×

We use cookies to help make LingQ better. By visiting the site, you agree to our cookie policy.

image

A Practical Guide to Self-Hypnosis by Melvin Powers, Chapter 8. What You Should Know About Becoming An Excellent Subject

Chapter 8. What You Should Know About Becoming An Excellent Subject

Becoming an excellent subject follows the same general rules for becoming proficient in any other endeavor. It depends upon your motivation, persistence and willingness to devote time and study to the subject. Let us agree that most individuals can learn to play a musical instrument to some degree. This degree is usually sufficient for their own needs. To become a virtuoso, however, it is necessary to study the instrument and devote a great deal of energy and time to practice. The same example could be given for most undertakings. Anyone can learn to hit a golf ball, but being able to control the direction and distance and become a skilled golfer is quite another matter.

If you have been successful in accomplishing the first five tests, you can consider yourself a good hypnotic subject. Becoming an excellent subject entails following the same procedure used in accomplishing the first five tests. Some may proceed very easily into the somnambulistic state, and others may have a difficult time reaching this deepest stage. Understanding some of the psychology involved and assuming the right psychological frame of mind for the attainment of the somnambulistic state is more important than just working blindly in an attempt to get the somnambulistic tests to work. Being irritable, disgusted and despondent because of your inability to go further into hypnosis is not the answer and will only lead to frustration and failure. The reader is not to assume he will be a difficult subject. If you have come this far, you'll be able to continue in the same manner. The topic under discussion now is brought up to prepare readers for any contingency that may arise. It's like having a life preserver on a boat. You hope you never need it, but you should be prepared to use it in case of an emergency.

It is natural to assume that if you are willing and trying to go into the lethargic, cataleptic or somnambulistic state, you will be able to do so in a relatively short period of time. Unfortunately, this is by no means the case. Many of the principles of learning and conditioning can be applied to hypnosis, but with many subjects these laws do not seem applicable. Let us assume you wanted to learn to become an excellent typist. This is a reasonable goal and all that is necessary is to continue practicing until you have reached the proficiency you set out to achieve. This proficiency would, as a rule, follow application of the laws of learning and conditioning.

This isn't always so in a subject's attempt to become somnambulistic. When the subject progresses from one stage to another in a classical manner, the theory works admirably, but what happens when a subject cannot seem to progress any further? He has reached a plateau and is unable to climb higher. He seems to have reached a psychological impasse or stalemate. It is easy to say that the subject is thwarted by a subconscious block and let it go at that. This, however, doesn't help him in his dilemma. It's like telling the stranded motorist that the reason his car has stalled is because the motor isn't running. The following information will be helpful to those who haven't been able to reach the first stages of hypnosis, as well as those who apparently can go only so far. Actually, the same principles are involved.

If the subject doesn't respond or responds to a limited degree, there evidently is a cause or reason for this poor response. In order to continue this discussion, it will be necessary for us to agree that the resistance can be either conscious or unconscious. If the subject insists that he is trying to "let go," has nothing to hide, is not afraid of hypnosis, understands what is involved and has strong motivation, we can only assume that the resistance must be unconscious. Usually, it will be necessary to work through this unconscious resistance before the subject responds. If the subject is conditioning himself, this will involve a great deal of introspection, and even then it is an extremely difficult job. One doesn't usually have proper insight into one's own emotional make-up. The end result is that one can only rationalize about his behavior.

Let us explore some interesting aspects of hypnosis with a view toward helping you if you are having difficulty responding the way you desire. I have had the following paradoxical situation happen many times. A subject calls my office, requesting to be conditioned for self-hypnosis. He further requests that he be allowed to bring along a member of his family or a friend for the hypnotic session. These individuals usually ask if I object to this procedure. I interpreted this request as a sign of distrust during my early career as a professional hypnotist. I was affronted by the idea of the unspoken insinuation verbalized by this request. Didn't they trust me? Between trying to defend myself and assuring them that there was no need for another person being present, since my secretary could observe the procedure, I usually "won" the argument but lost the client. As I developed understanding into the needs of these persons, I began to realize that the request was not directed at my integrity, but was a safeguard for their ego.

Here is an interesting sidelight that has happened frequently in regard to the foregoing situation. I would request the subject to sit near my desk and tell the onlooker to sit in back and to the side of the subject, away from the subject's view so as not to distract him. In this situation, I invariably place the hypnodisc on a spinning, portable phonograph turntable and turn it upright for the subject to look at. The hypnodisc, which is made of stiff cardboard, looks like a 12-inch phonograph record and has concentric heavy lines drawn on it. As it spins, the subject feels he is being pulled toward the center. At the same time, it causes his eyes to become very tired. I have included a drawing of it on this page for those who are not familiar with this hypnotic device. The revolving hypnodisc causes a physiological reaction and must work with everyone. You feed back certain known physiological responses for the successful attainment of hypnosis.

The onlooker has no choice but to look at the hypnodisc as well. As I suggest to the subject that his eyes are becoming heavy and tired and that soon he'll have an irresistible impulse to close them, the onlooker is naturally hearing the same suggestion. Because this person feels apart from the hypnotic situation, there can be no conscious resistance. Since these defenses are not hampering the attainment of hypnosis, the onlooker may readily fall under hypnosis. More than once, the onlooker has confided to me that he was getting a better night's sleep, was feeling wonderfully well or had derived other benefits since coming to my office as an "observer." The exact situation happens when the stage hypnotist is hypnotizing subjects on the stage. Many times a person in the audience who had no intention of becoming hypnotized becomes influenced in the same manner. Incidentally, these individuals make the best subjects.

There are interesting theories as to why a subject responds or does not respond to hypnosis. I think the reader would find some of these theories interesting and perhaps gain some insight into his own hypnotic behavior. These theories are based primarily on a psychoanalytical approach to hypnosis.

The most prevalent theory is that the hypnotist represents either the father image (paternal or fear hypnosis) or the mother image (maternal or love hypnosis). The father usually represents an authoritarian figure. The subject's identification can be on a conscious or subconscious level. Let us suppose the subject has ambivalent feelings toward his father. Because of this, he may not respond. Here is an opportunity to frustrate the authoritative (father) figure. The only trouble with this theory is that if there is an excellent relationship between the father and subject, it doesn't necessarily mean that the subject will respond easily. The stage hypnotist invariably uses a strong, authoritative approach with a great deal of success, but this approach generally does not work best in private practice.

I have found that for the majority of subjects the maternal approach works best. Perhaps the process of hypnosis awakens early unconscious memories of being put to sleep as a child. Some techniques that are used in hypnosis are quite similar to this. The subject, who is lying down, is told to close his eyes and is spoken to in a quiet, reassuring, monotonous tone of voice. The hypnotist is seated near him. The hypnotist even uses the same words that the subject has heard as a child: "Sleep. Go to sleep. When you awaken, you'll feel wonderfully well." In fact, I use some special music that I had recorded for inducing hypnosis. The first musical selection is Brahms' "Lullaby." Children's music boxes invariably contain this selection, and the melody cannot help but activate a pleasant nostalgia. It is a memory associated with love and tenderness. This brings us to the fact that hypnosis may offer the subject a chance to escape from the reality of pressing problems into a state of complete irresponsibility. In fact, one theory of hypnosis equates the hypnotic state as a form of unconscious regression and need for submission.

The male subject may have a strong, positive identification with his mother rather than his father. It is part of the unresolved Oedipus complex. He sees his mother as a kind, loving individual, always ready to help. Even if the mother did something socially unacceptable, the individual would defend her vehemently. The father who might do something wrong would rarely be excused. Just the opposite is true with the female subject. When asking the female child, "Whose girl are you? ", the answer is invariably, "Daddy's girl." When asking the male child, "Whose boy are you? ", the answer is invariably, "Momma's boy." We accept this transference of identification as a normal process of growing up. When it isn't normally resolved, it can account for severe personality problems. One might assume, therefore, that a woman hypnotist could better hypnotize a male subject, and a male hypnotist could better hypnotize a female subject, but this is not true except for cases such as we have just mentioned.

One school of thought feels that there is a strong submissive tendency in all of us and hypnosis gratifies this wish. The individual's need for dependence is also met. In this case, the hypnotist becomes omnipotent, being able to alter feelings that ordinarily distress the individual. Normally, adults, when confronted by a particularly upsetting experience, might want to be held closely by an intimate friend or member of the family. Don't we frequently put our arm around a friend in grief trying to comfort him? The inner strength which is created by hypnosis within the total personality structure of the subject lessens dependency upon the hypnotist, much in the same fashion that we need the doctor less as we start to recover from an illness. Self-hypnosis further lessens dependency for no authoritarian figure is used.

The subject's attitude towards authority is important to know. It is well-known that officers in the army are more difficult to hypnotize than noncommissioned men. The enlisted man, by a process of indoctrination and conditioning, is taught to obey and follow orders without reasoning. The transference of authority to the hypnotist is readily accomplished because of this conditioning process. The army doctor, when treating patients psychologically, replaces his army jacket with a regular white medical jacket to increase rapport.

One interesting theory is that the subject responds as he thinks the hypnotist would like him to. This is termed "role playing." When asking a subject under hypnosis his name, you usually get a very slow, deliberate answer, as though the subject were in a trance. You tell him that he can answer in a normal speaking voice and tempo and his further replies are to be in the same manner as his waking state.

Another theory along these lines is that the subject acts as he believes a hypnotized person would act. This, too, is role playing, but it does not explain analgesia, such as when the dentist hypnotizes the patient and proceeds to drill a tooth. No one (with the possible exception of a highly neurotic psychic masochist) is going to endure excruciating pain just to please the doctor.

One theory about hypnosis states that it allows the subject an opportunity of identifying with the hypnotist, whom he sees as a powerful figure. Through this identification, the subject is able to gain inner strength. On the other hand, the subject might rebel against the submissive nature of the hypnotic setting. This could easily create anxiety which, in turn, could create hostility resulting in resistance of various kinds. As a result of this, the subject might begin to criticize the hypnotist, find fault with the way he (the subject) is being handled, question the judgment of the hypnotist, or doubt the effectiveness of the hypnotic procedure.

Many investigators assert that the "rapport," meaning the relationship between the subject and hypnotist, is all important. This is true and the relationship can and does have many ramifications. In psychotherapy, the term "transference" is used to denote this relationship. The relationship is further described as a good or bad transference. There is also a countertransference which indicates the reaction of the therapist to the patient. Naturally, in order for the subject to respond, there must be good rapport.

I have tried to indicate that there are complexities that may arise in the hypnotic setting. There are many conflicting theories as to why a subject does or does not respond. There are no set rules to follow, and one's intuition, experience and judgment help solve any problem that arises. Let me relate another frequent incident. I have had subjects come to me after they were unable to be hypnotized by several other professional hypnotists. They have complained that the hypnotists weren't "good hypnotists" because they couldn't hypnotize them. After all, they ask, hadn't they been willing subjects? My usual answer is that the fault, if there is one, is not with the hypnotists and really not with the subjects. It is a matter of exploring what has happened and then deciding on a course of action to insure success.

I am firmly convinced that the subject responds when he is positively, without equivocation, ready to do so. He keeps testing the response to make sure he is in control. He fears a reduction in his voluntary level of reality attachment and control. Unresponsiveness proves to him that he has this control. As long as he does this, which is a natural response, he never lets go sufficiently to attain hypnosis. Hypnosis, as we know, is a very sensitive state. It requires complete faith and trust in the hypnotist. If it is lacking, the subject never does respond. The phenomenon of hypnosis is entirely subjective in nature, and its success lies within the total personality structure of the subject. If there is resistance to hypnosis itself or to deepening the state, the subject by his own honest evaluation and verbalization of his resistance can do much to become a better subject. Hypnosis must begin with the acceptance by the subject of certain basic fundamentals that we have already discussed rather than of the forcefulness of the hypnotist. The deepening of the hypnotic state lies in the intensification of the conditioned response mechanism once it has been initiated.

You should not expect to achieve immediate results although sometimes this does happen. As you continue to work with perseverance, intelligence and enthusiasm, you will definitely achieve the goals that you have set for yourself. It is well to remember that you guide yourself toward the somnambulistic state, depending upon your belief and acceptance of those principles that have been outlined for you.

I have attempted to point out some of the salient points and theories to keep in mind in your attempt to develop into an excellent hypnotic subject. Some of these only pertain to the situations where the hypnotist works with the subject. Many of the problems inherent in this setting are not applicable to the situation where the subject is hypnotizing himself. Both settings have their advantages and disadvantages. As long as you proceed to follow the instructions given you, you can feel assured that you will finally achieve self-hypnosis.

It should be emphasized that it is vital to adopt the right frame of mind in your attempt to achieve self-hypnosis, particularly a deep state. If you approach hypnosis with a "prove-it-to-me" attitude, nothing is going to happen. Self-hypnosis requires practicing a set of mental exercises or mental gymnastics. To acquire the ultimate from this training requires systematic conditioning. The word "training" is used quite extensively in hypnotic literature. The use of the word implies that hypnosis can be attained by a training period. The literature speaks frequently of a subject being trained to respond in a certain way. Obviously, this means over a certain period of time. It also means you train yourself to become a good hypnotic subject. It is a skill that all can acquire.

There are four books dealing specifically with self-hypnosis that I would recommend to you for further reading. They are: What is Hypnosis by Andrew Salter, Hypnosis and Self-Hypnosis by Bernard Hollander, M.D., Autogenic Training by Johannes H. Schultz, M.D., and Self-Hypnosis—Its Theory, Technique and Application by Melvin Powers.


Chapter 8. What You Should Know About Becoming An Excellent Subject 第8章.優秀な被験者になるために知っておくべきこと Глава 8. Что нужно знать о том, как стать отличником Розділ 8. Що ви повинні знати про те, щоб стати відмінним предметом

Becoming an excellent subject follows the same general rules for becoming proficient in any other endeavor. Um ein hervorragendes Fach zu werden, gelten die gleichen allgemeinen Regeln wie für jedes andere Unterfangen. Для того, щоб стати відмінним суб’єктом, слід дотримуватися тих самих загальних правил, що й для того, щоб стати фахівцем у будь-якій іншій справі. It depends upon your motivation, persistence and willingness to devote time and study to the subject. Es hängt von Ihrer Motivation, Beharrlichkeit und Bereitschaft ab, Zeit und Studium dem Thema zu widmen. Це залежить від вашої мотивації, наполегливості та бажання приділяти час і вивчати предмет. Let us agree that most individuals can learn to play a musical instrument to some degree. Lassen Sie uns zustimmen, dass die meisten Menschen bis zu einem gewissen Grad lernen können, ein Musikinstrument zu spielen. Погодьмося, що більшість людей певною мірою можуть навчитися грати на музичному інструменті. This degree is usually sufficient for their own needs. Цього ступеня зазвичай достатньо для власних потреб. To become a virtuoso, however, it is necessary to study the instrument and devote a great deal of energy and time to practice. Але щоб стати віртуозом, необхідно вивчити інструмент і присвятити багато сил і часу вправам. The same example could be given for most undertakings. Той самий приклад можна навести для більшості підприємств. Anyone can learn to hit a golf ball, but being able to control the direction and distance and become a skilled golfer is quite another matter. Jeder kann lernen, einen Golfball zu schlagen, aber in der Lage zu sein, die Richtung und die Entfernung zu kontrollieren und ein geübter Golfer zu werden, ist eine ganz andere Sache. Будь-хто може навчитися бити по м’ячу для гольфу, але вміти контролювати напрямок і відстань і стати вправним гравцем у гольф – це зовсім інша справа.

If you have been successful in accomplishing the first five tests, you can consider yourself a good hypnotic subject. Wenn Sie die ersten fünf Tests erfolgreich bestanden haben, können Sie sich als gutes Hypnotiseur betrachten. Якщо ви успішно пройшли перші п'ять тестів, ви можете вважати себе хорошим суб'єктом гіпнозу. Becoming an excellent subject entails following the same procedure used in accomplishing the first five tests. Um ein ausgezeichneter Proband zu werden, muss das gleiche Verfahren befolgt werden, das zur Durchführung der ersten fünf Tests verwendet wurde. Щоб стати відмінним суб’єктом, необхідно виконати ту ж саму процедуру, що й під час виконання перших п’яти тестів. Some may proceed very easily into the somnambulistic state, and others may have a difficult time reaching this deepest stage. Einige können sehr leicht in den somnambulen Zustand übergehen, und andere haben möglicherweise Schwierigkeiten, dieses tiefste Stadium zu erreichen. Деякі можуть дуже легко перейти в стан сомнамбулії, а іншим може бути важко досягти цієї найглибшої стадії. Understanding some of the psychology involved and assuming the right psychological frame of mind for the attainment of the somnambulistic state is more important than just working blindly in an attempt to get the somnambulistic tests to work. Es ist wichtiger, einen Teil der beteiligten Psychologie zu verstehen und die richtige psychologische Einstellung für das Erreichen des somnambulen Zustands anzunehmen, als nur blind zu arbeiten, um zu versuchen, die somnambulen Tests zum Laufen zu bringen. Розуміння певної частини психології, пов’язаної з цим, і формування правильного психологічного настрою для досягнення стану сомнамбулізму важливіше, ніж просто працювати наосліп, намагаючись змусити сомнамбулічні тести працювати. Being irritable, disgusted and despondent because of your inability to go further into hypnosis is not the answer and will only lead to frustration and failure. Gereizt, angewidert und mutlos zu sein, weil Sie nicht weiter in die Hypnose gehen können, ist nicht die Antwort und führt nur zu Frustration und Misserfolg. Бути дратівливим, огидним і зневіреним через вашу нездатність продовжувати гіпноз не є відповіддю, і це призведе лише до розчарування та невдачі. The reader is not to assume he will be a difficult subject. Der Leser soll nicht annehmen, dass er ein schwieriges Thema sein wird. Читач не повинен припускати, що він буде важкою темою. If you have come this far, you'll be able to continue in the same manner. Wenn Sie so weit gekommen sind, können Sie auch so weitermachen. Якщо ви зайшли так далеко, ви зможете продовжувати таким же чином. The topic under discussion now is brought up to prepare readers for any contingency that may arise. Das jetzt diskutierte Thema wird aufgegriffen, um die Leser auf eventuell auftretende Eventualitäten vorzubereiten. Тема, яка зараз обговорюється, піднімається, щоб підготувати читачів до будь-яких непередбачених обставин, які можуть виникнути. It's like having a life preserver on a boat. Es ist, als hätte man einen Rettungsring auf einem Boot. Це як мати рятувальний круг на човні. You hope you never need it, but you should be prepared to use it in case of an emergency. Ви сподіваєтесь, що він вам ніколи не знадобиться, але ви повинні бути готові використати його в разі надзвичайної ситуації.

It is natural to assume that if you are willing and trying to go into the lethargic, cataleptic or somnambulistic state, you will be able to do so in a relatively short period of time. Цілком природно припустити, що якщо ви бажаєте і намагаєтесь увійти в летаргічний, каталептичний або сомнамбулічний стан, ви зможете зробити це за відносно короткий проміжок часу. Unfortunately, this is by no means the case. Leider ist dies keineswegs der Fall. На жаль, це зовсім не так. Many of the principles of learning and conditioning can be applied to hypnosis, but with many subjects these laws do not seem applicable. Viele der Prinzipien des Lernens und der Konditionierung lassen sich auf die Hypnose anwenden, aber bei vielen Themen scheinen diese Gesetze nicht anwendbar zu sein. Багато принципів навчання та кондиціонування можна застосувати до гіпнозу, але для багатьох суб’єктів ці закони, здається, не застосовуються. Let us assume you wanted to learn to become an excellent typist. Nehmen wir an, Sie wollten lernen, eine ausgezeichnete Schreibkraft zu werden. Припустімо, ви хотіли навчитися стати чудовою друкаркою. This is a reasonable goal and all that is necessary is to continue practicing until you have reached the proficiency you set out to achieve. Das ist ein vernünftiges Ziel, und man muss nur so lange üben, bis man das angestrebte Niveau erreicht hat. Це розумна мета, і все, що необхідно, це продовжувати практику, доки ви не досягнете навичок, які ви задумали досягти. This proficiency would, as a rule, follow application of the laws of learning and conditioning. Diese Befähigung würde in der Regel auf die Anwendung der Gesetze des Lernens und der Konditionierung zurückzuführen sein. Ця майстерність, як правило, слідує застосуванню законів навчання та кондиціонування.

This isn't always so in a subject's attempt to become somnambulistic. Dies ist nicht immer der Fall, wenn eine Person versucht, in den Schlaf zu fallen. Це не завжди так у спробі суб'єкта стати сомнамбулізмом. When the subject progresses from one stage to another in a classical manner, the theory works admirably, but what happens when a subject cannot seem to progress any further? Wenn das Subjekt in klassischer Weise von einem Stadium zum anderen fortschreitet, funktioniert die Theorie wunderbar, aber was passiert, wenn ein Subjekt nicht weiterzukommen scheint? Коли суб’єкт переходить від однієї стадії до іншої класичним способом, теорія працює чудово, але що відбувається, коли суб’єкт, здається, не може просуватися далі? He has reached a plateau and is unable to climb higher. Він досяг плато і не може піднятися вище. He seems to have reached a psychological impasse or stalemate. Er scheint in eine psychologische Sackgasse geraten zu sein. Здається, він зайшов у психологічний глухий кут. It is easy to say that the subject is thwarted by a subconscious block and let it go at that. Es ist einfach zu sagen, dass das Thema durch eine unterbewusste Blockade behindert wird und es dabei zu belassen. Легко сказати, що суб'єкту заважає блок підсвідомості, і відпустити його. This, however, doesn't help him in his dilemma. Однак це не допомагає йому в його дилемі. It's like telling the stranded motorist that the reason his car has stalled is because the motor isn't running. Das ist so, als würde man dem gestrandeten Autofahrer sagen, dass der Grund dafür, dass sein Auto liegen geblieben ist, darin liegt, dass der Motor nicht läuft. Це все одно, що сказати водієві, що опинився в безвиході, що його машина заглохла тому, що двигун не працює. The following information will be helpful to those who haven't been able to reach the first stages of hypnosis, as well as those who apparently can go only so far. Die folgenden Informationen sind sowohl für diejenigen hilfreich, die die ersten Stufen der Hypnose nicht erreichen konnten, als auch für diejenigen, die anscheinend nur so weit gehen können. Наступна інформація буде корисна тим, хто не зміг досягти перших ступенів гіпнозу, а також тим, хто, мабуть, може зайти лише так далеко. Actually, the same principles are involved. Im Grunde genommen handelt es sich um dieselben Grundsätze. Насправді тут діють ті самі принципи.

If the subject doesn't respond or responds to a limited degree, there evidently is a cause or reason for this poor response. Wenn die Versuchsperson nicht oder nur eingeschränkt reagiert, gibt es offensichtlich eine Ursache oder einen Grund für diese schlechte Reaktion. Якщо суб’єкт не реагує або реагує обмежено, очевидно, є причина або причина цієї поганої реакції. In order to continue this discussion, it will be necessary for us to agree that the resistance can be either conscious or unconscious. Щоб продовжити цю дискусію, нам буде необхідно погодитися, що опір може бути як свідомим, так і несвідомим. If the subject insists that he is trying to "let go," has nothing to hide, is not afraid of hypnosis, understands what is involved and has strong motivation, we can only assume that the resistance must be unconscious. Якщо суб'єкт наполягає на тому, що він намагається «відпустити», не має чого приховувати, не боїться гіпнозу, розуміє, про що йдеться, і має сильну мотивацію, ми можемо лише припустити, що опір має бути несвідомим. Usually, it will be necessary to work through this unconscious resistance before the subject responds. Зазвичай необхідно подолати цей несвідомий опір, перш ніж суб’єкт відповість. If the subject is conditioning himself, this will involve a great deal of introspection, and even then it is an extremely difficult job. Wenn das Subjekt sich selbst konditioniert, erfordert dies ein hohes Maß an Selbstbeobachtung, und selbst dann ist es eine äußerst schwierige Aufgabe. Якщо суб’єкт обумовлює себе, це потребуватиме великої кількості самоаналізу, і навіть тоді це надзвичайно складна робота. One doesn't usually have proper insight into one's own emotional make-up. Normalerweise hat man keinen richtigen Einblick in seine eigene emotionale Verfassung. Людина зазвичай не має належного уявлення про власний емоційний склад. The end result is that one can only rationalize about his behavior. Кінцевим результатом є те, що можна лише раціонально пояснювати свою поведінку.

Let us explore some interesting aspects of hypnosis with a view toward helping you if you are having difficulty responding the way you desire. Lassen Sie uns einige interessante Aspekte der Hypnose untersuchen, um Ihnen zu helfen, wenn Sie Schwierigkeiten haben, so zu reagieren, wie Sie es wünschen. Давайте дослідимо деякі цікаві аспекти гіпнозу, щоб допомогти вам, якщо вам важко реагувати так, як ви бажаєте. I have had the following paradoxical situation happen many times. У мене неодноразово траплялася наступна парадоксальна ситуація. A subject calls my office, requesting to be conditioned for self-hypnosis. До мене в офіс дзвонить суб’єкт із проханням налаштувати його на самогіпноз. He further requests that he be allowed to bring along a member of his family or a friend for the hypnotic session. Крім того, він просить, щоб йому дозволили взяти з собою члена його сім’ї або друга на сеанс гіпнозу. These individuals usually ask if I object to this procedure. Ці люди зазвичай запитують, чи не заперечую я проти цієї процедури. I interpreted this request as a sign of distrust during my early career as a professional hypnotist. Я витлумачив це прохання як знак недовіри на початку своєї кар'єри професійного гіпнотизера. I was affronted by the idea of the unspoken insinuation verbalized by this request. Мене образила думка про невисловлену інсинуацію, вербалізовану цим проханням. Didn't they trust me? Мені не довіряли? Between trying to defend myself and assuring them that there was no need for another person being present, since my secretary could observe the procedure, I usually "won" the argument but lost the client. Між намаганням захистити себе та запевненням, що немає потреби в присутності іншої особи, оскільки мій секретар міг спостерігати за процедурою, я зазвичай «перемагав» у суперечці, але програвав клієнта. As I developed understanding into the needs of these persons, I began to realize that the request was not directed at my integrity, but was a safeguard for their ego. У міру того, як я почав розуміти потреби цих людей, я почав усвідомлювати, що прохання не було спрямоване проти моєї чесності, а було запобіжником для їхнього его.

Here is an interesting sidelight that has happened frequently in regard to the foregoing situation. Ось цікавий сторонній промінь, який часто траплявся у зв’язку з вищенаведеною ситуацією. I would request the subject to sit near my desk and tell the onlooker to sit in back and to the side of the subject, away from the subject's view so as not to distract him. Я б попросив суб’єкта сісти біля мого столу і сказав би глядачеві сісти позаду та збоку від суб’єкта, подалі від його зору, щоб не відволікати його. In this situation, I invariably place the hypnodisc on a spinning, portable phonograph turntable and turn it upright for the subject to look at. У цій ситуації я незмінно кладу гіпнодиск на обертовий портативний фонограф і повертаю його вертикально, щоб об’єкт дивився на нього. The hypnodisc, which is made of stiff cardboard, looks like a 12-inch phonograph record and has concentric heavy lines drawn on it. Гіпнодиск, виготовлений із жорсткого картону, виглядає як 12-дюймова фонографічна платівка з концентричними важкими лініями, намальованими на ньому. As it spins, the subject feels he is being pulled toward the center. Обертаючись, суб’єкт відчуває, що його тягне до центру. At the same time, it causes his eyes to become very tired. У той же час це призводить до сильної втоми його очей. I have included a drawing of it on this page for those who are not familiar with this hypnotic device. Я включив його малюнок на цю сторінку для тих, хто не знайомий із цим гіпнотичним пристроєм. The revolving hypnodisc causes a physiological reaction and must work with everyone. Обертовий гіпнодиск викликає фізіологічну реакцію і повинен працювати з усіма. You feed back certain known physiological responses for the successful attainment of hypnosis. Ви повертаєте певні відомі фізіологічні реакції для успішного досягнення гіпнозу.

The onlooker has no choice but to look at the hypnodisc as well. У глядача нічого не залишається, як дивитися на гіпнодиск. As I suggest to the subject that his eyes are becoming heavy and tired and that soon he'll have an irresistible impulse to close them, the onlooker is naturally hearing the same suggestion. Оскільки я кажу суб’єкту, що його очі стають важкими та втомленими, і що незабаром він матиме непереборне бажання їх заплющити, глядач, природно, чує те саме припущення. Because this person feels apart from the hypnotic situation, there can be no conscious resistance. Оскільки ця людина відчуває себе окремо від гіпнотичної ситуації, свідомого опору бути не може. Since these defenses are not hampering the attainment of hypnosis, the onlooker may readily fall under hypnosis. Оскільки ці засоби захисту не перешкоджають досягненню гіпнозу, глядач може легко потрапити під гіпноз. More than once, the onlooker has confided to me that he was getting a better night's sleep, was feeling wonderfully well or had derived other benefits since coming to my office as an "observer." Неодноразово спостерігач зізнався мені, що він краще висипається вночі, почувається чудово добре або отримує інші переваги після того, як прийшов до мене в офіс як «спостерігач». The exact situation happens when the stage hypnotist is hypnotizing subjects on the stage. Саме така ситуація відбувається, коли сценічний гіпнотизер гіпнотизує суб'єктів на сцені. Many times a person in the audience who had no intention of becoming hypnotized becomes influenced in the same manner. Багато разів людина в аудиторії, яка не мала наміру загіпнотизуватися, зазнає такого ж впливу. Incidentally, these individuals make the best subjects. До речі, з цих людей виходять найкращі предмети.

There are interesting theories as to why a subject responds or does not respond to hypnosis. Існують цікаві теорії щодо того, чому суб’єкт реагує або не реагує на гіпноз. I think the reader would find some of these theories interesting and perhaps gain some insight into his own hypnotic behavior. Я думаю, що читач знайде деякі з цих теорій цікавими і, можливо, отримає певне уявлення про свою власну гіпнотичну поведінку. These theories are based primarily on a psychoanalytical approach to hypnosis. Ці теорії базуються переважно на психоаналітичному підході до гіпнозу.

The most prevalent theory is that the hypnotist represents either the father image (paternal or fear hypnosis) or the mother image (maternal or love hypnosis). Найпоширеніша теорія полягає в тому, що гіпнотизер представляє або образ батька (батьківський гіпноз або гіпноз страху), або образ матері (материнський або любовний гіпноз). The father usually represents an authoritarian figure. Батько зазвичай представляє авторитарну фігуру. The subject's identification can be on a conscious or subconscious level. Ідентифікація суб'єкта може відбуватися на свідомому або підсвідомому рівні. Let us suppose the subject has ambivalent feelings toward his father. Припустімо, що суб’єкт має амбівалентні почуття до свого батька. Because of this, he may not  respond. Через це він може не відповісти. Here is an opportunity to frustrate the authoritative (father) figure. Ось можливість зірвати авторитетну (батьківську) фігуру. The only trouble with this theory is that if there is an excellent relationship between the father and subject, it doesn't necessarily mean that the subject will respond easily. Єдина проблема з цією теорією полягає в тому, що якщо між батьком і піддослідним існують чудові стосунки, це не обов’язково означає, що піддослідний відповість легко. The stage hypnotist invariably uses a strong, authoritative approach with a great deal of success, but this approach generally does not work best in private practice. Сценічний гіпнотизер незмінно використовує сильний, авторитетний підхід із великим успіхом, але цей підхід, як правило, не працює найкращим чином у приватній практиці.

I have found that for the majority of subjects the maternal approach works best. Я виявив, що для більшості предметів найкраще працює материнський підхід. Perhaps the process of hypnosis awakens early unconscious memories of being put to sleep as a child. Можливо, процес гіпнозу пробуджує ранні несвідомі спогади про те, як вас приспали в дитинстві. Some techniques that are used in hypnosis are quite similar to this. Деякі техніки, які використовуються в гіпнозі, дуже схожі на цю. The subject, who is lying down, is told to close his eyes and is spoken to in a quiet, reassuring, monotonous tone of voice. Суб'єкту, який лежить, кажуть заплющити очі і розмовляють тихим, заспокійливим, монотонним тоном голосу. The hypnotist is seated near him. Біля нього сидить гіпнотизер. The hypnotist even uses the same words that the subject has heard as a child: "Sleep. Гіпнотизер навіть використовує ті самі слова, які суб'єкт чув у дитинстві: «Спи. Go to sleep. Йти спати. When you awaken, you'll feel wonderfully well." Коли ви прокинетеся, ви почуватиметеся чудово добре». In fact, I use some special music that I had recorded for inducing hypnosis. Фактично, я використовую якусь спеціальну музику, яку я записав, щоб викликати гіпноз. The first musical selection is Brahms' "Lullaby." Перша музична добірка — «Колискова» Брамса. Children's music boxes invariably contain this selection, and the melody cannot help but activate a pleasant nostalgia. Дитячі музичні скриньки незмінно містять цю добірку, і мелодія не може не викликати приємну ностальгію. It is a memory associated with love and tenderness. Це пам'ять, пов'язана з любов'ю і ніжністю. This brings us to the fact that hypnosis may offer the subject a chance to escape from the reality of pressing problems into a state of complete irresponsibility. Це підводить нас до того факту, що гіпноз може дати суб'єкту шанс втекти від реальності нагальних проблем у стан повної безвідповідальності. In fact, one theory of hypnosis equates the hypnotic state as a form of unconscious regression and need for submission. Фактично, одна теорія гіпнозу ототожнює гіпнотичний стан як форму несвідомої регресії та потреби підкорятися.

The male subject may have a strong, positive identification with his mother rather than his father. Суб'єкт чоловічої статі може мати сильну позитивну ідентифікацію зі своєю матір'ю, а не з батьком. It is part of the unresolved Oedipus complex. Це частина невирішеного комплексу Едіпа. He sees his mother as a kind, loving individual, always ready to help. Він сприймає свою матір як добру, люблячу людину, завжди готову прийти на допомогу. Even if the mother did something socially unacceptable, the individual would defend her vehemently. Навіть якби мати зробила щось соціально неприйнятне, людина рішуче захищала б її. The father who might do something wrong would rarely be excused. Батько, який міг би зробити щось не так, рідко отримав би вибачення. Just the opposite is true with the female subject. З жіночим предметом все навпаки. When asking the female child, "Whose girl are you? Коли запитують дівчинку: «Чия ти дівчинка? ", the answer is invariably, "Daddy's girl." », відповідь незмінно: «Татусева дівчинка». When asking the male child, "Whose boy are you? Коли запитують хлопчика: «Чий ти хлопчик? ", the answer is invariably, "Momma's boy." », відповідь незмінно: «Маминий хлопчик». We accept this transference of identification as a normal process of growing up. Ми приймаємо цей перенос ідентифікації як нормальний процес дорослішання. When it isn't normally resolved, it can account for severe personality problems. Якщо це не вирішується нормально, це може спричинити серйозні проблеми особистості. One might assume, therefore, that a woman hypnotist could better hypnotize a male subject, and a male hypnotist could better hypnotize a female subject, but this is not true except for cases such as we have just mentioned. Тому можна було б припустити, що жінка-гіпнотизер могла б краще загіпнотизувати чоловіка, а чоловік — жінку, але це не так, за винятком випадків, про які ми щойно згадали.

One school of thought feels that there is a strong submissive tendency in all of us and hypnosis gratifies this wish. Одна школа думки вважає, що в кожному з нас є сильна схильність до покірності, і гіпноз задовольняє це бажання. The individual's need for dependence is also met. Також задовольняється потреба особистості в залежності. In this case, the hypnotist becomes omnipotent, being able to alter feelings that ordinarily distress the individual. У цьому випадку гіпнотизер стає всемогутнім, маючи можливість змінити почуття, які зазвичай тривожать людину. Normally, adults, when confronted by a particularly upsetting experience, might want to be held closely by an intimate friend or member of the family. Як правило, дорослі, коли вони стикаються з особливо сумним досвідом, можуть захотіти, щоб близький друг або член сім’ї їх обіймав близько. Don't we frequently put our arm around a friend in grief trying to comfort him? Хіба ми часто не обіймаємо друга в горі, намагаючись його втішити? The inner strength which is created by hypnosis within the total personality structure of the subject lessens dependency upon the hypnotist, much in the same fashion that we need the doctor less as we start to recover from an illness. Внутрішня сила, створена гіпнозом у загальній структурі особистості суб’єкта, зменшує залежність від гіпнотизера, приблизно так само, як ми менше потребуємо лікаря, коли починаємо одужувати від хвороби. Self-hypnosis further lessens dependency for no authoritarian figure is used. Самогіпноз ще більше зменшує залежність, оскільки не використовується авторитарна фігура.

The subject's attitude towards authority is important to know. Важливо знати ставлення суб'єкта до влади. It is well-known that officers in the army are more difficult to hypnotize than noncommissioned men. Відомо, що офіцерів в армії важче загіпнотизувати, ніж сержантів. The enlisted man, by a process of indoctrination and conditioning, is taught to obey and follow orders without reasoning. Військовослужбовець за допомогою процесу індоктринації та формування умов навчається підкорятися наказам і виконувати їх без міркувань. The transference of authority to the hypnotist is readily accomplished because of this conditioning process. Передача повноважень гіпнотизеру легко здійснюється завдяки цьому процесу обумовлення. The army doctor, when treating patients psychologically, replaces his army jacket with a regular white medical jacket to increase rapport. Військовий лікар під час психологічного лікування пацієнтів замінює свою армійську куртку на звичайну білу медичну куртку для покращення взаєморозуміння.

One interesting theory is that the subject responds as he thinks the hypnotist would like him to. Одна з цікавих теорій полягає в тому, що суб'єкт реагує так, як він вважає, що цього хоче гіпнотизер. This is termed "role playing." Це називається «рольовою грою». When asking a subject under hypnosis his name, you usually get a very slow, deliberate answer, as though the subject were in a trance. Запитуючи суб'єкта під гіпнозом його ім'я, ви зазвичай отримуєте дуже повільну, навмисну відповідь, ніби суб'єкт перебуває в трансі. You tell him that he can answer in a normal speaking voice and tempo and his further replies are to be in the same manner as his waking state. Ви говорите йому, що він може відповідати звичайним голосом і темпом, і його подальші відповіді мають бути такими ж, як у стані неспання.

Another theory along these lines is that the subject acts as he believes a hypnotized person would act. Інша теорія в цьому дусі полягає в тому, що суб'єкт діє так, як він вважає, що діяла б загіпнотизована людина. This, too, is role playing, but it does not explain analgesia, such as when the dentist hypnotizes the patient and proceeds to drill a tooth. Це теж рольова гра, але вона не пояснює знеболення, наприклад, коли стоматолог гіпнотизує пацієнта і починає свердлити зуб. No one (with the possible exception of a highly neurotic psychic masochist) is going to endure excruciating pain just to please the doctor. Ніхто (за винятком, мабуть, дуже невротичного психічного мазохіста) не збирається терпіти нестерпний біль, щоб догодити лікареві.

One theory about hypnosis states that it allows the subject an opportunity of identifying with the hypnotist, whom he sees as a powerful figure. Одна теорія про гіпноз стверджує, що він дає суб'єкту можливість ототожнити себе з гіпнотизером, якого він бачить як впливову фігуру. Through this identification, the subject is able to gain inner strength. Завдяки цій ідентифікації суб’єкт може отримати внутрішню силу. On the other hand, the subject might rebel against the submissive nature of the hypnotic setting. З іншого боку, суб'єкт може бунтувати проти покірної природи гіпнотичної обстановки. This could easily create anxiety which, in turn, could create hostility resulting in resistance of various kinds. Це може легко викликати тривогу, яка, у свою чергу, може викликати ворожість, що призведе до різного роду опору. As a result of this, the subject might begin to criticize the hypnotist, find fault with the way he (the subject) is being handled, question the judgment of the hypnotist, or doubt the effectiveness of the hypnotic procedure. У результаті цього суб'єкт може почати критикувати гіпнотизера, шукати недоліки в тому, як з ним (суб'єктом) поводилися, сумніватися в судженні гіпнотизера або сумніватися в ефективності гіпнотичної процедури.

Many investigators assert that the "rapport," meaning the relationship between the subject and hypnotist, is all important. Багато дослідників стверджують, що «взаємини», тобто відносини між суб'єктом і гіпнотизером, є важливими. This is true and the relationship can and does have many ramifications. Це правда, і відносини можуть мати і мають багато розгалужень. In psychotherapy, the term "transference" is used to denote this relationship. У психотерапії для позначення цього відношення використовується термін «перенесення». The relationship is further described as a good or bad transference. Відносини далі описуються як хороший або поганий перенос. There is also a countertransference which indicates the reaction of the therapist to the patient. Існує також контрперенос, який вказує на реакцію терапевта на пацієнта. Naturally, in order for the subject to respond, there must be good rapport. Природно, для того, щоб суб'єкт відповів, має бути хороше спілкування.

I have tried to indicate that there are complexities that may arise in the hypnotic setting. Я намагався вказати, що існують складності, які можуть виникнути в гіпнотичній обстановці. There are many conflicting theories as to why a subject does or does not respond. Існує багато суперечливих теорій щодо того, чому суб’єкт відповідає або не відповідає. There are no set rules to follow, and one's intuition, experience and judgment help solve any problem that arises. Немає встановлених правил, яких слід дотримуватися, а інтуїція, досвід і судження допомагають вирішити будь-яку проблему, що виникає. Let me relate another frequent incident. Дозвольте мені розповісти ще один частий випадок. I have had subjects come to me after they were unable to be hypnotized by several other professional hypnotists. До мене приходили суб’єкти, які не могли бути загіпнотизовані кількома іншими професійними гіпнотизерами. They have complained that the hypnotists weren't "good hypnotists" because they couldn't hypnotize them. Вони скаржилися, що гіпнотизери не були «хорошими гіпнотизерами», тому що вони не могли їх загіпнотизувати. After all, they ask, hadn't they been willing subjects? Зрештою, питають вони, хіба вони не були добровільними підданими? My usual answer is that the fault, if there is one, is not with the hypnotists and really not with the subjects. Моя звичайна відповідь полягає в тому, що вина, якщо вона і є, не в гіпнотизерах і насправді не в піддослідних. It is a matter of exploring what has happened and then deciding on a course of action to insure success. Це питання вивчення того, що сталося, а потім прийняття рішення щодо курсу дій, щоб забезпечити успіх.

I am firmly convinced that the subject responds when he is positively, without equivocation, ready to do so. Я твердо переконаний, що суб'єкт реагує, коли він позитивно, без сумнівів, готовий це зробити. He keeps testing the response to make sure he is in control. Він постійно перевіряє відповідь, щоб переконатися, що він контролює ситуацію. He fears a reduction in his voluntary level of reality attachment and control. Він боїться зниження свого добровільного рівня прихильності до реальності та контролю. Unresponsiveness proves to him that he has this control. Нереагування доводить йому, що він має цей контроль. As long as he does this, which is a natural response, he never lets go sufficiently to attain  hypnosis. Поки він робить це, що є природною реакцією, він ніколи не відпускає настільки, щоб досягти гіпнозу. Hypnosis, as we know, is a very sensitive state. Гіпноз, як відомо, дуже чутливий стан. It requires complete faith and trust in the hypnotist. Це вимагає повної віри і довіри до гіпнотизера. If it is lacking, the subject never does respond. Якщо його немає, суб'єкт ніколи не відповідає. The phenomenon of hypnosis is entirely subjective in nature, and its success lies within the total personality structure of the subject. Феномен гіпнозу цілком суб'єктивний за своєю природою, і його успіх залежить від загальної структури особистості суб'єкта. If there is resistance to hypnosis itself or to deepening the state, the subject by his own honest evaluation and verbalization of his resistance can do much to become a better subject. Якщо існує опір самому гіпнозу або поглибленню стану, суб'єкт шляхом власної чесної оцінки та вербалізації свого опору може багато зробити, щоб стати кращим суб'єктом. Hypnosis must begin with the acceptance by the subject of certain basic fundamentals that we have already discussed rather than of the forcefulness of the hypnotist. Гіпноз повинен починатися з прийняття суб'єктом певних базових принципів, які ми вже обговорювали, а не сили гіпнотизера. The deepening of the hypnotic state lies in the intensification of the conditioned response mechanism once it has been initiated. Поглиблення гіпнотичного стану полягає в інтенсифікації механізму умовної відповіді після його запуску.

You should not expect to achieve immediate results although sometimes this does happen. Не варто сподіватися на миттєві результати, хоча іноді це трапляється. As you continue to work with perseverance, intelligence and enthusiasm, you will definitely achieve the goals that you have set for yourself. Продовжуючи працювати з наполегливістю, розумом та ентузіазмом, ви обов’язково досягнете цілей, які перед собою поставили. It is well to remember that you guide yourself toward the somnambulistic state, depending upon your belief and acceptance of those principles that have been outlined for you. Варто пам’ятати, що ви ведете себе до сомнамбулічного стану залежно від вашої віри та прийняття тих принципів, які були для вас окреслені.

I have attempted to point out some of the salient points and theories to keep in mind in your attempt to develop into an excellent hypnotic subject. Я намагався вказати на деякі основні моменти та теорії, які слід мати на увазі, коли ви намагаєтеся стати чудовим гіпнотиком. Some of these only pertain to the situations where the hypnotist works with the subject. Деякі з них стосуються лише ситуацій, коли гіпнотизер працює з суб'єктом. Many of the problems inherent in this setting are not applicable to the situation where the subject is hypnotizing himself. Багато проблем, властивих цій установці, не застосовуються до ситуації, коли суб'єкт гіпнотизує сам себе. Both settings have their advantages and disadvantages. Обидва налаштування мають свої переваги та недоліки. As long as you proceed to follow the instructions given you, you can feel assured that you will finally achieve self-hypnosis. Поки ви продовжуєте виконувати надані вам інструкції, ви можете бути впевнені, що нарешті досягнете самогіпнозу.

It should be emphasized that it is vital to adopt the right frame of mind in your attempt to achieve self-hypnosis, particularly a deep state. Слід підкреслити, що життєво важливо прийняти правильний настрій у вашій спробі досягти самогіпнозу, особливо глибокого стану. If you approach hypnosis with a "prove-it-to-me" attitude, nothing is going to happen. Якщо ви підходите до гіпнозу з позицією «доведіть це мені», нічого не станеться. Self-hypnosis requires practicing a set of mental exercises or mental gymnastics. Самогіпноз вимагає відпрацювання комплексу розумових вправ або розумової гімнастики. To acquire the ultimate from this training requires systematic conditioning. Щоб досягти найкращого від цього тренування, необхідна систематична підготовка. The word "training" is used quite extensively in hypnotic literature. Слово «тренування» досить широко використовується в гіпнотичній літературі. The use of the word implies that hypnosis can be attained by a training period. Використання цього слова означає, що гіпноз може бути досягнутий періодом навчання. The literature speaks frequently of a subject being trained to respond in a certain way. У літературі часто йдеться про те, що суб’єкта навчають відповідати певним чином. Obviously, this means over a certain period of time. Очевидно, це означає протягом певного періоду часу. It also means you train yourself to become a good hypnotic subject. Це також означає, що ви тренуєте себе, щоб стати хорошим суб’єктом гіпнозу. It is a skill that all can acquire. Це навичка, яку може набути кожен.

There are four books dealing specifically with self-hypnosis that I would recommend to you for further reading. Є чотири книги, присвячені саме самогіпнозу, які я рекомендую вам для подальшого читання. They are: What is Hypnosis by Andrew Salter, Hypnosis and Self-Hypnosis by Bernard Hollander, M.D., Autogenic Training by Johannes H. Schultz, M.D., and Self-Hypnosis—Its Theory, Technique and Application by Melvin Powers. Це: «Що таке гіпноз» Ендрю Солтера, «Гіпноз і самогіпноз» Бернарда Голландера, доктора медичних наук, «Аутогенне тренування» Йоганнеса Х. Шульца, доктора медичних наук, і «Самогіпноз — його теорія, техніка та застосування» Мелвіна Пауерса.