|des|Italienisch and|it's|practically|the|case|of the|Dutch|of|Italian 和|这是|几乎|这个|情况|荷兰语||的| і|це|практично|артикль|випадок|з|нідерландської|з|італійської y|es|prácticamente|el|caso|del|neerlandés|de|el italiano e|isso é|praticamente|o|caso|do|neerlandês|do|italiano and it is practically the case for Dutch, Italian, Und es ist praktisch der Fall im Niederländischen, Italienischen, і це практично так в нідерландській, італійській, 而荷兰语、意大利语几乎也是这样， y es prácticamente el caso del neerlandés, del italiano, e é praticamente o caso do neerlandês, do italiano,

de l'espagnol, de l'allemand ou du russe. von|Spanisch|von|Deutsch|oder|von|Russisch of|Spanish|of|German|or|of|Russian 的|西班牙语|的|德语|或者|俄语| з|іспанської||німецької|або|з|російської de|el español|de|el alemán|o|del|ruso de|espanhol|de|alemão|ou|do|russo Spanish, German, or Russian. Spanischen, Deutschen oder Russischen. іспанській, німецькій або російській. 西班牙语、德语或俄语。 del español, del alemán o del ruso. do espanhol, do alemão ou do russo.

AH : Comparons à présent avec le français. |Lass uns vergleichen|an|jetzt|mit|das|Französisch |vergelijken||||| AH|let's compare|to|present|with|the|French 啊|我们比较|到|现在|和|法语| Ага|Порівняймо|до|тепер|з|французькою|мовою AH|comparemos|a|ahora|con|el|francés AH|vamos comparar|a|agora|com|o|francês AH: Let's now compare with French. AH : Lassen Sie uns jetzt mit dem Französischen vergleichen. АХ: Давайте тепер порівняємо з французькою. AH：现在我们来和法语进行比较。 AH: Comparémoslo ahora con el francés. AH: Vamos comparar agora com o francês.

En français, si on inventait un mot qui n'existe pas, In|Französisch|wenn|man|erfinden würde|ein|Wort|der|nicht existiert|nicht in|French|if|we|we invented|a|word|that|does not exist|not 在|法语|如果|我们|发明|一个|单词|那个|不存在|否定 В|французькій|якщо|ми|винайшли|одне|слово|яке|не існує|ні en|francés|si|uno|inventara|una|palabra|que|no existe|no em|francês|se|nós|inventássemos|uma|palavra|que|não existe|não In French, if we invented a word that doesn't exist, Auf Französisch, wenn wir ein Wort erfinden würden, das nicht existiert, Французькою, якщо ми вигадаємо слово, якого не існує, 在法语中，如果我们发明一个不存在的词， En francés, si inventáramos una palabra que no existe, Em francês, se inventássemos uma palavra que não existe,

comme le mot /krɛfisjɔ̃/ |||kredytacja wie|das|Wort| like|the|word|transcription 像|这个|单词|krɛfisjɔ̃ як|артикль|слово| como|el|palabra|krɛfisjɔ̃ como|a|palavra|/krɛfisjɔ̃/ like the word /krɛfisjɔ̃/, wie das Wort /krɛfisjɔ̃/ як слово /krɛfisjɔ̃/ 比如词 /krɛfisjɔ̃/ como la palabra /krɛfisjɔ̃/ como a palavra /krɛfisjɔ̃/

qu'on a inventé avec Jérôme... dass man|hat|erfunden|mit|Jérôme that we|has|invented|with|Jérôme que我们|他|发明|和|Jérôme що ми|має|винайшли|з|Жером que|ha|inventado|con|Jérôme que se|tem|inventado|com|Jérôme which we invented with Jérôme... das wir mit Jérôme erfunden haben... яке ми вигадав з Жеромом... 我们和杰罗姆一起发明的... que hemos inventado con Jérôme... que inventamos com Jérôme...

/krɛfisjɔ̃/ ! Kreation kreeftvissen /krɛfisjɔ̃/ 这个新词的发音 креативність /krɛfisjɔ̃/ /krɛfisjɔ̃/ /krɛfisjɔ̃/! /krɛfisjɔ̃/ ! /krɛfisjɔ̃/! /krɛfisjɔ̃/ ! /krɛfisjɔ̃/ ! /krɛfisjɔ̃/ !

De combien de manières différentes pourrait-on écrire ce nouveau mot Von|wie viele|von|Arten|unterschiedlich|||schreiben|dieses|neue|Wort of|how many|of|ways|different|||to write|this|new|word 从|多少|的|方法|不同的|||写|这个|新的|词 З|скільки|з|способів|різних|||написати|це|нове|слово de|cuántas|de|maneras|diferentes|||escribir|esta|nueva|palabra de|quantas|de|maneiras|diferentes|poderia||escrever|esta|nova|palavra How many different ways could we write this new word Auf wie viele verschiedene Arten könnte man dieses neue Wort Скільки різних способів можна написати це нове слово 我们可以用多少种不同的方式用法语写这个新词 ¿De cuántas maneras diferentes podríamos escribir esta nueva palabra De quantas maneiras diferentes poderíamos escrever esta nova palavra

/krɛfisjɔ̃/ en français ? Kreation|| clarification|| 这个新词|用|法语 креативність|| |en|francés |em|francês /krɛfisjɔ̃/ in French? /krɛfisjɔ̃/ auf Französisch schreiben? /krɛfisjɔ̃/ французькою? /krɛfisjɔ̃/ ? /krɛfisjɔ̃/ en español ? /krɛfisjɔ̃/ em português?

Un algorithme qui permet de calculer toutes les orthographes possibles Ein|Algorithmus|der|erlaubt|zu|berechnen|alle|die|Schreibweisen|möglichen |algoritme|||||||| a|algorithm|that|allows|to|to calculate|all|the|spellings|possible 一个|算法|使得|允许|去|计算|所有|这些|拼写|可能的 Один|алгоритм|який|дозволяє|(прийменник)|обчислити|всі|(артикль)|правопису|можливі un|algoritmo|que|permite|de|calcular|todas|las|ortografías|posibles um|algoritmo|que|permite|de|calcular|todas|as|grafias|possíveis An algorithm that calculates all the possible spellings Ein Algorithmus, der alle möglichen Schreibweisen Алгоритм, який дозволяє обчислити всі можливі варіанти написання 一个可以计算所有可能拼写的算法 Un algoritmo que permite calcular todas las ortografías posibles Um algoritmo que permite calcular todas as grafias possíveis

du mot /krɛfisjɔ̃/ en français. des|Wort|Kreation|| of the|word|clarification|| 的|单词|/krɛfisjɔ̃/|在|法语 від|слова||в|французькій de|palabra|/krɛfisjɔ̃/|en|francés da|palavra|/krɛfisjɔ̃/|em|francês of the word /krɛfisjɔ̃/ in French. des Wortes /krɛfisjɔ̃/ auf Französisch berechnet. слова /krɛfisjɔ̃/ французькою. 法语单词 /krɛfisjɔ̃/。 de la palabra /krɛfisjɔ̃/ en francés. da palavra /krɛfisjɔ̃/ em francês.

Kévin ? Kévin Kevin 凯文 Кевін Kévin Kévin Kevin? Kévin ? Кевін? 凯文？ ¿Kévin? Kévin?

(Applaudissements) Applaus applause 鼓掌 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : On se demande souvent comment respecter l'orthographe |Man|sich|fragt|oft|wie|respektieren|die Rechtschreibung AH|we|oneself|we ask|often|how|to respect|the spelling AH|我们|自己|问|经常|如何|遵守|拼写 |Ми|себе|запитуємо|часто|як|поважати|правопис AH|se|se|pregunta|a menudo|cómo|respetar|la ortografía AH|nós|se|pergunta|frequentemente|como|respeitar|a ortografia AH: We often wonder how to respect the spelling. AH : Man fragt sich oft, wie man die Rechtschreibung respektieren kann. AH: Ми часто запитуємо себе, як дотримуватися правопису AH：我们常常在想如何遵循拼写规则。 AH: A menudo nos preguntamos cómo respetar la ortografía. AH : Muitas vezes nos perguntamos como respeitar a ortografia

mais l'orthographe elle-même est-elle respectable ? aber|die Rechtschreibung|||||respektabel ||||||respectabel but|the spelling|||||respectable 但是|拼写|||||可尊敬的 але|правопис|||||поважна pero|la ortografía|||||respetable mas|a ortografia|||||respeitável but is spelling itself respectable? aber ist die Rechtschreibung selbst respektabel? але чи сама орфографія є поважною? 但是拼写本身值得尊重吗？ pero, ¿es respetable la ortografía en sí misma? mas a ortografia em si é respeitável?

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

En français, on écrit le mot « bruit », le mot « édit » ou le mot « crédit » |||||||||edycja|||| In|Französisch|man|schreibt|das|Wort|Geräusch|das|Wort|||||Kredit in|French|we|writes|the|word|noise|the|word|edit|or|the|word|credit 在|法语|我们|写|这个|单词|噪音|这个|单词|编辑||这个|单词|信用 В|французькою|ми|пишемо|цей|слово|шум|цей|слово|||||кредит en|francés|uno|escribe|el|palabra|ruido|||edición||||crédito em|francês|a gente|escreve|a|palavra|ruído|||edição|ou|||crédito In French, we write the word "bruit", the word "édit" or the word "crédit" Auf Französisch schreibt man das Wort „bruit“, das Wort „édit“ oder das Wort „crédit“ Французькою ми пишемо слово « bruit », слово « édit » або слово « crédit » 在法语中，我们写“bruit”（噪音）、“édit”（法令）或“crédit”（信用）这个词； En español, se escribe la palabra « ruido », la palabra « edicto » o la palabra « crédito » Em francês, escreve-se a palavra « bruit », a palavra « édit » ou a palavra « crédit »

avec un T pour faire « bruiter », « éditer » ou « créditer » ; |||||szumować|||wprowadzać kredyt mit|einem|T|um|machen|Geräusch machen|bearbeiten|oder|gutschreiben ||||||||crediteren with|a|T|to|to make|to sound|to edit|or|to credit 用|一个|T|为了|做|发出噪音|编辑||给予信用 з|один|Т|для|робити|звуковий супровід|редагувати|або|кредитувати con|un|T|para|hacer|ruido|editar||acreditar com|um|T|para|fazer|ruído|editar|ou|creditar with a T to make "bruiter", "éditer" or "créditer"; mit einem T, um „bruiter“, „éditer“ oder „créditer“ zu machen; з T, щоб зробити « bruiter », « éditer » або « créditer » ; 用一个T来形成“bruiter”（发出噪音）、“éditer”（编辑）或“créditer”（给予信用）； con una T para hacer « ruidear », « editar » o « acreditar »; com um T para fazer « bruiter », « éditer » ou « créditer »;

mais pas « abri ». ||schronienie aber|nicht|Schutzraum ||schuilplaats but|not|shelter 但是|不|遮蔽 але|не|укриття pero|no|refugio mas|não|abrigo but not "abri". aber nicht „abri“. але не « abri ». 但不是“避难所”。 pero no « refugio ». mas não « abrigo ».

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

JP : On écrit « dix » avec un X qu'on prononce /s/, |Man|schreibt|zehn|mit|einem|X|den man|ausspricht|/s/ JP|we|we write|ten|with|a|X|that we|we pronounce|/s/ JP|我们|写|十|用|一个|X|我们|发音|s |Ми|пишемо|десять|з|одним|Х|який ми|вимовляємо|/с/ JP|nosotros|escribimos|diez|con|un|X|que se|pronuncia|s JP|nós|escrevemos|dez|com|um|X|que nós|pronunciamos|/s/ JP: We write "ten" with an X that we pronounce /s/, JP : Man schreibt « zehn » mit einem X, das man /s/ ausspricht, JP : Ми пишемо « десять » з X, який вимовляється як /s/, JP：我们写“十”用一个X，发音为/s/， JP: Se escribe « diez » con una X que se pronuncia /s/, JP: Escrevemos « dez » com um X que pronunciamos /s/,

alors qu'on écrit une « dizaine » avec un Z whereas we write "dozen" with a Z während man « Zehner » mit einem Z schreibt тоді як ми пишемо « десяток » з Z 而我们写“十个”用一个Z mientras que se escribe « docena » con una Z. enquanto escrevemos uma « dezena » com um Z

et un « dixième » avec un X mais qu'on prononce /z/. ||dziesiąty||||||| und|ein|Zehntel|mit|einem|X|aber|den man|ausspricht|/z/ and|a|tenth|with|a|X|but|that we|we pronounce|/z/ 和|一个|第十|带有|一个|X|但是|我们|发音|z і|один|десятий|з|один|Х|але|який ми|вимовляє|/z/ y|un|décimo|con|un|X|pero|que se|pronuncia|z e|um|décimo|com|um|X|mas|que se|pronuncia|/z/ and "tenth" with an X but we pronounce /z/. und « zehnter » mit einem X, das man aber /z/ ausspricht. і « десята » з X, але вимовляємо як /z/. 和一个用X表示的“十分”，但我们发音为/z/。 y un « décimo » con una X pero que se pronuncia /z/. e um « décimo » com um X mas que se pronuncia /z/.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) Applaus applause 掌声 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : Employé avec l'auxiliaire « avoir », |||auxiliaire avoir| |Angestellter|mit|dem Hilfsverb|haben AH|used|with|the auxiliary|to have 啊|使用|带有|助动词|avoir |Використовується|з|допоміжним дієсловом|мати AH|empleado|con|el auxiliar|haber AH|empregado|com|o auxiliar|ter AH: Used with the auxiliary "to have", AH : Mit dem Hilfsverb „haben“, AH : Використовується з допоміжним дієсловом «мати», AH：与助动词“avoir”一起使用， AH: Usado con el auxiliar « haber », AH: Usado com o auxiliar « ter »,

le participe passé s'accorde en genre et en nombre |||zgadza się||||| der|Partizip|Vergangenheit|stimmt überein|in|Geschlecht|und|in|Zahl the|participle|past|it agrees|in|gender|and|in|number 这个|参与|过去|它一致|在|性别|和|在|数量 цей|дієприкметник|минулий|узгоджується|в|роді|і|в|числі el|participio|pasado|se acuerda|en|género|y|en|número o|particípio|passado|se concorda|em|gênero|e|em|número the past participle agrees in gender and number stimmt das Partizip Perfekt in Geschlecht und Zahl минуле причастя узгоджується за родом і числом 过去分词在性别和数量上要一致 el participio pasado concuerda en género y número o particípio passado concorda em gênero e número

avec le complément d'objet direct |||przedmiotu| mit|der|Ergänzung|des Objekts|direkten with|the|complement|of object|direct 和|这个|补语|宾语|直接 з|визначений артикль|доповнення|прямого|прямого con|el|complemento|de objeto|directo com|o|complemento|de objeto|direto with the direct object mit dem direkten Objekt з прямим додатком 与直接宾语 con el complemento directo com o complemento de objeto direto

quand celui-ci le précède : ||||poprzedza wenn|||ihn|vorausgeht ||||voorgaat when|this||it|precedes 当|||这个|它在前 коли|||його|випереджає cuando|||lo|precede quando|||o|precede when it precedes it: überein, wenn es diesem vorausgeht: коли він передує йому : 当它在前面时： cuando este lo precede : quando este o precede :

« Les crêpes que j'ai mangées (-es) ». ||||zjedzone| Die|Crêpes|die|ich habe|gegessen| the|pancakes|that|I have|eaten| 这些|薄饼|这个|我已经|吃过| Ті|млинці|які|я|з'їла| las|crepas|que|he|comido| as|crepes|que|eu|comido| "The pancakes that I ate (-es)." « Die Crêpes, die ich gegessen habe (-es) ». « Млинці, які я з'їв (-ла) ». « 我吃的煎饼 (-es) ». « Las crepas que he comido (-as) ». « As panquecas que eu comi (-as) ».

Par contre, quand le complément suit le participe, il reste invariable : ||||||||||niezmienny Auf|der|wenn|der|Ergänzung|folgt|der|Partizip|er|bleibt|unveränderlich by|against|when|the|complement|it follows|the|participle|it|it remains|invariable 反而|反对|当|这个|补语|跟随|这个|过去分词|它|保持|不变的 На|проти|коли|цей|доповнення|слідує|цей|дієприкметник|він|залишається|незмінним por|contra|cuando|el|complemento|sigue|el|participio|él|permanece|invariable por|outro lado|quando|o|complemento|segue|o|particípio|ele|permanece|invariável On the other hand, when the complement follows the participle, it remains invariable: Im Gegensatz dazu bleibt das Ergänzungswort unverändert, wenn es dem Partizip folgt: З іншого боку, коли доповнення йде після дієприкметника, воно залишається незмінним : 但是，当补语跟在分词后面时，它保持不变： Por otro lado, cuando el complemento sigue al participio, permanece invariable: Por outro lado, quando o complemento segue o particípio, ele permanece invariável :

« J'ai mangé (-é) les crêpes ». Ich habe|gegessen||die|Crêpes I have|eaten|(the past participle)|the|pancakes 我已经|吃过||这些|煎饼 Я|з'їв|закінчення дієслова в минулому часі|ці|млинці he|comido||las|crepas eu|comido||as|panquecas "I ate (-é) the pancakes." « Ich habe die Crêpes gegessen (-é) ». « Я з'їв (-ла) млинці ». « 我吃了（-了）薄饼 »。 « He comido (-ido) las crepas ». « Eu comi (-i) as panquecas ».

Pourquoi avant mais pas après ? Warum|vorher|aber|nicht|nachher why|before|but|not|after 为什么|之前|但是|不|之后 Чому|до|але|не|після por qué|antes|pero|no|después por que|antes|mas|não|depois Why before but not after? Warum davor, aber nicht danach? Чому перед цим, але не після ? 为什么在前面而不是在后面？ ¿Por qué antes pero no después? Por que antes e não depois ?

Au Moyen-Âge, les moines ont des conditions de travail difficiles ||||mnisi|||||| Im|||die|Mönche|hatten|(keine Übersetzung)|Bedingungen|von|Arbeit|schwierig in the|||the|monks|they have|some|conditions|of|work|difficult 在|||这些|修士|有|一些|条件|的|工作|艰难的 У|||ці|монахи|мали|деякі|умови|праці||важкі en|||los|monjes|tienen|unas|condiciones|de|trabajo|difíciles no|||os|monges|têm|condições|condições|de|trabalho|difíceis In the Middle Ages, monks had difficult working conditions Im Mittelalter hatten die Mönche schwierige Arbeitsbedingungen У середньовіччі монахи мали важкі умови праці 在中世纪，修士的工作条件很艰苦 En la Edad Media, los monjes tienen condiciones de trabajo difíciles Na Idade Média, os monges tinham condições de trabalho difíceis

et travaillent dans des monastères mal chauffés, mal éclairés, ||||klasztorach||źle ogrzewane||słabo oświetlone und|arbeiten|in|(Pluralartikel)|Klöster|schlecht|beheizt|schlecht|beleuchtet ||||||verwarmd|| and|they work|in|some|monasteries|badly|heated|badly|lit 和|工作|在|一些|修道院|差|暖和的|差|明亮的 і|працюють|в|де|монастирях|погано|опалюваних|погано|освітлених y|trabajan|en|unos|monasterios|mal|calefaccionados|mal|iluminados e|trabalham|em|mosteiros|mosteiros|mal|aquecidos|mal|iluminados and worked in poorly heated, poorly lit monasteries, und arbeiteten in schlecht beheizten, schlecht beleuchteten Klöstern, і працювали в погано обігрітих, погано освітлених монастирях, 并且在取暖差、照明差的修道院工作， y trabajan en monasterios mal calefaccionados, mal iluminados, e trabalhavam em mosteiros mal aquecidos, mal iluminados,

avec des plumes d'animaux. ||pióra| mit|(Pluralartikel)|Federn| with|some|feathers|of animals 用|一些|羽毛|动物的 з|де|пера|тварин con|unas|plumas|de animales com|penas|penas|de animais with animal feathers. mit Tierfedern. з пір'ям тварин. 使用动物的羽毛。 con plumas de animales. com penas de animais.

Souvent, sous la dictée, quand le moine écrivait, par exemple, Oft|unter|die|Diktat|als|der|Mönch|schrieb|zum|Beispiel ||||||monnik||| often|under|the|dictation|when|the|monk|he was writing|by|example 经常|在|这个|听写|当|这个|修士|写|通过|例如 Часто|під|артикль|диктовка|коли|артикль|монах|писав|наприклад|приклад a menudo|bajo|la|dictado|cuando|el|monje|escribía|por|ejemplo frequentemente|sob|a|ditado|quando|o|monge|escrevia|por|exemplo Often, under dictation, when the monk was writing, for example, Oft, unter Diktat, wenn der Mönch schrieb, zum Beispiel, Часто, під диктовку, коли монах писав, наприклад, 通常，在口述时，当修士写作时，例如， A menudo, bajo dictado, cuando el monje escribía, por ejemplo, Frequentemente, sob ditado, quando o monge escrevia, por exemplo,

« Les pieds que Jésus a lavés » |||||umył Die|Füße|die|Jesus|hat|gewaschen the|feet|that|Jesus|has|washed 这些|脚|这个|耶稣|他|洗过的 ті|ноги|які|Ісус|(дієслово бути)|помив los|pies|que|Jesús|ha|lavado os|pés|que|Jesus|ele lavou|lavados "The feet that Jesus washed" „Die Füße, die Jesus gewaschen hat“ « Ноги, які омив Ісус » “耶稣洗的脚” « Los pies que Jesús lavó » « Os pés que Jesus lavou »

Il a lavé quoi ? Les pieds ! Donc le moine accorde, pas de problème. Er|hat|gewaschen|was|Die|Füße|Also|der|Mönch|stimmt zu|kein|von|Problem he|he has|washed|what|the|feet|so|the|monk|he agrees|no|of|problem 他|他|洗过|什么|这些|脚|所以|这个|修士|同意|不|的|问题 Він|має|помив|що|(артикль множини)|ноги|Отже|(артикль)|монах|погоджує|не|жодного|проблеми él|ha|lavado|qué|los|pies|entonces|el|monje|concede|no|de|problema ele|ele lavou|lavado|o que|os|pés|então|o|monge|concorda|não|de|problema He washed what? The feet! So the monk agrees, no problem. Was hat er gewaschen? Die Füße! Also hat der Mönch recht, kein Problem. Що він помив? Ноги! Отже, монах погоджується, без проблем. 他洗了什么？脚！所以和尚同意，没问题。 ¿Lavó qué? ¡Los pies! Así que el monje está de acuerdo, no hay problema. Ele lavou o quê? Os pés! Então o monge concorda, sem problemas.

« Jésus a lavé... » ||umył Jesus|hat|gewaschen Jesus|has|washed 耶稣|他|洗了 Ісус|(дієслово-зв'язка)|помив Jesús|ha|lavado Jesus|ele lavou|lavado "Jesus washed..." „Jesus hat gewaschen...“ « Ісус помив... » 「耶稣洗了...」 « Jesús ha lavado... » « Jesus lavou... »

Il se dit : « Jésus a lavé quoi ? Je ne sais pas, je vais attendre, Er|sich|sagte|Jesus|hat|gewaschen|was|Ich|nicht|weiß|nicht|ich|werde|warten he|himself|he says|Jesus|has|washed|what|I|not|I know|not|I|I am going|to wait 他|自己|说|耶稣|他|洗了|什么|我|不|知道|不|我|将要|等待 Він|себе|говорить|Ісус|(дієслово бути)|помив|що|Я|не|знаю|ні|я|буду|чекати él|se|dice|Jesús|ha|lavado|qué|yo|no|sé|no|yo|voy a|esperar ele|pronome reflexivo|ele disse|Jesus|ele lavou|lavado|o que|eu|não|eu sei|não|eu|eu vou|esperar He thinks to himself: "Jesus washed what? I don't know, I will wait, Denkt er: „Was hat Jesus gewaschen? Ich weiß es nicht, ich werde warten, Він думає: « Ісус помив що? Я не знаю, я буду чекати, 他想：「耶稣洗了什么？我不知道，我会等， Él dice: « ¿Qué ha lavado Jesús? No lo sé, voy a esperar, Ele pensa: « Jesus lavou o quê? Não sei, vou esperar,

ça va probablement venir dans la suite du texte ». ||||||ciągu|| es|wird|wahrscheinlich|kommen|in|dem|weiteren|des|Text it|it is going to|probably|to come|in|the|continuation|of|text це|буде|ймовірно|з'явитися|в|цій|частині|з|тексту |va||||||| isso|vai|provavelmente|vir|na||continuação|do|texto it's probably going to come in the following text. Es wird wahrscheinlich im weiteren Verlauf des Textes kommen. це, ймовірно, з'явиться в наступному тексті ». 这可能会在后面的文本中出现。」 probablemente vendrá en el resto del texto ». provavelmente isso vai vir na continuação do texto ».

(Rires et applaudissements) risadas|e|aplausos (Laughter and applause) (Lachen und Applaus) (Сміх і аплодисменти) （笑声和掌声） (Risas y aplausos) (Risos e aplausos)

« ...avant la fête de Pâques, sachant que son heure était venue, vor|die|Feier|von|Ostern|wissend|dass|seine|Stunde|war|gekommen voor|||||||||| before|the|feast|of|Easter|knowing|that|his|hour|it was|come 在之前|这个|节日|的|复活节|知道|这|他的|时刻|是|来临 перед|святом|Пасхи|||знаючи|що|його|година|була|прийшла antes de|la|fiesta|de|Pascua|sabiendo|que|su|hora|estaba|llegada antes|a|festa|de|Páscoa|sabendo|que|sua|hora|estava|chegada "...before the feast of Passover, knowing that his hour had come, „...vor dem Osterfest, wissend, dass seine Stunde gekommen war, « ...перед святом Пасхи, знаючи, що його година настала, “...在复活节前，知道他的时刻已经来临， « ...antes de la fiesta de Pascua, sabiendo que su hora había llegado, « ...antes da festa da Páscoa, sabendo que sua hora tinha chegado,

lorsque le diable avait déjà inspiré au cœur de Judas Iscariote, fils de Simon, |||||||||Judas|Judas Iskariota||| als|der|Teufel|hatte|bereits|inspiriert|in das||von|Judas|Iskariot|Sohn|von|Simon |||||||||Judas|Iscariote||| when|the|devil|had|already|inspired|in the||of|Judas|Iscariot|son|of|Simon 当|这个|魔鬼|他有|已经|启发|在||的|犹大|以斯卡里奥|儿子|的|西门 коли|той|диявол|мав|вже|натхнув|до||Іуди|Іуда|Іскаріот|син|Симона|Симон cuando|el|diablo|había|ya|inspirado|al||de|Judas|Iscariote|hijo|de|Simón quando|o|diabo|tinha|já|inspirado|ao||de|Judas|Iscariotes|filho|de|Simão when the devil had already inspired in the heart of Judas Iscariot, son of Simon, als der Teufel bereits das Herz von Judas Iskariot, dem Sohn Simons, коли диявол вже надихнув серце Юди Іскаріота, сина Симона, 当魔鬼已经在犹大·伊斯卡里奥特的心中启发了， cuando el diablo ya había inspirado en el corazón de Judas Iscariote, hijo de Simón, quando o diabo já havia inspirado no coração de Judas Iscariotes, filho de Simão,

le dessein de le livrer sur les bords du lac de Tibériade ||||dostarczyć|||||||Tiberiadzie der|Plan|zu|ihn|übergeben|an|die|Ufer|des|Sees|von|Tiberias |plan||||||||||Tiberias the|design|to|him|to deliver|on|the|shores|of|lake|of|Tiberias 这个|计划|去|他|出卖|在|这个|边缘|的|湖|的|提比利亚 той|намір|про|його|видати|на|береги|береги|озера|озеро|з|Тиверіадського lo|plan|de|lo|entregar|a|las|orillas|del|lago|de|Tiberíades o|plano|de|o|entregar|à|as|margens|do|lago|de|Tiberíades the plan to betray him on the shores of the Sea of Tiberias. zum Plan inspiriert hatte, ihn am Ufer des Sees von Tiberias zu verraten. планом видати його на берегах Тиверіадського озера 出卖他的计划在提比利亚湖的边缘， el designio de entregarlo a las orillas del lago de Tiberíades o plano de entregá-lo às margens do lago de Tiberíades

et patati et patata... |i tak dalej||i tak dalej und|patata|| |||patata and|patati|and|patata 和|之类的|和|之类的 і|пататі|і|патата y|patatí|y|patatá e|patati|e|patata and blah blah blah... und patati und patata... і пататі і патата... 等等等等...” y patatín y patatán... e patati e patatá...

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) Applaus applause 掌声 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : Quand le moine est arrivé à « les pieds », |||mnich||||| |Als|der|Mönch|ist|angekommen|bei|die|Füße AH|when|the|monk|is|arrived|at|the|feet 啊|当|这个|僧侣|是|到达|到|这些|脚 Ага|Коли|артикль|монах|є|прибув|до|артикль|ноги AH|cuando|el|monje|está|llegó|a|los|pies ah|quando|o|monge|está|chegou|a|os|pés AH: When the monk arrived at "the feet," AH : Als der Mönch bei « die Füße » ankam, АХ: Коли монах прийшов до « ніг », AH：当和尚到达“脚”时， AH: Cuando el monje llegó a « los pies », AH : Quando o monge chegou a « os pés »,

il a oublié qu'il avait un participe à accorder ; er|hat|vergessen|dass er|hatte|ein|Partizip|zu|anpassen he|he has|forgotten|that he|he had|a|participle|to|to agree 他|他有|忘记|他|他有|一个|参与|去|使一致 він|має|забув|що він|мав|один|дієприкметник|до|узгоджувати él|ha|olvidado|que él|tenía|un|participio|a|acordar ele|ele tem|esquecido|que ele|tinha|um|particípio|a|concordar he forgot that he had a participle to agree; er hat vergessen, dass er ein Partizip anpassen muss; він забув, що у нього є дієприкметник, який потрібно узгодити; 他忘记了他有一个需要配合的分词； olvidó que tenía un participio que acordar; ele esqueceu que tinha um particípio para concordar;

ou il n'a plus de place pour écrire la lettre, wo|er|hat nicht|mehr|Platz||um|zu schreiben|die|Brief or|he|he has not|more|of|space|to|to write|the|letter 或者|他|他没有|不再|的|空间|为了|写|这|信 де|він|не має|більше|для|місця|щоб|написати|цю|листа o|él|no tiene|más|de|lugar|para|escribir|la|carta ou|ele|não tem|mais|de|espaço|para|escrever|a|carta or he has no more space to write the letter, oder er hat keinen Platz mehr, um den Brief zu schreiben, або у нього більше немає місця, щоб написати лист, 或者他没有地方写信， o ya no tiene espacio para escribir la carta, ou ele não tem mais espaço para escrever a carta,

parce qu'au Moyen-Âge, weil|dass im|| because|that in the|| 因为|在|| що|в|| porque|que en el|| porque|no|| because in the Middle Ages, weil im Mittelalter, тому що в Середньовіччі, 因为在中世纪， porque en la Edad Media, porque na Idade Média,

les mots sont souvent attachés les uns aux autres. die|Wörter|sind|oft|angehängt|die|einander|an die|anderen ||||vastgemaakt|||| the|words|they are|often|attached|the|each|to|others 这些|单词|是|经常|连接|这些|一个|到|其他 ці|слова|є|часто|прикріплені|ці|один|до|інших los|palabras|son|a menudo|unidos|los|unos|a los|otros as|palavras|são|frequentemente|ligadas|||às|outras words are often attached to each other. die Wörter oft aneinandergehängt sind. слова часто з'єднувалися одне з одним. 单词常常是连在一起的。 las palabras a menudo están unidas entre sí. as palavras muitas vezes estão ligadas umas às outras.

C'est de l'observation de cet oubli, Es ist|von|die Beobachtung|von|diese|Vergessen it is|of|the observation|of|this|forgetfulness 这是|的|观察|的|这个|忘记 Це|з|спостереження|з|це|забуття es|de|la observación|de|este|olvido é|de|a observação|de|este|esquecimento It is from the observation of this forgetfulness, Es ist die Beobachtung dieses Vergessens, Це спостереження за цим забуттям, 这是对这种遗忘的观察， Es de la observación de este olvido, É uma observação desse esquecimento,

de cette erreur particulièrement fréquente dans les manuscrits du Moyen-Âge, von|dieser|Fehler|besonders|häufige|in|die|Manuskripte|des|| |||||||manuscripten||| of|this|error|particularly|frequent|in|the|manuscripts|of|| 的|这个|错误|特别|常见|在|这些|手稿|的|| з|ця|помилка|особливо|часта|в|ці|рукописи|з|| de|este|error|particularmente|frecuente|en|los|manuscritos|del|| de|este|erro|particularmente|frequente|em|os|manuscritos|do|| of this particularly frequent error in medieval manuscripts, von diesem besonders häufigen Fehler in den Manuskripten des Mittelalters, про цю особливо поширену помилку в рукописах Середньовіччя, 对这种在中世纪手稿中特别常见的错误， de este error particularmente frecuente en los manuscritos de la Edad Media, deste erro particularmente frequente nos manuscritos da Idade Média,

qu'on a tiré la règle. dass man|hat|gezogen|die|Regel that we|has|drawn|the|rule 我们|有|得出|这个|规则 що ми|(допоміжне дієслово)|витягнули|(артикль)|правило que se|ha|sacado|la|regla que se|se|tirou|a|regra the rule was derived. wurde die Regel abgeleitet. вивели правило. 我们得出了这个规则。 que se ha extraído la regla. que se tirou a regra.

Voilà pourquoi avant mais pas après. Sieh mal|warum|vor|aber|nicht|nach here is|why|before|but|not|after 这就是|为什么|之前|但是|不|之后 Ось|чому|до|але|не|після ahí|por qué|antes|pero|no|después eis|por que|antes|mas|não|depois That's why before but not after. Deshalb vor, aber nicht nach. Ось чому перед, але не після. 这就是为什么在之前而不是之后。 Por eso antes pero no después. É por isso que antes, mas não depois.

JP : Alors, à l'école, les enfants se demandent pourquoi. |Also|in|die Schule|die|Kinder|sich|fragen|warum JP|so|at|the school|the|children|themselves|they ask|why 那么||在|学校|这些|孩子们|自己|询问|为什么 |Отже|в|школі|діти|діти|собі|запитують|чому Entonces||en|la escuela|los|niños|se|preguntan|por qué então||na|escola|as|crianças|se|perguntam|por que JP: So, at school, the children wonder why. JP: Also, in der Schule fragen sich die Kinder, warum. JP: Отже, в школі діти запитують, чому. JP : 那么，在学校，孩子们会问为什么。 JP : Entonces, en la escuela, los niños se preguntan por qué. JP : Então, na escola, as crianças se perguntam por quê.

Pourquoi avant et pas après ? Pourquoi un X ? Warum|vor|und|nicht|nach|Warum|ein|X why|before|and|not|after|why|a|X 为什么|之前|和|不|之后|为什么|一个|X Чому|до|і|не|після|Чому|один|Х por qué|antes|y|no|después|por qué|un|X por que|antes|e|não|depois|por que|um|X Why before and not after? Why an X? Warum vor und nicht nach? Warum ein X? Чому перед, а не після? Чому X? 为什么是之前而不是之后？为什么是一个X？ ¿Por qué antes y no después? ¿Por qué una X? Por que antes e não depois? Por que um X?

AH : Pourquoi pas de T à « abri » ? AH|Warum|nicht|von|T|an|Schutzraum AH|why|not|of|T|at|shelter 啊|为什么|不|的|T|在|避难所 Ага|Чому|немає|з|Т|в|укриття AH|por qué|no|de|T|en|refugio ah|por que|não|de|T|em|abrigo AH: Why is there no T in "shelter"? AH : Warum gibt es kein T in "abri"? AH : Чому немає «Т» в слові «притулок»? AH : 为什么“abri”里没有T？ AH : ¿Por qué no hay una T en « abrigo »? AH : Por que não um T em "abrigo"?

JP : Mais quand les enfants demandent pourquoi, |Aber|wenn|die|Kinder|fragen|warum JP|but|when|the|children|they ask|why 那么||当|这些|孩子们|询问|为什么 |Але|коли|(артикль множини)|діти|запитують|чому JP|pero|cuando|los|niños|preguntan|por qué então|mas|quando|as|crianças|perguntam|por que JP: But when children ask why, JP : Aber wenn die Kinder fragen, warum, JP : Але коли діти запитують чому, JP : 但是当孩子们问为什么， JP : Pero cuando los niños preguntan por qué, JP : Mas quando as crianças perguntam por que,

Pourquoi est-ce que l'esprit critique s'arrête au seuil de l'orthographe ? por que||||o espírito|crítico|para|na|porta|da|ortografia ||||||||drempel||de spelling por qué|||que|el espíritu|crítico|se detiene|en el|umbral|de|la ortografía ||||||||threshold|| Why does critical thinking stop at the threshold of spelling? Warum hört der kritische Geist an der Schwelle der Rechtschreibung auf? Чому критичне мислення зупиняється на порозі орфографії? 为什么批判性思维在拼写的门槛上停止？ ¿Por qué la crítica se detiene en el umbral de la ortografía? Por que o espírito crítico para na porta da ortografia?

Parce qu'on a tous appris à ne plus se demander pourquoi. ||tem|todos|aprendido|a|não|mais|se|perguntar|por que porque|que se|ha|todos|aprendido|a|no|más|se|preguntar|por qué Because we have all learned to stop asking why. Weil wir alle gelernt haben, uns nicht mehr zu fragen, warum. Бо ми всі навчилися більше не запитувати, чому. 因为我们都学会了不再问为什么。 Porque todos hemos aprendido a no preguntarnos por qué. Porque todos aprendemos a não nos perguntar mais o porquê.

AH : Alors pourquoi l'orthographe du français est-elle si compliquée ? |Also|warum|die Rechtschreibung|des|Französisch|||so|kompliziert AH|so|why|the spelling|of|French|||so|complicated 啊|那么|为什么|拼写|的|法语|||如此|复杂 Ага|Тоді|чому|правопис|(прийменник)|французької|||так|складна Ah|entonces|por qué|la ortografía|del|francés|||tan|complicada ah|então|por que|a ortografia|do|francês|||tão|complicada AH: So why is French spelling so complicated? AH: Warum ist die Rechtschreibung des Französischen so kompliziert? AH: То чому ж правопис французької мови такий складний? AH：那么，法语的拼写为什么这么复杂？ AH : Entonces, ¿por qué la ortografía del francés es tan complicada? AH : Então por que a ortografia do francês é tão complicada?

Parce qu'en réalité, elle ne tombe pas du ciel, un jour, toute faite. Weil|dass sie|Realität|sie|nicht|fällt|nicht|vom|Himmel|ein|Tag|ganz|gemacht because|that in|reality|she|not|she falls|not|from|sky|a|day|all|made 因为|在|现实|它|不|降落|不|的|天空|一|天|完全|完成 Бо|що в|реальності|вона|не|падає|не|з|неба|один|день|вся|зроблена porque|que en|realidad|ella|no|cae|no|del|cielo|un|día|toda|hecha porque|que em|realidade|ela|não|cai|não|do|céu|um|dia|toda|feita Ponieważ w rzeczywistości nie spada ona pewnego dnia z nieba. Because in reality, it doesn't just fall from the sky, fully formed, one day. Weil sie in Wirklichkeit nicht eines Tages vom Himmel gefallen ist, ganz fertig. Бо насправді він не падає з неба, одного дня, готовий. 因为实际上，它不是一天从天而降的，完全成型的。 Porque en realidad, no cae del cielo, un día, ya hecha. Porque, na verdade, ela não cai do céu, um dia, já pronta.

Elle a une histoire. Sie|hat|eine|Geschichte she|has|a|story 它|有|一个|历史 Вона|має|одна|історію ella|tiene|una|historia ela|tem|uma|história It has a history. Sie hat eine Geschichte. В нього є історія. 它有一个历史。 Tiene una historia. Ela tem uma história.

JP : Avant le XVIIe siècle, tout le monde écrit comme il veut. |Vor|dem|17|Jahrhundert|jeder|das|Welt|schreibt|wie|er|will JP|before|the|seventeenth|century|everyone|the|world|writes|as|he|he wants JP|在之前|这个|十七世纪|世纪|每个|这个|世界|写|像|他|想要 |Перед|17-м||століттям|всі|артикль|світ|пише|як|він|хоче JP|antes|el|XVII|siglo|todo|el|mundo|escribe|como|él|quiere jp|antes|o|século XVII|século|todo|o|mundo|escreve|como|ele|quer JP: Before the 17th century, everyone wrote as they pleased. JP: Vor dem 17. Jahrhundert hat jeder geschrieben, wie er wollte. JP: До XVII століття всі писали, як хотіли. JP：在17世纪之前，大家都是随意写的。 JP : Antes del siglo XVII, todo el mundo escribía como quería. JP : Antes do século XVII, todo mundo escrevia como queria.

Montaigne ou Rabelais avaient leur propre orthographe ||Rabelais|||| Montaigne|oder|Rabelais|hatten|ihre|eigene|Rechtschreibung ||Rabelais|||| Montaigne|or|Rabelais|they had|their|own|spelling 蒙泰涅|或者|拉伯雷|他们有|他们的|自己的|拼写 Монтень|або|Рабле|мали|їхній|власну|орфографію Montaigne|o|Rabelais|tenían|su|propia|ortografía Montaigne|ou|Rabelais|tinham|sua|própria|ortografia Montaigne or Rabelais had their own spelling Montaigne oder Rabelais hatten ihre eigene Rechtschreibung Монтень або Рабле мали свою власну орфографію 蒙泰涅或拉伯雷有他们自己的拼写 Montaigne o Rabelais tenían su propia ortografía Montaigne ou Rabelais tinham sua própria ortografia

d'un manuscrit à l'autre ou d'un imprimeur à l'autre. von einem|Manuskript|zu|dem anderen|oder|von einem|Drucker|zu|dem anderen |manuscript|||||drukker|| from a|manuscript|to|the other|or|from a|printer|to|the other 从一个|手稿|到|另一个|或者|从一个|印刷商|到|另一个 від одного|рукопису|до|іншого|або|від одного|друкаря|до|іншого de un|manuscrito|a|el otro|o|de un|impresor|a|el otro de um|manuscrito|para|o outro|ou|de um|impressor|para|o outro from one manuscript to another or from one printer to another. von Manuskript zu Manuskript oder von Drucker zu Drucker. від одного манускрипту до іншого або від одного друкаря до іншого. 在不同的手稿或不同的印刷商之间。 de un manuscrito a otro o de un impresor a otro. de um manuscrito para outro ou de um impressor para outro.

AH : Molière, lui-même, |Molière|| AH|Molière|| 啊|莫里哀|| АХ|Мольєр|| AH|Molière|| AH|Molière|| AH: Molière himself, AH: Molière selbst, А. Г. : Мольєр, сам, 啊：莫里哀，他自己， AH: Molière, él mismo, AH: Molière, ele mesmo,

Aujourd'hui, plus personne ne lit Molière dans l'orthographe de Molière. Heute|mehr|niemand|nicht|liest|Molière|in|die Rechtschreibung|von|Molière today|more|nobody|not|he/she reads|Molière|in|the spelling|of|Molière 今天|不再|人|不|读|莫里埃|在|拼写|的|莫里埃 Сьогодні|більше|ніхто|не|читає|Мольєр|в|правописі|Мольєра| hoy|más|nadie|no|lee|Molière|en|la ortografía|de|Molière hoje|mais|ninguém|não|lê|Molière|na||de|Molière Today, no one reads Molière in Molière's spelling. Heute liest niemand mehr Molière in der Orthographie von Molière. Сьогодні ніхто не читає Мольєра в орфографії Мольєра. 今天，没有人按照莫里哀的拼写来阅读他的作品。 Hoy en día, nadie lee a Molière en la ortografía de Molière. Hoje, ninguém mais lê Molière na ortografia de Molière.

Elle a été adaptée au fil des rééditions sans que cela ne change rien à son œuvre. Sie|hat|wurde|angepasst|im|Laufe|der|Neuauflagen|ohne|dass|das|nicht|ändert|nichts|an|ihr| ||||||||||||||||werk she|has|been|adapted|to the|thread|of the|reissues|without|that|it|not|change|anything|to|her| 她|她已经|被|改编|在|过程中|的|再版|没有|使|这|不|改变|任何|对|她的| Вона|(допоміжне дієслово)|була|адаптована|в|процесі|(неозначений артикль)|перевидань|без|(заперечна частка)|це|(заперечна частка)|змінює|нічого|в|її| ella|ha|sido|adaptada|a lo|hilo|de las|reediciones|sin|que|eso|no|cambia|nada|a|su| ela|ela|foi|adaptada|ao|longo|das|reedições|sem|que|isso|não|muda|nada|em|sua| It has been adapted over the course of reissues without changing anything about his work. Sie wurde im Laufe der Neuauflagen angepasst, ohne dass sich etwas an seinem Werk geändert hat. Вона була адаптована протягом численних перевидань, не змінюючи нічого в його творчості. 她在多次重印中被改编，但这并没有改变她的作品。 Se ha adaptado a lo largo de las reediciones sin que eso cambie nada de su obra. Ela foi adaptada ao longo das reedições sem que isso mudasse sua obra.

Il ne faut donc pas confondre la langue de Molière et son orthographe. Es|nicht|muss|also|nicht|verwechseln|die|Sprache|von|Molière|und|seine|Rechtschreibung |||||verwarren||||||| it|not|it is necessary|therefore|not|to confuse|the|language|of|Molière|and|its|spelling 他|不|必须|所以|不|混淆|这|语言|的|莫里埃|和|他的|拼写 Він|не|потрібно|отже|не|плутати||мова||Мольєра|і|його|правопис él|no|hace falta|por lo tanto|no|confundir|la|lengua|de|Molière|y|su|ortografía ele|não|deve|portanto|não|confundir|a|língua|de|Molière|e|sua|ortografia Therefore, one should not confuse the language of Molière with its spelling. Man sollte also die Sprache von Molière nicht mit seiner Orthographie verwechseln. Отже, не слід плутати мову Мольєра та його орфографію. 因此，不应混淆莫里哀的语言和他的拼写。 Por lo tanto, no se debe confundir la lengua de Molière con su ortografía. Portanto, não se deve confundir a língua de Molière com sua ortografia.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) Applaus applause 掌声 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

JP : Alors, d'où vient cette obsession contemporaine pour l'orthographe ? |Also|woher|kommt|diese|Besessenheit|zeitgenössische|für|die Rechtschreibung JP|so|where|it comes|this|obsession|contemporary|for|spelling |那么|从哪里|来|这个|痴迷|当代的|对于|拼写 |Отже|звідки|походить|ця|одержимість|сучасна|щодо|правопис Entonces||de dónde|viene|esta|obsesión|contemporánea|por|la ortografía JP|então|de onde|vem|essa|obsessão|contemporânea|por|a ortografia JP: So, where does this contemporary obsession with spelling come from? JP : Woher kommt diese zeitgenössische Besessenheit für die Rechtschreibung? JP : Отже, звідки походить ця сучасна одержимість правописом? JP：那么，这种对拼写的现代痴迷来自哪里？ JP : Entonces, ¿de dónde viene esta obsesión contemporánea por la ortografía? JP : Então, de onde vem essa obsessão contemporânea pela ortografia?

Au XVIIe siècle, on centralise l'État, ||||centralizuje| Im|17|Jahrhundert|man|zentralisiert|den Staat ||||centralise| in the|17th|century|we|we centralize|the state 在|十七世纪|世纪|我们|集中|国家 У|XVII|столітті|ми|централізує|державу En|siglo XVII|siglo|se|centraliza|el Estado no|século XVII|século|se|centraliza|o Estado In the 17th century, the state is centralized, Im 17. Jahrhundert wird der Staat zentralisiert, У XVII столітті централізують державу, 在十七世纪，国家开始集中化， En el siglo XVII, se centraliza el Estado, No século XVII, centraliza-se o Estado,

et Richelieu réalise que la langue est un pouvoir. |Richelieu|||||||władza und|Richelieu|erkennt|dass|die|Sprache|ist|eine|Macht and|Richelieu|realizes|that|the|language|is|a|power 和|里舍尔ieu|意识到|这|语言|语言|是|一种|权力 і|Рішельє|усвідомлює|що|ця|мова|є|одним|силою y|Richelieu|se da cuenta|que|la|lengua|es|un|poder e|Richelieu|percebe|que|a|língua|é|um|poder and Richelieu realizes that language is a power. und Richelieu erkennt, dass die Sprache Macht ist. і Рішельє усвідомлює, що мова є владою. 而黎塞留意识到语言是一种权力。 y Richelieu se da cuenta de que la lengua es un poder. e Richelieu percebe que a língua é um poder.

L'Académie aura pour mission de rédiger un dictionnaire pour fixer la norme. Die Akademie|wird haben|für|Aufgabe|zu|erstellen|ein|Wörterbuch|um|festzulegen|die|Norm |||||||||||norme the Academy|will have|to|mission|to|to write|a|dictionary|to|to set|the|standard 学院|将会|为了|任务|去|编写|一个|字典|为了|确定|这个|标准 Академія|матиме|для|місію|з|написання|один|словник|для|встановлення||норма la Academia|tendrá|para|misión|de|redactar|un|diccionario|para|fijar|la|norma a Academia|terá|para|missão|de|redigir|um|dicionário|para|fixar|a|norma The Academy will have the mission of writing a dictionary to establish the standard. Die Akademie hat die Aufgabe, ein Wörterbuch zu erstellen, um die Norm festzulegen. Академія матиме завдання скласти словник для встановлення норми. 学院的任务是编写一本字典以确定标准。 La Academia tendrá la misión de redactar un diccionario para fijar la norma. A Academia terá como missão redigir um dicionário para estabelecer a norma.

AH : En réalité, aujourd'hui, l'Académie Française est une fausse référence. ||||||||fałszywa| |In|Wirklichkeit|heute|die Akademie|Französische|ist|eine|falsche|Referenz |||||||||referentie AH|In|reality|today|the Academy|French|is|a|false|reference 啊|在|现实中|今天|学院|法国|是|一个|假的|参考 Ага|В|дійсності|сьогодні|Академія|Французька|є|одна|хибна|посилання AH|En|realidad|hoy|la Academia|Francesa|es|una|falsa|referencia AH|Em|realidade|hoje|a Academia|Francesa|é|uma|falsa|referência AH: In reality, today, the French Academy is a false reference. AH: In Wirklichkeit ist die Académie Française heute eine falsche Referenz. AH: Насправді, сьогодні Французька академія є фальшивою референцією. AH：实际上，今天的法兰西学院是一个虚假的参考。 AH: En realidad, hoy en día, la Academia Francesa es una falsa referencia. AH: Na verdade, hoje, a Academia Francesa é uma falsa referência.

Il n'y a pas de linguiste à l'Académie Française. Es|nicht|gibt|kein|einen|Linguisten|an||Französische it|there is not|there is|not|of|linguist|at|the Academy|French 他|||不|的|语言学家|在|学院|法国 Він|не|є|немає|жодного|лінгвіст|в||Французька no|||no|de|lingüista|en|la Academia|Francesa não|||não|de|linguista|na|Academia|Francesa There is no linguist at the French Academy. Es gibt keinen Linguisten in der Académie Française. В Академії Франції немає лінгвіста. 法兰西学院没有语言学家。 No hay lingüista en la Academia Francesa. Não há linguista na Academia Francesa.

C'est un peu comme s'il n'y avait pas de mécanicien au contrôle technique. Es ist|ein|wenig|wie|wenn er|dort nicht|hätte|keinen|von|Mechaniker|bei der|Kontrolle|technischen it's|a|a little|like|if there|there is not|there was|not|of|mechanic|at|control|technical 这就像|一个|有点|像|如果他|||不|的|机械师|在|检查|技术 Це|один|трохи|як|якби він|там не|мав|не|жодного|механік|на|перевірці|технічній es|un|poco|como|si él|||no|de|mecánico|en el|control|técnico é|um|pouco|como|se||havia|não|de|mecânico|na|inspeção|técnica It's a bit like there being no mechanic at the technical inspection. Es ist ein bisschen so, als gäbe es keinen Mechaniker bei der technischen Kontrolle. Це трохи якби не було механіка на технічному контролі. 这有点像技术检查中没有机械师。 Es un poco como si no hubiera mecánico en la revisión técnica. É um pouco como se não houvesse mecânico no controle técnico.

Non, « Académicien » est un titre honorifique, pas scientifique. Nein|Akademiker|ist|ein|Titel|ehrenhalber|nicht|wissenschaftlich |Academicus|||||| no|Academician|is|a|title|honorary|not|scientific 不|法国科学院院士|是|一个|称号|荣誉的|不|科学的 Ні|Академік|є|один|титул|почесний|не|науковий no|académico|es|un|título|honorífico|no|científico não|acadêmico|é|um|título|honorífico|não|científico No, "Academician" is an honorary title, not a scientific one. Nein, „Akademiker“ ist ein Ehrentitel, kein wissenschaftlicher. Ні, « Академік » — це почесний титул, а не науковий. 不，“院士”是一个荣誉称号，而不是科学称号。 No, « Académicien » es un título honorífico, no científico. Não, « Acadêmico » é um título honorífico, não científico.

Il ne suffit pas d'enfiler un habit vert pour devenir grammairien. ||||założyć||||||gramatyk Es|nicht|reicht|aus|einen grünen Anzug anzuziehen|einen|Anzug|grünen|um|zu werden|Grammatikexperte ||||||||||grammaticus it|not|it is enough|not|to put on|a|garment|green|to|to become|grammarian 他|不|足够|不|穿上|一个|衣服|绿色的|为了|成为|语法学家 Він|не|достатньо|ні|щоб надіти|один|одяг|зелений|щоб|стати|граматикою ello|no|basta|no|de ponerse|un|traje|verde|para|convertirse|gramático isso|não|basta|não|de vestir|um|traje|verde|para|tornar-se|gramático It's not enough to put on a green robe to become a grammarian. Es reicht nicht aus, einen grünen Anzug anzuziehen, um Grammatikexperte zu werden. Недостатньо просто надіти зелену мантію, щоб стати граматиком. 光穿上绿色的衣服是不够的，不能就此成为语法学家。 No basta con ponerse un hábito verde para convertirse en gramático. Não basta vestir um traje verde para se tornar gramático.

la marque de l'appartenance à la bonne société, le bon usage. |||przynależność społeczna||||||| die|Marke|der|Zugehörigkeit|zur|die|guten|Gesellschaft|der|gute|Gebrauch the|mark|of|belonging|to|the|good|society|the|good|usage 这个|标志|的|隶属|到|这个|好的|社会|这个|好的|用法 артикль|ознака|належності|належність|до|артикль|доброї|суспільства|артикль|добрий|вживання la|marca|de|la pertenencia|a|la|buena|sociedad|el|buen|uso a|marca|de|pertencimento|à|a|boa|sociedade|o|bom|uso as a mark of belonging to good society, the proper usage. als Zeichen der Zugehörigkeit zur guten Gesellschaft, den guten Gebrauch. знаком належності до доброго суспільства, добрим вживанням. 作为良好社会的标志，良好用法。 la marca de la pertenencia a la buena sociedad, el buen uso. como a marca de pertencimento à boa sociedade, o bom uso.

JP : En même temps, à l'époque, pas grand monde n'écrit |Gleichzeitig|auch|Zeit|zu|der Zeit|nicht|viel|Leute|schreibt JP|at|the same|time|at|the time|not|much|world|(he/she/it) writes 同时||||在|那个时候|不|大|人|不写 |У|той же|час|в|той час|не|великий|світ|не пише ||tiempo||en|la época|no|gran|gente|no escribe JP|em|mesmo|tempo|à|época|não|grande|mundo|escreve JP: At the same time, back then, not many people were writing. JP: Gleichzeitig schrieb damals nicht viele Leute. JP: Водночас, у той час, небагато хто писав. JP：同时，在那个时候，几乎没有人写作 JP : Al mismo tiempo, en esa época, no mucha gente escribe JP : Ao mesmo tempo, na época, pouca gente escreve

et il faut vraiment attendre le XIXe siècle und|er|muss|wirklich|warten|den|neunzehnten|Jahrhundert and|it|it is necessary|really|to wait|the|19th|century 和|它|必须|真的|等待|这个|19世纪|世纪 і|він|потрібно|справді|чекати||XIX|століття y|ello|hace falta|realmente|esperar|el|siglo XIX|siglo e|isso|é necessário|realmente|esperar|o|século XIX|século and it really takes until the 19th century und man muss wirklich bis zum 19. Jahrhundert warten і справді потрібно дочекатися XIX століття 而且真的要等到十九世纪 y realmente hay que esperar al siglo XIX e realmente é preciso esperar até o século XIX

pour que l'orthographe devienne une norme incontournable. ||||||niezbędna damit|(Konjunktion)|die Rechtschreibung|wird|eine|Norm|unvermeidlich |||||norme| for|that|the spelling|it becomes|a|norm|unavoidable 为了|使|拼写|变得|一个|标准|不可避免的 щоб|щоб|правопис|стала|одна|норма|невід'ємна para|que|la ortografía|se convierta|una|norma|ineludible para|que|a ortografia|se torne|uma|norma|inescapável for spelling to become an essential standard. bis die Rechtschreibung zu einer unverzichtbaren Norm wird. щоб правопис став невід'ємною нормою. 拼写才成为一个不可或缺的标准。 para que la ortografía se convierta en una norma ineludible. para que a ortografia se torne uma norma indispensável.

La bourgeoisie montante va donner à l'orthographe Die|Bourgeoisie|aufsteigende|wird|geben|an|die Rechtschreibung ||opkomende|||| the|bourgeoisie|rising|will|to give|to|the spelling 这个|资产阶级|上升的|将要|给|给|拼写 The|буржуазія|що зростає|буде|давати|до|правопису la|burguesía|en ascenso|va|dar|a|la ortografía a|burguesia|ascendente|vai|dar|à|a ortografia The rising bourgeoisie will give spelling Die aufsteigende Bourgeoisie wird der Rechtschreibung Зростаюча буржуазія надасть правопису 上升的资产阶级将会赋予拼写 La burguesía en ascenso va a dar a la ortografía A burguesia em ascensão vai dar à ortografia

elle va revendiquer une orthographe délibérément compliquée. ||domagać się|||| sie|wird|fordern|eine|Rechtschreibung|absichtlich|komplizierte |||||opzettelijk| she|she is going to|to claim|a|spelling|deliberately|complicated 她|将要|声称|一个|拼写|故意地|复杂的 вона|буде|вимагати|одна|орфографія|навмисно|ускладнена ella|va|reivindicar|una|ortografía|deliberadamente|complicada ela|vai|reivindicar|uma|ortografia|deliberadamente|complicada they will claim a deliberately complicated spelling. sie wird eine absichtlich komplizierte Rechtschreibung fordern. вона буде вимагати навмисно ускладненого правопису. 她将主张一种故意复杂的拼写。 ella va a reivindicar una ortografía deliberadamente complicada. ela vai reivindicar uma ortografia deliberadamente complicada.

L'Académie Française va d'ailleurs introduire dans son dictionnaire de 1835 |||zresztą||||| Die Akademie|Französische|wird|übrigens|einführen|in|ihr|Wörterbuch|von the Academy|French|is going to|moreover|to introduce|in|its|dictionary|of 法学院|法国的|将要|此外|引入|在|她的|字典|的 Академія|Французька|буде|до речі|вводити|в|свій|словник|з La Academia|Francesa|va|además|introducir|en|su|diccionario|de A Academia|Francesa|vai|aliás|introduzir|em|seu|dicionário|de The Académie Française is going to introduce in its dictionary of 1835 Die Académie Française wird außerdem in ihr Wörterbuch von 1835 einführen Французька академія, до речі, введе в свій словник 1835 року 法国学院将在1835年的字典中引入 La Academia Francesa va a introducir en su diccionario de 1835 A Academia Francesa, aliás, vai introduzir em seu dicionário de 1835

toute une série de consonnes doubles, de consonnes étymologiques, ||||spółgłoski|||| ganz|eine|Reihe|von|Konsonanten|doppelten|||etymologischen ||||||||etymologische all|a|series|of|consonants|double|of|consonants|etymological 整个|一|系列|的|辅音|双重的||辅音|词源的 вся|одна|серія|з|приголосних|подвоєних|||етимологічних toda|una|serie|de|consonantes|dobles|de|consonantes|etimológicas toda|uma|série|de|consoantes|duplas|de|consoantes|etimológicas a whole series of double consonants, etymological consonants, eine ganze Reihe von doppelten Konsonanten, etymologischen Konsonanten, цілу низку подвійних приголосних, етимологічних приголосних, 一系列双辅音和词源辅音， toda una serie de consonantes dobles, de consonantes etimológicas, toda uma série de consoantes duplas, de consoantes etimológicas,

qui n'existaient pas auparavant. die|nicht existierten|nicht|zuvor |||voorheen who|they did not exist|not|before 谁|不存在|不|以前 які|не існували|не|раніше que|no existían|no|antes que|não existiam|não|antes that did not exist before. die zuvor nicht existierten. які раніше не існували. 以前不存在的。 que no existían anteriormente. que não existiam antes.

AH : Et surtout, on va l'imposer à tous. |Und|vor allem|wir|werden|es durchsetzen|an|alle AH|And|especially|we|we are going to|to impose it|on|everyone 啊|而且|尤其|我们|将要|强加它|给|所有人 |І|особливо|ми|будемо|його нав'язувати|всім|всім AH|y|sobre todo|nosotros|vamos|a imponerlo|a|todos ah|e|sobretudo|nós|vamos|impor isso|a|todos AH: And above all, it will be imposed on everyone. AH: Und vor allem werden wir es allen aufzwingen. АХ: І, перш за все, ми будемо це нав'язувати всім. 啊：而且，我们将强制所有人这样做。 AH: Y sobre todo, lo vamos a imponer a todos. AH: E, acima de tudo, vamos impor isso a todos.

De plus en plus d'enfants vont à l'école Von|mehr|in|mehr|Kinder|gehen|zur|Schule of|more|in|more|of children|they go|to|the school 越|多|在|越|孩子|去|到|学校 До|більше|в|більше|дітей|ходять|до|школи cada|más|a|más|niños|van|a|la escuela de|mais|em|mais|crianças|vão|para|a escola More and more children are going to school. Immer mehr Kinder gehen zur Schule. Все більше дітей йдуть до школи 越来越多的孩子上学 Cada vez más niños van a la escuela Cada vez mais crianças vão à escola

et l'orthographe devient le principal critère de sélection des instituteurs. |||||||||nauczycieli und|die Rechtschreibung|wird|der|wichtigste|Kriterium|der|Auswahl|der|Lehrer and|the spelling|becomes|the|main|criterion|of|selection|of|teachers 和|拼写|变成|主要|主要|标准|的|选择|的|教师 і|правопис|стає|основним|головним|критерієм|для|відбору||вчителів y|la ortografía|se convierte|el|principal|criterio|de|selección|de los|maestros e|a ortografia|torna-se|o|principal|critério|de|seleção|dos|professores and spelling becomes the main selection criterion for teachers. und die Rechtschreibung wird zum Hauptkriterium für die Auswahl der Lehrer. і правопис стає головним критерієм відбору вчителів. 而拼写成为选择教师的主要标准。 y la ortografía se convierte en el principal criterio de selección de los maestros. e a ortografia se torna o principal critério de seleção dos professores.

Tous les concours d'accès à la fonction publique Alle|die|Prüfungen|zum Zugang|zur|die|Funktion|öffentliche |||toegang|||| all|the|competitions|of access|to|the|function|public 所有的|这些|竞争|进入|到|公共|职能|公共的 Усі|артикль|конкурси|на доступ|до|артикль|функція|публічна todos|los|concursos|de acceso|a|la|función|pública todos|os|concursos|de acesso|à|a|função|pública All competitive exams for access to the public service Alle Wettbewerbe für den Zugang zum öffentlichen Dienst Усі конкурси на доступ до державної служби 所有进入公务员职位的考试 Todos los concursos de acceso a la función pública Todos os concursos de acesso à função pública

passent par une dictée. gehen|durch|eine|Diktat they pass|by|a|dictation 通过|通过|一|听写 проходять|через|одна|диктант pasan|por|una|dictado passam|por|uma|ditado go through a dictation. gehen durch ein Diktat. проходять через диктант. 都通过听写进行。 pasan por una dictado. passam por uma ditado.

JP : C'est aussi l'époque de l'avènement des nationalismes |||||przyjście||nacjonalizmów |Es ist|auch|die Zeit|des|das Aufkommen|der|Nationalismen JP|it is|also|the time|of|the advent|of the|nationalisms JP|这是|也是|时代|的|到来|这些|民族主义 |Це|також|епоха|приходу|автентичності|націоналізмів| JP|es|también|la época|de|la llegada|de los|nacionalismos JP|é|também|a época|de|a ascensão|dos|nacionalismos JP: It is also the time of the rise of nationalisms JP: Es ist auch die Zeit des Aufkommens der Nationalismen JP: Це також епоха виникнення націоналізмів JP：这也是民族主义兴起的时代 JP: También es la época del advenimiento de los nacionalismos JP: É também a época do surgimento dos nacionalismos

et on fait de la langue un enjeu identitaire. |||||||kwestia, zagadnienie|tożsamościowy und|man|macht|von|die|Sprache|ein|Herausforderung|identitätsbezogen |||||||vraagstuk| and|we|we make|of|the|language|a|stake|identity 和|我们|做|的|语言|语言|一个|问题|身份的 і|ми|робимо|з|цю|мову|одне|питання|ідентичності y|se|hace|de|la|lengua|un|desafío|identitario e|se|faz|de|a|língua|uma|questão|identitária and language becomes an identity issue. und die Sprache wird zu einem identitätsstiftenden Faktor. і мова стає ідентифікаційною проблемою. 语言成为了身份认同的一个问题。 y se convierte en un tema identitario. e se faz da língua uma questão identitária.

On veut un français, le même pour tous, unique et indivisible, Wir|wollen|ein|Französisch|der|gleiche|für|alle|einzigartig|und|unteilbar ||||||||||onverdeellbaar we|we want|a|French|the|same|for|all|unique|and|indivisible 我们|想要|一个|法语|这个|同样的|为了|所有的人|独特的|和|不可分割的 Ми|хочемо|один|французька мова|той|самий|для|всіх|єдиний|і|неділиний uno|quiere|un|francés|el|mismo|para|todos|único|y|indivisible nós|queremos|um|francês|o|mesmo|para|todos|único|e|indivisível We want a French language, the same for everyone, unique and indivisible, Wir wollen ein Französisch, das für alle gleich ist, einzigartig und unteilbar, Ми хочемо французьку, однакову для всіх, унікальну та неподільну, 我们想要一种法语，所有人都用的，独特而不可分割， Queremos un francés, el mismo para todos, único e indivisible, Queremos um francês, o mesmo para todos, único e indivisível,

à l'image de la République, une et indivisible. an|das Bild|von|die|Republik|eine|und|unteilbar |het beeld|||||| at|the image|of|the|Republic|one|and|indivisible 在|形象|的|这个|共和国|一个|和|不可分割的 в|образ|республіки||Республіка|одна|і|неділима a|la imagen|de|la|República|una|y|indivisible à|imagem|da|a|República|uma|e|indivisível in the image of the Republic, one and indivisible. im Bild der Republik, eine und unteilbar. на зразок Республіки, єдиної та неподільної. 就像共和国一样，统一而不可分割。 a imagen de la República, una e indivisible. à imagem da República, uma e indivisível.

L'orthographe comme ciment de la nation. ||cement||| Die Rechtschreibung|wie|Zement|der|die|Nation the spelling|as|cement|of|the|nation 拼写|像|水泥|的|这个|国家 Орфографія|як|цемент|нації|артикль|нація la ortografía|como|cemento|de|la|nación A ortografia|como|cimento|da|a|nação Spelling as the cement of the nation. Die Rechtschreibung als Zement der Nation. Правопис як цемент нації. 拼写是国家的纽带。 La ortografía como cemento de la nación. A ortografia como cimento da nação.

cela provoque parfois quelque réticences. ||||wątpliwości das|verursacht|manchmal|einige|Bedenken ||||terughoudendheid it|it causes|sometimes|some|hesitations 这|引起|有时|一些|顾虑 це|викликає|іноді|деякі|сумніви eso|provoca|a veces|alguna|reticencias isso|provoca|às vezes|alguma|hesitações it sometimes provokes some reluctance. це іноді викликає певні коливання. 这有时会引起一些犹豫。 esto a veces provoca algunas reticencias. isso às vezes provoca algumas reticências.

Souvent parce qu'on a le sentiment qu'on va s'attaquer à un héritage. ||||||||zająć się||| Oft|weil|dass man|hat|das|Gefühl|dass man|wird|angreifen|an|ein|Erbe often|because|that we|we have|the|feeling|that we|we are going|to tackle|to|a|heritage 经常|因为|我们|有|这个|感觉|我们|将要|着手|于|一个|遗产 Часто|тому що|що ми|має|це|відчуття|що ми|будемо|нападати|на|одне|спадщину a menudo|porque|que uno|va|||||atacar|a|un|legado frequentemente|porque|que se|tem|o|sentimento|que se|vai|atacar-se|a|um|legado Often because we feel that we are going to tackle a legacy. Oft weil man das Gefühl hat, man wird ein Erbe angreifen. Часто тому, що ми відчуваємо, що будемо стикатися з спадщиною. 通常是因为人们觉得要挑战一个遗产。 A menudo porque se tiene la sensación de que se va a atacar un legado. Frequentemente porque se tem a sensação de que se está atacando um legado.

Des consonnes étymologiques viennent du latin et du grec : ||etymologiczne|||||| Die|Konsonanten|etymologischen|stammen|aus|Latein|und|aus|Griechisch some|consonants|etymological|they come|from|Latin|and|from|Greek 一些|辅音|词源的|来自|拉丁语|拉丁语|和|希腊语|希腊语 (артикль визначений)|приголосні|етимологічні|походять|з|латини|і|з|грецької algunas|consonantes|etimológicas|vienen|del|latín|y|del|griego algumas|consoantes|etimológicas|vêm|do|latim|e|do|grego Etymological consonants come from Latin and Greek: Etymologische Konsonanten stammen aus dem Lateinischen und Griechischen: Етимологічні приголосні походять з латини та грецької: 一些词源辅音来自拉丁语和希腊语： Las consonantes etimológicas provienen del latín y del griego: Consoantes etimológicas vêm do latim e do grego:

les TH, les PH, comme dans « philosophe ». |les lettres||filozofowie||| die|TH|die|PH|wie|in|Philosoph |||PH||| the|TH|the|PH|like|in|philosopher 这些|TH|这些|PH|像|在|哲学家 ці|ТГ||Ф|як|в|філософ los|TH|los|PH|como|en|filósofo os|TH|os|PH|como|em|filósofo the TH, the PH, as in "philosopher". die TH, die PH, wie in „Philosoph“. TH, PH, як у слові «філософ». TH，PH，比如在“哲学家”中。 las TH, las PH, como en «filósofo». os TH, os PH, como em "filósofo".

Y toucher ce serait un peu comme s'en prendre au patrimoine, ||||||||||dziedzictwo Es|berühren|das|wäre|ein|wenig|wie|||am|Erbe ||||||||||erfgoed it|to touch|it|it would be|a|a little|like|to take it|to take|to|heritage 对此|触碰|这|将会|一个|一点|像|自己|采取|对于|遗产 Це|торкатися|це|було б|трохи|як|ніби|до нього|брати|до|спадщини y|tocar|esto|sería|un|poco||se|tomar|al|patrimonio a isso|tocar|isso|seria|um|pouco|como|se|pegar|ao|patrimônio To touch it would be a bit like attacking the heritage, Darüber zu sprechen wäre ein bisschen so, als würde man das Erbe angreifen, Займатися цим було б трохи як нападати на спадщину, 触碰它就像是攻击遗产， Tocarlo sería un poco como atacar el patrimonio, Tocar nisso seria um pouco como atacar o patrimônio,

d'une partie de l'histoire de la langue française. von einer|Teil|der|Geschichte|der||Sprache|Französisch of a|part|of|the history|of|the|language|French 从一个|部分|的|历史|的|法语|| про|частину|з|історію|мови|французької|мови|французької de una|parte|de|la historia|de|la|lengua|francesa de uma|parte|da|história|da|língua||francesa of a part of the history of the French language. einem Teil der Geschichte der französischen Sprache. частини історії французької мови. 法语历史的一部分。 de una parte de la historia de la lengua francesa. de uma parte da história da língua francesa.

Mais cette histoire est largement fantasmée. |||||fantazjowana Aber|diese|Geschichte|ist|weitgehend|fantasievoll |||||fantasied but|this|story|is|largely|fantasized 但是|这|历史|是|在很大程度上|幻想的 Але|ця|історія|є|значною мірою|фантазована pero|esta|historia|es|ampliamente|fantaseada mas|essa|história|é|amplamente|fantasiada But this history is largely imagined. Aber diese Geschichte ist weitgehend fantasievoll. Але ця історія в значній мірі є фантазією. 但这个历史在很大程度上是幻想的。 Pero esta historia está en gran medida fantaseada. Mas essa história é amplamente fantasiada.

D'abord pourquoi est-ce qu'on a conservé ou introduit ||||||zachowany|| Zuerst|warum|||wir|haben|beibehalten|oder|eingeführt first|why|||that we|has|kept|or|introduced 首先|为什么|||我们|有|保留|或者|引入 По-перше|чому|||ми|має|збережено|або|введено primero|por qué|||que uno|ha|conservado|o|introducido primeiro|por que|||que se|temos|conservado|ou|introduzido First, why have we preserved or introduced Zuerst, warum haben wir die etymologischen Konsonanten aus dem Lateinischen und Griechischen nur beibehalten oder eingeführt? По-перше, чому ми зберегли або ввели 首先，为什么我们保留或引入 Primero, ¿por qué hemos conservado o introducido? Primeiro, por que mantivemos ou introduzimos

uniquement les consonnes étymologiques issues du latin et du grec ? ||spółgłoski||pochodzące||||| nur|die|Konsonanten|etymologischen|aus|dem|Latein|und|dem|Griechisch ||||afkomstig||||| only|the|consonants|etymological|derived|from|Latin|and||Greek 仅仅|这些|辅音|词源的|来源于|的|拉丁语|和|的|希腊语 тільки|артикль множини|приголосні|етимологічні|що походять|з|латини|і|з|грецької únicamente|las|consonantes|etimológicas|derivadas|del|latín|y|del|griego unicamente|as|consoantes|etimológicas|provenientes|do|latim|e|do|grego only the etymological consonants from Latin and Greek? Nun, weil es schick aussieht! лише етимологічні приголосні, що походять з латини та греки? 仅仅是源自拉丁语和希腊语的辅音？ ¿únicamente las consonantes etimológicas provenientes del latín y del griego? apenas as consoantes etimológicas provenientes do latim e do grego?

Bien parce que ça fait classe ! Gut|||das|macht|stilvoll good|because|that|it|it makes|class 好吧|因为|这个|这|使得|有品位 Добре|тому що|що|це|робить|класно bien|porque|que|eso|hace|clase bem|||isso|faz|classe Well, because it sounds classy! Тому що це виглядає елегантно! 因为这听起来很高雅！ ¡Bien, porque suena elegante! Bem, porque isso parece chique!

Parce qu'on aime croire que le français ne descend que de l'Antiquité, |||||||||||antyku Weil|man|liebt|zu glauben|dass|das|Französisch|nicht|abstammt|nur|von|der Antike because|that we|we like|to believe|that|the|French|not|it descends|only|from|antiquity 因为|我们|喜欢|相信|这个|法语|法语|不|源自|仅仅|从|古代 Тому що|що ми|любить|вірити|що|французька|мова|не|походить|тільки|від|Античності porque|que uno|ama|creer|que|el|francés|no|desciende|que|de|la Antigüedad |se|gosta|acreditar|que|o|francês|não|desce|apenas|da|Antiguidade Because we like to believe that French only descends from Antiquity, Weil wir gerne glauben, dass das Französische nur aus der Antike stammt, Бо ми любимо вірити, що французька мова походить лише з античності, 因为我们喜欢相信法语只源于古代， Porque nos gusta creer que el francés solo desciende de la Antigüedad, Porque gostamos de acreditar que o francês só descende da Antiguidade,

mais en réalité on a évacué sans hésiter toutes les consonnes étymologiques |||||ewakuowany|||||| aber|in|Wirklichkeit|man|hat|evakuiert|ohne|zu zögern|alle|die|Konsonanten|etymologischen |||||geëvacueerd|||||| but|in|reality|we|has|evacuated|without|to hesitate|all|the|consonants|etymological 但是|在|现实|我们|已经|撤走|没有|犹豫|所有|这些|辅音|词源的 але|в|реальності|ми|(дієслово бути)|евакуювали|без|вагань|всі|(артикль множини)|приголосні|етимологічні pero|en|realidad|uno|ha|evacuado|sin|dudar|todas|las|consonantes|etimológicas mas|em|realidade|nós|temos|evacuado|sem|hesitar|todas|as|consoantes|etimológicas but in reality we have without hesitation removed all the etymological consonants aber in Wirklichkeit haben wir ohne zu zögern alle etymologischen Konsonanten але насправді ми без вагань відкинули всі етимологічні приголосні 但实际上，我们毫不犹豫地排除了所有的词源辅音 pero en realidad hemos evacuado sin dudar todas las consonantes etimológicas mas na realidade evacuamos sem hesitar todas as consoantes etimológicas

issues des langues germaniques, de l'arabe, de l'italien. |||germańskich|||| aus|den|Sprachen|germanischen|von|dem Arabischen|von|dem Italienischen |||germaanse|||| issues|of|languages|Germanic|from|Arabic|from|Italian 来源于|的|语言|日耳曼语|的|阿拉伯语|的|意大利语 походять|з|мов|германських|з|арабської|з|італійської provenientes|de las|lenguas|germánicas|de|el árabe|de|el italiano provenientes|das|línguas|germânicas|do|árabe|do|italiano from Germanic languages, Arabic, and Italian. aus den germanischen Sprachen, dem Arabischen, dem Italienischen entfernt. з германських мов, арабської, італійської. 来自日耳曼语、阿拉伯语和意大利语。 provenientes de las lenguas germánicas, del árabe, del italiano. provenientes das línguas germânicas, do árabe, do italiano.

Rien que ces 3 langues-là, Nichts|als|diese|| nothing|that|these|| 仅仅|只|这些|| Нічого|крім|ці|| nada|que|estas|| nada|que|essas|| Just these 3 languages alone, Allein diese 3 Sprachen, Лише ці 3 мови, 仅这三种语言， Solo estas 3 lenguas, Só essas 3 línguas,

c'est déjà 35% de tous les mots qu'on a empruntés en français. é|já|de|todas|as|palavras|que nós|temos|emprestados|em|francês ||||||||geleend|| ||||||||borrowed|| account for 35% of all the words we have borrowed in French. das sind bereits 35% aller Wörter, die wir im Französischen entlehnt haben. це вже 35% усіх слів, які ми запозичили у французькій. 就已经占据了我们在法语中借用的所有单词的35%。 ya son el 35% de todas las palabras que hemos tomado prestadas en francés. já representam 35% de todas as palavras que pegamos em francês.

JP : Si on voulait vraiment respecter l'étymologie - pourquoi pas - ||||||etymologia|| |Wenn|man|wollte|wirklich|respektieren|die Etymologie|warum|nicht JP|if|we|he wanted|really|to respect|the etymology|why|not |如果|我们|想要|真正地|尊重|词源|为什么|不 |Якщо|ми|хотів|справді|поважати|етимологію|чому|ні JP|si|uno|quería|realmente|respetar|la etimología|por qué|no JP|se|a gente|queria|realmente|respeitar|a etimologia|por que|não JP: If we really wanted to respect the etymology - why not - JP : Wenn wir die Etymologie wirklich respektieren wollten - warum nicht - JP : Якщо ми справді хочемо поважати етимологію - чому б і ні - JP：如果我们真的想尊重词源——为什么不—— JP : Si realmente quisiéramos respetar la etimología - ¿por qué no - JP : Se realmente quiséssemos respeitar a etimologia - por que não -

mais dans ce cas on devrait écrire, par exemple, le mot « style » avec un I aber|in|dieser|Fall|man|sollte|schreiben|zum Beispiel|Beispiel|das|Wort|Stil|mit|einem|I but|in|this|case|we|we should|to write|by|example|the|word|style|with|a|I 但是|在|这个|情况|我们|应该|写|通过|例子|这个|单词|风格|用|一个|I але|в|цей|випадок|ми|повинні|написати|наприклад|приклад|цей|слово|стиль|з|одним|І pero|en|este|caso|uno|debería|escribir|por|ejemplo|el|palabra|estilo|con|una|I mas|nesse|este|caso|a gente|deveria|escrever|por|exemplo|a|palavra|estilo|com|um|I but in that case we should write, for example, the word "style" with an I aber in diesem Fall sollten wir zum Beispiel das Wort „Stil“ mit einem I schreiben але в такому випадку ми повинні писати, наприклад, слово «стиль» з I 但在这种情况下，我们应该写，比如，单词“风格”用一个I pero en ese caso deberíamos escribir, por ejemplo, la palabra « estilo » con una I mas nesse caso deveríamos escrever, por exemplo, a palavra « estilo » com um I

parce qu'on l'a emprunté au latin « stilus » et non au grec. ||||||stylus|||| weil|man|ihn|entlehnt|aus|Latein|Stilus|und|nicht|aus|Griechisch ||||||stilo|||| because|that we|we have it|borrowed|from|Latin|stylus|and|not|to|Greek 因为|我们|它|借用|到|拉丁语|钢笔|和|不|到|希腊语 тому що|що ми|його|запозичили|з|латини|стилус|і|не|з|грецької porque|que uno|lo ha|tomado|al|latín|stilus|y|no|al|griego ||a|emprestado|ao|latim|stilus|e|não|ao|grego because we borrowed it from the Latin "stilus" and not from Greek. weil wir es aus dem Lateinischen „stilus“ und nicht aus dem Griechischen entlehnt haben. тому що ми запозичили його з латини «stilus», а не з грецької. 因为我们是从拉丁语“stilus”借来的，而不是从希腊语。 porque la hemos tomado del latín « stilus » y no del griego. porque a pegamos do latim « stilus » e não do grego.

Par contre, il y a un mot qu'on a emprunté au grec : le mot « économie ». Aber|gegen|er|dort|hat|ein|Wort|das man|hat|entlehnt|aus|Griechisch|das|Wort|Wirtschaft on the other hand|against|there is|there|there is|a|word|that we|have|borrowed|from|Greek|the|word|economy 通过|反对|它|有|有|一个|单词|我们|它|借用|到|希腊语|这个|单词|经济 На|проти|він|там|має|одне|слово|яке ми|має|запозичене|з|грецької|це|слово|економіка por|contra|él|hay|un||palabra|que uno|ha|tomado|al|griego|la|palabra|economía por|outro lado|há|um|a||palavra|que a gente|tem|emprestado|ao|grego|||economia On the other hand, there is a word we borrowed from Greek: the word "economy." Andererseits gibt es ein Wort, das wir aus dem Griechischen entlehnt haben: das Wort „Ökonomie“. З іншого боку, є слово, яке ми запозичили з грецької: слово «економіка». 另一方面，有一个词是我们从希腊语借来的：单词“经济”。 En cambio, hay una palabra que hemos tomado del griego: la palabra « economía ». Por outro lado, há uma palavra que pegamos do grego: a palavra « economia ».

Pour respecter son origine, on devrait l'écrire comme « fœtus ». ||||||||płód Um|zu respektieren|seine|Herkunft|man|sollte|es schreiben|wie| to|to respect|its|origin|we|we should|to write it|as|fetus 为了|尊重|他的|起源|我们|应该|写它|像| Щоб|поважати|його|походження|ми|повинен|його написати|як| para|respetar|su|origen|uno|debería|escribirlo|como| para|respeitar|sua|origem|a gente|deveria|escrevê-lo|como|feto To respect its origin, we should write it as "fœtus." Um seiner Herkunft gerecht zu werden, sollten wir es wie „fœtus“ schreiben. Щоб поважати його походження, ми повинні писати його як «fœtus». 为了尊重它的起源，我们应该写成“胎儿”。 Para respetar su origen, deberíamos escribirlo como « feto ». Para respeitar sua origem, deveríamos escrevê-lo como « feto ».

AH : Ou encore le mot « fantôme », qui vient aussi du grec « phantasma ». |||||||||||zjawisko |Oder|noch|das|Wort|Geist|der|kommt|auch|aus|Griechisch|Phantasma AH|or|still|the|word|ghost|which|comes|also|from|Greek|phantasma AH|或者|还|这个|单词|幽灵|它|来自|也|这个|希腊语|幽灵 |Або|ще|артикль|слово|привид|який|походить|також|з|грецької|фантом AH|o|aún|el|palabra|fantasma|que|viene|también|del|griego|phantasma AH|ou|ainda|a|palavra|fantasma|que|vem|também|do|grego|phantasma AH: Or the word "ghost," which also comes from the Greek "phantasma." AH : Oder auch das Wort „Gespenst“, das ebenfalls aus dem Griechischen „phantasma“ stammt. AH : Або ще слово «привид», яке також походить з грецького «phantasma». AH：或者词“幽灵”，也来自希腊语“phantasma”。 AH: O incluso la palabra « fantasma », que también proviene del griego « phantasma ». AH: Ou ainda a palavra « fantasma », que também vem do grego « phantasma ».

JP : Et est-ce qu'on peut sérieusement accuser les Italiens ou les Espagnols |Und|||man|kann|ernsthaft|beschuldigen|die|Italiener|oder|die|Spanier JP|and|||that we|we can|seriously|to accuse|the|Italians|or|the|Spaniards JP|而且|||我们|可以|认真地|指责|这些|意大利人|或者|这些|西班牙人 |І|||ми|можемо|серйозно|звинуватити|(артикль множини)|італійців|або|(артикль множини)|іспанців JP|y|||uno|puede|seriamente|acusar|a los|italianos|o|a los|españoles JP|e|||que a gente|pode|seriamente|acusar|os|italianos|ou|os|espanhóis JP: And can we seriously accuse the Italians or the Spaniards JP : Und kann man die Italiener oder die Spanier ernsthaft beschuldigen JP : І чи можемо ми серйозно звинуватити італійців або іспанців JP：我们能否认真指责意大利人或西班牙人 JP: ¿Y se puede acusar seriamente a los italianos o a los españoles JP: E podemos realmente acusar os italianos ou os espanhóis

de souffrir d'un déficit culturel ? von|leiden|an einem|Mangel|kulturellen |||tekort| of|to suffer|from a|deficit|cultural 以|遭受|一个|缺乏|文化的 від|страждати|від|дефіциту|культурного de|sufrir|de un|déficit|cultural de|sofrer|de um|déficit|cultural of suffering from a cultural deficit? einen kulturellen Defizit zu haben? в культурному дефіциті? 有文化缺失？ de sufrir un déficit cultural? de sofrerem de um déficit cultural?

Parce que en italien on écrit par exemple « filosofo » avec des F depuis toujours, ||||||||filozof||||| Weil|dass|auf|Italienisch|man|schreibt|durch|Beispiel|Philosoph|mit|F|F|seit|immer because|that|in|Italian|we|it is written|by|example|philosopher|with|some|F|since|always 因为|这个|在|意大利语|我们|写|通过|例子|哲学家|用|一些|F|从|永远 Тому що|що|в|італійській|ми|пише|по|приклад|філософ|з|де|F|з|завжди porque|que|en|italiano|se|escribe|por|ejemplo|filósofo|con|unas|F|desde|siempre ||em|italiano|se|escreve|por|exemplo|filósofo|com|os|F|desde|sempre Because in Italian, for example, we have always written "filosofo" with an F, Denn im Italienischen schreibt man zum Beispiel „filosofo“ seit jeher mit einem F, Бо італійською, наприклад, пишуть «filosofo» з F завжди, 因为在意大利语中，例如 "filosofo" 一直用 F 来写， Porque en italiano se escribe por ejemplo « filosofo » con F desde siempre, Porque em italiano se escreve por exemplo « filosofo » com F desde sempre,

et ça n'a quand même jamais empêché les Italiens de faire de l'étymologie, ||||||uniemożliwiony|||||| und|das|hat nicht|wenn|trotzdem|niemals|gehindert|die|Italiener|von|machen|von|die Etymologie and|it|it has not|when|even|ever|prevented|the|Italians|to|to make|of|etymology 和|这|没有|当|甚至|从来没有|阻止|这些|意大利人|去|做|的|词源学 і|це|не має|коли|навіть|ніколи|заважав|(артикль множини)|італійцям|(прийменник)|робити|(прийменник)|етимологію y|eso|no ha|cuando|incluso|nunca|impedido|a los|italianos|de|hacer|de|la etimología e|isso|não tem|quando|mesmo|nunca|impedido|os|italianos|de|fazer|de|etimologia and that has never stopped Italians from doing etymology, und das hat die Italiener trotzdem nie daran gehindert, Etymologie zu betreiben, і це ніколи не заважало італійцям займатися етимологією, 这并没有阻止意大利人进行词源学研究， y eso nunca ha impedido a los italianos hacer etimología, e isso nunca impediu os italianos de fazer etimologia,

de retrouver les origines « philo » et « sophia ». ||||filozoficzne||mądrość von|wiederfinden|die|Ursprünge|Philo|und|Sophia ||||filosofie|| to|to find|the|origins|philo|and|wisdom 去|找到|这些|起源|爱|和|智慧 від|віднайти|артикль множини|походження|філософія|і|мудрість de|encontrar|las|orígenes|filo|y|sofía de|encontrar|as|origens|filo|e|sofia to find the origins "philo" and "sophia". die Ursprünge von „philo“ und „sophia“ wiederzufinden. знайти витоки «філософії» та «софії». 找回 "philo" 和 "sophia" 的起源。 encontrar los orígenes « philo » y « sophia ». de encontrar as origens « philo » e « sophia ».

En effet, on peut trouver que c'est beau parce que c'est compliqué. In|der Tat|man|kann|finden|dass|es ist|schön|weil|dass|es ist|kompliziert indeed|effect|we|we can|to find|that|it is|beautiful|||it is|complicated 在|事实上|我们|可以|找到|认为|它是|美的|因为|认为|它是|复杂的 ||ми|можем|знайти|що|це|гарно|||це|складно en|efecto|uno|puede|encontrar|que|es|hermoso|porque|que|es|complicado em|efeito|a gente|pode|encontrar|que|é|bonito|porque||é|complicado Indeed, one might find it beautiful because it is complicated. In der Tat kann man finden, dass es schön ist, weil es kompliziert ist. Справді, можна вважати, що це красиво, тому що це складно. 确实，我们可以认为这很美，因为它很复杂。 De hecho, se puede encontrar que es bello porque es complicado. De fato, podemos achar que é bonito porque é complicado.

On peut appeler toutes les absurdités de l'orthographe des subtilités |||||absurdalności||||subtelności Man|kann|rufen|alle|die|Absurditäten|der|Rechtschreibung|der|Feinheiten |||||absurditeiten|||| we|can|to call|all|the|absurdities|of|the spelling|some|subtleties 我们|可以|称呼|所有的|这些|荒谬|的|拼写|一些|微妙之处 Ми|можем|називати|всі|артикль|абсурдності|з|правопису|артикль|тонкощі uno|puede|llamar|todas|las|absurdidades|de|la ortografía|las|sutilezas a gente|pode|chamar|todas|as|absurdidades|da|ortografia|de|sutilezas We can call all the absurdities of spelling subtleties Man kann alle Absurditäten der Rechtschreibung Feinheiten nennen Можна назвати всі абсурди правопису тонкощами 我们可以把拼写的所有荒谬称为细微之处 Se pueden llamar todas las absurdidades de la ortografía sutilezas Podemos chamar todas as absurdidades da ortografia de sutilezas.

et être fier de cette spécificité de la langue française. und|sein|stolz|auf|diese|Spezifität|der||Sprache|französischen and|to be|proud|of|this|specificity|of|the|language|French 和|是|自豪|对于|这个|特性|的|法语|语言| і|бути|гордимся|від|ця|специфічність|цієї|французької|мови|французької y|estar|orgulloso|de|esta|especificidad|de|la|lengua|francesa e|ser|orgulhoso|de|essa|especificidade|da|a|língua|francesa and be proud of this specificity of the French language. und stolz auf diese Besonderheit der französischen Sprache sein. і пишатися цією специфікою французької мови. 并为法语的这一特性感到自豪。 y estar orgulloso de esta especificidad de la lengua francesa. e nos orgulhar dessa especificidade da língua francesa.

Mais si on a droit de trouver qu'une forme est belle Aber|wenn|man|hat|das Recht|zu|finden|dass eine|Form|ist|schön but|if|we|we have|right|to|to find|that a|form|is|beautiful 但是|如果|我们|有|权利|去|认为|一个|形式|是|美的 Але|якщо|ми|має|право|(частка дієслова)|вважати|що одна|форма|є|красива pero|si|uno|tiene|derecho|de|encontrar|que una|forma|es|hermosa mas|se|a gente|tem|direito|de|achar|que uma|forma|é|bonita But if we have the right to find a shape beautiful Aber wenn wir das Recht haben, eine Form schön zu finden Але якщо ми маємо право вважати, що форма красива 但是如果我们有权认为一种形式是美的 Pero si tenemos derecho a encontrar que una forma es bella Mas se temos o direito de achar que uma forma é bonita

et d'avoir envie de la garder, und|zu haben|Lust|sie|sie|behalten and|to have|desire|to|her|to keep 和|有|想要|的|它|保持 і|мати|бажання|її||зберегти y|de tener|ganas|de|la|guardar e|de ter|vontade|de|a|guardar and to want to keep it, und den Wunsch haben, sie zu bewahren, і мати бажання її зберегти, 并想要保留它， y tener ganas de conservarla, e ter vontade de mantê-la,

alors on a droit de la trouver laide. |||||||brzydka dann|wir|haben|das Recht|sie|sie|zu finden|hässlich |||||||lelijk so|we|has|right|to|her|to find|ugly 那么|我们|有|权利|去|它|找到|丑 тоді|ми|має|право|її||вважати|потворною entonces|uno|a|derecho|de|la|encontrar|fea então|a gente|tem|direito|de|a|achar|feia then we have the right to find it ugly. dann haben wir auch das Recht, sie hässlich zu finden. то ми маємо право вважати її потворною. 那么我们有权觉得它丑。 entonces tenemos derecho a encontrarla fea. então temos o direito de achá-la feia.

JP : Pourquoi les mots du dictionnaire devraient-ils tous être beaux ? |Warum|die|Wörter|aus dem|Wörterbuch|||alle|sein|schön JP|why|the|words|of|dictionary|||all|to be|beautiful JP|为什么|这些|单词|的|字典|||所有|是|美 |Чому|ці|слова|з|словника|||всі|бути|красивими JP|por qué|las|palabras|del|diccionario|||todos|ser|bellos JP|por que|as|palavras|do|dicionário|deveriam||todos|ser|bonitos JP: Why should all the words in the dictionary be beautiful? JP: Warum sollten alle Wörter im Wörterbuch schön sein? JP: Чому всі слова в словнику повинні бути красивими? JP：为什么字典里的词都应该是美的？ JP: ¿Por qué todas las palabras del diccionario deberían ser hermosas? JP: Por que as palavras do dicionário deveriam ser todas bonitas?

AH : À la rigueur, on pourrait même envisager de les rendre encore plus beaux. |||w ostateczności||||rozważać|||||| |An|die|Strenge|man|könnte|sogar|in Betracht ziehen|zu|sie|machen|noch|mehr|schön AH|at|the|rigor|we|we could|even|to consider|to|them|to make|even|more|beautiful AH|在|这个|严格|我们|可以|甚至|考虑|去|这些|使|更|多|美 |На|в|крайній|ми|міг|навіть|розглянути|їх||зробити|ще|більш|красивими AH|a|la|rigurosidad|uno|podría|incluso|considerar|de|los|hacer|aún|más|bellos AH|à|a|rigor|a gente|poderia|até|considerar|de|os|tornar|ainda|mais|bonitos AH: Strictly speaking, we could even consider making them even more beautiful. AH: Im Grunde genommen könnten wir sogar in Betracht ziehen, sie noch schöner zu machen. AH: В крайньому випадку, ми навіть могли б розглянути можливість зробити їх ще красивішими. AH：严格来说，我们甚至可以考虑让它们变得更美。 AH: A la larga, incluso podríamos considerar hacerlas aún más hermosas. AH: Na verdade, poderíamos até considerar torná-las ainda mais bonitas.

Le Collège de Pataphysique, Boris Vian et Alfred Jarry, |||Patofizyka|Boris Vian|Vian||Alfred|Jarry Das|College|der|Pataphysik|Boris|Vian|und|Alfred|Jarry |||Pataphysique||||Alfred| the|college|of|pataphysics|Boris|Vian|and|Alfred|Jarry 这个|学院|的|超物理学|博里斯|维昂|和|阿尔弗雷德|贾里 Коледж|Коледж|патапсихіки|патапсихіки|Борис|Віан|і|Альфред|Жаррі el|Colegio|de|Pataphísica|Boris|Vian|y|Alfred|Jarry o|colégio|de|pataphísica|Boris|Vian|e|Alfred|Jarry The College of Pataphysics, Boris Vian and Alfred Jarry, Das College der Pataphysik, Boris Vian und Alfred Jarry, Коледж Патапсихіки, Боріс Віан та Альфред Жаррі, 帕塔菲西克学院，博里斯·维昂和阿尔弗雷德·贾里， El Colegio de Pataphísica, Boris Vian y Alfred Jarry, O Colégio de Pataphísica, Boris Vian e Alfred Jarry,

avait imaginé ce qu'ils appelaient une orthographe d'apparat. |||||||ozdobna ortografia hatte|sich vorgestellt|das|was sie|nannten|eine|Rechtschreibung|der Schau |||||||van show had|imagined|what|that they|they called|a|spelling|of show 他曾经|想象|这个|他们|称为|一个|拼写|装饰性 мав|уявив|це|що вони|називали|одна|орфографія|показна había|imaginado|lo|que ellos|llamaban|una|ortografía|de adorno tinha|imaginado|isso|que eles|chamavam|uma|ortografia|de aparatos had imagined what they called a decorative spelling. hatte sich das vorgestellt, was sie eine Schreibung für den Schein nannten. уявили те, що вони називали показовим правописом. 想象了一种他们称之为装饰性拼写的东西。 habían imaginado lo que ellos llamaban una ortografía de adorno. imaginou o que eles chamavam de uma ortografia de aparatos.

Qu'est-ce qu'une orthographe d'apparat ? ||eine|Rechtschreibung|der Apparatschrift ||||van schone schijn ||that a|spelling|of appearance ||一个|拼写|装饰性 ||що|правопис|декоративний ||una|ortografía|de adorno ||que uma|ortografia|de aparatos What is decorative spelling? Was ist eine Schreibung für den Schein? Що таке показовий правопис? 什么是装饰性拼写？ ¿Qué es una ortografía de adorno? O que é uma ortografia de aparatos?

un module de reconnaissance vocale en orthographe d'apparat, que voici. ein|Modul|der|Erkennung|Sprach|in|Rechtschreibung|der Apparate|der|hier ||||stem||||| a|module|of|recognition|vocal|in|spelling|of display|that|here 一个|模块|的|识别|声音的|在|拼写|装饰性的|这个|这是 один|модуль|розпізнавання|голосу|голосового|в|правопису|зразковому|який|ось un|módulo|de|reconocimiento|vocal|en|ortografía|de apariencia|que|aquí um|módulo|de|reconhecimento|vocal|em|ortografia|de aparência|que|aqui está a voice recognition module in decorative spelling, here it is. ein Modul zur Spracherkennung in Schreibung für den Schein, das hier ist. модуль розпізнавання голосу у показовому правописі, ось він. 一个语音识别模块，下面是它的展示。 un módulo de reconocimiento de voz en ortografía de presentación, que aquí está. um módulo de reconhecimento de voz em ortografia de aparência, que aqui está.

/a/ hat /a/ /a/ має /a/ /a/ /a/ /a/ /a/ /a/ /a/ /a/

[ igt ] igt [ igt ] [ igt ] [ igt ] [ igt ] [ igt ] [ igt ]

...s'écrit comme dans le mot « doigt », |||||palec wird geschrieben|wie|in|das|Wort|Finger it is written|like|in|the|word|finger 写作|像|在|这个|单词|手指 пишеться|як|в|цей|слово|палець se escribe|como|en|la|palabra|dedo se escreve|como|em|a|palavra|dedo ...is written as in the word "finger" ...wird geschrieben wie im Wort „Finger“, ...пишеться так, як у слові «палець», ...就像在单词“手指”中写的那样， ...se escribe como en la palabra « dedo », ...se escreve como na palavra « dedo »,

(Rires) (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

/r/ 发音 som /r/ erre /r/ /r/ /р/ /r/ /r/ /r/

[ rrh ] rrh rrh flow [ rrh ] [ rrh ] [ ррх ] [ rrh ] [ rrh ] [ rrh ]

comme dans « logorrhée » ou « diarrhée ». como|em|logorréia|ou|diarreia ||Logorrhoe|| ||logorrhoe|| ||logorrhea|| like in "logorrhea" or "diarrhea." wie in „Logorrhoe“ oder „Diarrhoe“. як у словах «логорея» або «діарея». 就像在“话多症”或“腹泻”中一样。 como en « logorrea » o « diarrea ». como em « logorréia » ou « diarreia ».

(Rires) risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

/o/ o /o/ /o/ /о/ /o/ /o/ /o/

[ ü ] ü [ ü ] [ ü ] [ ü ] [ ü ] [ ü ] [ ü ]

Capharnaüm. cafarnaum Capernaum Cafarnaúm Capharnaüm. Kapernaum. Капернаум. 喧闹的地方。 Cafarnaúm. Cafarnaum.

Cherchez pas, y en a qu'un ! Sucht|nicht|es|darin|gibt|nur einen look for|not|there|there is|there is|only one 寻找|不|那里|有|有|只有一个 Шукайте|не|його|є|є|тільки один busquen|no|y|hay|a|uno procurem|não|lá|há|um|que um Don't look for it, there's only one! Sucht nicht, es gibt nur einen! Не шукайте, їх лише один! 别找了，只有一个！ ¡No busques, solo hay uno! Não procure, só tem um!

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

/d/ /d/ /d/ /д/ /d/ /d/ /d/

[ gd ] gd gd [ gd ] [ gd ] [ гд ] [ gd ] [ gd ] [ gd ]

« Amygdale ». amígdala amygdala Tonsil "Amygdala". « Mandel ». « Мигдалина ». 「扁桃体」。 « Amígdala ». « Amígdala ».

[ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ] brrhüsgë|niezrozumiałe słowo|Translation not possible brrhüsgë||gd'igtbigtrrhigt brrhüsgë||gd'igtbigtrrhigt brrhüsgë|gd'ürrhghtücrrhigtph|gd'igtbigtrrhigt brrhüsgë||gd'igtbigtrrhigt брухт||гд'ігтбітрргхіт brrhüsgë||gd'igtbigtrrhigt brrhüsgë||gd'igtbigtrrhigt [ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ] [ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ] [ бррхюсгє гд'юрргхтюрргхтп гд'ігтбігтрргхт ] [ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ] [ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ] [ brrhüsgë gd'ürrhghtücrrhigtph gd'igtbigtrrhigt ]

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) Applaus applause 掌声 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

JP : Alors il existe encore une raison de défendre une orthographe compliquée : |Also|er|existiert|noch|eine|Grund|zu|verteidigen|eine|Rechtschreibung|komplizierte JP|so|it|there is|still|a|reason|to|to defend|a|spelling|complicated |那么|它|存在|仍然|一个|理由|去|捍卫|一个|拼写|复杂的 |Отже|він|існує|ще|одна|причина|для|захистити|одну|орфографію|складну Entonces||existe||todavía|una|razón|de|defender|una|ortografía|complicada JP|então|ele|existe|ainda|uma|razão|de|defender|uma|ortografia|complicada JP: So there is still a reason to defend a complicated spelling: JP : Es gibt also immer noch einen Grund, eine komplizierte Rechtschreibung zu verteidigen : JP : Отже, все ще існує причина захищати складне написання : JP : 所以还有一个理由来捍卫复杂的拼写： JP : Entonces todavía existe una razón para defender una ortografía complicada : JP : Então ainda existe uma razão para defender uma ortografia complicada :

le sens de l'effort. der|Sinn|des|Anstrengung |||de inspanning the|sense|of|the effort 这个|意义|去|努力 цей|сенс|з|зусилля el|sentido|de|el esfuerzo o|sentido|de|o esforço the sense of effort. den Sinn für Anstrengung. сенс зусилля. 努力的意义。 el sentido del esfuerzo. o sentido do esforço.

Comme c'est compliqué, c'est exigeant ; ||||wymagający Wie|es ist|kompliziert|es ist|anspruchsvoll ||||eisend as|it is|complicated|it is|demanding 因为|它是|复杂的|它是|要求高的 Як|це|складно|це|вимогливо como|es|complicado|es|exigente como|é|complicado|é|exigente As it is complicated, it is demanding; Wie kompliziert es ist, es ist anspruchsvoll; Як це складно, це вимогливо ; 因为这很复杂，所以要求很高； Como es complicado, es exigente ; Como é complicado, é exigente ;

et cette exigence apprend à nos enfants à se dépasser. |||||||||przekraczać und|diese|Anforderung|lehrt|unseren|unsere|Kinder|zu|sich|übertreffen and|this|requirement|it teaches|to|our|children|to|themselves|to surpass 和|这个|要求|教|给|我们的|孩子|去|自己|超越 і|ця|вимога|вчить|до|наших|дітей|до|себе|перевершити y|esta|exigencia|enseña|a|nuestros|hijos|a|reflexivo|superarse e|essa|exigência|ensina|a|nossos|filhos|a|se|superar and this demand teaches our children to surpass themselves. und dieser Anspruch lehrt unsere Kinder, sich zu übertreffen. і ця вимога вчить наших дітей перевершувати себе. 这种要求教会我们的孩子超越自我。 y esta exigencia enseña a nuestros hijos a superarse. e essa exigência ensina nossos filhos a se superarem.

Les gens ont l'impression que si l'on simplifie, Die|Leute|haben|den Eindruck|dass|wenn|man|vereinfacht |||||||vereenvoudigt the|people|they have|the impression|that|if|we|we simplify 这些|人们|他们有|感觉|认为|如果|我们|简化 Люди|люди|мають|враження|що|якщо|ми|спростить los|gente|tienen|la impresión|que|si|uno|simplifica as|pessoas|têm|a impressão|que|se|a gente|simplifica People feel that if we simplify, Die Leute haben den Eindruck, dass wenn man vereinfacht, Люди мають враження, що якщо спростити, 人们觉得如果我们简化， La gente tiene la impresión de que si simplificamos, As pessoas têm a impressão de que se simplificarmos,

Mais on ne va pas faire moins ! Aber|wir|nicht|werden|nicht|machen|weniger but|we|not|we are going to|not|to make|less 但是|我们|不|将要|不|做|更少 Але|ми|не|будемо|менше|робити|менше pero|uno|no|va|no|hacer|menos mas|a gente|não|vai|não|fazer|menos But we will not make less! Aber wir werden nicht weniger tun! Але ми не будемо докладати менше! 但我们不会减少！ ¡Pero no vamos a hacer menos! Mas não vamos fazer menos!

AH : Bon, c'est dur de dire à ceux qui ont souffert ||||||||||cierpieli |Gut|es|schwer|zu|sagen|an|diejenigen|die|haben|gelitten ||||||||||geleden AH|well|it's|hard|to|to say|to|those|who|they have|suffered 啊|好|这很|难|去|说|给|那些|谁|他们有|受苦 Ага|Добре|це|важко|сказати|сказати|тим|хто|хто|мають|страждали AH|bueno|es|difícil|de|decir|a|aquellos|que|han|sufrido ah|bom|é|difícil|de|dizer|a|aqueles|que|têm|sofrido AH: Well, it's hard to tell those who have suffered AH: Nun, es ist schwer zu sagen, dass diejenigen, die gelitten haben, АА: Ну, важко сказати тим, хто страждав 啊：好吧，告诉那些受苦的人很难 AH : Bueno, es difícil decir a aquellos que han sufrido AH : Bem, é difícil dizer àqueles que sofreram

qu'ils ont souffert pour rien. dass sie|haben|gelitten|für|nichts ||geleden|| that they|they have|suffered|for|nothing 他们|他们有|受苦|为了|没有 що вони|мали|страждали|за|нічого que ellos|han|sufrido|por|nada que eles|têm|sofrido|por|nada that they suffered for nothing. umsonst gelitten haben. що вони страждали даремно. 他们的痛苦是徒劳的。 que han sufrido en vano. que sofreram à toa.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

(Applaudissements) Applaus applause 掌声 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

JP : Tout le temps |Alles|der|Zeit JP|all|the|time 一直|所有|这个|时间 |Весь|артикль|час Todo||el|tiempo JP|todo|o|tempo JP: All the time JP : Immer JP : Увесь час JP：一直都是 JP : Todo el tiempo JP : O tempo todo

de mémorisation mécanique d'exceptions ânonnées, ||||wymienione wyjątki der|Speicherung|mechanisch|von Ausnahmen|wiederholt of|memorization|mechanical|of exceptions|uttered 的|记忆|机械的|例外|反复念叨的 з|запам'ятовування|механічного|винятків|заучених de|memorización|mecánica|de excepciones|repetidas de|memorização|mecânica|de exceções|repetidas of mechanical memorization of repeated exceptions, mechanisches Auswendiglernen von wiederholten Ausnahmen, механічного запам'ятовування застарілих винятків, 机械记忆例外的时间， de memorización mecánica de excepciones repetidas, de memorização mecânica de exceções repetidas,

tout ce temps pourrait être converti en temps de pratique, de découverte, alles|diese|Zeit|könnte|sein|umgewandelt|in|Zeit|des|Übung|der|Entdeckung |||||veranderd|||||| all|this|time|could|to be|converted|into|time|of|practice|of|discovery 所有|这个|时间|可以|被|转换|为|时间|的|练习||发现 весь|цей|час|міг|бути|перетворений|в|час|практики||відкриття| todo|este|tiempo|podría|ser|convertido|en|tiempo|de|práctica||descubrimiento todo|esse|tempo|poderia|ser|convertido|em|tempo|de|prática|de|descoberta all this time could be converted into time for practice, discovery, all diese Zeit könnte in Zeit für Praxis, Entdeckung, весь цей час можна було б перетворити на час практики, відкриттів, 所有这些时间都可以转化为实践和发现的时间， todo este tiempo podría ser convertido en tiempo de práctica, de descubrimiento, todo esse tempo poderia ser convertido em tempo de prática, de descoberta,

de réflexion, de littérature ou d'histoire de la langue. von|Reflexion|von|Literatur|oder||von|der|Sprache of|reflection|of|literature|or|of history|of|the|language 的|思考|的|||||这|语言 з|роздумів|з|літератури|або||з|цієї|мови de|reflexión|de|||||la|lengua de|reflexão|de|literatura|ou|de história|da|a|língua reflection, literature, or the history of the language. Reflexion, Literatur oder Sprachgeschichte umgewandelt werden. роздумів, літератури або історії мови. 反思、文学或语言历史。 de reflexión, de literatura o de historia de la lengua. de reflexão, de literatura ou de história da língua.

Donc, en un sens, la simplification constitue bien un nivellement par le haut. ||||||stanowi|||wyrównanie||| Also|in|einem|Sinn|die|Vereinfachung|stellt dar|wirklich|ein|Nivellierung|durch|das|Oben |||||||||nivellement||| so|in|a|sense|the|simplification|constitutes|indeed|a|leveling|by|the|high 所以|在|一个|意义|这|简化|形成|确实|一个|平整|通过|这个|高 Отже|в|один|сенс|ця|спрощення|становить|справді|один|вирівнювання|з|верх|верх así que|en|un|sentido|la|simplificación|constituye|bien|un|nivelación|por|el|alto portanto|em|um|sentido|a|simplificação|constitui|realmente|um|nivelamento|por|o|alto So, in a sense, simplification does indeed represent an elevation. Also, in gewisser Weise stellt die Vereinfachung tatsächlich eine Anhebung dar. Отже, в певному сенсі спрощення дійсно є вирівнюванням вгору. 因此，从某种意义上说，简化确实是一种向上的平衡。 Por lo tanto, en cierto sentido, la simplificación constituye un nivelamiento hacia arriba. Portanto, de certa forma, a simplificação realmente constitui um nivelamento por cima.

(Applaudissements) Applaus applause 鼓掌 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

AH : La question de l'orthographe touche aussi celle de l'accès à l'emploi. |Die|Frage|der|Rechtschreibung|betrifft|auch|die|der|Zugang|zu|Beschäftigung AH|the|question|of|spelling|touches|also|that|of|access|to|employment AH|这个|问题|的|拼写|触及|也|那个|的|进入|到|工作 Ага|(артикль)|питання|про|правопис|стосується|також|та|про|доступ|до|праці AH|la|cuestión|de|la ortografía|toca|también|la|de|el acceso|a|el empleo AH|a|questão|de|a ortografia|toca|também|aquela|de|o acesso|ao|emprego AH: The question of spelling also relates to access to employment. AH: Die Frage der Rechtschreibung betrifft auch den Zugang zum Arbeitsmarkt. AH: Питання правопису також стосується доступу до працевлаштування. AH：拼写的问题也涉及到就业的机会。 AH: La cuestión de la ortografía también afecta al acceso al empleo. AH: A questão da ortografia também diz respeito ao acesso ao emprego.

Dans ces cas-là, aujourd'hui, on sait ce que coûte une faute d'orthographe. In|diesen|||heute|wir|wissen|was|kostet|kostet|ein|Fehler|Rechtschreibung in|these|||today|we|we know|||it costs|a|mistake|of spelling 在|这些|||今天|我们|知道|这个|什么|花费|一个|错误|拼写 У|ці|||сьогодні|ми|знаємо|що|коштує|коштує|одна|помилка|правопису en|esos|||hoy|uno|sabe|lo|que|cuesta|un|error|de ortografía em|esses|||hoje|nós|sabemos|o|que|custa|um|erro|de ortografia In these cases, today, we know the cost of a spelling mistake. In diesen Fällen wissen wir heute, was ein Rechtschreibfehler kostet. У таких випадках сьогодні ми знаємо, скільки коштує помилка в правопису. 在这种情况下，今天我们知道拼写错误的代价。 En esos casos, hoy en día, sabemos lo que cuesta un error ortográfico. Nesses casos, hoje, sabemos o que custa um erro de ortografia.

Imaginez que ce ne soit pas votre langue maternelle Stellen Sie sich vor|dass|dies|nicht|sei|nicht|Ihre|Sprache|Muttersprache imagine|that|it|not|it is|not|your|language|native 想象|什么|这个|不|是|不|你的|语言|母语 Уявіть|що|це|не|буде|не|ваша|мова|рідна imaginen|que|esto|no|sea|no|su|idioma|materno imaginem|que|isso|não|seja|não|sua|língua|materna Imagine that it is not your native language. Stellen Sie sich vor, es wäre nicht Ihre Muttersprache. Уявіть, що це не ваша рідна мова. 想象一下这不是你的母语 Imagina que no sea tu lengua materna. Imagine que não seja sua língua materna.

ou que vous soyez dyslexique. oder|dass|Sie|sind|legasthenisch ||||dyslectisch or|that|you|you are|dyslexic 或者|什么|你|是|读写障碍的 або|що|ви|будете|дислексиком o|que|usted|sea|disléxico ou|que|você|seja|disléxico or if you are dyslexic. oder dass Sie Legastheniker sind. або якщо ви дислексик. 或者你有阅读障碍。 O que seas disléxico. Ou que você seja disléxico.

Sur Internet, par exemple, on voit souvent des commentaires du genre : Im|Internet|zum|Beispiel|man|sieht|oft|solche|Kommentare|der|Art on|Internet|by|example|we|we see|often|some|comments|of|kind 在|网络|通过|例子|我们|看到|经常|一些|评论|这种|类型 В|Інтернет|наприклад|приклад|ми|бачимо|часто|деякі|коментарі|такого|роду en|Internet|por|ejemplo|uno|ve|a menudo|algunos|comentarios|del|tipo sobre|internet|por|exemplo|a gente|vê|frequentemente|alguns|comentários|do|tipo On the Internet, for example, we often see comments like: Im Internet sieht man zum Beispiel oft Kommentare wie: В Інтернеті, наприклад, часто можна побачити коментарі такого роду: 在互联网上，例如，我们经常看到这样的评论： En Internet, por ejemplo, a menudo vemos comentarios del tipo: Na Internet, por exemplo, vemos frequentemente comentários do tipo:

« Va d'abord soigner cette orthographe ||leczyć|| Geh|zuerst|verbessern|diese|Rechtschreibung go|first|to take care of|this|spelling 去|首先|修正|这个|拼写 Іди|спочатку|виправити|цю|орфографію ve|primero|cuidar|esta|ortografía vai|primeiro|cuidar|essa|ortografia "First go fix that spelling „Kümmere dich zuerst um diese Rechtschreibung «Спочатку виправ цю орфографію “先去纠正你的拼写， « Primero cuida esa ortografía « Primeiro vai cuidar dessa ortografia

et après, tu te permettras de donner ton avis. » und|danach|du|dich|erlauben|zu|geben|dein|Meinung ||||toestaan|||| and|after|you|you|you will allow|to|to give|your|opinion 和|然后|你|自己|允许|去|给|你的|意见 і|після|ти|себе|дозволиш|давати|висловити|твій|погляд y|después|tú|te|permitirás|de|dar|tu|opinión e|depois|você|se|permitirá|de|dar|sua|opinião and then you can allow yourself to give your opinion." und dann darfst du dir erlauben, deine Meinung zu äußern.“ а потім ти зможеш висловити свою думку.» 然后你才可以发表你的看法。” y después, te permitirás dar tu opinión. » e depois, você se permitirá dar sua opinião. »

AH : On empêche donc quelqu'un de s'exprimer, à cause de son orthographe. ||uniemożliwia||||wyrażać się||||| |Wir|hindern|also|jemand|zu|sich auszudrücken|wegen|der|von|seiner|Rechtschreibung AH|we|we prevent|therefore|someone|from|to express oneself|because of|cause|of|his|spelling 啊|我们|阻止|所以|某人|去|表达|因为|原因|的|他的|拼写 |Ми|заважаємо|отже|хтось|(частка дієслова)|висловитися|через|причину|(частка дієслова)|його|правопис AH|uno|impide|entonces|alguien|de|expresarse|a|causa|de|su|ortografía ah|a gente|impede|então|alguém|de|se expressar|por|causa|de|sua|ortografia AH: So we prevent someone from expressing themselves because of their spelling. AH : Man hindert also jemanden daran, sich auszudrücken, wegen seiner Rechtschreibung. AH : Отже, ми заважаємо комусь висловитися через його орфографію. AH：因此，我们因为某人的拼写而阻止他们表达自己。 AH: Entonces, se impide que alguien se exprese, por su ortografía. AH: Portanto, estamos impedindo alguém de se expressar, por causa da sua ortografia.

C'est donc une forme de discrimination Es ist|also|eine|Form|der|Diskriminierung |||||discriminatie it is|therefore|a|form|of|discrimination 这就是|因此|一种|形式|的|歧视 Це|отже|одна|форма|дискримінації|дискримінація es|por lo tanto|una|forma|de|discriminación isso é|portanto|uma|forma|de|discriminação So it's a form of discrimination. Das ist also eine Form der Diskriminierung. Це, отже, форма дискримінації. 这是一种歧视 Es, por lo tanto, una forma de discriminación É uma forma de discriminação

que tout le monde trouve légitime. |||||uzasadnione dass|jeder|der|Welt|findet|legitim that|everyone|the|world|finds|legitimate 这个|每个|这个|世界|发现|合法的 що|всі|артикль|світ|знаходить|легітимним que|todo|el|mundo|encuentra|legítima que|todo|o|mundo|encontra|legítima That everyone finds legitimate. Die jeder für legitim hält. Яка всім здається легітимною. 大家都认为这是合理的。 que todo el mundo considera legítima. que todo mundo considera legítima.

JP : Même ceux qui en sont victimes la trouvent légitime. |Selbst|diejenigen|die|davon|sind|Opfer|sie|finden|legitim JP|even|those|who|of it|they are|victims|it|they find|legitimate 日本人|甚至|那些|谁|在其中|是|受害者|这个|发现|合法的 |Навіть|ті|хто|з|є|жертвами|це|вважають|легітимною JP|incluso|aquellos|que|en|son|víctimas|la|encuentran|legítima JP|mesmo|aqueles|que|dela|são|vítimas|a|encontram|legítima JP: Even those who are victims of it find it legitimate. JP : Sogar die, die davon betroffen sind, halten es für legitim. JP : Навіть ті, хто є жертвами, вважають це легітимним. JP：甚至那些受害者也认为这是合理的。 JP: Incluso aquellos que son víctimas la consideran legítima. JP: Até aqueles que são vítimas a consideram legítima.

Une sorte de syndrome de Stockholm. Eine|Art|von|Syndrom|von|Stockholm |||||Stockholm a|kind|of|syndrome|of|Stockholm 一种|种类|的|综合症|的|斯德哥尔摩 Одна|різновид|(прийменник)|синдром|(прийменник)|Стокгольма una|especie|de|síndrome|de|Estocolmo uma|tipo|de|síndrome|de|Estocolmo A kind of Stockholm syndrome. Eine Art Stockholm-Syndrom. Своєрідний синдром Стокгольма. 一种斯德哥尔摩综合症。 Una especie de síndrome de Estocolmo. Uma espécie de síndrome de Estocolmo.

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑） (Risas) (Risos)

Et tout ça n'est possible que si cette orthographe est sacrée. Und|alles|das|ist nicht|möglich|nur|wenn|diese|Rechtschreibung|ist|heilig and|all|that|it is not|possible|only|if|this|spelling|is|sacred 和|所有|这|不是|可能|只有|如果|这个|拼写|是|神圣的 І|все|це|не|можливе|тільки|якщо|ця|орфографія|є|священною y|todo|eso|no es|posible|que|si|esta|ortografía|es|sagrada e|tudo|isso|não é|possível|que|se|esta|ortografia|é|sagrada And all of this is only possible if this spelling is sacred. Und das alles ist nur möglich, wenn diese Schreibweise heilig ist. І все це можливо лише якщо ця орфографія священна. 这一切只有在这种拼写被视为神圣的情况下才有可能。 Y todo eso solo es posible si esta ortografía es sagrada. E tudo isso só é possível se essa ortografia for sagrada.

Le Grevisse, la grammaire, devient la Bible. |Grevisse||||| Der|Grevisse|die|Grammatik|wird|die|Bibel the|Grevisse|the|grammar||the|Bible 这个|格雷维斯|这个|语法|变成|这个|圣经 (артикль визначений)|Гревісс|(артикль визначений)|граматика|стає|(артикль визначений)|Біблія el|Grevisse|la|gramática|se convierte|la|Biblia o|Grevisse|a|gramática|torna-se|a|Bíblia Grevisse, the grammar, becomes the Bible. Der Grevisse, die Grammatik, wird zur Bibel. Гревіс, граматика, стає Біблією. 格雷维斯语法书成为了圣经。 El Grevisse, la gramática, se convierte en la Biblia. O Grevisse, a gramática, torna-se a Bíblia.

Tout ce qui s'y trouve, c'est parole d'Évangile. Alles|was|der|dort|findet|es ist|Wort|des Evangeliums |||||||Evangelie all|that|which|in it|it is found|it is|word|of Gospel 所有|这个|关系代词|在那里|找到|这就是|话|福音 Все|це|що|там|знаходиться|це|слово|Євангелія todo|eso|que|en ella|encuentra|es|palabra|de Evangelio tudo|o|que|lá|encontra|é|palavra|de Evangelho Everything found in it is the word of the Gospel. Alles, was darin steht, ist das Wort des Evangeliums. Все, що там є, це слово Євангелія. 书中的一切都是福音的话语。 Todo lo que allí se encuentra, es palabra de Evangelio. Tudo o que lá está, é palavra do Evangelho.

AH : Si c'est dans le Bescherelle, ainsi soit-il ! |||||gramatyka języka||| |Wenn|es|in|das|Bescherelle|so|| |||||Bescherelle||zo zij| AH|if|it is|in|the|Bescherelle|thus|let it be| 啊|如果|这在|在|这个|Bescherelle|那么|| |Якщо|це|в|артикль|Бешерель|так|| Ah|si|está|en|el|Bescherelle|así|| ah|se|é|em|o|Bescherelle|assim|seja|ele AH: If it's in the Bescherelle, so be it! AH: Wenn es im Bescherelle steht, so sei es! АХ: Якщо це в Бешерелі, нехай буде так! AH : 如果在Bescherelle里，那就这样吧！ AH : ¡Si está en el Bescherelle, así sea! AH : Se está no Bescherelle, assim seja!

(Rires) Lachen (Laughter) 笑声 Сміх risas risadas (Laughter) (Lachen) (Сміх) （笑声） (Risas) (Risos)

JP : Simplifier l'orthographe, ce serait appauvrir la langue ? |||||ubożyć|| |Vereinfachen|die Rechtschreibung|das|wäre|verarmen|die|Sprache |||||verarmen|| JP|to simplify|the spelling|it|it would be|to impoverish|the|language JP|简化|拼写|这|将会|使贫乏|这|语言 |Спростити|правопис|це|було б|збіднити|цю|мову JP|simplificar|la ortografía|esto|sería|empobrecer|la|lengua JP|simplificar|a ortografia|isso|seria|empobrecer|a|língua JP: Simplifying spelling would impoverish the language? JP : Die Rechtschreibung zu vereinfachen, würde das die Sprache verarmen? JP : Спрощення правопису - це бідність мови? JP : 简化拼写，会让语言变得贫乏吗？ JP : ¿Simplificar la ortografía, sería empobrecer el idioma? JP : Simplificar a ortografia, isso seria empobrecer a língua?

Cela veut dire lui faire perdre de la valeur, mais de quelle valeur parle-t-on ? ||||||||wartość||||||| Das|will|bedeuten|ihm|machen|verlieren|an|die|Wert|aber|von|welcher|Wert||| it|it means|to say|him|to make|to lose|of|the|value|but|of|which|value||| 这|意思是|说|它|使|失去|一些|这|价值|但是|一些|什么|价值||| Це|хоче|означати|йому|зробити|втратити|з|артикль|цінність|але|з|яка|цінність||| eso|quiere|decir|le|hacer|perder|de|la|valor|pero|de|qué|valor||| isso|quer|dizer|a ela|fazer|perder|de|o|valor|mas|de|qual|valor||| That means making it lose value, but what value are we talking about? Das bedeutet, ihr einen Teil ihres Wertes zu nehmen, aber von welchem Wert sprechen wir? Це означає позбавити її цінності, але про яку цінність йдеться? 这意味着让它失去价值，但我们在说什么价值呢？ Eso significa hacerle perder valor, pero ¿de qué valor estamos hablando? Isso significa fazê-la perder valor, mas de que valor estamos falando?

On ne parle pas de la valeur de l'orthographe. Man|nicht|spricht|nicht|über|die|Wert|der| we|not|we speak|not|of|the|value|of|spelling 我们|不|说|不|关于|这个|价值|的|拼写 Ми|не|говоримо|не|про|артикль|цінність|орфографії| no|se|habla|no|de|la|valor|de|la ortografía a gente|não|fala|não|sobre|o|valor|da|ortografia We are not talking about the value of spelling. Wir sprechen nicht vom Wert der Rechtschreibung. Мова не йде про цінність правопису. 我们不谈拼写的价值。 No se habla del valor de la ortografía. Não se fala sobre o valor da ortografia.

AH : Et si l'orthographe française était un dogme ? |||||||dogmatem |Und|wenn|die Rechtschreibung|französische|wäre|ein|Dogma |||||||dogma AH|And|if|the spelling|French|it was|a|dogma 啊|和|如果|拼写|法语的|是|一个|教条 Ага|І|якщо|правопис|французький|була|один|догмат AH|y|si|la ortografía|francesa|era|un|dogma ah|e|se|a ortografia|francesa|fosse|um|dogma AH: What if French spelling was a dogma? AH : Und wenn die französische Rechtschreibung ein Dogma wäre? AH : А якщо французька орфографія була б догмою? AH：如果法语拼写是一种教条呢？ AH: ¿Y si la ortografía francesa fuera un dogma? AH: E se a ortografia francesa fosse um dogma?

Quand vous faites une faute, on ne juge pas votre orthographe, Wenn|Sie|machen|einen|Fehler|man|nicht|beurteilt|nicht|Ihre|Rechtschreibung when|you|you make|a|mistake|we|not|we judge|not|your|spelling 当|你|做|一个|错误|我们|不|判断|不|你的|拼写 Коли|ви|робите|одна|помилка|ми|не|судить|не|ваше|правопис cuando|usted|hace|un|error|se|no|juzga|no|su|ortografía quando|você|faz|um|erro|a gente|não|julga|não|sua|ortografia When you make a mistake, we do not judge your spelling, Wenn Sie einen Fehler machen, wird Ihre Rechtschreibung nicht beurteilt, Коли ви робите помилку, вас не оцінюють за вашу орфографію, 当你犯错时，人们并不评判你的拼写， Cuando cometes un error, no se juzga tu ortografía, Quando você comete um erro, não se julga sua ortografia,

JP : En 1694, dans les cahiers préparatoires |Im|in|die|Hefte|vorbereitenden |||||voorbereidende JP|In|in|the|notebooks|preparatory JP|在|在|这些|笔记|准备的 |У|в|ці|зошити|підготовчі JP|En|en|los|cuadernos|preparatorios JP|Em|em|os|cadernos|preparatórios JP: In 1694, in the preparatory notebooks JP : Im Jahr 1694, in den Vorbereitungsschriften JP : У 1694 році, у підготовчих зошитах JP：在1694年，在法兰西学院的第一本字典的准备笔记中，写道： JP: En 1694, en los cuadernos preparatorios JP: Em 1694, nos cadernos preparatórios

du tout premier dictionnaire de l'Académie Française, il est écrit : from the very first dictionary of the Académie Française, it is written: Im allerersten Wörterbuch der Académie Française steht: в першому словнику Академії Французької написано: del primer diccionario de la Academia Francesa, se escribe: do primeiro dicionário da Academia Francesa, está escrito:

des ignorants et des simples femmes ». der|Unwissenden|und|der|einfachen|Frauen some|ignorant|and|some|simple|women (артикль множини)|невігласи|і|(артикль множини)|прості|жінки de los|ignorantes|y|de las|simples|mujeres |||||mulheres from the ignorant and simple women." von den Unwissenden und einfachen Frauen zu unterscheiden.“ від невігласів та простих жінок ». 与无知和普通女性。” de los ignorantes y de las simples mujeres ». dos ignorantes e das simples mulheres ».

AH : Merci ! AH: Thank you! AH: Danke! АХ: Дякую! 啊：谢谢！ ¡AH: Gracias! AH : Obrigado!

(Applaudissements) Applaus applause 鼓掌 Аплодисменти aplausos aplausos (Applause) (Applaus) (Оплески) （掌声） (Aplausos) (Aplausos)

SENT_CWT:ANmt8eji=7.32 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=6.18 SENT_CWT:AFkKFwvL=6.92 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.15 SENT_CWT:AFkKFwvL=1797 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.68 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=32.15 PAR_CWT:AvJ9dfk5=10.38 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=4.58 PAR_CWT:AvJ9dfk5=14.84 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=5.01 PAR_CWT:B7ebVoGS=15.62 en:ANmt8eji de:AFkKFwvL uk:AFkKFwvL zh-cn:AvJ9dfk5 es:AvJ9dfk5 pt:B7ebVoGS openai.2025-02-07 ai_request(all=162 err=0.62%) translation(all=321 err=0.00%) cwt(all=2204 err=7.17%)